III етап

Почав формуватись у 80-ті pp., завершить зрушення в бік гуманітарних потреб, пов'язаних з творчістю, духовним розвитком особистості.

У структурі потреб відбуваються зміни:

• від домінування економічних потреб – до соціальних;

• від задоволення елементарних потреб – задоволення потреб на основі індивідуалізованого виробництва;

• від речової структури споживання – до переважання в ній послуг.

 

3. Взаємозв'язок потреб, виробництва та попиту

 

Вплив виробництва на потреби:

ü створює нові потреби, перетворює їх з одиничних на масові;

ü створює споживчі блага, отже, забезпечує задоволення потреб.

Вплив потреб на виробництво:

• спрямовують виробництво;

• стимулюють розвиток виробництва (нові галузі, підприємства);

• характеризують рівень розвитку суспільства в цілому.

Гуманізація виробництва, властива постіндустріальному суспільству, зумовлює підсилення взаємовпливу потреб і виробництва, адже вона передбачає безпосереднє підпорядкування потребам людини як процесу праці, так і його результату.

Взаємозв'язок змін змісту праці та потреб

 

Аналіз взаємодії потреб і попиту здійснили представники мержиналізму (з II пол. XIX ст.) – К.Менгер, Ф.Візер, Е.Бем-Баверк, А.Маршалл, В.Перето, Д.Хікс.

Маржиналісти розробили теорію споживацької поведінки.

Її суть:

1. В умовах стабільної економіки кожна людина прагне поводити себе раціонально, тобто оптимізувати свій добробут - максимально задовольнити особисті потреби.

2. Щоб досягти цієї мети, покупець виключно суб'єктивно оцінює нагальність тієї чи іншої потреби, інтенсивність її. Відповідно до цих оцінок він розподіляє свій дохід між різними споживчими благами. Чим вища інтенсивність потреби, тим вищі суб'єктивні оцінки, а тому й більший попит на це благо.

3. Для визначення суб'єктивних оцінок використовують явище спадної граничної корисності споживчого блага, тобто суб'єктивна оцінка того блага, яке купують, формується на рівні його граничної корисності.

Гранична корисність – це ступінь задоволення, який отримує людина від споживання кожної додаткової одиниці блага.

У процесі споживання блага потреба насичується, отже, гранична корисність спадає (зменшується) – це є закон спадної граничної корисності.

Практичне значення вивчення потреб полягає в наступному:

1. Глибоке дослідження потреб, визначення їх ієрархії широко використовується в менеджменті при розробці теорій мотивації.

2. Вивчення потреб набуває великого значення в сучасній маркетинговій діяльності, адже концепція маркетингу передбачає визначення потреб як передумови виробничого процесу. Згідно з нею виробляти слід лише такі товари, які необхідні споживачам, тоді не треба докладати великих зусиль для їх реалізації.

3. Потреби є вихідним пунктом розробки національної, економічної, соціальної і науково-технічної політики розвинутих країн. Так, суспільні потреби є основою для прийняття рішень у найважливішій для розвитку виробництва структурно-інвестиційній сфері. 75 % комерційних нововведень у СІЛА були впроваджені вже в 70-х роках за результатами вивчення потреб ринку і тільки 25 % –породжені стихійним інноваційним процесом. Великі фірми враховують перспективні потреби та орієнтуються на технічні й продуктові зміни, що доступні та вигідні споживачу. В арсеналі СІЛА є приблизно 20 базових методів моделювання технічних процесів з орієнтацією на споживача. У країнах з розвинутою ринковою економікою існує система соціальних технологій івизначення суспільної оцінки нових потреб. Починаючи з 60-х років, промислове виробництво в США орієнтується на широку індивідуалізацію потреб. Отже, в умовах сучасного ринкового господарства потреба є і вихідним пунктом, і кінцевою метою виробництва.

Структура економіки України на сучасному етапі значною мірою орієнтована на низькі потреби. Низький рівень споживання більшості населення в сучасних умовах не забезпечує відтворення потреб, що вже були сформовані раніше. Наприклад, вже сформувалась потреба в творчій самостійній праці, а існуючий рівень споживання низький. Тим самим деформується, не відтворюється на належному рівні й потреба в праці такого змісту.

 

4. Економічні інтереси та їх класифікація

 

Економічний інтерес- це реальний, зумовлений відносинами власності та принципом економічної вигоди, мотив і стимул соціальних дій щодо задоволення потреб, усвідомлена потреба існування різних суб'єктів господарювання є породженням і соціальним проявом потреби.

Структура економічних інтересів

(критерій - суб'єкти інтересів)

Механізм формування економічних інтересів

Джерелом суспільного процесу є суперечності. Рушійною силою розвитку економічної системи є суперечлива взаємодія виробництва і споживання.

Ця суперечність виступає як загальна и природна основа розвитку виробництва.

Структура економічних інтересів

(за іншими критеріями)

 

За сферою дії	Класові	Демографічних груп
Національні	Буржуазії	Працюючих
Регіональні	Робітників	Вже непрацюючих
Відомчі	Селян	Ще непрацюючих
Сімейні	Інтеграції	Не бажаючих працювати

Трансформація інтересів

 

Така трансформація відбудеться за умов, коли той чи інший вид інтересу реалізується за рахунок інтересів інших видів.

Для того, щоб інтереси виступали як спонукальні мотиви економічної діяльності, а не гальмували економічний прогрес, необхідно на них певним чином впливати.

 

Контрольні питання

 

1. Чому потреби виступають спонукальним мотивом економічної діяльності людей?

2. Як класифікують потреби за різними критеріями?

3. У чому полягає сутність закону зростання потреб?

4. Як пов'язані між: собою потреби і споживання ?

5. Чи існують суперечності між: виробництвом і споживанням та як вони вирішуються?

6. У чому полягає відмінність між економічними інтересами та потребами?

7. Що виступає спонукальним мотивом економічної діяльності людей?

 

 

ТЕМА 3. ЕКОНОМІКА СУСПІЛЬСТВА ЯК СУКУПНІСТЬ ВИДІВ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ