З наведених вище даних можна бачити, що нафтовіддача залежить від багатьох факторів. Тому всебічний облік цих факторів на стадії оцінки покладу, на якій необхідно запрогнозувати нафтовіддачу, дуже важко зробити. Найбільш точно її може визначити тільки тоді, коли поклад практично виснажений і видобувні запаси вже складають накопичений видобуток.
Виходячи із статистичного аналізу багатьох старих родовищ, а також враховуючи сучасні методи досліджень і прогнозування роботи покладів з достатньою ступінню імовірності, нафтовіддачу можливо визначити на ранній стадії робіт на родовищі. При цьому можуть бути використані три групи методів розрахунку:
І Методи, засновані на принципах матеріального балансу.
ІІ Методи, засновані на аналогії з використанням статистичних залежностей по виснажених покладах.
ІІІ Методи, засновані на вивченні геологічних параметрів покладу.
Використання принципів матеріального балансу зводиться до екстраполяції умов роботи покладу до кінцевого тиску. При цьому спочатку, на основі фактичних даних і відповідного рівняння визначаються початкові балансові запаси нафти, а потім видобувні (по параметрах, визначених для Рк).
Використання аналогії засноване на припущені про те, що поклад, який вивчається подібний по своїх параметрах на інший, який практично виснажений, при відповідності умов розробки буде характеризуватись аналогічною нафтовіддачею. При цьому можливе статистичне вивчення багатьох виснажених покладів, які характеризуються різними параметрами, але аналогія повинна проводитись тільки за подібними умовами.
Використання розрахункових методів за геологічними параметрами покладу передбачає проведення лабораторних досліджень по витісненню нафти з породи-колектора і розрахунків, пов’язаних з вивченням неоднорідності даного покладу.