Командир, який формує у підлеглих емоційно позитивне відношення до себе, може бути впевнений, що в найскладнішій обстановці він знайде у військовослужбовців порозуміння, що будь-який його наказ буде виконаний точно і в строк. На жаль, часто буває так, що командир здійснює для цього лише окремі спроби, діючи інтуїтивно, час від часу.
Разом з тим, потрібно пам’ятати, що формування позитивного відношення до себе – процес постійний і тривалий. Існують спеціальні психологічні прийоми, усвідомлене і систематичне застосування яких дозволяє значно підвищити ефективність управлінської діяльності. Механізм її впливу полягає в формуванні у військовослужбовця на підсвідомому рівні позитивного емоційного відношення до командира в ході їх спілкування.
Командиру в ході щоденного спілкування з підлеглими рекомендується використовувати наступні психологічні прийоми: “ ім’я особисте”, “дзеркало відношення”, “золоті слова”, “ терплячий слухач”, “ особисте життя”.
“Ім’я особисте“.Сутність прийому полягає у вимовлені уголос імені ( імені та по-батькові) підлеглого при звертанні до нього. Звук особистого імені викликає у людини не завжди нею усвідомлене почуття приємного. Вимовлення командиром імені військовослужбовця мимоволі свідчить про шанобливе відношення до нього як особистості, що викликає почуття задоволення. Основне правило прийому: “ При спілкуванні з підлеглим якомога частіше вимовляй уголос його ім’я ( ім’я та по-батькові)”.
“Дзеркало відношень“.Вираження лиця командира при спілкуванні неусвідомлено оцінюється підлеглим, воно виступає в якості “ дзеркала відношень” до підлеглого. Основне правило прийому: “ При спілкуванні з підлеглим мати добре та приємне вираження ( легку посмішку тощо ).
“Золоті слова“.В основі дії цього прийому лежить психологічний феномен навіювання. Основне правило прийому: “ При розмові з підлеглими частіше відмічати їх успіхи, достоїнства. Робити компліменти.”
“Терплячий слухач”.Командир, який вміє слухати, володіє могутнім засобом впливу на підлеглих. Для цього необхідно розвивати наступні навички спілкування: вміти націлювати свою увагу на співрозмовника, підтримувати в собі інтерес до того, що він каже, не відволікатися; дивитися йому в очі, спостерігати за вираженням його обличчя, жестикуляцією, рухами, які відображають недосказані відношення і почуття; стримувати поспішні оцінки та судження, доки не виясняться усі факти, позиції співрозмовника; не перебивати співрозмовника, поки він не висловився; перевіряти своє розуміння сказаного, повторювати висловлене, уточнювати не зовсім зрозумілі думки; прагнути зрозуміти логіку іншого; заохочувати вільне висловлювання думок; прагнути розвивати та розширювати висловлене військовослужбовцем, а не шукати помилки. Основне правило: “ Завжди виступати в ролі терплячого і уважного слухача”.
“Особисте життя”. Основне правило прийому: “ При спілкуванні з підлеглими завжди цікавитися їх позаслужбовими захопленнями, їх особистими турботами й інтересами.”
Систематичне й усвідомлене використання психологічних прийомів, дозволить командиру значно зміцнити свій авторитет серед підлеглих, позитивно вплине на морально-психологічний клімат військового колективу.