Прийняті два критерії добору в групу СДОР: перший – належність токсичної речовини до 1–2 класу небезпеки за КМІО; другий – імовірність і масштаби можливого зараження повітря, води, місцевості при виробництві, транспортуванні та зберіганні НХР. Введення другого критерію зумовлено тим, що з досить великої кількості відомих і запланованих на майбутній випуск хімічних сполук, віднесених за величиною КМІО до 1–2 класу небезпеки, реальну загрозу масового ураження людей становить лише та їх частина, яка характеризується великим масштабом виробництва, споживання, зберігання і транспортування.
Граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин
в атмосфері населених пунктів
Таблиця 2.1
| № з/п | Речовина | Максимальна разова, мг/м3 | Середньодобова, мг/м3 |
| Ацетон | 0,35 | 0,35 | |
| Аміак | 0,2 | 0,004 | |
| Нітробензол | 0,008 | 0,008 | |
| Тверді частинки (сажа) | 0,15 | 0,05 | |
| Оксиди азоту | - | 0,04 | |
| Оксид сірки | 0,5 | 0,05 | |
| Оцтова кислота | 0,2 | 0,06 | |
| Пари свинцю, ртуті | - | 0,0003 | |
| Пил нетоксичний | 0,5 | 0,15 | |
| Пари сірчаної кислоти | 0,3 | 0,1 | |
| Пари фтороводню | 0,02 | 0,005 | |
| Сірководень | 0,008 | 0,008 | |
| Хлор | 0,1 | 0,03 | |
| Чадний газ |
Для різних середовищ ГДК одних і тих самих токсикантів різняться.
У навколишнє середовище шкідливі речовини можуть потрапляти внаслідок аварій на підприємствах хімічної, нафтопереробної, целюлозно-паперової і харчової промисловості, а також при транспортуванні сильнодійних отруйних речовин.
Нижніх безпечних рівнів впливу шкідливихречовин не існує. Будь-яка концентрація шкідливих речовин, яка перевищує звичайну (що є у природі й до якої звикла людина), може негативно впливати на людину й навколишнє середовище, особливо це стосується різноманітних канцерогенів.
За наявності в повітрі чи воді кількох забруднювачів однонаправленої дії їх сумарна концентрація розраховується за формулою А.Т. Авер’янова: