Градусна сітка – її утворюють паралелі та меридіани – умовні лінії, яких насправді на земній поверхні немає. На картах її наносять для того, щоб можна було визначити місце знаходження точки.
За градусною сіткою визначають географічні координати будь-якої точки, тобто широту і довготу.
У географії відстані вимірюють у кілометрах, а при визначення географічних координат – у градусах. Тобто широта і довгота – це кутові (градусні) відстані від екватора (широта) або нульового меридіана (довгота), при цьому вершина кута міститься в центрі Землі.
Паралелі та географічна широта.
За паралелями визначають одну із складових географічних координат – широту місцевості.
Паралелі - умовні лінії на карті та глобусі, що проходять паралельно екватору.
За формою паралелі – це кола, радіус яких зменшується до полюсів. Екватор – найдовша паралель (близько 40 000км). Частину кола паралелі називаються дугою і вимірюють у градусах. На різних паралелях довжина дуги в один градус (1*) неоднакова, позаяк довжина їх зменшується у бік полюсів. На екваторі значення одного градуса паралелі становить 111,3 км, а, наприклад на широті Києва (51* пн.ш.) становить близько 70 км.
Паралель можна провести через будь-яку точку на земній поверхні паралельно екватору. Вона спрямована на захід – схід.
Географічна широта – відстань у градусах від екватора до певного місця. Розрізняють широту північну (пн.ш.) для точок розташованих на північ від екватора, і південну (пд.ш.) – на південь від нього.
Географічна широта екватора – 0*, а полюсів – 90* пн.ш., 90*пд.ш.
Меридіани та географічна довгота.
Як і паралелі, меридіани – це складова географічних координат.
Меридіани – умовні лінії на карті та глобусі, що сполучають Північний та Південний полюси.
У перекладі з латинської «меридіан» - полуденна лінія. Насправді його напрямок збігається з тінню будь-якого предмета в полудень. За формою меридіани – півкола з однаковою довжиною (близько 20 000 км); вимірюють у градусах. Довжина дуги одного градуса меридіана скрізь однакова і становить 111км. Він спрямований на північ – південь.
За меридіаном визначають - географічну довготу - відстань у градусах від початкового меридіана до певного місця. Згідно з міжнародною угодою за початковий, або нульовий, приймають меридіан, що проходить через Гринвіцьку обсерваторію (поблизу Лондона). Його ще називають Гринвіцьким.
Відлік довготи йде на захід і схід від нульового меридіана. Отже, довгота буває західною (зх.д.) і східною (сх.д.); вимірюють у градусах від 0* до 180*.
Географічні координати.
Це своєрідна географічна адреса будь-якої точки на земній поверхні в градусах широти і довготи.
Визначимо за картою півкуль географічні координати столиці нашої Батьківщина – м. Києва. Спочатку встановимо географічну широту.
Географічні карти мають спотворення різного ступеня, крім великомасштабних топографічних карт, де їх не враховують.