ОСНОВИ ПІДПРИЄМНИЦТВА

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ

 

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

Г.М.Захарчин

ОСНОВИ ПІДПРИЄМНИЦТВА

Конспект лекцій

    Затверджено

Розділ 1. Підприємництво як соціально-економічне явище

1.1. Поняття й суть підприємництва, його основні ознаки та принципи.

1.2. Взаємозв'язок бізнесу й середовища.

1.3. Роль підприємництва в розвитку суспільства.

Поняття й суть підприємництва, його основні ознаки та принципи

В основу підприємництва закладено новаторську ініціативну діяльність людини, здатної мобілізувати всі сили і цілеспрямовано використовувати всі… Підприємництво — це поняття багатоспективне, і розглядати його можна на… Вищенаведене дає нам можливість говорити про підприємництво як соціально-економічне явище, яке охоплює широкий спектр…

Взаємозв’язок бізнесу й середовища

       

Роль підприємництва в розвитку суспільства

При переході до ринкової економікироль підприємництва як стимулюючого фактора виробництва є незаперечною і найефективнішеспрацьовує при наявності… Разом із тим створення нових підприємств дозволяє значно збільшити кількість… По-третє, підприємництво зумовлює зміни в структурі економіки, і це випливає з інноваційної моделі поведінки…

РОЗДІЛ 2. ПІДПРИЄМНИЦТВО ЯК ПРОЦЕС

Питання для теоретичної підготовки.

1. Технологія підприємницького процесу.

2. Види підприємницької діяльності.

3. Процедура ліцензування певних видів підприємницької діяльності.

4. Патентування підприємницької діяльності.

Терміни та поняття: підприємницький процес, стадії підприємницького процесу, підприємницька ідея, критерії оцінки підприємницької ідеї, ліцензування, ліцензійна палата, процедура ліцензування, патентування, торговий патент, пільговий патент

 

Технологія підприємницького процесу

Удало вибрана ідея бізнесу - це важлива умова для успішного старту підприємництва. Ідея може бути своєчасною, але загальна оцінка її ефективності… Вибір ідеї впливатиме на вибір виду діяльності, а також організаційно правової… Отже, для започаткування підприємницької діяльності необхідні бажання та ідея. (див. рис. 2.1).

Етапи та стадії підприємницького процесу

функціонування підприємницьких структур (як і економіки країни в цілому) характеризується циклічністю: загальна тенденція до економічного зростання…   Увага! Пам'ятайте, що в динамічному XXI столітті…

Види підприємницької діяльності

Наявність різноманітних потреб суспільства практично не обмежує сферу прикладання праці підприємця. Законодавство проголошує свободу у виборі підприємницької діяльності. Зокрема, підприємницька діяльність включає: будь-які види виробничої діяльності, різноманітні вили торговельної діяльності, надання послуг, комерційне посередництво, торгово-закупівельну діяльність, діяльність у сфері будівництва, інформаційну діяльність та інші види, які представлені на рис. 2.2.

 

 

 

Широкий спектр видів підприємницької діяльності вимагає їх класифікації за певними ознаками, представленими в табл. 2.2.

Таблиця 2.2.

Класифікаційні аспекти видів підприємництва

Класифікаційна ознака	Вид підприємницької діяльності
Функціональний характер	Виробництво продукції. Надання послуг. Виконання робіт. Заняття торгівлею. Інші.
Фаза відтворення	Виробниче підприємництво. Комерційне підприємництво. Фінансове підприємництво
Ступінь обмеження законом	Вільна діяльність. Дозвільна (ліцензована). Державна.

 

Перелічені фактори, які були названі в першій темі, приведуть до появи й домінування певних видів підприємництва: електронний бізнес, екобізнес, сфера модерного-сервісу й послуг, офлайновий бізнес, інтернетлогістика, інтелектуально-інноваційний бізнес, консалтинговий, туристичний бізнес із своєю інфраструктурою (актуальний і перспективний для вітчизняного підприємництва), рекламно-інформаційний та ін.

 

Процедура ліцензування певних видів підприємницької діяльності

Правові засади ліцензування та патентування певних видів господарської діяльності визначаються виходячи з конституційного права кожного на…      

Патентування підприємницької діяльності

У сферах пов'язаних із торгівлею за грошові кошти (готівку, чеки, а рівно з використанням інших форм розрахунків та платіжних карток на території України), обміном готівкових валютних цінностей (у тому числі операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з платіжними картками), у сфері розваг та побутових послуг,інших сфер, визначених законом, може здійснюватися патентування підприємницької діяльності.

Увага!

Патентуванню підлягає кожний пункт продажу товару або обміну валюти та кожний відокремлений структурний підрозділ підприємства побутового обслуговування незалежно від площі, яку він займає.

Торговельний патент видається за відповідну плату суб'єктами підприємницької діяльності державними податковими органами за місцезнаходженням цих суб'єктів або їх структурних підрозділів. Для торговельних організацій – за місцезнаходження пункту продажу товару, якщо пересувна торговельна мережа, то – за місцем реєстрації суб'єктів підприємництва. Строк дії торгового патенту залежить від виду діяльності, що підлягає патентуванню. Зокрема, термін дії торговельного патенту на здійснення торгової діяльності й діяльності з надання побутових послуг становить 12 календарних місяців; на здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями – 36 календарних місяців; на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу – 60 календарних місяців. Після закінчення строку торговельний патент обов’язково повертають до податкового органу за місцем його видачі (рис. 2.5.).

 

 

 

Підставою для придбання торговельного патенту є заява, що має місити такі відомості: а) найменування суб'єкта підприємницької діяльності; б) витяг з установчих документів про юридичну оренду суб'єкта підприємництва, а у випадках, якщо патент придбають для структурного (відособленого) підрозділу, - довідку органа, що погодив місцезнаходження структурного (відособленого) підрозділу, із вказівкою цього місця; в) вид підприємницької діяльності, здійснення якого вимагає придбання торговельного патенту; г) найменування документа про повну чи часткову сплату вартості торговельного патенту. Відомості, що містяться в заявці, звіряються у податковому органі з оригіналами первинних документів, на підставі яких заповнюється така заява.

Заяву на одержання торговельного патенту необхідно узгоджувати з:

- органами санітарного нагляду;

- органами пожежного нагляду;

- управлінням у справах захисту прав споживачів;

- податковою адміністрацією;

- управлінням із координування роботи підприємств торгівлі і громадського харчування;

- центром стандартизації, метрології та сертифікації.

Ця процедура узгодження патенту триває не менше трьох місяців.

 

Увага!

Установлення яких-небудь додаткових умов щодо придбання патенту заборонено законом.

 

Форма торговельного патенту й порядок його заповнення встановлюється центральним податковим органом України. Оплата проводиться щомісяця, до 15 числа місяця, що передує звітному.

Торговельний патент видається суб’єкту в триденний строк із дня подання заявки під розписку. Датою його придбання є зазначена в ньому дата.

Розрізняють поняття "звичайний" торговий патент, "короткостроковий", "пільговий" торговий патент.

«Звичайний» торговий патент (торговельна діяльність, надання платних послуг, торгівля інвалютою). При його придбанні платник має сплатити збір за:

а) останній період (місяць) дії патенту;

б) залишок місяця — якщо патент придбавається не з першого числа місяця;

в) наступний місяць — якщо патент придбавається після 15 числа.

Надалі збір сплачується щомісячно, не пізніше 15 числа місяця, що передує звітному (див. табл. 2.3). При цьому платник може зробити передоплату збору, але не більше ніж до кінця календарного року (п.п. 267.5.4 ПКУ).

Торговий патент на провадження діяльності у сфері розваг. Купівля такого патенту необхідна при проведенні лотерей, а також розважальних ігор, участь у яких не припускає отримання її учасниками грошових чи майнових призів (виграшів). При його придбанні сплата збору здійснюється в порядку, аналогічному зазначеному вище: (а) за останній період (квартал), (б) за залишок кварталу — якщо патент придбавався не з першого числа першого місяця кварталу, (в) наступний квартал — якщо патент придбавався після 15 числа останнього місяця кварталу. Надалі збір сплачується щокварталу, не пізніше 15 числа місяця, що передує звітному кварталу (див. табл. 2.3). У цьому випадку також можливо здійснити передоплату збору до кінця календарного року.

Короткостроковий торговий патентвикористовуютьв разі проведення ярмарок, виставок-продажів та інших короткострокових заходів,пов'язаних із демонстрацією та продажем товарів, — тобто тоді, коли торгівля не є профільним видом діяльності. Збір при купівлі такого патенту сплачується не пізніше, ніж за один календарний деньдо початку провадження діяльності (за весь строк дії патенту).

При цьому на увагу заслуговує питання про те, чи можна придбати короткостроковий патент на разовий продаж. Наприклад, якщо підприємство, що не займається торгівлею, реалізує основний засіб за готівку. Очевидно, у такому разі торговий патент потрібен. Водночас придбавати «звичайний» патент для разового продажу є не дуже логічним, оскільки, для подібних цілей можна обійтися отриманням короткострокового торгового патенту.

Пільговий торговий патент.При отриманні пільгового патенту збір сплачується за рік— цей висновок випливає з того, що для таких патентів установлюється щорічна ставка (п.п. 267.3.7 ПКУ). Крім того, деякі питання його сплати може бути врегульовано місцевими радами.

 

 

Таблиця 2.3

Строки внесення плати за торгові патенти

    Торгівля за допомогою пересувної торговельної мережі За…  

Строки дії торгових патентів

Увага! Якщо платник податків не внесе плати за торговий патент у встановлений п.п. 267.5.2 ПКУ строк, то формально дію останнього буде анульовано… Бланк торгового патенту є документом суворого обліку (п.п. 267.4.4 ПКУ, п. 2…

РОЗДІЛ 3. Організаційно-правові форми

Підприємницької діяльності

3.1. Поняття та класифікація організаційно-правової форми підприємництва.

3.2. Господарські товариства - як організаційна форма підприємництва.

3.3. Індивідуальне підприємництво.

3.4. Об'єднання підприємств: переваги й недоліки.

Поняття та класифікація організаційно-правової форми підприємництва

Організаційно-правова форма – це форма юридичної особи, що характеризує специфіку її створення, майнового статусу, характеру її прав і прав… Організаційно-правова форма передбачає поєднання організаційних і правових… Знання особливостей тієї чи іншої організаційно-правової форми важливе в трьох аспектах. По-перше, важливо правильно…

Класифікація організаційно-правових форм підприємництва

Принципова відмінність підприємства від організації полягає в тому, що підприємства виробляють певну продукцію, а організації, як правило, виконують… Установоює організація, створена однією або кількома особами (засновниками),… Кожна із зазначених груп буде відрізнятися за способом формування майна (унітарне або корпоративне підприємство…

Рис. 3.2. Порівняльна характеристика унітарного і корпоративного підприємства

 

 

Товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність із метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства) можуть утворюватися лише як господарські товариства або виробничі кооперативи. Непідприємницькими товариствами (споживчі кооперативи, об'єднання громадян, тощо) є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

За новим Господарським кодексом України юридичні особи поділяються на підприємства, інші організації та об'єднання підприємств (асоціація, корпорація, консорціум, концерн, інші). Підприємства поділяються на: комунальне, підприємство колективної власності, державне підприємство,

підприємство змішаної форми власності, приватне підприємство і господарське підприємство, види якого буде розглянуто далі.

 

 

 

Часто в літературі та вжитку використовують термін “підприємницька фірма”, під якою розуміється організаційно-правова форма підприємницької діяльності громадян (фізичних осіб) і організацій (юридичних осіб) або такий різновид підприємницької діяльності, що допускає використання праці найманих працівників. Термін “підприємницька фірма” значною мірою має умовний характер, оскільки в українському законодавстві немає визначення поняття “фірма”.

Господарські товариства – як організаційна форма підприємництва

Поширеною формою підприємництва є господарські товариства (ГТ) із різним ступенем відповідальності, які діють на основі Закону України “Про… Згідно з цим законом господарськими товариствами визнаються підприємства або… Характеристика господарських товариств дається також і в новому Цивільному кодексі України, главі 8 “Підприємницькі…

Права та обов’язки учасників господарського товариства

Господарське товариство є власником майна, переданого йому засновниками й учасниками у власність; продукції, виробленої товариством у результаті… Таблиця 3.3.

Порівняльна характеристика господарських товариств

  Продовження таблиці 3.3. Статутний капітал (СК) Встановлюється… Увага! За новим ЦКУ введено нове поняття – залежне господарське…

Переваги та недоліки господарських товариств

Отже, з таблиці видно, що господарські товариства мають такі переваги: кращі можливості для розвитку й розширення своєї діяльності; кращі можливості… Недоліки - повна особиста відповідальність (для ГТ з ПВ, командитного); більша…

Індивідуальне підприємництво

Індивідуальне підприємництво має різні форми, які відображені на рис. 3.13.      

Об'єднання підприємств: переваги й недоліки

Суб'єкт господарювання, що володіє контрольним пакетом акцій дочірнього підприємства, визнається холдинговою компанією. Між холдинговою компанією та… Між холдинговою компанією та її дочірніми підприємствами встановлюються… Якщо з вини контролюючого підприємства, дочірнім підприємством було укладено невигідні для нього угоди або операції,…

Набуття прав суб'єкта підприємництва

Державна реєстрація юридичної особи

В Україні існують прямі (адміністративні) і непрямі (економічні) методи державного регулювання підприємницької діяльності. Через прямі методи… Система державної реєстрації суб'єктів господарювання постійно… Покращенню ситуації в сій сфері сприяло прийняття Положення "Про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької…

Уцьому плані найбільш ліберальні приписи містить Податковий кодекс України: згідно з п. 177.8 при виплаті Підприємцю доходу для неутримання податку на доходи потрібно отримати від нього копію документа, що підтверджує його реєстрацію суб'єктом підприємницької діяльності.Наведене формулювання дозволяє говорити про можливість надання як копії виписки або витягу, так і копії свідоцтва про держреєстрацію, Причому в такій редакції (запровадженій Законом № 3609) норма діє тільки з 06.08.2011 р. До цього формулювання було куди менш вдалим і вимагало від фізосіб-підпрйємців для необкладення їх доходів податком на доходи фізичних осіб у джерела виплатинадання виписки або витягу з Держреєстру.

Важливим нововведенням є можливість провадити державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців в електронному вигляді. Наказом Мін'юсту від 19.08.2011 р. №2010/5 затверджено Порядок, яким установлено загальні принципи подання електронних документів для проведення держреєстрацйії суб’єктів господарювання з використанням телекомунікаційних мереж загального користування та обігу цих документів;

Запроваджується доступ фізичних осіб та юридичних осіб до відомостей Єдиного державного реєстру через веб-сайт ЄДР.

Державний реєстратор перевіряє наявність електронних документів для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи — підприємця за допомогою програмного забезпечення ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців не рідше двох разів на день (у першій та другій половині робочого дня).

Під час відкриття державним реєстратором електронних документів для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи — підприємця заявнику автоматично надсилається повідомлення про підтвердження факту одержання електронних документів державним реєстратором у електронній формі.

Державний реєстратор здійснює розгляд електронних документів та проводить державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи — підприємця у порядку, установленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців».

Електронні документи розглядаються у порядку черговості їх надходження.

Повідомлення про підтвердження факту одержання електронних документів державним реєстратором, про залишення поданих документів без розгляду та про відмову у проведенні державної реєстрації надсилаються заявнику в електронній формі.

Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців надсилається заявнику у вигляді електронного документа та на паперовому носії за вказаною заявником адресою рекомендованим листом.

Примірник оригіналу установчих документів з відміткою державного реєстратора про проведення державної реєстрації юридичної особи видається (надсилається рекомендованим листом) заявнику після проведення державної реєстрації юридичної особи, але не пізніше наступного робочого дня здати отримання від заявника примірника оригіналу установчих документів.

Повідомлення про залишення поданих документів без розгляду та про відмову у проведенні державної реєстрації, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців засвідчуються електронним цифровим підписом державного реєстратора.

Повідомлення про залишення поданих документів без розгляду та про відмову у проведенні державної реєстрації на паперовому носії видається (надсилається) державним реєстратором заявнику на підставі відповідної заяви протягом трьох робочих днів з дня отримання такої заяви.

Порядок передачі державному реєстратору ідентифікаційних кодів Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України для внесення їх до реєстраційної картки визначається спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері статистики.

Державний реєстратор після внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи зобов'язаний сформувати реєстраційну справу, в якій, зокрема, будуть зберігатися документи, що подаються для проведення державної реєстрації, тобто, один екземпляр оригіналів установчих документів, документи, що подаються для проведення державної реєстрації змін до установчих документів та інші.

Відомості про юридичну та фізичну особу-підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток.

В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи:

- повне найменування юридичної особи та скорочене у разі його наявності;

- ідентифікаційний код юридичної особи;

- форма власності;

- організаційно-правова форма;

- місцезнаходження юридичної особи;

- перелік засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі ім'я, місце проживання, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків, якщо засновник - фізична особа; найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник - юридична особа;

- основні види діяльності;

- прізвище, ім'я та по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні діївід імені юридичної особи без довіреності, у тамучисліпідписувати договори, їх ідентифікаційні номери фізичних осіб - платників податків;

- дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи;

- дані про розмір статутного фонду (статутного або складеного капіталу), у тому числі частки кожного із засновників (учасників) а також розмір сплаченого статутного фонду (статутного або складеного капіталу) на дату проведення державної реєстрації та закінчення його формування;

- дата та номер запису про проведення державної реєстрації юридичної особи, дати та номери записів про внесення змін до нього;

- підстави для відмови у проведенні державної реєстрації;

- серія та номер свідоцтва про державну реєстрацію, дата видачі або заміни свідоцтва про державну реєстрацію;

- дані про установчі документи, дати та номери записів про внесення змін до них;

- підстави для відмови у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів;

- дата та номер запису про скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи;

- дані про дату постановки на облік та дату зняття з обліку в органах статистики, державної податкової служби. Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування;

- дані про відокремлені підрозділи юридичної особи;

- дані про перебування юридичної особи в процесі припинення, зокрема, дата реєстрації рішення засновників (учасників) уповноважених ними органів про припинення юридичної особи, відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо);

- дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстава для його внесення;

- дата та номер запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи, підстава для його внесення;

- місце проведення державної реєстрації, а також місце проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом;

- місцезнаходження реєстраційної справи;

- дані про видачу виписок, витягів, довідок із Єдиного державного реєстру;

- прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, що внесла до Єдиного державного реєстру запис про державну реєстрацію юридичної особи, внесла зміни до цього запису або внесла запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи;

- дата передачі реєстраційної справи до державної архівної установи, адреса її знаходження.

7. Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації юридичної особи зобов'язаний передати відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про проведення державної реєстрації юридичної особи із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру та відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи.

8. В управлінні статистики проводиться реєстрація суб'єкта підприємництва на основі повідомлення державного реєстратора про проведення державної реєстрації юридичної особи та відомостей з відповідної реєстраційної картки

9. У податковій адміністрації здійснюється реєстрація суб'єкта підприємництва як майбутнього платника і відбувається знайомство з його податковим інспектором.

Підставою для взяття суб'єкта підприємницької діяльності на облік у органах державної податкової служби є копія реєстраційної картки, виписка з Єдиного державного реєстру та копія установчих документів (для юридичної особи). Термін узяття на облік суб'єкта підприємництва органом податкової служби, за наявності цих документів, не повинен перевищувати двох днів.

10. У районному відділі внутрішніх справ отримується дозвілна виготовлення печатки й штампів. Для одержання дозволу суб'єкт підприємництва подає копію виписки про державну реєстрацію, два примірники зразків печаток і штампів, які затверджуються власником і додаткового погодження не потребують, а також документ, що підтверджує внесення плати за видачу дозволу на виготовлення печатки і штампів.

Протягом п'яти робочих днів із дня одержання документів орган внутрішніх справ зобов'язаний видати дозвіл на виготовлення печаток і штампів або письмову відмову із зазначенням причин, які обумовлюються законодавством України.

11. В установі банку відкривається розрахунковий рахунок підприємства. Підставою для відкриття рахунку в будь-яких банках є виписка з Єдиного державного реєстру та копія документа, що підтверджує взяття його на облік в органі державної податкової служби.

Розрахунковий рахунок є одним з основних способів контролю за грошовими засобами. При відкритті рахунку йому присвоюється реєстраційний номер, а на банківських картках проставляються взірці підписів осіб, які мають право підпису на чеках. Взірець підпису використовується банком для визначення достовірності підпису на чеку, який подається до оплати. Усі операції по рахунку банки оформлюють банківською випискою. Як правило, на підприємствах вимагається, щоби всі виплати грошових коштів були підтверджені чеком, виписаним уповноваженою посадовою особою.

Підприємства (їх відокремлені підрозділи) можуть відкривати по одному поточному рахунку у національній та іноземній валютах. У разі відкриття двох і більше поточних рахунків у національній валюті власник рахунку протягом трьох робочих днів із дня відкриття або закриття наступного рахунку визначає один із рахунків у національній валюті як основний,наякому обліковуватиметься заборгованість, що списується (стягується) у безспірному порядку, і повідомляє номер цього рахунку податковому органу, в якому він обліковується як платник податків, та банкам, в яких відкриті додаткові рахунки в національній валюті, а також рахунки в іноземній валюті. Операції по рахунках здійснюються після отримання повідомлення від податкового органу про взяття цих рахунків на облік.

Обираючи банк, щоб відкрити рахунок, уже не потрібно зважати на його місце розташування, близькість до вашого місця роботи. Сучасні банківські технології дозволяють головному бухгалтеру проводити всі банківські операції, не залишаючи офісу. Багато банків і послуг, що надаються ними, дозволяють без проблем підібрати партнера.

Перед тим як обрати банк, підприємцю треба визначитися з тим, які послуги йому потрібні. Крім розрахунково-касового обслуговування, багато банків пропонує такі послуги, як інкасація виручки, інтернет-банкінг, управління рахунком за допомогою системи "Клюні-Бамк" тощо, але необов'язково передплачувати весь пакет послуг, запропонованих банком. Можна почати з розрахунково-касового обслуговування і поступово купувати нові послуги. Саме купувати, адже за свою роботу банк бере гроші, тому непогано для почату з'ясувати, скільки коштуватиме відкриття рахунка, його обслуговування, плата за зняття готівки, комісія за перерахування. Як правило, тарифи на окремі операції з розрахунково-касового обслуговування оформлюють у вигляді окремого документа, який є доповненням до договору на розрахунково-касове обслуговування.

Ще одна суттєва деталь — операційний день, тобто період часу, протягом якого банк здійснює операції. Зазвичай банки встановлюють операційний день із 9.00 до 16.00, але деякі пропонують своїм клієнтам подовжений операційний день (до 16.30 або навіть до 17.00). Що суттєво для підприємств, які не зберігають виручки до каси і щодня здають її до банку. Також у банку може бути вечірня каса. Це свого роду додаткова послуга для клієнтів, що дозволяє оформлював касові операції навіть після робочого дня (у деяких банках вечірні каси працюють до 21.00). Але такі операції проведуть за рахунком підприємця тільки наступного операційного дня (у банкірів це називається "дата валютування — завтра").

Що ж стосується безпосередньо договору на розрахунково-касове обслуговування, то це стандартний (типовий) розроблений банком договір, до якого практично неможливо внести будь-яких змін, тому клієнтам доводиться погоджуватися на умови банку. Іноді банки дозволяють обрати одну з декількох програм обслуговування. Наприклад, при інших рівних умовах можуть запропонувати щомісяця платити за обслуговування фіксовану суму незалежно від кількості операцій за місяць або ж вносити символічну плату за обслуговування кожного прийнятого від вас платежу. Припустимо, ПП-єдиннику, найімовірніше, вигідніше другий варіант, тому що, крім як перерахування єдиного податку до бюджету, у нього може й не бути інших операцій по рахунку за весь місяць. Ну, а підприємству, у якого багато контрагентів, такий варіант не підійде.

Підписуючи договір на розрахунково-касове обслуговування, слід звернути особливу увагу на права банку щодо рахунку підприємця, оскільки деякі банки передбачають можливість закриття рахунку, якщо операції за ним немає протягом визначеного часу і при цьому він порожній.

Плату за свої послуги банки часто справляють самостійно, тобто списують суму, зафіксовану в договорі, з рахунку без вручання підприємства.

 

Увага!

Відкриття рахунків проводиться з урахуванням умов, визначених у договорі між установою банку й власником рахунку.

 

Основою для відкриття рахунку в банку є Інструкція НБУ "Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах" від 12.XI. 2003р. № 492.

Якщо юридична особа не має рахунку в цьому банку, то для відкриття їй поточного рахунку потрібно подати такі документи:

- заяву про відкриття поточного рахунку (додаток 1). Заяву підписує керівник юридичної особи або інша уповноважена на це особа;

- копію виписки з Єдиного державного реєстру. У разі відкриття поточних рахунків юридичним особам, які утримуються за рахунок бюджетів, цей документ не вимагається;

- копію належним чином зареєстрованого установчого документа (статуту / засновницького договору / установчого акта / положення), засвідчену органом, який здійснив реєстрацію, або нотаріально;

- копію довідки про внесення юридичної особи до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчену органом, що видав довідку, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

- копію документа, що підтверджує взяття юридичної особи на облік в органі державної податкової служби, засвідчену органом, що видав документ, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

- картку із зразками підписів і відбитка печатки, засвідчену нотаріально або організацією, якій клієнт адміністративно підпорядкований, в установленому порядку. До картки включаються зразки підписів осіб, яким відповідно до законодавства України або установчих доку ментів юридичної особи надано право розпорядження рахунком та підписання розрахункових документів.

Юридичні особи, які використовують найману працю і відповідно до законодавства України є платниками страхових внесків, додатково до вищезазначеного переліку документів мають подати такі документи:

- копію документа, що підтверджує реєстрацію юридичної особи у відповідному органі Пенсійного фонду України, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

- копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію юридичної особи у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України як платника страхових внесків, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку.

Якщо фізична особа - підприємець не має рахунків у цьому банку, то для відкриття поточного рахунку їй потрібно подати до банку такі документи:

- заяву про відкриття поточного рахунку, що підписана фізичною особою-підприємцем;

- копію виписки (витягу) з державного реєстру;

- копію документа, що підтверджує взяття фізичної особи-підприємця на облік в органі державної податкової служби, засвідчену органом, що видав документ, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

- копію документа, що підтверджує реєстрацію фізичної особи-підприємця у відповідному органі Пенсійного фонду України, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

- картку із зразками підписів.

Зразки підписів засвідчуються підписом уповноваженого працівника банку або нотаріально.

Якщо фізична особа-підприємець використовує найману працю, то ця особа під час відкриття поточного рахунку додатково має подати копію документа, що підтверджує реєстрацію фізичної особи-підприємця у відповідному органі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку. В іншому разі фізична особа-підприємець обов'язково має зазначити про те, що вона не використовує найману працю, у заяві про відкриття поточного рахунку в рядку "Додаткова інформація".

12. Паралельна реєстрація в Пенсійному фонді України та фондах соціального страхування на підставі повідомлення державного реєстратора про проведення державної реєстрації юридичної особи. У кожній із цих інституцій присвоюється свій реєстраційний номер для суб'єкта підприємництва і видаються бланки звітності.

 

Державна реєстрація фізичної особи, яка має намір стати підприємцем

Для проведення державної реєстрації фізична особа, яка має намір стати підприємцем (далі - заявник), повинна подати особисто (надіслати… - заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної… - копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових…

Державна реєстрація змін до відомостей про фізичну особу-підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

- заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до відомостей про фізичну особу-підприємця; - оригінал виписки із держреєстру про фізичної особи-підприємця; - документ, що підтверджує сплату реєстраційного збору за державну реєстрацію змін до відомостей про фізичну…

РОЗДІЛ 6. Бізнес-план У підприємницькій діяльності

 

6.1. Зміст і функції бізнес-плану.

6.2. Стадії складання бізнес-плану.

6.3. Види, структура та типовий алгоритм розробки бізнес-плану.

Зміст і функції бізнес-плану

Основним змістом бізнес-плану є організація підприємницької діяльності та її планування. Зазначимо, що бізнес — це особлива форма діяльності, яка передбачає готовність підприємливої людини приймати самостійні рішення і ризикувати. Вирішивши займатись бізнесом, підприємець повинен досконало спланувати його організацію, виклавши зміст та послідовність її в бізнес-плані, з якого в ринкових умовах прийнято починати будь-яку підприємницьку діяльність. В умовах розвинутих ринкових відносин подібні плани є необхідні всім: банкірам і потенційним інвесторам, працівникам підприємств, які бажають оцінити свої перспективи і задачі, та насамперед, самому підприємцю, який повинен досконало проаналізувати свої ідеї, перевірити реальність їх обґрунтування. Таким чином, без бізнес-плану започатковувати підприємницьку діяльність доволі складно, оскільки можливість невдачі буде надто великою.

Бізнес-план – це комплекс питань, які вимагають ґрунтовного опрацювання, він виконує декілька функцій, відображених на рис. 6.1.

 

 

 

Одночасно бізнес-план є документом, в якому формується своєрідний управлінський механізм організації підприємницької діяльності заново створюваних, модернізації та перепрофілювання діючих підприємств, а також залучення всіх видів ресурсів у процесі виробництва продукції та надання послуг.

Основною метою розроблення бізнес-плану є планування господарської діяльності підприємства з урахуванням потреб ринку, можливостей ресурсного забезпечення та ефективного функціонування. Поряд із цим, розробка бізнес-плану має також інші цілі та задачі, відображені на рис. 6.2, які до певної міри залежать від користувачів (рис. 6.3).

 

 

Бізнес-план є перспективним документом і тому для оцінки підприємницької діяльності його рекомендується складати на декілька років уперед. Для першого та другого року основні показники бажано подавати в поквартальному розрізі, а при можливості – навіть у помісячному, починаючи з третього року, можна обмежитись річними показниками.

 

 

 

На підставі бізнес-плану можна зробити висновки не лише про бізнес, а й про його власників, тому важливим є як зміст, так і зовнішній вигляд бізнес-плану. Основні вимоги до складання бізнес-плану відображені на рис. 6.4.

 

 

Стадії складання бізнес-плану

Початкова стадія – починається з розробки загальної концепції, у межах якої здійснюється пошук підприємницької ідеї, вибирається сфера діяльності,… Підготовча стадіямає свою логіку побудови, тобто послідовність кроків, певний… - формування блоку інформаційних потреб;

Основні інформаційні потреби для складання бізнес-плану

Основна стадія – має за мету довести економічну доцільність створення даного бізнесу. Ґрунтовна структура цієї стадії висвітлюється в наступному…

Види, структура та типовий алгоритм розробки бізнес-плану

Бізнес-план як форма конкретизації підприємницької ідеї може мати різні види, відображені в таблиці 6.2.

Таблиця 6.2.

Види бізнес-планів

    Зміст та структура бізнес-плану залежить від багатьох факторів, основні з яких відображені на рис. 6.6.

Опис підприємства, товарів та послуг, які воно пропонує

Цей розділ починається характеристикою виду діяльності підприємства, що включає такі ключові моменти:

а) оцінку позиції підприємства на ринку;

б) опис продукту (виду послуг).

А) Оцінка позиції підприємства.

Починається з викладення місії підприємства - одне-два речення опису мети діяльності підприємства та його цільового спрямування. Далі необхідно висвітлити такі питання:

- сфера діяльності підприємства (виробництво, послуги, оптова торгівля, роздрібна торгівля тощо);

- дата заснування підприємства, а якщо мова йде вже про існуюче підприємство, то слід описати його історію;

- форма власності та форма господарювання;

- партнери підприємства, його цільовий ринок;

- розташування підприємства та його вплив на результативність діяльності.

Б) Опис продукту (виду послуг).

Починається з опису пропонованого на ринок продукту чи послуги, в якому вказують основні їх параметри, переваги дизайну, особливості упаковки, оригінальні та унікальні риси, що забезпечують конкурентноздатність.

Необхідно чітко відповісти на такі запитання:

# Які потреби покликаний задовольнити продукт (послуга)?

# Що особливого в ньому і чому споживачі будуть відрізняти його від товарів (послуг) конкурентів і віддавати перевагу саме цьому продукту?

# Якими патентами чи авторськими свідоцтвами захищені особливості продукту чи технології його виготовлення?

# Чи можливі модифікації для пристосування продукту до ринкових змін?

# Які слабкі сторони має продукт?

# Як підприємство бажає, щоб споживачі сприймали його продукт (послугу)?

Дослідження й аналіз ринку

Мета аналізу ринку - переконати інвестора чи потенційного партнера у тому, що підприємство має достатню кількість споживачів і може досягнути бажаного зростання обсягів продажу.

Розділ складається з трьох підрозділів:

а) параметри ринку та тенденції його розвитку;

б) споживачі продукту чи послуги;

в) конкуренція та конкурентні переваги.

А) Параметри ринку та тенденції його розвитку.

Подається цифрова інформація щодо загальної величини та характер ринку і його сегментів, на які спрямована діяльність підприємства.

Для зручності користування, інформацію бажано подати у такому порядку:

Кількісні параметри ринку (сегменту ринку):

- обсяг ринку;

- потенційна місткість ринку (у разі виходу на ринок з новим товаром);

- частка ринку, яка припадає на продукцію підприємства;

- потенціал зростання ринку (сегменту ринку).

Доступність ринку (сегменту ринку) для підприємства:

- канали розподілу та збуту продукції;

- умови зберігання продукції;

- умови транспортування продукції.

Суттєвість ринку (сегменту ринку):

- стійкість виділеної групи споживачів за основними об'єднуючими принципами.

Прибутковість:

- норма прибутку;

- дохід на вкладений капітал;

- розмір дивідендів на акцію (для акціонерних товариств).

Б) Споживачі продукту (послуги).

Описуються споживачі продукту (послуги) і перспектива їх поповнення в майбутньому. Потенційні споживачі повинні класифікуватися за відносно однорідними групами відповідно до ідентифікаційних характеристик (наприклад, на основі сегментів ринку). На основі приведеної інформації треба дати пояснення, чому споживачі надають чи будуть надавати перевагу продукції підприємства і відмовлятися від продукції конкурентів, тобто запропонувати свою переконливу стратегію розширення кола споживачів.

В) Конкуренція та конкурентні переваги.

Аналізується конкуренція на ринку, на який спрямовується продукція підприємства. Представлення діяльності підприємства через призму конкуренції є свідченням реалістичного підходу підприємства до оцінки своїх можливостей. Аналіз конкуренції проводиться за двома критеріями:

- сумісності обраного ринку (сегменту ринку) з ринком основних конкурентів;

- захищеності обраного ринку (сегменту ринку) від конкуренції. Необхідно описати основних виробників аналогічних товарів та товарів-замінників, привести (по можливості) обсяги продажів, основні характеристики продукції, рівень якості та дизайну, думки споживачів щодо продукції конкурентів.

Сильні та слабкі сторони конкурентів можна розглядати як за якісними, так і кількісними критеріями.

Практичні поради щодо збору інформації про конкурентів: 1) Виділити головних конкурентів. 2) Завести на кожного важливого конкурента окрему папку та складати до неї відповідні інформативні матеріали (статті, рекламні папери, листівки, фотографії, прайс-листи, об'яви щодо найму працівників, розпродажу товару). 3) Періодично переглядати зібрану інформацію з метою з'ясувати суть ринкової стратегії кожного з конкурентів.

Таке реальне спостереження за конкурентами допоможе вчасно усвідомити необхідність зміни своєї ринкової стратегії та перебудови власної діяльності.

Більшість ринків перебуває у стані швидких змін, тому в бізнес-плані мають бути визначені й майбутні ймовірні джерела конкуренції. У бізнес-плані в цьому розділі також треба враховувати вплив інших факторів зовнішнього характеру на ринок, які його можуть змінювати: екологічні, санітарні, законодавчі.

План маркетингу

Маркетинговий план, як складова частина бізнес-плану, потрібний для внутрішньої організації діяльності підприємства і для контактів із партнерами та інвесторами. Він ґрунтується на інформації, одержаної на основі дослідження та аналізу ринку.

Структура цього розділу повинна включати такі ключові питання:

а) загальну стратегія маркетингу;

б) стратегію ціноутворення;

в) тактику реалізації продукції;

г) політику післяпродажного обслуговування;

д) рекламну концепцію просування товару на ринок.

А) Загальна стратегія маркетингу.

Якщо бізнес-план, що розробляється, є планом розвитку підприємства, то у підрозділі необхідно сформулювати загальну стратегію маркетингу на підприємстві, тобто описати ринкову філософію та стратегію підприємства, виходячи з особливостей продукції, що випускається та каналів її реалізації у вибраній підприємством ринковій ніші. У випадку розробки бізнес-плану інвестиційного проекту цей підрозділ можна опустити.

Б) Стратегія ціноутворення.

Визначається ціна продукту (послуги), методи її встановлення та вплив на становище підприємства у ринковому середовищі. Доцільно обґрунтувати правильність цінової стратегії підприємства і відмінності в цінах на власну продукцію та продукцію конкурентів із точки зору придбання споживачем додаткових цінностей у вигляді новизни, якості, гарантії, додаткового обслуговування, зменшення вартості експлуатації тощо. Розробляти цінову стратегію підприємства потрібно з точки зору взаємозалежності ціни, частки підприємства на ринку та прибутку.

В) Тактика реалізації продукції.

Описуються методи та канали реалізації продукції (наприклад, власна торговельна мережа, торговельні представники, посередники), які можуть бути застосовані у найближчий час і на віддалену перспективу. Необхідно обґрунтувати вибір саме цих каналів та Їх учасників.

Г) Політика післяпродажного обслуговування.

Описуються умови гарантій, які надаватиме підприємство у випадку реалізації товару, що потребує післяпродажного обслуговування, а також ступінь їх важливості для споживачів продукції підприємства. Оцінюється можливість отримання доходів від післяпродажного обслуговування.

Д) Рекламна концепція просування товару на ринок.

Містить інформацію про те, як підприємство збирається привертати увагу потенційних споживачів своєї продукції (розміщенням реклами-в газетах та журналах, підготовкою рекламних буклетів та листівок, участю у виставках та ярмарках, організацією власної веб-сторінки в Інтернеті тощо).

Виробничий план

Головна мета розділу – довести потенційним партнерам, що підприємство реально може виготовляти необхідну кількість якісного товару в зазначений термін.

Структура цього розділу є такою:

а) виробничі потужності та їх розвиток;

б) стратегія постачання та виробничий процес;

г) план науково-дослідних розробок та інженерного доопрацювання продукту;

д) державне та правове регулювання діяльності підприємства.

А) Виробничі потужності та їх розвиток.

Необхідно описати наявні виробничі потужності (для вже існуючого підприємства), включаючи виробничі та адміністративні приміщення, склади, площадки, спеціальне обладнання, механізми та інші виробничі фонди, що має підприємство і ті, які необхідні для реалізації проекту. Крім того, необхідно вказати, які додаткові потужності планується залучити в наступні роки (оренда додаткових приміщень, купівля чи лізинг обладнання тощо) і яку частину коштів планується використати з цією метою.

Б) Стратегія постачання та виробничий процес.

Подається опис виробничого процесу, пов'язаного з випуском нового продукту, рішень щодо постачання комплектуючих чи компонентів (наприклад, купівля чи власне виробництво). Описуючи виробничий процес, необхідно відмітити особливості розташування виробництва з огляду вигідності оренди чи лізингу, зручності для постачальників, залучення робочої сили, матеріального забезпечення, впливу сезонності на завантаженість потужностей, а також інших важливих для підприємства факторів.

Важливо визначити необхідні для виробництва ресурси, перелік існуючих і потенційних постачальників (дублюючих партнерів), ступінь їх надійності, а також відповідні гарантії, що забезпечать належну договірну дисципліну. Успішним вирішенням цієї задачі може бути наявність альтернатив не тільки в самому контингенті постачальників, але і в ресурсах, які вони постачають, включаючи можливість застосування відповідних замінників. Необхідно висвітлити питання контролю якості продукції, що випускається і те, яким чином запроваджена система контролю якості буде мінімізувати рівень браку.

Г) План науково-дослідних робіт та інженерного доопрацювання продукту.

Доцільно ґрунтовно розглянути питання, пов'язані з технічним доопрацюванням продукту: на якій стадії проекту знаходиться продукт, скільки часу та зусиль треба на його запуск у серійне виробництво. До робіт з інженерного доопрацювання продукту належить розробка спеціального обладнання, інженерні роботи для перетворення лабораторного зразка в кінцевий продукт, дизайн тощо.

Структура підрозділу включає:

- поточний стан розробки продукту;

- проблеми та ризик розробки продукту;

- можливість удосконалення та створення нових продуктів;

- затрати на науково-дослідні роботи та інженерне доопрацювання;

- питання власності (авторські права, патенти тощо).

Д) Державне та правове регулювання.

Цей пункт повинен містити посилання на будь-які нормативні акти (державні, місцеві, зарубіжні), що стосуються діяльності підприємства в цілому та реалізації проекту, зокрема, включаючи закони, укази, постанови, інструкції, ліцензії, пропускний режим, вимога реєстрації в органах влади тощо.

Організаційний план та управління

Мета розділу – переконати потенційного інвестора, що організаційна структура управління проектом є оптимальна, а команда менеджерів професійно сформована, здатна ефективно реалізовувати заплановане.

Рекомендована структура даного розділу включає:

а) організаційно-управлінську структуру;

б) діловий розклад;

в) кадрову політику та стратегія.

А) Організаційно-управлінська структура.

У цьому пункті відображається організаційна структура управління проектом, особові характеристики, кваліфікація та відповідальність персоналу. Доречно також розглянути питання оплати праці керівників проекту, взаємозв'язку заробітної плати та результатів виробничої діяльності. Крім того, слід указати потребу у зовнішніх консультантах і способах підвищення кваліфікації працівників.

У випадку, коли мова йде про новостворене підприємство, то необхідно висвітлити умови статутного договору.

Ключові питання цього розділу:

1) За яким принципом побудовано організаційну структуру управління підприємства?

2) Чи узгоджується ця структура з рішеннями, які вже були прийняті в маркетинг-плані та виробничому плані?

3) Обов'язково подати схему організаційної структури, відобразити в ній функціональні взаємозв'язки між підрозділами.

4) Які саме працівники потрібні для реалізації ідеї бізнес-плану?

5) Які конкретно ділові навички, освіта, досвід, кваліфікація їм необхідні?

6) Які форми залучення до співпраці в організації планується використовувати?

Б) Діловий розклад.

Це необов'язкова, але бажана частина бізнес-плану, в якій установлюється часовий графік ключових дій, таких як розробка продукту й процес його виробництва, рекламна кампанія, отримання перших партій товару, надходження коштів на рахунок підприємства, а також важливі другорядні завдання, що впливають на успіх підприємства. Складання розкладу дозволяє контролювати ключові етапи розробленого проекту з метою зменшення загального ризику, передбачати та коректувати збої, що виникають. Крім того, правильно складений розклад свідчить про професіоналізм управлінської команди на підприємстві. Як правило, підприємства мають схильність недооцінювати час. необхідний для виконання різних задач, що підвищує ризик.

В) Кадрова політика та стратегія.

Даний підрозділ стисло характеризує загальну філософію підприємства щодо кадрових питань і специфіки управління персоналом. Зокрема, в ньому висвітлюють: строки комплектування кадрів, процедуру добору кадрів, оплату праці та мотиваційні схеми.

Ключові питання:

1) Коли планується комплектування підприємства?

2) Які стандарти і процедури будуть застосовуватися при доборі персоналу?

3) Який рівень і структура зарплати плануються?

4) Які стимуляційні важелі використовуватимуться?

5) Чи буде підприємство займатися підготовкою, перепідготовкою персоналу і скільки це коштуватиме?

6) Яку стратегію управління персоналом пропонує підприємство?

Фінансовий план

Фінансовий план повинен містити дані щодо обсягів продажу, валового прибутку, затрат на обладнання та оплату праці та інших ключових витрат. При… Важливими моментами в процесі розробки фінансового плану є: - прогнозування обсягів реалізації з врахуванням зміни попиту на продукцію;

А) Необхідність фінансування та повернення вкладень {план формування та використання коштів).

У цьому розділі необхідно відповісти на такі запитання:

# Які кошти необхідні для реалізації проекту?

# Які джерела їх отримання?

# На які цілі вони будуть використовуватися?

# Яка тенденція зміни активів підприємства в процесі його функціонування?

# Який фінансовий результат буде одержаний від вкладення коштів?

# Гарантії повернення (гарантії банку, уряду, застава майна тощо)?

Ключовим етапом процесу розробки бізнес-плану є вибір джерел фінансування проекту. Вони можуть бути як зовнішніми (за рахунок позик та емісій акцій), так і внутрішніми (за рахунок нерозподіленого прибутку). При формуванні раціональної структури джерел коштів (співвідношення між залученими та власними коштами) необхідно виходити з максимізації ринкової вартості підприємства. Критерієм вибору при цьому служить співвідношення рентабельності (Р) та середньої розрахункової ставки процента (СПср).

Проте для прийняття рішення щодо формування оптимальної структури джерел коштів враховуються також інші фактори: темпи нарощування обороту підприємства, стабільність динаміки обороту, рівень і динаміка рентабельності, структура активів, відношення кредиторів до підприємства, прийнятний ступінь ризику для керівництва підприємства.

б) Оцінка ринкової частки та обсягів реалізації (продажу).

Прогнозування обсягів продажу є початковою точкою фінансового плану і тому тут необхідно звернути особливу увагу на реалістичність оцінки. Правильно зроблений прогноз щодо продажів є основою для:

- організації виробничого процесу;

- ефективного розподілу коштів та ресурсів;

- дійового контролю над запасами.

Період прогнозу продажів повинен бути тісно пов'язаний із загальним плановим горизонтом проекту.

В) Баланс активів та пасивів підприємства (балансовий план проекту).

На відміну від інших фінансових документів, баланс підприємства складається раз на рік. Основна мета балансового плану - дати інформацію про кошти, які будуть вкладені в активи різних видів, і за рахунок яких пасивів буде фінансуватися придбання цих активів.

Для існуючого підприємства необхідно подати баланси за попередні роки діяльності підприємства.

Г) План доходів та витрат.

Цей план показує динаміку формування та зміни прибутку в часі і розробляється теж на три роки. Якщо бізнес-план розробляється як план розвитку існуючого підприємства, то необхідно подати звіт про фінансові результати діяльності підприємства за минулі роки.

У цьому розділі подаються розрахунки таких показників:

- доходів отриманих від реалізації виготовленої продукції;

- витрат на виробництво продукції;

- сумарного прибутку;

- загальновиробничих витрат (по видах);

- чистого прибутку;

- порогу рентабельності.

Д) План грошових надходжень та виплат {грошовий потік).

Ця частина бізнес-плану показує інвестору скільки коштів потребує проект, звідки і коли ці кошти будуть надходити. Завдання балансу надходжень та виплат – перевірити їх синхронність, а отже ліквідність підприємства. Звідси випливає важлива інформація для визначення загальної вартості проекту - якщо збут продукції буде пов'язаний з тривалою відстрочкою платежів, тобто дебіторською заборгованістю, то в такому разі для підтримання життєдіяльності підприємства необхідні додаткові кошти, що збільшує потребу в інвестиціях.

Е) Фінансові показники оцінки ефективності проекту.

Цей пункт є надзвичайно важливою частиною бізнес-плану, оскільки дає інформацію про ефективність та ліквідність проекту, представленого бізнес-планом. Тут необхідно розрахувати та представити сукупність фінансових показників, які допоможуть оцінити ефективність проекту.

Оцінка ризиків та страхування

Для великих інвестиційних проектів необхідна ґрунтовна оцінка ризику із застосуванням спеціального математичного апарату теорії імовірності. Для… До основних видів ризиків належать: - ринковий (відсутність перспектив розвитку ринку, підвищення рівня конкуренції в галузі);

Способи зниження ризику

Приймаючи рішення щодо обрання способу зниження ризику в системі управління ризиком, необхідно враховувати можливий рівень збитків та ймовірність…

Інша інформація

У цій частині бізнес-плану подаються усі додаткові матеріали, що стосуються документа, але знаходження яких по тексту утруднювало б розуміння ідеї та змісту бізнес-плану, а саме:

- посилання;

- копії статей у газетах, журналах, тематичних звітах;

- бібліографія;

- біографії;

- контракти., угоди, договори;

- графіки, малюнки.

Закономірно, що структура бізнес-плану не може бути однаковою в усіх випадках, але процес формування структури бізнес-планів різних типів має багато спільного.

РОЗДІЛ 9. ПРИПИНЕННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

9.1. Ліквідація і реорганізація підприємства.

9.2. Банкрутство і санація суб'єктів підприємництва.

Ліквідація і реорганізація підприємства

      Таблиця 9.1.

Порівняльна характеристика форм реорганізації

  Розглянемо механізм і процедуру виділення (виокремлення) та злиття… Виокремлення дає змогу засновникам товариства з обмеженою відповідальністю розійтися, максимально враховуючи інтереси…