Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом 00Н та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Соціалістичної Республіки урочисто ПРОГОЛОШУЄ:
НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ та створення самостійної української держави — УКРАЇНИ.
Територія України є неподільною і недоторканою.
Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.
Цей акт набирає чинність з моменту його схвалення.
Верховна Рада України 24 серпня 1991 року.
Стенд “Світова велич Кобзаря”
Під портретом Т Г Шевченка напис — Тарас Григорович Шевченко (1814-1861).
Тарас Григорович Шевченко — видатний український художник, письменник та громадський діяч.
У своїх творах він, неначе в чистому дзеркалі, дав образ страшної дійсності і славного минулого українського народу, щоб ми на цей образ дивились і розуміли своє становище у світі і в житті, щоб ми тужили за минулим добром, боролись з сучасним лихом та добивались кращого майбутнього. Основою того кращого майбутнього вважав він суспільну вільність і державну незалежність. Він у ясних і простих словах подав нам високоморальну науку і вказівки, був політичним ідеологом і став народним провідником, аж до нинішньої хвилини. В кожному важливому моменті, в кожній тривозі та скруті свідомий українець повертається до творів Т.Г.Шевченка, шукаючи і знаходячи в них пораду й розвагу.
Своїм життям, своєю наскрізь українською вдачею Т.Г.Шевченко дав нам приклад доброго, ідейного українського патріота, нескореного борця за волю, апостола правди, миру та братання.
стенд під одною з назв: “Край, мій рідний Край”, “україна - моя Батьківщина”, “україна — незалежна держава", “Гордість моя - україна" (історія України)
— інформація про основні етапи розвитку держави, державні утворення на теренах сучасної України:
— найдавніші часи;
— Київський період;
— Галицько-Волинська держава;
— Козацька держава;
— гетьманщина;
— під імперською владою;
— Українська Народна Республіка (І917-1921 рр.);
— Україна у складі СРСР;
— новітня історія України.
Стенд “Любіть Україну…” (українські народні обряди, звичаї, традиції, фольклор)
Кожна нація, кожний народ, зокрема, український, навіть кожна соціальна група має свої обряди, звичаї, традиції, фольклор, що виробились протягом багатьох століть і освячені віками.
Обряди - встановлені звичаєм дії, пов'язані з побутовими традиціями або релігійними віруваннями. Вони виникли у сиву давнину внаслідок багаторазового повторення дій, зумовлених працею, побутовими умовами, суспільними відносинами.
Кожне свято мало і має свої обряди — зимові свята — Наума, Варвари, Миколая, вечорниці, Різдво; з весняних свят — Стрітення, Масляна, Явдохи, Великдень; літні — Красна гірка, Ляла, Лада і Ладо, день Вс. Юрія, Зелені свята; осінні — Пророка Іллі, Маковея, Спаса, Пречиста, Свята Покрова, День Михайла Архистратига.
Святкові обряди супроводжуються піснями, танцями, театралізованими діями.
Звичай — правило поведінки людей, що склалося в процесі їхнього співжиття, ввійшло в звичку, побут і свідомість українського народу, певної групи чи всього суспільства. Звичаї народу — це ті прикмети, по яких розпізнається народ не тільки в сучасному, а в його історичному минулому.
Звичка — особлива форма поведінки людини, яка виявляється у схильності робити ті чи інші дії, що закріпилися внаслідок багаторазового їхнього повторення.
Належне місце в житті суспільства займають традиції українського народу в галузі архітектури, народного образотворчого мистецтва, народної музики, хорового народного танцю та народного театру. В незалежній Україні з'явилася традиція "Співочого поля".
Виняткове місце серед народних традицій займають військові традиції:
— найбільша святість воїна Збройних Сил України — ідея державності незалежної України;
— велика братня любов до побратима по зброї та глибока пошана до військових, героїчних подвигів і славної пам'яті переможців за Україну;
— готовність завжди життя своє віддати для волі і добра українського народу, самостійної, соборної і незалежної України;
— відданість конституційному обов'язку, військовій присязі, великодушність, шляхетність, готовність до взаємної допомоги, висока дисциплінованість;
— вправне володіння сучасною технікою та озброєнням.
Український фольклор — це святкові вітання, коляди, щедрівки, гаївки, купальські пісні тощо.
Стенд під однією з назв: “З плеяди найвидатніших”,
“Полководець, політик, державотворець”
Під портретом Богдана Хмельницького напис — гетьман України Богдан Хмельницький (1595-1657).
Досвідчений воїн і дипломат, визначний державний діяч, один із найосвіченіших людей свого часу, Богдан Хмельницький належить до плеяди найвидатніших постатей історії всіх часів і всіх народів. Це вже добре розуміли сучасники гетьмана, вважаючи його національним героєм.
В особі Б.Хмельницького український народ дістав такого вождя, який розумів історичні обставини і чітко бачив мету своєї діяльності для блага народу. І саме на народні маси опирався полководець, аби здійснити свій визначний задум — визволити Україну від польсько-шляхетського поневолення та утвердити на світовій арені її державність. Послам європейських королів і царів він, зокрема, говорив, що "народ, ним очолюваний — народ волелюбний, завжди готовий умерти до єдиного за свою волю". Таким був і сам гетьман.
Стенд “Історія Українського війська”
Військо княжих часів
Першу справжню українську армію створили київські князі-завойовники Аскольд і Дир, Олег, Ігор та Святослав. Це ті могутні велетні, які пустили українські кораблі на Чорне море, повели свої полки на Кавказ і Каспій, досягли Дунаю й Балканських гір.
За часів Володимира Великого, Ярослава Мудрого та їх наступників, коли встановились кордони й усе державне життя стало на спільні підвалини, наше військо на пару століть прийняло постійну організаційну форму. У боротьбі зі степовими ордами розвивалось лицарство його воїнів, ідеалізувалися воєнні звичаї, створювалось свідоме національне військо, яке проіснувало майже шість століть.
Запорозьке військо
Нова доба в історії українського війська почалась з появою козаків (1492 рік). Перші козацькі ватаги складалися з людей різного походження, різних станів і навіть різних народів.
Розвиток і слава Війська Запорозького пов'язана з іменами славних гетьманів Петра Конашевича-Сагайдачного (1616-1622), Михайла Дорошенка (1625-1628) та інших, їх чорноморські походи сприяли розвитку українського флоту.
На новий щабель козацтво піднялось за часів гетьманства Богдана Хмельницького, Івана Виговського, Юрія Хмельницького, Петра Дорошенка, Івана Мазепи, Пилипа Орлика.
Українські Січові Стрільці
Коли вибухнула Перша світова війна, у Львові з представників політичних формацій було сформовано Українську Головну Раду під проводом Костя Левицького, що змагалася за українську державу над Дніпром, побоюючи царську Росію. Галицька молодь гаряче відреагувала на заклик творити національні збройні сили. Вперше в новітній історії було сформовано українські військові частини — добровольчий легіон Українських Січових Стрільців.
Українські Січові Стрільці пройшли бойове хрещення у битвах в Галичині та Карпатах під час російського наступу 1914-1915рр.
Українська Галицька Армія
Для захисту нової держави — Західноукраїнської народної республіки у 1918 році було створено Українську Галицьку Армію, яка на той час відзначалась високою боєздатністю і відіграла важливу роль в українсько-польській війні.
У 1920 році Збройні Сили Директорії УНР представляли об'єднані українські армії, до яких входили Галицька Армія, Наддніпрянська Армія, яку складали групи Січових Стрільців, Запорозька, Волинська та інші.
Українська повстанська армія
Це відоме в Україні військове формування за часів радянської влади було створено організаціями українських націоналістів для боротьби за відновлення української державності.
Головнокомандувачем об'єднаних сил ОУН-М (мельниківців) та ОУН-Б (бандерівців) було призначено члена проводу ОУН-Б Романа Шухевича (генерал Тарас Чупринка). За 1943-1944 роки ця військова організація швидко розрослась до декількох десятків тисяч бійців.
Боротьба УПА за волю українського народу та незалежність Української держави тривала до 1953 року.
Велика Вітчизняна війна (1941-1945 рр.)
На окремому стенді розкрити основні події Великої Вітчизняної війни на території України (оборона Києва, Одеси, Севастополя), наступні операції та визволення України. Партизанський рух в місцевості, де дислокується військова частина (підрозділ). Українці — полководці, діячі партизанського та визвольного руху.
З 22 червня 1941 року по 28 жовтня 1944 року по Україні двічі прокотився вогневий вал Великої Вітчизняної війни. Фашисти знищили 5,2 млн. та вивезли до Німеччини 2,4 млн. жителів України, зруйнували 714 міст та селиш, 2,8 тис.сіл.
На території України протягом війни діяло 10 фронтів Червоної армії, десятки партизанських загонів.
Вклад країни в Перемогу: понад 6 млн. воїнів діючої армії, 2,5 млн. нагороджено орденами та медалями, 2072 українці стали героями, міста-герої Київ, Одеса, Севастополь, Керч.
Бойову славу воїнів-українців увіковічили генерали М.Кирпонос, М.Ватутін, Р.Малиновський, С.Ковпак, О.Федоров, І.Кожедуб, молодогвардійці, В.Порик та багато інших патронів, синів і дочок України.
Стенд під однією з назв: “На варті миру”,
“Надійний щит Батьківщини”,
“На захисті незалежної держави”, “Завжди на варті”
(про сучасні Збройні Сили України),
на якому розташовані портрети заступників Міністра оборони України — Командувачів видами Збройних Сил України, коротко висвітлено інформацію про види Збройних Сил України (Сухопутні війська, Військово-Повітряні Сили, Війська Протиповітряної оборони, Військово-Морські Сили);