Озера та водосховища.

На озера Землі припадає 1,8% площі суходолу. їх безліч — від маленьких, площею в кілька квадратних метрів, до таких велетнів, як Каспійське. Утворення озера починається із заповнення водою озерної улоговини, походження якої часто визначає форму, площу й глибину озера.

Озеро— це природна заглибина на суходолі, заповнена водою.

За походженням улоговин розрізняють такі типи озер: тектонічні, залишкові, льодовикові, лиманні тощо.

Тектонічні утворюються в місцях розломів та опускання земної кори. їх улоговини, як правило, вузькі, видовжені, глибокі. Прикладом такого озера є Байкал — найглибше в світі (1620 м).

Залишкові— частини давніх морських басейнів, які зникли мільйони років тому. Наприклад, Каспійське море-озеро, озеро Донузлав на узбережжі Кримського півострова.

Льодовикові — улоговини, «виорані» давніми льодовиками на півночі Євразії та Північної Америки. Ці озера зазвичай неглибокі, наприклад численні озера Фінляндії.

Загатні— виникли після перегородження долини гірської річки зсувами або обвалами гірських порід. До загатних належить озеро Синевир в Українських Карпатах.

Лиманні — затоплені морем і відокремлені піщаними косами узбережні ділянки. їх багато на півдні України, на узбережжях Чорного та Азовського морів. Найбільше — озеро Сасик (Кундук).

 

Заводним режимом озера поділяють на стічні, з яких витікають річки, і безстічні, з яких жодна річка не витікає. Безстічні озера солоні, оскільки вода з їх поверхні випаровується, а солі залишаються. Дуже солоні озера називають мінеральними. У них солі не тільки розчинені у воді, а й випадають у вигляді осаду на дно.

Озера використовують як шляхи сполучення, у риболовному промислі, для водопостачання промислових і сільськогосподарських підприємств. У солоних озерах добувають сіль та іншу сировину. Лікувальні грязі деяких озер та лиманів півдня України є цілющими, ними лікують нервові захворювання, хвороби суглобів, вони сприяють швидкому зростанню кісток.

За сучасних умов господарювання озера, як і річки, потребують охорони. Скидання промислових вод, отрутохімікатів, нафтопродуктів, забруднення їх побутовими відходами — усе це наближає великі і малі озера світу до межі загибелі.

Крім природних водойм, є й штучні (тобто створені людиною) — водосховища і ставки. Їх людина створює для своїх потреб. Для цього поперек долини річок будують греблі. Вони регулюють рівень води в ній, воду використовують для зрошення, рибництва, судноплавства. Водосховища змінюють режим не тільки річок, на яких побудовані, а й навколишніх територій. Тому при створенні водосховищ слід зважати на можливі негативні наслідки: затоплення родючих земель, розмивання берегів, підвищення рівня ґрунтових вод.

Менші за розмірами та об'ємом штучні водойми називають ставками. В Україні їх передусім використовують для місцевих потреб.

Водосховище — штучна водойма, створена людиною для забезпечення господарських потреб.