рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Статус і роль офіцера структури виховної роботи в системі військового управління.

Статус і роль офіцера структури виховної роботи в системі військового управління. - раздел Философия, ВИХОВНА РОБОТА: МЕТОДОЛОГІЯ   Методологічною Основою, Яка Забезпечує Всебічність Вивчення П...

 

Методологічною основою, яка забезпечує всебічність вивчення професійної діяльності офіцера структури виховної роботи, являється єдність особистісного та соціально-діяльнісного підходу до її опису. Ця єдність реалізується за допомогою таких принципів:

– єдності особистості та діяльності;

– системності, яка дозволяє відокремлювати відносно самостійні рівні, які дають свою картину професії на даному її "зрізі";

– принцип розвитку, який дозволяє враховувати її динаміку та визначити перспективу;

– принцип цілеспрямованості, який визначає конкретні цілі діяльності;

– принцип адекватності, який випливає з вимог достатньої повноти описання професійної діяльності;

– принцип надійності, який вимагає врахування екстремальних умов діяльності офіцера структури виховної роботи.

В інтересах аналізу професійної діяльності офіцера структури виховної роботи необхідно вибрати сукупного його представника, діяльності якого були б притаманні найбільш суттєві риси всіх фахівців даної професії.

Як відомо, розрізняють три рівні військового управління – стратегічний, оперативно-тактичний і тактичний. Якщо на стратегічному рівні управлінська діяльність носить більш безособовий характер, а на тактичному він більше залежить від індивідуально-контактних форм управління, то на оперативно-тактичному ці дві форми управлінської діяльності поєднуються в складному їх переплетінні. Тому за базову діяльність офіцера структури виховної роботи візмемо діяльність заступника командира бригади з виховної роботи як представника оперативно-тактичної ланки управління, який в своїй діяльності поєднує риси і стратегічного і тактичного рівня управлінь.

Для визначення статусу і ролі офіцера структури виховної роботи в системі військового управління необхідно дати визначення понять “соціальний статус” і “соціальна роль”.

Військова організація, як специфічна соціальна організація, має свою "соціальну карту", тобто певним чином розграфований організаційний простір. "Топографія" організаційного простору має чотири типи розподілу:

1. Географічний - розподіл військовослужбовців по частинах, підрозділах тощо.

2. Функціональний – розподіл за військово-обліковим фахом (інтереси, мовні стереотипи кожного військового фаху складають не менші перепони для процесу комунікації, ніж фізичний розподіл.

3. Ієрархічний розподіл – порядок підлеглості, визначення норм формальної структури.

4. Статусний розподіл – визначає правила поведінки людей, які займають в організації той чи інший статус. Правила і норми встановлюються для кожної посадової позиції і фіксують обов'язки і відповідальність індивіда по відношенню до організації, закріплюють набір цінностей їй притаманній.

Розподіл організаційного простору військової організації на чотири типи досить умовний, всі вони існують у взаємозалежності, взаємодоповнюють один одну. Нашому аналізу підлягає статусний розподіл військової організації.

Місце особистості в суспільстві, яке визначає її спосіб життя і належність до певних соціальних, професійних та інших груп, тобто ознаки, що характеризують особистість як певний соціальний тип, фіксуються в понятті "статус".

Соціальний статус – співвідносне положення (позиція) індивіда, або групи в соціальній системі.

Підґрунтя статусу становлять її права, які надаються особистості суспільством, конкретними соціальними групами і обов'язки, які вона повинна виконувати відповідно до її місця в соціальній структурі. Оскільки людина є центром перетину зв'язків різного рівня й різних спільностей, можна відокремити кілька статусів особистості (економічний, правовий, особистий), які виступають як соціальні ситуації її розвитку, складові інтегрального, соціального статусу.

Узагальнюючи погляди вчених на визначення статусу, враховуючи єдність об'єктивного і суб'єктивного, можна зробити визначення, що під статусом розуміється одиниця соціальної системи, певне місце в структурі синхронних зв'язків між учасниками соціальної спільності, яке визначене в термінах прав і обов'язків, привілеїв та свобод, ступеню відношення до влади, яка залежить від умов і характеру самодіяльності, так і від якості людини.

Залежно від того, на якому рівні ми розглядаємо статус особистості (соціальної структури, суспільства або конкретного колективу), обсяг і якість прав і обов'язків змінюються від найбільш загальних до конкретних відносин. Відповідно змінюються і вимоги до якості особистості – носія статусу. На рівні первинного колективу вони ґрунтуються на комплексі її поведінкових, соціально-психологічних властивостей, на рівні соціальної системи – узагальнених соціальних якостей.

Соціальний статус визначає місце особистості в системі суспільних відносин, які зафіксовані в керівних нормативних документах та можливості для всебічного розвитку й застосування своїх здібностей. Він розкриває основні функції особистості, як суб'єкта соціальних відношень, її діяльність в основних сферах життя й оцінку діяльності з боку суспільства, які визначаються в кількісних та якісних показниках (зарплата, премія, нагороди, завдання, привілеї, тощо).

Соціальний статус відповідає на питання "що повинна робити особистість згідно посади,яку обіймає та вимог керівних документів, норм і що вона за це отримує".

На питання "як вона це робить?" – відповідає поняття "соціальна роль".

Поняття "соціальна роль" фіксує соціально-психологічний аспект діяльності. Це поведінкова "технологія" реалізації соціальних функцій, закладених в статусі, конкретний спосіб їх виконання.

Соціальна роль розуміється як спосіб реалізації соціальної діяльності через певні вчинки особистості, її поведінку. Соціальна роль є ланкою зв'язку між статусом особистості та її позицією. Під останньою розуміється складна система відносин особистості, установок та мотивів, цілей та цінностей, певна спрямованість активності особистості, яка гарантується на її вибірковому, усвідомленому ставленні до людей безпосереднього оточення, суспільства, самої себе.

Роль – це характеристика особистості як члена колективу, соціальної групи, суспільства в процесі спілкування. Насамперед вона відображає залучення особистості до діяльності конкретного об'єднання, виконання в ньому певної функції та обов'язків за умови відповідної залежності між його членами.

Оскільки особистість завжди взаємодіє з багатьма групами і колективами, відіграючи в кожному з них специфічну роль, виявляючи різну міру активності, вона характеризується комплексом соціальних ролей, які утворюють рольове поле особистості. За допомогою цих ролей особистість включається в усі сфери суспільних відносин.

Для завершення теоретичного аналізу понять “статус” і “роль” потрібно звернути увагу на те що статус професії та роль її представників визначається шістьма цінностями-нормами, які їй притаманні. А саме:

1. Цілі даної професії, як відображення її соціальної функції, місця (статусу) у житті воєнної організації.

2. Історія професії, її ретро і перспективи.

3. Соціальна позиція професії стосовно інших соціальних груп і категорій у загальній системі класів, груп і категорій.

4. Зміст і умови професійної праці.

5. Особистісний зразок представника даної професії.

6. Професійні етика і звичаї, характерні для даної професії, які регулюють професійну діяльність і стиль життя її представників.

Якщо перші чотири групи цінностей характеризують статус професії – соціальні функції, обов'язки й права, то 5 і 6 групи характеризують соціальну роль представника професії – взірець, норму поведінки, яка доцільна для цього статусу.

Перший блок норм-цінностей об'єднує умови, які є необхідними для відкритого вияву статусу конкретної соціально-професійної групи.

Таким чином, ґрунтуючись на теоретичних положення перейдемо до визначення статусу і ролі офіцера структури виховної роботи.

Найважливішою умовою для відкритого прояву статусу є наявність опрацьованої законодавчої бази з військових питань, які пов'язані з визначенням місця органів виховної роботи в системі військового управління. До них відносяться: Концепція виховної роботи у Збройних Силах та інших військових формуваннях України, Положення про органи виховної роботи, Державна програма реформування і розвитку Збройних Сил України на період до 2005 року, Програма реформування і розвитку морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України.

Права і обов'язки деяких офіцерів структури виховної роботи викладені у, крім вказаних вище документів, у Статуті внутрішньої служби Збройних Сил України.

Великий вплив на статус професії, його характеристикою є престиж професії, або міри довіри до представників даної соціально-професійної групи.

За результатами дослідження міра довіри до офіцерів структури виховної роботи характеризується таким чином: 64,7% опитаних визначили образ як більш позитивний. Престиж служби офіцерами органів виховної роботи серед цивільного населення визначається таким показником: 33% опитаних рахують його вищим ніж середній, серед офіцерів і прапорщиків цей показник 43%, а серед рядового складу Збройних Сил 52,3%. Така оцінка престижу офіцера виховної роботи свідчить, що серед військових професій офіцерів ця професія займає належне місце в системі військового управління, їх діяльність позитивно впливає на боєздатність Збройних Сил України.

Згідно вимог керівних документів щодо організації виховної роботи в Збройних Силах України офіцери органів виховної роботи відповідають за:

– безпосередню організацію і проведення виховної роботи;

– морально-психологічний стан особового складу підпорядкованих їм військових частин (з’єднань);

– морально-психологічне забезпечення бойової готовності, бойової підготовки, виконання бойових завдань, військової дисципліни правопорядку, повсякденної життєдіяльності військової частини;

– гуманітарну підготовку та інформаційну роботу, організацію дозвілля військовослужбовців, членів їх сімей, працівників військової частини, їх соціальний захист, тощо.

Змістом їх діяльності є організація і проведення виховного процесу у військових частинах Збройних Сил України. Сутність якого, в свою чергу, як складової системи загальнонаціонального виховання, ґрунтуючись на його сучасних тенденціях, полягає в якісній організації та стимулюванні психологічно і педагогічно обґрунтованої діяльності військовослужбовців, військових колективів, в гармонійному та всебічному розвитку особистості як вихователів (військово-педагогічний колектив) так і вихованців (особовий склад частин і підрозділів Збройних Сил України), в формуванні мотивації постійного творчого їх самовдосконалення.

Застосовуючи системний підхід до аналізу службових обов’язків, можна відокремити наступні компоненти в професійній діяльності офіцерів структур виховної роботи: діагностичний, прогностичний, проектувальний, організаційний, практичного здійснення конкретних виховних заходів, комунікативно-стимулюючий, аналітично-оціночний, дослідницько-творчий.

Щодо змістовної їх частини, то:

1. Діагностичний компонент вміщує вивчення соціально-психологічного клімату в колективах військових організмів, індивідуально-психічних властивостей, особливостей і рівня вихованості військовослужбовців всіх категорій, працівників Збройних Сил України, виявлення і визначення рівня їх загальної освіти та знань, навичок, умінь, які необхідні для ефективної військово-професійної та повсякденної діяльності. На важливості цього компоненту акцентував увагу ще наш видатний співвітчизник К.Д. Ушинський, який наголошував: щоб виховувати людину у всіх відношеннях, насамперед слід знати її у всіх відношеннях.

2. Зміст прогностичного компоненту полягає в умінні офіцера структур виховної роботи визначити конкретні цілі, зміст, методику виховної діяльності як особистої, так і своїх підлеглих, передбачити її результати. Ця діяльність менеджером здійснюється на основі знання рівня індивідуальної підготовленості окремих військовослужбовців, згуртованості колективів військових організмів.

3. Проектувальний компонент передбачає створення ефективної технології виховного процесу, постійне вдосконалення методики проведення різних виховних заходів, які офіцер структури виховної роботи використовує у своїй діяльності. Ця діяльність від нього вимагає глибокого знання військової справи психолого-педагогічного мислення, педагогічної спрямованості, ініціативи, творчості, володіння багатим арсеналом вмінь організації виховного процесу, насамперед його психолого-педагогічного проектування як підґрунтя передбачення кінцевого результату виховного процесу.

4. Організаційний компонент включає визначення оптимальних шляхів реалізації вибраної технології виховного процесу та досягнення ефективного результату.

5. Компонент практичного здійснення виховних заходів включає діяльність офіцера структури виховної роботи щодо застосування конкретних виховних впливів, які узгоджені за часом і місцем з проведенням занять, планами бойової та гуманітарної підготовки, планами виховної роботи і зміцнення військової дисципліни. Ефективність цієї діяльності залежить від рівня сформованості у офіцерів структур виховної роботи практичних навичок і вмінь проведення різноманітних заходів, ефективності методик, які вони застосовують.

6. Комунікативно-стимулюючий компонент пов’язаний з людським фактором, організацією комунікативної міжособистісної взаємодії. Це головний компонент в діяльності офіцера структури виховної роботи Збройних Сил України. Тому зупинимось на ньому докладніше. Будь-який соціальний вплив на свідомість особового складу (чим і є виховання як організований соціальний вплив) здійснюється під час комунікативної взаємодії, ефективний результат якого залежить від комунікативності особистості.

Педагогічне спілкування – це різноманітні форми психологічної взаємодії учасників виховного процесу, як у службовий, так і позаслужбовий час, які спрямовані на спільне вирішення різноманітних задач, формування і всебічний розвиток їх особистостей, створення умов для реалізації творчих здібностей та формування індивідуальності. Ш.О. Амонашвілі з цього приводу писав: “спілкування є основою, і сутністю, і інтегральним методом виховання” .

Функціями педагогічного спілкування є взаємопізнання учасників виховного процесу, обмін думками, почуттями та інформацією, організація і здійснення різноманітних навчально-виховних дій, самовираження, самовизначення, самоствердження учасників цього процесу.

Структура професійно-педагогічного спілкування (за ствердженням відомого вченого В.А. Кан-Калика) включає: 1) прогностичний етап, зміст якого полягає в моделюванні майбутнього спілкування; 2) комунікативна атака, що передбачає організацію спілкування на початку виховного заходу; 3) управлінський етап, сутність якого полягає в здійсненні безпосереднього спілкування протягом виховного заходу; 4) заключний етап, смисл якого полягає в аналізі перебігу спілкування та його результатів і внесення відповідної корекції у модель майбутнього спілкування.

Для забезпечення найефективнішого проведення цього виду діяльності необхідна наявність у офіцерів структур виховної роботи розвинутих умінь психолого-педагогічного проектування.

7. Зміст аналітично-оціночного компоненту полягає в аналізі як власних дій, так і дій військово-педагогічного колективу (офіцери, командири всіх рівнів, тощо), військових колективів, окремих військовослужбовців, виявленні в них позитивних сторін і недоліків, порівнянні отриманих результатів із запланованими. За допомогою аналітично-оціночної діяльності офіцер структури виховної роботи здійснює зворотній зв’язок у своїй роботі, тобто своєчасно визначає конкретні результати виховного процесу та вносить до нього необхідні корективи. Цей компонент діяльності є досить відповідальним, і його об’єктивне здійснення свідчить про професійну майстерність організатора виховного процесу у військовій частині (підрозділі).

8.Дослідницько-творчий компонент охоплює всі попередні компоненти діяльності та має наповнювати їх новим змістом. Цей компонент діяльності офіцера структури виховної роботи вимагає від нього насамперед творчості. Творчість офіцера структур виховної роботи – це його джерело оптимізму, всебічного розвитку, гуманного мислення, оригінального проведення виховного процесу, його постійного вдосконалення.

Таким чином, проведений аналіз дає можливість зробити висновок, що на офіцера структури виховної роботи покладено виконання певних функцій, які визначені його статусом в системі військового управління. А саме:

- управлінської;

- організаційної;

- виховної;

- педагогічної;

- психологічної;

- методичної;

- проектувальної;

- інформаційно-пропагандистської;

- культурно-просвітницької;

- військово-соціальної;

- правової;

- науково-дослідницької.

Крім того може бути кваліфікована як:

- обслуговуюча, поліфункціональна, яка відноситься до типу "людина-людина";

- вербальна, щодо засобів впливу на об'єкт;

- індивідуальна за формою організації, самостійна в межах завдання й керівна, яка характеризується широким обсягом службово-інформаційних зв'язків з періодично змінним колом облич, яка вимагає визначеного рівня спеціальної підготовки;

- щодо співвідношення розумового й фізичного навантаження відносяться до розумової;

- яка пред'являє вимоги як до особистісних, так і психофізіологічних якостей;

- творча, в межах завдання й тому не підлягаюча в повній мірі алгоритмічному опису;

- вимагає професійного відбору;

- динамічна, пов'язана з мінливими умовами праці й екстремальними рівнями психічної напруги.

Якість виконання людиною тієї чи іншої функції, особливо в управлінні, залежить від того, наскільки він розуміє її специфіку та в якій мірі дана функція сприймається та засвоюється.

Вона прямо пропорційна рівню професіоналізму офіцера структури виховної роботи. Майстерність управлінської діяльності офіцерів структури виховної роботи Збройних Сил України – це сукупність визначених рівнів їх військово-професійної підготовки та опанування професійної діяльності, тобто рівень сформованості їх професійно-важливих знань, навичок та умінь, а також вміння їх застосувати на практиці.

Крім того, управлінська діяльність офіцера структури виховної роботи, ефективність організованого ним виховного процесу у військовій частині (підрозділі) залежить від його певних особистісних якостей, які сприяють творчій і результативній діяльності. Актуальною з цього приводу є думка К.Д. Ушинського: “У вихованні все повинно ґрунтуватися на особистості вихователя, тому що виховна сила випливає тільки із живого джерела людської особистості. Ніякі статути та програми, ніякий штучний організм, як би він добре не був осмислений , не може заступити особистість у вихованні. … Без особистого безпосереднього впливу вихователя на вихованця істинне виховання, яке проникає в характер, неможливе. Тільки особистість може впливати на розвиток і визначення особистості, тільки характером можна формувати характер ”. Ще більшої ваги набирають ці слова для офіцерів структури виховної роботи оперативно-тактичної ланки управління, адже за родом своєї службової діяльності їм приходиться здійснювати виховні впливи на великі маси людей різних категорій, з різним рівнем освіченості і вихованості, вони знаходяться на виду і особистий приклад відіграє немало важливу роль в їх діяльності.

Проведене опитування 150 офіцерів структур виховної роботи, 30 командирів військових частин свідчить про те, що серед професійно-важливих якостей представників структури виховної роботи, що впливають на якість виховного процесу визначаються самовладання, витримка, врівноваженість (93,6%), психолого-педагогічна компетентність (87,23%), організаторські здібності (76,59%), вимогливість, впевненість (76%), загальна ерудиція (72,3%), вміння визначити цілі і спрогнозувати результат виховного процесу (60%) та інші.

Як бачимо із опитування одне з перших місць в системі професійно-важливих якостей офіцера структури виховної роботи ЗС України займає психолого-педагогічна компетентність, яка передбачає наявність у них педагогічного передбачення, педагогічної техніки які поряд з іншими особистісними якостями вміщуються в поняття “педагогічна майстерність” офіцера структур виховної роботи.

Під педагогічним передбаченням виховного процесу, як системного сприйняття й уявлення про нього, розуміється мисленно-конкретне уявлення офіцером цілісності виховного процесу, діагностика і аналіз ним психолого-педагогічних задач, реального стану цього процесу, здійснення прогнозування й моделювання.

Практичний рівень опанування офіцером структури виховної роботи професійною діяльністю, щодо управління виховним процесом виявляється в його конкретних навичках та вміннях організації та проведення різноманітних і багатоаспектних виховних заходів, що визначається як педагогічна техніка – комплекс різних навичок та вмінь, прийомів і засобів, за допомогою яких здійснюється ефективний вплив на об’єкти виховання.

Педагогічна техніка включає дві групи компонентів:

Перша група компонентів пов’язана з умінням управляти своєю поведінкою, це – володіння своїм організмом, оптимальне управління емоціями, настроєм, проявлення соціально-перцептивних здібностей, володіння технікою мови;

Друга група компонентів педагогічної техніки пов’язана з умінням впливати на особистість військовослужбовця військовий колектив , в тому числі і на військово-педагогічний, розкриває процесуальну сторону виховання: виховні, організаційні, конструктивні, комунікативні уміння; технологічні прийоми висування вимог, управління педагогічним спілкуванням, все те, що зараз називають пов’язаним з технологією виховного процесу.

Проблему “педагогічної майстерності” у військовій педагогіці обґрунтували О.В.Барабанщиков і С.С. Муцинов. Вони, педагогічну майстерність пов’язують з педагогічною культурою. Педагогічну культуру розглядають як оволодіння військовим педагогом педагогічним досвідом людства, ступінь його досконалості в педагогічній діяльності, досягнутий рівень розвитку його особистості як педагога, а стрижневим компонентом її розглядають педагогічну майстерність, яка передбачає синтез розвинутого психолого-педагогічного мислення, професійно-педагогічних знань, навичок, умінь, емоційно-вольових засобів виразності, що дозволяють йому вирішувати виховні задачи, в нашому випадку, – управляти виховним процесом в підрозділі, військовій частині (з’єднанні).

Кінцевий результат організованого виховного процесу в військовій частині, підрозділі, як бачимо, залежить від правильності вибраної технології його здійснення, відповідності її об’єктивним і суб’єктивним факторам оточуючої дійсності, професійної майстерності тих хто його організовує і здійснює, тобто від якості створеного проекту виховного процесу в військовій частині (підрозділі).

Виходячи з аналізу професійної діяльності офіцера структури виховної роботи, його професійно-важливих якостей можна зробити висновок, що успішність виховного процесу у військовій частині, підрозділі залежить від якості його проектування, а ефективність діяльності офіцера структури виховної роботи від рівня сформованості його професійно-важливих якостей, вагоме місце серед яких займають вміння проектувати виховний процес, структуру яких визначають такі функціональні компоненти: гностичний (виконує функції збору, аналізу, дослідження і синтезу інформації про виховну ситуацію і її учасників); - прогностичний (функції передбачення, цілепокладання, цілестворення); - орієнтаційно-пошуковий (функції розробки і дослідження моделі суб`єкт-суб`єктної виховної взаємодії); - структурно-змістовний (функції визначення змісту і послідовності дій учасників виховного процесу); - конструктивний (функції розробки конкретних виховних дій); - контрольно-оціночний (функції зворотного зв’язку).

Для успішного виконання функцій офіцера структури виховної роботи необхідні не тільки знання, навички і уміння, але також моральна готовність офіцера приймати дану функцію та, у підсумку, його подальша активність.

При цьому належно особливо підкреслити значення відповідальності, як властивості особистості, яка визначає відношення до своїх офіційних обов'язків.

Відповідальність особистості завжди носить соціальний характер, так як являє собою орієнтацію на виконання визначених соціальних вимог, норм і зразків поведінки у відповідності з її статусом.

Соціальна відповідальність офіцерів виховної роботи може бути визначена через три групи взаємопов'язаних відношень:

- взаємозв'язок й взаємовідношення особистості офіцера виховної роботи й суспільства (обсяг та рівень розвиненості соціальних якостей, соціальна активність, патріотизм, соціальний оптимізм, ініціативність в служби, стабільність лінії поведінки);

- взаємозв'язок соціальних суб'єктів (окремих особистостей, військових колективів (Тут категоріями є колективізм, товариська взаємодопомога, взаємоповага, довіра, ступінь комунікативності; ступінь виразності формального й неформального статусу офіцера; ступінь участі у різних конфліктних ситуаціях й вміння виходу з них);

- відношення особистості до самої себе, як об'єкту цього відношення. Тут категоріями будуть самоусвідомлення, самоповага, здібність до самоаналізу, самооцінки та самоконтролю; ступінь розвиненості й спрямованості волі; мотиви, які визначають діяльність.

Для закінчення системного розгляду діяльності офіцера структури виховної роботи в системі військового управління необхідно проаналізувати кожну із визначених вище функцій.

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

ВИХОВНА РОБОТА: МЕТОДОЛОГІЯ

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ОБОРОНИ УКРАЇНИ... М С Бабенко М П Ротань В В Стасюк Є Ю Литвиновський...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Статус і роль офіцера структури виховної роботи в системі військового управління.

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Випуск І
  Навчально-методичний посібник     За редакцією генерал-майора Л.А. Ріпи     Видання інституту &nbs

Список рекомендованої літератури
Список рекомендованої літератури:   1. . Актуальні проблеми діяльності органів військового управління щодо підвищення результативності виховної роботи, зміцнення

РОЗДІЛ 1. Методологічні основи виховної роботи у Збройних Силах України.
  Методологічні основи виховної роботи - це головне на чому базується позитивний вплив командирів і начальників на свідомість і поведінку підлеглих.

РОЗДІЛ 2. Концептуальні засади виховної роботи у Збройних Силах України
    Важливим і необхідним атрибутом державності кожної суверенної держави є Збройні Сили, які призвані гарантувати її суверенітет, територіальну цілісність та забезпечув

Нормативно-правові засади виховної роботи
  В основу організації виховної роботи та морально-психологічного забезпечення життєдіяльності військ (сил) покладена програмно-цільова методологія, яка лежала в осно

Закономірності та принципи виховної роботи
Організований виховний процес має свої закономірності. Закономірність виховної роботи – стійка, повторюваний об'єктивно існуючий істотний зв'язок у ній, реалізація якого сприяє з

Теоретико-наукові та системно-практичні засади виховної роботи
  Виховна робота як система заходів, спрямованих на формування і розвиток у воїнів професійно-необхідних морально-психологічних якостей, моральної самосвідомості, які повинні забезпеч

У Збройних Силах України
Вступ Сьогодні у державі опрацьовується та набуває сталих форм Національна система виховання. Триває формування її оптимальної моделі у Збройних Силах України з урахуванням націон

Система та структура виховної роботи у Збройних Силах України .
Виховна робота складне, але цілісне системне явище , тобто виховна робота носить ( має носити ) системний характер . В зв’язку з цим виникає проблема : створення такої системи на різних рівнях функ

ПРАКТИЦІ ЗМІЦНЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
КАТЕ-ГОРІЯ ЗБОРОВІ ЗАХОДИ ІНСТРУ-КТИВНО-МЕТО-ДИЧН ЗАНЯТТЯ ДНІ ПРОФЕ-СІЙНОЇ ПІДГО-ТОВКИ КОМАНДИРСЬКА ПІДГО-ТОВКА

РОБОТИ З ОФІЦЕРСЬКИМ СКЛАДОМ У ВІЙСЬКАХ ЗАХІДНОГО ОПЕРАТИВНОГО КОМАНДУВАННЯ
№ п/п Найменування Заходів Керівні документи ОК АК Дивізія Бр полк Інші

ВИХОВНОЇ РОБОТИ У ВІЙСЬКОВІЙ ЧАСТИНІ
( З’ЄДНАННІ, АК, ОК ) № п/п Найменування Заходів Керівні документи Категорії особового складу

ВИХОВНОЇ РОБОТИ З МОЛОДИМИ СОЛДАТАМИ НА НАВЧАЛЬНОМУ ЗБОРІ
ДНІ 1 ТИЖДЕНЬ 2 ТИЖДЕНЬ 3 ТИЖДЕНЬ 4 ТИЖДЕНЬ Пн v … v мітинг, присвячений початку

Система роботи заступника командира частини з виховної роботи щодо запобігання нестатутних взаємовідносин та їх профілактики
  Щоденно Щотижнево щомісячно щокварталу 1р. півріччя 1. Здійснювати контроль за

Структура, завдання та напрямки діяльності.
Важливим елементом усіх типів системи виховної роботи є її суб’єкт і, перш за все, органи виховної роботи, заступники командирів з виховної роботи. У своїй діяльності вони керуються Кон

Структура органів виховної роботи
Головне управління виховної роботи Міністерства оборони України (ГУВР) - є структурним підрозділом Міністерства оборони України. Воно призначене для планування та організації вихов

РОЗДІЛ 4 Соціальний статус офіцера структури виховної роботи та його роль в організації виховної роботи з особовим складом.
    Одним із провідних соціальних інститутів держави є її збройні сили, які на сучасному етапі розвитку суспільства повинні бути не тільки військовою державною структуро

Поліфункціональний характер діяльності офіцера структури виховної роботи
Як уже визначалось діяльність офіцера структури виховної роботи носить поліфункціональний характер. Всі функції між собою тісно пов”язані, окремі компоненти однієї належать одночасно і іншим. Відок

РОЗДІЛ 6. Методика психологічної роботи в підрозділі
Кожний начальник повинен знати своїх підлеглих, характер, вдачу, сімейний стан, нахили, здібності й інші риси. Необхідно добре знати з ким маєш справу. В статті 112 Статуту внутрішньої слу

Вивчення психологічних особливостей малих груп військового підрозділу
  Якщо командир (начальник) знає особливості, структуру малих соціальних груп військового підрозділу, який він очолює, то зможе знайти найбільш ефективні методи управління ними і отри

Деякі особливості технології нерепресивного спілкування командира з підлеглими.
  Командир, який формує у підлеглих емоційно позитивне відношення до себе, може бути впевнений, що в найскладнішій обстановці він знайде у військовослужбовців порозуміння, що будь-яки

Основні прийоми і способи психокорекції та психотренінгу.
  Опанування азами психокорекції та психотренінгу вимагає перш за все прагнення до розвитку своїх навичок керівництва людьми, а також уміння знайти час для систематичних тренувань себ

Методика аналізу проступку військовослужбовця.
В процесі аналізу стану військової дисципліни командиру підрозділу, його заступнику з виховної роботи особливу увагу необхідно приділяти вивченню правопорушень, які характерні для даного підрозділу

Нестатутних взаємовідносин.
Напрямки роботи: (по діагностиці) ¨ аналіз структури підрозділу; ¨ вивчення особистісних особливостей воїна; ¨ вивчення і регуляція взаємовід

Класифікація конфліктів та методика їх розв’язання
У практичній діяльності офіцера питання конфліктології повинні займати належне місце, він повинен глибоко розуміти сутність конфліктів, їх соціально-психологічну природу, організаційні, психологічн

Особливості проведення занять за методом “розповідь-бесіда”.
“Розповідь-бесіда” - один із основних універсальних методів проведення занять з гуманітарної підготовки, форма усного викладення навчального матеріалу, яка включає діалог між керівником групи і слу

Засобів, навчально-методичних та наочних посібників.
В роботі з технічними засобами, наочними посібниками важливо: По-перше, підібрати таку наочність, дидактичний матеріал (слайди, кінофільми, схеми, графіки), які допоможуть розкрити зміст т

Організація експлуатації, збереження і ремонту технічних засобів виховання.
  Під експлуатацією технічних засобів виховання розуміється використання їх за призначенням з дотриманням норм і правил, встановлених відповідними інструкціями та настановами по експл

Вимоги керівних документів щодо організації інформаційного забезпечення.
Інформаційне забезпечення військ (сил) виступає важливою складовою частиною в системі виховної, пропагандистської роботи та є на сьогоднішній день одним із вагомих засобів формування у особового ск

Методика організації та проведення Днів інформування.
  День інформування - складова частина системи виховної та інформаційної роботи з військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил України в управліннях та частинах. Його ор

Методика організації діяльності редколегії та редакторів бойових аркушів.
Редколегія здійснює випуск стінних (сатиричних) газет. Вона обирається на зборах особового складу в кількості 5-7 осіб. Члени редколегії обирають редактора та його заступника, а та

РОЗДІЛ 10. Методика організації і проведення культурно-виховної і просвітницької роботи у підрозділі
Культурно – виховна і просвітницька робота – це діяльність, яка спрямована на формування у військовослужбовців високих якостей захисника Вітчизни, задоволення їх духовних потре

Порядок оформлення народознавчої світлиці
Народознавча світлиця обладнується, утримується і експлуатується з метою створення сприятливих умов для повноцінного відпочинку особового складу, його психологічного розвантаження, відновлення фізи

Праворуч
— портрет Міністра оборони України, під ним текст Військової присяги, які символізують Збройні Сили, зміст військового обов'язку і служби. При наявності вільного місця між стендами (збоку)

Витяг з Законів України
— "Про оборону України" (глава І. Загальні положення — ст.1,2,3; глава ІІ. Правові основи діяльності органів державної влади і управління щодо забезпечення оборони України — ст.4, 5, 6, 7

Проголошення незалежності України
Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, виходячи з

Збройні Сили України призначені для збройного захисту незалежності, територіальної цілісності та недоторканості України.
(Ст.1 Закону України "Про Збройні Сили України ") Сухопутні війська є найбільш чисельним видом Збройних Сил (як за кількістю особового складу, так і озброєння та військово

План роботи ради народознавчої світлиці на лютий 2001 року.
Дата Час Заходи Хто проводить 3.02. 18.00 Колективне прослуховування радіо газети

Методика проведення передвихідних та вихідних (святкових) днів
Основою організації змістовного відпочинку особового складу є продуманий план культурно-виховних і просвітницьких заходів, який складається заздалегідь. З цією метою, як правило, в четвер

Порядок проведення вечорів відпочинку.
  Як правило, вечір відпочинку підрозділ проводить в клубі частини, солдатській кав’ярні, інколи в розташуванні. Вечори відпочинку можуть проводитись в різноманітних формах: вечори пі

Методика організації художньої самодіяльності.
  Розпочинати слід з підбору учасників. З цією метоюв ходііндивідуальних бесід виявляються воїни, які мають здібності й навички співу, гри на музичних інструментах, декламації і хорео

Порядок проведення культпоходів, екскурсій з особовим складом
  Серед різноманітних форм культурно-виховної і просвітницької роботи, які застосовуються у військових підрозділах, важливе місце належить культпоходам. Вони збагачують воїнів знанням

Методика організації екскурсії у підрозділі.
Командиром сумісно з культторгом вивчається які музеї, фабрики і заводи, фермерські господарства, наукові заклади є поблизу, який порядок їх відвідування. Про майбутню екскурсію слід домовитися з в

Методика використання бібліотечних фондів військових частин та проведення літературно – музикального вечора у підрозділі.
Для користування книгами безпосередньо в підрозділах (особливо, якщо вони виконують завдання у відриві від пунктів постійної дислокації) в них можуть створюватися пересувні бібліотеки. Вон

Проведення літературно – музикального вечора про творчість Т.Г.Шевченко
Час проведення:18.40 – 20.05. Місце проведення:народознавча світлиця.   № ЗАХОДИ

РОЗДІЛ 11. Деякі заходи по національно-патріотичному вихованню військовослужбовців у підрозділі.
Національно-патріотичне виховання – це активний процес планомірного й цілеспрямованого формування у військовослужбовців високої національної свідомості, політичної пильності, відданості Батьківщині

Методика роботи з віруючими військовослужбовцями.
  Право військовослужбовців на свободу совісті у Збройних Силах України гарантовано Конституцією України та іншими правовими актами. Роботу з віруючими військовослужбовцями н

Технологія індивідуальної бесіди з підлеглим.
Індивідуальна бесіда є однією із дієвих форм виховної роботи. Готуючись до неї, необхідно продумати її зміст, хід і спрямованість, вибрати час і місце, створити сприятливі умови її проведення. Це у

Порядок застосування колективних форм роботи з особовим складом.
Що одному важко дається, Те колективом легко береться. (Солдатське прислів’я).   Загальні збори особового складу - один із способів формува

Військовослужбовців
Командир підрозділу обговорює з офіцерським складом (у взводі з сержантами) доцільність проведення зборів, які завдання вони повинні вирішити, визначає повістку дня. При необхідності питан

Військовослужбовців
Командир відкриває збори після прийому доповіді про готовність і наявність особового складу. Збори доручається вести або заступнику командира, або іншому військовослужбовцю підрозділу. Пре

Деякі аспекти роботи з батьками військовослужбовців.
  Для кращого ознайомлення та вивчення особливостей особистості молодого воїна, який прибув у підрозділ, в інтересах підвищення якості індивідуальної роботи з ним необхідно використов

Варіант методичного заняття
Тема: "Організація виховної роботи у варті". Мета: Дати необхідні знання та сформувати практичні навички щодо організації виховання особового складу варти. Основні питан

Організація контролю за виконанням встановлених Законами прав і пільг військовослужбовців.
Найважливішою умовою забезпечення соціального захисту підпорядкованого особового складу є повсякденний контроль командирів за виконанням норм законодавства про права та пільги військовослужбовців.

Порядок проведення вечору запитань та відповідей по соціально-правовій тематиці.
В проведенні вечора запитань та відповідей виділяється три етапи: підготовчий, етап безпосереднього проведення та заключний Підготовчий етап. Про час і місце проведення вечора зап

Порядок роботи зі скаргами та заявами військовослужбовців.
  Порядок розгляду і вирішення скарг, заяв і пропозицій військовослужбовців визначений розділом 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Але статут не визначає порядок обліку с

Як підготувати і провести правову інформацію з особовим складом.
Правове інформування особового складу планується заступником командира роти з виховної роботи, як правило, на місяць і затверджується командиром роти. Тематика правового інформування узгоджується з

Порядок оформлення куточка правових знань.
Куточок правових знань обладнується в роті у народознавчій світлиці або в іншому доступному місці. Для цього оформляється спеціальний стенд. Він може носити назву "Воїн і закон", "Во

Розділ 14. Методика планування виховної роботи в підрозділі як компонент проектування виховного процесу у Збройних Силах України
  Як було зазначено у розділах, в яких мова йшла про теоретико-методологічні засади виховної роботи, психолого-педагогічне проектування виховного процесу – це цілеспрямоване, творче п

Особливості планування морально-психологічного забезпечення на період виконання конкретних завдань.
  При виконанні підрозділом конкретних завдань (навчання, чергування, вартова служба, парко-господарчі дні і т.д.) відпрацьовуються окремі плани їх морально-психологічного забезпеченн

Заключна частина.
Десять років продовжується процес становлення і розвитку виховного й морально-психологічного забезпечення життєдіяльності та застосування військ (сил). Це - закономірно, тому що виховний і морально

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги