Військовослужбовців

Командир відкриває збори після прийому доповіді про готовність і наявність особового складу.

Збори доручається вести або заступнику командира, або іншому військовослужбовцю підрозділу. Президія або інший виборчий робочий орган не вибирається. При необхідності призначається секретар зборів, який фіксує сутність виступів і пропозицій військовослужбовців.

Перед початком зборів слід коротко проінформувати військовослужбовців про виконання рішення попередніх зборів, а також доручень, даних на ньому окремими військовослужбовцями.

Ведучий оголошує питання повістки дня.

Пропонується регламент і надається слово для доповіді (повідомлення) командиру підрозділу, чи іншій особі, призначеній для доповіді (повідомлення).

Доповідь (повідомлення) повинна бути простою і невеликою по об’єму, приблизно на 8-12 хвилин.

Після доповіді (повідомлення) ведучий надає слова виступаючим. Коли закінчилися виступи приймається рішення зборів. Рішення зборів - це колективна думка по питанню, яке обговорювалося. Воно затверджується командиром.

Голосування на загальних зборах - процедура не обов’язкова. Якщо рішення по питанню після його обговорення не викликає заперечень, воно рахується прийнятим.

Голосування рекомендується проводити при визначенні кандидатур виборних громадських органів: ради народознавчої світлиці, редколегії стінної газети, спорторга, культорга підрозділу і т.п.

Голосуванням можна закінчити прийняття рішення, яке стосується взірцевості, особистої поведінки військовослужбовців в ході виконання якогось відповідального завдання.

Не рекомендується виносити на голосування питання, котрі, як наперед відомо, викличуть неоднозначні оцінки і можуть привести до такого стану, коли командир голосує "за", частина військовослужбовців "проти", частина утримується.

Результати загальних зборів в ротах протоколюються. У взводі це робити не обов’язково. Нотатки протоколів ведуться коротко. Заноситься повістка дня, тема доповіді (повідомлення), списки виступавших, рішення. Нумерація ведеться з початку навчального року. Протокол підписується ведучим зборів та затверджується командиром. Він же організує контроль за виконанням прийнятого рішення.

Однією із колективних форм роботи з підлеглими є робота з активом підрозділу, та залучення його до виховної роботи з і всьома військовослужбовцями.

Успішне виконання навчально-бойових завдань, які стоять перед підрозділом, багато в чому обумовлено вміння командира підібрати, розставити актив і організувати його роботу.

До складу активу підрозділу можуть входити:

· інформатори, агітатори і редактори бойових аркушів (у взводах);

· редколегії стінної, сатиричної та фотогазет;

· спорторганізатор;

· культорганізатор;

· рада народознавчої світлиці.

З цієї метою можна провести опитування військовослужбовців підрозділу для виявлення їх соціально-психологічних нахилів.

Приблизний перелік питань:

· Чи приймали Ви до служби в армії участь в громадській роботі?

· Який вид громадської діяльності Вас приваблює: організація і проведення бесід з людьми, робота в редколегії стінної газети, оформлення наочної агітації, спортивно-масова робота, художня самодіяльність, інше?

· Хто із Ваших товаришів найбільше підготовлений до роботи у складі активу та в якій якості?

· Думку кого із Ваших товаришів Ви вважаєте самою авторитетною?

· Поведінка кого із Ваших товаришів по службі Вам подобається (не подобається) і чому?

Підсумки опитування допоможуть командиру підібрати актив. Робити це необхідно гласно з врахуванням думки військового колективу, на зборах особового складу.

Після підбору активу найважливішим питанням є організація його роботи і навчання.

Розглянемо ці питання стосовно інформаторів (агітаторів). Вони призначаються у взводах, а при необхідності - в окремих обслугах, екіпажах тощо. Вони повинні проводити групові й індивідуальні бесіди, колективні читки й обговорення матеріалів із газет, журналів.

Щоб інформатори (агітатори) успішно справлялися із своєю роллю і працювали активно, їх самих потрібно навчати. Основними формами навчання можуть бути: спеціальні заняття, конкретна індивідуальна робота, вишкіл на практиці мистецтву роботи з товаришами по службі, знайомство з передовим досвідом. В ході їх проведення слід давати певну сукупність знань і методичних навичок, які необхідні для реалізації ними обов’язків інформатора (агітатора).

Навчання невід’ємне від безпосереднього керівництва роботою інформаторів (агітаторів), яке включає в себе: проведення не рідше одного разу на тиждень інструктивних нарад та інструктажів (на них доводяться чергові практичні завдання підрозділу, визначаються теми бесід, даються методичні поради - де і що почитати по наміченій темі, як краще підготувати і провести бесіду, читку або обговорення по конкретному питанню, на що звернути особливу увагу при розмові з людьми); забезпечення контролю і допомоги на місцях; дача індивідуальних завдань; підбір їм на допомогу літератури, методичних посібників, газет, журналів, листівок, пам’яток. Важливо також регулярно доводити до інформаторів (агітаторів) відомості щодо заходів, які будуть проводитись в підрозділі, ставити їм конкретні завдання, давати поради як їх виконати та забезпечувати це виконання, підводити підсумки роботи інформаторів (агітаторів) за тиждень, місяць, на навчаннях, при виконанні інших важливих завдань, організовувати обмін досвідом, заохочувати за добру, ініціативну працю.

Приблизно так же організовується робота спорторганізатора і культорганізатора підрозділу.

Що стосується роботи членів редколегії та ради народознавчої світлиці, редакторів бойових аркушів, то конкретно питання організації їх роботи будуть розглянуті в інших розділах цього посібника.

Головне, щоб ця робота будувалась в тісному зв’язку із завданнями підрозділу, щоб в її змісті враховувався рівень освіти і культури особового складу, його інформованості та фізичної підготовки.

 

Підведення підсумків бойового вишколу – ще одна колективна форма роботи з підлеглими

"Командир роти (корабля 4 рангу) зобов’язаний:…

щотижня підбивати підсумки бойової підготовки,

військової дисципліни та внутрішнього порядку,…"

( Із Статуту внутрішньої служби

Збройних Сил України, ст.112)

Підсумки бойового вишколу підбиваються командирами:

· У взводах - щоденно;

· В роті - щотижнево;

Підведення підсумків може проводитися по наступним пунктам:

· якість бойового вишколу;

· стан морально-психологічного забезпечення;

· стан військової дисципліни та внутрішнього порядку;

· стан озброєння та військової техніки.

При підбитті підсумків слід сконцентрувати увагу на наступних питаннях:

- основні завдання, які вирішувалися в поточному тижні (дні) по бойовій підготовці (предметам навчання);

- які із них не виконані, по якій причині або по чиїй вині, яке охоплення особового складу навчанням, якість засвоєння пройдених тем і відпрацьованих нормативів;

- приклади доброї організації занять, кращі командири-методисти, кращі взводи (відділення), відстаючі взводи (відділення) та їх командири;

- нагадати зобов’язання особового складу та їх виконання по підсумкам тижня (дня);

- розповісти про результати бойового вишколу інших підрозділів (якщо є дані);

- роз’яснити, які місця займають відділення, взводи по результатам бойового вишколу в даний період;

- назвати прізвища передовиків бойового вишколу;

- привести позитивні приклади організації змагання у відділеннях, взводах по задачам і нормативам бойової підготовки;

- назвати відділення, взводи та прізвища військовослужбовців, які не виконують своїх зобов’язань;

- повідомити про виконання заходів морально-психологічного забезпечення, виховної роботи, які сплановані на тиждень (добу);

- дати оцінку праці активу;

- роз’яснити основні задачі особового складу по бойовій підготовці та основні заходи морально-психологічного забезпечення на наступний тиждень (добу);

- оцінити стан військової дисципліни;

- відмітити військовослужбовців, які є взірцем в дисципліні;

- показати кращі відділення, взводи за станом дисципліни;

- довести до особового складу особливо характерні порушення дисципліни на протязі минулого тижня (доби);

- назвати порушників дисципліни та отримавших стягнення, дати аналіз їх проступків;

- дати загальну оцінку стану внутрішнього порядку у взводі, роті;

- відмітити відділення, взвод з кращим і гіршим внутрішнім порядком, назвати при цьому конкретні недоліки та винуватців прогалин;

- дати аналіз виконання розпорядку дня;

- дати оцінку несення служби добовим нарядом і вартової служби, відмітити недоліки та визначити заходи по їх усуненню;

- окремо провести розбір дисциплінарної практики сержантів;

- проаналізувати стан озброєння і військової техніки у взводах (відділеннях), дотримання військовослужбовцями правил їх експлуатації, збереження і утримання, вимог безпеки при роботі з ними, дати вказівки щодо усунення недоліків;

- сформулювати завдання на наступний тиждень (добу).

Крім вказаних питань, командир може розкрити й інші.

Порядок підведення підсумків може бути побудований по іншому. Наприклад, спочатку командир надає слово кожному командиру взводу (відділення), а потім особисто сам робить загальні висновки по підсумкам минулого тижня (доби) та ставить задачі.

Рекомендується після підведення підсумків з особовим складом залишити актив, підвести підсумки його праці та поставити завдання на наступний тиждень (добу).

 

Наступною колективною формою є змагання в ході занять з бойової підготовки

Змагання, як і усяка інша справа, має потребу в чіткій організації. Під нею розуміється комплекс заходів, який забезпечує:

· правильне визначення цілей і завдань змагання, його етапів та рубежів;

· повсякденне керівництво процесом змагання в ході бойового вишколу;

· дотримання таких принципів, як гласність, порівнювальність результатів, розповсюдження передового досвіду тих, хто змагається.

Змагання організує командир з метою мобілізації воїнів на виконання поставлених завдань, особливо в ході занять по бойовій підготовці.

Важливо, щоб усі заняття були проникнуті духом змагання. А це досягається лише тоді, коли вони тісно зв’язані з нормативами та навчальними задачами.

Для цього слід при підготовці кожного заняття добре вивчити нормативи, які відпрацьовуються при даній темі, довести їх зміст до кожного воїна, показати й роз’яснити найбільш раціональні прийоми виконання. Наприклад, нормативи по розборці автомату, спорядженню магазину, розгортанню радіостанції тощо. При організації змагання по нормативам можна на занятті розбивати взвод попарно (бажано одного призову).

Боротьба за скорочення часу, при точності та якості виконання - головне в змаганнях по нормативам бойової підготовки.

Поруч із змаганням по нормативам, яке командир організовує на заняттях, тренуваннях, при обслуговуванні техніки, слід приділяти також увагу змаганню при виконанні навчально-бойових задач (по тактико-спеціальній, технічній та іншим видам бойового вишколу).

З метою успішного їх вирішення можна організувати взяття окремими воїнами, відділеннями, взводами зобов’язань щодо виконання задач, які при цьому будуть відпрацьовані нормативи.

Практично це може мати наступний вигляд. Уявимо, що по вогневій підготовці на протязі місяця належить виконати початкову вправу стрільб із автомата; по тактико-спеціальній підготовці - відпрацювати тему: "Дії екіпажу по розгортанню та підготовці радіостанції Р-409 до роботи".

Усі ці задачі ставляться перед особовим складом напередодні місяця, і воїни з врахуванням реальних можливостей, беруть на себе зобов’язання, визначаючи, з якою оцінкою або результатом вони їх виконають. Між ними організується змагання по визначенню кращих спеціалістів.

Інакше кажучи, змагання повинно організовуватися систематично, тобто перед початком виконання кожної навчально-бойової задачі. Це вимагає від командира оперативності, уваги, турботи.

Метод організації змагання по нормативам і задачам допомагає командиру оперативно оцінювати підготовку воїна на кожному занятті, бачити його успіхи й недоліки, оперативно впливати на відстаючих.

Організовуючи змагання, необхідно приділяти увагу узагальненню та розповсюдження передового досвіду, тобто створювати можливість практичного повторення всіма результатів, яких домоглися кращі воїни, екіпажі, обслуги. З цією метою можна практикувати виступи передових воїнів, проводити показні заняття з їх участю, випускати бюлетні, які присвячені їм (наприклад, "Ділюсь опитом") тощо.

Необхідно постійно вести облік виконання зобов’язань кожним воїном, регулярно повідомляти про це на зборах особового складу, нарадах, при підведенні підсумків.

Добре організоване змагання поруч із заняттями, які методично правильно проводяться, є умовою росту класності, з рівнем якої зв’язане успішне виконання воїнами бойових завдань. Турбуючись про підготовку класних спеціалістів по цим питанням, порядок і правила допуску до здачі на класність та створювати необхідні умови, які сприяють успішному росту класної кваліфікації усіх категорій військовослужбовців.

Хід навчання, ріст числа класних спеціалістів, спортсменів-розрядників і т.д. повинні широко висвітлюватися в підрозділі. Для цього можуть використовуватися різноманітні форми - бесіди, стінний друк, місцеве радіо тощо. Доцільно в цьому плані обладнати в приміщенні спеціальний стенд (наприклад, "Йде бойовий вишкіл").

На цьому стенді можна поміщати наступні матеріали:

· завдання бойового вишколу на період навчання та місяць, які теми будуть вивчатися;

· перелік нормативів, які виконуються протягом місяця;

· зобов’язання особового складу та хід їх виконання;

· фотографії кращих воїнів (передовиків навчання, класних фахівців);

· куточок "Сьогодні відзначилися";

· фотомонтаж про бойовий вишкіл воїнів;

· опис досвіду передовиків.

Командир, який відповідає за зміст стенду, повинен періодично ставити активу завдання по оновленню розміщених на ньому матеріалів.

Важливу роль в організації змагання відіграє підведення його підсумків. Їх слід проводити як після закінчення кожного заняття по нормативам, які відпрацьовуються, так і після виконання навчально-бойових задач. При цьому бажано залучати воїнів в обговорення підсумків змагання та в обмін досвідом. В ході підведення підсумків необхідно визначити, хто краще стріляє, водить бойову техніку тощо і чому, вказати на недоліки відстаючих та по можливості заохотити тих, хто відзначився, поставити завдання щодо висвітлення результатів змагання і розповсюдження позитивного досвіду.