рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Раздел Философия
/
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З вивчення анатомії людини

Реферат Курсовая Конспект

Выберите учебное заведение

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З вивчення анатомії людини

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З вивчення анатомії людини - раздел Философия, Моз України ...

МОЗ УКРАЇНИ

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА АНАТОМІЇ ЛЮДИНИ

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

з вивчення анатомії людини

Для студентів стоматологічного факультету

МОДУЛЬ 1

“ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ”

Під редакцією

доктора медичних наук,

професора Поповича Ю.І.

Івано-Франківськ – 2012

Затверджено на засіданні методичної комісії з медико-біологічних дисциплін Івано-Франківського національного медичного університету.

Протокол № від 2012 року.

Методичні матеріали з вивчення анатомії людини підготували: завідувач кафедрою анатомії людини, професор Попович Ю.І..,доценти: Саган О.В., Клипич Я.І., Дутчак У.М., Юрах О.М., Барчук Р.Р.

Анатомія людини

(нормативна дисципліна)

Вступ.

Анатомія людини – наука про форму і будову, походження та розвиток організму людини, яка передбачає систематичний опис форми, будови, стану і топографічних взаємовідносин частин і органів тіла з урахуванням їх вікових, статевих і індивідуальних особливостей. Вона широко використовує дані ембріології, порівняльної анатомії, антропології, встановлює вплив навколишнього середовища, екологічних і соціальних факторів, праці і спорту на будову організму людини.

Як навчальна дисципліна анатомія людини ґрунтується на вивченні студентами медичної біології, медичної та біологічної фізики, біологічної та біоорганічної хімії, фізіології, іноземної мови й інтегрується з цими дисциплінами; закладає основи вивчення студентами клінічних дисциплін, що передбачає інтеграцію викладання з цими дисциплінами та формування умінь застосовувати знання з анатомії людини в процесі подальшого навчання й у професійній діяльності.

Програма з анатомії людини для вищих медичних закладів освіти України ІІІ-ІV рівнів акредитації складена для спеціальності “Стоматологія” у відповідності з навчальним планом, розробленим на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ЕСТS). Вивчення анатомії людини здійснюється впродовж двох семестрів.

Програма структурована на модулі, змістові модулі, теми у відповідності з вимогами “Рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін”.

Кількість навчальних годин: 315(10,5 кредитів ECTS), з них:

лекції - 20 годин;

практичні заняття – 200 годин;

самостійна робота студентів - 95 годин.

Зміст дисципліни структуровано на 3 модулі, які складаються із 18 змістових модулів.

Кінцеві цілі вивчення навчальної дисципліни згідно з Освітньо-професійною програмою (ОПП):

Аналізувати інформацію про будову тіла людини, системи, що його складають, органи і тканини.
Визначати топографо-анатомічні взаємовідносини органів і систем людини.
Визначати вплив соціальних умов та праці на розвиток і будову організму людини.
Демонструвати володіння морально-етичними принципами ставлення до живої людини та її тіла як об’єкту анатомічного та клінічного дослідження.
Інтерпретувати статеві, вікові та індивідуальні особливості будови організму людини.
Передбачати взаємозалежність і єдність структур і функцій органів людини і їх мінливість під впливом екологічних факторів.
Трактувати закономірності пренатального та раннього постнатального розвитку органів людини, варіанти мінливості органів, вади розвитку.

СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ МОДУЛЯ

ОРІЄНТОВНА СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ – МОДУЛЯ 1

Аудиторна робота – 66,67% СРС – 33,33 %

Види самостійної роботи студентів (СРС) та її контроль

№	ТЕМА	Кількість годин	Вид контролю
1.	Підготовка до практичних занять – теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок		Поточний контроль на практичних заняттях
2.	Самостійне опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять: Описати основні етапи розвитку анатомії - Основні етапи розвитку анатомічних знань. - історія розвитку українських анатомічних шкіл у ХХ – ХХІ століттях. - Сучасна українська анатомічна школа Оволодіти основами антропометричного опису черепа - описати статеві та індивідуальні особливості будови черепа; - описати вікові особливості будови черепа. Основи загальної остеології Кістка як орган. Класифікація кісток. Розвиток кісток в ембріогенезі. Основи загальної міології		Підсумковий модульний контроль
3.	Підготовка до підсумкового модульного контролю		Підсумковий модульний контроль
	РАЗОМ

Тематичний план лекцій

Тематичний план практичних занять

Оцінка з дисципліни “Анатомія людини” виставляється як середня з оцінок за 3… Максимальна кількість балів при вивченні кожного модуля - 200,у тому числі запоточну навчальну успішність - 120балів,…

Розподіл балів, що присвоюються студентам при вивченні модуля 1

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля І, вираховується шляхом множення кількості балів (4), на кількість тем (30) і становить 120 балів.

Мінімальна кількість балів за поточну успішність, яку може набрати студент при вивченні модуля І, вираховується шляхом множення кількості балів (2), на кількість тем у модулі (30) і

становитиме 60 балів.Мінімальна позитивна кількість балів за практичне заняття становить 2 бали. Оцінка від 0 до 2 балів за практичне заняття модуля 1 є незадовільною, яку студент може перездати.

Як видно з таблиці 1, при вивченні модуля 1, тестовий контроль для визначення початкового рівня знань, який включає графічні зображення з ймовірними відповідями оцінюється від 0 до 1 бала:

- «0» балів - менше 40 % правильних відповідей (0 – 4 правильних відповідей з 10);

- «0,5» балів - від 50 до 80 %; правильних відповідей (5 – 8 правильних відповідей з 10);

- «1» бал - більше 90 %. (9 – 10 правильних відповідей з 10)

Усна відповідь студента на занятті оцінюється від 0 до 1,5 бала:

- «0» балів, якщо студент не знає теоретичного матеріалу по темі заняття;

- «0,5» балів, якщо студент при відповіді допускає помилки та частково знає теоретичний матеріал, слабо володіє латинською термінологією;

- «1» бали, якщо студент при відповіді допускає незначні неточності, вільно володіє латинською термінологією;

- «1,5» бала, якщо студент досконало знає теоретичний матеріал, використовуючи таблиці, дає правильні відповіді на поставлені запитання, вільно володіє латинською термінологією.

Практичні навики, якими повинен володіти студент оцінюються від 0 до 0,5 балів:

- «0» балів, якщо студент не знає та не володіє виконанням практичного навику та не вміє малювати схему;

- «0,5» бала студент може отримати при правильному виконанні практичного навику та замальовці схем.

Тестовий контроль для визначення кінцевого рівня знань, який включає ситуаційні задачі на комп’ютері або паперовому носії з ймовірними відповідями оцінюється від 0 до 1 бала:

- «0» балів - менше 40 % правильних відповідей (0 – 4 правильних відповідей з 10);

- «0,5» балів - від 50 до 80 %; правильних відповідей (5 – 8 правильних відповідей з 10);

- «1» бал - більше 90 %. (9 – 10 правильних відповідей з 10)

В к а з і в к А

Для самостійної роботи студентів

Самостійна позаурочна робота студентів включає самостійну підготовку до практичних занять в домашніх умовах, читальних залах університетської, міських, гуртожитських бібліотек, а також в навчальних аудиторіях кафедри анатомії людини. Для цього рекомендується використання лекційного матеріалу, підручників з анатомії та анатомічних атласів, різного виду унаочнення.

Особливо ефективною є самостійна робота студентів у навчальних аудиторіях кафедри, яка здійснюється при консультативній допомозі чергових викладачів кафедри. З цією метою на кафедрі щодня (з понеділка до п’ятниці) з 17 до 22 години відкрита навчальна лабораторія, у якій у чергового лаборанта можна отримати необхідні для самопідготовки таблиці, муляжі, сухі та вологі анатомічні препарати. У цей час можна вивчати будову людського тіла на трупі, препарувати. Крім того, для самопідготовки можна використовувати демонстраційні препарати музею кафедри. У ці дні з 17 до 19 години кожен студент може отримати консультативну допомогу у чергового викладача. Позаурочна самопідготовка студентів у навчальних кімнатах передбачає набуття не тільки знань з тієї чи іншої теми, а й оволодіння відповідними практичними навичками та вміннями. Студент повинен навчитися малювати запропоновані до кожного заняття схеми.

На самостійну позаурочну роботу студентів при вивченні матеріалу модуля-3 у навчальних аудиторіях кафедри з використанням консультативної допомоги чергових викладачів відводиться 72 години.

Для повноцінної самопідготовки до кожного практичного заняття рекомендується керуватися методичними вказівками (№№ 1-30), кожна із яких розкриває мету заняття, містить перелік вмінь, якими необхідно оволодіти та контрольні питання, на які слід дати відповідь.

Крім того, самопідготовка студентів у позаурочний час передбачає можливість розширення знань студентів за рахунок ознайомлення з результатами наукових досліджень, які проводились чи проводяться співробітниками кафедри у різних підрозділах анатомії.

Для більш поглибленого вивчення та кращого засвоєння матеріалу студентам пропонуються домашні реферативні завдання на різноманітні теми, серед яких:

- Історія розвитку українських анатомічних шкіл у ХХ – ХХІ століттях.

- Сучасна українська анатомічна школа

- Статеві та індивідуальні особливості будови черепа;

- Вікові особливості будови черепа.

За підготовлений реферат та виклад його змісту на практичному занятті студент отримує відповідний бал (від 1 до 3).

ЗАНЯТТЯ 1

ТЕМА: Анатомія і медицина. Кафедра анатомії ІФДМУ, її досягнення. Екскурсія по кафедрі. Анатомічна термінологія. Осі та площини людського тіла. Будова хребця.

Актуальність теми:Знання основ анатомічних знань, поняття про осі і площини має велике значення для лікарів – стоматологів для подальшого вивчення різних розділів антомії. Вивчення анатомічної будови хребців створює базу для встановлення особливостей будови хребців різних відділів, вад їх розвитку.

Навчальна мета.

1. ЗНАТИ:

а) основи знань про анатомію людини як фундаментальну науку в медицині;

б) методику вивчення предмету анатомії людини;

в) загальні відомості з історії анатомії;

г) історію кафедри анатомії людини ІФДМУ;

д) правила внутрішнього розпорядку на кафедрі, її приміщень;

е) наукові проблеми і основні наукові напрямки кафедри анатомії людини ІФДМУ;

є) основні анатомічні терміни;

ж) основні осі і площини людського тіла;

з) загальну будову хребця;

к) точки скостеніння хребця.

2. ВМІТИ:

а) орієнтуватися в осях і площинах людського тіла;

б) зробити аналіз різних рухів довкола вертикальної, сагітальної і фронтальної осей;

в) намалювати пункти скостеніння хребця та аномалії скостеніння;

г) на препаратах і муляжах показати основні складові частини хребця.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

Немає

Контрольні питання:

1. Предмет анатомії людини, походження терміну.

2. Основні розділи і підрозділи анатомії.

3. Методологічні основи анатомії.

4. Рівні структурно-системної організації живого.

5. Основні методи дослідження в анатомії.

6. Етапи розвитку анатомічної науки.

7. Історія розвитку, наукові проблеми та наукові напрямки кафедри анатомії людини ІФДМУ.

8. Назвати основні анатомічні терміни.

9. Перерахувати осі та площини людського тіла.

10.Які рухи можливі довкола вертикальної, сагітальної і фронтальної осей?

11.Класифікація хребців, справжні і несправжні хребці..

12.Загальна будова хребця.

13. Шляхи та етапи розвитку хребців, точки скостеніння, терміни їх закладки та злиття.

Обсяг самостійної роботи на занятті

Студенти самостійно визначають основні рухи людини в різних площинах навколо різних осей. Працюють з препаратами хребців і рентгенограмами хребта. Самостійно досліджують будову хребта в цілому, вигинів хребта, основних частин хребця. Викладач розказує і консультує студентів по темі заняття, показує незрозумілі деталі будови. В кінці заняття викладач шляхом тестування кінцевого рівня знань та вмінь оцінює роботу кожного студента в академічному журналі.

Зразок схем для самостійної позааудиторної роботи

Схематичне зображення пунктів скостеніння хребця та аномалій скостеніння

1 - тіло хребця (corpus vertebrae).

2 - дуга хребця (arcus vertebrae).

3 - точки скостеніння.

І. spina bifida двохстороння.

ІІ. spina bifida задня.

ІІІ. spina bifida латеральна.

Тести для самоконтролю знань.

1. Яким номером на малюнку позначено foramen vertebrale?

A. *9

B. 4

C. 2

D.6

E. 3

2. Яким номером на малюнку позначено processus spinossus?

A. *1

B. 9

C. 5

D.6

E. 4

3. Яким номером на малюнку позначено corpus vertebralae?

A. *6

B. 9

C. 5

D. 1

E. 4

4. Яким номером малюнку позначено arcus vertebrae?

A. *18

B. 10

C. 11

D. 12

E. 15

5. Яким номером малюнку позначено processus transversus?

A. *12

B. 17

C. 15

D. 13

E. 16

6. Яким номером малюнку позначено pediculus arcus vertebrae?

A. *11

B. 10

C. 13

D. 12

E. 16

7. Яким номером малюнку позначено processus spinosus?

A. *10

B. 18

C. 17

D. 12

E. 16

8. Яким номером малюнку позначено processus articularis superior?

A. *17

B. 18

C. 10

D. 12

E. 16

9. Яким номером малюнку позначено incisura vertebralis superior?

A. *14

B. 18

C. 17

D. 12

E. 16

10. Яким номером малюнку позначено corpus vertebralae?

A. *15

B. 18

C. 17

D. 12

E. 16

Розв'яжіть ситуаційні задачі:

1. Хворому потрібно зігнути руку в ліктьовому суглобі. Навколо якої осі відбувається даний рух?

A. * Фронтальної

B. Сагітальної

C. Горизонтальної

D. Вертикальної

E. -

2. Жінці необхідно розігнути руку в ліктьовому суглобі. Навколо якої осі відбувається даний рух?

A. * Фронтальної

B. Сагітальної

C. Горизонтальної

D. Вертикальної

E. –

3. Чоловіку потрібно здійснити відведення руки в плечовому суглобі. В якій площині можна здійснити даний рух?

A. * В фронтальній

B. В сагітальній

C. В горизонтальній

D. В вертикальній

E. –

4. Хворому потрібно здійснити згинання руки в плечовому суглобі. В якій площині можна здійснити даний рух?

A. * В сагітальній

B. В фронтальній

C. В горизонтальній

D. В вертикальній

E. –

5. Хворому потрібно здійснити згинання ноги в кульшовому суглобі. В якій площині можна здійснити даний рух?

A. * В сагітальній

B. В фронтальній

C. В горизонтальній

D. В вертикальній

E. –

6. Рентгенологічно встановлено сколіоз хребта. Сколіоз це вигин:

A. * Вбік

B. Допереду

C. Дозаду

D. -

E. –

7. Рентгенологічно встановлено лордоз шийного відділу хребта. Сколіоз це вигин:

A. * Допереду

B. Вбік

C. Дозаду

D. -

E. –

8. Рентгенологічно встановлено, що хребець немає таких відростків:

A. * Перпендикулярних

B. Остистих

C. Суглобових

D. Поперечних

E. –

9. У хворого передом відростків хребця. Які відростки є в хребці?

A. * Остисті, суглобові, поперечні

B. Остисті, суглобові, поперечні, перпендикулярні

C. Остисті, поперечні, перпендикулярні

D. Остисті, суглобові, перпендикулярні

E. Остисті

10. У хворого перелом хребця. Які частини є в хребці?

A. * Тіло, остисті, суглобові, поперечні відростки

B. Остисті, суглобові, поперечні відростки

C. Остисті, поперечні, перпендикулярні відростки, тіло

D. Остисті, суглобові, перпендикулярні відростки, тіло

E. Остисті відростки, тіло

ЛІТЕРАТУРА

1. Анатомія людини у трьох томах А.С.Головацький, В.Г.Черкасова, М.Р.Сапін, Я.І.Федонюк / Вінниця: Нова книга, 2006,2007,2008 рр. 2. Свиридов О.І. Анатомія людини. – Київ: Вища школа, 2000.- 399с. 3. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкевич В.И. Анатомия человека.- Гипократ, Санкт-Петербург: Издательский дом СПб МАПО,…

ЗАНЯТТЯ 2

ТЕМА: Загальні дані про хребет. Особливості будови шийних та грудних хребців.

Навчальні цілі заняття: ЗНАТИ : а) загальну будову хребетного стовпа;

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

1. Вивчіть матеріал за конспектом лекцій та рекомендованою літературою. 2. Перечисліть з яких відділів складається хребтовий стовп. 3. Перечисліть основні складові компоненти хребця.

Обсяг самостійної роботи на занятті

Студенти самостійно працюють з препаратами хребтового стопта в цілому і окремими хребцями, а також з рентгенограмами хребта. Самостійно досліджують будову шийних і грудних хребців, вчаться описувати рентгенанатомію хребця. Викладач консультує студентів по темі заняття, показує незрозумілі деталі будови хребця. В кінці заняття викладач шляхом тестування кінцевого рівня знань та вмінь оцінює роботу кожного студента в академічному журналі.

Тести для самоконтролю знань.

1. Яким номером на малюнку позначено foramen vertebrale?

A. 3

B. 4

C. 2

D.6

E. 9

2. Яким номером на малюнку позначено foramen processus transversi?

A. 6

B. 9

C. 5

D. 8

E. 4

3. Яким номером малюнку позначено sulcus arteria vertebralis?

A. 22

B. 26

C. 28

D.23

E. 25

4. Яким номером малюнку позначено massa lateralis?

A. 19

B. 26

C. 27

D.20

E. 25

5. Яким номером малюнку позначено fovea dentis?

A. 22

B. 27

C. 28

D.20

E. 25

6. Яким номером малюнку позначено tuberculum anterior?

A. 22

B. 20

C. 21

D. 23

E. 25

7. Яким номером малюнку позначено arcus vertebrae?

A. 15

B. 10

C. 11

D. 12

E. 18

8. Яким номером малюнку позначено fovea costalis processus transversus?

A. 15

B. 17

C. 13

D. 12

E. 16

9. Яким номером малюнку позначено pediculus arcus vertebrae?

A. 11

B. 10

C. 13

D. 12

E. 16

10. Яким номером малюнку позначено processus spinosus?

A. 12

B. 18

C. 17

D. 10

E. 16

Розв'яжіть ситуаційні задачі:

1. Під час пірнання хлопець вдарився головою об дно озера. При огляді виявляється різка болючість шиї, слабкість у верхніх кінцівках, повертання голови здійснити не може. Які кістки можуть бути пошкоджені?

A. Лопатка

B. Лобна кістка

C. Під’язикова кістка

D. Шийні хребці

E. Ключиця

2. До лікаря звернувся чоловік з приводу грижі 2 – го грудного хребця. Від якого хребця можна візуально вести рахунок хребців?

A. 6 – го шийного

B. 1 – го шийного

C. 7 – го шийного

D. 1 – го грудного

E. 12 – го грудного

3. При дослідженні препаратів хребців студент виявив отвори в поперечних відростках. Які це хребці?

A. Шийні хребці

B. Грудні хребці

C. Поперекові хребці

D. Крижові хребці

E. Куприкові хребці

4. При огляді хребців студент відмітив хребець, в якому відсутнє тіло Який це хребець?

A. 1 – ий поперековий

B. 2 – ий шийний

C. 3 – ій шийний

D. 1 – ий грудний

E. 1 – ий шийний

5. При пораненні сонної артерії необхідно притиснути її до горбика на:

A. 1 – му грудному хребці

B. 7 – му шийному хребці

C. 1 – му шийному хребці

D. 6 – му шийному хребці

E. 2 – му грудному хребці

6. При вивченні остеології студент – медик виявив на поперечних відростках грудних хребців суглобові поверхні для зчленування з:

A. кутом ребра

B. тілом ребра

C. горбиком ребра

D. головкою ребра

E. –

7. При вивченні остеології студент – медик виявив на тілах грудних хребців суглобові ямки для зчленування з:

A. тілом ребра

B. головкою ребра

C. горбиком ребра

D. кутом ребра

E. –

8. В шийних хребців на поперечний відросток складається з двох – переднього і заднього. Передній – є рудиментом:

A. лопатки

B. ключиці

C. грудини

D. ребра

E. –

9. При наклала данні одного хребця на інший утворюється foramen intervertebralis. Що проходить через даний отвір?

A. спинномозковий нерв

B. хребтова артерія

C. спинний мозок

D. основна артерія

E. –

10. При вивченні шийних хребців виявили, що на атланті є суглобова поверхня для зчленуванням з зубом 2 – го шийного хребця. Яка це поверхня?

A. fovea articularis inferior

B. fovea articularis superior

C. fovea dentis

D. fovea costalis

E. –

ЛІТЕРАТУРА

ЗАНЯТТЯ 3

ТЕМА: Особливості будови поперекових, крижових і куприкових хребців. Хребетний стовп у цілому.

Навчальні цілі заняття: ЗНАТИ: а) анатомічну будову поперекових хребців та їх відмінність від хребців інших відділів;

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

2. Перечисліть з яких відділів складається хребтовий стовп. 3. Перечисліть основні складові компоненти хребця. 4. Перечисліть особливості будови поперекових хребців.

Обсяг самостійної роботи на занятті

Студенти самостійно працюють з препаратами хребтового стопта в цілому і окремими хребцями, а також з рентгенограмами хребта. Самостійно досліджують будову поперекових, крижових, куприкових хребців, вчаться описувати рентгенанатомію хребців. Викладач консультує студентів по темі заняття, показує незрозумілі деталі будови хребця. В кінці заняття викладач шляхом тестування кінцевого рівня знань та вмінь оцінює роботу кожного студента в академічному журналі.

Тести для самоконтролю знань.

1. Яким номером на малюнку позначено foramina sacralia anteriora?

A. 5

B. 4

C. 2

D. 6

E. 3

2. Яким номером на малюнку позначено ala sacralia?

A. 4

B. 9

C. 5

D. 6

E. 7

3. Яким номером на малюнку позначено linea transversae?

A. 5

B. 6

C. 4

D. 3

E. 2

4. Яким номером малюнку позначено canalis sacralis?

A. 8

B. 6

C. 1

D. 2

E. 5

5. Яким номером малюнку позначено tuberositas sacralis?

A. 11

B. 7

C. 2

D. 10

E. 5

6. Яким номером малюнку позначено crista sacralis mediana?

A. 2

B. 10

C. 1

D. 8

E. 7

7. Яким номером малюнку позначено crista sacralis intermedia?

A. 4

B. 10

C. 1

D. 9

E. 8

8. Яким номером малюнку позначено basis ossis sacri?

A. 2

B. 7

C. 5

D. 2

E. 6

9. Яким номером малюнку позначено cornua sacralia?

A. 2

B. 10

C. 3

D. 8

E. 6

10. Яким номером малюнку позначено foramina sacralia posteriora?

A. 8

B. 10

C. 7

D. 2

E. 6

Розв'яжіть ситуаційні задачі:

1. Дівчина під час виконання гімнастичних вправ, глибоко присівши, вдарилася об тверду поверхню областю крижі. Наступного дня вона почала відчувати різкий біль у місці удару, особливо при спробі сісти та ходінні. При огляді крижової ділянки під шкірою у її нижній третині лікарем виявлений крововилив. Які кістки можуть бути пошкоджені?

A. Сіднична кістка

B. Стегнова кістка

C. Лобкова кістка

D. Куприкова кістка

E. Грудина

2. При рентгенологічному обстеженні на знімку визначається вроджений розтвір правих ніжок дуг І-П грудних хребців. Що можна діагностувати у хворого?

A. Грудний кіфоз.

B. Перелом основи черепа.

C. Spina bifida.

D. Грудний лордоз.

E. Перелом дуг І-П грудних хребців.

3. У хворої дитини 10-ти років виявлено спинномозкову грижу в ділянці ХII грудного хребця. Незрощення якої анатомічної структури призвело до випинання спинного мозку?

A. Дуги хребця

B. Тіла хребця

C. Міжхребцевого диска

D. Суглобових відростків

Е. Остистого відростка

4. Педіатр оглянув дитину 11,5 місяців. Скарг немає. Дитина активна,тримає голову, сидить, стоїть в манежі. Які вигини хребтового стовпа у неї зформувалися?

A. Шийний лордоз, крижовий кіфоз.

B. Шийний лордоз, грудний кіфоз, поперековий лордоз.

C. Грудний лордоз, поперековий лордоз, крижовий кіфоз.

D. Шийний лордоз, грудний кіфоз, поперековий лордоз, крижовий кіфоз.

E. Шийний лордоз, грудний кіфоз, крижовий кіфоз.

5. При зрощенні крижових хребців утворюються передні і задні крижові отвори. Що проходить через ці отвори?

A. основна артерія

B. хребтова артерія

C. спинний мозок

D. спинномозковий нерв

E. –

6. При дослідженні крижової кістки студент – медик встановив, що crista mediana утворився внаслідок зрощення:

A. processus articularis superior

B. processus transversus

C. processus spinosus

D. processus articularis inferior

E. –

7. При дослідженні крижової кістки студент – медик встановив, що crista lateralis утворився внаслідок зрощення:

A. processus articularis inferior

B. processus articularis superior

C. processus transversus

D. processus spinosus

E. –

8. При вивченні крижової кістки виділяють найбільш виступаючу частину основи крижової кістки. Як називається дана частина?

A. processus articularis superior

B. promontorium

C. processus articularis inferior

D. processus spinosus

E. canalis spinalis

9. При вивченні крижової кістки студент встановив, що tuberositas sacralis знаходиться на:

A. facies dorsalis

B. facies ventralis

C. facies lateralis

D. facies superior

E. facies inferior

10. Крижовп кістка зчленовується з куприковою за допомогою:

A. processus articularis superior

B. promontorium

C. cornua sacralis

D. processus spinosus

E. canalis spinalis

ЛІТЕРАТУРА

ЗАНЯТТЯ 4

Актуальність теми: Стан важливих внутрішніх органів (серце, легені) напряму залежить від анатомічної будови грудної клітки. Тому знання про будову… Навчальні цілі заняття: ЗНАТИ:

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

2. Вивчіть класифікацію ребер. 3. Перечисліть основні складові компоненти ребра. 4. Перечисліть особливості будови грудини.

Обсяг самостійної роботи на занятті

Студенти самостійно працюють з препаратами ребер, грудини, ключиці і лопатки. Самостійно досліджують будову ребер, грудини, ключиці і лопатки, грудної клітки в цілому, вчаться описувати рентген анатомію, на живому вчаться визначати місця пальпації виступаючих частин кісток грудної клітки та плечового поясу. Викладач консультує студентів по темі заняття, показує незрозумілі деталі будови кісток. В кінці заняття викладач шляхом тестування кінцевого рівня знань та вмінь оцінює роботу кожного студента в академічному журналі.

Тести для самоконтролю знань.

1. Яким номером малюнку позначено incisura claviularis?

A. 1

B. 6

C. 4

D. 8

E. 5

2. Яким номером малюнку позначено foramina tuberculum conoideum?

A. 6

B. 8

C. 7

D. 2

E. 9

3. Яким номером малюнку позначено incisura scapulae?

A. 1

B. 10

C. 5

D. 4

E. 8

4. Яким номером на малюнку позначено crista capitis costae?

A. 4

B. 2

C. 2

D. 5

E. 3

5. Яким номером малюнку позначено angulus sterni?

A. 11

B. 7

C. 2

D. 6

E. 5

6. Яким номером малюнку позначено processus coracoideus?

A. 1

B. 10

C. 3

D. 2

E. 7

7. Яким номером на малюнку позначено incisura jugularis?

A. 1

B. 6

C. 5

D. 3

E. 2

8. Яким номером малюнку позначено angulus superior?

A. 2

B. 7

C. 5

D. 4

E. 6

9. Яким номером малюнку позначено linea trapesoidea?

A. 6

B. 10

C. 3

D. 2

E. 2

10. Яким номером на малюнку позначено colli costae?

A. 1

B. 3

C. 2

D. 5

E. 4

Розв'яжіть ситуаційні задачі:

1. На рентгенограмі лікар – рентгенолог вивчає акроміально – ключичний суглоб. Які частини лопатки приймають участь в утворенні данного суглоба?

A. Cavitas glenoidalis

B. Acromion

C. Tuberculum supraglenoidalis

D. Tuberculum infraglenoidalis

E. Processus coracoideus

2. При медичному обстежені у хворого виявили плоский тип грудної клітки. Для якого типу конституції характерна така форма?

A. Доліхоморфний

B. Брахіцефал

C. Брахіморфний

D. Доліхоцефал

E. Мезоморфний

3. У мужчини, в результаті удару в ділянку нижнього кута лопатки справа, діагностовано переломи ребер. Які ребра пошкоджені?

A. VIII-IX

B. I-III

C. XII

D. X-XI

E. VI-VII

4. В якій із кісток скелету раніше ніж в інших з’являється первинна точка скостеніння?

A. Ключиця

B. Великогомілкова кістка

C. Лопатка

D. Стегнова кістка

E. Плечова кістка

5. До лікаря звернулась жінка з переломом кута лопатки. Які кути є на лопатці?

A. Angulus anterior, posterior, lateralis

B. Angulus anterior, inferior, lateralis

C. Angulus superior, inferior

D. Angulus superior, inferior, lateralis

E. Angulus anterior, lateralis

6. До лікаря звернувся чоловік з переломом одного із справжніх ребер. Які ребра вважають справжніми?

A. 11, 12

B. 6 - 10

C. 1 - 6

D. 1 - 9

E. 1 - 7

7. На рентгенограмі виявлено пошкодження cavitas glenoidalis. З якою кісткою за допомогою цієї поверхні сполучається лопатка?

A. Грудним хребцем

B. Шийним хребцем

C. Плечовою

D. Ключицею

E. Ребром

8. Які поверхні визначають на лопатці?

A. Facies superior, inferior, lateralis

B. Facies anterior, posterior, superior

C. Facies anterior, inferior, lateralis

D. Facies anterior, lateralis

E. Facies superior, inferior

9. При переході вулиці у невстановленому місці дитина була вдарена бампером автомобіля у лівий бік. Доставлена до лікарні, де при огляді виявлено гематому на лівій половині грудної клітки, різка болючість при пальпації, при спробі здавити грудну клітку відчувається хруст. Які кістки можуть бути пошкоджені?

A. Тазова кістка

B. Ребра

C. Лопатка

D. Ключиця

E. Грудні хребці

10. До лікаря звернувся чоловік з переломом відростка лопатки. Які відростки є на лопатці?

A. Tuberculum supraglenoidalis

B. Tuberculum infraglenoidalis

C. Processus coracoideus

D. Acromion

E. Acromion, processus coracoideus

ЛІТЕРАТУРА

ЗАНЯТТЯ 5

Актуальність теми: Вивчення будови кісток верхньої кінцівки (плеча, передпліччя, кисті) дасть можливість дослідити функціонуванні вільної верхньої… Навчальні цілі заняття: ЗНАТИ:

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

2. Вивчіть класифікацію кісток верхньої кінцівки. 3.Перечисліть основні складові плечової кістки. 4.Перечисліть особливості будови променевої кістки.

Обсяг самостійної роботи на занятті

Студенти самостійно працюють з препаратами кісток вільної верхньої кінцівки. Самостійно досліджують будову плечової, ліктьової, променевої кісток, кісток зап’ястка, п’ястка, флангів пальців, вчаться описувати рентгенанатомію, на живому вчаться визначати місця пальпації виступаючих частин кісток вільної верхньої кінцівки. Викладач консультує студентів по темі заняття, показує незрозумілі деталі будови кісток. В кінці заняття викладач шляхом тестування кінцевого рівня знань та вмінь оцінює роботу кожного студента в академічному журналі.

Тести для самоконтролю знань.

1. Яким номером на малюнку позначено tuberositas ulnae?

A.3

B. 4

C. 11

D. 13

E. 19

2. Яким номером на малюнку позначено margo posterior?

A. 5

B. 13

C. 16

D. 7

E. 3

3. Яким номером на малюнку позначено facies articularis carpi?

A. 7

B. 2

C. 11

D. 5

E. 10

4. Яким номером на малюнку позначено olecranon?

A.1

B. 3

C. 11

D. 13

E. 19

5. Яким номером на малюнку позначено capitulum humeri?

A.31

B. 2

C. 19

D. 36

E. 20

6. Яким номером на малюнку позначено incisura radialis?

A.21

B. 2

C. 13

D. 5

E. 22

7. Яким номером на малюнку позначено incisura trochlearis?

A.5

B. 2

C. 11

D. 7

E. 10

8. Яким номером на малюнку позначено sulcus nervi ulnaris?

A. 37

B. 33

C. 8

D. 24

E. 20

9. Яким номером на малюнку позначено os lunatum?

A. 18

B. 6

C. 3

D. 10

E. 2.

10. Яким номером на малюнку позначено fossa coronoidea?

A. 22

B. 34

C. 36

D. 23

E. 5

Розв'яжіть ситуаційні задачі:

1. В травмпункт доставлено дитину 5 років з приводу травми правої верхньої кінцівки. На рентгенівському зображенні виявлено перелом дистальних відділів кісток передпліччя, а також відсутність точок скостеніння в os trapezium та os trapezoideum. В якому віці закладаються точки скостеніння в цих кістках?

A. 8 років

B. 10 років

C. 6 років

D. 5 років

E. 3 роки

2. Які кістки формують дистальний ряд зап’ястка?

A. os trapezoideum, os triquetrum, os capitatum, os scaphoideum.

B. os trapezium, os trapezoideum, os triquetrum, os pisiforme

C. os scaphoideum, os lunatum, os triquetrum, os pisiforme

D. os scaphoideum, os lunatum, os capitatum, os hamatum

E. os trapezium, os trapezoideum, os capitatum, os hamatum

3. Які кістки формують проксимальний ряд зап’ястка?

A. os scaphoideum, os lunatum, os capitatum, os hamatum

B. os scaphoideum, os lunatum, os triquetrum, os pisiforme

C. os trapezoideum, os triquetrum, os capitatum, os scaphoideum,

D. os trapezium, os trapezoideum, os triquetrum, os pisiforme

E. os trapezium, os trapezoideum, os capitatum, os hamatum

4. Після падіння на вулиці у жінки 45 років ліва рука обвисла, рухи дуже болючі в ділянці плечового суглоба. Вкажіть можливу локалізацію перелому.

A. Перелом ліктьової кістки.

B. Перелом хірургічної шийки плечової кістки.

C. Перелом променевої кістки.

D. Перелом блока плечової кістки.

E. Перелом проксимальної фаланги мізинця.

5. Як називається вказівний палець?

A. digitus minimus

B. digitus anularis

C. digitus medius

D. pollex

E. index

6. У дитини перелом плечової кістки. Зламана рука почала відставати в рості. Яка частина кістки постраждала?

A. Діафіз

B. Кістковомозковий канал

C. Епіфіз

D. Апофіз

E. Метафіз

7. При падінні на приведену до тулуба праву руку, постраждалий відчув хруст та різкий біль у верхній третині правого плеча. Рухи у плечі неможливі, є деформація у верхній його третині. Які кістки можуть бути пошкоджені?

A. Грудина

B. Плечова кістка

C. Ключиця

D. Ребра

E. Лопатка

8. Які кістки формують передпліччя?

A. ulna, humerus

B. talus, ulna

C. fibula, ulna

D. humerus, radius

E. radius, ulna

9. Як називається вказівний палець?

A. digitus secundus

B. digitus minimus

C. digitus primus

D. digitus anularis

E. digitus medius

10. За даними статистики, найчастіше переломи кісток трапляються як у юнаків, так і у людей похилого віку в області розташування хірургічної шийки. Вказати, на якій із перерахованих кісток знаходиться даний утвір?

A. Humerus

B. Talus

C. Fibula

D. Radius

E. Femur

ЛІТЕРАТУРА

ЗАНЯТТЯ 6

Актуальність теми: Вивчення будови кісток тазового поясу і стегна (кульшової, стегнової) дасть можливість дослідити функціонуванні вільної нижньої… Навчальні цілі заняття: ЗНАТИ:

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

1. Вивчіть матеріал за конспектом лекцій та рекомендованою літературою. 2. Вивчіть класифікацію кісток нижньої кінцівки. 3. Перечисліть основні складові кульшової кістки.

Обсяг самостійної роботи на занятті

Студенти самостійно працюють з препаратами кісток тазу, стегна. Самостійно досліджують будову кульшової, стегнової кісток, наколінка вчаться описувати рентгенанатомію, на живому вчаться визначати місця пальпації виступаючих частин тазу, стегна. Викладач консультує студентів по темі заняття, показує незрозумілі деталі будови кісток. В кінці заняття викладач шляхом тестування кінцевого рівня знань та вмінь оцінює роботу кожного студента в академічному журналі.

Тести для самоконтролю знань.

1. Яким номером на малюнку позначено tuber ischiadicum?

A. 4

B. 14

C. 10

D. 5

E. 15

2. Яким номером на малюнку позначено fossa trochanterica?

A. 14

B. 14, 39

C. 3

D. 29, 33

E. 11

3. Яким номером на малюнку позначено facies anterior?

A. 7

B. 8

C. 19

D. 14

E. 11

4. Яким номером на малюнку позначено limbus acetabuli?

A. 13

B. 28

C. 27

D. 5

E. 4

5. Яким номером на малюнку позначено pecten ossis pubis ?

A. 1

B. 8

C. 12

D. 16

E. 13

6. Яким номером на малюнку позначено spina iliaca anterior inferior?

A. 31

B. 12

C. 32

D. 23

E. 7

7. Яким номером на малюнку позначено fossa intercondylaris?

A. 35

B. 19

C. 10

D. 14

E. 37

8. Яким номером на малюнку позначено linea glutea inferior?

A. 1

B. 4

C. 29

D. 5

E. 7

9. Яким номером на малюнку позначено corpus ossis ilii?

A. 29

B. 4

C. 24

D. 11

E. 15

10. Яким номером на малюнку позначено linea pectinea?

A. 12

B. 21

C. 36

D. 22

E. 35

Розв'яжіть ситуаційні задачі:

1. У чоловіка похилого віку внаслідок падіння стався перелом стегнової кістки. Вкажіть найпоширеніше місце перелому цієї кістки.

A. Виростки.

B. Середина кістки.

C. Верхня третина.

D. Нижня третина.

E. Шийка.

2. Присередня губа стегнової кістки продовжується у:

A. tuberositas glutea

B. linea pectinea

C. trochanter tertius

D. linea aspera

E. tuberculum quadratum

3. Хокеїст при падінні на коліна відчув різкий біль та хруст в ділянці лівого колінного суглоба. При огляді виявлений сильний набряк в ділянці лівого колінного суглоба та верхньої третини лівої гомілки, гематома і біль передньої поверхні лівого колінного суглоба. Рухи у суглобі у повному об’ємі. Які кістки можуть бути пошкоджені?

A. Великогомілкова кістка

B. Стегнова кістка

C. Сіднична кістка

D. Малогомілкова кістка

E. Наколінок

4. На рентгенограмі таза видно, що всі три частини тазової кістки відокремлені проміжками, які відповідають невидимому на рентгенограмах хрящу. Для якого віку це характерно?

A. До 30 роки

B. До 16 років

C. До 50 років

D. До 25 років

E. До 40 років

5. Дистальний кінець стегнової кістки складається з:

A. condylus lateralis, trochanter major, trochanter minor

B. trochanter major, trochanter minor

C. trochanter minor, condylus medialis

D. condylus lateralis, trochanter major

E. condylus lateralis, condylus medialis

6. Під час футбольного матчу гравець отримав травму колінного суглоба. На рентгенівській плівці помітно виражений перелом кістки, що лежить у товщі сухожилка чотириголового м’яза стегна. До якої з перелічених груп кісток належить ця кістка?

A. Змішані

B. Трубчасті

C. Плоскі

D. Повітроносні

E. Сесамовидні

7. На рентгенограмі тазової кістки у новонародженого визначаються три самостійні кістки, які з’єднані хрящем в ділянці кульшової западини. Які це кістки?

A. Клубова, крижова, куприкова

B. Крижова, лобкова, куприкова

C. Клубова, лобкова, сіднична

D. Лобкова, сіднична, стегнова

E. Сіднична, стегнова, крижова

8. Будівник впав з висоти та вдарився лівою половиною тіла, після чого відчув сильний біль у верхній третині лівого стегна. Стати на ліву ногу не може, рухи у лівій нижній кінцівці виконати не вдається. Посилюється набряк в ділянці лівого кульшового суглоба та ознаки крововтрати. Які кістки можуть бути пошкоджені?

A. Шийка стегнової кістки

B. Ребра

C. Лобкова кістка

D. Поперекові хребці

E. Крижова кістка

9. У чоловіка 70 років внаслідок падіння стався перелом стегнової кістки. Яке найпоширеніше місце перелому цієї кістки у даному віці.

A. Середина

B. Шийка

C. Виростки

D. Верхня третина

E. Нижня третина

10. В травматологічне відділення поступив хлопчик 10 років із травмою правого стегна. На рентгенограмі не виявлено перелому стегнової кістки, але видно темні проміжки на її проксимальному і дистальному кінцях. Що це?

A. Апофіз

B. Суглобовий хрящ

C. Метафізарний хрящ

D. Діафіз

E. Епіфіз

ЛІТЕРАТУРА

ЗАНЯТТЯ 7

Актуальність теми: Вивчення будови кісток гомілки і стопи (великогомілкової, малогомілкової, заплесна, плесна і флангів пальців) дасть можливість… Навчальні цілі заняття: ЗНАТИ:

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

2. Вивчіть класифікацію кісток нижньої кінцівки. 3. Вивчіть особливості будови великогомілкової кістки. 4. Вивчіть особливості будови малогомілкової кістки.

Обсяг самостійної роботи на занятті

Студенти самостійно працюють з препаратами кісток гомілки і стопи. Самостійно досліджують будову великогомілкової, малогомілкової кісток, кісток заплесна, плесна і флангів пальців, вчаться описувати рентгенанатомію, на живому вчаться визначати місця пальпації виступаючих частин гомілки і стопи. Викладач консультує студентів по темі заняття, показує незрозумілі деталі будови кісток. В кінці заняття викладач шляхом тестування кінцевого рівня знань та вмінь оцінює роботу кожного студента в академічному журналі.

Тести для самоконтролю знань.

1. Яким номером на малюнку позначено area intercondylaris posterior?

A. 14

B. 12

C. 16

D. 9

E. 18

2. Яким номером на малюнку позначено facies articularis calcanea posterior?

A. 44

B. 14

C. 7

D.42

E. 1

3. Яким номером на малюнку позначено margo interosseus?

A. 21

B. 24

C. 4

D.10

E. 14

4. Яким номером на малюнку позначено eminentia intercondylaris?

A. 15

B. 11

C. 13

D. 14

E. 18

5. Яким номером на малюнку позначено condylus medialis?

A. 24

B. 1

C. 15

D. 4

E. 18

6. Яким номером на малюнку позначено malleolus medialis?

A. 9

B. 10

C. 3

D. 1

E. 6

7. Яким номером на малюнку позначено malleolus lateralis?

A. 28

B. 35

C. 16

D. 29

E. 33

8. Яким номером на малюнку позначено linea m. solei?

A. 18

B. 1

C. 15

D. 24

E. 23

9. Яким номером на малюнку позначено trochlea tali?

A.13

B. 7

C. 45

D.42

E. 38

10. Яким номером на малюнку позначено margo introsseus tibiae?

A. 9

B. 6

C. 12

D. 17

E. 19

Розв'яжіть ситуаційні задачі:

1. Які кістки формують проксимальний ряд заплесна?

A. calcaneus, os cuboideum

B. ossa cuneiformia, talus

C. os naviculare, os cuboideum, ossa cuneiformia

D. os naviculare, calcaneus

E. calcaneus, talus

2. У дистальному ряді кісток заплесна розміщені три клиновидні кісточки це:

A. медіальна, проміжна, передня

B. передня, середня, задня

C. передня, задня, проміжна

D. латеральна, медіальна, проміжна

E. медіальна, латеральна, задня

3. У потерпілого травма в результаті прямого удару по внутрішній поверхні середньої третини гомілки. Перелом якого анатомічного утворення найбільш вірогідний?

A. Проксимальний епіфіз великогомілкової кістки

B. Діафіз великогомілкової кістки

C. Дистальний епіфіз великогомілкової кістки

D. Дистальний епіфіз малогомілкової кістки

E. Проксимальний епіфіз малогомілкової кістки

4. Які кістки формують дистальний ряд заплесна?

A. os naviculare, os cuboideum, ossa cuneiformia

B. calcaneus, os cuboideum

C. calcaneus, talus. ossa cuneiformia

D. ossa cuneiformia, talus

E. os naviculare, calcaneus

5. Яка кістка містить має malleolus lateralis?

A. patella

B. femur

C. calcaneus

D. fibula

E. tibia

6. Яких країв не має малогомілкова кістка:

A. margo anterior, interosseus

B. margo anterior, posterior, lateralis

C. margo anterior, posterior, interosseus

D. margo, posterior, interosseus

E. margo anterior, posterior

7. Після невдалого стрибка з висоти спортсмен був доставлений до травмпункту зі скаргами на різкий біль та набряк в ділянці правої стопи. При пальпації права стопа у задній її третині різко болюча, наявна гематома на підошві, рухи у надп’ятково-гомілковому суглобі можливі у повному обсязі. Які кістки можуть бути пошкоджені?

A. Великогомілкова кістка

B. Променева кістка

C. Малогомілкова кістка

D. П’яткова кістка

E. Фаланги пальців стопи

8. У потерпілого визначається перелом в ділянці внутрішньої поверхні лівого гомілково-ступневого суглоба. Де найвірогідніше відбувся перелом?

A. П’яткова кістка

B. Латеральна кісточка

C. Нижня третина малогомілкової кістки

D. Медіальна кісточка

E. Надп’яткова кістка

9. Після зіткнення двох автомобілів у одного з водіїв відзначається деформація у середній третині лівої гомілки, сильний біль, особливо при спробі рухати лівою гомілкою. З рани виступають кінці кістки тригранного січення, посилюється крововтрата. Яка кістка може бути пошкоджена?

A. Наколінок

B. Малогомілкова кістка

C. Надп’яткова кістка

D. Великогомілкова кістка

E. Стегнова кістка

10. Які поверхні містить надп’яткова кістка?

A. facies articularis calcanea anterior, media, posterior

B. facies articularis calcanea interossea, media, posterior

C. facies articularis talaris anterior, media, posterior

D. facies articularis talaris lateralis, media, medialis

E. facies articularis calcanea lateralis, media, medialis

ЛІТЕРАТУРА

ЗАНЯТТЯ 8

Актуальність теми: Знання будови кісток черепа має велике значення для лікарів – стоматологів для дослідження співвідношення коренів зубів з… Навчальні цілі заняття: ЗНАТИ:

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

2. Вивчіть кістки, які утворюють мозковий череп. 3. Вивчіть кістки, які утворюють лицевий череп. 4. Вивчіть межу між основою і склепінням черепа.

Обсяг самостійної роботи на занятті

Студенти самостійно працюють з препаратами кісток черепа. Самостійно досліджують будову лобної, тім’яної, потиличної кісток, вчаться описувати рентгенанатомію, на живому вчаться визначати місця пальпації виступаючих частин лобної, тім’яної, потиличної кісток. Викладач консультує студентів по темі заняття, показує незрозумілі деталі будови кісток. В кінці заняття викладач шляхом тестування кінцевого рівня знань та вмінь оцінює роботу кожного студента в академічному журналі.

Тести для самоконтролю знань.

1. Яким номером на малюнку позначено arcus superciliaris?

A. 11

B. 6

C. 5

D. 8

E. 5

2. Яким номером на малюнку позначено fossa glandulae lacrimalis?

A. 7

B. 2

C. 6

D. 8

E. 1

3. Яким номером на малюнку позначено linea temporalis superior?

A. 5

B. 4

C. 2

D. 9

E. 12

4. Яким номером на малюнку позначено angulus sphenoidalis?

A. 12

B. 1

C. 8

D. 10

E. 9

5. Яким номером на малюнку позначено sulcus sinus petrosi inferior?

A. 8

B. 1

C. 10

D. 9

E. 17

6. Яким номером на малюнку позначено spina nasalis?

A. 12

B. 9

C. 7

D. 11

E. 14

7. Яким номером на малюнку позначено fovea trochlearis?

A. 5

B. 6

C. 7

D. 2

E. 9

8. Яким номером на малюнку позначено sulcus sinus sigmoidei?

A. 2

B. 10

C. 12

D. 9

E. 1

9. Яким номером на малюнку позначено canalis hypoglossalis?

A. 9

B. 10

C. 8

D. 6

E. 5

10. Яким номером на малюнку позначено tuberculum jugularis?

A. 4

B. 1

C. 11

D. 8

E. 5

Розв'яжіть ситуаційні задачі:

1. На внутрішній поверхні луски лобової кістки проходить:

A. sulcus sinus transverse, sulcus sinus sagittalis superioris

B. sulcus sinus transversi

C. sulcus sinus sagittalis superioris

D. sulcus sinus sigmoidei

E. sulcus sinus sigmoidei, sulcus sinus transversi

2. Які кістки проходять дві стадії розвитку?

A. нижня носова раковина

B. під’ язикова

C. клиноподібна, решітчаста

D. скронева

E. лобова, тім’ яна

3. Потилична кістка містить такі частини:

A. основна, бічна, луска

B. основна, передня

C. основна, луска, присередня

D. присередня, бічна, задня

E. передня, задня

4. Внаслідок травми голови у потерпілого виявлено пошкодження правого виростка потиличної кістки. Яка частина потиличної кістки пошкоджена?

A. Латеральна

B. Яремний відросток

C. Луска

D. Великий потиличний отвір

E. Основна

5. Після звільнення з під завалу у постраждалого виявлено скальповану рану на задньо-верхній ділянці голови та різку деформацію контурів голови. Які кістки в даному випадку можуть бути пошкоджені?

A. Вилична кістка та слізна кістка

B. Скронева кістка та верхня щелепа

C. Клиновидна кістка та нижня щелепа

D. Тім'яна та потилична кістка

E. Лобна та носові кістки

6. Яка кістка має margo sagitalis?

A. всі перераховані

B. os frontale

C. os parietale

D. os occipitale, os frontale

E. os occipitale

7. Після звільнення з-під завалу у постраждалого відзначається затьмарення свідомості, багато підшкірних крововиливів на голові та шиї, дрібні рани на обличчі. У задньо-верхніх відділах голови скальпована рана та різка деформація контурів голови. Які кістки можуть бути пошкоджені?

A. Лобна та носові кістки

B. Клиновидна кістка та нижня щелепа

C. Скронева кістка та верхня щелепа

D. Вилична кістка та слізна кістка

E. Тім'яна та потилична кістка

8. Які кістки належать до вторинних?

A. лобова

B. верхня і нижня щелепи

C. тім’ яна

D. потилична (крім частини луски)

E. піднебінна

9. Які кістки черепа за своїм розвитком є змішаними?

A. Верхня щелепа, решітчаста

B. Потилична, клиноподібна

C. Під’язикова, леміш

D. Лобова, решітчаста

E. Скронева, тім’яна

10. Хворий потрапив у клініку з травмою черепа. При рентгенологічному обстеженні виявлено перелом основи черепа в ділянці каналу під'язикового нерва. Яку кістку черепа пошкоджено?

A. Потиличну

B. Тім'яну

C. Вискову

D. Лобну

E. Клиноподібну

ЛІТЕРАТУРА

ЗАНЯТТЯ 9

ТЕМА: Клиноподібна і гратчаста кістки.

Навчальні цілі заняття: ЗНАТИ: а) розташування клиноподібної та гратчастої кісток в черепі і взаємовідношення її з іншими кістками;

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

2. Вивчіть особливості будови клиноподібної кістки. 3. Вивчіть особливості будови гратчастої кістки. 4. Вивчіть вікові особливості клиноподібної і гратчастої кісток.

Обсяг самостійної роботи на занятті

Студенти самостійно працюють з препаратами кісток черепа. Самостійно досліджують будову клиноподібної і гратчастої кісток, вчаться описувати рентгенанатомію, на живому вчаться визначати місця пальпації виступаючих частин клиноподібної і гратчастої кісток. Викладач консультує студентів по темі заняття, показує незрозумілі деталі будови кісток. В кінці заняття викладач шляхом тестування кінцевого рівня знань та вмінь оцінює роботу кожного студента в академічному журналі.

Тести для самоконтролю знань.

1. Яким номером на малюнку позначено concha nasalis media?

A. 11

B. 13

C. 5

D. 17

E. 14

2. Яким номером на малюнку позначено fossa scaphoidea?

A. 16

B. 22

C. 23

D. 15

E. 12

3. Яким номером на малюнку позначено processus uncinatus?

A. 15

B. 14

C. 16

D. 18

E. 11

4. Яким номером на малюнку позначено facies maxillaris?

A. 12

B. 19

C. 9

D. 3

E. 20

5. Яким номером на малюнку позначено lamina perpendicularis?

A. 11

B. 14

C. 15

D. 13

E. 19

6. Яким номером на малюнку позначено lamina orbitalis?

A. 17

B. 14

C. 7

D. 11

E. 19

7. Яким номером на малюнку позначено foramen ethmoidale anterius?

A. 19

B. 8

C. 13

D. 5

E. 10

8. Яким номером на малюнку позначено canalis pterigoideus?

A. 8

B. 17

C. 2

D. 16

E. 14

9. Яким номером на малюнку позначено sulcus tubae auditivae?

A. 14

B. 23

C. 22

D. 15

E. 16

10. Яким номером на малюнку позначено sulcus caroticus?

A. 22

B. 14

C. 23

D. 15

E. 16

Розв'яжіть ситуаційні задачі:

1. Куди відкриваються задні решітчасті комірки?

A. у верхній носовий хід

B. у носоглотковий хід

C. у середній носовий хід

D. у нижній носовий хід

E. у спільний носовий хід

2. Які кістки черепа за своїм розвитком є змішаними?

A. Верхня щелепа, решітчаста

B. Скронева, тім’яна

C. Під’язикова, леміш

D. Лобова, решітчаста

E. Потилична, клиноподібна

3. У хворого гнійне запалення клиноподібної пазухи. В яку частину носової порожнини витікає гній?

A. Meatus nasi inferior

B. Meatus nasi superior

C. Meatus nasi medius

D. Meatus nasi communis, мeatus nasi inferior

E. Meatus nasi communis

4. Які частини має клиноподібна кістка?

A. малі крила, тіло

B. великі і малі крила, крилоподібні відростки

C. тіло, великі і малі крила, крилоподібні відростки

D. тіло, великі і малі крила

E. спинку, тіло, ніжки

5. Внаслідок пухлини гіпофіза при рентгенографії виявлено руйнування і збільшення ямки турецького сідла. Яка кісткова порожнина при цьому вражена?

A. Зоровий канал.

B. Барабанна порожнина.

C. Сонний канал.

D. Пазуха клиновидної кістки

E. Лицевий канал.

6. На якій частині клиноподібної кістки розміщується canalis opticus?

A. великих крилах

B. між великими та малими крилами

C. тілі

D. малих крилах

E. крилоподібних відростках

7. Після перенесеної черепно-мозкової травми і рентгенологічного обстеження виявлено перелом основи черепа. Лінія перелому проходить через остистий і круглий отвори. Яка кістка пошкоджена внаслідок травми?

A. Лобова

B. Клиноподібна

C. Решітчаста

D. Вискова

E. Потилична

8. У хворого спостерігається запалення клиноподібної пазухи. Куди відкривається її апертура?

A. Meatus nasi medius

B. Recessus sphenoethmoidalis

C. Meatus nasi inferior

D. Meatus nasi communis

E. Meatus nasi superior

9. Внаслідок пухлини гіпофіза при рентгенографії виявлено руйнування і збільшення ямки мозкового придатка. Яка кісткова порожнина при цьому вражена?

A. Зоровий канал.

B. Лицевий канал.

C. Клиноподібна пазуха.

D. Сонний канал.

E. Барабанна порожнина.

10. Які кістки проходять три стадії розвитку (перетинчасту, хрящову, кісткову)?

A. піднебінна

B. клиноподібна, решітчаста

C. тім҆ яна

D. верхня і нижня щелепи

E. лобова

ЛІТЕРАТУРА

ЗАНЯТТЯ 10

ТЕМА: Скронева кістка, частини. Канали скроневої кістки.

Навчальні цілі заняття: ЗНАТИ: а) розташування скроневої кістки на черепі і взаємовідношення її з іншими кістками;

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

2. Вивчіть особливості будови скроневої кістки. 3. Вивчіть особливості будови каналів скроневої кістки.. 4. Вивчіть вікові особливості скроневої кістки.

Обсяг самостійної роботи на занятті

Студенти самостійно працюють з препаратами кісток черепа. Самостійно досліджують будову скроневої кістки, вчаться описувати рентгенанатомію, на живому вчаться визначати місця пальпації виступаючих частин скроневої кістки. Викладач консультує студентів по темі заняття, показує незрозумілі деталі будови кісток. В кінці заняття викладач шляхом тестування кінцевого рівня знань та вмінь оцінює роботу кожного студента в академічному журналі.

Тести для самоконтролю знань.

1. Яким номером на малюнку позначено spina tympanica minor ?

A. 23

B. 11

C. 16

D. 17

E. 20

2. Яким номером на малюнку позначено fissura petrotympanica?

A. 13

B. 12

C. 23

D. 7

E. 20

3. Яким номером на малюнку позначено fissura petrosquamosa?

A.12

B. 13

C. 23

D. 7

E. 20

4. Яким номером на малюнку позначено hiatus canalis n. petrosi majoris?

A. 5

B. 4

C. 13

D. 18

E. 2

5. Яким номером на малюнку позначено hiatus canalis n. petrosi minoris?

A. 4

B. 5

C. 13

D. 18

E. 2

6. Яким номером на малюнку позначено sulcus sinus petrosi superior?

A.15

B. 4

C. 2

D. 18

E. 16

7. Яким номером на малюнку позначено impressio trigemini?

A.17

B. 7

C. 11

D. 20

E. 9

8. Яким номером на малюнку позначено aperture externa aqueductus vestibuli?

A. 12

B. 14

C. 13

D. 17

E. 10

9. Яким номером на малюнку позначено aperture externa canaliculi cochleae?

A. 17

B. 14

C. 13

D. 12

E. 10

10. Яким номером на малюнку позначено eminentia arcuata?

A. 4

B. 13

C. 19

D. 16

E. 10

Розв'яжіть ситуаційні задачі:

1. Дитина 3-х років поступила до клініки з діагнозом отит. Є вірогідність розповсюдження гною із барабанної порожнини через задню стінку. Куди найвірогідніше може потрапити гній?

A. У внутрішнє вухо

B. В соскоподібну печеру

C. В зовнішній слуховий прохід

D. В слухову трубу

E. В задню черепну ямку

2. Кам’яниста частина скроневої кістки має такі поверхні як:

A. латеральну, медіальну, верхню

B. верхню, нижню, передню, задню

C. передню, задню, нижню

D. передню, верхню, задню

E. нижню, ліву, праву

3. З яких частин складаєтья скронева кістка?

A. барабанної, кам’янистої

B. лускової, барабанної, кам’янистої

C. основної, бічної, лускової

D. лускової, тіла

E. бічної, присередньої

4. У хворого виявлене руйнування стінки барабанної порожнини з розповсюдженням гною до задньої черепної ямки. Яка з стінок зруйнована?

A. Paries mastoideus

B. Paries membranaceus

C. Paries labyrinthicus

D. Paries jugularis

E. Paries tegmentalis

5. Хворий з гнійним правобічним запаленням середнього вуха доставлений в ЛОР-відділення. При огляді виявлено підшкірну флегмону в ділянці соскоподібного відростка. Через яку стінку барабанної порожнини проник гній?

A. Передню

B. Верхню

C. Задню

D. Нижню

E. Медіальну

6. Запалення барабанної порожнини (гнійний отит) у хворого ускладнилося запаленням комірок соскоподібного відростка. Через яку стінку барабанної порожнини проникнув гній.

A. Верхню.

B. Передню.

C. Латеральну.

D. Задню.

E. Медіальну.

7. При зіткненні двох автомобілів водій одного вдарився головою об двері. Візуально: забій бічної частини голови зліва, гематома. Яка кістка ймовірно уражена?

A. лобова

B. верхня щелепа

C. тім’яна

D. потилична

E. скронева

8. Позаду вушної раковини пальпується тверде кісткове утворення. Це є:

A. шилоподібний відросток скроневої кістки

B. луската частина скроневої кістки

C. барабанна частина скроневої кістки

D. кам’яниста частина скроневої кістки

E. соскоподібний відросток скроневої кістки

9. В результаті травми голови у хворого виявлено перелом шилоподібного відростка. На якій частині скроневої кістки знаходиться цей відросток?

A. барабанній

B. на тілі

C. лусковій

D. кам’янистій

E. основній

10. Лускова частина скроневої кістки має такі краї:

A. margo parietalis, sphenoidalis

B. margo frontalis, occipitalis

C. margo lateralis, medialis

D. всі вище перераховані

E. margo anterior, posterior

ЛІТЕРАТУРА

ЗАНЯТТЯ 11

Актуальність теми: Знання будови верхньої і нижньої щелеп, кісток лицевого черепа має безпосереднє відношення до професії лікар – стоматолог для… Навчальні цілі заняття: ЗНАТИ:

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

2. Вивчіть особливості будови верхньої щелепи. 3. Вивчіть особливості будови нижньої щелепи. 4. Вивчіть особливості будови дрібних кісток лицевого черепа.

Обсяг самостійної роботи на занятті

Студенти самостійно працюють з препаратами кісток черепа. Самостійно досліджують будову верхньої щелепи, нижньої щелепи, піднебінної кістки, дрібних кісток лицевого черепа, під’язикової кістки, вчаться описувати рентгенанатомію, на живому вчаться визначати місця пальпації виступаючих частин даних кісток. Викладач консультує студентів по темі заняття, показує незрозумілі деталі будови кісток. В кінці заняття викладач шляхом тестування кінцевого рівня знань та вмінь оцінює роботу кожного студента в академічному журналі.

Тести для самоконтролю знань.

1. Яким номером на малюнку позначено crista lacrimalis anterior?

A. 6

B. 2

C. 3

D. 8

E. 4

2. Яким номером на малюнку позначено crista etmoidalis?

A. 8

B. 4

C. 6

D. 2

E. 19

3. Яким номером на малюнку позначено hamulus lacrimalis?

A. 2

B. 4

C. 6

D. 5

E. 1

4. Яким номером на малюнку позначено sulcus vomeris?

A. 7, 10

B. 8, 9

C. 6

D. 4

E. 1

5. Яким номером на малюнку позначено processus maxillaris ?

A. 13

B. 11

C. 12

D. 14

E. 9

6. Яким номером на малюнку позначено lingula mandibulae?

A. 2

B. 4

C. 6

D. 14

E. 9

7. Яким номером на малюнку позначено fovea pterygoidea?

A. 4

B. 12

C. 6

D. 1

E. 10

18. Яким номером на малюнку позначено protuberantia mentalis?

A. 3

B. 6

C. 8

D. 2

E. 9

9. Яким номером на малюнку позначено fossa digastrica?

A. 2

B. 9

C. 4

D. 10

E. 1

10. Яким номером на малюнку позначено sulcus mylohyoideus?

A.*7

B. 9

C. 3

D. 1

E. 2

Розв'яжіть ситуаційні задачі:

1. В пологовому будинку під час першого годування у новонародженого було помічено постійне витікання молока з носа. Про яку аномалію розвитку може свідчити цей симптом?

A. Бронхіогенні нориці

B. Заяча губа

C. Вовча паща

D. Макростома

E. Мікростома

2. Пацієнт звернувся до лікаря із скаргами на головний біль після перенесеного риніту. При обстежені на рентгенограмі-затемнення верхньощелепної пазухи. Яким шляхом розповсюдилася інфекція у гайморову порожнину ?

A. Через задні решітчасті комірки

B. Через решітчасту лійку

C. Через крилопіднебінний отвір

D. Через передні решітчасті комірки

E. Через верхньощелепний розтвір

3. Під час прийому їжі у новонародженої дитини спостерігається закидання молока у

носову порожнину. Вкажіть на можливу причину виникнення цього порушення.

A Перелом основи черепа.

B Викривлення носової перегородки вправо.

C Вовча паща.

D Заяча губа.

E Викривлення носової перегородки вліво.

4. У хворого фронтит. З анамнезу відомо, що в нього було запалення верхньощелепної

пазухи. Через який відділ носової порожнини могла потрапити інфекція в лобну

пазуху?

A із присінка носової порожнини

B із верхнього носового ходу

C із нижнього носового ходу

D із середнього носового ходу

E із решітчасто-клиноподібної кишені

5. Хворий звернувся до лікаря зі скаргою на втрату чутливості шкіри в ділянці латеральної поверхні носа, верхньої губи, нижньої повіки. Лікар, надавивши пальцем в ділянці foramen infraorbitalis встановив діагноз пошкодження трійчастого нерва. На якій кістці знаходиться

foramen infraorbitalis?

A лобовій

B нижній щелепі

C виличній

D носовій

E верхній щелепі

6. Хворий звернувся до лікаря зі скаргою на втрату чутливості шкіри в ділянці нижньої губи, підборіддя. Лікар, надавивши пальцем в ділянці foramen mentalis встановив діагноз пошкодження трійчастого нерва. На якій кістці знаходиться foramen mentalis?

A виличній

B верхній щелепі

C нижній щелепі

D носовій

E лобовій

7. До лікаря звернувся чоловік з приводу поранення в ротовій порожнині в ділянці твердого піднебіння. Яка частина піднебінної кістки приймає участь в утворенні твердого піднебіння?

A пірамідальний відросток

B вертикальна пластинка

C горизонтальна пластинка

D очний відросток

E решітчастий гребінь

8. У хворого діагностовано запалення верхньощелепної пазухи – гайморит. На якій поверхні тіла верхньої щелепи знаходиться отвір цієї пазухи?

A підскроневій

B передній

C очноямковій

D носовій

E ----------------

9. В результаті травми бічної поверхні обличчя у хворого виявлено перелом вінцевого відростка нижньої щелепи. На якій частині цієї кістки він знаходиться.

A куті щелепи

B основі нижньої щелепи

C комірковій частині тіла

D гілці нижньої щелепи

E тілі нижньої щелепи

10. У хворого пошкоджена гілка нижньої щелепи. Який канал при цьому може травмуватись.

A нижньощелепний

B піднебінний

C верхньощелепний

D носослізний

E -

ЛІТЕРАТУРА

ЗАНЯТТЯ 12

Актуальність теми: Знання будови склепіння і основи черепа має безпосереднє відношення до професії лікар – стоматолог для дослідження положення… Навчальні цілі заняття: ЗНАТИ:

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

2. Вивчіть особливості будови зовнішньої і внутрішньої будови склепіння черепа. 3. Вивчіть особливості будови зовнішньої і внутрішньої будови основи… 4. Вивчіть особливості будови передньої черепної ямки.

Обсяг самостійної роботи на занятті

Студенти самостійно працюють з препаратами кісток черепа. Самостійно досліджують будову основи і склепіння черепа, вчаться описувати рентгенанатомію, на живому вчаться визначати місця пальпації виступаючих частин даних кісток. Викладач консультує студентів по темі заняття, показує незрозумілі деталі будови кісток. В кінці заняття викладач шляхом тестування кінцевого рівня знань та вмінь оцінює роботу кожного студента в академічному журналі.

Тести для самоконтролю знань.

1. Яким номером на малюнку позначено canalis caroticus?

A. 20

B. 33

C. 16

D. 23

E. 28

2. Яким номером на малюнку позначено palatum osseum?

A. 42

B. 32

C. 27

D. 23

E. 28

3. Яким номером на малюнку позначено fossa infratemporalis?

A. 28

B. 7

C. 23

D. 29

E. 36

4. Яким номером на малюнку позначено foramen ovale?

A. 27

B. 32

C. 34

D. 23

E. 28

5. Яким номером на малюнку позначено torus palatinus?

A. 8

B. 2

C. 10

D. 15

E. 14

6. Яким номером на малюнку позначено foramen palatinum majus?

A. 15

B. 4

C. 9

D. 7

E. 14

7. Яким номером на малюнку позначено sulcus prechiasmatis?

A. 13

B. 5

C. 4

D. 19

E. 21

8. Яким номером на малюнку позначено canalis condylaris?

A. 10

B. 16

C. 18

D. 21

E. 22

9. Яким номером на малюнку позначено foramen jugulare?

A. 12

B. 11

C. 10

D. 16

E. 18

10. Яким номером на малюнку позначено foramen lacerum?

A. 11

B. 10

C. 12

D. 16

E. 18

Розв'яжіть ситуаційні задачі:

1. При гнійному отиті гноєм пошкоджено верхню стінку барабанної порожнини. У яку ямку черепа розповсюдився гній із барабанної порожнини?

A. В задню черепну ямку

B. В середню черепну ямку

C. В очну ямку

D. В передню черепну ямку

E. В крилопіднебінну ямку

2. В яке з утворень черепа буде поширюватися крововилив, якщо пошкоджена венозна судина в ділянці яремного отвору?

A. Середня черепна ямка.

B. Передня черепна ямка.

C. Субдуральний простір.

D. Задня черепна ямка

E. Субарахноїдальний простір.

3. У хворого діагностовано перелом основи черепа в ділянці основної частини потиличної кістки. Складовою частиною якої ямки внутрішньої основи черепа є потилична кістка?

A. Скроневої

B. Середньої

C. Задньої

D. Крилопіднебінної

E. Передньої

4. В результаті травми голови у потерпілого встановлено ушкодження склепіння черепа. Рентгенологічно встановлено тріщину зовнішньої пластинки в ділянці тім҆яного горба. З яких елементів складається плоска кістка склепіння черепа?

A. тільки компактної кісткової речовини

B. тільки губчастої кісткової речовини

C. зовнішньої, внутрішньої

D. зовнішньої, губчастої, внутрішньої

E. зовнішньої, компактної, внутрішньої

5. Після травми ока виникло нагноєння м҆яких тканин орбіти. Через який отвір гнійний процес може потрапити у скроневу ямку?

A. верхню очноямкову щілину

B. носослізний канал

C. зоровий канал

D. нижню очноямкову щілину

E. клинопіднебінний

6. Якими кістками утворене кісткове піднебіння?

A. основною кісткою

B. піднебінним відростком верхньої щелепи, горизонтальною пластинкою піднебіної кістки

C. піднебінним відростком верхньої щелепи

D. лемешем, перпендикулярною пластинкою піднебінної кістки

E. горизонтальною пластинкою піднебіної кістки

7. У дитини діагностований перелом основи черепа, спостерігаються бульбарні розлади. В ділянці якої черепної ямки стався перелом?

A. Скроневої

B. Середньої

C. Задньої

D. Передньої

E. Підскроневої

8. Після травми ока виникло нагноєння м'яких тканин орбіти. Через який анатомічний утвір гнійний процес може поширитись у крилопіднебінну ямку?

A. Через круглий отвір

B. Через нижню очноямкову щілину

C. Через крило піднебінний отвір

D. Через вилично-очноямковий отвір

E. Через верхню очноямкову щілину

9. У хворого діагностовано перелом основи черепа в ділянці пірамідки скроневої кістки. Складовою частиною якої ямки внутрішньої основи черепа є пірамідка?

A. Задньої

B. Крилопіднебінної

C. Скроневої

D. Середньої

E. Передньої

10. Під час прийому їжі у новонародженої дитини спостерігається закидання молока у носову порожнину. Вкажіть на можливу причину виникнення цього порушення.

A. Заяча губа.

B. Вовча паща.

C. Викривлення носової перегородки вліво.

D. Перелом основи черепа.

E. Викривлення носової перегородки вправо.

ЛІТЕРАТУРА

ЗАНЯТТЯ 13

ТЕМА: Очна ямка. Носова порожнина. Вікові та статеві особливості черепа. Контрфорси. Краніометрія. Рентгеноанатомія черепа.

Навчальна мета. 1. ЗНАТИ:

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

2. Перечисліть з яких складових компонентів складаються стінки очниці. 3. Перечисліть, чим утворена медіальна стінка очниці. 4. Перечисліть, чим утворена латеральна стінка очниці.

Обсяг самостійної роботи на занятті

Студенти самостійно працюють з препаратами черепа в цілому і окремими кістками, а також з рентгенограмами черепа. Самостійно досліджують будову стінок орбіти, носової порожнини, вивчають носові ходи, визначають контрфорси верхньої і нижньої щелепи, силу дії різних зубів на кістки черепа.Визначають вікові і статеві особливості черепа, вчаться описувати рентгенанатомію черепа. Викладач консультує студентів по темі заняття, показує незрозумілі деталі будови черепа. В кінці заняття викладач шляхом тестування кінцевого рівня знань та вмінь оцінює роботу кожного студента в академічному журналі.

Тести для самоконтролю знань.

1. Яким номером на малюнку позначено fissure orbitalis inferior?

A. 7

B. 34

C. 6

D. 29

E. 12

2. Яким номером на малюнку позначено foramen supraorbitalis?

A. 12

B. 34

C. 29

D. 26

E. 1

3. Яким номером на малюнку позначено margo infraorbitalis?

A. 34

B. 28

C. 6

D. 7

E. 27

4. Яким номером на малюнку позначено margo supraorbitalis?

A. 3

B. 34

C. 29

D. 7

E. 12

5. Яким номером на малюнку позначено sinus maxilaris?

A. 4

B. 1

C. 13

D. 10

E. 17

6. Яким номером на малюнку позначено concha nasalis inferior?

A. 5

B. 13

C. 17

D. 14

E. 9

7. Яким номером на малюнку позначено cellulae ethmoidalis?

A. 5

B. 13

C. 17

D. 5

E. 18

8. Яким номером на малюнку позначено concha nasalis media?

A. 14

B. 23

C. 16

D. 1

E. 6

9. Яким номером на малюнку позначено os palatinum?

A. 13

B. 24

C. 5

D. 14

E. 16

10. Яким номером на малюнку позначено canalis incisivus?

A. 24

B. 6

C. 7

D. 14

E. 16

Розв'яжіть ситуаційні задачі:

1. У хворого на гайморит порушено сполучення верхньощелепно-біляносової пазухи з середнім носовим ходом. Який утвір в нормі забезпечує надходження повітря з носового ходу до гайморової пазухи?

A. Infundibulum ethmoidale

B. Recessus sphenopalatinus

C. Foramina ethmoidalia

D. Canalis nasolacrimalis

E. Hiatus semilunaris

2. Після травми ока виникло нагноєння м'яких тканин орбіти. Через який анатомічний утвір гнійний процес може поширитись у середню черепну ямку?

A. Через нижню очноямкову щілину

B. Через передній решітчастий отвір

C. Через верхню очноямкову щілину

D. Через вилично-очноямковий отвір

E. Через задній решітчастий отвір

3. Хворий скаржиться на головний біль, утруднене дихання. Рентген підтвердив діагноз – фронтит (запалення лобової пазухи). В якому носовому ході при огляді порожнини носа можуть спостерігатись гнійні виділення?

A. В середньому носовому ході

B. У верхньому носовому ході

C. У загальному носовому ході

D. У нижньому носовому ході

E. Над верхньою носовою раковиною

4. Пацієнт госпіталізований для корекції викривлення носової перегородки. Які кістки підлягають корекції в даному випадку?

A. Перпендикулярна пластинка решітчастої кістки, леміш

B. Вертикальна пластинка піднебінної кістки, леміш

C. Горизонтальна пластинка піднебінної кістки, леміш

D. Носова кістка, вертикальна пластинка піднебінної кістки

E. Перпендикулярна пластинка решітчастої кістки, нижня носова раковина

5. Після травми ока виникло нагноєння м'яких тканин орбіти. Через який анатомічний утвір гнійний процес може поширитись у крилопіднебінну ямку?

A. Через круглий отвір

B. Через крило піднебінний отвір

C. Через верхню очноямкову щілину

D. Через нижню очноямкову щілину

E. Через вилично-очноямковий отвір

6. При гнійному запаленні в ділянці підочноямкового отвору на обличчі можливе поширення запального процесу в орбіту. Через яке з утворень це можливо?

A. Canalis nosolacrimalis.

B. Fissura orbitalis inferior.

C. Canalis pterigoideus.

D. Canalis infraorbitalis.

E. Canalis incisivus.

7. Рентгенологічно встановлено скупчення гною у верхньощелепній пазусі справа. У який носовий хід виділяється гній?

A. У правий носоглотковий хід

B. У правий загальний носовий хід

C. У правий середній носовий хід

D. У правий нижній носовий хід

E. У правий верхній носовий хід

8. Лікар прогнозує можливість запалення клітковини орбіти при гнійному запаленні в ділянці підочноямкового отвору. Через яке з утворень можливе поширення інфекції?

A. Canalis nаsolacrimalis.

B. Canalis incisivus.

C. Canalis pterigoideus.

D. Canalis infraorbitalis.

E. Fissura orbitalis inferior.

9. Пацієнт звернувся до лікаря із скаргами на головний біль після перенесеного риніту. При обстежені на рентгенограмі-затемнення верхньощелепної пазухи. Яким шляхом розповсюдилася інфекція у гайморову порожнину ?

A. Через задні решітчасті комірки

B. Через крилопіднебінний отвір

C. Через верхньощелепний розтвір

D. Через решітчасту лійку

E. Через передні решітчасті комірки

10. У хворого 28 років, діагностовано гострий запальний процес слизової оболонки носо-сльозової протоки. З анамнезу стало відомо, що після перенесеного грипу протягом 10-ти днів були виділення із носа. З якого відділу носової порожнини інфекція могла проникнути у носо-сльозовий канал?

A. Із середнього носового ходу

B. Із присінку носа

C. Із лобової пазухи

D. Із верхнього носового ходу

E. Із нижнього носового ходу

ЛІТЕРАТУРА

ЗАНЯТТЯ 14

ТЕМА: Загальні дані про сполучення кісток. Сполучення хребта. Сполучення I та II хребців між собою та з черепом.

Навчальні цілі заняття: ЗНАТИ:

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

2. Перечисліть які є види сполучень кісток. 3. Перечисліть які є неперервні сполучення кісток. 4. Перечисліть які є перервні сполучення кісток.

Обсяг самостійної роботи на занятті

Студенти самостійно працюють з препаратами сполучень кісток. Самостійно досліджують будову різних видів сполучень, вивчають будову і функцію атланто – осьового і атланто – потиличного суглобів. Викладач консультує студентів по темі заняття, показує незрозумілі деталі будови черепа. В кінці заняття викладач шляхом тестування кінцевого рівня знань та вмінь оцінює роботу кожного студента в академічному журналі.

Зразок схеми для самостійної позааудиторної роботи

Схематичне зображення будови суглоба та його додаткового апарату

1.Суглобовий хрящ (cartilago articularis)

2.Суглобова порожнина (cavitas articularis)

3.Суглобова капсула (capsula articularis)

3.a)Волокнистий шар (stratum fibrosum)

3.b)Синовіальний шар (stratum synoviale)

Тести для самоконтролю знань.

1. Яким номером позначено anulus fibrosus?

A) 2

B) 7

C) 6

D) 4

E) 9

2. Яким номером позначено lig. Longitudinalis anterius?

A) 6

B) 2

C) 3

D) 8

E) 11

3. Яким номером позначено lig. interspinalis?

A) 10

B) 8

C) 6

D) 3

E) 11

4. Яким номером позначено lig. supraspinale?

A) 6

B) 2

C) 11

D) 8

E) 10

5. Яким номером позначено lig. transversum atlantis?

A) 10

B) 5

C) 3

D) 7

E) 6

6. Яким номером позначено lig. alaris?

A) 5

B) 3

C) 7

D) 10

E) 6

7. Яким номером позначено lig. fasciculus longitudinalis inferior?

A) 2

B) 6

C) 4

D) 8

E) 10

8. Яким номером позначено lig. alaris?

A) 2

B) 6

C) 4

D) 8

E) 10

9. Яким номером позначено membrane atlanto-occipitalis posterior?

A) 9

B) 2

C) 14

D) 3

E) 13

10. Яким номером позначено lig. atlanto-occipitalis lateralis?

A) 9

B) 14

C) 6

D) 2

E) 13

Розв'яжіть ситуаційні задачі:

1. На рентгенограмі травмованого визначається пошкодження тіл поперекового відділу хребетного стовпа. Які анатомічні утворення, що сполучають тіла хребців, постраждали?

A. Хрестоподібна і надостисті зв'язки

B. Крижово-куприкова і жовті зв'язки

C. Жовті і міжпоперечні зв'язки

D. Міжхребцеві диски, повздовжні зв'язки

E. Міжпоперечні і міжостисті зв'язки

2. При рентгенологічному обстеженні у пацієнта була виявлена зміна конфігурації дуг хребців з незначним випинанням L4 до переду. Який вид з’єднання між хребцевими дугами зазнав патологічних змін?

A. Синаркоз

B. Синостоз

C. Діартроз

D. Синходроз

E. Геміартроз

3. Після ДТП травмований не може кивати головою (згинання та розгинання голови вперед та назад). Функція якого суглоба порушена?

A. Дуговідростковий 1.

B. Дуговідростковий 5

C. Атланто-потиличного.

D. Серединного атлано-осьового.

E. Бічного атланто- осьового.

4. При вертикальному падінні з висоти у пацієнта діагностовано компресійний перелом поперекового хребця. При цьому різко збільшилась кривизна лордозу поперекового відділу хребта. З ушкодженням якої зв’язки може супроводжуватись така зміна кривизни хребтового стовпа?

A. Жовта зв’язка

B. Міжостиста зв’язка

C. Задня поздовжня зв’язка

D. Передня поздовжня зв’язка

E. Клубова поперекова зв’язка

5. При вертикальному падінні з висоти у потерпілого діагностований компресійний перелом поперекового хребця. При цьому різко збільшилася кривизна лордоза поперекового відділу хребта. Порушенням якої зв'язки може супроводжуватися така зміна кривизни хребта?

A. Міжостиста зв’язка

B. Надостьової.

C. Задньої поздовжньої.

D. Передньої поздовжньої.

E. Жовтих зв'язок.

6. До дільничого терапевта звернувся чоловік 38 років, в якого було діагностовано порушення кровотоку по хрептовій артерії. Яку структуру вона пронизує щоб попасти в порожнину черепа?

A. Lig. Flava

B. Lig. Alaris

C. Lig. Cruciforme atlantis

D. Membrana atlantooccipitalis anterior

E. Membrana atlantooccipitalis posterior

7. При рентгенологічному обстеженні у пацієнта була виявлена кила міжхребцевого диску грудного відділу хребетного стовпа. Який вид з’єднання між хребцями зазнав патологічних змін?

A. Синаркоз

B. Синостоз

C. Синходроз

D. Геміартроз

E. Діартроз

8. Після падіння лижник скаржиться на різкий біль при поворотах голови вбік. Ушкодження якої зв’язки є найбільш ймовірне.

A. Lig.Flava

B. Lig. Nuchae

C. Lig. Longitudinale anterius

D. Lig. Cruciforme atlantis

E. Lig. Longitudinale posterius

9. У пацієнта діагностовано компресійний перелом поперекового хребця. При цьому різко збільшилась кривизна лордозу поперекового відділу хребта. Ушкодженням якої зв'язки може супроводжуватись така зміна кривизни хребта?

A. Міжостиста

B. Передня поздовжня

C. Задня поздовжня

D. Жовта

E. Клубово-поперекова

10. У хворого 45-ти років з підозрою на запалення оболонок мозку потрібно було отримати спинномозкову рідину. Зроблено діагностичну пункцію між дугами поперекових хребців (L3 - L4).Через яку зв'язку пройшла голка під час пункції?

A. Міжпоперечна

B. Задня поздовжня

C. Клубово-поперекова

D. Передня поздовжня

E. Жовта

ЛІТЕРАТУРА

ЗАНЯТТЯ 15

ТЕМА: Сполучення кісток черепа: шви, зв'язки, синхондрози, скронево-нижньощелепний суглоб.

.Навчальні цілі заняття: ЗНАТИ: а) перервні і неперервні сполучення кісток черепа;

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

2. Перечисліть які є види сполучень кісток черепа. 3. Перечисліть які є неперервні сполучення кісток черепа. 4. Перечисліть які є перервні сполучення кісток.

Обсяг самостійної роботи на занятті

Студенти самостійно працюють з препаратами сполучень кісток черепа. Самостійно досліджують будову різних видів сполучень черепа, вивчають будову і функцію скронево-нижньоощелепногоо суглоба. Викладач консультує студентів по темі заняття, показує незрозумілі деталі будови споолучень черепа. В кінці заняття викладач шляхом тестування кінцевого рівня знань та вмінь оцінює роботу кожного студента в академічному журналі.

Тести для самоконтролю знань.

1. Яким номером позначено fonticulus sphenoidalis?

A) 5

B) 2

C) 3

D) 11

E) 7

2. Яким номером позначено fonticulus posterior?

A) 5

B) 2

C) 3

D) 11

E) 7

3. Яким номером позначено sutera coronalis?

A) 10

B) 15

C) 3

D) 13

E) 7

4. Яким номером позначено lig. stilomandibulare?

A) 4

B) 2

C) 1

D) 3

E) 7

5. Яким номером позначено lig. laterale?

A) 7

B) 4

C) 5

D) 3

E) 6

6. Яким номером позначено lig. sphenomandibulare?

A) 4

B) 1

C) 6

D) 5

E) 7

7. Яким номером позначено capsula articularis?

A) 4

B) 3

C) 6

D) 5

E) 7

8. Яким номером позначено sutura coronalis?

A) 4

B) 7

C) 30

D) 5

E) 28

9. Яким номером позначено sutura squamosa?

A) 28

B) 30

C) 5

D) 7

E) 4

10. Яким номером позначено sutura frontozygomatica?

A) 12

B) 19

C) 23

D) 16

E) 10

Розв'яжіть ситуаційні задачі:

1. Хворий поступив у відділення щелепно - лицевої хірургії з вивихом скронево-нижньощелепного суглобу, в результаті чого була пошкоджена основна зв‘язка суглобу Назвіть цю зв‘язку?

A. Латеральна.

B. Крило – нижньощелепна.

C. Медіальна.

D. Шило-нижньощелепна.

E. Нижньощелепна.

2. На рентгенограмі черепа визначаються зубчасті шви. Який це вид з’єднання кісток?

A. Геміартроз

B. Синхондроз

C. Діартроз

D. Синостоз

E. Синдесмоз

3. У 3-х річного хлопчика при обстеженні виявлене переднє тім’ячко В якому віці в нормі відбувається заростання переднього тім’ячка кістковою тканиною?

A. На 5-му місяці життя.

B. Наприкінці 3-го року життя.

C. На 2-му місяці життя.

D. Наприкінці 2-го року життя.

E. На 9-му місяці життя.

4. У дитяче відділення поступила дитина у віці 3 років з незарощенням переднього тімячка. В якому віці в нормі проходить його зарощування?

A. На другому році життя

B. На 2-3 місяці життя

C. На першому році життя

D. На 4-6 місяці життя

E. На третьому році життя

5. При падінні у маленької дитини було травмоване переднє тім’ячко. Який вид з’єднання кісток черепа зазнав патологічних змін?

A. Синдесмоз

B. Синостоз

C. Геміартроз

D. Синхондроз

E. Синсаркоз

6. Після травми нижньої щелепи пацієнт відчуває біль при рухах щелепи в сторону. Лікар травмпункту констатував надрив зв’язки, що приєднана до язичка нижньої щелепию Про яку зв’язку йдеться?

A. Lig. Stilohyoideum

B. Lig. Pterygospinale

C. Lig. Laterale

D. Lig. Stilomandibulare

E. Lig. Sphenomandibulare

7. При огляді 6-місячної дитини лікар виявив не закрите заднє тім'ячко. В якому віці воно закривається при нормальному розвитку дитини?

A. До кінця другого року життя

B. До 6-ти місяців

C. До народження

D. До 3-х місяців

E. До кінця першого року життя

8. Який із видів з’єднаня кісток домінує в лицевому черепі дорслої людини?

A. Вколочення

B. Плоскі шви

C. Лускаті шви

D. Діартроз

E. Синхондроз

9. У хворої підчас травми стався вивих ІІ – го великого корінного зуба. Який тип з’єднання постраждав ?

A. *Геміартроз

B. Синдесмоз

C. Синхондроз

D. Синостоз

E. Діартроз

10. У потерпілого визначається відрив ділянки кута нижньої щелепи справа, зміщення відламка назад і догори. Яка зв’язка сприяє цьому зміщенню?

A. Клиноподібно –нижньощелепна.

B. Шило-нижньощелепна.

C. Латеральна.

D. Крилоподібно-нижньощелепна.

E. Внутрішньо суглобові.

ЛІТЕРАТУРА

ЗАНЯТТЯ 16

Актуальність теми: Знання будови різних сполучень кісток грудної клітки і кісток плечовогоо поясу має практичне значення для лікарів для подальшого… .Навчальні цілі заняття: ЗНАТИ:

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

2. Охарактеризуйте суглоб головки ребра. 3. Охарактеризуйте реброво-поперечний суглоб. 4. Охарактеризуйте грудинно-реброві суглоби.

Обсяг самостійної роботи на занятті

Студенти самостійно працюють з препаратами сполучень кісток грудної клітки, плечовогоо пояса. Самостійно досліджують будову різних видів сполучень грудної клітки, плечовогоо пояса, вивчають будову і функцію плечового суглоба. Викладач консультує студентів по темі заняття, показує незрозумілі деталі будови сполучень. В кінці заняття викладач шляхом тестування кінцевого рівня знань та вмінь оцінює роботу кожного студента в академічному журналі.

Тести для самоконтролю знань.

1. Яким номером позначено lig. costotransversarium?

A) 4

B) 6

C) 2

D) 8

E) 10

2. Яким номером позначено lig. costotransversarium laterale?

A) 6

B) 1

C) 4

D) 8

E) 10

3. Яким номером позначено lig. costotransversarium superius?

A) 4

B) 1

C) 2

D) 7

E) 6

4. Яким номером позначено lig. intertransversarium?

A) 4

B) 2

C) 1

D) 5

E) 6

5. Яким номером позначено lig. іntraclaviculare?

A) 12

B) 10

C) 2

D) 1

E) 8

6. Яким номером позначено membrana intercostalis externa?

A) 2

B) 10

C) 12

D) 1

E) 8

7. Яким номером позначено lig. costoxiphoidea?

A) 12

B) 10

C) 8

D) 1

E) 2

8. Яким номером позначено lig. coracoacromiale?

A) 2

B) 5

C) 6

D) 4

E) 9

9. Яким номером позначено tendo m. bicipitis?

A) 2

B) 5

C) 6

D) 9

E) 4

10. Яким номером позначено lig. conoideum?

A) 2

B) 5

C) 6

D) 4

E) 9

Розв'яжіть ситуаційні задачі:

1. Після падіння на витягнені руки у пацієнтки М. діагностовано вивих у плечовому суглобі зі зміщенням головки плечової кістки до верху. Яка зв’язка при цьому буде ушкоджена?

A. Lig. Conoideum

B. Lig. Transversum humeri

C. Lig.Costoclaviculare

D. Lig. Coracoacromiale

E. Lig. Coracohumerale

2. У постраждалого вивих плечового суглоба. Зсув яких суглобових поверхонь вийде за межі фізіологічної норми?

A. Головка плечової кістки й надплечовий кінець ключиці

B. Суглобова западина лопатки й надплечовий кінець ключиці

C. Головка плечової кістки й надплечовий відросток лопатки

D. Головка плечової кістки і суглобова западина лопатки

E. Суглобова западина лопатки і груднинний кінець ключиці

3. При рентгенологічному обстеженні у пацієнта була виявлена тріщина в ділянці передньої третини сьомого та восьмого ребер. Який вид з’єднання грудної клітки зазнав патологічних змін?

A. Діартроз

B. Синаркоз

C. Синостоз

D. Геміартроз

E. Синходроз

4. У хворого діагностовано вивих плечового суглоба. Яка зв'язка була пошкоджена в даному випадку?

A. Акроміально-лопаткова

B. Клювоакроміальна

C. Клюво-лопаткова

D. Клювоплечова

E. Поперечна зв'язка лопатки

5. У постраждалого діагностовано вивих у ключично-руднинному суглобі. Зсув яких суглобових поверхонь вийде за межі фізіологічної норми?

A. Груднинного та акроміальног кінців ключиці

B. Грудного кінця ключиці і акроміона

C. Ключична вирізка, груднинний кінець ключиці

D. Тілом та ручкою груднини

E. Ключична вирізка, диск, груднинний кінець ключиці

6. Після падіння з висоти у хворого спостерігається випинання переднього краю ключсиці до переду. Яка зі зв’язок найімовірніше є пошкодженою?

A. Lig. Intraclaviculare

B. Lig. Sternoclaviculare anterius

C. Lig.Costoclaviculare

D. Lig.Conoideum

E. Lig.Coracoacromiale

7. У постраждалого при огляді спостерігається випинання акроміального кінця ключиці При натискуванні акроміальний кінець зміщується вниз Які зв’язки пошкоджені?

A. Дзьобо-ключична зв’язка, акроміально-ключична зв’язка.

B. Міжключична зв’язка.

C. Дзьобо-плечова зв’язка.

D. Реброво-ключична зв’язка.

E. Грудинно-ключичні передня та задня зв’язки.

8. Проводячи артроскопію плечового суглоба лікар звернув увагу на нехарактерний тяж в його порожнині. На яку анатомічну структуру звернув увагу лікар?

A. Bursa subtendinea

B. Tendo m. tricipitis

C. Tendo m. bicipitis

D. Lig. Interarticulere

E. Vagina tendinis intertubercularis

9. Лікар, проводячи стернальну пункцію,пройшов голкою скрізь membrana sterni. Які зв’язки утворюють цю мембрану?

A. Lig.Costoclaviculare i intercostale

B. Lig. Costotransversarium

C. Lig. Sternocostalia radiate

D. Lig. Capitis costae radiate

E. Lig. Intercostale i intraclaviculare

10. При рентгенологічному обстеженні у пацієнта була виявлена щілина між ручкою і тілом груднини. Який вид з’єднання об’єднує ці частини груднини?

A. Діартроз

B. Синходроз

C. Синостоз

D. Симфіз

E. Синаркоз

ЛІТЕРАТУРА

ЗАНЯТТЯ 17

ТЕМА: Ліктьовий суглоб. Сполучення кісток передпліччя. Променево-зап'ястковий суглоб. Сполучення кісток кисті.

Навчальні цілі заняття: ЗНАТИ: а) анатомічну будову ліктьового суглоба та його складових частин: плечо-променевого, плечоліктьового, проксимального…

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

2. Вивчіть будову ліктьового суглоба. 3. Вивчіть будову променево-зап’ясткового суглоба. 4. Вивчіть будову суглобів зап’ястка.

Обсяг самостійної роботи на занятті

Студенти самостійно працюють з препаратами сполучень кісток вільної верхньої кінцівки. Самостійно досліджують будову різних видів сполучень вільної верхньої кінцівки. Викладач консультує студентів по темі заняття, показує незрозумілі деталі будови сполучень. В кінці заняття викладач шляхом тестування кінцевого рівня знань та вмінь оцінює роботу кожного студента в академічному журналі.

Тести для самоконтролю знань.

1. Яким номером позначено lig. collaterale radiale?

A) 13

B) 3

C) 22

D) 10

E) 5

2. Яким номером позначено Art. humeroradialis?

A) 21

B) 14

C) 22

D) 10

E) 19

3. Яким номером позначено chorda obliqua?

A) 5

B) 4

C) 8

D) 24

E) 9

4. Яким номером позначено lig. anulare radii?

A) 24

B) 22

C) 13

D) 3

E) 2

5. Яким номером позначено Art. radioulnaris proximalis?

A) 14

B) 21

C) 19

D) 17

E) 5

6. Яким номером позначено Lig. collaterale carpi radiale?

A) 24

B) 25

C) 6

D) 5

E) 18

7. Яким номером позначено Lig. metacarpea palmaria?

A) 17

B) 9

C) 13

D) 18

E) 26

8. Яким номером позначено Lig. carpi radiale?

A) 6

B) 4

C) 24

D) 9

E) 26

9. Яким номером позначено Lig. pisometacarpale?

A) 22

B) 24

C) 23

D) 21

E) 25

10. Яким номером позначено Lig. ulnocarpeum palmare?

A) 1

B) 26

C) 24

D) 21

E) 22

Розв'яжіть ситуаційні задачі:

1. Лікар травмпункту діагностував розтягнення lig. radiocarpale palmare. Який із суглобів укріплює ця зв’язка?

A. Art. Intermetacarpale

B. Art. radiocarpea.

C. Аrt. radioulnaris distalis.

D. Art. radioulnaris proximalis,

E. Art. Carpometacarpale

2. Жінка 72 р. після падіння на руку поступила в травмпункт, де підтвердили проксимальне зміщення ліктьового відростка. Зсув яких суглобових поверхонь вийде за межі фізіологічної норми?

A. trohlea humeri, processus coracoideus

B. trohlea humeri, incisura trohiearis

C. Caput radii, trohlea humeri,

D. incisusura radialis ulnae, caput radii

E. trohlea humeri, processus coracoideus, incisura trohiearis

3. У пацієнта діагностовано вивих головки променевої кістки. Зсув яких суглобових поверхонь вийде за межі фізіологічної норми?

A. Caput radii, trohlea humeri, incisusura radialis ulnae

B. Caput radii, capitulum humeri

C. Caput radii, incisusura radialis ulnae

D. Caput radii, trohlea humeri,

E. Caput radii, capitulum humeri, incisusura radialis ulnae

4. При переломі променевої кістки гіпс повинен фіксувати обидва променеволіктьові суглоби, тому, що вони є:

A. Складними

B. Комплексними

C. Багатоосьовими

D. Простими

E. Комбінованими

5. Яка зв’язка захищає кисть від надмірного приведеня?

A. Lig. carpometacarpalia

B. Lig. radiocarpale dorsal

C. Lig. collaterale carpi radiale

D. Lig. radiocarpale palmare

E. Lig. collaterale carpi ulnare

6. Дитина 6 років, в наслідок падіння на гострий предмет, отримала травму м'яких тканин між променевою та ліктьовою кістками. Який вид з'єднання пошкоджено?

A. мембрана

B. зв'язка

C. шов

D. тім’ячко

E. вклинення

7. До якого зі з’єднань кісток передпліччя відноситься сhorda obllicqua?

A. Ліктьової та кісток зап’ястя

B. Променевої та плечової кісток

C. Ліктьової та плечової кісток

D. Променевої та ліктьової кісток

E. Променевої та кісток зап’ястя

8. На рентгенограмі правої руки зафіксовано зміщення головки променевої кістки до зовні. Яка зі зв’язка при цьому пошкоджується?

A. lig. anulare radii

B. Chorda obllicqua

C. Lig. collaterale ulnar

D. Membrana interossea

E. Lig. collaterale radii

9. Хлопчика 10 років доставлено у травмпункт лікарні з переломом кісток передпліччя Дитина не може здійснити супінацію та пронацію передпліччя. У яких суглобах можливі ці рухи?

A. Art. cubiti.

B. Art. radiocarpea.

C. Art. radioulnaris proximalis, art. radioulnaris distalis.

D. Art. humeroradialis.

E. Art. humeroulnaris.

10. Після перелому дистальних відділів кісток передпліччя, що виник внаслідок падіння на витягнуті руки, і іммобілізації, у хворого обмежились рухи в промене-зап’ястковому суглобі. Які рухи, властиві цьому суглобові, слід вдновити шляхом тривалих тренувань?

A. Згинання-розгинання, обертанні

B. Згинання-розгинання, відведення-приведення, обертання

C. Згинання-розгинання, коловий рух

D. Згинання-розгинання, відведення-приведення, коловий рух

E. Згинання-розгинання, коловий рух, обертання

ЛІТЕРАТУРА

ЗАНЯТТЯ 18

Актуальність теми: Знання будови різних сполучень кісток тазу має практичне значення для лікарів для подальшого вивчення функції м’язів даної… Навчальні цілі заняття: ЗНАТИ:

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

2. Вивчіть синдесмози тазового поясу. 3. Вивчіть синхондрози тазового поясу. 4. Вивчіть синостоози тазового поясу.

Обсяг самостійної роботи на занятті

Студенти самостійно працюють з препаратами сполучень кісток тазу. Самостійно досліджують будову різних видів сполучень тазу. Викладач консультує студентів по темі заняття, показує незрозумілі деталі будови сполучень. В кінці заняття викладач шляхом тестування кінцевого рівня знань та вмінь оцінює роботу кожного студента в академічному журналі.

Тести для самоконтролю знань.

1. Яким номером позначено lig. sacrotuberale?

A) 12

B) 10

C) 7

D) 1

E) 14

2. Яким номером позначено lig. iliolumbale?

A) 3

B) 1

C) 14

D) 9

E) 2

3. Яким номером позначено for. ischiadicum majus?

A) 13

B) 11

C) 1

D) 6

E) 8

4. Яким номером позначено zona orbicularis ?

A) 14

B) 5

C) 6

D) 13

E) 9

5. Яким номером позначено lig. sacrospinale?

A) 12

B) 8

C) 16

D) 10

E) 4

6. Яким номером позначено membrana obteratoria?

A) 12

B) 15

C) 17

D) 8

E) 3

7. Яким номером позначено lig. ischiofemorale?

A) 5

B) 6

C) 14

D) 13

E) 7

8. Яким номером позначено lig. sacroiliacum dorsale?

A) 2

B) 4

C) 3

D) 9

E) 8

9. Яким номером позначено canalis obteratorius?

A) 7

B) 8

C) 6

D) 4

E) 1

10. Яким номером позначено lig. iliofemorale?

A) 9

B) 2

C) 6

D) 7

E) 4

Розв'яжіть ситуаційні задачі:

1. У вагітної жінки 29р, лікар-акушер визначив розміри таза. За допомогою циркуля була виміряна відстань між двома верхніми передніми клубовими остями Який розмір великого таза був визначений?

A. Distantia interspinosa.

B. Distantia cristarum.

C. Conjugata anatomica

D. Conjugata vera.

E. Distantia intertrochanterica.

2. У хворого внутрішньосуглобовий перелом шийки стегнової кістки. Спостегірається асиметрія головки. Яка структура ймовірніше всього пошкоджена?

A. Стегновий нерв

B. Затульна артерія

C. Коловий пояс

D. Затульний нерв

E. Зв’язка головки стегнової кістки

3. Проводячи артроскопію кульшового суглоба лікар звернув увагу на нехарактерний тяж, що полягав між головкою стегнової кістки та кульшовою западиною. На яку анатомічну структуру звернув увагу лікар?

A. Lig. capitis femoris.

B. Labium acetabulare

C. Lig. iliofemorale

D. Zona orbicularis

E. Lig. transversum acetabuli

4. У вагітної 27р, акушерка визначила розміри таза. За допомогою циркуля була виміряна відстань між двома великими вертлюгами стернової кістки. Який розмір великого таза був визначений?

A. Distantia interspinosa.

B. Distantia intertrochanterica.

C. Conjugata anatomica

D. Distantia cristarum.

E. Conjugata vera.

5. У чоловіка 52-х років при підніманні надмірної ваги виникло грижове вип’ячування в здухвинній ділянці. Через яке анатомічне утворення ймовірніше всього виникло грижове вип’ячування?

A. Anulus femoralis.

B. Lig. Іnguinalis.

C. Anulus umbilicalis.

D. Canalis inguinalis.

E. Linea alba.

6. До травмпункту була доставлена жінка 72 р. із зміщенням головки стегнової кістки в дистальному напрямі. Яка зв’язка при цьому найімовірніше буде ушкоджена?

A. Lig. ischiofemorale

B. Lig. iliofemorale

C. Lig. pubofemorale

D. Zona orbicularis

E. Capsula articularis

7. При патологічних пологах у жінки виникло розходження лобкових кісток. Який вид з’єднання кісток постраждав?

A. Синостоз

B. Діартроз

C. Синхондроз

D. Синдесмоз

E. Симфіз

8. При травмі тазу у хворого на рентгенологічному знімку виявлено некроз головки стегнової кістки. Яка з перелічених зв’язок кульшового суглобу містить артерію, що кровопостачає головку стегнової кістки і була пошкоджена під час травми

A. Сіднично-стегнова зв’язка.

B. Зв’язка головки стегнової кістки

C. Клубово-стегнова зв’язка.

D. Лобкова-стегнова зв’язка.

E. Коловий пояс.

9. Який з отворів тазу обмежується малою сідничою вирізкою, крижово-остистою та крижово-горбковою зв’язками?

A. Aperture pelvis inferior

B. For. ischiadicum minus

C. For. ischiadicum majus

D. For. obturatum

E. For. sacralia anterior

10. Яка зі зв’язок тазу пролягає між зовнішнім краєм крижової кістки та сідничними горбами?

A. Lig. sacrotuberale

B. Lig. sacrococcygea

C. Lig. sacroiliacum anterius

D. Lig. sacroiliacum posteriora

E. Lig. sacrospinale

ЛІТЕРАТУРА

ЗАНЯТТЯ 19

ТЕМА: Колінний суглоб. Сполучення кісток гомілки. Гомілково-стопний суглоб. Сполучення кісток стопи, склепіння. Рентгеноанатомія та її значення у вивченні будови тіла людини. Обладнання рентгенокабінету. Рентгеноанатомія кісток і суглобів.

Актуальність теми: Знання будови різних сполучень кісток вільної нижньої кінцівки має практичне значення для лікарів для подальшого вивчення функції м’язів даної ділянки. Вивчення рентгенанатомії кісток і сполучень дасть можливість трактувати поняття норми і патології в подальшій медичній практиці.

Навчальні цілі заняття:

ЗНАТИ:

а) анатомічну будову колінного суглоба, характеристику суглобових поверхонь, суглобової капсули, менісків, зв'язок та синовіальних сумок;

б) аналіз рухів в ліктьовому суглобі;

в) анатомічну будову міжгомілкового суглоба, характеристику суглобових поверхонь, суглобової капсули, зв'язок та аналіз рухів;

г) анатомічну будову міжкісткової перетинки гомілки та велико-малогомілкового синдесмозу;

д) анатомічну будову гомілково-стопного суглоба, характеристику суглобових поверхонь, суглобової капсули, зв'язок та аналіз рухів;

е) анатомічну будову міжзаплеснових суглобів, характеристику суглобових поверхонь, суглобових капсул, зв'язок та аналіз рухів;

є) анатомічну будову заплесново- плеснових суглобів, характеристику суглобових поверхонь, суглобових капсул, зв'язок та аналіз рухів;

ж) анатомічну будову міжплеснових суглобів, характеристику суглобових поверхонь, суглобових капсул, зв'язок та аналіз рухів;

з) анатомічну будову плеснофалангових суглобів, характеристику суглобових поверхонь, суглобових капсул, зв'язок та аналіз рухів;

к) анатомічну будову міжфалангових суглобів, характеристику суглобових поверхонь, суглобових капсул, зв'язок та аналіз рухів;

л) стопу в цілому, склепіння стопи та фактори, що їх утримують;

м) рентгенанатомію та її значення для вивчення будови людського організму;

о) обладнання рентгенкабінету;

п) будову кісток і суглобів тулуба,кінцівок і черепа в рентгенівському зображенні.

ВМІТИ:

а) відпрепарувати і показати колінний та гомілково-стопний суглоби;

б) відпрепарувати і показати з'єднання між кістками гомілки;

в) відпрепарувати і показати суглоби та зв’язки стопи;

г) показати рухи у суглобах вільної нижньої кінцівки;

д) описувати рентгенограми кісток і суглобів.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

2. Вивчіть будову колінного суглоба. 3. Вивчіть будову велико-малогомілкового суглоба. 4. Вивчіть будову гомілково-стопного суглоба.

Обсяг самостійної роботи на занятті

Студенти самостійно працюють з препаратами сполучень кісток вільної нижньої кінцівки та рентгенологічними прозірками. Самостійно досліджують будову різних видів сполучень кісток вільної нижньої кінцівки та будову кісток і їх сполучень на рентгенограмах. Викладач консультує студентів по темі заняття, показує незрозумілі деталі будови сполучень. В кінці заняття викладач шляхом тестування кінцевого рівня знань та вмінь оцінює роботу кожного студента в академічному журналі.

Тести для самоконтролю знань.

1. Яким номером позначено Retinaculum patellae mediale ?

A) 9

B) 2

C) 6

D) 7

E) 4

2. Яким номером позначено Lig. Collaterale fibulare ?

A) 9

B) 2

C) 6

D) 7

E) 4

3. Яким номером позначено Retinaculum patellae laterale ?

A) 9

B) 2

C) 6

D) 7

E) 8

4. Яким номером позначено Lig. cruciatum posterius?

A) 1

B) 2

C) 6

D) 7

E) 4

5. Яким номером позначено Meniscuc lateralis?

A) 9

B) 2

C) 6

D) 7

E) 8

6. Яким номером позначено Lig. meniscofemorale posterius?

A) 9

B) 2

C) 6

D) 1

E) 4

7. Яким номером позначено Lig. bifurcatum?

A) 9

B) 2

C) 6

D) 7

E) 4

8. Яким номером позначено суглоб Шопара?

A) 9

B) 2

C) 6

D) 7

E) 4

9. Яким номером позначено суглоб Лісфранка?

A) 9

B) 1

C) 6

D) 7

E) 4

10. Яким номером позначено Lig. plantare longum?

A) 9

B) 2

C) 3

D) 7

E) 4

Розв'яжіть ситуаційні задачі:

1. Поклавши хворого на спину та зігнувши його травмовану ногу на 100-120°, лікар після повного розслаблення м’язів нижньої кінцівки перевірив симптом “шухляди”. Він захопив гомілку травмованої ноги у верхній третині та рухав її вперед та назад, по відношенню до стегна, зафіксувавши при цьому стопу. Лікар знайшов патологічне зміщення гомілки вперед по відношенню до стегнA.Це свідчить про повний розрив зв’язки колінного суглобу:

A. Передньої схрещеної.

B. Задньої схрещеної зв’язки.

C. Обхідної малогомілкової.

D. Поперечної зв’язки коліна.

E. Обхідної великогомілкової.

2. Під час бігу згори пацієнт поступився і пошкодив зв’язки гомілковоступневого суглобу. При огляді виявилась болючість і припухлість під медіальною кісточкою. Яка зв’язка найімовірніше пошкоджена?

A. Роздвоєна зв’язка

B. Задня надп’ятково-п’яткова зв’язка

C. Дельтоподібна зв’язка

D. Міжкісткова надп’ятково-п’яткова зв’язка

E. Передня надп’ятково-малогомілкова зв’язка

3. Чоловікові 40-ти років з травми стопою була зроблена її часткова ампутація шляхом дізартикуляції в суглобі Лісфранка. «Ключем» цього суглоба є:

A. Міжкісткова клино-кубоподібна зв'язка.

B. Довга підошвова зв'язка.

C. Надп'ятково-човноподібна зв'язка.

D. Присередня міжкісткова клино-плеснова зв’язка.

E. Міжкісткова клино-плеснова зв'язка.

4. Дитина 6 років, в наслідок падіння на гострий предмет, отримала травму м'яких тканин між мало- та великогомілковою кісткою. Який вид з'єднання пошкоджено?

A. тім’ячко

B. зв'язка

C. вклинення

D. мембрана

E. шов

5. При медичному обстеженні у військкоматі у юнака 18 років виявлено опускання головки надп’яткової кістки, що призвело до плоскостопості. Із слабкістю якої зв’язки стопи це пов’язано?

A. Підошвової п’ятково-човноподібної зв’язки

B. Міжкісткової клино-кубоподібної зв’язки

C. Роздвоїної зв’язки

D. Підошвової клино-кубоподібної зв’язки

E. Надп’ятково-човноподібної зв’язки

6. У пострадавшого виявили перелом в ділянці внутрішньої поверхні лівого гомілковостопного суглобу. Де найвірогідніше всего відбувся перелом?

A. Латеральна кісточка

B. Медіальна кісточка

C. Нижня третина малогомілкової кістки

D. П’яткова кістка

E. Надп’яткова кістка

7. Футболіст звернувся до лікаря із скаргами на раптово виникаючі болі в правому колінному суглобі під час гри. При обстеженні встановлено зміщення латерального меніскA.Що з перерахованого ймовірніше всього могло бути пошкоджено?

A. Поперечна зв'язка

B. Схрещені і колатеральні зв'язки

C. Схрещена і дугоподібна зв'язки

D. Схрещені і коса зв'язки

E. Схрещені зв'язки і зв'язки наколінка

8. Футболіст на великій швидкості змінив напрям руху, впав на коліно і пошкодив нижню кінцівку. Що найчастіше пошкоджується за таких умов?

A. Зв’язки кульшового суглоба.

B. Шийка стегнової кістки.

C. Кістки гомілки.

D. Зв’язки надп’ятково-гомілкового суглоба.

E. Меніски колінного суглоба.

9. Лижник, спускаючись з крутого схилу гори, не зміг вчасно загальмувати і впав на правий зігнутий колінний суглоб з пронацією гомілки. З гострим болем він був госпіталізований у травматологічне відділення. Механізм цієї травми характерний при пошкодженні:

A. Передньої схрещеної зв'язки.

B. Задньої схрещеної зв'язки.

C. Латерального меніска.

D. Поперечної зв'язки коліна.

E. Медіального меніска.

10. Чоловікові 50-ти років з розтрощеною внаслідок травми стопою була зроблена її часткова ампутація шляхом дізартикуляції в поперечному суглобі заплесни. «Ключем» цього суглоба є:

A. Міжкісткова клино-кубоподібна зв'язка.

B. Міжкісткова клино-плеснова зв'язка.

C. Надп'ятково-човноподібна зв'язка.

D. Довга підошвова зв'язка.

E. Роздвоєна зв'язка.

ЛІТЕРАТУРА

ЗАНЯТТЯ 20

Актуальність теми: Знання анатомії м’язів дає можливість вивчати об’єм рухів тіла, зміщення окремих уламків кісток при переломах. Фасцціальні… .Навчальні цілі заняття: ЗНАТИ:

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

2. Вивчіть розвиток м'язів. 3. Вивчіть загальну будову м'язів. 4. Вивчіть класифікацію м'язів.

Обсяг самостійної роботи на занятті

Студенти самостійно працюють з трупом.. Самостійно вивчають і демонструють м’язи спини по шарах: їх форму, початок, прикріплення, напрямок волокон, прикріплення, функцію. На живому демонструють контури деяких з них. Викладач консультує студентів по темі заняття, показує напрям шкірних розрізів при препаруванні м’язів спини. В кінці заняття викладач шляхом тестування кінцевого рівня знань та вмінь оцінює роботу кожного студента в академічному журналі.

Зразок схем для самостійної позааудиторної роботи

Схематичне зображення частин поперечно-остистого мяза спини та підпотиличних мязів

1.Задній малий прямий м’яз голови(m.rectus capitis posterior minor)

2.Задній великий прямий м’яз голови (m.rectus capitis posterior major)

3.Верхній косий м’яз голови (m.obliquus capitis superior)

4.Нижній косий м’яз голови (m.obliquus capitis inferior)

5.Поперечно-осьові м’язи (mm.transversospinalees)

5.a)Багаторядні м’язи (mm.multifidi)

5.b)Півосьові м’язи (mm.semispinalis)

5.c) м’язи обертачі (mm.rotatores)

Тести для самоконтролю знань.

Яким номером позначено m. rhomboideus major ?

A. 5

B. 1

C. 6

D. 7

E. 4

2. Яким номером позначено m. serratus posterior inferior ?

A. 4

B. 1

C. 6

D. 5

E. 8.

3. Яким номером позначено m. rhomboideus minor ?

A. 4

B. 1

C. 6

D. 5

E. 8.

4. Яким номером позначено m. serratus posterior superior?

A. 7

B. 1

C. 6

D. 5

E. 8.

5. Яким номером позначено m. latissimus dorsi ?

A. 5

B. 1

C. 4

D. 6

E. 8.

6. Яким номером позначено m. splenius capitis ?

A. 5

B. 1

C. 6

D. 8

E. 4

7. Яким номером позначено m.longissimus thoracis?

A. 6

B. 1

C. 4

D. 5

E. 8.

8. Яким номером позначено m.spinalis thoracis?

A. 4

B. 1

C. 6

D. 5

E. 8.

9. Яким номером позначено m.iliocostalis thoracis?

A. 6

B. 1

C. 3

D. 5

E. 8.

10. Яким номером позначено m.multifidus?

A. 4

B. 1

C. 6

D. 5

E. 8.

Розв'яжіть ситуаційні задачі:

11. Хворий з ускладненим диханням займає вимушене положення : сидячи на краю ліжка з опорою на руки. Який з названих м’язів не виконує ролі допоміжного дихального?

A. Мm. serrati posteriores

B. М. latissimus dorsi

C. М. rhomboideus major

D. Мm. scaleni

E. М. serratus anterior

2. Які структури належать до допоміжних апаратів м’язів ?

A. Сесамоподібні кістки, фасції, апоневрози.

B. Сухожилки, апоневрози.

C. Фасції, сухожилки, апоневрози, синовіальні піхви.

D. Синовіальні піхви, сухожилки, апоневрози.

E. Фасції, синовіальні піхви та бурси, сесамоподібні кістки.

3. При затрудненому відведенні руки потрібно провести масаж м’яза антaгoніста щодо названої функції. Масаж ділянки якого м’яза призначить лікар?

A. М. latissimus dorsi.

B. M. deltoideus

C. M. trapezius.

D. M. biceps brachii.

E. M. brachialis.

4. У потерпілого колото- різана рана нижнього відділу задньої стінки пахвової ямки. Які м’язи пошкоджені при цьому?

A. M. triceps brachii.

B. M. pectoralis major.

C. M. deltoideus.

D. М. latissimus dorsi.

E. M. infraspinatus.

5. Після крововиливу у головний мозок у постраждалого порушена функція розгинання поперекового відділу хребта. Який м’яз вірогідніше всього постраждав?

A. M. latissimus dorsi

B. M. erector spinae.

C. M. serratus posterior inferior

D. M. serratus posterior superior

E. M. trapezius

6. Молода людина внаслідок активного підтягування на перекладині відчула різкий біль у м’язах спини. При обстеженні спостерігається біль при спробах руху верхньою кінцівкою, обмеження таких функцій як приведення та розгинання плеча, обертання плеча до середини. Розтягнення якого м’язу відбулося вірогідніше всього?

A. M. levator scapulae

B. M. trapezius

C. M. latissimus dorsi

D. M. subscapularis

E. M. romboideus major

7. Які м’язи спини розгинають і обертають голову ?

A. Mm. rhomboidei major et minor, mm. serrati posterior superior et inferior, m. trapezius.

B. M. spinalis capitis, m. longissimus, mm. recti capitis, mm.rhomboidei.

C. M. splenius capitis, m. splenius cervicis, m. trapezius, m. longissimus, mm. suboccipitales.

D. M. spinalis, m. longissimus, m. iliocostalis.

E. M. longissimus, m. semispinnalis, mm. rotators, mm. multifidi.

8. До реанімаційного відділення поступив чоловік з пораненням задньої ділянки шиї(regio nuchae). Який з м’язів тіла займає цю ділянку?

A. M. sternocleidomastoideus

B. M. latissimus dorsi

C. M.rhomboideus minor

D. M. scalenus anterior

E. M. trapezius

9. При затрудненому відведені руки в плечовому суглобі лікар призначив масаж найширшого м’яза спини, починаючи з початку його прикріплення. З якої ділянки тіла потрібно почати масаж?

A. Від кутів 11 – V ребер

B. З потиличної ділянки

C. З поперекового відділу хребтового стовпа

D. З латерального краю лопатки

E. З крижового відділу хребтового стовпа

10. Диригент оркестра не може дістати з кишені фрака носову хустинку. Який з м’язів не виконує своєї функції ?

A. M. trapezius.

B. М. rhomboideus major.

C. М. latissimus dorsi.

D. M. deltoideus.

E. M. pectoralis major.

ЛІТЕРАТУРА

ЗАНЯТТЯ 21

Актуальність теми: Стан важливих внутрішніх органів (серце, легені) напряму залежить від анатомічної будови і розвитку м’язової системи грудної… .Навчальні цілі заняття: ЗНАТИ:

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

2. Вивчіть розвиток м'язів грудної клітки. 3. Вивчіть топографію ділянок грудної клітки. 4. Вивчіть класифікацію м'язів грудної клітки.

Обсяг самостійної роботи на занятті

Тести для самоконтролю знань.

Яким номером позначено m. rhomboideus major ?

A. 5

B. 1

C. 6

D. 7

E. 4

2. Яким номером позначено m. serratus posterior inferior ?

A. 4

B. 1

C. 6

D. 5

E. 8.

3. Яким номером позначено m. rhomboideus minor ?

A. 4

B. 1

C. 6

D. 5

E. 8.

4. Яким номером позначено m. serratus posterior superior?

A. 7

B. 1

C. 6

D. 5

E. 8.

5. Яким номером позначено m. latissimus dorsi ?

A. 5

B. 1

C. 4

D. 6

E. 8.

6. Яким номером позначено m. splenius capitis ?

A. 5

B. 1

C. 6

D. 8

E. 4

7. Яким номером позначено m.longissimus thoracis?

A. 6

B. 1

C. 4

D. 5

E. 8.

8. Яким номером позначено m.spinalis thoracis?

A. 4

B. 1

C. 6

D. 5

E. 8.

9. Яким номером позначено m.iliocostalis thoracis?

A. 6

B. 1

C. 3

D. 5

E. 8.

10. Яким номером позначено m.multifidus?

A. 4

B. 1

C. 6

D. 5

E. 8.

Розв'яжіть ситуаційні задачі:

A. Мm. serrati posteriores

B. М. latissimus dorsi

C. М. rhomboideus major

D. Мm. scaleni

E. М. serratus anterior

2. Які структури належать до допоміжних апаратів м’язів ?

A. Сесамоподібні кістки, фасції, апоневрози.

B. Сухожилки, апоневрози.

C. Фасції, сухожилки, апоневрози, синовіальні піхви.

D. Синовіальні піхви, сухожилки, апоневрози.

E. Фасції, синовіальні піхви та бурси, сесамоподібні кістки.

A. М. latissimus dorsi.

B. M. deltoideus

C. M. trapezius.

D. M. biceps brachii.

E. M. brachialis.

A. M. triceps brachii.

B. M. pectoralis major.

C. M. deltoideus.

D. М. latissimus dorsi.

E. M. infraspinatus.

A. M. latissimus dorsi

B. M. erector spinae.

C. M. serratus posterior inferior

D. M. serratus posterior superior

E. M. trapezius

A. M. levator scapulae

B. M. trapezius

C. M. latissimus dorsi

D. M. subscapularis

E. M. romboideus major

7. Які м’язи спини розгинають і обертають голову ?

A. Mm. rhomboidei major et minor, mm. serrati posterior superior et inferior, m. trapezius.

B. M. spinalis capitis, m. longissimus, mm. recti capitis, mm.rhomboidei.

C. M. splenius capitis, m. splenius cervicis, m. trapezius, m. longissimus, mm. suboccipitales.

D. M. spinalis, m. longissimus, m. iliocostalis.

E. M. longissimus, m. semispinnalis, mm. rotators, mm. multifidi.

A. M. sternocleidomastoideus

B. M. latissimus dorsi

C. M.rhomboideus minor

D. M. scalenus anterior

E. M. trapezius

A. Від кутів 11 – V ребер

B. З потиличної ділянки

C. З поперекового відділу хребтового стовпа

D. З латерального краю лопатки

E. З крижового відділу хребтового стовпа

10. Диригент оркестра не може дістати з кишені фрака носову хустинку. Який з м’язів не виконує своєї функції ?

A. M. trapezius.

B. М. rhomboideus major.

C. М. latissimus dorsi.

D. M. deltoideus.

E. M. pectoralis major.

ЛІТЕРАТУРА

ЗАНЯТТЯ 22

ТЕМА: Ділянка живота. М'язи живота. Піхва прямого м'яза живота. Біла лінія. Черевний прес. Місця відносно малої опірності черевному тискові.

Навчальні цілі заняття: ЗНАТИ: а) топографію ділянок живота;

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

2. Вивчіть розвиток м'язів живота. 3. Вивчіть топографію ділянок живота. 4. Навчіться схематично малювати черевні ділянки.

Обсяг самостійної роботи на занятті

Студенти самостійно працюють з трупом. Самостійно вивчають і демонструють м’язи спини по шарах: їх форму, початок, прикріплення, напрямок волокон, прикріплення, функцію. На живому демонструють контури деяких з них. Викладач консультує студентів по темі заняття, показує напрям шкірних розрізів при препаруванні м’язів живота. В кінці заняття викладач шляхом тестування кінцевого рівня знань та вмінь оцінює роботу кожного студента в академічному журналі.

Зразок схем для самостійної позааудиторної роботи

Схематичне зображення черевних ділянок

А.Лінія, проведена по зовнішньому краю правого прямого м’яза живота ;

Б .Лінія, проведена по зовнішньому краю лівого прямого м’яза живота ;

В. Підреберна лiнія (linea bicostarum);

Г. Міжгребнева лінія (linea bicristarum).

І – epigastrium:

1 - надчеревна ділянка (regio epigastrica propria);

1а – права підреброва ділянка (regio hypochondriaca dexter);

1б – ліва підреброва ділянка (regio hypochondriaca sinister);

II – mesogastrium:

2 – пупкова ділянка (regio umbilicalis);

2а – права бічна ділянка (regio lateralis dexter);

2б - ліва бічна ділянка (regio lateralis sinister);

III – hypogastrium:

3 –лобкова ділянка (regio pubica);

3а – права пахвинна ділянка (regio inguinalis dexter)

3б – ліва пахвинна ділянка (regio inguinalis sinister).

Схематичне зображення будови білої лінії живота у фронтальній площині

1. Пупок (umbo);

а – біла лінія вище пупка;

б - біла лінія нижче пупка.

Схематичне зображення внутрішньої поверхні передньої черевної стінки нижче пупка

1. Пупкове кільце (anulus umbilicalis).

2. Сечовий міхур(vesica urinaria).

3. Серединна пупкова складка (plica umbilicalis mediana), утворена зарощеною сечовою протокою (urachus).

4. Присередня пупкова складка (plica umbilicalis medialis), утворена облітерованою пупковою артерією плода(a. umbilicalis).

5. Бічна пупкова складка(plica umbilicalis lateralis), утворена нижніми надчеревними артеріями і венами (a. et v.epigastrica inferior).

а - надміхурова ямка (fossa supravesicalis);

б - присередня пахвинна ямка (fossa inguinalis medialis);

в - бічна пахвинна ямка (fossa inguinalis lateralis).

Схематичне зображення будови піхви прямого м’яза живота вище і нижче пупка

І. Піхва прямого м’яза живота вище linеa arcuata.

ІІ.Піхва прямого м’яза живота нижче linеa arcuata.

1 – прямий м’яз живота (m. rectus abdominis);

2 – зовнішній косий м’яз живота (m. obliguus externus abdominis);

3 – внутрішній косий м’яз живота (m. obliguus internus abdominis);

4 – поперечний м’яз живота (m. transversus abdominis);

а) апоневроз зовнішнього косого м’яза живота (aponeurosis m. obliguus externus abdominis);

б) передній листок апоневрозу внутрішнього косого м’яза живота (lamina anterior m. obliguus internus abdominis);

в) задній листок апоневрозу внутрішнього косого м’яза живота (lamina posterior m. obliguus internus abdominis);

г) апоневроз попереречного м’яза живота (aponeurosis m. transversus abdominis);

д) поперечна фасція (fascia transversalis).

Схематичне зображення стінок пахвинного каналу на сагітальному розрізі передньої стінки живота

Передня стінка:1- апоневроз зовнішнього косого м’яза живота (aponeurosis m. obliguus externus abdominis).

Верхня стінка: 2- внутрішній косий м’яз живота (m. obliguus internus abdominis).

3- попереречний м’яз живота (m. transversus abdominis).

Задня стінка: 4- поперечна фасція (fascia transversalis).

Нижня стінка:5- пахвинна зв’язка (lig. inguinalis).

Вміст пахвинного каналу: 6- кругла зв’язка матки (lig. teres uteri) у жінок і сім’яний канатик (funiculus spermaticus) у чоловіків.

Схематичне зображення меж поверхневого пахвинного кільця

1. Пахвинна зв’язка (lig. inguinalis).

2. Бічна ніжка апоневрозу зовнішнього косого м’яза живота (crus lateralis).

3. Присередня ніжка апоневрозу зовнішнього косого м’яза живота (crus medialis).

4. Міжніжкові волокна (fibrae intercrurales).

5. Повернена зв’язка (lig. reflexum).

6. Поверхневе пахвинне кільце (annulus inguinalis superficialis).

Схематичне зображення меж spatium lumbale (чотирикутник Лєсгафта-Грюнфельда)

1. XІІ ребро (costa XII).

2. М’яз, випрямляч хребта (m. erector spinae).

3. Апоневроз зовнішнього косого м’яза живота (aponeurosis m. obliguus externus abdominis).

4. Апоневроз внутрішнього косого м’яза живота (aponeurosis m. obliguus internus abdominis).

5. Найширший мяз спини (m. latissimus dorsi).

6. Spatium lumbale.

Cхематичне зображення меж trigonum lumbale inferius

(трикутник Петі)

1. Гребінь клубової кістки (crista iliaca).

2. Апоневроз зовнішнього косого м’яза живота (aponeurosis m. obliguus externus abdominis).

3. Найширший м’яз спини (m. latissimus dorsi).

4. Внутрішній косий мяз живота (m. obliguus internus abdominis).

Тести для самоконтролю знань.

1. Яким номером на малюнку позначено aponeurosis m. oblique externi abdomini?

A. 25

B. 26

C. 21

D. 22

E. 20

2. Яким номером на малюнку позначено m. obliquus externus abdominis?

3. Яким номером на малюнку позначено linea alba?

A. 21

B. 25

C. 20

D. 22

E. 26

4. Яким номером на малюнку позначено intersectiones tenduneae?

A. 20

B. 25

C. 21

D. 22

E. 26

5. Яким номером на малюнку позначено m. obliquus internus abdominis?

A. 11

B. 25

C. 21

D. 22

E. 26

6. Яким номером на малюнку позначено m. transversus abdominis?

A. 19

B. 25

C. 21

D. 22

E. 26

7. Яким номером на малюнку позначено m.qudratus lumborum?

A. 12

B. 10

C. 14

D. 12

E. 16

8. Яким номером на малюнку позначено m. rectus abdominis?

A. 11

B. 10

C. 15

D. 12

E. 16

9. Яким номером на малюнку позначено m. pyramidalis?

A. 13

B. 10

C. 11

D. 6

E. 16

10. Яким номером на малюнку позначено m. cremaster?

A. 12

B. 10

C. 11

D. 7

E. 16

Розв'яжіть ситуаційні задачі:

1. У хворого на передній черевній стінці під шкірою лікар знайшов випинання. Лікар підозрює наявність грижі. У яких слабких місцях передньої черевної стінки можливе утворення таких гриж?

A. Ліва підреберна область

B. М'язова лакуна

C. Біла лінія живота, пупкове кільце, паховий канал

D. Стегнове кільце

E. Піхва прямого м'яза живота

2. Яка ямка на передній стінці черевної порожнини відповідає глибокому пахвинному кільцю?

A. Присередня пахвинна

B. Надміхурова

C. Бічна пахвинна

D. Присередня пахвинна і надміхурова

E. Бічна пахвинна і надміхурова

3. Слабким місцем передньої стінки живота є пупкове кільце. Які елементи будови передньої стінки живота в ньому відсутні?

A. Внутрішня фасція

B. Поверхнева фасція

C. Очеревина

D. Апоневрози

E. Власна фасція

4. У хворого 25 років з пахвинною грижею об’єктивно виявлено в межах поверхневого кільця лівого пахвинного каналу випинання м’якої консистенції, яке при підвищенні внутрішньочеревного тиску спускаються в мошонку. Через яку ділянку передньої стінки живота випинається грижа?

A. Присередню пахвинну ямку

B. Стегнове кільце

C. Судинну лакуну

D. Бічну пахвинну ямку

E. Надміхурову ямку

5. Чим утворена верхня стінка пахового каналу?

A. вільними краями внутрішнього косого і поперечного м’язів живота

B. паховою зв’язкою

C. вільними краями зовнішнього косого і поперечного м’язів живота

D. апоневрозом зовнішнього косого м’яза живота

E. вільними краями зовнішнього і внутрішнього косого м’язів живота

6. Які стінки розрізняють в паховому каналі?

A. Передню, задню, нижню і верхню

B. Передню, задню, зовнішню і внутрішню

C. Зовнішню, внутрішню, нижню і верхню

D. Праву, ліву, передню і задню

E. Нижню, верхню, праву і ліву

7. У хворого - коса пахвинна кила (грижа). Де знаходяться її ворота?

A. В надміхуровій ямці

B. Медіально від нижньої надпечеревної артерії

C. Латерально від нижньої надчеревної артерії

D. В стегновому кільці

E. В м’язовій лакуні

8. Хворому був виставлений діагноз: діафрагмальна грижа. Які слабкі місця розрізняють у діафрагмі?

A. Грудинно-ребровий, грудинно-поперековий трикутники

B. Грудинно-поперековий, попереково-ребровий трикутники

C. Сухожилковий центр

D. Поперекова частина

E. Грудинно-ребровий, попереково-ребровий трикутники

9. У хворого – стегнова кила (грижа). Вона вийшла через стегнове кільце. Яка структура не приймає участі в утворенні стегнового кільця?

A. Lig. lacunare

B. Lig. inguinale

C. femoralis

D. V. femoralis

E. Lig. pectinale

10. Чим обмежене поверхневе пахове кільце медіально?

A. присередньою ніжкою апоневрозу зовнішнього косого м’яза живота

B. бічною ніжкою апоневрозу зовнішнього косого м’яза живота

C. fibrae intercrurales

D. lig. reflexum

E. апоневрозом внутрішнього косого м’яза живота

ЛІТЕРАТУРА

ЗАНЯТТЯ 23

ТЕМА: М'язи і фасції шиї. Топографія шиї.

.Навчальні цілі заняття: ЗНАТИ: а) класифікацію м’язів шиї;

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

2. Вивчіть розвиток м'язів шиї. 3. Вивчіть топографію ділянок шиї. 4. Вивчіть класифікацію м'язів шиї.

Обсяг самостійної роботи на занятті

Студенти самостійно працюють з трупом.. Самостійно вивчають і демонструють м’язи шиї по шарах: їх форму, початок, прикріплення, напрямок волокон, прикріплення, функцію. На живому демонструють контури деяких з них. Викладач консультує студентів по темі заняття, показує напрям шкірних розрізів при препаруванні м’язів шиї. В кінці заняття викладач шляхом тестування кінцевого рівня знань та вмінь оцінює роботу кожного студента в академічному журналі.

Зразок схем для самостійної позааудиторної роботи

Схематичне зображення фасцій шиї за В.М. Шевкуненком

1 - поверхнева фасція шиї (fascia colli superficialis);

2 - поверхневий листок власної фасції шиї (lamina superficialis fasciae colli propriae);

3 - глибокий листок власної фасції шиї, або лопатковоключний апоневроз, або шийний парус Ріше (lamina profunda fasciae colli propriae seu aponeurosis omoclavicularis);

4 - внутрішня фасція шиї (fascia endocervicalis);

4а – lamina parietalis;

4б – lamina visceralis;

5 - передхребтова фасція (fascia prevertebralis);

I - spatium suprasternale;

II - spatium previscerale;

III - spatium retropharingeale.

Тести для самоконтролю знань.

1. Яким номером на малюнку позначено Platisma?

A. 9

B. 16

C. 11

D. 21

E.22

2. Яким номером на малюнку позначено m. stylohyoideus?

A. 9

B. 16

C. 11

D. 21

E. 22

3. Яким номером на малюнку позначено m. mylohyoideus?

A. 21

B. 16

C. 11

D. 4

E. 22

4. Яким номером на малюнку позначено m. dygastricus (venter posterior)?

A. 21

B. 16

C. 11

D. 22

E. 9

5. Яким номером на малюнку позначено m. thyrohyoideus?

A. 22

B. 16

C. 11

D. 21

E. 7

6. Яким номером на малюнку позначено m. sternocleidomastoideus?

A. 16

B. 11

C. 9

D. 21

E.22

7. Яким номером на малюнку позначено m. omohyoideus (venter inferior)?

A. 11

B. 26

C. 24

D. 21

E.22

8. Яким номером на малюнку позначено m. sternothyroideus?

A. 14

B. 10

C. 7

D. 23

E.21

19. Яким номером на малюнку позначено m. dygastricus (venter anterior)?

A. 21

B. 16

C. 11

D. 8

E. 22

20. Яким номером на малюнку позначено m. scalenus anterior?

A. 21

B. 16

C. 11

D. 8

E.22

Розв'яжіть ситуаційні задачі:

1. У хворої 37 років в результаті попадання чужорідного тіла в дихальні шляхи виник кашель, а потім ядуха. Хворому була зроблена трахеотомія в ділянці шиї, яка обмежена верхнім черевцем m.omohyoideus, m.sternocleidomastoideus та серединною лінією шиї. В якому трикутнику шиї проведено хірургічне втручання?

A. Submandibulare

B. Omotraperoideum

C. Caroticum

D. Omoclaviculare

E. Omotracheale

2. До реанімаційного відділення поступив чоловік з пораненням задньої ділянки шиї (regio nuchae). Який з м’язів тіла займає цю ділянку?

A. M. latissimus dorsi

B. M.rhomboideus minor

C. M. trapezius

D. M. sternocleidomastoideus

E. M. scalenus anterior

3. Вивчаючи топографію передньої бічної ділянки шиї, студент зрозумів, що m. omohyoideus не бере участь в утворенні тільки trigonum:

A. Omoclavicularae

B. Omotrapezoideum

C. Omotracheale

D. Submandibularae

E. Caroticum

4. Між якими м'язами шиї проходять підключична артерія і плечове сплетіння?

A. Переднім і середнім драбинчастими м'язами

B. Груднинноключичнососкоподібним і лопатково-під'язичним

C. Груднинно-під'язиковим і груднинно-шитоподібннм

D. Середнім і заднім драбинчастими м'язами

E. Лопатково-під язиковим і переднім драбинчастим

5. У хворого карієсом нижнього лівого премоляра з‘явилась припухлість шиї вище під‘язикової кістки. Підвищилась температура, з‘явилась слинотеча, скорочення жувальних м‘язів, хворий з трудом відкриває рот. Поставлений діагноз - флегмона дна ротової порожнини. Які м‘язи будуть задіяні в процес?

A. Щелепно –під‘язиковий і підборідно-під‘язичний

B. Щитопід‘язичний та груднино-під‘язиковий

C. Під‘язиково-язичний і шило-язичний

D. Підшкірний і шило-під‘язиковий

E. Двочеревцевий та під‘язиково-шиловидний

6. Трикутник шиї обмежений ззаду грудинноключичнососковидним м’язом, зверху - заднім черевцем двочеревцевого м'яза, спереду - верхнім черевцем лопатково-під'язикового м'яза. Назвіть цей трикутник.

A. Лопатково-ключичний

B. Лопатково-трахейний

C. Лопатково-трапецієвидний

D. Підщелепний

E. Сонний

7. У хворого 50-и років зі скаргами на болі, слабкість та синюшність руки при огляді виявили припухлість надключичної ямки, гіпертрофію переднього драбинчастого м’яза, що свідчить про стиснення судинно-нервового пучка. В якому з топографічних формувань може це відбуватись?

A. Надгрудинний простір

B. Міждрабинчастий простір

C. Позадунутряний простір

D. Переднутряний простір

E. Переддрабинчастий простір

8. Які м'язи шиї прикріплюються до першого ребра?

A. Довгий м'яз шиї

B. Передній і задній драбинчасті

C. Задній і середній драбинчасті

D. Грудинноключичнососкоподібний

E. Передній і середній драбинчасті

9. У хворого кривошия. Який м'яз шиї уражений ?

A. M. omohyoideus

B. M. sternohyoideus

C. M. Sternocleidomastoideus

D. M. platisma

E. M. mylohyoideus

10. Який з перерахованих м’язів не відноситься до надпід’язикової групи?

A. m. mylohyoideus

B. m. omohyoideus

C. m. geniohyoideus

D. m. digastricus

E. m. stylohyoideus

ЛІТЕРАТУРА

ЗАНЯТТЯ 24

ТЕМА: М'язи голови. Мімічні м'язи. Жувальні м'язи.

Актуальність теми: Вивчення будови і прикріплення мімічних має важливе значення для практикуючого лікаря – стоматолога, так як дає можливість вивчати міміку обличчя, та її зміну при захворюванні лицевого нерва. Жувальні м'язи опускають нижню щелепу, від їх стану залежить стан зубо-щелепної системи. Вивчення початку і прикріплення жувальних м'язів дозволить встановити зміщення окремих нижньої щелепи при переломах. Фасціальні простори використовують в медицині для місцевого знеболення.

.Навчальні цілі заняття:

ЗНАТИ:

а) ділянки голови;

б) класифікацію м’язів голови;

в) класифікацію мімічних м’язів;

г) початок, прикріплення, функцію мімічних м’язів;

д) початок, прикріплення, функцію жувальних м’язів.

ВМІТИ :

а) відпрепарувати і показати мімічні м’язи;

б) відпрепарувати і показати жувальні м’язи.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

Вивчіть матеріал за конспектом лекцій та рекомендованою літературою.
Вивчіть розвиток м'язів голови.
Вивчіть топографію ділянок голови.
Вивчіть класифікацію м'язів голови.
Вивчіть загальну будову, початок, прикріплення, функція мімічних м’язів.

6. Вивчіть загальну будову, початок, прикріплення, функція жувальних м’язів.

7. Дайте відповідь на контрольні питання.

Контрольні питання:

1. Ділянки голови.

2. Поділ м’язів голови.

3. Поняття про мімічні м’язи.

4. Відмінність між мімічними і скелетними м’язами.

5. Класифікація мімічних м’язів.

6. Будова та функція мімічних м’язів.

7. Початок, прикріплення, функція мімічних м’язів.

8. Початок, прикріплення, функція жувальних м’язів.

Обсяг самостійної роботи на занятті

Студенти самостійно працюють з трупом. Самостійно вивчають і демонструють м’язи: їх форму, початок, прикріплення, напрямок волокон, прикріплення, функцію. На живому демонструють контури деяких з них. Викладач консультує студентів по темі заняття, показує напрям шкірних розрізів при препаруванні м’язів голови. В кінці заняття викладач шляхом тестування кінцевого рівня знань та вмінь оцінює роботу кожного студента в академічному журналі.

Тести для самоконтролю знань.

1. Яким номером на малюнку позначено m. corrugator supercilii?

A. 5

B.9

C. 15

D. 8

E.28

2. Яким номером на малюнку позначено m. buccinator?

A. 9

B. 15

C. 28

D. 5

E.8

3. Яким номером на малюнку позначено m. orbicularis oculi?

A. 7

B. 9

C. 15

D. 5

E.28

4. Яким номером на малюнку позначено m. levator anguli oris?

A. 18

B. 8

C. 16

D. 28

E.19

5. Яким номером на малюнку позначено m. orbicularis oris (pars marginalis)?

A. 9

B. 14

C. 15

D. 5

E.28

6. Яким номером на малюнку позначено m. orbicularis oris (pars labialis)?

A. 12

B. 13

C. 14

D. 7

E. 3

7. Яким номером на малюнку позначено m. pterygoideus lateralis?

A. 7

B. 13

C. 14

D. 3

E. 12

8. Яким номером на малюнку позначено m. temporalis?

A. 2

B. 3

C. 4

D. 1

E. -

9. Яким номером на малюнку позначено m. masseter?

A. 4

B. 2

C. 9

D. 5

E. 3

10. Яким номером на малюнку позначено m. pterygoideus medialis?

A. 9

B. 3

C. 2

D. 4

E. 8

Розв'яжіть ситуаційні задачі:

ЛІТЕРАТУРА

ЗАНЯТТЯ 25

ТЕМА: Фасції голови. Кістково-фасціальні та міжм'язові простори голови.

Актуальність теми: Вивчення фасцій голови і кістково-фасціальних і міжм'язових просторів голови має важливе значення для практикуючого лікаря – стоматолога, так як дає можливість виявити шляхи поширення запального процесу. Також фасціальні простори широко використовують в медицині для місцевого знеболення.

.Навчальні цілі заняття:

ЗНАТИ:

а) фасції голови;

б) кістково-фасціальні і міжм’язові простори склепіння черепа;

в) кістково-фасціальні і міжм’язові простори скроневої ділянки;

г) кістково-фасціальні і міжм’язові простори бокової ділянки обличчя.

ВМІТИ:

а) відпрепарувати і показати фасції голови;

б) відпрепарувати і показати кістково- фасціальні і міжм’язові простори голови.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

2. Вивчіть топографію фасцій голови. 3. Вивчіть класифікацію кістково-фасціальних і міжм’язових просторів… 4. Вивчіть кістково-фасціальні і міжм’язові простори склепіння черепа.

Обсяг самостійної роботи на занятті

Студенти самостійно працюють з трупом. Самостійно вивчають і демонструють фасції голови: їх форму, напрямок волокон. Досліджують кістково-фасціальні і міжм’язові простори склепіння голови, скроневої ділянки, бічної поверхні обличчя. Викладач консультує студентів по темі заняття. В кінці заняття викладач шляхом тестування кінцевого рівня знань та вмінь оцінює роботу кожного студента в академічному журналі.

Тести для самоконтролю знань.

Розв'яжіть ситуаційні задачі:

ЛІТЕРАТУРА

ЗАНЯТТЯ 26

ТЕМА: М'язи та фасції пояса верхньої кінцівки та плеча. Пахвова ямка. Аналіз рухів у плечовому суглобі (на живому).

Навчальні цілі заняття: ЗНАТИ: а) класифікацію м’язів поясу верхньої кінцівки;

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

2. Вивчіть топографію ділянок поясу верхньої кінцівки, плеча. 3. Вивчіть класифікацію м'язів поясу верхньої кінцівки, плеча. 4. Вивчіть загальну будову, початок, прикріплення, функція м’язів поясу верхньої кінцівки.

Обсяг самостійної роботи на занятті

Студенти самостійно працюють з трупом. Самостійно вивчають і демонструють м’язи поясу верхньої кінцівки, плеча: їх форму, початок, прикріплення, напрямок волокон, прикріплення, функцію. На живому демонструють контури деяких з них. Викладач консультує студентів по темі заняття, показує напрям шкірних розрізів при препаруванні м’язів поясу верхньої кінцівки, плеча. В кінці заняття викладач шляхом тестування кінцевого рівня знань та вмінь оцінює роботу кожного студента в академічному журналі.

Зразок схем для самостійної позааудиторної роботи

Схематичне зображення трикутників передньої стінки пахвовової порожнини

1.Ключиця (clavicula)

2.Малий грудний м’яз (m.pectoralis minor)

3.Великий грудний м’яз (m.pectoralis major)

4.Ключично-грудний трикутник (trigonum clavipectorale)

5.Грудний трикутник (trigonum pectorale)

6.Підгрудинний трикутник (trigonum subpectorale)

Cхематичне зображення три- і чотиристороннього отворів задньої стінки пахвової порожнини

1.Надостьовий м’яз (m.supraspinatus).

2.Підостьовий м’яз (m.infraspinatus).

3.Малий круглий м’яз (m.teres minor).

4.Великий круглий м’яз (m.teres major).

5.Триголовий м’яз плеча (m.triceps brachii(caput longum).

6.Хірургічна шийка плечової кістки (collum chirurgicum humeri).

6.a)Тристоронній твір (foramen trilaterum).

6.b)Чотирьохсторонній отвір (foramen quadrilaterum).

Тести для самоконтролю знань.

1. Яким номером на малюнку позначено m. deltoideus?

A 3

B. 2

C. 29

D. 10

E.4

2. Яким номером на малюнку позначено m. subscapularis?

A. 2

B. 4

C. 6

D. 9

E.10

3. Яким номером на малюнку позначено m. coracobrahialis?

A. 22

B. 16

C. 11

D. 21

E. 9

4. Яким номером на малюнку позначено caput breve m. bicipitis brahii?

A. 23

B. 16

C. 11

D. 21

E.22

5. Яким номером на малюнку позначено m. brahialis?

A 12

B. 13

C. 3

D. 5

E.14

6. Яким номером на малюнку позначено m. teres major?

A. 11

B. 16

C. 18

D. 14

E. 12

7. Яким номером на малюнку позначено caput laterale m. tricipitis brahii?

A. 18

B. 16

C. 11

D.3

E.2

8. Яким номером на малюнку позначено m. teres minor?

A. 9

B. 16

C. 11

D. 19

E. 18

9. Яким номером на малюнку позначено m. supraspinatus?

A. 9

B. 16

C. 11

D. 20

E. 2

10. Яким номером на малюнку позначено caput longum m. tricipitis brahii?

A. 20

B. 16

C. 11

D. 15

E. 17

Розв'яжіть ситуаційні задачі:

A. Lig. Conoideum

B. Lig. Transversum humeri

C. Lig.Costoclaviculare

D. Lig. Coracoacromiale

E. Lig. Coracohumerale

A. Головка плечової кістки й надплечовий кінець ключиці

B. Суглобова западина лопатки й надплечовий кінець ключиці

C. Головка плечової кістки й надплечовий відросток лопатки

D. Головка плечової кістки і суглобова западина лопатки

E. Суглобова западина лопатки і груднинний кінець ключиці

A. Діартроз

B. Синаркоз

C. Синостоз

D. Геміартроз

E. Синходроз

4. У хворого діагностовано вивих плечового суглоба. Яка зв'язка була пошкоджена в даному випадку?

A. Акроміально-лопаткова

B. Клювоакроміальна

C. Клюво-лопаткова

D. Клювоплечова

E. Поперечна зв'язка лопатки

A. Груднинного та акроміальног кінців ключиці

B. Грудного кінця ключиці і акроміона

C. Ключична вирізка, груднинний кінець ключиці

D. Тілом та ручкою груднини

E. Ключична вирізка, диск, груднинний кінець ключиці

A. Lig. Intraclaviculare

B. Lig. Sternoclaviculare anterius

C. Lig.Costoclaviculare

D. Lig.Conoideum

E. Lig.Coracoacromiale

A. Дзьобо-ключична зв’язка, акроміально-ключична зв’язка.

B. Міжключична зв’язка.

C. Дзьобо-плечова зв’язка.

D. Реброво-ключична зв’язка.

E. Грудинно-ключичні передня та задня зв’язки.

A. Bursa subtendinea

B. Tendo m. tricipitis

C. Tendo m. bicipitis

D. Lig. Interarticulere

E. Vagina tendinis intertubercularis

9. Лікар, проводячи стернальну пункцію,пройшов голкою скрізь membrana sterni. Які зв’язки утворюють цю мембрану?

A. Lig.Costoclaviculare i intercostale

B. Lig. Costotransversarium

C. Lig. Sternocostalia radiate

D. Lig. Capitis costae radiate

E. Lig. Intercostale i intraclaviculare

A. Діартроз

B. Синходроз

C. Синостоз

D. Симфіз

E. Синаркоз

ЛІТЕРАТУРА

ЗАНЯТТЯ 27

ТЕМА: М'язи, фасції та топографія передпліччя. М'язи і фасції кисті. Синовіальні піхви кисті. Аналіз рухів у променево-зап'ястковому суглобі (на живому). Проекція м’язів верхньої кінцівки на зовнішню поверхню тіла.

Актуальність теми: Знання про будову м’язів передпліччя і кисті є надзвичайно важливими для практичної медицини, так як дає можливість вивчати об’єм рухів, зміщення окремих уламків кісток при переломах. Фасціальні простори використовують в медицині для місцевого знеболення.

Навчальні цілі заняття:

ЗНАТИ:

а) класифікацію м’язів передпліччя;

б) початок, прикріплення, функція м’язів передпліччя;

в) фасції передпліччя;

г) топографію передпліччя: борозни, їх межі;

д) анатомічну будову ліктьової ямки.

е) класифікацію м’язів кисті;

є) початок, прикріплення, функцію м’язів підвищення великого пальця;

ж) початок, прикріплення, функцію м’язів підвищення малого пальця;

з) початок, прикріплення, функцію м’язів серединної групи;

к) анатомічну будову і борозни каналу зап’ястка;

л) фіброзні канали, які утворені тримачами м’язів-згиначів та м’язів-розгиначів, а також м’язи, сухожилки яких проходять через ці канали;

м) проекції синовіальних піхв на долонну та тильну поверхню кисті;

н) проекцію м’язів верхньої кінцівки на шкірний покрив.

ВМІТИ :

а) відпрепарувати і показати м’язи і борозни передпліччя;

б) відпрепарувати показати ліктьову ямку;

в) відпрепарувати і показати м’язи кисті;

г) відпрепарувати і показати канал зап’ястка;

д) відпрепарувати і показати фіброзні канали і синовіальні піхви;

е) на живому провести аналіз рухів у променево-зап’ястковому суглобі з вказанням м’язів, які приймають участь у цих рухах.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

2. Вивчіть топографію ділянок передпліччя і кисті. 3. Вивчіть класифікацію м'язів передпліччя. 4. Вивчіть загальну будову, початок, прикріплення, функція м’язів передпліччя.

Обсяг самостійної роботи на занятті

Студенти самостійно працюють з трупом. Самостійно вивчають і демонструють м’язи передпліччя, кисті: їх форму, початок, прикріплення, напрямок волокон, прикріплення, функцію. На живому демонструють контури деяких з них. Викладач консультує студентів по темі заняття, показує напрям шкірних розрізів при препаруванні м’язів передпліччя, кисті. В кінці заняття викладач шляхом тестування кінцевого рівня знань та вмінь оцінює роботу кожного студента в академічному журналі.

Тести для самоконтролю знань.

Під яким номером позначено m. brachioradialis

B 4

C 3

D 13

E 14

2.Під яким номером позначено m. flexor carpi ulnaris

A12

B 4

C 13

D 13

E 14

3.Під яким номером позначено m. palmaris longus

A13

B 14

C 12

D 15

E 14

4.Під яким номером позначено m. supinator

B 5

C 9

D 3

E 4

5. Під яким номером позначено m. flexor carpi ulnaris

A16

B 15

C 19

D 13

E 14

6.Яким номером позначено m. abductor pollicis brevis

A 6

B 5

C 4

D 17

E 18

7. Яким номером позначено m. adductor pollicis

A 5

B 6

C 4

D 17

E 18

8.Яким номером позначено m. adductor digiti minimi

A 19

B 16

C 17

D 17

E 18

9.Яким номером позначено m. opponens pollicis

B 5

C 6

D 4

E 8

10.Яким номером позначено mm. lumbricales

A 9

B 5

C 6

D 7

E 8

Розв'яжіть ситуаційні задачі:

1. У травматологічний пункт поступив чоловік 38 років з травмою правої кисті. При огляді встановлено: різана рана в ділянці підвищення великого пальця правої кисті, дистальна фаланга І пальця не згинається. Який м’яз пошкоджено?

A. Протиставний м’яз великого пальця

B. Короткий відвідний м’яз великого пальця

C. Довгий м’яз-згинач великого пальця

D. Короткий м’яз-згинач великого пальця

E. Привідний м’яз великого пальця

2. У травматологічний пункт поступив чоловік 40-а років з травмою правої кисті. При огляді встановлено: різана рана тильної поверхні правої кисті в ділянці великого пальця, дистальна фаланга великого пальця не розгинається. Який м’яз пошкоджено?

A. Довгий м’яз-розгинач великого пальця

B. Довгий відвідний м’яз великого пальця

C. Короткий м’яз-розгинач великого пальця

D. Короткий відвідний м’яз великого пальця

E. Привідний м’яз великого пальця

3. Чоловіка 45 років доставлено в хірургічне відділення з різаною раною у медіальному краї передпліччя. Обстеження показало, що у хворого перерізано два м’яза передпліччя – ліктьовий згинач зап’ястка і ліктьовий розгинач зап’ястка. Які рухи не може виконувати хворий?

A. Розгинання і відведення кисті

B. Приведення кисті

C. Розгинання кисті

D. Відведення кисті

E. Згинання кисті

4. У хворого перелом плечової кістки в нижній третині. Яке зміщенння відламків кісток, враховуючи місце прикріплення круглого м’яза-привертача?

A. Нижній відламок зміщеий досередини

B. Верхній відламок зміщений догори

C. Верхній відламок зміщений назад

D. Нижній відламок зміщений назовні

E. Верхній відламок зміщений досередини

5. У травматологічний пункт поступив чоловік 38-и років з травмою правої кисті. При огляді встановлено: різана рана в ділянці підвищення великого пальця правої кисті; дистальна фаланга І пальця не згинається. Який м’яз пошкоджено?

A. Протиставний м’яз великого пальця

B. Короткий м’яз-згинач великого пальця

C. Короткий відвідний м’яз великого пальця

D. Довгий м’яз-згинач великого пальця

E. Привідний м’яз великого пальця

6. У травматологічне відділення поступив чоловік 35 років з травмою лівої кисті. При огляді встановлено: різана рана долонної поверхні лівої кисті; середні фаланги II – V пальців не згинаються._Які м’язи пошкоджені?

A. Поверхневий м’яз-згинач пальців

B. Тильні міжкісткові м’язи

C. Глибокий м’яз-згинач пальців

D. Червоподібні м’язи

E. Долонні міжкісткові м’язи

7. Хворий звернувся до лікаря з приводу поранення м'яких тканин проксимальної фаланги пальця і з великою флегмоною долоні. Гній заповнив загальну синовіальну піхву для згиначів, в якій лежать сухожилк поверхневого та глибокого згиначів пальців. На якому пальці було ушкодження проксимальної фаланги?

A. на II-му пальці.

B. на IV-му пальці.

C. на III-му пальці.

D. на I-му пальці.

E. на V-му пальці.

8. Хворий не може розвести пальці кисті. Функція яких м'язів порушена?

A. Черв'якоподібних

B. Долоних міжкісткових

C. Глибокий згинач пальців

D. Поверхневий згинач пальців

E. Тильних міжкісткових

9. Хворий не може розвести пальці кисті. Функція яких м'язів порушена?

A. Червоподібних

B. Згинач вказівного пальця

C. Глибокий згинач пальців

D. Поверхневий згинач пальців

E. міжкісткових

10. У травматологічний пункт поступив чоловік 39 років з травмою лівої кисті. При огляді встановлено: різана рана в ділянці підвищення великого пальця; проксимальна фаланга великого пальця не згинається. Який м’яз пошкоджено?

A. Протиставний м’яз великого пальця

B. Привідний м’яз великого пальця

C. Довгий м’яз-згинач великого пальця

D. Короткий відвідний м’яз великого пальця

E. Короткий м’яз-згинач великого пальця

ЛІТЕРАТУРА

ЗАНЯТТЯ 28

Актуальність теми: Знання про будову м’язів тазу і стегна є надзвичайно важливими для практичної медицини, так як дає можливість вивчати об’єм… Навчальні цілі заняття: ЗНАТИ:

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

2. Вивчіть топографію ділянок тазу, стегна. 3. Вивчіть класифікацію м'язів тазу. 4. Вивчіть загальну будову, початок, прикріплення, функція м’язів тазу.

Обсяг самостійної роботи на занятті

Студенти самостійно працюють з трупом. Самостійно вивчають і демонструють м’язи тазу і стегна: їх форму, початок, прикріплення, напрямок волокон, прикріплення, функцію. На живому демонструють контури деяких з них. Викладач консультує студентів по темі заняття, показує напрям шкірних розрізів при препаруванні м’язів тазу і стегна. В кінці заняття викладач шляхом тестування кінцевого рівня знань та вмінь оцінює роботу кожного студента в академічному журналі.

Зразок схем для самостійної позааудиторної роботи

Схематичне зображення стегнового трикутника

Пахвинна зв’язка (lig. inguinalis).
Кравецький мяз (m. sartoius).
Довгий привідний мяз (m. adductor longus).
Стегнова артерія (a. femoralis).
Стегнова вена (v. femoralis).
Стегновий трикутник (tr. femoralis).

Схематичне зображення мязової та судинної лакун, стегнового кільця, підшкірного (захованого) розтвору

І. М’язова лакуна (lacuna musculorum);

ІІ.Судинна лакуна (lacuna vasorum);

1 – пахвинна зв’язка (lig. inguinalis);

2 – клубово – гребінна дуга (arcus iliopectineus);

3 – клубово – поперековий м’яз (m.iliopsoas);

4 – стегновий нерв (n. femoralis);

5 – стегнова артерія (a. femoralis);

6 – стегнова вена (v. femoralis);

7 – лакунарна зв’язка (lig. lacunare);

8 – стегнове кільце (annulus femoralis);

9 – верхній ріг серпоподібного краю (cornu superius);

10 – нижній ріг серпоподібного краю(cornu inferius);

11 – велика підшкірна вена (v. saphena magna);

12 – решітчаста фасція (fascia cribrosa);

13 – широка фасція (fascia lata);

14 - захований роз твір (hiatus saphenus).

Тести для самоконтролю знань.

1. Під яким номером позначено m. piriformis

A 1

B 4

C 2

D 9

E 11

2. .Під яким номером позначено m. gemellus inferior

A 11

B 4

C 10

D 2

E 4

3. .Під яким номером позначено m. iliopsoas

A 10

B 4

C 1

D 3

E 20

4. Під яким номером позначено m. iliacus

A 20

B 4

C 3

D 18

E 1

5. Під яким номером позначено m. pectineus

A 6

B 4

C 3

D 11

E 14

6. Під яким номером позначено m. vastus intermedius

A 3

B 4

C 6

D 7

E 14

7. Під яким номером позначено m. sartorius

A 6

B 5

C 7

D 16

E 14

8. Під яким номером позначено m. gracilis

A13

B 15

C 4

D 14

E 18

9. Під яким номером позначено m. biceps femoris

B 3

C 10

D 6

10. Під яким номером позначено m. quadrates femoris

A18

B 8

C 19

D 2

E 14

Розв'яжіть ситуаційні задачі:

1. Хвора звернулась із скаргами на болі в лівій пахвинній ділянці. При обстеженні встановлено діагноз: стегнова кила (грижа). Стінками стегнового каналу є:

A. Пахвова зв’язка, поверхневий та глибокий листки широкої фасції стегна.

B. Поверхневий та глибокий листки широкої фасції стегна, стегнова вена.

C. Глибокий листок широкої фасції стегна, стегнова вена, пахвова зв’язка.

D. Поверхневий та глибокий листки широкої фасції стегна, стегнова артерія.

E. Пахвова зв’язка, стегнова вена, поверхневий листок широкої фасції стегна.

2. Лікар виявив у хворого килу, яка виходить під шкіру через захований розтвір. Через який канал проходить киловий мішок?

A. Гомілково-підколінний

B. Стегновий

C. Верхній м'язово-малогомілковийгомілковий

D. Нижній м'язово-малогомілковийгомілковий

E. Пахвинний

3. Під час виконання фізичних вправ у 15-річного учня раптово виник біль в зоні кульшового суглоба при обертанні ноги всередену. Травматолог виявив пошкодження сухожилка одного з м'язів Вкажіть якого.

A. M. obturatorius externus.

B. M. gluteus medius.

C. M. quadratus femoris.

D. M. piriformis.

E. M. obturatorius internus.

4. Під час операції з приводу стегнової кили була зачеплена бічна стінка внутрішнього стегнового кільця. Який анатомічний утвір зазнав пошкодження?

A. Стегнова вена

B. Лакунарна зв’язка

C. Пахвинна зв’язка

D. Гребінчаста зв’язка

E. Стегнова артерія

5. У хворого з ножовим пораненням стегна утруднене розгинання гомілки. Який із м'язів постраждав сильніше?

A. Ніжний

B. Напівсухожилковий

C. Чотирьохголовий м'яз стегна

D. Кравецький

E. Двоголовий м'яз стегна

6. У хворої Д. при проф.огляді виявлено суттєву різницю в об’ємі правого та лівого стегон. Об’єм правого стегна значно меньше лівого, справа відсутній колінний рефлекс. Який м’яз найвірогідніше має явища атрофії?

A. Триголовий

B. Клубово-стегновий

C. Чотириголовий

D. Кравецький

E. Великий привідний

7. Під час операції з приводу стегнової кили була зачеплена бічна стінка внутрішнього стегнового кільця. Який анатомічний утвір зазнав пошкодження?

A. Гребінчаста зв’язка

B. Пахвинна зв’язка

C. Стегнова артерія

D. Лакунарна зв’язка

E. Стегнова вена

8. Травмований одержав різану рану нижньої третини лівого стегна. При обстеженні встановлено утруднене розгинання в колінному суглобі. Який м'яз стегна пошкоджено?

A. Великий привідний

B. Тонкий

C. Кравецький

D. Чотирьохголовий

E. Клубово-поперековий

9. Хворому поставлений діагноз: стегнова грижа. Через яке анатомічне утворення вона виходить з черевної порожнини?

A. Латеральну пахову ямку

B. Надміхурову ямку

C. Розтвір великої підшкірної вени

D. Медіальну пахову ямку

E. Стегнове кільце

10. У хворого з невритом стегнового нерва порушено згинання стегна та розгинання гомілки у колінному суглобі. Функція якого м’яза при цьому порушена?

A. Півперетинчастого м’язу

B. Двоголового м’язу стегна

C. Чотирьохголового м’язу стегна

D. Триголового м’язу стегна

E. Півсухожилкового м’язу

ЛІТЕРАТУРА

ЗАНЯТТЯ 29

ТЕМА: М'язи, фасції та топографія гомілки. Підколінна ямка, гомілково-підколінний та м’язово-малогомілкові канали. Аналіз рухів у колінному та гомілковостопному суглобах (на живому).

Актуальність теми: Знання про будову м’язів гоомілки є надзвичайно важливими для практичної медицини, так як дає можливість вивчати об’єм рухів, зміщення окремих уламків кісток при переломах. Фасціальні простори використовують в медицині для місцевого знеболення.

Навчальні цілі заняття:

ЗНАТИ:

а) класифікацію м’язів гомілки;

б) початок, прикріплення, функція м’язів гомілки;

в) розподіл фасцій і їх утворень в ділянці гомілки;

г) анатомічну будову і вміст підколінної ямки;

д) анатомічну будову і вміст гомілково-підколінного каналу;

е) анатомічну будову і вміст м’язово-малогомілкового каналу.

Вміти :

а) промацувати м’язи, що утворюють рельєф передньої та задньої поверхні гомілки;

б) відпрепарувати і показати м’язи гомілки;

в) відпрепарувати і показати підколінну ямку, гомілково-підколінний та м’язово-малогомілковий канали;

г) провести аналіз рухів у колінному суглобі;

д) провести аналіз рухів у гомілково-стопному суглобі.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

2. Вивчіть топографію ділянок гомілки. 3. Вивчіть класифікацію м'язів гомілки. 4. Вивчіть загальну будову, початок, прикріплення, функція м’язів гомілки.

Обсяг самостійної роботи на занятті

Студенти самостійно працюють з трупом. Самостійно вивчають і демонструють м’язи гомілки: їх форму, початок, прикріплення, напрямок волокон, прикріплення, функцію. На живому демонструють контури деяких з них. Викладач консультує студентів по темі заняття, показує напрям шкірних розрізів при препаруванні м’язів гомілки. В кінці заняття викладач шляхом тестування кінцевого рівня знань та вмінь оцінює роботу кожного студента в академічному журналі.

Тести для самоконтролю знань.

1.Під яким номером позначенo m. soleus?

A. 4

B. 12

C. 14

D. 5

E. 6

2. Під яким номером позначено m. gastocnemius (caput mediale)?

A. 12

B. 14

C. 5

D. 15

E. 16

3. Під яким номером позначено m. tibialis anterior?

A. 16

B. 14

C. 12

D. 13

E. 15

4. Під яким номером позначено m. triceps surae?

A. 5

B. 4

C. 14

D. 15

E. 16

5. Під яким номером позначено m. extensor digitorum longus

A. 14

B. 6

C. 5

D. 15

E. 16

6. Під яким номером позначено m. extensor halluis longus

A. 5

B. 6

C. 14

D. 15

E. 16

7. Під яким номером позначено m. peroneus brevis

A. 5

B. 7

C. 14

D. 8

E. 6

8. Під яким номером позначено m. extensor hallucis longus

A. 8

B. 7

C. 3

D. 14

E. 6

9. Під яким номером позначено m. gastrocnemius (caput mediale)

A. 8

B. 7

C. 13

D.17

E. 3

10. Під яким номером позначено m. soleus

A. 3

B. 7

C. 13

D.17

E. 8

Розв'яжіть ситуаційні задачі:

1. Cпортсмен-баскетболіст скаржиться на біль вище п'яти, що підсилюється під час ходіння. Сухожилок якого з м'язів вірогідно ушкоджено?

A. M. triceps surae

B. M. fibularis brevis

C. M. flexor digitorum longus

D. M. tibialis posterior

E. M. fibularis longus

2. У клініку доставлена дитина 8 років з різаною раною підошви правої ноги. При хірургічній обробці виявлена глибока рана з розтином сухожилля м'яза на підошвовій поверхні, ближче до латерального краю стопи. У хворого обмежене підняття латерального краю стопи. Функція якого м'яза, ймовірніше всього, порушена?

A. m. quadriceps femoris

B. m. extensor digitorum longus

C. -

D. m. peroneus longus

E. m. tibialis anterior

3. Під час фінальної гри баскетболіст пошкодив праву гомілку, внаслідок чого стало неможливо згинати праву стопу. Лікар команди встановив, що пошкоджено сухожилок. Сухожилок якого мязу пошкоджено?

A. Довгого розгинача великого пальця

B. Триголового м’язу литки ( ахіллового сухожилку )

C. Двоголового м’язу стегна

D. Кравецького м’язу

E. Переднього великогомілкового м’яза

4. У хворого в результаті травми в ділянці середньої третини гомілки діагностований розрив глибоких кровоносних судин. Утворилася обширна гематома, забій нерва. В якому каналі гомілки лежить пошкоджений судинно-нервовий пучок?

A. Стегново-пдколінний канал

B. Верхній м’язево-малогомілковий

C. Нижній м’язево-малогомілковий канал

D. Гомілково-підколінний канал

E. Замикальний канал

5. Внаслідок перелому великогомілкової кістки були пошкоджені м’язи передньої групи гомілки. Функція якого м’язу може бути порушена?

A. Камбалоподібного м’яза

B. Довгого розгинача великого пальця стопи

C. Довгого малогомілкового м’яза

D. Довгого згинача пальців стопи

E. Короткого розгинача пальців стопи

6. У травмованого глибоке поперечне поранення нижньої третини задньої поверхні гомілки. Тил стопи піднятий догори. Яке сухожилля пошкоджене?

A. Довгого згинача пальців

B. Довгого розгинача пальців

C. Заднього великогомілкового м’яза

D. П’яткове

E. Довгого малогомілкового м’яза

7. У спортсмена розриви ахіллового сухожилля. Визначте, який м'яз пошкоджений.

A. Довгий малогомілковий м’яз

B. Триголовий м’яз гомілки

C. Передній великогомілковий м’яз

D. Задній великогомілковий м’яз

E. Довгий м’яз-згинач пальців

8. У санпропускник доставлений чоловік з різаною раною підошви правої стопи. У потерпілого обмежене підняття латерального краю стопи. При обробці в рані відмічається пошкодження сухожилля м'яза. Який м'яз пошкоджений?

A. Триголовий м’яз гомілки

B. Довгий м’я- розгинач пальців

C. Довгий малогомілковий м’яз

D. Короткий малогомілковий м’яз

E. Передній великогомілковий м’яз

9. В травматологічне відділення звернувся чоловік 30 р. з різаною раною підошовної ділянки лівої стопи. У хворого обмежене піднімання латерального краю стопи. Функція якого м’яза ймовірніше всього порушена?

A. Триголовий м’яз литки

B. Камбалоподібний м’яз

C. Довгий малогомілковий м’яз

D. Передній великогомілковий м’яз

E. Довгий м’яз-згинач великого пальця стопи

10. Внаслідок аварії у постраждалого сильна болісність і набряк передньої поверхні гомілки, тильне згинання ступні утруднене. Функція якого з названих м’язів гомілки вірогідно постраждала?

A. M. flexor digitorum longus

B. M. peroneus brevis

C. M. peroneus longus

D. M. flexor hallucis longus

E. M. tibialis anterior

ЛІТЕРАТУРА

ЗАНЯТТЯ 30

ТЕМА: М'язи і фасції стопи. Синовіальні піхви стопи. Проекція м'язів нижньої кінцівки на зовнішню поверхню тіла.

Актуальність теми: Знання про будову м’язів стопти є надзвичайно важливими для практичної медицини, так як дає можливість вивчати об’єм рухів, зміщення окремих уламків кісток при переломах. Фасціальні простори використовують в медицині для місцевого знеболення.

Навчальні цілі заняття:

ЗНАТИ:

а) класифікацію м’язів стопи;

б) початок, прикріплення, функція м’язів стопи;

в) розподіл фасцій і їх утворень в ділянці стопи;

г) топографію стопи6 присередня і бічна підошвові борозни;

д) анатомічну будову і вміст синовіальних піхв стопи.

ВМІТИ :

а) відпрепарувати і показати м’язи стопи;

б) відпрепарувати і показати при середню і бічну підошвову борозни, синовіальні піхви.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

2. Вивчіть топографію ділянок стопи. 3. Вивчіть класифікацію м'язів стопи. 4. Вивчіть загальну будову, початок, прикріплення, функція м’язів стопи.

Обсяг самостійної роботи на занятті

Студенти самостійно працюють з трупом. Самостійно вивчають і демонструють м’язи стопи: їх форму, початок, прикріплення, напрямок волокон, прикріплення, функцію. На живому демонструють контури деяких з них. Викладач консультує студентів по темі заняття, показує напрям шкірних розрізів при препаруванні м’язів стопи. В кінці заняття викладач шляхом тестування кінцевого рівня знань та вмінь оцінює роботу кожного студента в академічному журналі.

Тести для самоконтролю знань.

Під яким номером позначено retenaculum mm. flexorum

A10

B 9

C 8

D 2

E 4

2. Під яким номером позначено m.abductor hallucis

A11

B 4

C 1

D 3

E 12

3. Під яким номером позначено m. abductor digiti minimi

B 7

C 8

D 16

E 14

4. Під яким номером позначено mm. Interossei dorsales

B 10

C 17

D 16

E 14

5. Під яким номером позначено tendenis m. exsensoris digitirum brevis

B 10

C 9

D 3

E 2

6. Під яким номером позначено tendenis m. exsensoris digitirum longi

B 9

C 7

D 3

E 10

7. Під яким номером позначено vagina tendinis m. exsensoris hallucis longi

B 5

C 2

D 6

E 3

8. Під яким номером позначено vagina tendinis m. tibialis anterior

B 5

C 6

D 8

E 3

9. Під яким номером позначено tendo calcaneus

B 5

C 18

D 7

E 6

10. Під яким номером позначено vagina mm. peroneorum communis

B 13

C 12

D 5

E 6

Розв'яжіть ситуаційні задачі:

1. У хворого порушене відведення великого пальця стопи. Фуція якого м’яза порушена?

A. m. exstensor digitorum brevis

B. m. flexor hallucis brevis

C. m. abductor hallucis

D. m. flexor hallucis longus

E. m. adductor hallucis

2. У травматологічний пункт поступив чоловік 38-и років з травмою правої стопи. При огляді встановлено: різана рана в ділянці підвищення великого пальця правої стопи; дистальна фаланга І пальця не згинається. Який м’яз пошкоджено?

A. Короткий відвідний м’яз великого пальця

B. Короткий м’яз-згинач великого пальця

C. Довгий м’яз-згинач великого пальця

D. Протиставний м’яз великого пальця

E. Привідний м’яз великого пальця

3. Які з перерахованих мязів приводять III-V пальці стопи до II пальця?

A. m. exstensor digitorum brevis

B. m. flexor hallucis brevis

C. mm. Interossei plantares

D. mm. Interossei dorsales

E. m. adductor hallucis

4. У травматологічний пункт поступив чоловік 39-и років з травмою лівої стопи. При огляді встановлено: різана рана в ділянці підвищення великого пальця; проксимальна фаланга великого пальця не згинається. Який м’яз пошкоджено?

A. Короткий м’яз-згинач великого пальця

B. Протиставний м’яз великого пальця

C. Привідний м’яз великого пальця

D. Короткий відвідний м’яз великого пальця

E. Довгий м’яз-згинач великого пальця

5. Хворий не може зігнути мізинець стопи у проксимальній фаланзі. Який мяз пошкоджено?

A. m. exstensor digitorum brevis

B. m. adductor hallucis

C. m. abductor digiti minimi

D. m. flexor hallucis longus

E. m. flexor hallucis brevis

6. Які з перерахованих мязів відводять II палець стопи до серединної лінії стопи?

A. mm. Interossei dorsales II-IV

B. m. exstensor digitorum brevis

C. mm. Interossei dorsales I

D. m. flexor hallucis brevis

E. m. adductor hallucis

7. У чоловіка глибока рубана рана стопи в ділянці тильної поверхні першої плеснової кістки. Які м'язи постраждали при травмі?

A. Передній великогомілковий м'яз і м’язи-згиначі великого пальця

B. Короткий розгинач пальців і відвідний м'яз великого пальця

C. Довгий і короткий розгиначі великого пальця

D. Довгий розгинач і згинач великого пальця

E. Короткий і довгий згиначі великого пальця

8. Який з перерахованих мязів бере участь у згинанні II-V пальців і вукріпленні повздовжнього склепіння стопи?

A. m. flexor hallucis brevis

B. m. adductor hallucis

C. m. flexor hallucis longus

D. m. exstensor digitorum brevis

E. m. flexor digitorum brevis

9. У травматологічний пункт звернувся хворий з травмою лівої стопи. У нього виявлено порушення фунції згинання проксимальної та розгинання дистальної фаланг II – V пальців, який з мязів пошкоджений?

A. m. flexor hallucis brevis

B. mm. interossei plantares

C. m. flexor hallucis longus

D. mm. lumbricales

E. m. exstensor digitorum brevis

10. Який з перерахованих м’яв є функціональним важелем у роботі довгого згинача пальців стопи?

A. m. adductor hallucis

B. m. flexor hallucis longus

C. m. exstensor digitorum brevis

D. m. quadrates plantae

E. m. flexor digitorum brevis

ЛІТЕРАТУРА

Тема: "ПРАКТИЧНІ НАВИЧКИ ПО ПРЕПАРУВАННЮ КІСТОК, ЗВ’ЯЗОК, СУГЛОБІВ ТА М’ЯЗІВ".

Мета заняття:

Закріпити вивчене:

про класифікацію, анатомічну будову кісток та їх з’єднань, класифікацію, анатомічну будову, початок, прикріплення, функцію кожного м’яза зокрема, фасції, топографію мязів голови, тулуба, кінцівок.

Знати:

класифікацію, анатомічну будову кісток та їх з’єднань, , класифікацію, анатомічну будову, початок, прикріплення, функцію кожного м’яза зокрема, фасції, топографію мязів голови, тулуба, кінцівок.

Вміти :

показати окремі кістки скелета, відпрепарувати і показати елементи суглобів,

відпрепарувати і показати м’язи, фасції, борозни, канали голови, тулуба, кінцівок.

Контрольні питання:

Див. методичні вказівки до занять №№ 1-30

ЗАНЯТТЯ № 32

Тема: "ПІДСУМКОВИЙ ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗАСВОЄННЯ МОДУЛЯ 1

“ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ”

ПЕРЕЛІК ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ

Блок 1. Вступ до анатомії. Скелет людини: хребет, скелет грудної клітки, верхньої та нижньої кінцівок.

1. Предмет і зміст анатомії людини як науки. Рівні структурно-системної організації живого організму і методи його вивчення.

2. Методологічні основи анатомії. Підрозділи нормальної анатомії: систематична, топографічна, вікова, порівняльна, функціональна.

3. Стислі відомості з історії анатомії людини. Значення праць ГІппократа, Галена, Леонардо да Вінчі, Гарвея, Везалія для розвитку об’єктивної та описової анатомії. Значення праць М.І. Пирогова для анатомічних знань.

4. Анатомічна школа Імператорського університету святого Володимира (Київ): М.І.Козлов, О.П.Вольтер, В.О. Бец, М.А.Тихомиров, Ф.А.Стефаніс – їх внесок у розвиток анатомії. Розвиток нормальної анатомії на Прикарпатті.

5. Початкові стадії ембріогенезу людини. Вчення про зародкові листки. Похідні кожного зародкового листка.

6. Вчення про кістки – остеологія. Будова та розвиток кістки. Кісткова (кіркова, щільна та губчаста речовини) і хрящова частини. Перетинчаста частина: окістя, охрястя. Види скостеніння кісток. Кістка як орган. Класифікація кісток.

7. Анатомічна будова хребця. Справжні та несправжні хребці. Особливості будови хребців шийного та грудного відділів хребта.

8. Анатомічна будова хребця. Особливості будови хребців поперекового, крижового та куприкового відділів. Крижова та куприкова кістки. Рентгенанатомія хребців.

9. Хребтовий стовп (хребет): відділи, фізіологічні та патологічні вигини. Скостеніння хребців, його аномалії. Рентгенанатомія хребта.

10. Ребра, поділ, особливості анатомічної будови. Анатомічна будова груднини. Скостеніння ребер і груднини, його аномалії.

11. Грудна клітка в цілому. Форми грудної клітки, їх характеристика. Рентгенанатомія грудної клітки.

12. Кістки верхньої кінцівки: відділи. Пояс верхньої кінцівки (грудний пояс) – лопатка і ключиця: анатомічна будова, ознаки приналежності до лівого чи правого боків. Скостеніння лопатки та ключиці, його аномалії. Рентгенанатомія грудного (плечового) пояса.

13. Вільна частина верхньої кінцівки: відділи. Особливості будови трубчастих кісток: епіфіз (наросток), діафіз (тіло кістки), метафіз, апофіз (приросток). Плечова кістка: анатомічна будова, ознаки приналежності до лівого чи правого боків, скостеніння, його аномалії, рентгенанатомія.

14. Вільна частина верхньої кінцівки: відділи. Кістки передпліччя: ліктьова і променева кістки, анатомічна будова, ознаки приналежності до лівого чи правого боків, скостеніння, його аномалії, рентгенанатомія кісток.

15. Вільна частина верхньої кінцівки: відділи. Кістки кисті: відділи. Кістки зап’ястка та п’ястка: анатомічна будова. Фаланги пальців. Скостеніння кісток кисті, його аномалії. Кисть в цілому, рентгенанатомія.

16. Кістки нижньої кінцівки: відділи. Пояс нижньої кінцівки (тазовий пояс). Кульшова (тазова) кістка: клубова, сіднича, лобкова кістки, анатомічна будова, ознаки приналежності до правого чи лівого боків.

17. Таз у цілому: великий та малий таз, межова лінія, верхній та нижній отвори, порожнина, нахил, розміри таза. Скостеніння кісток таза, його аномалії, рентгенанатомія.

18. Вільна частина нижньої кінцівки: відділи. Стегнова кістка та наколінок: анатомічна будова, ознаки приналежності до правого чи лівого боків, скостеніння, його аномалії, рентгенанатомія.

19. Вільна частина нижньої кінцівки: відділи. Кістки гомілки; велико- та малогомілкова кістки: анатомічна будова, ознаки приналежності до правого чи лівого боків, скостеніння, його аномалії, рентгенанатомія.

20. Кістки стопи: відділи. Кістки заплесна: п’яткова, надп’яткова, човноподібна, кубоподібна, клиноподібні кістки. Кістки плесна, фаланги пальців: анатомічна будова. Скостеніння кісток стопи та його аномалії. Стопа в цілому, рентгенанатомія.

Блок 2. Анатомія кісток черепа

1. Череп: мозковий та лицевий (вісцеральний) черепи, продемонструвати на препараті. Норми (положення) черепа, які використовуються при його вивченні в антропології і медицині. Назвати і продемонструвати: лицеву (лобову), верхню (вертикальну), потиличну, бічну, нижню (основну) норми.

2. Потилична кістка: частини, їх будова, описати і продемонструвати на ізольованому препараті та черепі.

3. Лобова кістка: частини, їх будова, описати і продемонструвати на ізольованому препараті та черепі.

4. Тім'яна кістка: поверхні, краї, кути; назвати і продемонструвати на ізольованому препараті та черепі. Визначити приналежність кістки до правого чи лівого боків. Решітчаста кістка: частини, їх будова, описати і продемонструвати на ізольованому препараті та черепі.

5. Клиноподібна кістка: частини, їх будова, описати і продемонструвати на ізольованому препараті та черепі.

6. Скронева кістка: частини, їх будова, описати і продемонструвати на ізольованому препараті та черепі. Барабанна порожнина.

7. Канали скроневої кістки: сонний канал, сонно-барабанні канальці, канал лицевого нерва, каналець барабанної струни, м'язово-трубний канал, соскоподібний та барабанний канальці. Описати і продемонструвати хід кожного каналу.

8. Лицевий череп: кістки, які його утворюють; назвати і продемонструвати на препараті. Верхня щелепа: частини, поверхні, відростки, їх будова; описати і продемонструвати на ізольованому препараті та черепі. Вікові особливості верхньої щелепи. Контрфорси верхньої щелепи.

9. Нижня щелепа: частини, їх будова; описати і продемонструвати на ізольованому препараті та черепі. Вікові особливості нижньої щелепи. Контрфорси нижньої щелепи.

10. Піднебінна, вилична, сльозова, носова, під’язикова кістки, нижня носова раковина, леміш: будова; описати і продемонструвати їх положення в черепі.

11. Череп у цілому, поділ на склепіння та основу, межа між ними, назвати і продемонструвати на черепі кістки, які їх утворюють.

12. Анатомічні утворення внутрішньої і зовнішньої поверхні склепіння черепа: описати і продемонструвати на препараті. Зовнішня і внутрішня пластинки, губчатка та її канали.

13. Скронева, підскронева ямки: межі, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на черепі.

14. Крило-піднебінна ямка: межі, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на черепі.

15. Очна ямка (орбіта): межі очноямкового входу, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на черепі.

16. Кісткова носова порожнина: межі входу і виходу носової порожнини, її стінки, сполучення; описати і продемонструвати на черепі.

17. Носові ходи: їх розташування, сполучення; описати і продемонструвати на черепі. Приносові пазухи: розміщення, сполучення з носовою порожниною.

18. Анатомічні утворення зовнішньої основи черепа, кісткове піднебіння: описати і продемонструвати на препараті.

19. Внутрішня основа черепа, черепні ямки: межі, будова, сполучення; описати і продемонструвати на черепі.

20. Особливості розвитку мозкового та лицевого (вісцерального) черепа. Первинне та вторинне скостеніння кісток черепа. Вікові, статеві та індивідуальні особливості будови черепа. Аномалії розвитку черепа. Рентгенанатомія черепа.

Блок 3. Вчення про з’єднання кісток – артрологія. З’єднання кісток черепа, хребта, грудної клітки, грудного та тазового поясів.

1. Вчення про з’єднання кісток – артрологія. Безперервні, напівперервні та перервні сполучення кісток: синартрози, геміартрози (симфізи), діартрози (суглоби). Розвиток системи з’єднань кісток у філо- та онтогенезі.

2. Синдесмози: визначення, види, навести приклади.

3. Синхондрози та синостози: визначення, класифікація, навести приклади.

4. Анатомічна будова суглобів: їх основні та додаткові компоненти. Рентгенологічні особливості будови суглобів.

5. Анатомічна класифікація суглобів: прості, складні, комплексні та комбіновані. Дати визначення кожного з видів суглобів і навести приклади. Класифікація суглобів за формою суглобових поверхонь.

6. Назвати осі, навколо яких здійснюються рухи у суглобах, назвати рухи. Класифікація суглобів за кількістю осей: одноосьові, двоосьові та багатоосьові, навести приклади.

7. Класифікація з’єднань черепа: неперевні та перервні з’єднання. Неперевні з’єднання черепа: види, назвати і продемонструвати на препараті. Вікові особливості з’єднань черепа. Тім’ячка черепа: їх будова, функціональне призначення, терміни скостеніння.

8. Класифікація з’єднань черепа: неперевні та перервні з’єднання. Скронево-нижньощелепний суглоб: характеристика, суглобові поверхні, суглобовий диск, суглобова капсула, зв’язковий апарат; описати і продемонструвати на черепі.

9. Особливості будови скронево-нижньощелепного суглоба у відповідності до його функціонального призначення. Аналіз рухів у суглобі. Три стадії опускання нижньої щелепи.

10. З’єднання черепа з хребтом. Атланто-потиличний суглоб: характеристика, суглобові поверхні, суглобова капсула, зв’язки, аналіз рухів; описати і продемонструвати на препараті.

11. Серединний та бічний атланто-осьові суглоби: характеристика, суглобові поверхні, суглобова капсула, зв’язки, аналіз рухів; описати і продемонструвати на препараті.

12. З’єднання між тілами хребців (синхондрози хребтового стовпа): будова міжхребцевого диску, його функціональне призначення. Зв’язки, що укріплюють з’єднання між тілами хребців. Описати і продемонструвати на препараті.

13. З’єднання між відростками та дугами хребців: будова, зв’язки. Дуговідросткові суглоби.

14. Крижово-куприковий суглоб: будова, зв’язки; описати та продемонструвати на препараті. Статеві особливості даного з’єднання. Хребет у цілому: відділи, згини, вікові особливості.

15. З’єднання грудної клітки: реброво-хребцеві та груднинно-реброві суглоби, характеристика, суглобові поверхні, суглобова капсула, зв’язки, аналіз рухів; описати і продемонструвати на препараті.

16. Синдесмози грудної клітки: зовнішні та внутрішні міжреброві перетинки. Анатомічне обгрунтування місця проведення міжребрової пункції. Синхондрози грудної клітки. Грудна клітка в цілому: будова, статеві, вікові та індивідуальні особливості. Реброва дуга, міжреброві простори.

17. З’єднання грудного пояса (пояса верхньої кінцівки). Груднинно-ключичний та надплечово-ключичний суглоби: суглобові поверхні. Додаткові компоненти, зв’язковий апарат, аналіз рухів; описати та продемонструвати на препараті, рентгенанатомія. Несправжні зв’язки лопатки.

18. З’єднання тазового пояса: класифікація. Крижово-клубовий суглоб: характеристика, суглобові поверхні, суглобова капсула, зв’язки, аналіз рухів; описати і продемонструвати на препараті, рентгенанатомія.

19. З’єднання тазового пояса: класифікація. Лобковий симфіз: будова, зв’язковий апарат, описати та продемонструвати на препараті, рентгенанатомія. Затульна перетинка; затульний канал.

20. Таз у цілому: його частини. Зв’язковий апарат таза: описати і продемонструвати на препараті; назвати та продемонструвати отвори, які утворюються зв’язками таза. Статеві особливості таза. Назвати, описати та вказати основні розміри таза.

Блок 4. З’єднання кісток вільної верхньої та нижньої кінцівок

1. З’єднання вільної верхньої кінцівки. Плечовий суглоб: характеристика, суглобові поверхні, межі прикріплення суглобової капсули, зв’язковий апарат, аналіз рухів; описати і продемонструвати на препараті, рентгенанатомія.

2. Ліктьовий суглоб: плечово-променевий, плечово-ліктьовий та проксимальний променево-ліктьовий суглоби; суглобові поверхні, суглобові капсули, зв’язки, аналіз рухів; описати і продемонструвати на препараті, рентгенанатомія.

3. З'єднання кісток передпліччя: проксимальний променево-ліктьовий суглоб та дистальний променево-ліктьовий суглоб: характеристика, суглобовий диск, суглобова капсула, зв’язки, аналіз рухів; міжкісткова перетинка передпліччя, коса струна; описати і продемонструвати на препараті, рентгенанатомія.

4. Променево-зап’ястковий суглоб: характеристика, суглобові поверхні, суглобовий диск, суглобова капсула, зв’язки, аналіз рухів; описати і продемонструвати на препараті, рентгенанатомія.

5. Зап’ясткові суглоби: середньозап’ястковий, міжзап’ясткові та суглоб горохоподібної кістки: характеристика, суглобові поверхні, зв’язки, аналіз рухів; описати і продемонструвати на препараті. Канали зап’ястка.

6. Суглоби кисті: зап’ястково-п’ясткові суглоби, зап’ястково-п’ястковий суглоб великого пальця, п’ястково-фалангові та міжфалангові суглоби: характеристика, суглобові поверхні, зв’язки, аналіз рухів.

7. З’єднання вільної нижньої кінцівки. Кульшовий суглоб: характеристика, суглобові поверхні, додаткові компоненти, прикріплення суглобової капсули, зв’язковий апарат, аналіз рухів; описати і продемонструвати на препараті, рентгенанатомія.

8. Колінний суглоб: характеристика, суглобові поверхні, додаткові компоненти (меніски), внутрішньосуглобові та позасуглобові зв’язки, аналіз рухів; описати і продемонструвати на препараті, рентгенанатомія.

9. Колінний суглоб: складки синовіальної оболонки, піднаколінкове жирове тіло, синовіальні сумки, їх відношення до суглобової порожнини. Підколінні зв’язки. Зв’язки наколінка.

10. З’єднання кісток гомілки: велико-малогомілковий суглоб, велико-малогомілковий синдесмоз, характеристика, зв’язковий апарат, міжкісткова перетинка гомілки; будова, описати і продемонструвати на препараті, рентгенанатомія.

11. Надп’ятково-гомілковий (гомілковостопний) суглоб: характеристика, суглобові поверхні, суглобова капсула, зв’язки, аналіз рухів; описати і продемонструвати на препараті, рентгенанатомія.

12. Міжзаплеснові суглоби: перерахувати. Піднадп’ятковий (надп’ятково-п’ятковий) суглоб: характеристика, суглобові поверхні, суглобова капсула, зв’язки, аналіз рухів; описати і продемонструвати на препараті, рентгенанатомія.

13. Міжзаплеснові суглоби: перерахувати. Надп’ятково-п’ятково-човноподібний суглоб: характеристика, суглобові поверхні, суглобова капсула, зв’язки, аналіз рухів; описати і продемонструвати на препараті, рентгенанатомія.

14. Поперечний суглоб заплесна (поперечний суглоб стопи, суглоб Шопара): характеристика, суглобові поверхні, суглобова капсула, зв’язки, аналіз рухів; описати і продемонструвати на препараті, рентгенанатомія. “Ключ” суглоба Шопара.

15. Міжзаплеснові суглоби: перерахувати: п’ятково-кубоподібний, клино-човноподібний, клино-кубоподібний та міжклиноподібні суглоби: характеристика, суглобові поверхні, суглобова капсула, зв’язки, аналіз рухів; описати і продемонструвати на препараті, рентгенанатомія.

16. Заплесно-плеснові суглоби (суглоб Лісфранка) та міжплеснові суглоби: характеристика, суглобові поверхні, суглобова капсула, зв’язки, аналіз рухів; описати і продемонструвати на препараті, рентгенанатомія. “Ключ” суглоба Лісфранка.

17. Суглоби стопи: плесно-фалангові та міжфалангові суглоби: характеристика, суглобові поверхні, суглобова капсула, зв’язки, аналіз рухів; описати і продемонструвати на препараті, рентгенанатомія.

18. Міжкісткові та тильні зв’язки заплесна.

19. Підошвові зв’язки заплесна: довга підошвова, підошвова п’ятково-кубоподібна, підошвова п’ятково-човноподібна, підошвові клино-човноподібні, підошвова кубо-човноподібна, підошвові міжклиноподібні та підошвова клино-кубоподібна зв’язки.

20. Стопа в цілому. Поздовжнє і поперечне склепіння стопи: утворення, частини, пасивні та активні затяжки.

Блок 5. Загальна міологія (м’язова система). М’язи та фасції спини, грудної клітки, діафрагми, живота, шиї і голови.

1. М’яз як орган: визначення, будова. Класифікація м’язів за формою, кількістю головок, функцією, топографічним розташуванням, відношенням до суглобів, розвитком. Синергісти та антагоністи. Розвиток скелетних м’язів.

2. Допоміжний апарат м’язів: фасції, синовіальні сумки та піхви, м’язові блоки, сесамоподібні кістки; будова, функція.

3. Біомеханіка м’язів. Їх дія на суглоби та кістки. Поняття про початок і прикріплення (закінчення) м’язів, фіксовану та рухому точки.

4. М’язи спини: класифікація. Поверхневі м’язи спини: початок, прикріплення, функція; описати і продемонструвати на препараті.

5. Власні (глибокі) м’язи спини: класифікація. М’яз-випрямляч хребта, його частини: клубово-ребровий, найдовший та остьовий м’язи. Початок і прикріплення цих м’язів, функція; описати та продемонструвати на препараті.

6. Власні (глибокі) м’язи спини: остьово-поперечні (ремінний м’яз голови та шиї), поперечно-остьові, міжостьові, міжпоперечні: початок, прикріплення, функція; описати і продемонструвати на препараті. Фасції спини: грудо-поперекова і каркова.

7. М’язи грудної клітки: класифікація. Поверхневі м’язи грудної клітки: початок, прикріплення, функція; описати і продемонструвати на препараті.

8. М’язи грудної клітки: класифікація. Глибокі (власні) м’язи грудної клітки: початок, прикріплення, функція; описати і продемонструвати на препараті. Фасції грудної клітки: поверхнева, грудна, ключично-грудна, фасція грудної клітки, внутрішньогрудна (пристінкова фасція грудної клітки).

9. Діафрагма: топографія, частини, отвори, трикутники, фасція, описати і продемонструвати на препараті. Функціональне призначення.

10. М’язи живота: класифікація. М’язи передньої та бічної стінок живота: початок, прикріплення, функція; описати і продемонструвати на препаратах. Поверхневе та глибоке пахвинні кільця. Черевний прес.

11. М’язи живота: класифікація. М’язи задньої стінки живота: початок, прикріплення, функція; описати і продемонструвати на препараті. Фасції живота: нутрощева, пристінкова фасція живота (внутрішньочеревна), попереково-клубова (клубова), поперечна, обгортальні, тазова.

12. М’язи шиї: класифікація. Поверхневі бічні та поверхневі присередні (надпід’язикові та підпід’язикові м’язи): початок, прикріплення, функція; описати і продемонструвати на препараті.

13. М’язи шиї: класифікація. Глибокі бічні та глибокі присередні м’язи: початок, прикріплення, функція; описати і продемонструвати на препараті.

14. Підпотиличні м’язи: початок, прикріплення, функція; описати і продемонструвати на препараті.

15. Шийна фасція за Міжнародною анатомічною номенклатурою: поверхнева, передтрахейна та передхребтова пластинки. Описати їх хід, відношення до м’язів та внутрішніх органів.

16. Фасції шиї: топографічна класифікація за В.М.Шевкуненком. Описати походження і хід кожного листка, їх відношення до м’язів, внутрішніх органів, судинно-нервового пучка шиї. Визначити міжфасціальні простори шиї та їх сполучення.

17. М’язи голови: класифікація. Жувальні м’язи: початок, прикріплення, функція; описати і продемонструвати на препараті.

18. М’язи голови, класифікація. М’язи лиця (мімічні), особливості їх будови. Надчерепний м’яз, апоневротичний шолом, вушні м’язи, м’яз гордіїв, носовий м’яз, м’яз-зморщувач та опускач брови, коловий м’яз ока: початок, прикріплення, функція; описати і продемонструвати на препараті.

19. М’язи голови, класифікація. М’язи лиця (мімічні), особливості їх будови. Коловий м’яз рота; м’язи-опускачі носової перегородки, кута рота і нижньої губи; м’язи-підіймачі кута рота, верхньої губи, верхньої губи та крила носа; підборідний, великий і малий виличні, щічний м’язи; поперечний м’яз підборіддя і м’яз сміху: початок, прикріплення, функція; описати та продемонструвати на препараті.

20. Фасції голови: щічно-глоткова, жувальна, привушна та скронева; описати їх хід, поділ на листки, відношення до м’язів. Кістково-фасціальні простори голови.

Блок 6. М’язи і фасції верхньої та нижньої кінцівок.

1. М’язи пояса верхньої кінцівки (грудного пояса): початок, прикріплення, функція; описати і продемонструвати на препараті. Найбільші синовіальні сумки, що лежать під м’язами грудного пояса.

2. М’язи плеча: класифікація. М’язи переднього та заднього відділів плеча: початок, прикріплення, функція; описати і продемонструвати на препараті.

3. М’язи передпліччя: класифікація. М’язи поверхневої та глибокої частин переднього відділу передпліччя: початок, прикріплення, функція; описати і продемонструвати на препараті.

4. М’язи передпліччя: класифікація М’язи поверхневого та глибокого шарів заднього відділу передпліччя, бічної частини передпліччя: початок, прикріплення, функція; описати і продемонструвати на препараті.

5. М’язи кисті: підвищення великого пальця (тенара), підвищення малого пальця (гіпотенара), середня група м’язів кисті: початок, прикріплення, функція; описати і продемонструвати на препараті.

6. Перерахувати м’язи, які приймають участь в згинанні, розгинанні, відведені до горизонтальної площини і вище неї, приведенні та ротації верхньої кінцівки у плечовому суглобі.

7. Перерахувати м’язи, які приймають участь в згинанні, розгинанні, супінації та пронації передпліччя.

8. Перерахувати м’язи, які приймають участь в згинанні, розгинанні, відведенні, приведенні, супінції та пронації кисті.

9. Фасції грудного пояса та верхньої кінцівки: дельтоподібна, пахвова, плечова, міжм’язові перегородки плеча, фасція передпліччя, тильна фасція кисті, долонний апоневроз, тримачі м’язів-розгиначів і м’язів-згиначів.

10. Волокнисті піхви пальців кисті та синовіальні піхви сухожилків долонної і тильної поверхонь кисті.

11. М’язи таза: класифікація. Передня група м’язів таза (внутрішні): клубово-поперековий, малий поперековий, грушоподібний, внутрішній затульний; початок, прикріплення, функція, описати і продемонструвати на препараті.

12. М’язи таза: класифікація. Задня група м’язів таза (зовнішні): сідничні, близнюкові, зовнішній затульний, квадратний м’яз стегна, м’яз-натягувач широкої фасції; початок, прикріплення, описати і продемонструвати на препараті.

13. М’язи стегна: класифікація. М’язи переднього та присереднього відділів стегна: початок, прикріплення, функція; описати і продемонструвати на препараті.

14. М’язи стегна: класифікація. М’язи заднього відділу стегна: початок, прикріплення, функція; описати і продемонструвати на препараті.

15. М’язи гомілки: класифікація. М’язи переднього, бічного та заднього відділів гомілки: початок, прикріплення, функція; описати і продемонструвати на препараті.

16. М’язи стопи: класифікація. Тильні та підошвові (присередня, бічна і середня групи) м’язи: початок, прикріплення, функція; описати і продемонструвати на препараті.

17. Перерахувати м’язи, які приймають участь в згинанні, розгинанні, відведенні, приведенні супінації та пронації нижньої кінцівки у кульшовому суглобі.

18. Перерахувати м’язи, які приймають участь в згинанні та розгинанні гомілки у колінному суглобі, згинанні, розгинанні, відведенні, приведенні, пронації і супінації стопи .

19. Фасції таза, стегна і задньої колінної ділянки: нутрощева та пристінкова фасції таза, попереково-клубова (клубова) та сіднична, фасція грушоподібного м’яза, широка фасція: поверхневий і глибокий листки, клубово-великогомілкове пасмо, присередня та бічна міжм’язові перегородки стегна. Підколінна фасція.

20. Фасції гомілки і стопи: передня та задня міжм’язові перегородки гомілки. Тримачі м’язів: згиначів, верхнього та нижнього м’язів-розгиначів, верхнього і нижнього малогомілкових. Тильна фасція стопи, підошвовий апоневроз. Піхви сухожилків нижньої кінцівки.

Блок 7. Топографія (ділянки, борозни, канали, ямки, отвори, трикутники) спини, грудної клітки, живота, шиї, голови, верхньої та нижньої кінцівок.

1. Ділянки спини. Трикутник вислуховування, нижній поперековий трикутник (Петí), верхній поперековий трикутник (попереково-сухожильний простір, ромб Лєсгафта-Грюнфельда): топографія, межі, значення.

2. Передні та бічні ділянки грудної клітки. Вертикальні лінії, які умовно можна провести по грудній клітці.

3. Ділянки живота: епігастрій, мезогастрій, гіпогастрій, лінії, що їх розмежовують. Поділ на дев’ять черевних ділянок двома умовними вертикальними та горизонтальними лініями. Назвати ці ділянки.

4. Біла лінія живота: будова, топографія. Дугоподібна лінія. Піхва прямого м’яза живота: будова її передньої та задньої стінок вище і нижче дугоподібної лінії.

5. Топографія внутрішньої поверхні передньої черевної стінки нижче пупка: пупкові складки, пахвинні та надміхурова ямки.

6. Пахвинний канал (Пупарта): стінки, його вміст у чоловіків і жінок, глибоке та поверхневе пахвинні кільця, їх межі; описати і продемонструвати на препараті.

7. Шлях проходження килевого мішка при прямій (присередній) та косій (боковій) пахвинних килах.

8. Ділянки шиї: передня, груднинно-ключично-соскоподібна, бічна та задня. В межах кожної ділянки визначити трикутники: вказати їх топографію, межі; описати і продемонструвати на препараті. Мала та велика надключичні ямки.

9. Ділянки голови: лобова, тім’яна, потилична, скронева, слухова, соскоподібна, лицева (очноямкова, носова, ротова, підборідна, вилична, підочноямкова, щічна, привушно-жувальна).

10. Ділянки та частини верхньої кінцівки: дельтоподібна, плечова, ліктьова, передплічна. Ділянка кисті: зап’ясток, п’ясток, тил кисті, долоня, тенар, гіпотенар, пальці. Назвати пальці кисті на латині і за українським стандартом Міжнародної анатомічної номенклатури.

11. Пахвова ямка та її порожнина: межі пахвової ділянки, стінки порожнини, тристоронній та чотиристоронній отвори; трикутники передньої стінки пахвової порожнини.

12. Топографія плеча, ліктьової ділянки та передпліччя: двоголові борозни, плечом’язовий канал, ліктьова ямка, передні і задні ліктьові борозни, променева, ліктьова та серединна борозни; вказати чим вони обмежені.

13. Топографія передньої та задньої зап’ясткових ділянок: канали, їх вміст.

14. Ділянки нижньої кінцівки: сіднична, кульшова, стегнова (передня, задня, стегновий трикутник), колінна (передня, задня, підколінна ямка), гомілкова, передня та задня надп’ятково-гомілкові, ділянка стопи (п’яткова, заплеснова, плеснова, тил стопи та підошва, бічний та присередній краї, пальці. Назвати пальці стопи на латині і за українським стандартом Міжнародної анатомічної номенклатури.

15. Над- та підгрушеподібні отвори, затульний канал, структури, що їх обмежують.

16. Пахвинна (пупартова) зв’язка, клубово-гребінна дуга. М’язова та судинна лакуни, структури, що їх обмежують, вміст.

17. Стегнове кільце: структури що його обмежують, стегнова перегородка, лімфовузол Пирогова-Розенмюллера. Підшкірний (захований, скритий) розтвір: серпоподібний край, верхній та нижній роги, дірчаста (решітчаста) фасція. Стеновий канал: стінки, шлях проходження килевого мішка при стегновій килі.

18. Стегновий трикутник (Скарпа): його межі, клубово-гребінчаста ямка і борозна.

19. Привідний канал (Гунтера): широко-привідна міжм’язова перегородка, привідний (сухожилковий) розтвір, вміст. Підколінна ямка: межі, дно, вміст.

20. Гомілково-підколінний канал, верхній та нижній м’язово-малогомілкові канали, присередня і бічна підошвові борозни; структури що їх обмежують, вміст.

Блок 8. Схеми.

ПЕРЕЛІК ОБОВ’ЯЗКОВИХ СХЕМ

1. Схематичне зображення зародкових листків та їх диференціація.

2. Схематичне зображення пунктів скостеніння хребця та аномалій скостеніння.

3. Схематичне зображення будови трубчастої кістки на поперечному перерізі.

4. Схематичне зображення частин трубчастої кістки у відповідності до шляхів її скостеніння.

5. Схематичне зображення будови суглоба та його додаткового апарату.

6. Схематичне зображення частин поперечно-остистого м’яза спини та підпотиличних м’язів.

7. Схематичне зображення ділянок та трикутників шиї.

8. Схематичне зображення фасцій шиї за В.М.Шевкуненком.

9. Схематичне зображення трикутників передньої стінки пахвової порожнини.

10. Схематичне зображення три- та чотиристороннього отворів задньої стінки пахвової порожнини.

11. Схематичне зображення черевних ділянок.

12. Схематичне зображення будови білої лінії живота у фронтальній та горизонтальній площинах нижче та вище пупка.

13. Схематичне зображення будови піхви прямого м’яза живота вище і нижче пупка на горизонтальному розрізі стінки живота та у сагітальній площині (дугоподібна лінія).

14. Схематичне зображення внутрішньої поверхні передньої черевної стінки нижче пупка: пупкові складки, пахвинні та надміхурова ямки.

15. Схематичне зображення стінок пахвинного каналу на сагітальному розрізі передньої стінки живота.

16. Схематичне зображення меж поверхневого пахвинного кільця.

17. Схематичне зображення меж trigonum lumbale inferius (трикутник Петí).

18. Схематичне зображення меж trigonum lumbale superius (tetragonym lumbale, spatium tendinosum lumbale, ромб Лєсгафта-Грюнфельда).

19. Схематичне зображення меж стегнового трикутника (trigonum femoralis).

20. Схематичне зображення м’язової та судинної лакун, стегнового кільця, підшкірного (скритого, захованого) розтвору

Развернуть

Открыть в широком формате

– Конец работы –

Используемые теги: методичні, матеріали, вивчення, анатомії, людини0.09

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З вивчення анатомії людини

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Еще рефераты, курсовые, дипломные работы на эту тему:

Вступ до курсу Людина і світ . Поняття людина як біосоціальна істота, розкрити основні завдання курсу, уявлення про його роль у формуванні світогляду людини
ЗАНЯТТЯ... Вступ до курсу Людина і світ Поняття людина як біосоціальна істота... Мета розкрити основні завдання курсу уявлення про його роль у формуванні світогляду людини розкрити зміст основних понять людина особистість...

Робоча програма та методичні рекомендації до вивчення навчальної дисципліни Історія України за вимогами кредитно-модульної системи навчання КИЇВ
НАВЧАЛЬНО НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОДОГІЇ... Кафедра гуманітарних дисциплін...

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ з дисципліни «Будівельні матеріали»
УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ... Кафедра Будівельні матеріали конструкції та споруди...

Поняття людини як біосоцальної істоти • Іивідуальнісгь як феномен людини • Особа. Особистість. Персона. Громадянин
Поняття людини як біосоцальної істоти Іивідуальнісгь як феномен людини Особа Особистість Персона Громадянин... Поняття людина як біосоціальної істоти Людина це біосоціальна істота... Тільки суспільні відносини роблять людину людиною Соціалізація біологічного виду homo sapiens призвела до появи...

Методика вивчення ліричного твору в школі (на матеріалах лірики Г. Гейне)
Уже багато років науковці намагаються знайти методи ,за допомогою яких сприймання учнями ліричних творів матиме найкраще результати. Складність полягає у тому ,що емоційно забарвлений твір кожний учень сприймає… Об’єктом дослідження є процес вивчення ліричних творів у школі. Предметом являються специфічні особливості вивчення…

Методичні вказівки до вивчення курсу Історія зарубіжної літератури
Запорізький національний університет... Міністерства освіти і науки України... О В Муравін О В Темна...

Основи антропогенетики. Методи вивчення генетики людини та їх практичне використання
Кафедра фізіології людини і тварин... ЗАТВЕРДЖУЮ... Проректор з навчальної та науково...

Методичні вказівки: Етапи вивчення курсу „Фізика”
На сайте allrefs.net читайте: Методичні вказівки.

Методичні матеріали для самостійної роботи курсантів з навчальної дисципліни «Теорія пенітенціарії»
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ КОЛЕДЖ... Цикл кримінально правових дисциплін... Навчальна дисципліна Теорія пенітенціарії...

НОРМАТИВНОЇ ДИСЦИПЛІНИ Методичні вказівки до вивчення нормативної дисципліни дисципліни Безпека життєдіяльності
Національний транспортний університет... Кафедра екології та безпеки життєдіяльності...

0.032

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?

Подпишитесь на Нашу рассылку

Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail

Новости и инфо для студентов

Свежие новости
Актуальные обзоры событий
Студенческая жизнь

Соответствующий теме материал

Похожее
По категориям
По работам

Методичні рекомендації до лабораторних занять З фізіології людини Запорізький національний університет... Міністерства освіти і науки України... К Л Власенко О М Дьомiн К М Параєва...
КОНТРОЛЬНА РОБОТА з курсу Безпека життєдіяльності людини Резерви організму людини ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ... Кафедра економіки підприємства...
Дослідження листових матеріалів. Вивчення процесу різання листового матеріалу. Дослідження процесу вирубки-пробивки в штампах Молоді та спорту УКРАЇНИ... НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ... КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ МЕХАНІКО МАШИНОБУДІВНИЙ ІНСТИТУТ Кафедра...
МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ЩОДО ВИВЧЕННЯ ТЕМ КУРСУ ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ ЗАСВОЄННЯ ЗНАНЬ Тема Предмет і метод статистики як науки... Приклад За наведеними в табл даними згрупувати домогосподарства за... Таблиця Дані пр о доходи домогосподарств за перше півріччя...
Методичні вказівки до вивчення курсів 2954 Основи психології та Сумський державний університет...

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З вивчення анатомії людини

Что будем делать с полученным материалом:

Еще рефераты, курсовые, дипломные работы на эту тему:

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?

Подпишитесь на Нашу рассылку

Новости и инфо для студентов

Реклама

Соответствующий теме материал

О Сайте