Цей етап ділиться на дві стадії: оцінка родовищ (покладів) і підготовка їх до розробки.
Стадія оцінки родовищ (покладів).Об'єктами робіт на цій стадії служать відкриті родовища і виявлені поклади. В процесі проведення робіт вирішуються наступні завдання:
- встановлення основних характеристик родовищ (покладів) для визначення їх промислового значення;
- визначення фазового стану УВ покладів;
- вивчення фізико-хімічних властивостей нафт, газів, конденсатів в пластових і поверхневих умовах, визначення їх товарних якостей;
- встановлення типу колекторів і їх ємнісно-фільтраційних характеристик;
- встановлення типу покладів;
- визначення ефективної товщини, значень пористості, нафтогазонасиченості відкладів;
- встановлення коефіцієнтів продуктивності свердловин;
- підрахунок запасів;
- розділення родовищ (покладів) на промислові і непромислові;
- вибір об'єктів і поверхів розвідки, виділення базисних покладів і визначення черговості проведення на них дослідно-промислової експлуатації і підготовки до розробки.
Вирішення цих задач повинен забезпечити наступний комплекс робіт:
- буріння і випробування розвідувальних свердловин із застосуванням методів інтенсифікації припливів;
- відбір керна, шламу; проб води, нафти, газу і їх вивчення;
- геофізичні дослідження свердловин;
- геохімічні, гідрогеологічні, гідродинамічні і інші види дослідження свердловин в процесі буріння, випробування;
- деталізаційна свердловинна і наземна (морська) сейсморозвідка;
- дослідно-промислова експлуатація свердловин (у районах з розвинутим видобутком за наявності транспорту).
Стадія підготовки родовищ (покладів) до розробки. На цій стадії об'єктами робіт служать родовища і поклади, що мають промислове значення. Типовий комплекс включає ті ж роботи, що і на попередній стадії, а також повторну інтерпретацію геолого-геофізичних матеріалів з урахуванням даних по пробурених свердловинах і проведення детальних геолого-геофізичних робіт на площі (сейсморозвідка, структурне буріння) і в свердловинах (ВСП, СК, електророзвідка і т. д.). У ряді випадків передбачається буріння випереджаючих видобувних свердловин.
Таким чином, на розвідувальному етапі вирішується загальне завдання підготовки промислових родовищ (покладів) до розробки. Проводяться визначення геометрії і оцінка достовірності значень геолого-промислових і підрахункових параметрів з метою підготовки початкових даних для складання технологічної схеми розробки родовища нафти і проекту дослідно-промислової розробки родовища газу. Розвідувальний етап завершується підрахунком запасів нафти і газу і оцінкою економічної ефективності проведених робіт.
Вимоги до вивченості родовищ і покладів на пошуковому і розвідувальному етапах, а також в процесі розробки визначаються інструкцією. Цей документ зобов'язує дотримувати встановлені етапи і стадії геологорозвідувальних робіт, строго виконувати вимоги до їх проведення і якості, здійснювати раціональне комплексування методів і технічних засобів розвідки, своєчасно проводити постадійну геолого-економічну оцінку результатів робіт. Ступінь вивченості родовища повинен забезпечувати можливість його комплексного освоєння при обов'язковому дотриманні вимог з охорони довкілля.
При розвідці родовищ глибина, спосіб буріння і конструкція розвідувальних свердловин визначаються у кожному конкретному випадку проектом розвідки. Конструкція свердловин повинна забезпечувати можливість проведення геофізичних досліджень, випробування на приплив рідини і газу як у відкритому стовбурі, так і в колоні, гідродинамічних досліджень, відбору глибинних проб флюїдів.
Кількість, система розміщення і послідовність буріння розвідувальних свердловин повинні забезпечувати отримання надійних даних для виявлення закономірностей зміни будови продуктивних пластів, їх товщини, колекторських властивостей, характеру насичення і особливостей тектонічної будови родовища. Відстані між розвідувальними свердловинами, необхідні для детального вивчення геологічної будови родовища (покладу), обґрунтування підрахунку запасів і підготовки об'єкту для промислового освоєння, визначаються розмірами покладу і складністю її геологічної будови.
У табл. 7.1 приведені узагальнені відомості про середні відстані між розвідувальними свердловинами, що застосовувалися при розвідці нафтових і газових родовищ СРСР. Вони можуть враховуватися при проектуванні геологорозвідувальних робіт, але їх не можна розглядати як обов'язкові. Для кожного родовища на підставі вивчення і ретельного аналізу всіх наявних геологічних і геофізичних матеріалів обґрунтовується найбільш раціональна система розміщення розвідувальних свердловин.
Таблиця 7.1 - Рекомендована кількість свердловин для розвідки родовищ (покладів) вуглеводнів залежно від площі і складності геологічної будови
Плоша. км2 Діапазон зміни площі, км2 | Складність геологічної будови: 1 - проста 2 - складна 3 - дуже складна | Середня відстань між свердловинами, км | Кількість свердловин для розвідки | Кількість свердловин з високим виносом керна |
2 1-3 | 2,3 | 0,8- 1,3 0,7- 1,1 | 1 -2 | 1 -2 |
5 3-7 | 2,3 | 1,0- 1,6 0,8- 1,3 | 2-4 3-6 | |
10 7-15 | 2,3 | 1,2- 1,8 0,8- 1,6 | 4-6 5-8 | 3-4 |
25 15-40 | 2,3 | 1,4-2,2 1,1 - 1,9 | 5- 12 7-50 | 3-6 4-7 |
50 40-75 | 2,3 | 1,6-2,5 1,4-2,2 | 8-20 10-27 | 4-8 5-10 |
У зв'язку із складністю проведення і високою вартістю робіт пошуки і розвідка родовищ нафти і газу, розташованих в межах шельфової зони, здійснюються по більш рідшій, що приведена в табл. 7.1 мережі свердловин з попереднім виконанням на площах високоточних сейсморозвідувальних робіт і з довивченням будови родовища в процесі його розробки.
Для нафтогазових і газонафтових покладів при виборі систем розташування розвідувальних свердловин і відстаней між ними слід враховувати необхідність оцінки промислового значення нафтової і газової частин цих покладів.
При розвідці родовищ, розташованих в зонах вічної мерзлоти порід, особливу увагу слід приділяти вивченню геокриологічних умов родовища і прилеглих районів з метою отримання необхідних даних для проектування підприємств з видобутку нафти і газу і прогнозування можливих змін навколишнього середовища. У районі розвіданого родовища повинні бути оцінені сировинна база для виробництва будівельних матеріалів і можливі джерела водопостачання з погляду можливості задоволення потреби майбутніх підприємств з видобутку нафти і газу або для обґрунтування проведення надалі спеціальних геологорозвідувальних, гідрогеологічних і дослідницьких робіт.