Виховна робота як система заходів, спрямованих на формування і розвиток у воїнів професійно-необхідних морально-психологічних якостей, моральної самосвідомості, які повинні забезпечити високу бойову і мобілізаційну готовність військ (сил), зміцнення військової дисципліни та правопорядку, згуртування військових колективів з метою виконання завдань військової служби має широку науково-теоретичну та системно-практичну базу.
В загальному вигляді вона має наступну структуру:
1. Світоглядно-теоретична база
- загальнолюдські, національні та культурні цінності;
- філософські концепції людини та світу;
- гуманістичні принципи і норми держави і права.
2. Наукова методологія
- загально-наукові методи;
- спеціальні методи психології та педагогіки;
- наукові технології військового навчання і виховання та його забезпечення.
3. Технологія( від грец. наука про майстерність, мистецтво) виховної роботи
- передові традиції військового навчання та виховання;
- сучасний світовий та вітчизняний досвід виховання військовослужбовців;
- найбільш ефективні та оптимальні прийоми, методи та форми виховної роботи у військах (силах).
"Світогляд - наука – досвід" – на цьому фундаменті іде процес реформування та розвитку системи виховного та морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України.
Безпосередньою науковою та теоретико-методологічною базою виховної роботи є теорія виховання в цілому, національна система виховання в Україні та військове виховання, як напрямок виховання військовослужбовців.
Виховання – це цілеспрямована діяльність суспільства, держави, їх інститутів і установ, а також вихователів по формуванню і розвитку особистості, її мотивації до самовдосконалення у відповідності з вимогами часу і життя, рівня розвитку суспільства.
Можна навести й інші визначення виховання яких сьогодні в педагогічній науці більше 60.
Але головним є те, що виховання визначається через діяльність, як саме широке поняття, що відзеркалює будь-яку активність як вихователя, так і виховуємих. Ця діяльність не виключає і впливу, але не обмежується ним.
Виховання - це системне явище, структурними елементами якого є:
1. Мета, зміст (сутність, напрямки, завдання).
2. Суб'єкт і об'єкт виховання.
3. Принципи, форми, методи і засоби спілкування і взаємодії, суб'єкта та об'єкта виховання.
4. Результат виховання.
5. Оцінка виховання, що має враховуватись в наступній роботі.
Ці структурні елементи мають місце у всіх ситуаціях виховання від простого виховного акту чи контакту вихователів з виховуючими до виховної ситуації в країні і Збройних Силах.
Суб'єктом виховання виступають не тільки вихователі, а перш за все суспільство, держава, інститути і установи. Вони:
1. Створюють суспільні і державні інститути і установи, передумови та умови виховної роботи і формування людини.
2. Готують кадри для цього.
3. Здійснюють соціальний і правовий захист, що впливає на духовний стан військовослужбовця.
Державні і суспільні інститути та установи, одним із яких є Збройні Сили України, їх структури, а також конкретні окремі вихователі (командири, спеціалісти, психологи, педагоги) на основі загальнодержавних цілей:
1. Розробляють і на практиці реалізують виховний потенціал всіх факторів, що впливають на формування і розвиток особистості військовослужбовців з урахуванням особливостей організації, службового призначення, спеціалізації, вирішуємих завдань, місця розташування та інших умов.
2. Розробляють конкретні плани і програми виховання.
3. Здійснюють виховну роботу у всіх видах діяльності.
При такому розумінні виховання створюється цільна, пронизуюча всі рівні суспільної і державної організації система виховання, в якій кожний на своїй ділянці вирішує специфічні завдання, а разом вони охоплюють всі сторони цього складного процесу.
Аналіз сутності виховання показує багатогранність і складність цього процесу. Це проявляється в тому, що на нього по суті впливає все:
середовище, оточуюча дійсність, сім'я, колектив, характер праці, діяльність, засоби масової інформації, мистецтво, природні задатки і здібності самої людини, її досвід і риси характеру, професійна підготовка вихователів.
В найбільшій мірі виховна робота в Збройних Силах України пов'язана з військовим вихованням, під яким розуміється процес цілеспрямованого, систематичного, організованого і планомірного впливу на свідомість, підсвідомість, пізнавальну, емоційно-вольову та мотиваційну сфери особистості військовослужбовця з метою формування у нього наукового світогляду, високих моральних, громадянських і військово-професійних якостей для забезпечення всебічного і гармонійного розвитку його особистості та ефективного виконання ним службових обов'язків в умовах мирного і воєнного часу.
Обґрунтуванням методологічних і теоретичних проблем військового виховання займається теорія військового виховання, яка представляє сукупність однорідних і внутрішньо-узгоджених наукових педагогічних тверджень, знання яких дозволяє формувати та розвивати особистість воїна і впливати на військовий колектив згідно з визначеними цілями загального, національного і військового виховання.
Теорія військового виховання систематизує, аналізує та класифікує різні виховні явища у Збройних Силах України, обгрунтовує загальні закони й закономірності, які існують між цими явищами.
Своєчасне та об'єктивне з'ясування, узагальнення і обгрунтування основних проблем теорії військового виховання надає можливість об'єктивно діагностувати стан виховної роботи у військовому підрозділі та частині, передбачити результати виховних впливів, своєчасно вносити певні необхідні корективи в цей складний процес.
Військове виховання військовослужбовців відіграє визначальну роль в забезпеченні їх самовідданого і компетентного виконання свого обов'язку перед Батьківщиною. Воно повністю обгрунтовано і закономірно стає пріоритетним напрямком службової діяльності кожного командира (начальника), кожного офіцера.
Тому їх готовність і підготовленість здійснювати виховну роботу у відповідності з метою військового виховання в інтересах вирішення поставлених завдань є одним із визначальних факторів підтримками високої боєготовності військ (сил).
Це можливо тільки в межах оптимальної моделі, алгоритму і технології виховної діяльності. Основи такої моделі, алгоритму і технології закладені саме в теорії військового виховання.