Реферат Курсовая Конспект
Основні поняття, терміни та визначення теми - раздел Философия, МЕТОДИ АНАЛІЗУ НЕБЕЗПЕК СИСТЕМИ «ЛЮДИНА –МАШИНА – НАВКОЛИШНЕ СЕРЕДОВИЩЕ» Шкідливі Речовини – Це Такі, Які При Контакті З Організмом Л...
|
Шкідливі речовини – це такі, які при контакті з організмом людини можуть викликати погіршення самопочуття, функціональні зміни, що виходять за межі прийнятих норм, і навіть професійні захворювання.
ГДК ( гранично допустима концентрація ) шкідливої речовини – це така її кількість у природному середовищі, при якій не знижується працездатність та самопочуття людини, не шкодить здоров’ю у разі постійного контакту, а також не викликає небажаних (негативних) наслідків у нащадків.
ГДВ–гранично допустимі викиди
ГДЕН–гранично допустимі екологічні навантаження
МДР – максимально допустимий рівень
ТПВ– тимчасово погоджені викиди
ОБРВ – орієнтовно безпечні рівні впливу забруднювальних речовин у різних середовищах.
Сильнодіючі отруйні речовини (СДОР) – це хімічні сполуки, які в певних кількостях, що перевищують ГДК, негативно впливають на людей, сільськогосподарських тварин, рослини та викликають у них ураження різного ступеня.
3.6. Характеристика хімічних речовин
На території України є більш ніж 1500 промислових підприємств, що виробляють, зберігають і використовують більш 280 тис. тонн різноманітних СДОР. У зонах цих об’єктів мешкають 22 млн. чоловік.
У світі нараховується до 6 млн. хімічних речовин; 90% з них – це органічні сполуки, більшість яких токсичні.
За характером впливу на організм людини хімічні речовини (шкідливі та небезпечні) поділяються на:
¨ загальнотоксичні, які викликають отруєння всього організму або впливають на окремі системи людського організму (ртуть, оксид вуглецю, толуол, анілін);
¨ подразнювальні, що викликають подразнення слизових оболонок, дихальних шляхів, очей, легень, шкіри (хлор, аміак, сірководень, озон);
¨ сенсибілізувальні, які діють як алергени (альдегіди, розчинники й лаки на основі нітросполук);
¨ канцерогенні, що викликають ракові захворювання (аміносполуки, азбест, нікель, хром);
¨ мутагенні, які впливають на генетичному рівні та викликають зміни спадкової інформації (свинець, формальдегід, бензол, марганець, нікотин, радіоактивні речовини тощо).
До групи СДОР відносить тільки ті, що заражають повітря в небезпечних концентраціях, здатних викликати масові ураження людей, тварин і рослин.
Ступінь отруєння залежить від токсичності речовини, її кількості, часу дії, метеорологічних умов, індивідуальних особливостей організму тощо. |
Класифікація СДОР різноманітна і залежить від хімічної структури, ступеня токсичності, тривалості дії, клінічних проявів й ін. чинників:
За токсичної дії на організм і клінічному прояву:
¨ задушливої дії:хлор, фосген, хлорпікрин, трихлористий фосфор, дифосген;
¨ загальноотруйної дії: оксид вуглецю, синильна кислота, етилен хлорид;
¨ задушливої та загальноотруйної дії: сірководень, оксиди азоту, сірчистий ангідрид та ін.;
¨ нейротропні отрути, тобто нервово-паралізуючої дії,що порушують функції нервової системи: ФОР – зарин, зоман, V-гази, хлорофос, фосфорорганічні інсектициди (ФОІ) і ін.;
¨ задушливої і нейротропної дії:аміак;
¨ метаболічні отрути: етиленоксид, метилхлорид;
¨ отрути, що порушують обмін речовин і структуру клітини: діоксин.
За фізичними властивостями:
¨ тверді леткі речовини: солі синильної кислоти, гранозан, етилмеркурфосфат, етилмеркурхлорид, меркуран;
¨ рідкі леткі речовини, що зберігаються в місткостях під тиском:у підгрупі А – аміак, окис вуглецю; у підгрупі Б — хлор, сірчистий газ, сірководень, фосген, бромметил;
¨ рідкі леткі речовини, що зберігаються в місткостях без тиску: у підгрупі А – нітро- й аміносполуки ароматичного ряду, синильна кислота; у підгрупі Б – нітро-акрилова кислота, нікотин, октаметил, тіофос, метафос, сірковуглець, тетраетилсвинець, дифосген, дихлоретан, хлорпікрин;
¨ димучі кислоти: сірчана, азотна, соляна, плавикова, хлорангідриди сірчаної, сірчистої та піросірчаної кислот.
Основні характеристики найпоширеніших сильнодіючих отруйних речовин:
Хлор– зеленувато-жовтий газ із різким колючим запахом, у 2,5 рази важчий за повітря. Накопичується в підвалах, тунелях, підземних переходах, загалом, де можуть ховатися люди. Точка кипіння -34,5°С, отже, навіть зимою хлор знаходиться в газоподібному стані. Легко зріджується. За тиску 5-7 атм. перетворюється в рідину. Транспортується в балонах і цистернах. При аварії та розливі рідкий хлор випаровується, створюючи з водяними парами білий туман.
1 кг рідкого хлору утворює 35 л газів.
Поріг сприйняття – 0,003 мг/л (ледь чутний запах хлору);
Вражаюча концентрація – 0,01 мг/л;
Смертельна токсодоза – 0,1-0,2 мг/л;
Смерть може наступити від декількох вдихів протягом однієї хвилини від ураження дихального і серцево-судинного центрів (блискавична форма). При дещо менших концентраціях смерть наступає протягом 20-30 хвилин унаслідок хімічного опіку та набряку легенів і асфіксії.
Клінічні ознаки:
¨ подразнення слизові оболонки очей і верхніх дихальних шляхів,
¨ опік слизових оболонок очей і верхніх дихальних шляхів
¨ сухий кашель, біль за грудиною, задишка,
¨ порушення координації
¨ різі в очах, сльозотеча.
¨ За 2-4 години розвиток токсичного набряку легенів – синюшність, ядуха, смерть.
За великих концентрацій (більш 0,2 мг/л) смерть практично миттєва від паралічу дихального і серцевого центрів. |
Перша медична допомога при ураженні хлором:
¨ негайно припинити надходження газу в організм: протигаз із спеціальною коробкою марки «У» або «М» і евакуація постраждалого із осередку ураження;
¨ звільнити грудну клітину, шию;
¨ дати кисень, штучне дихання при необхідності;
¨ слизові оболонки і шкіру промивати 2% розчином соди 15 хв.;
¨ в очі – краплі альбуциду;
¨ спокій, зігрівання, вдихання парів нашатирного спирту;
Аміак – безбарвний газ із гострим запахом нашатирю. Легший за повітря. Добре горить. Вибухонебезпечний! (у зоні осередку не курити!). Температура кипіння - 33,5°С. Димить при виході з балонів, цистерн, холодильних агрегатів. Перевозиться у зрідженому стані під тиском у цистернах і балонах.
Запах речовини стає відчутний при концентрації 0,035 мг/л. Ледь почувши специфічний запах аміаку необхідно приймати відповідні рішення:
Ø поріг сприйняття — 0,035 мг/л;
Ø подразнення верхніх дихальних шляхів відзначається при концентрації 0,3 мг/л;
Ø подразнення очей – 0,5 мг/л;
Ø подразнення шкіри – 7,21 мг/л (з’являється червоність, пухирі);
Ø кашель задушливий – 1,25 мг/л;
Ø токсична доза при 1,5 мг/л протягом 1 години (50% персоналу може загинути від набряку легенів);
Ø концентрація – 3,5 мг/л протягом декількох хвилин призводить до смерті.
Клінічні ознаки:
¨ подразнення слизових оболонок очей, дихальних шляхів;
¨ задушливий кашель, нежить, утруднення дихання;
¨ різі в очах, сльозотеча;
¨ пульс частий, серцебиття.
¨ впливаючи на ЦНС викликає збудження, судоми
При великих концентраціях аміаку (1,5-3,5 мг/л) смерть може наступити в перші ж хвилини при явищах гострої дихальної і серцево-судинної недостатності. |
Перша медична допомога:
¨ при попаданні рідкого аміаку в очі негайно промити водою або 0,5-1% розчином квасців;
¨ при болях закапати очі новокаїном 1%, дикаїном 0,5% –1-2 краплі;
¨ при інгаляційному ураженні необхідний терміновий винос, виведення з зараженої атмосфери, застосування промислових протигазів зі спеціальними коробками марки «ДО» або «М» або ізолюючих протигазів (ІП-4);
¨ поза зараженою атмосферою інгаляція кисню, вдихання теплих водяних парів, гарячі компреси на шию;
¨ при спазмі голосової щілини – тепле молоко із содою;
¨ шкіру і слизові промивати водою або 2% розчином борної кислоти. Вода добре дегазує аміак.
¨ при попаданні рідкого аміаку усередину: промивання шлунка, викликати блювоту;
¨ дати розчин оцту (3%) або лимонної кислоти кілька ложок;
¨ давати рослинну олію, молоко, яєчний білок.
Сірководень – безбарвний газ із запахом тухлих яєць. Температура кипіння – 60,9°С. Концентрація 1 мг/л викликає важку форму отруєння. Легко загоряється і горить блідо-блакитним полум’ям.
Клінічні ознаки:
¨ подразнює слизові оболонки очей і дихальних шляхів;
¨ судоми, утрата свідомості;
¨ смерть від припинення дихання або паралічу серця;
¨ при малих концентраціях сірководню: сльозотеча, нежить, задишка, кашель, біль за грудиною, тахікардія, слабість, непритомність або навпаки, стан збудження з наступним потьмаренням свідомості.
Перша медична допомога:
¨ винести із зараженої атмосфери;
¨ спокій, тепло,
¨ вдихання кисню, штучне дихання.
Оксид вуглецю (СО)– це безбарвний газ, без смаку, іноді з дуже слабким часниковим запахом. Густина за повітрям 0,96. В суміші з киснем вибухає. Майже не поглинається активовані вугіллям, тобто звичайні протигази марні.
Концентрація СО у повітрі:
1,7-2,3 мг/л — небезпечна після годинного впливу;
4,6 мг/л і вище — смерть при експозиції менше, ніж за годину.
Клінічні ознаки:
Тяжкість стана постраждалого залежить від тривалості перебування в задимленій атмосфері і процента інактивації гемоглобіну.
При легкому ступені отруєння:
ü вміст карбоксигемоглобіну в крові 10-15%:
¨ шум у вухах;
¨ пульсація в скронях, головний біль, запаморочення;
¨ м’язова слабість, особливо в ногах;
¨ нудота, блювота;
¨ стан ейфорії (сп’яніння), що може призвести до неправильної оцінки навколишнього оточення і невмотивованих вчинків.
Якщо постраждалий виходять із зони зараження швидко, основні симптоми зникають досить швидко без яких-небудь наслідків.
При отруєннях середньої тяжкості:
ü вміст карбоксигемоглобіну в крові 30-40%:
¨ сильний головний біль;
¨ обличчя червоніє;
¨ збудження, вимова незв’язна;
¨ сплутаність свідомості.
ü вміст карбоксигемоглобіну в крові 40-50%:
¨ сильний головний біль, утрата свідомості;
¨ колапс, тривала кома.
У важких випадках:
ü вміст карбоксигемоглобіну в крові 60-70%:
¨ утрата свідомості;
¨ припинення дихання;
¨ смерть.
вміст карбоксигемоглобіну в крові 80%
¨ швидка смерть;
¨ шкірні покрови малинового кольору.
Перша медична допомога:
¨ припинити подальше надходження газу в організм, видалення (винос, вивіз) із зараженої атмосфери;
¨ штучне дихання;
¨ спокій, зігрівання, дати кисень;
¨ при утраті свідомості — понюхати нашатирний спирт.
Синильна кислота — безбарвна рідина з запахом гіркого мигдалю, температура кипіння 25,7°С. Пари синильної кислоти легші за повітря (густина 0,93).
У рідкому стані вона легше води. Смертельна токсодоза в повітрі — 1,5 мг/л; при прийомі усередину смертельна доза — 1 мг/л.
Клінічні ознаки:
ü блискавична форма:
¨ різка задишка;
¨ короткочасне рухове збудження, уражений падає;
¨ непритомність;
¨ судоми;
¨ параліч дихального і судинно-рухового центрів;
¨ смерть.
ü уповільнена форма:
¨ гіркий смак у рот, загальну розбитість, запаморочення, оніміння слизової оболонки рота, нудота;
¨ шум у вухах,задишка, біль в області серця;
¨ утруднення вимови, утрата свідомості;
¨ судоми ;
¨ артеріальний тиск різко знижується, пульс нитковидний;
¨ дихання аритмічне, поверхневе;
¨ серце може ще скорочуватися протягом декількох хвилин, після чого зупиняється;
¨ шкірні покрови, слизові — рожевого забарвлення.
Перша допомога:
¨ Припинити надходження отрути в організм ;
¨ надягнути протигаз;
¨ винести, вивести із зараженої атмосфери;
¨ ввести антидот — амілнітрат шляхом вдихання парів під маскою протигаза.
– Конец работы –
Эта тема принадлежит разделу:
МЕТОДИ АНАЛІЗУ НЕБЕЗПЕК СИСТЕМИ ЛЮДИНА МАШИНА НАВКОЛИШНЕ СЕРЕДОВИЩЕ... Мета роботи ознайомитися зі змістом і сутністю основних понять і термінів... ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ Безпека стан діяльності за якого з визначеною...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Основні поняття, терміни та визначення теми
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов