основні смислові наголоси поняття пізнання;
основні види, рівні та форми пізнання;
філософські позиції, що виникають на ґрунті тлумачення можливостей людського пізнання та значення для нього його окремих складових;
існуючі у філософії тлумачення істини, її співвідношення із життєвою правдою людини.
наводити конкретні приклади реальних виявлень різних смислових наголосів поняття пізнання; співставляти між собою життєво-досвідне, наукове та художньо-мистецьке пізнання, виділяти їх переваги та недоліки;
пояснювати процесуальний характер пізнання в його основних формах та рівнях;
використовувати поняття істини для оцінки реальних знань; пояснювати відмінність між поняттями істини і правди.
складність і неоднозначність зв'язку людини і пізнання; цілісний, системний та процесуальний характер пізнавальної діяльності;
багатоаспектність філософського поняття істини; значення методів для якісних характеристик наукового пізнання.
План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
15.1. Поняття пізнання та його види.
15.2. Рівні та форми пізнання.
15.3. Проблема істини в пізнанні. Істина та якісні характеристики знання.
15.4. Людина і пізнання. Істина і правда.