Головним напрямом взаємодії людини з природою є використання природних ресурсів у господарській діяльності, задоволення матеріальних і культурних потреб населення. Така взаємодія дістала назву природокористування. Це дуже складний процес.
Він передбачає не тільки використання природних ресурсів, а й відтворення їх та охорону. Важливою складовою сучасного природокористування є встановлення моніторингу, тобто контролю і спостереження за використанням природних ресурсів. А вже за результатами спостережень спеціалісти розробляють систему управління процесами природокористування.
Отже, природокористування передбачає вивчення впливу людини на природу з метою збереження рівноваги кругообігу речовин у природі. Метою природокористування є забезпечення умов існування для людства, запобігання можливим шкідливим наслідкам виробничих процесів або зменшення цих наслідків.
При використанні невичерпних природних ресурсів, до яких належать кліматичні, космічні (енергія Сонця, припливів, вітру), ресурси Світового океану і текучих вод, визначають найменші витрати в організації виробництва та найбільший ефект.
Вичерпні ресурси, у свою чергу, поділяють на невідновлювані (більшість мінеральних ресурсів) і відновлювані (ґрунти, рослинність, тваринний світ). Тому при використанні таких ресурсів важливим є повна, безвідходна переробка, спрямована на охорону й бережливе до них ставлення.
За сучасних умов господарювання людство здійснює на природу здебільшого негативний вплив. Так, використання паливних ресурсів потребує кисню. Саме атмосферний кисень підтримує горіння в металургійних печах, на теплових електростанціях, під час злету реактивних літаків тощо. Наразі в атмосфері зменшується кількість кисню, а вміст вуглекислого газу збільшується. Зміни складу повітря впливають на клімат у цілому, зокрема спричиняють глобальне потепління на Землі. На думку вчених, це може призвести до танення льодовиків і затоплення прибережної частини суходолу.
Крім того, забруднення повітря пов'язане з викидами шкідливих речовин підприємствами. Одним з основних забруднювачів атмосфери є автомобільний транспорт, передусім сполукам важких металів, пилом із залишками гуми.
Атмосферні забруднення завдають шкоди здоров'ю людей, будівлям, обладнанню, яке використовується в господарстві. Шкідливі речовини, сполучаючись з опадами, утворюють кислотні дощі, що згубно впливають на сільськогосподарські культури, мешканців водойм, лісові насадження тощо.
Забруднюються промисловими відходами та неочищеними промисловими стоками річки, озера, водосховища. Дуже поширеним є бактеріологічне забруднення вод річок і морів. Джерелом такого забруднення можуть бути комунальні господарства великих міст, тваринницькі ферми, з території яких дощами змиваються нечистоти. Річковий і морський транспорт забруднюють водні басейни нафтопродуктами, сміттям.
Ґрунти, підземні води зазнають негативного впливу промислових стоків унаслідок передозування хімічних добрив і отрутохімікатів.
Тож перед людством постала величезна проблема, розв'язати яку можна тільки на рівні міжнародних угод, міжнародного співробітництва. Це збереження Землі як середовища існування людства. Проте не лише міжнародні угоди, а й кожен з нас особисто може й зобов'язаний долучитися до участі у збереженні навколишнього середовища.
Не засмічуй ліси, береги річок великі та малі водойми побутовими відходами. Не ламай дерев, не знищуй рідкісні види рослин, дбай про тварин. Пам'ятай, якщо ми не збережемо, не захистимо природу, то недбальство обернеться проти нас самих! Наша планета, як великий живий організм, відчуває ставлення до себе.