Природні зони належать до великих природних комплексів Землі. Природні зони розміщуються по всій території у певній послідовності від полюсів до екватора.
Приро́дна зо́на, фізико-географічна зона — частина географічного поясу з однорідними кліматичними умовами. Вона є частиною природної країни. На рівнинних територіях зони зберігають широтне або близьке до нього простягання, тобто змінюються від екватора до полюсів (широтна зональність) і від океанів углиб континентів (довготна зональність). Мають близькі умови температур і зволоження, що визначають однорідні ґрунти, рослинність, тваринний світ і інші компоненти природного середовища. Природні зони виражені на суші і в океані, де проявляються менш чітко. Зміна природних зон у горах називається висотною поясністю.
Зона арктичних пустель розміщена в навколо полярному просторі, де панує холодна погода. Дуже низькі температури впродовж року унеможливлюють розвиток рослинності. Тільки мохи й лишайники влітку з'являються невеликими ділянками на островах і частково на узбережжі Північного Льодовитого океану. Тварини живляться організмами, які заселяють води океану. Чайки, полярні сови, білі ведмеді, тюлені, песці — основні мешканці арктичних пустель. Поступово ця зона переходить у зону тундри.
Тундра займає величезні простори на південь від зони арктичних пустель. Там поширені болота, що утворилися на багаторічній мерзлоті. Тундрова рослинність розвинута більшою мірою в Північній півкулі — на узбережжі та островах Північного Льодовитого океану. У Південній півкулі її майже немає, оскільки там немає відповідних умов. Основна ознака зони — безлісся. Там трапляються лишайники, карликова береза і полярна верба. Влітку багато ягід (журавлина, морошка, брусниця), восени — грибів. Тундрові куріпки, полярні сови, дрібні гризуни — лемінги, великі північні олені, песці й полярні вовки населяють цю територію. Взимку тундра перетворюється на білу пустелю. Травоїдні тварини живляться рослинністю, яка зберігається під сніговим покривом, хижаки — травоїдними тваринами. Влітку незліченна кількість перелітних птахів (качок, гусей, чайок) живиться рибою, утворюючи на стрімких скелях цілі колонії, їх називають «пташиними базарами».
Далі на південь тундра переходить у лісотундру. Там уже з'являються дерева (береза, ялина, модрина). Лісотундра змінюється тайгою та зоною мішаних лісів. Значна кількість опадів, вищі, ніж у тундрі, температури зими і літа сприяють поширенню порівняно багатої деревної рослинності. Це тайга. Тут ростуть хвойні (ялина, модрина), далі на південь — листяні (береза, осика) дерева. У підліску поширена трав'яниста й чагарникова рослинність. Досить багатий тваринний світ. Безліч птахів, з яких найбільшими є глухар і тетерев. З-поміж гризунів — зайці, білки, миші тощо. З копитних рослиноїдних тварин водяться олень, косуля, лось; з хижаків — ведмідь, рись, вовк, соболь, куниця. В Україні мішані ліси поширені майже до широти Києва.
Степи простяглися вузькою смугою через усю територію Євразії та Північної Америки на південь від лісів. Займають південь України. Влітку клімат у степу жаркий і сухий. Узимку випадає мало снігу. Рослинність у степах трав'яниста. Не займаний людиною степ особливо приваблює навесні. Яскраві плями ірисів і тюльпанів, маків, диких півоній та інших квітів перетворюють степ на яскравий різнобарвний килим. До середини літа рослинність висихає, стає бурою. Степи мають найродючіші грунти — чорноземи. Упродовж XX ст. степи інтенсивно розорювалися. Тому природна рослинність і тваринний світ збереглися тільки в заповідниках.
Пустелі мають найбільш посушливий і жаркий клімат. Температури літа досягають + 50 °С, а поверхня в деяких місцях (пустеля Сахара) розжарюється до + 80 °С. Вологи не вистачає, суцільного рослинного покриву немає. Рослини пристосувалися до таких умов життя. Вони мають глибоке коріння і тонке, схоже на голки, листя (щоб менше випаровувалося вологи). З плазунів тут водяться змії та ящірки, з гризунів — тушканчики. Від пекучих променів Сонця вони рятуються в глибоких норах, а на поверхню виходять уночі.
З просуванням до екватора зростає кількість опадів. Пустелі переходять у савани. У цій зоні опади випадають улітку, і високі трави суцільно вкривають савану. Деякі з них, наприклад слонова трава, — заввишки 5 м. Невеликими групами ростуть зонтичні акації, окремо — кремезні баобаби. У сухий сезон (узимку) більшість дерев скидають листя, сохнуть трави. У саванах водяться зебра, антилопа, жирафа, буйвол, носоріг, слон, з хижаків — лев, гепард, гієна.
Людина значною мірою вплинула на природу саван. Дикі тварини позбавляються своїх звичних місць проживання. Незаймана природа охороняється в заповідниках і національних парках.
По обидва боки від екватора поширена зона вологих екваторіальних лісів з вологим і жарким кліматом. Тисячі порід різних дерев, оповитих ліанами, утворюють непрохідні хащі. Через густу рослинність в екваторіальному лісі постійно сутінки. Видовий склад такий різноманітний, що на 1 км2 рідко трапляються два однакових дерева. Тут цілорічне літо. Тому на одній гілці водночас можна побачити і цвітіння, і плоди. Більшість тварин живе на верхівках дерев, де багато сонця. Мавпи, папуги, інші птахи галасують у верхньому ярусі лісу, що досягає висоти 80 м. Унизу тихо, темно, сиро й тільки інколи промайне плямистий ягуар або інший хижак. У водоймах водяться крокодили, бегемоти. Екваторіальні ліси є «легенями» нашої планети. Вони виділяють велику кількість кисню в атмосферу, їх збереження важливе для всього людства, для всієї планети.
Отже, природні зони змінюються від полюсів до екватора залежно від географічної широти, кількості тепла й вологи. Крім того, на їх особливості впливають висота місцевості над рівнем моря, близькість морів та океанів, наявність теплих чи холодних течій та інші чинники. Тобто йдеться про азональність у природі.
Нині в багатьох районах Землі через викиди отруйних газів і шкідливих речовин змінився склад атмосферного повітря, стали непридатними для життя води річок, озер, зникли величезні площі лісів, багато тварин і рослин. Усе це створило проблеми, які людина має розв'язати, доки ще не пізно. Руйнування природи, її комплексів призведе до загибелі самої людини.
Проблеми, які виникають у зв'язку з втручанням людини в природні процеси і які призводять до порушення їх рівноваги, називають екологічними. Адже саме наука екологія вивчає закономірності відносин людини, тварин, рослин, мікроор¬ганізмів між собою та навколишнім середовищем.
Розв'язати екологічні проблеми людство може тільки за умови спільної діяльності всіх держав світу. Є міжнародні громадські та державні організації, які займаються ними. Прийнято багато міжнародних угод з охорони вод Світового океану, суходолу, атмосфери, земних надр, рослинності й тваринного світу, космічного простору. Україна активно співпрацює з багатьма державами світу в цьому напрямі.
Однією з найважливіших екологічних проблем в Україні є ліквідація наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС, яка порушила рівновагу в природних комплексах, погіршила здоров'я та умови життя не тільки народу нашої держави, а й інших країн.