Води суходолу. Річки.

 

Річки, озера, болота, підземні води, льодовики, багаторічна мерзлота, штучні водотоки (канали) і водойми – усе це води суходолу.

У наші дні річки набули великого значення. На них збудовано електростанції, воду використовують для зрошення, як джерело водопостачання промислових підприємств, міст і сіл.

Річка – це природний водний потік, що тече в зниження рельєфу, утвореному її рухом.

Кругоо́біг води́ — безперервний процес обертання води на земній кулі, що відбувається під впливом сонячної радіації і дії сили тяжіння.

Розрізняють декілька видів вологообігу в природі.

  1. Великий, або світовий, кругообіг — водяна пара, що утворилася над поверхнею океанів, переноситься вітрами на материки, випадає там у вигляді атмосферних опадів і повертається в океан у вигляді стоку. У процесі вологообігу змінюється якість води: при випаровуванні солона морська вода перетворюється в прісну, а забруднена — очищається.
  2. Малий, або океанічний, кругообіг — водяна пара, що утворилася над поверхнею океану, сконденсується і випадає у вигляді опадів знову в океан.
  3. Внутрішньоконтинентальний кругообіг — вода, що випарувалась над поверхнею суходолу, знову випадає на суходіл у вигляді атмосферних опадів.

Зрештою, опади в процесі руху знову досягають Світового океану.

Кожна річка має свій витік (місце початку річки, де вона утворюється шляхом виходу дощових вод на поверхню, живленням з болота чи озера, злиттям інших річок і та ін.) і гирло(місце впадіння річки у водосховище, озеро, море або іншу річку. Частина річки, що примикає до гирла, може утворювати дельту або естуарій (губа, лиман). Витоком можу бути озеро і болото, а в горах – льодовики. Кожна річка тече по звивистому заглибленню, що простягається від витоку до гирла. Це річкова долина. На плані місцевості вона нагадує сходинки. Найглибшу частину річкової долини, де водний потік постійний, називають річищем. Заплава – це частина річкової долини, що заливається водою в період повені. Вище від заплави розташовані тераси, які в минулому були заплавою. Вони виникли внаслідок руйнівної дії вод річок. Тераси – частини річкової долини, які ніколи не заливаються водою.

Кожна річка має притоки (водотік, що впадає в більший водотік, зазвичай відрізняється від останнього водотоку меншою довжиною і меншою водністю) які зазвичай коротші за головну річку. У найбільшу річку нашої держави – Дніпро на території України впадає понад 1 000 приток. Головна річка з усіма притоками утворює річкову систему. Площа з якої річка збирає свої води, називається басейном річки. Басейни сусідніх річок розмежовані вододілом. У місцях виходу твердих гірських порід, які перетинають шлях річки, утворюються пороги.

Якщо на шляху річки трапляється великий виступ, складений твердими породами, то утворюється водоспад. Найбільше їх у горах. Найвищий водоспад у світі – Анхель (1054 м) у Південній Америці. В Україні водоспади є в Українських Карпатах і Кримських горах, наприклад Учансу (98,5 м).

Живлення та режим річок.Особливістю річки є постійний рух води. Коли припиняється живлення річки, тобто поповнення річища водою, вона пересихає. Річки живляться дощовою водою, малими водами снігу та льоду, підземними водами. Більшість річок мають мішане живлення з переважанням одного із джерел. Наприклад, Дніпро взимку, коли покривається кригою, живиться підземними водами, навесні — талими, влітку й восени — дощовими й підземними. У зв'язку з цим кількість води в річці змінюється за сезонами. Зміни рівня річки впродовж року називають режимом річки. Найвищий рівень води в річці, який буває щороку в певний час, називають повінню. Вона настає після танення снігу навесні або внаслідок танення льоду і снігу в горах влітку чи після тривалих дощів. Найнижчий рівень води в річці — межень. Він буває посушливої пори. Особливий режим мають річки Українських Карпат та інших гірських територій. На них часто бувають паводки — раптові підйоми рівня води в будь-який час року, спричинені тривалими дощами й посиленим таненням снігу. На річках, що протікають по території, де відбувається зміна пір року, зокрема і в Україні, взимку спостерігається льодостав — період нерухомого льодового покриву на річці, а навесні — льодохід. Більшість річок нашої країни має мішане живлення з переважанням снігового. Повінь у них настає навесні, межень — улітку, льодостав — узимку. У посушливі роки влітку найнижчий рівень води мають річки півдня України. Деякі, у тому числі й річки Криму, часто пересихають.