Реферат Курсовая Конспект
ДВА МЕТОДИ ДО ОБЧИСЛЕННЯ ВВП - раздел Философия, Висвітлено економічні основи суспільного виробництва, ринкової економіки, шляхи економічного зростання держави і добробуту людей За Витратами За Доходами ...
|
За витратами | За доходами |
Споживання домашніх господарств (С) | Заробітна плата |
Валові приватні внутрішні інвестиції (І) | Процент, рента та інші майнові доходи |
Видатки держави (Д) | Непрямі податки |
Чистий експорт (Х) | Амортизація |
Прибутки |
За першим підходом
Валовий внутрішній продукт дорівнює сумі споживання домашніх господарств С, валових приватних інвестицій І, видатків держави Д і чистого експорту X, тобто, ВВП = С + 1 + Д + X.
За другим підходом
ВВП обчислюється як сума виплаченої в економіці заробітної плати, процента, ренти та інших майнових доходів, непрямих податків на бізнес, амортизації та прибутків. Кожен з підходів дає абсолютно однаковий результат. Для підприємств доходи домогосподарств є витратами виробництва.
Обчислення ВВП ускладнюється інфляцією (зростанням цін), яка властива всім країнам з ринковою економікою. У зв'язку з цим розрізняють поняття номінального і реального ВВП.
Номінальний ВВП — це обсяг виробництва, обчислений за діючими, фактичними цінами. В умовах інфляції він завищує результати економіки і потребує коригування.
Реальний ВВП — це обсяг виробництва, вартість якого скоригована на величину річного зростання цін.
З реальним ВВП пов'язані такі поняття, як інфлювання й дефлювання, тобто приведення показників ВВП за різні роки до єдиної цінової бази, що дає можливість визначити його реальну динаміку.
Інфлювання — це збільшення показників ВВП для років, що передують року, прийнятому за базу.
Дсфлювання — це зменшення показників ВВП для років, що слідують за роком, прийнятим за базовий (якщо ціни в ці роки зростали), тому що показники номінального ВВП завищують реальний обсяг продукції цих років.
Для порівняння номінального і реального ВВП використовується дефлятор ВВП, величина якого розраховується за формулою
Близьким до ВВП за змістом є показник валового національного продукту. Валовий національний продукт характеризує сукупну вартість кінцевих товарів і послуг, створених за певний період вітчизняними підприємствами в країні і за її межами. Валовий національний продукт підраховується за національним принципом. ВНП обчислюється як валовий внутрішній продукт і відрізняється від нього на величину, яка дорівнює сальдо розрахунків із зарубіжними країнами. У закритій економіці за відсутності зовнішніх потоків товарів і капіталів ВНП і ВВП рівні. Але в дійсності певна частина створених у країні факторних доходів (від капіталу, робочої сили і землі) може бути власністю іноземців, тому в складі ВНП такі доходи не враховуються, але вони включаються у ВВП. Доходи, отримані громадянами даної країни за кордоном, враховуються у ВНП, але не входять у обсяг ВВП.
Відмінності між ВВП і ВНП незначні. Але в країнах, що розвиваються, ВВП, як правило, більший від ВНП, оскільки цим країнам доводиться сплачувати великі проценти за зовнішні позички, а для розвинутих країн, навпаки, ВНП, як правило, більший від ВВП.
Обчислення обсягів ВВП і ВНП не лише полегшує міжнародне зіставлення темпів і рівнів економічного розвитку різних країн, але й дає змогу поглибити макроекономічний аналіз.
У системі національних рахунків існує також низка інших взаємопов'язаних макроекономічних показників, які можуть бути розраховані на основі ВВП (а також ВНП).
Чистий внутрішній продукт (ЧВП) — це ВВП. зменшений на величину амортизаційних відрахувань:
ЧВП = ВВП - Амортизаційні відрахування.
Національний дохід (НД) можна отримати, якщо ЧВП зменшити на величину непрямих податків на бізнес (податок на додану вартість, акцизи, мито, ліцензійні платежі та ін.):
НД = ЧВП - Непрямі податки на бізнес або НД = ВВП — Амортизаційні відрахування — Непрямі податки на бізнес.
Національний дохід — це сукупний дохід в економіці, який отримують власники факторів виробництва: праці, капіталу, землі, підприємницького хисту. Національний дохід — це чистий внутрішній продукт, зменшений па величину податків на бізнес.
Кількісно ЧВП і НД дуже близькі між собою.
Національний дохід є дуже важливим показником результативності суспільного виробництва, національної економіки. Виробництво національного доходу на душу населення найбільш оптимально визначає рівень добробуту населення.
В економічній літературі зазначено, що національний дохід - це новостворена вартість, яка створюється тільки у сфері матеріального виробництва (промисловості, сільському господарстві, будівництві, на транспорті, у торгівлі і громадському харчуванні (частково), у сфері зв'язку (частково)). Це звужений підхід до національного доходу, який не враховує внесок працівників сфери нематеріального виробництва.
Нині вже загальновизнано, що частину національного доходу створюють працівники сфери послуг. В економічно розвинутих країнах більше половини працюючих зайнято у сфері послуг, тому в них основну частину доходів заробляють шляхом надання послуг. У нашій країні вирішальна роль у виробництві національного доходу залишається за матеріальним виробництвом. Головним напрямом розвитку останнього є перехід від екстенсивного до інтенсивного типу виробництва.
На основі національного доходу визначають особисті доходи (ОД).Якщо від суми національного доходу відняти внески (податки) на соціальне страхування, податок на доходи підприємств, а також прибуток, що використовується для розширення виробництва (нерозподілений прибуток підприємств), і додати трансфертні платежі, які включають виплати соціального страхування по старості, від нещасних випадків, допомогу і виплати по безробіттю, різноманітні виплати неімущим і непрацездатним тощо (трансфертні виплати -виплати, які не пов'язані з трудовою діяльністю, тобто не зароблені, а одержані), то отримаємо суму особистого доходу.
Особистий дохід — це одержаний дохід, а національний дохід — це зароблений дохід.
Нарешті, якщо від суми всього особистого доходу відняти всі індивідуальні податки, то одержимо дохід в особистому розпорядженні домогосподарств – кінцевий показник системи національного рахівництва. Він використовується на споживання та заощадження.
Кожна людина зацікавлена у зростанні національного доходу, тому що від його рівня залежать процеси розширеного відтворення, нагромадження (розширення суспільного виробництва), рівень добробуту населення, економічної могутності країни.
4. Національне багатство і його відтворення
Багатство — загальна економічна система, що властива всім економічним системам. Воно є необхідною умовою підтримання та розширення суспільного виробництва і споживання на основі створення необхідних для цього запасів — засобів і предметів праці та споживання, а також трудових навичок у розвитку особистого фактора виробництва.
Національне багатство — це сукупність всіх благ, що знаходяться у розпорядженні суспільства, країни.
Національне багатство складається з двох частин:
• матеріальна — створені людиною матеріальні фонди, що поділяються на основні (засоби праці) та оборотні (предмети праці): основні фонди, що функціонують у соціальній сфері; природні ресурси;
• нематеріальна — духовні цінності, що знаходяться в розпорядженні суспільства.
Національне багатство безпосередньо пов'язане з виробництвом національного продукту і його відтворенням. Воно зростає і збільшується, насамперед, за рахунок національного продукту, який відтворюється на розширеній основі.
Сучасна економічна теорія все частіше критикує тезу про матеріальний зміст багатства і висловлюється за його уточнення і доповнення новими елементами. Це пов'язане з тим, що в наш час у розвинутих країнах відбувається посилення гуманістичних тенденцій у теорії і практиці господарювання. Розвиток суспільства розглядається в єдності матеріальних, духовних, етнічних і культурних цінностей.
Якщо раніше розвиток країни визначався ступенем нарощування матеріально-речових обсягів виробництва, то на сучасному етапі вирішальне значення мають ефективні якісні перетворення і структурні зрушення в економіці. Можливість цих зрушень визначається в значно більшій мірі, ніж раніше, станом нематеріальних форм багатства і сфер, які забезпечують розвиток людини. Тому особливої актуальності в сучасних умовах набувають дослідження, формування і розвиток нематеріальних форм багатства, пов'язаних з людиною.
Нематеріальне багатство суспільства — це ті його елементи. що перш за все визначають якість робочої сили - науково-технічний, освітній, культурний потенціал.
Таким чином, у широкому розумінні національне багатство включає в себе як матеріальне, так і нематеріальне багатство країни.
Основними елементами матеріальної форми національного багатства насамперед є:
• виробничий капітал, у структурі якого виділяють основний і оборотний капітал; основний капітал сфери нематеріального виробництва (школи, лікарні, культурно-освітні і спортивні об'єкти, житлові будинки);
• резерви капітальних благ (законсервовані запаси основного капіталу);
• майно домашніх господарств (індивідуальне житло, засоби праці і предмети тривалого використання - автомобілі, меблі, побутова техніка тощо),
• запаси і резерви споживчих благ.
До складу національного багатства відносять і природні ресурси країни, котрі залучені до господарського обороту (земля, надра, вода, ліси, атмосфера, клімат). Корисні копалини, які лише розвідані, а тим більше потенційні, до складу національного багатства не входять.
Розрізняють відтворювані і невідтворювані природні ресурси. Так, існують природні ресурси, які не створені працею (наприклад ліс), але можуть бути відтворені. У той самий час деякі види природних ресурсів (природні копалини) у своїй основній частині не відтворювані.
Основними елементами нематеріальної форми національного багатства є духовні і культурні цінності (нагромаджений виробничий досвід, освітній потенціал нації, досягнення науково-технічної думки, інформаційні ресурси, інтелектуальний рівень та ін.).
Якщо країна втрачає своє інтелектуальне багатство внаслідок еміграції провідних учених і спеціалістів, як це нині спостерігається і в Україні, і в інших країнах СНД, вона безповоротно втрачає певну частину ВВП, а отже, і можливості в нагромадженні більшого національного багатства. Те саме спостерігатиметься і при зниженні інтелектуального рівня нації, а саме: у разі погіршанні якості навчання, скорочення асигнувань на науку та освіту тощо.
Національне багатство включає також ті елементи, які перебувають у інших країнах, але належать уряду, організаціям та окремим особам.
Масштаби, структура та якісний рівень національного багатства не залишаються незмінними. У процесі відтворення воно не тільки постійно зростає а й безперервно оновлюється. Тому для нарощування національного багатств великого значення набуває національне використання виробничого потенціалу, від якого залежать темпи зростання валового внутрішнього продукту і відповідно добробуту нації, фізичний і духовний стан людини.
Важливу роль у зростанні національного багатства відіграють природні ресурси. Знищення природних багатств України призводить до втрати їх значної частини, якою вже ніколи не скористаються прийдешні покоління.
Величина національного багатства, як правило, зростає в нормальних мирних умовах і зменшується під час війн, смут, потрясінь. Статистика національного багатства потребує його спеціального аналізу - обсягу, структури, динамки національного багатства. Але, на жаль, статистичні щорічники не дають поки що належної інформації.
Контрольні питання
1. Які існують форми сукупного продукту?
2. Розкрийте відмінності між валовим внутрішнім продуктом і валовим національним продуктом.
3. Визначіть показник чистог внутрішньог продукт і національного доходу.
4.У чому суть відтворення? Охарактеризуйте його види.
5.Яке відтворення характерне нині для економіки країни: просте, розширене чи звужене? Обгрунтуйте свою позицію.
6. 3а яких умов забезпечується рівноважний обсяг національного виробництва?
ТЕМА 12. ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ І ЙОГО ЧИННИКИ ЕКОНОМІЧНІ ЦИКЛИ
– Конец работы –
Эта тема принадлежит разделу:
Автор Кулаєць Г П заступник директора з навчальної роботи... Рецензенти Дребот С Д викладач Надвірнянського коледжу Скиба Л А викладач Івано франківського комерційного технікуму...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: ДВА МЕТОДИ ДО ОБЧИСЛЕННЯ ВВП
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов