Порядок версифікаційного аналізу вірша.

1. Запишіть текст вірша.

2. Схарактеризуйте строфіку, якщо вірш має строфічну будову (тип строфи або типи строф, коли вони різного зразка). В іншому випадку зазначте, що вірш астрофічний.

3. Схарактеризуйте римування (тип; схема). Якщо вірш неримований, зробіть висновок: це білий вірш чи верлібр.

4. Установіть тип версифікаційної системи.

Для цього: 1) у всіх рядках виставте словесні наголоси (враховуйте, за наявності, явище проклітики, енклітики, тенденцію односкладових слів (службових частин мови) “не звучати”, не наголошуватися; властивість слів, у яких три і більше склади, набувати побічного наголошення; можливість ненормативного наголошення, відповідно до вимог ритмоладу твору); 2) пронумеруйте склади (від початку до кінця рядка; кожен рядок має свою нумерацію). Зіставте кількість складів і наголосів у співмірних (тих, що римуються) рядках. У силабічній системі кількість складів у співмірних рядках, або й у всій строфі, творі (повний силабічний вірш) однакова, кількість наголосів різна. У тонічній системі кількість наголосів (словесних або надфразових акцентів (тактів)) однакова, кількість складів різна. У силабо-тонічній системі у співмірних рядках однакова кількість складів, однакова кількість наголосів.

5. Зробіть ритмічну схему вірша, витримуючи його рядкову будову (– позначайте наголошений склад; U позначайте ненаголошений склад).

6. Визначте тип стопи силабо-тонічного вірша. Для цього випишіть нумерацію наголошених складів кожного рядка строфи, від наступної цифри відніміть попередню: якщо отримане парне число, вірш написаний двоскладовою стопою; якщо ж кратне трьом – трискладовою стопою. Починаючи від початку рядків, вертикальною рискою відітніть стопи в ритмічній схемі вірша. У рядку можуть з’явитися стопи пірихій, спондей, зрідка – двонаголошені трискладові стопи, проте вони залишаються другорядними, допоміжними, підпорядковуючись основній стопі. У вірші можуть закономірно поєднуватися (комбінуватися) різні стопи (це передає зміну ритму в першому й другому (після паузи-цезури) відтинках віршового рядка). Такі вірші називаються логаедами.

7. Визначте розмір силабо-тонічного вірша, підрахувавши кількість стоп у рядку (допоміжні стопи враховуються на користь провідних, відповідно збільшуючи їх кількість). Логаед має складний розмір.

8. Метр (міра, розмір) силабічного вірша – кількість складів у рядку (наприклад, тринадцятискладник); метр тонічного вірша: для чистого тонічного вірша – кількість наголосів у рядку (тригласник, п’ятигласник), для акцентного вірша – кількість сильних долей (наприклад, дводольник, тридольник).

9. Схарактеризуйте рядки силабо-тонічного вірша: акаталектичні (остання стопа витримана у своїх межах), каталектичні (остання стопа усічена, але наголошений склад повинен бути, інакше вона не відбувається); гіперкаталектичні (остання стопа подовжена одним або двома ненаголошеними складами).

10. Схарактеризуйте риму: граматична–неграматична, точна–неточна, повна–неповна; чоловіча, жіноча, дактилічна, гіпердактилічна; окситонна–парокситонна.

11. Схарактеризуйте клаузулу (у римованому вірші вона тотожна з римою): окситонна, парокситонна, дактилічна, гіпердактилічна.

12. Схарактеризуйте паузи.