Початкова швидкість кулі (гранати) та її практичне значення

 

Для польоту кулі в повітрі велике значення має швидкість, з якою куля покидає канал ствола, тобто швидкість в точці вильоту. Ця швидкість одна з основних характеристик польоту кулі в повітрі.

Початковою швидкістю польоту кулі називається швидкість, з якою куля покидає канал ствола, тобто швидкість на зрізі ствола (в точці вильоту).

Вона позначається υ₀ та вимірюється в метрах за секунду (м/с). Ця швидкість трохи більша дульної, але менше максимальної. Визначається розрахунковим шляхом.

Підвищення υ₀ призводить до:

- збільшення дальності польоту кулі;

- збільшення пробивної та убивчої дії кулі;

- зниження дії зовнішніх умов на політ кулі.

Величина υ₀ залежить від:

- довжини ствола;

- ваги кулі;

- ваги заряду, його температури та вологості та ін. факторів

Так, чим довший ствол (до відомих меж), тим довше діють на кулю порохові гази і тим більша початкова швидкість. Наприклад, при стрільбі патронами зразка 1943 р. υ₀ рівна з автомата, при L нарізної частини ствола 396мм – 715 м/с; з карабіна, при L нарізної частини ствола 544мм – 745 м/с; з АК-74 при L=372 – 900 м/с; РПК – 74 при L=549 – 960 м/с.

При сталій довжині ствола υ₀ тим більша, чим менша вага кулі (при одній і тій же вазі заряду) або чим більша вага заряду(при одній і тій же вазі кулі).

Крім цього, на величину υ₀ здійснює вплив зміна швидкості горіння пороху: чим більша швидкість горіння пороху, тим швидше зростає тиск газів та швидкість руху кулі по каналу.

Так, зі зростанням температури порохового заряду швидкість горіння пороху збільшується, а тому збільшується максимальний тиск і початкова швидкість. При зменшенні температури заряду, початкова швидкість кулі знижується. Збільшення (зменшення) υ₀ викликає збільшення (зменшення) дальності польоту кулі. В зв’язку з цим необхідно враховувати поправку дальності на температуру повітря та заряду (температура заряду приблизно дорівнює температурі повітря).

На швидкість горіння пороху впливає також його вологість. З підвищенням вологості порохового заряду зменшується швидкість його горіння та початкова швидкість кулі.

Від початкової швидкості кулі залежить дальність польоту, убивча та пробивна дія кулі, а також дія зовнішніх умов на її політ. Із збільшенням початкової швидкості, влив зовнішніх умов зменшується.

Убивча дія кулі –дія кулі на живий організм. Убивча сила кулі характеризується її енергією в момент зустрічі з цілю. Для того, аби вивести людину зі строю, достатньо енергії, яка дорівнює 8кг∙м (78,5 Дж).

При стрільбі з автомата АК-74 початкова енергія дорівнює 207 кг∙м, а на дальності 800м складає 29 кг∙м.[4] (Дальність, до якої зберігається убивча дія кулі (АК-74) – 1350м.

Пробивна дія кулі – характеризується глибиною її проникненням в перешкоду певної щільності.

Так, наприклад, при стрільбі з АК-74 кулею пробивається:

- каска (сталевий шолом) – до 800м;

- бронежилет – до 550м;

- земляна загорожа з втрамбованого суглинистого грунту (20-25 см) – 400м;

- цегляна кладка (10 – 12см) – 100м;

- сталеві листи (при куті пострілу 90⁰) товщиною:

· 2мм – 950м,

· 3мм – 670м,

· 5мм – 350м,

- стінка з сухих соснових брусків, товщиною 20см – 650м

Пробивна та убивча дії кулі залежить від її маси, форми та швидкості, яка буде у кулі в момент зустрічі з ціллю.

Таким чином, зі збільшенням υ₀ збільшується дальність польоту кулі, її пробивна та убивча дія.

1.1.3. Відбій зброї та кут вильоту

 

З погляду того, що тиск газів в каналі ствола діє у різні боки з однаковою силою, то при пострілі він не лише виштовхує кулю вперед, але й відштовхує зброю назад.

Рух зброї (ствола) назад під час пострілу називається відбоєм.

Відбій стрілецької зброї відчувається у вигляді поштовху в плече, руку чи грунт. Дія відбою зброї характеризується величиною швидкості та енергії, якою вона володіє при русі назад. Швидкість відбою зброї приблизно у стільки разів менше початкової швидкості кулі, у скільки разів куля легше зброї.

Енергія відбою у АКМ та АК-74 не більше 2 кг∙м (19,6 Дж) і сприймається стріляючим безболісно.

Сила тиску порохових газів (сила відбою) та сила опору відбою (упор прикладу, рукоятки, центр тяжіння зброї і т.д.) розташовані не на одній прямій і направлені в протилежні сторони. Вони утворюють пару сил, під дією яких дульна частина зброї відхиляється вгору. Відхилення тим більше, чим більше плече цієї пари сил. Крім цього, при пострілі ствол зброї здійснює коливальний рух – вібрує. В результаті вібрації дульна частина ствола в момент вильоту кулі може також відхилитися від початкового положення в будь-який бік (вгору, вниз, вправо, вліво). Величина цього відхилення збільшується при неправильному використанні упору для стрільби, забруднення зброї і т. ін.

У автоматичної зброї, яка має газоотвідний отвір в стволі, внаслідок тиску газів на передню стінку газової камери, підкидається дульна частина ствола зброї при пострілі.

 

Рис. 2. Підкидання дульної частини ствола зброї при пострілі в результаті дії відбою.

Вплив вібрації ствола, відбій зброї та інші причини призводять до виникнення кута між напрямком осі каналу ствола до пострілу і її напрямком в момент вильоту кулі з каналу ствола.

Кут між напрямком осі каналу ствола до пострілу[5] та її напрямком в момент вильоту кулі[6] з каналу ствола називається кутом вильоту.

Кут вильоту вважається позитивним, коли вісь каналу ствола в момент вильоту кулі вище її положення до пострілу, та негативним, коли вона нижче.

Величина кута вильоту має практичне значення і залежить від підготовки стрільця.

Достатньо при підготовці перемістити кисть лівої руки по цівці вперед або назад, і величина кута вильоту зміниться й кулі підуть відповідно нижче чи вище.

Якщо приклад уперти в плече верхньою частиною затильника, то кут вильоту зменшиться і кулі підуть вниз, а якщо приклад уперти нижньою частиною затильника, то кут вильоту збільшиться, кулі підуть вгору.

Для забезпечення одноманітності кута вильоту та зменшення впливу відбою на результат стрільби необхідно точно дотримуватися прийомів стрільби та правил догляду за зброєю.

З метою зменшення шкідливого впливу відбою на результати стрільби в автоматах Калашникова використовуються спеціальні пристрої: компенсатори у автомата АКМ та дульний гальмо-компенсатор у АК-74. Витікаючі з каналу ствола гази, ударяючись в стінки компенсатора, дещо опускають дульну частину ствола вліво і вниз.