Мільярди років тому навколо Землі не було атмосфери. Вона виникла як результат діяльності вулканів на поверхні планети. Гази, що виходили з надр, не зникали, не випаровувалися в космічному просторі, а силою тяжіння Землі утримувалися на її поверхні. З них і утворилася газова оболонка нашої планети — атмосфера. Вуглекислий газ і азот були основними в її складі, але майже не було кисню. На той час атмосфера була непридатною для життя. З появою рослин кількість кисню стала збільшуватися, а вуглекислого газу — зменшуватися. З розвитком життя на Землі формувалося сучасне співвідношення газів повітря. І сьогодні роль рослин у «виробництві» кисню величезна. Недаремно ліси називають «легенями» нашої планети. Саме тому безконтрольне їх знищення є небезпечним. Взаємозв'язок біосфери та атмосфери підтримується завдяки процесам фотосинтезу й дихання. Організми — регулятори вмісту газів у повітрі. Крім того, людина здійснює значний вплив на атмосферу, часто погіршуючи її стан.
Взаємодія біосфери й літосфери. Найактивніше це відбувається у верхній частині літосфери — земній корі. Рослини своїм корінням, яке проростає в тріщини, руйнують тверді гірські породи і перетворюють їх на пухкі, осадові. У земній корі нагромаджуються рештки рослин і скелетів тварин, які осідають на дно водойм, утворюючи товщі осадових порід (крейди, вапняку тощо). З рослинних решток складаються й кам'яне вугілля, торф.
Взаємодія біосфери й гідросфери. Вода - це саме життя. Без неї не можуть існувати організми, але й вони впливають на склад води в гідросфері. Вважається, що за останні 200 млн років майже не змінилася солоність океанічної води. Солі, нагромаджені в морській воді, використовуються організмами для своєї життєдіяльності. Наприклад, кальцій - складова їхніх скелетів, черепашок, панцирів. Завдяки процесам життєдіяльності організми підтримують сталість складу вод гідросфери.
Що таке ґрунт? Людина зацікавилася грунтом, коли стала займатися землеробством, тобто близько 7 тис. років тому. У Китаї в III тисячолітті до н. е. люди намагалися оцінити різні грунти за врожайністю культур. У середні віки вважали, що ґрунт для рослин — лише опора, а самі вони живляться тільки водою і повітрям.
Чим насправді є ґрунт за своєю природою і значенням для рослин? На це запитання вдалося відповісти тільки наприкінці XIX ст., коли зародилася наука ґрунтознавство. її основоположником вважають В. В. Докучаєва, який досліджував ґрунти України. Виявилося, що ґрунти і гірські породи — це не одне й те саме. На скелях, піску чи глині рослини не ростуть. На відміну від гірськіх порід ґрунти здатні забезпечувати рослини мінеральними речовинами, необхідними для їх розвитку. Тобто особливість грунтів — родючість, яка залежить від кількості гумусу (перегною) — продуктів розкладу мікроорганізмами решток відмерлих рослин і тварин.