Види валютних курсів

Середній курс – середнє арифметичне значення курсів купівлі та продажу.

Фіксінг – процедура визначення та реєстрації міжбанківського курсу шляхом послідовного співвідношення обсягу попиту та пропозиції по кожній валюті, що дозволяє встановлювати курси продавця та покупця, які публікуються в офіційних виданнях.

Спот-курс – курс, за яким обмінюються валюти протягом періоду, що не перевищує 2 днів з моменту досягнення погодженості про курс.

Форвардний курс – погоджений курс, за яким обмінюються валюти у визначений момент у майбутньому, через три дні та більше після досягнення погодженості про курс.

Міжнародна валютна система – це форма організації міжнародних валютних відносин, обумовлена розвитком світового господарства і закріп­лена міждержавними угодами.

Міжнародна ліквідність – це сукупність усіх платіжних інструментів, які можуть бути ви­користані в міжнародних розрахунках, її утворюють золото, кредитні гроші (векселі, банк­ноти, чеки та депозити), міжнародні (євро), або композитні (штучні), гроші (СДР).

Валютний ринок – це складний економічний механізм, який забезпечує купівлю та про­даж окремих валют, формування валютних курсів.

Світові валютні центри – валютні ринки, які характеризуються широким спектром інструментів фінансового ринку; всесвітньою участю у внутрішньому і зовнішньому секторах; ефективними міжнародними системами зв’язку.

Найбільші валютні центри: Лондон, Нью-Йорк, Токіо значно перевищують інші за масштабами операцій (декілька сотень млрд.. доларів на добу).

Значущі валютні центри: Франкфурт-на-Майні, Париж, Цюріх, Токіо, Гонконг, Сінгапур та деякі інші міста.

Валютне котирування – числовий запис пропорції валют ($ 1/8,03 гнр.)

Міжнародний рух капіталів – це рух фінансових ресурсів між країнами.

Транснаціональні корпорації – це міжнародні монополії, які, долаючи національні кордони, поширюють свою діяльність у всьому світі, маючи численні філії в багатьох країнах.