ГЛАВА 1. ОСНОВИ ВНУТРІШНЬОЇ ТА ЗОВНІШНЬОЇ БАЛІСТИКИ

Рис. 7. Кут найбільшої дальності; настильні, навісні, сполучені траєкторії.

Настильність траєкторії характеризується найбільшим її перевищенням над лінією прицілювання. При даній дальності, траєкторія тим більше настильна, чим менше вона піднімається над лінією прицілювання. Крім того, про настильність траєкторії можна судити по величині кута падіння: траєкторія тим більш настильна, чим менший кут падіння.

Прямий постріл

Прикритий, мертвий та простір, що уражається, їх практичне значення

Питання для самоконтролю

1. Що таке постріл, назвіть його періоди?
2. Яку швидкість називають початковою, яке її практичне значення?
3. Що називають траєкторією?
4. Назвати форми траєкторії, дати їм визначення.
5. Що таке прямий постріл і яке його практичне значення?
6. Який простір називається прикритим простором?
7. Який простір називають мертвим простором?
8. Який простір газивають простором, що уражається?
9. Який кут називають кутом вильоту? Що впливає на його виникнення?

ГЛАВА 2. МАТЕРІАЛЬНА ЧАСТИНА СТРІЛЕЦЬКОЇ ЗБРОЇ, ГРАНА­ТОМЕ­ТІВ І РУЧНИХ ГРАНАТ

Автомат Калашникова АК-74

Призначення, бойові властивості, загальна будова та принцип дії автомата

Призначення та будова основних частин та механізмів автомата

Розбирання і складання автомата

Призначення, бойові властивості та загальна будова пістолета

Можливі затримки і несправності під час стрільби і способи їх усунення

Розбирання і складання пістолета

Ручний протитанковий гранатомет РПГ-7

Призначення, бойові властивості, загальна будова та принцип дії гранатомета

Будова гранат. Порядок зарядження гранатомета

Затримки, які виникають під час стрільби та способи їх усунення

Будова гранат, поводження з ними, догляд і збереження

Ручні гранати – це боєприпаси для метання рукою. Розрізняють ручні гранати (осколкові), протитанкові й спеціальні (димові, запальні й ін.). Осколкові ручні гранати з'явилися в XVI столітті, а протитанкові - у роки 2 світової війни. Ручні гранати бувають дистанційної (вибухають через певний час після метання) і ударної (вибухають миттєво при зустрічі з перешкодою) дій.

Перед початком Великої Вітчизняної війни на озброєнні Червоної Армії була граната зразка 1914 р. (Рдултовського) і граната конструкції Д’яконова, зразка 1933 р.(ГРД-33). В 1942 р. була створена більш ефективна граната РГ-42, а військові інженери Бєдняков і Віцені сконструювали уніфікований запал для ручних гранат РГ-42 і Ф-1.

Мета даного параграфу і полягає в тому, щоб ознайомитись із призначенням, бойовими властивостями, загальною будовою, принципом дії ручних гранат, а також з порядком огляду, підготовкою гранат до зберігання та заходів безпеки при поводженні.

Призначення, бойові властивості, будова ручних осколкових гранат та підготовка їх до метання

Ручні осколкові гранатипризначені для ураження осколками живої сили супротивника в ближньому бою (під час атаки, в окопах, укриттях, населених пунктах, у лісі, у горах і т. ін.).

Залежно від відстані розльоту осколків гранати діляться на наступальні й оборонні.

До наступальних належать гранати РГД-5, РГН, до оборонних – Ф-1 та РГО. (Рис. 46, 47)**

Рис. 46. Загальний вигляд ручних осколкових гранат:

а – граната РГД-5; б – граната Ф-1; в – граната РГН; г – граната РГО.

Ручні гранати безвідмовно вибухають не тільки при ударі об твердий предмет або ґрунт, але й при падінні в бруд, сніг, воду. Під час вибуху утворюється велика кількість осколків, які розлітаються в різні боки.

Таблиця 9. Бойові властвості гранат.

Будова гранати РГД-5

Ручна осколкова граната РГД-5 складається з корпуса з трубкою для запалу, розривного заряда й запала. (Рис. 47).

Рис. 47. Будова ручної осколкової гранати РГД-5:

1 – корпус;

2 – запал;

3 – розривний заряд;

4 – ковпак;

5 – вкладиш ковпака;

6 – трубка для запала;

7 – манжета;

8 – піддон;

9 – вкладиш піддона.

Корпус гранати призначений для розміщення розривного заряду, трубки для запалу, а також для утворення осколків під час вибуху гранати.

Корпус складається із двох частин ─ верхньої та нижньої. Верхня частина корпуса складається з зовнішньої оболонки, яка називається ковпаком, і вкладиша ковпака. До верхньої частини корпуса за допомогою манжети приєднується трубка для запалу.

Трубка призначена для приєднання запалу до гранати та для герметизації розривного заряду в корпусі. Для запобігання забруднення трубки, в неї вкручується пластмасова пробка. При підготовці гранати до метання замість пробки в трубку вкручується запал.

Нижня частина корпуса складається із зовнішньої оболонки, яка називається піддоном і вкладиша піддона.

Розривний заряд заповнює корпус і призначений для розриву гранати на осколки.

Будова гранати Ф-1

Ручна осколкова граната Ф-1 призначена для ураження живої сили переважно в оборонному бою. Внаслідок розльоту осколків на значну відстань кидати її можна тільки з укриття, з БТР або танка (САУ).

Граната складається з корпусу, розривного заряда й запала. При зберіганні, транспортуванні і перенесенні гранати у нарізний отвір для вкручування запалу вкручують пластмасову пробку.

Рис. 48. Будова ручної осколкової гранати Ф-1:

1 – корпус;

2 – розривний заряд;

3 – запал;

Корпус гранати чавунний, з поздовжніми й поперечними борознами, по яких він звичайно й розривається на осколки*. У верхній частині корпусу є нарізні отвори для вкручування запала. При зберіганні, транспортуванні й перенесенні його в нього вкручується пластмасова пробка.

Розривний заряд заповнює корпус і служить для розриву гранати на осколки.

Запал УЗРГМ

Для вибуху розривного заряду гранат РГД-5 і Ф-1 призначений уніфікований запал ручної гранати модернізований УЗРГМ.

Капсуль запала спалахує в момент метання гранати, а вибух відбувається через 3,2 - 4,2 с після метання.

Запал складається з:

- ударного механізму;

- власне запалу.

Рис. 49. Запал гранати УЗРГМ.

а – загальний вигляд; б – в роз­різі;

1 – трубка ударного механізму; 2 – з’єднувальна втулка; 3 – на­правляюча шайба; 4 – бойова пружина; 5 – ударник; 6 – шайба ударника; 7 – спусковий важіль; 8 – запобіжна чека; 9 – втулка уповільнювача; 10 – уповільню­вач; 11 – капсуль-запалювач;
12 – капсуль-детонатор.

Ударний механізм при­зна­че­ний для спалахування капсуля-запальника запалу.

Ударний механізм складається з:

- трубки ударного механізму;

- з’єднувальної втулки;

- напрямної шайби;

- бойової пружини;

- ударника;

- шайби ударника;

- спускового важеля;

- запобіжної чеки з кільцем.

Трубка ударного механізму є основою для зборки всіх частин запалу.

З’єднувальна втулка з'єднує запал з корпусом гранати.

Напрямна шайба є упором для верхнього кінця бойової пружини й направляє ударник.

Бойова пружина призначена для надання ударникові енергії, необхідної для наколу капсуля-запалювача.

Ударник робить накол і викликає запалення капсуля-запальника. (Рис. 50).

Рис. 50. Ударник і шайба ударника:

1 – жало;

2 – виступи для упору шайби;

3 – проточка для вилки спускового важеля;

4– шайба ударника.

Шайба ударника одягнута на нижній кінець ударника і є упором для нижнього кінця бойової пружини.

Спусковий важіль утримує ударник у зведеному положенні (бойова пружина стиснута). (Рис. 51).

Рис. 51. Спусковий важіль:

1 – вилка;

Вушко з отворами для запобіжної чеки.

Призначення, бойові властивості, будова ручної проти­танко­вої гранати РКГ-ЗЕ, та підготовка її до метання

Ручна кумулятивна граната РКГ-3Е ─ протитанкова граната спрямованої дії, призначена для знищення танків й інших броньованих об'єктів супротивника.

Метання гранати виконується з різних положень і тільки з-за укриття.

Бойові властивості гранати РКГ-ЗЕ:

- середня дальність метання гранати 15-20 м;

- вага спорядженої гранати 1070 г;

- бронепробійність 170 (зі сталевою воронкою), 220 (з мідною воронкою), мм;

- характер бойової дії – кумулятивна направлена;

- принцип дії механізму гранати – ударна, миттєвої дії.

При влученні в ціль граната миттєво вибухає й струменем газів високої густини й температури пробиває броню сучасних танків й інші перешкоди.

Будова гранати

Граната складається з корпуса, рукоятки, розривного заряду й запала.

Рис. 60. Будова ручної протитанкової кумулятивної гранати РКГ-3:

1 – корпус; 2 – розривний заряд; 3 –запал; 4 – рукоятка.

Корпус гранати циліндричний, призначений для розміщення розривного заряда й запала.

Корпус має: знизу ─ дно; всередині ─ кумулятивну лійку; згори - кришку з трубкою для запалу. Верхня частина кришки закінчується різьбленням для накручування рукоятки.

Зовні на корпус гранати наносяться правила метання й маркування.

Рис. 61. Корпус гранати (в розрізі):

1 – оболонка; 2 – кумулятивна воронка; 3 – дно; 4 – кришка; 5 – трубка;
6 – різьба; 7 – основний заряд; 8 – додатковий заряд; 9 – картонна про­кладка; 10 – кумулятивна виямка.

Рукоятка призначена для зручності метання гранати й приведення в дію ударного механізму.

Вона складається з корпуса, рухливої муфти з пружиною, відкидної планки, відкидного ковпака з планкою й запобіжною чекою з кільцем.

У рукоятці містяться ударний механізм, стабілізатор і запобіжний пристрій.

Рис. 62. Рукоятка:

1 – корпус; 2 – рухома муфта; 3 – відкидна планка; 4 – кільце;
5 – відкидний ковпак з планкою.

Ударний механізм призначений для запалювання капсуля-запальника запала.

Стабілізатор призначений для надання гранаті спрямованого польоту дном корпуса вперед.

Запобіжний пристрій включає чотири запобіжники, які забезпечують безпеку при поводженні з гранатою та під час її польоту.

Перший запобіжник – запобіжна чека, поєднує рухому муфту з відкидною планкою i забезпечує безпеку поводження з гранатою. Він вимикається перед киданням гранати.

Другий запобіжник – забезпечує безпеку гранати при випадковому падінні, якщо запобіжна чека висмикнута. Він складається з планки, відкидного ковпака з кулькою, рухомої муфти та її пружини. Запобіжник вимикається в момент метання гранати.

Третій запобіжник – забезпечує безпеку гранати після метання (другий запобіжник спрацював). При випадковому ударі в перешкоду, що розташована ближче 1 м від того, хто кидає. Він складається з стрижня з ковпачком i пружини, рухомої центральної трубки, ніпеля i двох кульок. Запобіжник вимикається стабілізатором після його розкриття під час польоту гранати.

Четвертий запобіжник – контр-запобіжна пружина. Забезпечує безпеку гранати в польоті, утримуючи інерційний тягарець від переміщення вперед.

Розривний заряд призначений для пробиття броні (бетону) і руйнування міцних перешкод.

Для утворення під час вибуху вузького струменя газів високої густини (кілька тисяч атмосфер) і направлення її на броню заряд у передній частині має лійкоподібну кумулятивну виїмку*. Крім того, між дном корпусу й кумулятивною лійкою є вільний простір (без вибухової речовини), який забезпечує найбільший ефект бронепробивності гранати. Розривний заряд складається з основного й додаткового зарядів, між якими міститься картонна прокладка.

Запал миттєвої дії призначений для вибуху розривного заряду гранати. Він складається з гільзи й втулки. У втулці поміщений капсуль-детонатор, а в гільзі – додатковий детонатор.

Рис. 63. Запал (в розрізі).

1 – гільза; 2 – втулка; 3 – капсуль-детона­тор; 4 – додатковий детонатор.

Кумулятивними снарядами (гранатами) броня пробивається енергією порохових газів розривного заряду, який вибухає при зустрічі з ціллю.

У гранат (снарядів) кумулятивної дії в розривному заряді є лійкоподібна виїмка, звернена розширенням у бік головної частини гранати (снаряда). У цю виїмку завжди ставиться металева лійка, яка підсилює бронебійний ефект.

Завдяки лійкоподібній формі заряду напрямок руху газів під час вибуху поширюється перпендикулярно до стінок виїмки, викривляється; зустрічаючись із середньою частиною струменя, гази утворюють вузький, високої густини (кілька тисяч атмосфер) пучок (кумулятивний струмінь). Найбільш вузька частина цього струменя називається фокусом кумуляції.

У цій частині збирається (кумулюється) найбільша енергія, здатна пробити броню танків.

Кумулятивний ефект:

Рис. 64. Кумулятивний ефект.

1 – запал; 2 – заряд; 3 – металева лійка; 4 - гази; 5 – фокус кумуляції (най­більш вузька частина кумулятивного струменя).

Робота частин і механізмів гранати

Перед метанням гранати. Дістати гранату з сумки, відкрутити рукоятку, вставити в трубку корпуса запал і вкрутити до відмови рукоятку.

Під час метання гранати. Граната для метання береться за рукоятку в руку, запобіжна чека висмикується й граната кидається в ціль.

Рис. 65. Граната під час польоту.

1 – пружина стабілізатора; 2 – рухома трубка; 3 – дротові пір’я; 4 – ма­тер’яний конус; 5 – відкидний ковпак з планкою; 6 – пружина ковпака.

При зустрічі з ціллю (перешкодою). У момент удару гранати дном корпуса або бічною частиною в ціль (перешкоду) ударник під дією бойової пружини різко просувається вперед, наколює капсуль-детонатор запалу, він запалюється й викликає миттєвий вибух гранати.

Завдяки кумулятивній лійці створюється кумулятивний струмінь, що пошкоджує броню бойової машини супротивника.

Заборонено!!!

Розбирати рукоятку. Торкати гранату, яка не розірвалася.

Питання для самоконтролю

1. Призначення та бойові властивості автомата АК-74.
2. Назвати основні частини та механізми автомата, їх призначення.
3. На чому базується автоматична дія автомата?
4. Призначення та бойові властивості пістолета Макарова.
5. Назвати основні частини та механізми пістолета, їх призначення.
6. На чому грунтується робота автоматики пістолета?
7. Призначення та бойові властивості ручного протитанкового гранатомета РПГ-7.
8. Назвати основні частини і механізми гранатомета, їх призначення.
9. Призначення, бойові властивості та будова ручних осколкових гранат.
10. Як поділяються гранати в залежності від відстані розльоту осколків?
11. Як поділяються гранати за принципом дії механізму гранати?
12. Призначення та будова запалу до ручних осколкових гранат УЗГРМ.
13. Яких заходів безпеки потрібно додержуватися під час поводження з ручними гранатами?
14. Призначення, бойові властивості та будова ручної протитанкової гранати РПГ-3 (РКГ-3Е).
15. Принцип дії ручної протитанкової гранати.

Глава 3. Прийоми та правила стрільби із стрілецької зброї

Прийоми та правила стрільби з автомата Калашникова АК-74

Прийоми та способи стрільби з автомата

Не слід вибирати місце для стрільби поблизу окремих місцевих предметів, які виділяються, а також на гребенях висот.

Для прицілювання треба замружити ліве око, а правим дивитися через проріз прицілу на мушку так, щоб мушка знаходилася посередині прорізу, а вершина її була нарівні з верхніми краями гривки прицільної планки, тобто взяти рівну мушку.

Рис. 67. Рівна мушка.

Затримуючи подих на видиху, переміщенням ліктів, а якщо потрібно, корпуса й ніг, піднести рівну мушку до точки прицілювання, одночасно з цим натискаючи на спусковий гачок першим суглобом вказівного пальця правої руки.

При прицілюванні потрібно стежити за тим, щоб гривка прицільної планки займала горизонтальне положення.

Варто пам'ятати, що для здійснення влучного пострілу (черги) велике значення має точність й одноманітність прицілювання. Особливо важливо не допускати відхилення мушки в прорізі прицілу від правильного положення, тобто точно брати рівну мушку. Так, незначне відхилення мушки при стрільбі на дальності понад 300 м може призвести до того, що середня траєкторія виявиться поза ціллю. Допустимо, що автоматник недбало прицілюючись у фігуру, що перебігає, на дальності 400 м, притримав мушку в прорізі вліво на 0,5 мм. Тоді кулі розташуються вліво від точки прицілювання на 52 см, тому що зсув мушки убік на 1 мм при стрільбі на 100 м переміщує середню точку влучення на 26 см. Цей приклад наочно показує, наскільки важливо брати рівну мушку без помилок.

Для спуску курка треба, міцно втримуючи зброю й затамувавши подих, продовжувати плавно натискати на спусковий гачок доти, поки курок непомітно для стріляючого не спуститься з бойового взводу, тобто поки не відбудеться постріл.

Якщо при прицілюванні рівна мушка значно відхилиться від точки прицілювання, потрібно не підсилюючи й не послабляючи тиску на спусковий гачок, уточнити наведення й знову підсилити натискання на спусковий гачок.

При спуску курка не слід надавати значення легким коливанням рівної мушки в точці прицілювання. Прагнення дотиснути спусковий гачок у момент найкращого сполучення рівної мушки з точкою прицілювання, як правило, приводить до смикання за спусковий гачок і до неточного пострілу. Якщо той, хто стріляє, натискаючи на спусковий гачок, відчує, що він не може більше не дихати, треба, не підсилюючи й не послаблюючи натиску пальцем на спусковий гачок відновити подих й, знову затримавши його на вдосі, уточнити наведення й продовжити натискання на спусковий гачок.

При веденні вогню, особливо чергами, треба міцно втримувати приклад у плечі, не міняючи положення ліктів і зберігаючи рівну мушку під точкою прицілювання. Після кожної черги (пострілу) швидко відновлювати правильність прицілювання.

При стрільбі з положення лежачи дозволяється автомат упирати магазином у ґрунт.

При стрільбі безперервним вогнем по широкій цілі плавно переміщати рівну мушку з одного флангу цілі до іншого.

Припинення стрільби

Припинення стрільби включає відпускання спускового гачка й розрядження зброї. Воно може бути тимчасовим і повним.

Для тимчасового припинення стрільби подається команда “Стій”, а при стрільбі в русі – “Припинити вогонь”.

По цих командах автоматник припиняє натискання на спусковий гачок, ставить автомат на запобіжник і, якщо потрібно, міняє магазин.

Для заміни магазину треба:

- відокремити магазин від автомата;

- приєднати споряджений магазин.

Якщо в магазині були витрачені всі патрони, то після приєднання спорядженого магазину до автомата треба зняти зброю із запобіжника, відвести затворну раму за рукоятку назад до упору, відпустити її й знову поставити автомат на запобіжник.

Для повного припинення стрільби після команди “Розряджай”поставити зброю на запобіжник, відтягнути хомутик назад, встановлюючи в автоматі приціл на “П”, розрядити автомат.

Для розрядження автомату треба:

- відокремити магазин;

- зняти автомат із запобіжника;

- повільно відвести затворну раму за рукоятку назад, витягти патрон з патронника й відпустити затворну раму;

- натиснути на спусковий гачок (спустити курок з бойового взводу);

- поставити зброю на запобіжник;

- вийняти патрони з магазину й приєднати його до автомата;

- підібрати патрон, витягнутий з патронника.

Після розрядження, якщо потрібно командир може подати команду “Зброя до огляду”. По цій команді підготувати автомат до огляду й дати його оглянути.

Способи стрільби