Загальні положення.

1.1. Мета і завдання вивчення дисципліни.

«Основи теорії літератури» – обов’язкова дисципліна, яка читається студентам-журналістам першого року навчання й спрямована на поглиблення та систематизацію знань про мистецтво слова (у його функціональному та генетичному аспектах), вироблення навиків наукового опису, аналізу та інтерпретації літературно-художнього твору, прищеплення інтересу до художньої літератури та бажання читати, уміння сприймати тексти різних стильових парадигм, давати їм естетичну оцінку.

Курс «Основи теорії літератури» супроводжує курси «Історії української літератури», «Історії зарубіжної літератури», слугує понятійною базою та інструментарієм засвоєння навчального матеріалу, формує в студентів розуміння дослідницької методології, привчає тлумачити твір з позиції певної школи і напряму. Він сприяє виробленню в майбутніх журналістів чіткості і точності мислення та висловлювання, доповнює спеціальні знання, збагачує мовленнєву й загальну культуру.

Мета навчальної дисципліни: виробити в студентів розуміння образно-чуттєвої природи мистецтва, зокрема художньої літератури; сформувати основні знання про літературу, твір, образ, художність, версифікацію, генерику та генезис художньої літератури; прищепити навики наукового вивчення літературно-художнього твору; створити уявлення про історіографію літературознавства.

Основні завдання: навчити студентів практично застосовувати теоретичні знання, послуговуватися ними в естетичному й науковому сприйманні творів.

 

1.2. Опис предмета навчальної дисципліни.

Таблиця 1.

семестр	обов’язкова чи за вибором	загальна кількість годин	загальна кількість кредитів	кількість змістових модулів	лекції, години	практичні заняття, години	самостійні робота, години	індивідуальна робота, години	вид контролю
І	обов’язкова								екзамен

Таблиця 2.

Кількість модулів	Назви модулів	К-ть годин	К-ть балів
Модуль І.	Література. Твір. Тропи.
Модуль ІІ.	Генерика та генезис художньої літератури.
Модуль ІІІ.	Версифікація.	26(+5*)	32(+10*)
Модуль ІV.	Наукове вивчення літературно-художнього твору.	12(+14*)	16(+10*)

1.3. Перелік видів навчальної діяльності студентів (лекції, практичні, лабораторні заняття тощо), їх стисла характеристика.

 

Вивчаючи навчальну дисципліну, студенти відвідують лекції (виклад лектора конспектують), практичні заняття, до яких заздалегідь готуються за рекомендованим планом і літературою (у робочих зошитах занотовують відповіді або тези для висвітлення теоретичних положень, засвоюють матеріал; виконують вправи та інші завдання). На практичних заняттях студенти дають усні або письмові відповіді на запитання з теми, виконують тренувальні вправи.

Теми лекцій і практичних занять здебільшого дублюються, що спрямоване на глибше осмислення і більш ґрунтовне засвоєння студентами матеріалу.

Курс передбачає також виконання індивідуальної та самостійної роботи. Індивідуальні завдання cкеровані на поглиблення теоретичної бази знань студентів через тезаурусний контроль і розвиток практичних навиків методами вправ, спостереження, зіставлення тощо. Самостійна робота – це контрольні завдання підсумкового характеру (кожен студент має свій окремий нормативний варіант завдань), науково-творчі завдання.

 

1.4. Перелік форм контролю (поточного, модульного, підсумкового).

Таблиця 3.

КОНТРОЛЬ(форми)
Поточний	Модульний	Підсумковий
1) усне опитування; 2) письмове опитування; 3) тестування; 4) перевірка зошитів.	1) складання термінологічного мінімуму; 2) аналіз тексту; 3) творча робота.	1) контрольна робота; 2) рейтинг.

1.5. Шкала оцінювання.

Таблиця 4.

За шкалою ECTS	За національною шкалою	За шкалою навчального закладу
А	Відмінно	100–90
B//C	Добре	89–82//81–75
D//E	Задовільно	74–68//67–60
F//X	Незадовільно з можливістю повторного складання	59–48//47–35
F	Незадовільно з обов’язковим повторним курсом	34–1

1.6. Критерії оцінювання знань.

Таблиця 5.

Зміст   Види навчальної діяльності	І семестр
загальна кількість годин	кількість занять або видів роботи	Кількість балів за одне заняття або вид роботи	загальна максимальна кількість балів
Лекції
Практичні заняття
Індивідуальна робота	(6х4; 2х4)	4+4
Самостійна робота	(5+5+5+5*+14*)	3 (+2*)	5+5+5 (+10*+10*)	15(+20*)
УСЬОГО				120(+20*)

 

² Відвідуючи лекцію, студент отримує 1 бал (якщо виклад лектора грамотно й охайно занотований, матеріал осмислений).

² Відвідуючи практичне заняття, студент може отримати 5; 4; 3; 2; 1; 0 балів:

 

5 балів – матеріал успішно засвоїв; чітко, грамотно, вмотивовано відповідає на поставлене запитання; вміє практично застосовувати набуті теоретичні знання;

4 бали – матеріал успішно засвоїв; чітко, грамотно, вмотивовано відповідає на поставлене запитання; вміє практично застосовувати набуті теоретичні знання, але допускає окремі неточності, виказує невпевненість;

3 бали – матеріал здебільшого засвоїв, дає правильну, але не повну відповідь; помиляється, але може виправити свою помилку після зауваження; відчуває складнощі практичного застосовування теоретичного знання;

2 бали – студент готувався до заняття, має в зошиті відповіді на питання плану, знає визначення понять, але не дає повної відповіді, збивається, відчуває проблеми з практичним застосуванням теоретичних знань;

1 бал – студент має фрагментарне уявлення про матеріал.

0 балів – студент не готовий до заняття.

 

² Якщо студент пропустив заняття або оцінений 0 балів, він усно складає цю тему викладачеві; пропущену лекцію переписує, опрацьовує літературу і також усно складає матеріал викладачеві. Відпрацювання здійснюється в позаурочний час у день чергування викладача на кафедрі й оцінюється за загальним стандартом.

² Самостійна й індивідуальна робота оцінюється 5 балами, два види – 10-ма. Враховується якість знань, викладу, повнота висвітлення проблеми, творчий підхід, практичні навики, кількість засвоєних понять, їх розуміння.

² Оцінка з курсу виводиться за формулою:

семестровий бал/2 + екзаменаційний бал,тобто

120(+20*)/2 + 40,

а це означає, що на заняттях та виконуючи самостійну й індивідуальну роботу студент набирає 60 (+10*) балів, ще 40 балів має змогу дібрати під час екзамену.

² Зірочкою (*) у програмі позначені види робіт (і кількість годин, балів за них), які не обов’язкові для виконання в поточному навчальному процесі, але дають змогу студентові підвищити свою рейтингову оцінку. Не реалізовані протягом семестру навчальні години для самопідготовки студент використовує під час сесії, готуючись до екзамену.

 

1.7. Рекомендації для студентів щодо опрацювання змістових модулів, індивідуальної та самостійної роботи, оформлення звітної документації, організації навчального процесу.

 

Змістовий модуль передбачає засвоєння студентами лекційного матеріалу, поглиблення знань, вироблення умінь і навиків під час практичних занять, виконання індивідуальної та самостійної роботи.

Кожен вид роботи студента оцінюється, в окремих випадках (пропуски з поважної причини, інше) студент має право скласти або перескласти той чи той вид роботи.

 

² Для запису лекцій студенти відводять окремий зошит, який охайно ведуть. Викладач може перевірити лекційні записи.

² Для підготовки до практичних занять студенти відводять окремий зошит. У ньому виконують домашні завдання й тренувальні аудиторні вправи; конспектують першоджерела (за вказівкою викладача). Викладач періодично перевіряє робочі зошити.

² Індивідуальна робота передбачає засвоєння студентами термінологічного мінімуму за чотирма змістовими напрямками (ІР №№ 1–4) та проведення колоквіумів із чотирьох самостійно опрацьованих тем (ІР №№ 5–8). Студенти складають термінологічний мінімум («Словник») через індивідуальну бесіду з викладачем у позаурочний час; заняття-колоквіуми відбуваються згідно з розкладом. Дата зарахування індивідуальної роботи: № 1 – 27.09.2012 р.; № 2 – 25.10.2012 р.; № 3 – 22.11.2012 р.; № 4 – 14.12.2012 р.; №№ 5–8 – не пізніше 14.12.2012 р.

² Студенти виконують самостійну роботу: 2 персональні домашні контрольні роботи, творчу роботу (обов’язково); за бажанням – пишуть реферат з елементами текстового дослідження з проблем художньої мови, стилю тощо, роблять повний версифікаційно-художній аналіз поезії (по 10 балів). Контрольні роботи студенти виконують самостійно, послуговуються всією доступною навчальною та науковою літературою. Завдання до контрольної роботи кожен студент отримує індивідуально (на окремих картках). Для цих робіт студенти відводять окремий зошит, який здають на перевірку викла-дачеві. Творча робота виконується на занятті. Остаточна дата зарахування самостійної роботи(всіх видів): 14.12.2012 р.

² Консультаційно-залікові дні викладача (можна відпрацювати пропуски, скласти індивідуальну роботу (словник), здати самостійну роботу): вівторок, четвер (щотижня, 14.40 – 16.00), кафедра української літератури (кім. 411).

2. Зміст модулів.

 

2.1. Модуль І. Література. Твір. Тропи.

2.1.1 Зміст теми.

Студенти усвідомлюють:

· зміст, предмет і завдання теорії літератури;

· місце теорії літератури в системі літературознавчих дисциплін, особливості інтеграції наук при вивченні літературно-художнього твору;

· характер накопичення теоретико-літературного знання, історіографію та етапи розвитку науки;

· відмінність художньої літератури від наукової і публіцистичної;

· художність літератури, зумовлену її образно-стилістичними особливостями;

· природу художнього образу;

· специфіку художнього мовлення;

· структуру художнього цілого (твору).

 

2.1.2 Види навчальної діяльності студентів.

 

Лекції

Таблиця 6 А.

№ п/п	Тематика і зміст лекцій	К-ть год	Література (основна, додаткова)	Обладнання, ресурси	К-ть бал.
1.	Лекція № 1 Теорія літератури як наука. 1. Зміст, предмет і завдання теорії літератури. 2. Теорія літератури в сис-темі літературознавчих дис-циплін. 3. Зв’язок теорії літератури з гуманітарними і техніч-ними науками. 4. Становлення теорії літе-ратури як науки, основні етапи її розвитку.		А: 1. Галич О., Назарець В., Василь-єв Є. Теорія літератури. – К., 2001. – С. 3–17. 2. Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. – К., 2003. – С. 5–22. 3. Іванишин В. П. Нариси з теорії літератури. – К., 2010. – С. 9–70. Б: 4. Моклиця М. Основи літерату-рознавства. – Тернопіль, 2002.– С. 8–15. 3. Пахаренко В. Українська пое-тика. – Черкаси, 2002. 5. Хализев В. Теория литературы. – М., 1999.	Короткий тематичний літе-ратурознавчий словник. Ч. ІV: Напрями, школи, течії в теорії літератури / Уклала Г. Білик. – Полтава, 2010 (схеми).
2.	Лекція № 2 Література як вид мистецтва. 1. Поняття художньої літе-ратури, її «предмет» і спе-цифіка. 2. Види художньої літерату-ри. 3. Функції літератури. 4. Художня література се-ред інших видів мистецтва.		А: 1. Галич О., Назарець В., Василь-єв Є. Теорія літератури. – К., 2001. – С. 83–116. 2. Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. – К., 2003. – С. 23–55. 3. Моклиця М. Основи літера-турознавства. – Тернопіль, 2002. – С. 16–64. Б: 4. Іванишин В. П. Нариси з теорії літератури. – К., 2010. – С. 71–100, 117–136. 5. Тимофеев Л. Основы теории литературы. – М., 1976. – С. 19–85.	Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч. І: Література. Твір. Тропи / Уклала Г. Білик. – Полтава, 2010 (схеми).
3.	Лекція № 3 Літературно-художній твір як система. 1. Уявлення про мистець-кий твір, «теорії твору» в мистецтвознавстві. 2.Структура літературно-художнього твору (концеп-ція О. Потебні).		А: 1. Галич О., Назарець В., Василь-єв Є. Теорія літератури. – К., 2001. – С. 116–251. 2. Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. – К., 2003. – С. 137–207. 3. Моклиця М. Основи літера-турознавства. – Тернопіль, 2002. – С. 65–80. Б: 4. Хализев В. Теория литерату-ры. – М., 1999. – С. 143–285.	Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч. І: Література. Твір. Тропи / Уклала Г. Білик. – Полтава, 2010 (схеми);   Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч. ІV: Напрями, школи, течії в літературознавстві / Уклала Г. Білик. –Полтава, 2010 (схеми).
4.	Лекція № 4 Літературно-художній образ. 1. Образ як спосіб існував-ня мистецтва. Специфіка літературно-художнього об-разу, його знакова природа. 2. Класифікація літератур-но-художніх образів. 3. Засоби творення образів.		А: 1. Галич О., Назарець В., Василь-єв Є. Теорія літератури. – К., 2001. – С. 96–115. 2. Іванишин В. П. Нариси з теорії літератури. – К., 2010. – С. 100–117. 3. Безпечний І. Теорія літератури. – К., 2009. – С. 20–31. Б: 4. Введение в литературоведение. – М., 2006. – С. 22–52.	Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч. І: Література. Твір. Тропи / Уклала Г. Білик. – Полтава, 2010 (схеми).
5.	Лекція № 5 Теорія художньої мови. 1. Мова як спосіб буття лі-тератури. Зображально-ви-ражальні можливості слова. 2. Уявлення про мову худо-жньої літератури та літера-турну мову. 3. Художній стиль мовлен-ня. 4. Мова автора і мова пер-сонажів. Уявлення про на-ратологію. 5. Мова художньої літе-ратури й культурно-істо-ричний процес.		А: 1. Галич О., Назарець В., Василь-єв Є. Теорія літератури. – К., 2001. – С. 141–238. 2. Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. – К., 2003. – С. 208–317. 3. Іванишин В. П. Нариси з теорії літератури. – К., 2010. – С. 148–160. Б: 4. Безпечний І. Теорія літератури. – К., 2009. – С. 47–154. 5. Тимофеев Л. Теория литерату-ры. – М., 1972. – С. 178–256.	Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч. І: Література. Твір. Тропи / Уклала Г. Білик. – Полтава, 2010 (схеми).

 

 

Практичні заняття

Таблиця 6 Б.

№	Тематика і зміст практичних занять	К-ть год	Література (основна, додаткова)	Обладнання, ресурси	К-ть бал.
1.	Практичне заняття № 1 Література як вид мистецтва. 1. Поняття художньої літера-тури, її специфіка, зображаль-но-виражальні можливості. 2. Уявлення про художність і літературність. 3. Функції літератури. 4. Художня література серед інших видів мистецтва.		1. Галич О., Назарець В., Василь-єв Є. Теорія літератури. – К., 2001. – С. 83–116. 2. Іванишин В. П. Нариси з теорії літератури. – К., 2010. – С. 71–100, 117–136. 3. Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства.– К., 2003. – С. 23–55. 4. Хализев В. Теория литерату-ры. – М., 1999. – С. 88–105.	Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч. І: Література. Твір. Тропи / Уклала Г. Білик. – Полтава, 2010 (схеми).
2.	Практичне заняття № 2 Зміст літературно-художнього твору. 1. Уявлення про структуру літературно-художнього твору. 2. Зміст і форма твору як нероздільна єдність. Тлума-чення цих понять різними науковими школами в літера-турознавстві. 3. Елементи змістової органі-зації: а) тема (тематика, мотив); б) проблема (проблематика); в) ідея (ідейний зміст); г) фабула; ґ) характер; д) пафос. Завдання 1. Письмово в робочих зоши-тах прокоментуйте змістові компоненти поеми «Катери-на» Т. Шевченка (визначте тему, проблему, ідею, фабу-лу, характер, пафос). 2. Письмово в робочих зоши-тах прокоментуйте змістові компоненти вірша «Садок ви-шневий коло хати...» Т. Шев-ченка.		1. Галич О., Назарець В., Василь-єв Є. Теорія літератури. – К., 2001. – С. 124–146. 2. Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. – К., 2003. – С. 137–207. 3. Іванишин В. П. Нариси з теорії літератури. – К., 2010. – С. 137–195. 4. Моклиця М. Основи літера-турознавства. – Тернопіль, 2002. – С. 65–80.	Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч. І: Література. Твір. Тропи. / Уклала Г. Білик. – Полтава, 2010 (схеми).
3.	Практичне заняття № 3 Літературно-художній образ. 1. Художній образ – основа мистецтва. Ознаки художньо-го образу в літературі. 3. Класифікація літературно-художніх образів: а) за предметним зображен-ням; б) за співвідношенням чут-тєвого образу та ідеї; в) за місцем у творі; г) за естетичною природою; ґ) за стилем; д) за походженням.   Завдання Доберіть уривок із художньо-го тексту, визначте (письмо-во) в ньому всі наявні образи.		1. Галич О., Назарець В., Василь-єв Є. Теорія літератури. – К., 2001. – С. 83–116. 2. Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. – К., 2003. – С. 23–55. 3. Іванишин В. П. Нариси з теорії літератури. – К., 2010. – С.110–116. 4. Моклиця М. Основи літера-турознавства. – Тернопіль, 2002. – С.16–64. 5. Хализев В. Теория литерату-ры. – М., 1999. – С. 88–105. 6.Тимофеев Л. Теория литерату-ры. – М., 1976. – С. 19–85.	Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч. І: Література. Твір. Тропи / Уклала Г. Білик. – Полтава, 20010 (схеми).
4.	Практичне заняття № 4 Мова художньої літератури. 1.Художньо-мовленнєва орга-нізація літературного твору. 2. Засоби увиразнення худож-нього мовлення: а) фонетичні; б) словотворчі; в) лексико-синонімічні; г) контекстуально-синоніміч-ні (тропи); ґ) синтаксичні (стилістичні фігури).   Завдання 1. Виконайте вправи 3, 4, 5, 6, 7, 8 за посібником: Короткий тематичний літературознав-чий словник. Ч.1: Література. Твір. Тропи. – Полтава, 2010. – С. 86–88.		1. Галич О., Назарець В., Василь-єв Є. Теорія літератури. – К., 2001. – С. 141–238. 2. Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. – К., 2003. – С. 208–317. 3. Тимофеев Л. Теория литерату-ры. – М., 1972. – С. 178–256. 4. Парандовський Я. Алхімія слова. – К., 1991.	Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч. І: Література. Твір. Тропи / Уклала Г. Білик. – Полтава, 2010 (схеми).
5.	Практичне заняття № 5 Композиція літературно-художнього твору. 1. Уявлення про композицію літературно-художнього тво-ру, композиційні елементи і зв’язки. 2. Композиція і архітектоніка. 3. Типи композиції. 4. Сюжет, сюжетна лінія, еле-менти сюжетної будови. 5. Сюжет і конфлікт. 6. Сюжет і фабула. 7. Типи сюжетів. 8. Позасюжетні елементи.   Завдання 1.Схарактеризуйте компози-цію і сюжет новели «Новина» В. Стефаника, поезії «Так ніхто не кохав» В. Сосюри. 2. У вигляді схеми зіставте поняття «композиція», «фабу-ла», «сюжет» твору.		1. Галич О., Назарець В., Василь-єв Є. Теорія літератури. – К., 2001. – С. 160–169, 238–251. 2. Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. – К., 2003. – С. 137–207. 3. Іванишин В. П. Нариси з теорії літератури. – К., 2010. – С. 166–172. 4. Качуровський І. Поняття про композицію художнього твору // Дивослово. – 2006. – № 5. – С. 35–40. 5. Безпечний І. Теорія літератури. – К., 2009. – С. 41–45. 6. Тимофеев Л. Теория литерату-ры. – М., 1972. – С. 155–159. 7. Хализев В. Теория литерату-ры. – М., 1999. – С. 262–285.	Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч. І: Література. Твір. Тропи / Уклала Г. Білик. – Полтава, 2010 (схеми, вправи).