Ґрунт — це верхній пухкий шар землі, що має родючість. Ґрунти формуються на поверхні Землі з початку зародження життя. Цей процес дуже повільний: за 100 років товща грунту в різних районах планети збільшується від 0,5 до 2,0 см.
Ґрунт — результат взаємодії організмів та їх решток з пухкими гірськими породами за участю повітря і води. Під впливом енергії Сонця в ґрунті відбуваються фізичні, хімічні та біологічні процеси. Фізичні — це руйнування мінералів і гірських порід унаслідок вивітрювання. Хімічні процеси пов'язані з розчиненням різних речовин у воді та відкладанням їх у грунті, біологічні — з розкладом (гниттям) решток тварин і рослин у результаті життєдіяльності мікроорганізмів та інших живих істот (черв'яків, личинок, мурашок, кротів тощо). Оскільки процес утворення відбувається за різних природних умов, це приводить до формування різних типів грунтів. Найродючішими в світі вважаються чорноземи, які займають в Україні великі площі.
Склад ґрунту
Ґрунт складається з трьох частин — твердої, рідкої і газуватої. Тверда вміщує в собі подрібнені мінерали й гірські породи, а також перегній (гумус). Рідка частина - це вода, що переносить у грунті розчинені поживні речовини, якими живляться рослини. Газувата — насичує ґрунт повітрям. У разі нестачі кисню, який конче потрібний для життєдіяльності мікроорганізмів, родючість ґрунту різко знижується. Тільки взаємодія усіх складових визначає родючість ґрунту.
Розділ 6. ГЕОГРАФІЧНА ОБОЛОНКА
Оболонку, в межах якої відбуваються взаємопроникнення і взаємодія верхніх шарів літосфери, усієї гідросфери та нижніх шарів атмосфери, називають географічною оболонкою.
Першоджерелом усіх процесів взаємодії оболонок є сонячні промені. їх енергія, нагріваючи земну поверхню, сприяє переміщенню повітряних і водних мас, спричиняє руйнування гірських порід. Саме сонячна енергія дає життя організмам.