Виходячи з того, що нафта і газ в надрах знаходяться в порах, тріщинах, кавернах теригенних або карбонатних порід і займають верхню частину пастки внаслідок гравітаційного розподілу і характеризуються іншими міжповерхневими властивостями, умовами, тому в задачу методу входять:
1) встановлення границь покладу (для горизонтальної частини покладу або пастки в межах якої знаходяться промислові скупчення вуглеводнів) і встановити його об’єм;
2) визначення об’єму порового простору покладу, зайнятого вуглеводнями в пластових умовах;
3) введення в об’єм порового простору, зайнятого вуглеводнями, відповідних поправок пов’язаних з специфічними властивостями і умовами знаходження нафти і газу в надрах.
Початком проведення робіт з підрахунку запасів об’ємним методом підрахунку є детальна кореляція розрізів свердловин на базі якої складається уявлення про геологічну будову всього родовища і окремих покладів (за результатами загальної і зональної кореляції).
При виділенні в межах одного покладу декількох підрахункових об’єктів кожен з них розглядається як самостійний поклад, всі границі і параметри якого визначаються виходячи з фактичних даних, характерних для даного об’єкту.
У випадку ділення одного покладу (підрахункового об’єкту) на блоки за категоріями запасів, визначення границь і побудови карт, які характеризують зміну значень параметрів по площі, підрахунок проводиться в загальному для покладу (об’єкту), а розрахунок підрахункових параметрів з урахуванням виділених блоків за категоріями запасів.