рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Суть державного програмування, види програм. Цільові комплексні програми розвитку національної економіки

Суть державного програмування, види програм. Цільові комплексні програми розвитку національної економіки - раздел Философия, НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА Практично В Усіх Країнах З Ринковою Економікою Здійснюється Розробка Державни...

Практично в усіх країнах з ринковою економікою здійснюється розробка державних програм. Програмування національної економіки з'явилося у світовій практиці в 30-ті р. ХХ ст. Першими на цей шлях стали: США - Програма освоєння ресурсів річки Теннессі, Канада - Програма освоєння районів Півночі, Японія Програма "Технополіс" i план реконструкції Японських островів.

Рівень державного програмування и різних країнах неоднаковий. Виходячи з досвіду розробки цільових i надзвичайних програм, у кінці 60-х років у ряді країн перейшли до загальнонаціонального середньострокового програмування, яке охопило всі найважливіші показники розвитку економіки. Піонерами в цій галузі стали Франція, Японія, Нідерланди, Скандинавські країни, Південна Корея. 3агальне економічне середньострокове програмування отримало розвиток також у Німеччині, Австрії, Іспанії, Фінляндії та інших країнах. У США загальнонаціональне програмування відсутнє, але широко використовуються цільові та надзвичайні програми. Різниця в ступені розвитку програмування в окремих країнах залежить від характеру й масштабів завдань, які ставить держава при здійсненні економічного та соціального розвитку національної економіки.

3а сучасних умов держава виступає ініціатором i організатором стратегічного науково-технічного програмування, розробки та втілення середньострокових i довгострокових програм розвитку галузей, що визначають науково-технічний прогрес, упровадження нових технологій.

Державна національна програма, розро6лена на основі довгострокових економічних прогнозів, охоплює найважливіші макроекономічні пропорції. Вона має інформаційно-орієнтований характер, даючи змогу підприємствам нормально функціонувати в системі народногосподарських пріоритетів у виробництві продукції, технічному розвитку, структурній перебудові господарства. Держава використовує всю систему економічних інструментів, що є в її розпорядженні (державні, що забезпечують гарантований ринок збуту й достатньо високі ціни, пільгові податки, прямі субсидії та субвенції), з тим, щоб забезпечити підприємствам зростання обсягів продаж i збільшення маси прибутку й тим самим спонукати їх брати активну участь у реалізації установок програми.

У Державній програмі відображаються:

· аналіз сучасного стану національної економіки;

· цілі та завдання розвитку;

· макроекономічні показники та пропорції, яких бажано досягти;

· заходи, пов'язані з удосконаленням фінансово-грошової системи, банківської діяльності;

· основні напрями розвитку галузей економіки та структурної перебудови;

науково-технічна діяльність, соціальний розвиток, доходи населення

·

та рівень життя, який має встановитися в результаті виконання наміченої програми;

· загальні риси кон'юнктури внутрішнього та зовнішнього ринків;

· заходи щодо поліпшення зовнішньоекономічної діяльності, реформування відносин власності;

· заходи щодо охорони навколишнього середовища;

· основні напрями розвитку регіонів;

· форми й засоби державного регулювання економіки.

Для реалізації стратегічного напрямку розвитку національної економіки слід розробляти та здійснювати комплексні програми, більш динамічно розвивати галузі, що визначають науково-технічний прогрес, забезпечують значний економічний ефект i розв'язання соціальних завдань.

Програма - це інструкція, принцип, орієнтир руху, а не операційна розкладка діяльності економічних агентів.

Економічна програма - це система взаємопов’язаних i узгоджених заходів, план дій, спрямовані на досягнення єдиної мети, розв'язання однієї проблеми.

Державні цільові програми є обов'язковими як для звичайних агентів ринку, так i для державних органів управління.

3агалом програми поділяються на:

· національні;

· державні (міждержавні) (розро6ляються на довгострокову перспективу (10-15 років);

· середньострокову перспективу від 3 до 5 років; та на наступний рік);

· галузеві (міжгалузеві);

· регіональні (відображають основні показники розвитку економіки регіону, враховують показники роботи підприємств, розташованих на відповідній території незалежно від форм власності);

· цільові комплексні програми;

· надзвичайні (розробляються в критичних ситуаціях - стихійного лиха, в умовах кризи, масового безробіття, загрозливої інфляції. Вони, як правило, є короткостроковими, при їх реалізації вагоме місце займають засоби адміністративного регулювання).

3а характером дії програми поділяються на:

· спеціальні програми розвитку окремих галузей, секторів або районів (Державна програма розвитку вугільної промисловості України, Програма розвитку транспортного комплексу України, Державна національна програма "Освіта, Україна ХХІ ст.);

· програми, що стосуються загальнонаціональних проблем (Державна програма зайнятості населення, Державна програма захисту населення);

· програми діяльності державних економічних органів (Державна програма приватизації, Програма дій Уряду, Державна програма підтримки підприємництва, Державна програма приватизації тощо);

· програми досягнення економічної рівноваги - програми стабілізації (Програма надзвичайних заходів стабілізації економіки України та виходу її з кризового стану);

· фінансові програми (Програма боротьби з інфляцією);

регіональні програми, що передбачають освоєння нових районів, природних багатств, перетворення економіки вже сформованих районів (Програма розвитку Карпатського регіону на 1994-2000 та ін.).

Зарівнем порушуваних проблем розрізняють такі програми:

· широкомасштабні комплексні програми (Комплексна програма НТП в національній економіці, програма вирішення найважливіших соціальних потреб);

· програми соціально-економічного розвитку (житлова програма);

· вузькі науково-технічні програми.

Вивчення конкретних програм свідчить, що є суттєві відмінності у формах виконання їх втілення. Ці відмінності залежать від масштабу i сфери дії програм, ступеня залучення державного i приватного секторів, характеру економічних та адміністративно-правових зв'язків.

Щодо економічних програм України, то їх основними структурними елементами е докорінна пере6удова відносин економічної власності, створення стабільних та ефективних стимулів до праці, структурна перебудова народного господарства, аграрна реформа i створення ефективного продовольчого комплексу з метою забезпечення продовольчої безпеки, зовнішньоекономічна діяльність, соціальна політика та ін.

Істотним недоліком практики державного програмування в Україні була надмірна кількість програм за недостатнього їх фінансування.

Програмування (нім. programmieren - складати програму) - одна з форм регулювання економіки.

Суть програмування полягає в аналізі стану національної економіки, виявленні проблем, які не можуть вирішити ринкові механізми, розробці та реалізації окремих економічних програм.

Програмування може бути успішним лише за умов дотримання централізованого підходу до розробки, управління та реалізації масштабних народногосподарських програм.

Головним завданням програмування є підтримка економічної рівноваги, вплив на якісне перетворення економіки, стимулювання її розвитку.

Мета державного програмування - досягнення прийнятного для держави варіанта розвитку національної економіки.

Програмування як форма впливу на економіку має деякі особливості порівняно з іншими формами i видами впливу на економіку:

· воно є способом втручання держави в економіку (але втручання держави в економіку не ліквідує стихійності ринкових перетворень, а лише коректує цей процес);

· виступає елементом сучасної ринкової організації економіки (держава орієнтує агентів ринку у поведінці, та забезпечує їхню самостійність);

· в основі програмування - структурне динамічне регулювання;

· програмування як форма впливу на економіку є системним i комплексним явищем.

Особливе місце в системі державних програм посідають цільові комплексні програми.

На відміну від інших державних програм, цільова комплексна npoграма - це директивний, адресний документ, в якому визначено за ресурсами, виконавцями й термінами здійснення комплекс економічних, техніко-економічних, науково-дослідних, техніко-виробничих, організаційно-господарських заходів. В ній беруть участь міністерства, господарські органи та регіони, що дає змогу спільними зусиллями розв'язувати народногосподарські проблеми.

Цільові комплексні програми (науково-технічні, соціальні, економічні) розробляють для забезпечення соціально-економічних цілей на основі підвищення ефективності суспільного виробництва, фінансування з бюджету України.

В колишньому СРСР першими загальнонаціональними програмами були: Комплексна програма ГОЕЛРО (1920 р.), Комплексна програма науково-технічного прогресу, Продовольча програма та ін.

Терміни реалізації цільових комплексних програм, як правило, не збігаються з плановими періодами, мета програми - виявити стан об’єкта, якого необхідно досягти в результаті її реалізації.

Цільові комплексні програми передбачають, як правило, вирішення складних про6лем, що базуються на взаємодії багатьох організаційно розрізнених виконавців_ В одних випадках програми служать основою розробки планів економічного й соціального розвитку країни, в інших - засобами реалізації завдань, передбачених планами. При цьому програма - завжди невід'ємна частина планів.

Для реалізації цільових комплексних програм можуть бути залучені кошти державного бюджету, власні кошти підприємств та ін. За змістом комплексні цільові програми поділяються на:

· соціально-економічні, спрямовані на вирішення проблем розвитку й удосконалення способу життя, підвищення матеріального i культурного рівня життя населення, поліпшення соціальних умов праці та відпочинку;

· виробничі, спрямовані на збільшення обсягу виробництва певних видів продукції (послуг), розвиток нових видів виробництва, підвищення якісних характеристик продукції, зростання ефективності використання ресурсів;

· науково-технічні, спрямовані на розвиток наукових досліджень, вирішення проблем розробки i впровадження в практику нових видів техніки i технологій;

· екологічні, спрямовані на виконання природоохоронних i природо-перетворювальних проектів;

· інституційні, спрямовані на удосконалення організації управління господарськими системами;

· регіональні, спрямовані на господарське освоєння нових районів, реструктуризацію економіки розвинутих районів України, формування територіально-виробничих комплексів.

3а структурою цільова комплексна програма має такі головні елементи (блоки):

· цільовий, де з'ясовані головна ціль i підцілі програми, бажана послідовність їхньої реалізації;

· структурний, формування якого дає змогу визначити набір та контури ціле реалізаційних систем, тобто об’єктів національної економіки та їхніх елементів, які об’єднані за ознакою цільового призначення;

· блок техніко-економічного обґрунтування;

· ресурсний, який характеризує обсяг i структуру розподілу ресурсів, потрібних для виконання програми;

· організаційний, в якому за всіма елементами програми передбачені відповідальні виконавці, джерела i строки виділення ресурсів, а також терміни вжиття заходів.

За періодами реалізації цільові комплексні програми поділяються на довгострокові, середньострокові й короткострокові.

Показники цільових комплексних програм відображаються в індикативних планах (Державній програмі економічного i соціального розвитку). До таких показників належать:

· виробництво найважливіших видів продукції для потреб програми;

· ліміти капітальних вкладень i обсяги будівельно-монтажних робіт на її реалізацію;

· державні замовлення на виробництво (поставку) продукції, робіт, послуг, потрібних для виконання програми;

· державні замовлення на введення в дію виробничих потужностей i основних фондів;

· перелік найважливіших забудов;

· витрати з державного бюджету на реалізацію цільових програм;

· затрати валютних ресурсів i найважливіші заходи у сфері зовнішньоекономічних зв'язків.

Організаційними передумовами формування цільових комплексних програм виступають:

· своєчасне визначення переліку проблем, для вирішення яких необхідно створювати такі програми;

· формування колективу розробників з виділенням головної організації;

· попередня орієнтація на визначення потреби в ресурсах;

· визначення головних методичних принципів формування програм. Порядок складання i розробка цільових комплексних програм такий:

· аналіз тенденцій економічного розвитку в сфері програмної діяльності;

· прогнозування i визначення потреб коректування цих тенденцій;

· дослідження i розробка альтернативних варіантів програм;

· оцінка i вибір найефективніших варіантів програм;

· формування розгорнутого проекту програм;

· формування єдиної стратегії вирішення проблем.

Для розробки й обґрунтування різних варіантів цільових комплексних програм доцільно використовувати такі методи, як: економічний та структурний аналіз, балансові методи, обґрунтування рівня розвитку виробництва й основних показників за факторами впливу.

Механізм формування цільових комплексних програм можна розглянути на прикладі цільових комплексних наукових і науково-технічних програм, які розробляють i реалізують для вирішення найважливіших міжгалузевих наукових ї науково-технічних проблем національної економіки з метою концентрації ресурсів на пріоритетних напрямах науково-технічного прогресу.

Цільові комплектні науково-технічні програми розробляють для масштабної; реалізації значних науково-технічних досягнень: створення нових видів конкурентоспроможної техніки, принципово нових технологічних процесів i нововведень та доведення їх до практичної реалізації, а також розвитку наукових досліджень i технічних розробок за найбільш перспективними напрямками науки й техніки. Реалізація науково-технічних програм характеризується обсягом і термінами їх виконання в цілому та виконанням окремих їх етапів (завдань); вартістю виконаних робіт; очікуваним економічним ефектом від завершення робіт і фактичним ефектом від упроваджених результатів.

Етапи формування цільових наукових i науково-технічних програм наступні:

· вибір i оцінка наукових та науково-технічних проблем для програмного вирішення;

· формування комплексу цілей наукових i науково-технічних програм;

· розробка попереднього проекту програми;

· розробка розгорнутого проекту програми;

· вироблення організаційно-економічного механізму;

· управління реалізацією наукових i науково-технічних програм.

Відбір завдань або проектів пріоритетних напрямів науково-технічного прогресу базується на експертних оцінках відповідних напрацювань i закінчених науково-дослідних i дослідно-конструкторських робіт. Вимоги до відбору науково-технічних програм конкретизують у відповідному переліку питань, на які необхідно дати відповідь при обґрунтуванні доцільності їх виконання. Сукупність відповідних параметрів є вихідною інформаційною базою для визначення економічних і соціальних переваг тих завдань, які мають бути включені в науково-технічні програми, а також для розробки їх реалізації.

Пріоритетні напрями, які потребують програмного вирішення, схвалює Верховна Рада України. Для цього Національна академія наук за участю Міністерства освіти України, міністерств, науково-дослідних інститутів методом експертних оцінок визначає перелік таких програм, після чого їх розглядає Кабінет Міністрів i подає до Верховної Ради. На підставі затвердженого переліку оголошують конкурс щодо розробки конкретних цільових наукових програм.

Підставою для програмно-цільового фінансування державних науково-технічних програм є затверджені Постановою Верховної Ради України № 2705- ХІІ від 16.10.92 р. та уточнені Постановою Кабінету міністрів України № 429 від 22.05.1994 р. вітчизняні пріоритетні напрями розвитку науки і техніки. До них відносяться:

· здоров'я людини;

· охорона навколишнього середовища;

· виробництво, переробка та збереження сільськогосподарської продукції;

· екологічна енергетика та ресурсозберігаючі технології;

· перспективні інформаційні технології, прилади комплексної автоматизації, системи зв'язку:

· нові речовини та матеріали;

· наукові проблеми розбудови державності України.

Комплексні цільові наукові програми відкриті для поповнення новими проектами. Рішення про введення Нових проектів або вилучення малоефективних приймає замовник програми.

Однією звизначальних умов досягнення програмних цілей є створення ефективного організаційно-економічного механізму управління формуванням та реалізацією програми. Органи управління програми створюють на стадії, яка передує її розробці. Вони виконують повний управлінський цикл. Економічний механізм включає методи визначення та використання економічних важелів, виділення фінансових та матеріально-технічних ресурсів і розпорядження ними, оцінку й стимулювання діяльності виконавців.

Однією з основних функцій управління програмою є контроль за ходом її формування i реалізації. Джерелом інформації для цілей контролю є комплект затвердженої документації, форми державної статистичної звітності, зніти організацій та підприємств-виконавців, форми бухгалтерської звітності, спеціальна звітність за програмами.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА атверджено Міністерством освіти i науки України як підручник для... МІСТ... Передмова...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Суть державного програмування, види програм. Цільові комплексні програми розвитку національної економіки

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ЕКОНОМІКА
3атверджено Міністерством освіти i науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів   Київ «Каравела» 2008 УДК 330.1(075.8)

ПЕРЕДМОВА
Сучасне суспільство перебуває у стані якісної радикальної трансформації, що проявляється процесами глобалізації, інтеграції, інформатизації усіх аспектів його життєдіяльності. Зміни, в яких перебув

Предмет i задачі курсу
Аналіз наукової літератури свідчить, що термін „національна економіка" не має однозначного тлумачення вченими-економістами, а в економічних словниках та енциклопедіях його визначення взагалі в

Основні економічні показники національної економіки
Національна економіка - це сукупність всіх галузей, господарських комплексів і регіонів країни, об’єднаних в єдине ціле різноманітними економічними зв’язками; історично

Індекс глобальної конкурентоспроможності деяких країн у 2006-2007 рр.
Країии Загальний Ранг ВВП надушу населення (2005р.)   Індекс 2005-2006 рр.

Моделі національних економік
Вихідним поняттям для аналізу сучасних моделей національних економік є дефініція „економічна система суспільства". Економічна система суспільства та модель національної економіки співвідносять

Особливості формування та розвитку національної економіки України
Національна господарська система України пройшла у своєму розвитку ті ж стадії, що й інші економічні системи: виникнення, формоутворення (формування власних засад відтворення) та розвитку. На остан

Таблиця 1.5.1.
Джерела приросту фінансового потенціалу банківської системи України та напрямки його використання, щорічний приріст, млрд. грн. Показники

Щорічні темпи приросту реальних обсягів фінансових
ресурсів у банківській системі України (%) Показники

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
1. Що вивчає національна економіка: а. Використання обмежених ресурсів суспільства та управління ними. b. Досліджує питання розвитку окремих галузей народного гос

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. А.Смит. Исследование о природе и причинах богатства народов. - М., Соцэкгиз, 1962. - 684 с. 2. Ватаманюк З.Г., Панчишин С.М. та ін. Економічна теорія: макро- i мікроекономіка. Навч. пос

НАЦІОЕАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
Основні поняття i терміни • Вичерпні природні ресурси; • Нефінансові невироблені активи; • Еконо

Поняття та склад потенціалу національної економіки
У наш час поняття «економічний потенціал», незважаючи на досить широке розповсюдження в науковій літературі, не має однозначного тлумачення. Найбільш поширеним є наступне. Економічний по

Природно-ресурсний потенціал
Природно-ресурсний потенціал (ПРП) країни є важливим фактором розміщення й розвитку її продуктивних сил. Це поняття, що визначається кількістю, якістю, сполученням приро

Земельний фонд України станом на 1 січня 2005 р.
Види основних угідь Площа земель всього тис. га % до аг. площі Сільськогосподарські землі

Запаси корисних копалин в Україні
Вид корисних копалин Одиниця Виміру Запаси за категоріями Кількість родовищ А+В+С, С,

Демографічний та трудовий потенціал
Населення країни – чинник її комплексного економічного та соціального розвитку. Його роль особливо зростає в густозаселених регіонах з недостатніми природними ресурсами.

Науково-технічний потенціал
Сучасний період розвитку України характеризує етап прискореного науково-технічного прогресу. Підйом розвитку національної економіки за рахунок науково-технічного прогресу (НТП) на чергову хвилю зро

Інформаційний потенціал
Інформацію завжди вважали важливою, невід’ємною складовою життя людини. Проте до середини ХХ ст. ця категорія не була об’єктом пильної громадської уваги та аналізу з точки зору її впливу на особист

Виробничий потенціал
Спроможність галузей господарства країни виробляти товари та послуги для населення та виробництва називають виробничим потенціалом. В Україні провідного складовою еко

Зовнішньоекономічний потенціал
Територіальний поділ праці -- об’єктивний процес виробничої спеціалізації економічних районів чи країн i посилення міжрайонної або міждержавної кооперації, обміну

Екологічний потенціал
На порозі нового тисячоліття в Україні, як і в усьому світі, проблеми охорони природи були такими ж важливими, як i у ХХ ст. Природа частими повенями, надзвичайної сили цунамі, посухами, закликала

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
1. Економічний потенціал - це: а. маса вироблених у країні протягом року предметів споживання та наданих населенню послуг; Ь. величина накопичени

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Статистичний щорічник України за 2005 рік. Державний комітет статистики України. - К.: Консультант, 2006. - 575 с. 2. Розміщення продуктивних сил i регіональна економіка: Навч. посібник

Розділ III. ГОСПОДАРСЬКИЙ КОМПЛЕКС НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ I ЙОГО СТРУКТУРА
Основні поняття i терміни • Агропромисловий комплекс, • Міжгалузевий комплекс; • Будівельний

Будівельний комплекс
Будівельний комплекс - це сукупність галузей матеріального виробництва i проектно-пошукових робіт, які забезпечують капітальне будівництво. До складу будівельного компле

Будівельний комплекс
Будівельний комплекс - це сукупність галузей матеріального виробництва i проектно-пошукових робіт, які забезпечують капітальне будівництво. До складу будівельного компле

Соціальна інфраструктура
Соціальна інфраструктура - це сукупність, або комплекс галузей, призначенням яких у суспільному поділі праці є задоволення потреб населення у соціально-культурн

ТЕСТОВІЗАВДАННЯ
1. . Технологічний підхід до виділення міжгалузевих комплексів передбачає: а досконале вивчення технології виробництва товарів та послуг; bгрупув

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. www.ukrstat.gov.ua. розділ Транспорт і зв'язок. Дані станом лютий 2007 року. 2. Моніторинг макроекономічних та галузевих показників звичайної діяльності залізниць України / Наук.

Розділ IV. ЧИННИКИ P03BVITKY НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
Основні поняття i терміни • Економічне зростання; • Екстенсивний тип економічного • Економічний розвиток;

Світові темпи економічного зростання
Періоди Зростання випуску прод~ к- ції на душу населення, ; о Раннє Середньовіччя 500-1000 рр.

Динаміка ВВП України, у % до попереднього року
  Роки Зміна ВВП,% - 4,0 - 8,7

Типи та способи економічного зростання
Економічне зростання залежить від багатьох чинників, їх кількісних та якісних характеристик. За ознакою сутнісного впливу на економічне зростання спостерігаються кількісний та якісний впливи фактор

Фактори економічного зростання
В будь-якому суспільстві прагнення до розвитку невпинне. При цьому основною проблемою забезпечення економічного зростання є з'ясування чинників впливу i по6удова моделей та механізмів збільшення об

ТЕСТОВІЗАВДАННЯ
1. По відношенню до економічного розвитку економічне зростанняє: а. визначальним фактором;складовою; b. показником кількісних змін в економіці; показником якісних

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Аналітична економія: макроекономіка i мікроекономіка: Навч. посіб. У 2-х кн. Кн. 1: Вступ до аналітичної економії. Макроекономіка / [С.М. Панчишин, П.І. Островерх, В.Б. Буняк та ін.]; За ред. С.

Ринковий механізм регулювання національної економіки
Ринковий механізм є фундаментальною економічною категорію, зякої, напевне, i починається комплексне дослідження економічних систем та різних типів національної економіки як комплек

Корпоративне регулювання в господарській системі національної економіки
Аналіз сучасної економічної думки та практики господарювання розвинених держав свідчить, що важливим елементом системи регулювання економіки - розподілу i використання обмежених ресурсів є корпорат

Державне регулювання економіки: бюджетне, податкове, фінансово-кредитне регулювання
Інститут держави як явище суспільного характеру вже досить тривалий період знаходиться під пильною увагою вчених. Найбільшу цікавість завжди викликали питання про те, які саме функції повинні бути

Мале підприємництво та важелі його державного регулювання в Україні
Поняття малий бізнес в економічній літературі чітко не визначено. Але доведено, що він є невід’ємною складовою світової ринкової господарської системи як найбільш масова, динамічна, гнучка форма ді

Роль малого підприємництва в національній економіці
МАЛЕ ПІДПРИЕМНИЦТВО це: — провідний сектор ринкової економіки; — основа дрібнотоварного виробництва; визначає

Переваги та недоліки малого бізнесу
Переваги малого бізнесу Недоліки малого бізнесу 1. Низькі витрати на управління. Малі підприємства є тією частиною економіки, де н

Стан розвитку малого i середнього підприємництва (МСП) у різних країнах світу у 2005 р.
Країна Кількість МСП, тис. Кількість МСП на 1000 чол. населення Зайнято в МСП млн. чол. ЧасткаМСП У заг

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
1. Сучасні науковці визначають ринковий механізм як (можливо кілька варіантів відповідей): а. Способи взаємозв'язку i взаємодії основних елементів ринку: попиту, пропозиці

Перерахуйте основні нецінові фактори впливу на величину попиту.
5. Рівноважна ціна встановлюється на ринку, коли: a. Попит на товари та послуги перевищує пропозицію на них в.Пропозиція товару перевищує попит на нього

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. А.В. Сірко. Корпоративний сектор: структура, місце та роль в сучасній економіці // Вісник Вінницького політехнічного інституту. - 2004. - № 4 (17). - С. 17-24. 2. А. Смит. Исследование

Розділ VI. ПРОГРАМУВАННЯ ТА ПРОГНО3УВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
Основні поняття i терміни І • Аналітичний метод прогнозування; • Прогнозування цілі розвитку

Програми економічного й соціального розвитку. Міжнародні програми
Програма економічного й соціального розвитку — це адресний документ, у якому передбачається комплекс взаємопов'язаних з ресурсами, виконавцями й термінами здійснення заходів щодо найефективн

Прогноз та прогнозування національної економіки
Використання прогнозів національної економіки стає дедалі інтенсивнішим, починаючи 3 1960—х рр. У США недержавні організації розробляли прогнози, засновані на моделі Уортона, з 1963 р.; у Великій Б

Принципи та методи прогнозування національної економіки
Процес розробки та укладання прогнозів називається прогнозуванням. Прогнозування - це наукове, обґрунтоване системою встановлених причинно-наслідкових зв'язків i закономірнос

Економічного і соціального прогнозування
Критерій Види моделей   Факторні   Структурні

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
1. Державна програма економічного й соціального розвитку може складатися: а. на довгострокову перспективу; b.на середньострокову перспективу; а. на насту

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Закон України «Про пріоритетні напрями розвитку науки i техніки» № 2623-ІІІ від 11 липня 2001 р. // Відомості Верховної Ради (ВРР). – 2001. – № 48. 2. Закон України «Про державне прогно

Концепція сталого розвитку
Соціальне життя є складним та багатогранним i поєднує в собі якісно різні сторони – економіку, політику, культуру, етнонаціональні відносини, екологію, мораль, право тощо. І те, що є прогресивним в

Принципи, показники та етапи сталого розвитку
Вирішення питань сталого розвитку передбачає необхідність вироблення та дотримання принципів здійснення цього процесу. В основі сталого розвитку лежить принцип справедливого розподілу

Національні можливості забезпечення сталого розвитку в Україні
Всесвітня конференція в Ріо-де-Жанейро (1992 р.) прийняла документ "Порядок денний на ХХІ століття", який є глобальним планом дій із забезпечення сталого розвитку. Він включає більше ста

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2003 р. № 634 «Про затвердження Комплексної програми реалізації на національному рівні рішень, прийнятих на Всесвітньому самміті зі сталого роз

Світове господарство: структура, тенденції розвитку. Показники відкритості економіки
Ефективність будь-якої національної економіки залежить не лише від результатів її внутрішньої діяльності, а й від її участі у світових економічних відносинах, степеня її інтеграції у світове

Форми ї механізми інтеграції національної економіки у світове господарство
Світовий розподіл праці є рушійною силою інтеграційних процесів. Необхідність здійснення обмінних операцій між країнами зумовила формування міжнародних економічних відносин як окремої економічної к

Цілі формування ВЕЗ та шляхи їх реалізації
Цілі формування ВЕЗ Шляхи реалізації 1. Насичення внутрішнього ринку високоякісною продукцією (у першу чергу імортозамінюючими тов

Особливості територіального i функціонального підходів до створення ВЕ3
Критерії Підходи до створенняВЕЗ Територіальний Функціональний 1. Суб’єкт Підприємст

Економічна інтеграція України у світове господарство
Історичні джерела свідчать, що Україна завжди була невід'ємною частиною світового господарства. Вибір Володимиром Мономахом віри для своєї держави шляхом опитування купців про переваги того чи іншо

України за етапами історичного розвитку
Період Сфера діяльності Форма власності Формування Доходів Київська Русь Торгівля, кредитні

Галузеві пріоритети розвитку вільних економічних зон України
ВЕЗ Дата початку/ закінчення термі - ну дії Розташування Пріоритетні види діяльності Фактичні сфери

Співставлення напрямів розвитку держави i сфер нововведень України на початку 21-го століття
Провідні напрями розвитку економіки держави Сфери інтенсивних нововведень Напрям Річний темп зростання, %

Основні акценти управління національними економіками провідних країн світу
Держава Основний акцент (спрямованість держави) Рушійна сила управління Акценти державного Регулювання

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
1. Особливості національної економіки України за часів козаччини: а. національної економіки не існувало; Ь. основним джерелом прибутків були податки i торгівля;

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Александрова Е. Специальные экономические зоны в мировом хозяйстве / Внешнеэкономическая деятельность. - 1997. - № 10. - С. 19. 2. Міжнародна конвенція 1973 р. про спрощення та гармоніз

Розділ ІХ. НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА I ЕКОНОМІЧНА БЕ3ПЕКА
Основні поняття i терміни • Безпека страхового ринку; • Критерії економічної безпеки; • Безпека фондового ринк

Сутність економічної 6еsпеки національної економіки
Безпека як система корінних, типових властивостей будь-якої країни втілює в собі усі сфери різних галузей життєдіяльності й розвитку людини, суспільства, держави i природи. В цілому, безпеку

Методологічні аспекти визначення рівня економічної безпеки
Основою для оцінки загрози витрат від їх вплину є критерії економічної безпеки, що можуть бути якісними або кількісними. Критерії, у свою чергу, виражаються показниками економічної безпеки. Таким ч

Механізм забезпечення економічної безпеки національної економіки
Державна діяльність із забезпечення економічної безпеки країни передбачає наступні заходи: · створення інформаційної бази для об’єктивного i всебічного моніторингу економіки й суспі

Тестові завдання
1. Економічна безпека виступає складовою частиною: а. бюджетної безпеки; b. енергетичної безпеки; с. національної безпеки; d. виробничої безпеки

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги