рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Основні закони хімічної взаємодії

Основні закони хімічної взаємодії - раздел Философия, МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до самостійної роботи з дисципліни «ХІМІЯ» У 1748 Р. Російський Вчений М.в.ломоносов Сформулював Один Із Фундаментальних...

У 1748 р. російський вчений М.В.Ломоносов сформулював один із фундаментальних законів природи – закон збереження маси:

Маса речовин, що вступили в реакцію, дорівнює масі речовин, що утворилися внаслідок реакції.

З точки зору атомно-молекулярного вчення закон збереження маси речовин пояснюється тим, що під час хімічних реакцій загальна кількість атомів не змінюється, а лише відбувається їх перегрупування. Наприклад, для реакції, яка виражається 22=2Н2О скільки атомів водню вступило в реакцію, стільки ж їх залишилось після реакції, тобто число атомів елемента у речовинах, що вступають у реакцію дорівнює числу їх у речовинах, що утворилися внаслідок реакції.

Закон збереження маси є основним законом хімії. Всі розрахунки за хімічним рішенням виконуються на основі цього закону. Виникнення сучасної хімії як точної науки пов’язане з відкриттям М.В.Ломоносовим закону збереження маси речовини.

Закон сталості складу (Ж.Л.Пруст, 1801):

Співвідношення між масами елементів, що входять до складу даної сполуки, сталі й не залежать від способу добування цієї сполуки.

Наприклад, воду можна отримати за допомогою кількох хімічних реакцій:

1) 22=2Н2О;

2) 2NaOH+Н24=Na24+2Н2О;

3) CaSО4×2Н2О=CaSО4+2Н2О

У всіх випадках чиста вода складається із двох атомів водню і одного атома кисню. Співвідношення маси атомів водню і кисню в молекулі води складає 1:8, тобто із 1 г водню і 8 г кисню завжди утворюється 9 г води.

Приклад 1. Скільки грамів води утвориться із 3 г водню і 12 г кисню? Яка речовина взята в надлишку?

Розв’язання. Із умови задачі видно, що водень взято в надлишку, тому що кисню потрібно мати 24 г (3×8=24), щоб вступив у реакцію весь водень (3 г). Кисню у нас 12 г, тобто тільки 12/8=1,5 г водню вступить у реакцію з 12 г кисню. Отже, утвориться 1,5+12=13,5 г води.

Закон сталості складу може бути застосований лише для хімічних сполук, що мають молекулярну будову.

Для речовин, які складаються із атомів чи іонів, існують відхилення від закону сталості складу. Так, у оксиді титану ТіО2 на кожну одиницю маси титану припадає від 0,65 до 0,67 одиниць маси кисню, що відповідає формулі ТіО1,9-2,0. Звичайно формули такого типу відображають не склад молекули, а показують лише межі зміни складу речовини.

Сполуки змінного складу детально вивчав російський вчений Н.С.Курнаков, який назвав такі сполуки бертолідами на честь французького вченого Бертоле, який відстоював у суперечці з Прустом погляд на хімічні сполуки як сполуки, що мають змінний склад.

Хімічні сполуки, що характеризуються сталим складом Н.С.Курнаков назвав дальтонідами на честь англійського вченого Дальтона.

Велике значення для ствердження атомістичної теорії мало відкриття Дж.Дальтоном закону кратних відношень:

Якщо два елементи утворюють один з одним кілька хімічних сполук, то маси одного з елементів, що припадають у цих сполуках на ту саму масу другого, відносяться між собою як невеликі цілі числа.

Наприклад, кисень з азотом утворює п’ять різних оксидів (N2O, NO, N2O3, NO2, N2O5), в яких маси кисню, що припадають на одну й ту саму масову частку азоту, відносяться між собою, як 1:2:3:4:5.

Цей закон стосується сполук сталого складу, тобто тих, що мають молекулярну структуру. Для сполук, які не мають молекулярної структури, масові кількості одного елемента відносно другого можуть мати і не цілочисельні значення.

Закон об’ємних відношень (Ж.Гей-Люссак):

За однакових умов об’єми газів, що вступають у реакцію, відносяться між собою і до об’ємів газів, що утворилися, як невеликі цілі числа.

Так, наприклад, з одним об’ємом кисню завжди реагують два об’єми водню з утворенням двох об’ємів водяної пари, тобто їх об’ємні співвідношення дорівнюють 1:2:2.

Італійський учений Авогадро в 1811 р. висловив гіпотезу, що згодом перетворилась в закон Авогадро:

В рівних об’ємах різних газів за однакових умов (T=const, P=const) міститься однакове число молекул.

Закон Авогадро справедливий лише для газоподібних речовин. Для рідин і твердих речовин об’єм однакового числа молекул різний і залежить від розмірів самих молекул або атомів.

Висновки із закону Авогадро:

- молі різних газів за однакових умов займають однаковий об’єм;

- моль будь-якої газоподібної речовини за нормальних умов (273 К і 101,3 кПа) займає об’єм 22,4 л, цей об’єм називають молярним об’ємом газоподібних речовин.

Знаючи число Авогадро (6,02×1023) і масу моля, можна обчислити абсолютну масу дискретної частинки цієї речовини.

Приклад 2. Обчислити масу однієї молекули водню в грамах.

Розв’язання. Маса однієї молекули водню в грамах дорівнює:

г

Молярні маси М(Х) газоподібних речовин або речовин, що легко переходять у газоподібний стан без розкладу, можна визначити такими способами:

1) За рівнянням Менделєєва-Клапейрона

(1)

звідси

(2)

де Р – тиск газу, Па; V - його об’єм, м3; m(Х) - маса газу, г; М(Х) – молярна маса газу, г/моль; Х – формульне позначення речовини; R - універсальна газова стала, R=8,31 Дж/(моль×К); Т – абсолютна температура, К.

Приклад 3. Обчислити молярну масу ацетону, якщо маса 0,5 л парів ацетону при температурі 87°С і тиску 96×103 Па дорівнює 0,93 г.

Розв’язання. Значення всіх величин, що дані в задачі, підставимо в рівняння (2) і обчислимо молярну масу. Тиск виражено в паскалях, тому R=8,31 Дж/(моль×К); Т=273+87=360 К.

г/моль.

2) На підставі закону Авогадро. Згідно із законом Авогадро відношення мас рівних об’ємів різних газів дорівнює відношенню їх молярних мас, тобто

(3)

але

, (4)

де m1, m2 – маси рівних об’ємів газів; М1, М2 – молярні маси цих газів; D – відносна густина першого газу за другим.

Якщо рівняння (4) підставимо в рівняння (3), отримаємо:

М12×D, (5)

тобто, молярна маса газу дорівнює його густині відносно іншого газу, помноженій на молярну масу цього газу.

Дуже часто густину газу визначають відносно водню або повітря. В цьому випадку вираз (5) має вигляд:

(6)

(7)

де 2 г/моль – молярна маса водню; 29 г/моль – середня молярна маса повітря.

Приклад 4. Визначити молярну масу невідомого газу, якщо густина його відносно повітря дорівнює 1,517.

Розв’язання: Згідно з рівнянням (7) отримаємо

М=29×1,517=44 г/моль

Всі хімічні реакції протікають у відповідності з законом еквівалентів:

Маси взаємодіючих речовин відносяться між собою так, як молярні маси їх еквівалентів.
Еквівалентом елемента називається така його кількість, яка сполучається з 1 моль атомів водню в хімічних реакціях, або заміщує таку саму кількість атомів водню в хімічних реакціях.

Наприклад, у сполуках HCl, H2S, NH3, CH4 еквівалент хлору, сірки, азоту, вуглецю дорівнює відповідно 1 моль, 1/2 моль, 1/3 моль, 1/4 моль.

Таким чином, еквівалент одновалентного елемента дорівнює 1 моль, а багатовалентних -моль, де Z* - число еквівалентності, що дорівнює для елемента його валентності в даній сполуці.

Еквівалентом складної речовини називається така її кількість, яка взаємодіє без залишку з одним еквівалентом водню або з одним еквівалентом будь-якої речовини
Маса одного еквівалента елемента називається молярною масою еквівалента і позначається mЕ(Х).

Між молярною масою еквівалента, молярною масою атомів і валентністю елемента в даній сполуці існує залежність

,

де E(X) – еквівалент, Z* - число еквівалентності, В –валентність елемента в даній сполуці.

Так, у розглянутих прикладах молярні маси еквівалентів хлору, сірки, азоту, вуглецю відповідно дорівнюють 35,45 г/моль; 32/2=16 г/моль; 14/3=4,67 г/моль; 12/4=3 г/моль.

Еквіваленти і молярні маси еквівалентів звичайно знаходять за даними аналізу сполук або на підставі результатів заміщення одного елемента іншим. При цьому не обов’язково виходити з його сполук з воднем. Еквівалент (молярну масу еквівалента) можна визначити за складом сполук даного елемента з будь-яким іншим, еквівалент (молярна маса еквівалента) якого відомий (відома).

Приклад 5. Визначити молярну масу еквівалента і еквівалент магнію, якщо при згорянні 1 г цього металу утворилось 1,658 г оксиду магнію (молярна маса еквівалента кисню mE()=8 г/моль).

Розв’язання. Згідно з законом еквівалентів маємо:

,

звідки

г/моль

Таким чином, молярна маса еквівалента магнію дорівнює 12,158 г/моль, а еквівалент магнію – 1/2 моль, тому що молярна маса магнію 24,312 г/моль.

Якщо елемент утворює кілька хімічних сполук, проявляючи при цьому різну валентність, його еквівалент і молярна маса еквівалента в кожній сполуці будуть різними. Наприклад, залізо утворює дві сполуки з киснем: FeO – оксид заліза (ІІ); Fe2O3 – оксид заліза (ІІІ). Відповідно, еквівалент заліза у першій сполуці дорівнює 1/2 моль, у другій – 1/3 моль; молярна маса еквівалента заліза у першому випадку дорівнює mE(1/2 Fe)=55,85/2=27,92 г/моль, у другому – mE(1/3 Fe)=55,85/3=18,62 г/моль.

Еквівалентний об’єм простих газоподібних речовин – це об’єм, який займає молярна маса еквівалента речовини за нормальних умов.

Для визначення еквівалентного об’єму простих газоподібних речовин необхідно молярний об’єм газу поділити на число еквівалентності.

Число еквівалентності в такій сполуці визначається за подвоєною кількістю зв’язків між атомами елемента, що входить у дану молекулу. Наприклад, для водню Н-Н, кисню О=О і азоту N≡N еквівалентні об’єми дорівнюють відповідно 22,4/2 = 11,2 л; 22,4/4=5,6 л; 22,4/6=3,7 л.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до самостійної роботи з дисципліни «ХІМІЯ»

КРИВОРІЗЬКИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ... кафедра хімії... МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до самостійної роботи з дисципліни ХІМІЯ ЗМІСТ МОДУЛЯ...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Основні закони хімічної взаємодії

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
  до самостійної роботи з дисципліни «ХІМІЯ»   для студентів I курсу будівельних і гірничих спеціальностей  

ЗМІСТ МОДУЛЯ I
1. Основні хімічні поняття і стехіометричні закони. 4 1.1. Предмет хімії і основні хімічні поняття. 4 1.2. Основні закони хімічної взаємодії 6 1.3. Запитання для самоконт

Предмет хімії і основні хімічні поняття
Хімія – наука про склад, властивості і будову речовин, про їхні перетворення, про залежність властивостей від складу і будови речовин, про взаємодію, добування і вико

Гідрати оксидів
Важливу групу серед складних сполук становлять гідрати оксидів (гідроксиди) – продукти прямої або посередньої взаємодії оксидів з водою. Наприклад, основні оксиди утворюють

Амфотерні гідроксиди
Амфотерні гідроксиди – це гідрати амфотерних оксидів. В залежності від умов вони можуть відщеплювати при дисоціації йони H+ чи ОН-і, як і відповідні амфот

Кислоти
За теорією електролітичної дисоціації Арреніуса кислоти - це сполуки, що складаються з кислотного залишку і йонів гідрогену, здатних заміщуватись на метал (у розчині дисоцію

Загальні уявлення про будову атома, природа електрона і характеристики його стану в атомі
Слово “атом” у перекладі з грецької мови означає “неподільний”. За сучасними уявленнями атом — електронейтральна мікросистема, що складається з позитивно зарядженого ядра та

Квантові числа
Головне квантове число визначає повний запас енергії елек­трона (рівень енергії електронного шару), тобто ступінь віддалення його від ядра або розмір електронної хмари (орбіталі) і приймає з

Розподіл електронів в атомі, електронні й електронно-графічні формули елементів
Орбіталі багатоелектронних атомів заповнюються електронами в міру зростання їх енергії. При цьому обов’язково витримуються такі принципи: 1) найменшої енергії; 2) Паулі; 3) правило Гунда.

S 2s 2p 3s 3p 4s 3d 4p 5s 4d 5p 6s 4f 5d 6p 7s 5f 6d.
    Для запам’ятовування цього ряду існує зручний метод, суть якого зрозуміла з такої таблиці

Періодичний закон та періодична система елементів Д.І.Менделєєва
  Періодичний закон формулюється так: Властивості елементів, а також форми і властивості сполук елементів перебувають у періодичній залежності від зарядів ядер атомів елементі

Радіуси атомів та йонів елементів
У визначенні радіуса атома не спо­стерігається однозначності тому, що ізольований атом або йон не має чітко визначених зовнішніх меж. Тому залежно від типу хімічного зв'язку, струк­тури речовини і

Енергія йонізації
Енергія йонізації (І, кДж/моль; еВ) — мінімальна енергія, потрібна для відщеплення найслабкіше зв'язаного електрона від незбудженого атома: R0 —> R+ +e, I

Енергія спорідненості до електрона
Енергія спорідненості до електрона (Eсп, кДж/моль; еВ) — кількість енергії, що виділяється під час приєднання до атома одного електрона з утворенням не

Електронегативність атомів
Електронегативність атомів (æ, кДж/моль; еВ/атом) — умовна вели­чина, що характеризує здатність атома в хімічних сполуках приєднувати електрони, які беруть участь в утворенні хімічного

Основні типи хімічного зв’язку. Ковалентний зв’язок
Хімічний зв'язок значною мірою визначає будову молекул і тіла загалом, а отже, і властивості хімічних сполук, речовин і тіл. Серед індивідуальних хімічних речовин, що поділяються на прості

Основні типи хімічного зв’язку. Ковалентний зв’язок
Хімічний зв'язок значною мірою визначає будову молекул і тіла загалом, а отже, і властивості хімічних сполук, речовин і тіл. Серед індивідуальних хімічних речовин, що поділяються на прості

Основні типи хімічного зв’язку. Ковалентний зв’язок
Хімічний зв'язок значною мірою визначає будову молекул і тіла загалом, а отже, і властивості хімічних сполук, речовин і тіл. Серед індивідуальних хімічних речовин, що поділяються на прості

Міжмолекулярна взаємодія
Міжмолекулярна взаємодія. Між молекулами може відбуватися як електростатична, так і донорно-акцепторна взаємодія. Сили електростатичної молекулярної взаємодії, ви

Тверді тіла. Типи кристалічних граток
Тверді тіла перебувають у двох станах: аморфному і кристалічному. Аморфний стан характеризується хаотичним розміщенням частинок у просторі

Основні термодинамічні поняття
Термодинаміка – це наука, що вивчає зв’язок теплової енергії з іншими її видами (перехід енергії з однієї форми в іншу, енергетичні ефекти, що супроводжують хімічні та ф

Термохімія.
Теплові ефекти хімічних процесів вивчає термохімія. При розрахунках використовуються стандартні теплові ефекти

Теплота нейтралізації.
Теплота нейтралізації - тепловий ефект, який спостерігається при нейтралізації одного моль еквівалента кислоти одним моль еквівалента гідроксиду в розведених водних розчинах. При

Напрям перебігу хімічних процесів.
Другий закон термодинаміки показує напрямок переходу теплоти (енергії) від однієї системи до іншої. Згідно з Клаузісом теплота завжди переходит

Задачі і вправи для самостійної роботи
1. Стандартна теплота утворення рідкої води становить — 286 кДж/моль. Записати термохімічні рівняння цієї реакції з використанням теплового ефекту та ентальпії. Поглинається чи виділяється в реакці

Розділ хімії, який вивчає перебіг хімічних процесів за певний час, має назву хімічної кінетики.
Дослідження кінетики хімічних процесів має не тільки теоретичний, а й практичний інтерес. Необхідність врахування кінетичного фактора при розгляданні хімічних реакцій можна побачити на прикладі вза

Закон діючих мас
Необхідною умовою перебігу хімічної реакції між двома речови­нами є зіткнення їхніх молекул. Зрозуміло, що швидкість хімічної реакції залежить від числа таких зіткнень в одиниці об'єму. Вірогід­ніс

Енергія активації
Як зазначалось, умовою елементарного акту взаємодії є зіткнення частинок реагуючих речовин. Проте не кожне зіткнення може спри­чинити хімічну взаємодію. Справді, хімічна взаємодія передбачає переро

Вплив температури на швидкість реакції
Підвищення температури реагуючих речовин внаслідок збільшення швидкості молекул приводить до зростання загальної енергії системи і відповідно до збільшення відносного вмісту активних молекул, що рі

Каталіз
Швидкість хімічних процесів можна значно збільшити завдяки введенню у реакційну систему певних речовин, які називаються каталізаторами. Каталізатор — це речовина, що збільшу

Хімічна рівновага
При вивченні основних закономірностей рівноважних процесів насамперед розглядають поняття про оборотні і необоротні реакції і оборотність хімічних процесів. Необоротними хімічними

Вплив зовнішніх факторів на хімічну рівновагу. Принцип ле Шательє
Стан хімічної рівноваги за сталих умов може зберігатися будь-який час. Проте при зміні умов рівноваги (температури, концентрації, тис­ку) стан рівноваги порушується. Зміна зовнішніх факторів по-різ

Збільшення концентрацій реагуючих речовин або зменшення концентрацій продуктів реакції зміщує рівновагу в напрямку прямої реакції.
Принцип ле Шательє справедливий не тільки для хімічних проце­сів, він має загальнонаукове значення і поширюється на всі процеси, що перебувають у стані динамічної рівноваги. Принцип ле Шат

Список рекомендованої літератури
  Романова Н.В. Загальна та неорганічна хімія: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. – К.; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2002. – 480с. Глинка Н.Л. Общая химия: Учебное пособие для

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги