Основні положення - раздел Философия, ПРАКТИКУМ З ПЕДАГОГІКИ Реформування Системи Педагогічної Освіти Вимагає Від Вчителя Вибору Стратегії...
Реформування системи педагогічної освіти вимагає від вчителя вибору стратегії неперервної освіти на основі саморозвитку, невід’ємними складовими якого є самоосвіта та самовиховання.
З метою подолання суперечності між традиційною підготовкою майбутнього вчителя до професійної діяльності та новими вимогами суспільства до випускників педагогічних навчальних закладів щодо її реалізації на практиці розглянемо сутнісну характеристику названих понять та взаємозв’язок між ними.
Самовиховання – це систематична та свідома діяльність людини, спрямована на вироблення в собі бажаних фізичних, розумових, моральних, естетичних якостей, позитивних рис волі й характеру, усунення негативних звичок, іншими словами, діяльність, спрямована на вдосконалення своєї особистості.
Самовиховання виникає як наслідок певної системи виховної роботи у межах навчальних закладів, яка включає в себе систему поглядів на особистість. Тут людина повинна дбати про свою самостійність, організованість, відповідальність, самокритичність. Саме розвиток у собі найкращих людських рис є фундаментом професійної підготовки вчителя. Запас потенційних сил у людей настільки великий, що навіть студент із середніми здібностями може всебічно розвивати свою особистість. Рівень професіоналізму вчителя багато у чому залежить від активності студента щодо свідомого та наполегливого розвитку у собі тих рис, які створюють особистість сучасного спеціаліста.
Самовиховання особистості має такі особливості:
1. Самовиховання є усвідомленням прояву саморозвитку, “саморуху” особистості. Вихованець із об’єкта перетворюється на суб’єкт виховання.
2. Самовиховання є суб’єктивним відображенням виховання, в якому мета і завдання вихователів стають особистою метою і завданнями самовдосконалення, а функції вихователя передаються самому вихованцю.
3. Самовиховання є своєрідним прискорювачем розвитку дитини, служить засобом удосконалення дитини.
4. Самовиховання є формою врахування індивідуальних особливостей дитини, шляхом розвитку її індивідуальності.
5. Самовиховання – один з головних показників розвитку дитини, воно відображає відповідність виховання процесу формування сил і здібностей вихованця. За рівнем самовиховання можна висловити судження про якість виховання.
Важливе значення для розвитку теорії самовиховання має виявлення його рушійних сил. Основним протиріччям реалізації самовиховання є становлення та рух взаємопов’язаних процесів зміни позиції людини у взаємодії із зовнішнім світом і усвідомленням особистості. Рушійні сили самовиховання майбутнього вчителя визначаються як зовнішніми, соціальними вимогами, так і власним відношенням до цих вимог. Перетворення внутрішніх протиріч, що виникають між цими двома сторонами, по суті, і є процесом самовиховання. Підсилюється це характеристикою професійної спрямованості. Найбільш важливою умовою виникнення потреби у професійному самовихованні для майбутнього вчителя є перехід його з позицій учня на позицію спеціаліста.
Самовиховання майбутнього вчителя, як і будь-який вид діяльності, має свою загальну структуру. Її основними компонентами є: мета, завдання, принципи, форми, методи, засоби та результат.
Метою самовиховання студентів педагогічних навчальних закладів є підвищення рівня підготовки до професійної педагогічної діяльності. Вона змінюється й ускладнюється з набуттям особистістю професійного та соціального досвіду.
Важливу роль у самовихованні може відіграти ідеал як уявлення про найвищу досконалість, яка визначає певний спосіб і характер діяльності людини. Ним для майбутнього вчителя може бути як окрема особистість, так і спрямованість на досягнення конкретних результатів у реалізації професійної діяльності, визначені власною програмою самовиховання.
На основі аналізу життя та професійної діяльності видатних людей, в тому числі і педагогів, щодо вдосконалення своєї особистості можна зробити висновок про те, що педагогічні здібності можна розвивати.
Основним завданнямсамовихованняє вдосконалення власних професійно-значущих властивостей та якостей особистості, включаючи, як світогляд, фізичне здоров’я, так і активність у підвищенні рівня методичної підготовки, розвиток власної моральної культури, здібностей до широкого та глибокого соціально-педагогічного мислення і творчості.
У процесі самовиховання слід керуватися наступними принципами: цілеспрямованості, зв’язку самовиховання з життям, саморозвитком та самоосвітою, комплексного підходу, впливу колективу на окрему особистість, врахування вікових особливостей тощо.
До найпоширеніших форм самовиховання відносять такі, як самозавдання, оцінка прожитого дня, визначення правил своєї поведінки, самохарактеристика, самозобов’язання, визначення власних справ та видів діяльності, вироблення особистих планів роботи та самовиховання, ведення щоденників тощо.
Систему методівсамовиховання доцільно розглянути у послідовності, яка передбачає реалізацію процесу самовиховання на практиці, починаючи від виникнення потреби у його реалізації до досягнення тих чи інших результатів:
- самопізнання (самоспостереження, самоаналіз, самодослідження) та самооцінка;
- самостимулювання (самозаохочення, самокритика);
- самопрограмування;
- методи самовпливу (самоінструкція, самозаохочення, самоконтроль, самозвіт, самонавіювання, самонаказ, самопідпорядкування, самопримушення тощо).
Остання група методів реалізується на практиці завдяки використанню цікавих прийомів, серед яких:
- прийоми, спрямовані на використання інтелекту: особисті правила або девізи, за якими людина будує свою поведінку; самонагадування тощо;
- прийоми, спрямовані на використання почуттів: самосхвалення, самозаохочення, самокритика, самоосуд, самопокарання тощо;
- прийоми, спрямовані переважно до вольових зусиль та до практики поведінки: самообіцянка, самозобов’язання, клятва, намір, самопідбадорювання, самозаборона.
Поняття про засоби самовиховання включає в себе як безпосередньо предмети та зміст діяльності, так і способи їх застосування у практичній діяльності. Засоби самовиховання прийнято поділяти на головні (теоретична та практична педагогічна діяльність) та додаткові (ознайомлення з різними видами мистецтва, предметами культури та побуту, в яких знаходить відображення людська діяльність, читання книжок, у яких на високому ідейному та моральному рівні подані зразки життя особистостей, гідних наслідування тощо. В цілому як засоби самовиховання можна застосовувати ті матеріальні та духовні цінності, які можуть бути використані з метою самовпливу.
Результатом професійного самовиховання є зміни, що відбуваються в особистість майбутнього вчителя завдяки реалізованим самовпливам. У цьому випадку студент педагогічного навчального закладу має вміти володіти своєю волею, управляти своїми емоціями, стримувати себе, підтримувати добрий, бадьорий настрій, виконувати особисті правила, режим дня тощо.
Процес професійного самовиховання тривалий і здійснюється в кілька етапів:
I – утвердження в позиції вчителя;
ІІ – програмування змін власних якостей особистості;
ІІІ – реальні дії по самовдосконаленню;
IV – етап мови і відображення;
V – етап вправ.
VІ – етап аналізу, корекції самовиховної діяльності та розробка подальшої програми самовиховання.
Одним із шляхів розширення творчих можливостей і пізнавальних інтересів людини є самоосвіта.
Для розуміння суті поняття “самоосвіта” проведемо його логіко-семантичного аналіз. Цей термін увійшов до російської та української мов у 30-60-х рр. ХІХст. Інтенсивне включення у цей період у книжкову лексику слів із першою займенниковою частиною «само» було зумовлене такими позамовленєвими чинниками, як особливою увагою прогресивної частки населення країни до будь-яких проявів духовності окремої особистості та до розвитку активної діяльнісної - першооснови загальнополітичного життя. С.І.Ожегов у «Словаре русского языка» тлумачить самоосвіту як «приобретение знаний путем самостоятельных занятий, без помощи преподавателя». Дещо ширшим можна вважати визначення, подане у Великій Радянській Енциклопедії: «Самоосвіта - самостійна освіта, отримання системних знань у певній галузі науки, техніки, культури, політичного життя та ін., яка передбачає безпосередній інтерес особистості в органічному поєднанні із самостійністю у вивченні матеріалу». В «Педагогічному словнику», виданому Академією педагогічних наук СРСР (1986), самоосвіта визначається як «освіта, яку здобувають поза навчальними закладами шляхом самостійної роботи». За «Українським педагогічним словником» С.Гончаренка (1997) «самоосвіта - освіта, яка набувається в процесі самостійної роботи без проходження систематичного курсу навчання в стаціонарному навчальному закладі. Самоосвіта є невід¢ємною частиною систематичного навчання в стаціонарних закладах, сприяючи поглибленню, розширенню і більш міцному засвоєнню знань» [11, 296].
Самоосвіта як педагогічна категорія розглядалася спершу як додаток (доповнення, підсистема, частковий прояв) категорії освіти і застосовувалася для розв’язання конкретних освітніх завдань: формування волі, боротьба з власними недоліками, розумове самовдосконалення.
У педагогічній літературі зустрічаємо такі взаємопов’язані поняття, як "освіта", "самоосвіта" та "самостійна навчальна робота". На основі категорійного аналізу даних понять визначимо взаємозв’язок між ними.
Освітою називають процес та результат засвоєння систематизованих знань, умінь та навичок, спрямованих на формування світогляду або процес та результат завершеного навчання.
Самоосвітою назвемо такий специфічний вид діяльності, в ході якої завдяки самостійному визначенню цілей особистість задовольняє власні пізнавальні потреби або вдосконалює свої здібності, якості та властивості особистості.
Самостійною навчальною діяльністю називають різноманітні види індивідуальної і колективної навчальної діяльності, яка здійснюється на навчальних заняттях або поза ними за завданнями вчителя, під його керівництвом, однак без його безпосередньої участі. Реалізація цих настанов вимагає від особистості, яка навчається, активної розумової діяльності, самостійного виконання різних пізнавальних завдань, застосування раніше засвоєних знань під керівництвом педагога.
На основі узагальнення поняттєвого масиву самостійною роботою будемо називати будь-яку діяльність особистості, яку вона здійснює відповідно до поставлених перед нею цілей без участі керівника.
Беручи до уваги наведені теоретичні узагальнення, визначаємо, що в цілому самостійну навчальну роботу слід розглядати як засіб реалізації освіти та самоосвіти. Це співвідношення представлене на рис.1.5.
Аналіз самостійної роботи та самоосвіти особистості засвідчує про те, що вони є складними видами діяльності, тісно взаємопов’язаними між собою. Останнє іноді створює ілюзію їх повного збігання.
Дійсно, у визначенні обох понять підкреслюється діяльнісний характер формування особистості, але під час самостійної роботи вказаний процес відбувається на основі досягнення цілей, поставлених іншою особою - викладачем; в ході ж самоосвітньої діяльності - відповідно до задумів самої особистості.
Рис. 1.5. Схема співвідношення понять “освіта”, “самоосвіта” та “самостійна робота”
Згідно із запропонованим визначенням, самостійна робота здійснюється без участі керівника. Прикладом може бути навчальна самостійна робота, якою опосередковано керує викладач. Залежно від свого задуму він встановлює термін виконання самостійної роботи під час навчальних занять або у позанавчальний час, пропонує завдання, проводить різного роду інструктажі щодо їх виконання, визначає глибину та обсяг обов’язкової частини виконання завдань, здійснює допоміжні заходи (консультації, спостереження, співбесіди тощо), тобто визначає засоби діяльності особистості у процесі самостійного досягнення цілей.
Участь керівника в самоосвітній діяльності визначенням спеціально не зумовлюється: самоосвіта може здійснюватися за участю керівника або без неї, наприклад, під час самостійної роботи.
Принципова відмінність між самоосвітою та самостійною роботою полягає в тому, що в ході самоосвітньої діяльності особистість виступає суб’єктом своєї діяльності щодо досягнення самостійно визначених цілей, які і складають головний мотив самоосвітньої діяльності, в ході ж самостійної роботи цілі перед особистістю ставить керівник.
Отже, самостійна робота при зацікавленому ставленні до неї тих, хто навчається, переростає в їх самоосвітню діяльність. Це відбувається, коли студенти повною мірою засвоїли цілі самостійної роботи, за власним бажанням домагаються того, щоб їх досягти. Як тільки мета самостійної роботи перестає бути особистою метою студента, відбувається зворотний перехід від самоосвіти до самостійної роботи. Шляхом таких взаємопереходів можна підвищувати рівень готовності особистості до професійної самоосвітньої діяльності, а одним з механізмів підготовки майбутніх учителів до самоосвітньої діяльності є оволодіння ними формами та методами навчальної самостійної роботи.
Засвоєння методів самостійної роботи студентами педагогічних освітніх закладів сприяє більш чіткому орієнтуванню їх у методиці самоосвітньої діяльності, допомагає обрати найбільш раціональну її форму, розвивати здатність до самостійних дій, що є однією з особливостей вияву індивідуальності.
На методи навчання впливають джерела інформації, за допомогою яких відбувається засвоєння знань. Тому виникає потреба виділити для окремого розгляду методи самостійної навчальної діяльності як основи формування професійної самоосвіти.
Системне використання методів потребує їх класифікації - розподілу за певною ознакою на відповідні групи та підгрупи. Наявність системи класифікації відображає глибинні взаємозв’язки між окремими методами. У педагогічній науці немає єдиного підходу до класифікації методів самостійної навчальної діяльності завдяки багатогранності даного поняття (А.К.Громцева, П.І.Підкасистий, В.К.Скнар та ін.).
Наприклад, Ч.Мазяж за ознакою відбору та синтезу інформації в процесі самостійної роботи виділяє наступні методи:
1) читання та вивчення літератури;
2) прослуховування текстів та дискутування;
3) отримання знань з інших джерел (телебачення, радіо, тощо);
4) письмова розробка проблеми;
5) участь у культурному житті (у вільний час).
Оскільки сучасна психологія розглядає процес мислення як живу людську діяльність, яка має таку ж структуру, як і діяльність практична (О.М.Леонтьєв), розглянемо класифікацію методів формування у майбутніх учителів умінь самостійної навчальної діяльності на основі діяльнісного підходу. За цієї умови методи формування самостійної навчальної діяльності, з одного боку, виступають як способи самостійної діяльності, з іншого - як засоби її формування, а у перспективі – і професійної самоосвітньої діяльності.
З метою досягнення завдань дослідження розглянемо самостійну навчальну діяльність з процесуальної, а не результативної точки зору. Такий підхід дозволяє виявити ті способи дій, які складають цілісний акт діяльності, тобто методи діяльності, самоосвіти, які сприяють досягненню поставлених метою результатів. До основних процесуальних елементів діяльності психологи відносять: мотив діяльності, конкретні дії та операції, контроль та аналіз досягнутих результатів, тобто цілісний цикл діяльності неможливий без використання способів стимулювання та мотивації, організації, контролю та самоконтролю. Оскільки спосіб діяльності і є її методом, виділяємо три групи методів формування самостійної навчальної діяльності майбутніх учителів:
1) група методів мотивації самостійної навчальної діяльності;
2) група методів розвитку самостійної навчальної діяльності;
3) група методів контролю та самоконтролю самостійної навчальної діяльності.
Наявність та взаємозв’язок названих груп методів самостійної навчальної діяльності забезпечує цілісний акт формування самоосвітньої діяльності.
Все темы данного раздела:
Житомир 2002
УДК 378. 937
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
(Лист Міністерства освіти і науки України № 14/
План заняття
І. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних положень з теми заняття.
1. Предмет педагогіки.
2. Методологічні основи педагогіки.
3. Основні етапи р
Основні положення
Свою назву педагогіка одержала від грецьких слів “paida – пайдос”- дитина і “gogos- аго”- вести. Прямий переклад слова “пайдагогос” означає “провідник дитини”. Педагогами у Давній Греції називали р
ПРАКТИЧНИЙ БЛОК
Практичні завдання студентам
На основі аналізу наведених понять “виховання”, “навчання”, “розвиток” необхідно:
1. Виділити основні категорійн
Список використаних джерел
1. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія. Підручник. - К.: Либідь, 1998. – 560 с.
2. Вульфов Б.З., Иванов В.Д. Основы педагогики в лекциях, ситуациях, первоисточник
КОНСТРУКТИВНІ ВМІННЯ
1. Конструювати педагогічні поняття на основі аналізу педагогічної літератури.
2. Виділяти основні категорійні ознаки педагогічних понять.
3. Вчитися здійснювати альтернативний ви
Основні положення
Будь-яка наука не може плідно розвиватися, особливо в умовах сучасної науково-технічної революції, без належної уваги до проблем методології наукового пізнання, методів наукових досліджень. Без гли
КОНСТРУКТИВНІ ВМІННЯ
1. Складати елементи програми педагогічного дослідження.
2. Відбирати відповідно до цілей дослідження оптимальні наукові методи.
3. Висувати гіпотези щодо розв’язування педагогічн
Основні положення
Одним із шляхів формування творчої індивідуальності майбутнього вчителя є залучення студентів педагогічних навчальних закладів до науково-дослідної роботи.
Наукові дослідження – це джерело
Основні положення
Професію вчителя називають вічною. З моменту свого існування людина завжди відчувала потребу вчити - передавати досвід молодшому поколінню, і вчитися - оволодівати свідомо, цілеспрямовано досвідом
ПРАКТИЧНИЙ БЛОК
Практичні завдання студентам
1. Оцініть ступінь вираженості своїх особистих рис за такою шкалою:
Оцініть наведені далі висловлення від 0 до 10
1. Я за те, щоб всякий колектив сам вибирав собі керівника.
2. Коли потрібно, я вмію змусити людей працювати.
3. Мені довіряють свої особисті таємниці.
4. Усі прагнуть до
Група методів стимулювання та мотивації самостійної навчальної діяльності
Методи цієї групи забезпечують функції регулювання самостійної навчальної діяльності, пізнавальну, вольову, емоційну активізацію особистості. Методи стимулювання та мотивації самостійної навчальної
Методи розвитку самостійної навчальної діяльності
Група методів розвитку самостійної навчальної діяльностізабезпечує процес опосередковування особистістю її змісту. Ці методи в нашому дослідженні класифіковані за джерелом з
Методи контролю та самоконтролю самостійної навчальної діяльності
Методи зазначеної групи забезпечують функцію контролю та самоконтролю в ході організації формування самостійної діяльності майбутніх учителів як основи професійної самоосвіти та поділяються на підг
І. Методи читання літератури
Читацькою культурою можна назвати частину загальнолюдської культури, що проявляється як орієнтація читача в інформаційному потоці, в чіткому усвідомленні мети читання, розуміння, засвоєння,
Методи роботи з книгою
Головним показником зрілості кожного спеціаліста, в тому числі і вчителя, є його уміння працювати з літературними джерелами, орієнтуватися в інформаційному потоці. Без самостійного творчого проникн
Методи оволодіння читанням
Володіння методами даної групи (суцільне, змішане, партитурне, наскрізне, зіркоподібне читання) сприяє розумінню тексту, що читається, попередженню плутанини в тлумаченні певних термінів, категорій
ІІ. Методи фіксації прочитаного
Методи даної групи, як вже зазначалося, сприяють більш глибокому осмисленню та запам’ятовуванню прочитаного на основі письмової фіксації, допускають наявність пасивних знань з подальшим перетворенн
ОРГАНІЗАТОРСЬКІ ВМІННЯ
1. Створювати умови для самовиховної, самоосвітньої діяльності.
2. Організовувати продуктивну навчально-пізнавальну діяльність.
3. Розвивати професійно значущі риси (гуманність, л
Спадковість як фактор розвитку
Онтогенез людського організму визначається біологічною спадковістю. Вона полягає у тому, що з людського зародку, який утворюється шляхом злиття двох статевих клітин, виникає людський організм із пр
На рівні оцінки
1. Випишіть і оцініть афоризми видатних педагогів, філософів про розвиток і формування особистості. Наприклад:
"...головне у всебічному розвитку особистості полягає у створенні реа
Тестові завдання
(вибрати варіанти відповідей)
1. Оберіть визначення, які правильно характеризують процес розвитку особистості:
а/ неперервний;
б/ взаємообумовлени
ГНОСТИЧНІ ВМІННЯ
1. Аналізувати педагогічну літературу, різні концептуальні підходи до організації різнобічного розвитку особистості.
2. Аналізувати причини і рушійні сили розвитку особистості.
3.
ОРГАНІЗАТОРСЬКІ ВМІННЯ
1. Організовувати умови, що стимулюють розвиток особистості учня.
2. Накопичувати засоби, форми та методи навчально-виховної роботи, що сприяли б розвитку особистості учня.
3. Роз
Основні положення
Дидактика – галузь педагогіки, яка досліджує теорію освіти і навчання. Дидактичні знання допомагають знайти відповідь на найважливіші питання будь-якої системи освіти: для чого, кого і як навчати.
Основні положення
Одним з основних засобів розвитку особистості й формування її базової культури виступає зміст освіти. У традиційній педагогіці, що зорієнтована на реалізацію в першу чергу загальноосвітніх функцій
КОНСТРУКТИВНІ ВМІННЯ
1. Співвідносити форми та методи навчальної роботи із завданнями цієї роботи.
2. Вибирати раціональну структуру уроку, вдало підбирати необхідний матеріал.
3. Виділяти елементи зм
План заняття
I. Перевірка основних теоретичних положень з теми.
1. Поняття про методи навчання, прийоми і засоби, їх взаємодію.
2. Основні підходи до класифікації методів навчання.
Основні положення
Слово “метод” походить від грецького слова methodos – шлях до мети, спосіб пізнання явищ природи і суспільства. Існує дві ознаки методу взагалі: 1) бути відображенням цілеспрямованої діяльності; 2)
За джерелом інформації та способом її сприймання
1. До словесних методів навчання відносять розповідь, лекцію, бесіду тощо.
Розповідь.Одним з найпоширеніших методів у середніх спеціальних закладах є розповідь. Цей метод
За логікою передачі і сприйманням навчальної інформації
Дана група методів складається з індуктивних та дедуктивних методів навчання, які дають можливість усвідомити логіку відтворення змісту навчального матеріалу.
Використанняіндуктивн
Діяльності школярів у процесі навчання
Методи названої групи використовують з метою стимулювання та мотивації навчальної діяльності школярів, їх збагачення навчальною інформацією. Їх поділяють на дві підгрупи. До першої входять методи ф
ІІІ. Характеристика методів контролю і самоконтролю у навчанні
Застосування методів контролю та самоконтролю у навчанні дає можливість не тільки визначати рівень навченості учнів, а, головним чином, коректувати подальшу діяльність вчителя (або самого учня у ви
Практичні завдання
1. Сформулювати під час вивчення теоретичного матеріалу ряд проблемних запитань до одногрупників. Підготувати свої варіанти відповідей.
2. Виділити ключові слова у термінах виписаних у пед
Основні положення
“Сьогодні ми, громадяни незалежної держави, повинні відродити в кожній людині природний потяг до знань, шанобливість до освіти, зробити її предметом гордості і престижу в кожній сім’ї.”
Хід уроку
1. Активізація чуттєвого досвіду і опорних знань учнів:
а) методом бесіди (розробка питань до бесіди): а).............
б).............
в).............
б)виконанн
План заняття
І. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних положень з теми заняття.
1. Роль методичної роботи в оптимізації навчального процесу.
2. Способи організації і
Основні положення
Для вчителів усіх спеціальностей характерні три групи інтересів: до розширення іпоглиблення фахових знань, удосконалення методики викладання, суспільно-політичні,загальнонаукові та
Ділова гра: Методичне об’єднання вчителів
Мета гри – оволодіти способами проведення методоб’єднань; навчитися колективно вирішувати проблеми, що виносяться на обговорення; максимально пов’язувати виконання ролей майбутньою спеціальн
Інструкція ведучому
1. Вивчити рекомендовану літературу, підібратицікаві педагогічні факти, приклади, ситуації.
2. Ознайомити учасників з правиламигри.
3. Оволодіти методикою проведе
ГНОСТИЧНІ ВМІННЯ
1. Аналізувати психолого-педагогічну літературу з питань методичної роботи в середніх навчальних закладах різного типу.
2. Вивчати психологічні, індивідуальні та вікові особливостіучнів з
ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК
Основні положення
Зарубіжні версії модульного навчання
Ідея модульного навчання виникла за кордоном наприкінці шістде
Суть модульно-розвивального навчання
Понад шість років у навчальних закладах (різного типу) в Україні впроваджується модульно-розвивальне навчання (за А. В. Фурманом).
Експеримент з модульно-розвивального навчання був організ
Таблиця 2.9
Граф-схема “Українська мова. Вступ”, 5-й клас
План заняття
І. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних положень з теми заняття.
1. Виховання як спеціально організований i свідомо здійснюваний педагогічний процес.
2
Основні положення
Виховання як цілісний процес має дві сторони: зовнішню (власне виховання, виховуюча діяльність як передача соціального досвіду) і внутрішню (самовиховання, цілеспрямований процес самовдосконалення
Таблиця 3.1
Ідеал і мета виховання на різних етапах розвитку суспільства
№/п
Суспільно-економічна формація
Класи
Ідеал виховання
Педагогічні задачі
Задача №1
Молода вчителька української літератури працювала у 8-А з п’ятого класу. Учні її дуже любили і поважали. Проте у восьмому класі стосунки вчителя та учнів почали погіршуватися, по
ГНОСТИЧНІ ВМІННЯ
1. Вивчати i аналізувати психолого-педагогічну літературу, різні педагогічні концепції, підходи до процесу виховання.
2. Формулювати провідні цілі виховної роботи згідно із зростаючими вим
КОНСТРУКТИВНІ ВМІННЯ
1. Реалізувати поставлені завдання, цілі, програму розвитку колективу і окремих учнів добором змістовної виховної інформації, форм i методів виховної роботи.
2. Вдало використовувати метод
ОРГАНІЗАТОРСЬКІ ВМІННЯ
1. Сприяти розвитку й згуртуванню учнівського колективу.
2. Вміти самостійно приймати i здійснювати правильні рішення у piзниx педагогічних ситуаціях.
3. Разом з учнями вміло орга
Основні положення
Для реалізації головної мети національного виховання – “набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональни
IV група – методи контролю та самоконтролю, самооцінки діяльності та поведінки
1. Вимога (спосіб безпосереднього пробудження учнів до тих чи інших вчинків або дій, спрямованих на поліпшення поведінки: прохання, тактовні вказівки і розпорядження вчителів).
2. Контроль
ПРАКТИЧНИЙ БЛОК
Проблемні питання з теми заняття
1. Проаналізуйте класифікацію методів виховання на основі діяльнісного підходу.
2. Охарактеризуйте засоби
Завдання для самостійної роботи
Перший рівень складності:
1/ аналіз педагогічних праць А.С. Макаренка щодо питання методів і засобів виховання школярів;
2/ огляд публікацій газети “Освіта
Уважно прочитайте питання та відповіді на них і підкресліть найбільш повні, на вашу думку, і правильні.
1. Методи виховання – це...
а/ інструмент доторкання до особистості вихованця;
б/ засоби взаємопов’язаної діяльності, спрямовані на розв’язання виховних завдань;
в
Основні положення
Інститут педагогів-вихователів почав найбільш інтенсивно формуватися в минулому столітті, коли відповідно до Статуту 1871 року в навчальних закладах поряд із посадою вчителя-предметника з'явилися н
ГНОСТИЧНІ ВМІННЯ
1. Аналізувати психолого-педагогічну літературу з питань теорії та методики виховання.
2. Формулювати цілі виховної роботи і висувати конкретні педагогічні завдання.
3. Аналізуват
КОНСТРУКТИВНІ ВМІННЯ
1. Співвідносити форми виховної роботи з завданнями, які стоять перед класом.
2. Вибирати раціональну структуру виховного заходу, визначати методику його проведення.
3. Спільно з
План заняття
І. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних положень з теми заняття.
1. Значення, завдання діагностики в педагогічній діяльності.
2. Предмет, сутність, змі
Основні положення
Педагогічна діагностика є складовою педагогічної діяльності. По суті педагогічна діагностика нараховує стільки ж років, скільки і педагогічна діяльність. На сьогодні та на перспективу роль та значе
Проблемні питання
1. Назвіть основні завдання педагогічної діагностики в роботі класного керівника.
2. Опишіть основні функції діагностики класного керівника.
3. Розкрийте сутність педагогічної діа
ІІ рівень
1. Визначити рівні вихованості в учнів доброти та доброзичливості за допомогою таких діагностичних ознак:
ü дуже низький рівень: негативний досвід поведінки, який важко
ІІІ рівень
1. Учень не відвідував уроки. Опишіть 2-3 ситуації, коли метод стягнення приведе до необхідного результату, бажаного ефекту і, навпаки, коли покарання може ускладнити ситуацію.
2. Складіть
Тестові завдання
1. Вивчення учнів досягає мети і дає результати за умови, коли воно відповідає таким педагогічним умовам:...
2. Виявити рівень вихованості учнів - це означає встановити ...
3. Ана
КОНСТРУКТИВНІ ВМІННЯ
1. Планувати виховну роботу, добирати доцільні види діяльності.
2. Планувати систему перспективних ліній у розвитку колективу та окремої особистості.
3. Здійснювати індивідуальну
ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК
Основні положення
Реалізація ідей Концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти вимагає творчого підходу до вироблення учителям
Орієнтовний розподіл днів тижня для проведення виховної роботи
Дні тижня
І тиждень
ІІ тиждень
ІІІ тиждень
IV тиждень
Примітка
Пн
Тем
На рівні застосування
Розробити проект плану виховної роботи на певний період. Навчальне проектування проводиться у формі ділової гри з використанням методики організації колективних творчих справ. За основу проектуванн
На рівні оцінки
1. Обговоріть складені моделі планів роботи класного керівника товаришів по групі. Відмітьте вдалі розробки, цікаві пропозиції, висловіть практичні зауваження щодо вдосконалення планування.
Визначте правильні, на Ваш погляд, варіанти відповідей
1. Цілісність виховного впливу забезпечується дотриманням при плануванні...:
а) принципу народності;
б) виховання особистості в колективі;
в) принципу комплексност
Оцініть рівень сформованості Ваших умінь виконувати такі операції
I. Діагностичний етап:
1) збір інформації про цілі виховання, дослідження зовнішніх і внутрішніх факторів, які визначають закономірності протікання виховного процес
Основні положення
Світогляд – це узагальнена система поглядів, переконань, ідеалів, в яких людина виражає своє ставлення до оточуючого її природного й соціального середовища. Являючись узагальненням знань, досвіду т
Психологічні умови формування наукового світогляду
Психологи вважають, що світогляд особи є форма індивідуальної свідомості, яка має специфічні особливості, зумовлені віковими та індивідуальними відмінностями. Вивчення вікових змін учня, його індив
Дидактичні та виховні умови, які сприяють переводу знань у погляди, переконання та ідеали
Процес формування наукового світогляду включає:
1) озброєння учнів глибокими науково-матеріалістичними знаннями про природу, суспільство та людське мислення;
2) формування у школя
Активна трудова і суспільно-корисна діяльність - важливі складові у формуванні наукового світорозуміння особистості
Великий вплив на формування світорозуміння особистості мають життєві обставини, та соціально-побутова атмосфера, в якій вона щоденно перебуває, її власна практична діяльність. Усе це вимагає планом
Світський характер виховання у сучасній школі
Як підкреслюється у Законі України "Про освіту", освіта у національній школі України будується на основі наукового, світського характеру. Це означає, що учні у процесі навчання та вихован
Nbsp; 3.6.2. ПРАКТИЧНИЙ БЛОК
Проблемні питання з теми заняття
І. Назвіть категорійні ознаки (ключові слова) у визначенні поняття "науковий світогляд". Поясніть свій в
Педагогічні задачі
Задача № І
У Павлиській середній школі В.О.Сухомлинпький разом зі своїми колегами створили сприятливі умови для дієвого формування в учнів наукового світо
Основні положення
Ще давньоримський філософ Сенека вказував, що спочатку треба навчитися добрим правилам моралі, а потім мудрості. Ця думка пронизує праці багатьох учених-педагогів. Розумове виховання філософи вважа
Методика проведення інтелектуальної гри
“Що? Де? Коли?”
Інтелектуальна гра “Що? Де? Коли?” - пізнавальнаколективна творча справа, яка виховує свідоме, ділове ставлення до безпосереднього джерела “відкриття світу
Методика проведення гри-мандрівки
“У країну чомучок”
Гра-мандрівка проводиться для того, щоб ознайомити школярів (або обмінятися) знаннями, враженнями про події, явища оточуючого світу.
Підг
Основні положення
Велике значення морального виховання у розвитку та формуванні особистості усвідомлювалось у педагогіці ще з давніх давен. Багато хто з видатниих педагогів минулого підкреслювали, що підготовка добр
Психологічна структура поведінки
Механізм формування моральних якостей особистості
Всі наведен
Педагогічні задачі
Задача №1
На відкритому уроці вивчали життєвий і творчий шлях Т.Г.Шевченка. Наприкінці уроку вчителька повідомляє, що кожного року кращі письменники Украї
ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК
Основні положення
Трудове виховання в Україні завжди ґрунтувалось на трудовому характері сім’ї та виробництві, на образі життя ідеальної працелюбно
Основні напрямки роботи класного керівника
І. Профорієнтаційний урок.
1. Професіографічні дослідження (самостійне вивчення учнями конкретної професійної діяльності в різних її аспектах а метою складання характеристики певног
ПРАКТИЧНИЙ БЛОК
Проблемні питання з теми заняття
1. Розкажіть про народногосподарське значення трудової підготовки учнів в умовах розвитку незалежної України.
І етап: Підготовча робота.
Студенти одержують відомості про всіх учнів, рівень їхнього розвитку, рівень розвитку колективу, наявність в учнів досвіду роботи з подібних питань.
Завдання вчителю:
VІІ етап: Підведення підсумків заняття.
11. Зробіть повідомлення про план проведення “Дня Господаря” у класі.
12. В. О. Сухомлинський назвав трудове виховання "гармонією трьох понять": потрібно, важко, прекрасно. Знайт
Методичні рекомендації
Одне з найважливіших завдань школи — формувати в учнів риси ощадливих господарів, дбайливе та бережливе ставлення до суспільного надбання, до рідної природи, шкільного майна, підручників, електроен
КОНСТРУКТИВНІ ВМІННЯ
1. Реалізувати поставлені цілі, завдання, зміст трудового, економічного виховання та профорієнтації шляхом відбору змістовної виховної інформації, форм і методів виховної роботи.
2. Вибира
Основні положення
У структурі інформаційного матеріалу даної теми опорними категоріями є “художньо-естетична культура (її компоненти)”, “система естетичного виховання”, “шляхи і засоби естетичного виховання”.
Принципи естетичного виховання
Варто відмітити, що естетичне виховання є важливою складовою цілісного виховного процесу, і тому в організації роботи педагога з естетичних питань необхідно враховувати весь комплекс принципів вихо
Народна педагогіка про естетичне виховання
Основна мета народної педагогіки в галузі естетичного виховання – навчити людину жити за законами краси, гармонії, благородства; формувати у підростаючого покоління естетичне ставлення до життя, пр
Проблемні питання з теми заняття
1. З’ясуйте сутність і завдання естетичного виховання.
2. Проаналізуйте особливості естетичного виховання дітей залежно від вікових особливостей.
3. Розкрийте сутність поняття “ес
ПРОЕКТУВАЛЬНІ ВМІННЯ
1. Складати разом з вихованцями перспективну програму розвитку класу, групи з естетичного виховання.
2. Формулювати систему виховних завдань у роботі з учнями з естетичного вихованн
План заняття
І. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних положень з теми заняття.
1. Фізична культура як навчальна дисципліна.
2. Функції фізичної культури.
3.
М.Г.Чернишевський
Інтереси особистості, суспільства і виробництва вимагають високого рівня профільованої особистої фізичної культури, тому що вона багато у чому визначає їхній прогрес.
Фізична культ
До своїх прапорців
Значення гри: вдосконалює навички бігу, орієнтування в просторі, швидкість.
Інтенсивність: середня.
Шикування
Проблемні питання
1. Чи впливає фізична культура на біологічний потенціал людини, необхідний для її гармонійного розвитку, соціальної активності, творчої праці?
2. Чи впливає сім‘я на фізичний розвиток підл
Дайте відповіді на тестові запитання
1. Скільки разів треба провести гру – змагання, щоб виявити переможця?
а) один;
б) два;
в) три;
г) чотири;
д) свій варіант.
2. 30 одн
ОРГАНІЗАТОРСЬКІ ВМІННЯ
1. Сприяти розвитку фізичного виховання в колективі класу.
2. Вчити учнів способам організації фізичного виховання.
3. Сприяти розвитку у кожного вихованця своїх інтересів, допома
Основні положення
"У сім'ї шліфуються найтонші грані людини-громадянина, людини-трудівника, людини-культурної особистості.
Із сім'ї починається суспільне виховання. У сім'ї, образно кажучи
Проблемні питання
1. Розкрити основні принципи сімейного виховання.
2. Чи повинен класний керівник приділяти достатню увагу вихованню дітей у сім'ї? Обґрунтуйте свою відповідь.
3. Ваше ставлення до
Ділова гра
Тема: "Класні батьківські збори".
Мета гри: колективне вирішення однієї з проблем сімейного виховання.
Правильна підготовка і успішне проведення гри
ОРГАНІЗАТОРСЬКІ ВМІННЯ
1. Організовувати різні форми педагогічної роботи з батьками.
2. Організовувати разом з батьківським комітетом батьківські збори.
3. Залучати батьків до виховної роботи з учнями.
Основні положення
Ситуація 1. Група школярів стоїть на зупинці і чекає тролейбус. Ситуація 2. Група підлітків пограбувала кіоск. Чи можна назвати ці дві групи колективами?
Щоб відповісти на це питання необх
На рівні застосування
1. Визначте, на якому етапі розвитку знаходиться колектив.
А. Клас нічим не виявляє себе у шкільному колективі. Товаришують між собою 2-3 учні, решта не знаходять друзів не тільки у своєму
Визначте правильні варіанти відповідей
1. Колектив - це...
а) група людей, об'єднаних на основі єдиної спільної для всіх мети;
б) група, в якій люди об'єднані на основі спільної діяльності (наприклад, виробничої
Основні положення
Вимога врахування індивідуальних особливостей дитини у навчально-виховному процесі – дуже давня традиція. Вона знаходить своє відображення в педагогічній теорії як “принцип індивідуального підходу”
Особливості організації індивідуальної роботи з обдарованими дітьми
Одним з найважливіших завдань навчально-виховного процесу та сутністю індивідуальної роботи є розвиток та формування здібностей дитини.
Здібності – це індивідуально-психологічні осо
Організація роботи учителя-вихователя з важковиховуваними учнями
Педагогічна практика свідчить, що серед учнів сучасної школи дедалі більше стає важковиховуваних дітей з відхиленням від норм поведінки, які погано піддаються педагогічному впливу і потребую
Завдання для самостійної роботи
1. Складіть програму діяльності щодо здійснення індивідуального підходу до окремого підлітка, визначте завдання його виховання, спираючись на результати вивчення індивідуальних особливостей учнів (
Вибрати потрібну відповідь
1. Індивідуальний підхід це …
а) форма;
б) засіб;
в) принцип;
г) процес.
2. Індивідуальна робота це …
а) метод виховання або навч
План заняття
І. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних положень з теми заняття.
1. Завдання, принципи та основний зміст діяльності громадських організацій дітей, підлітків і д
Основні положення
Базуючись на Декларації прав людини, Організація Об’єднаних Націй у 1989 році прийняла “Конвенцію про права дитини”. Держави-учасники, що підписали Конвенцію (Україна в їх числі), зобов’язалися зах
Приклад використання методики колективної творчої діяльності в піонерських організаціях
1. Збір дружини, або рада дружини:
· визначає мету і завдання суспільно-корисної справи, ідеї та стислий зміст;
· оголошує початок формування ради дружинної справи та визна
Проблемні питання з теми заняття
1. Назвіть громадські організації України, членами яких є діти.
2. Порівняйте завдання, зміст, організаційну структуру та методику діяльності піонерських і скаутських організацій України.
ПРИКЛАДНІ ВМІННЯ
1. Виконувати ритуали з символами і атрибутами:
а) державними символами (прапор, гімн, герб);
б) прапорами (загоновими, організації);
г) сурмою і барабаном; та інш.
План заняття
І. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних положень з теми заняття.
І. Принцип народності у вітчизняній педагогиці.
2. Народознавчі засади виховання дітей
Принцип народності у вітчизняній педагогіці
Зазначимо, що принцип народності займає провідне місце в історії української педагогіки. Загалом, кожному етапу розвитку людського суспільства притаманна передача набутого позитивного досвіду покол
Народознавчі засади виховання дітей та молоді
У “Концепції виховання дітей і молоді в національній системі освіти” підкреслюється важливість особистісно-орієнтованого виховання, метою якого є формування гуманної, відповідальної особисто
Форми та методи народного виховання зростаючої особистості
Важливим шляхом реформування системи виховання є відновлення виховного потенціалу народної педагогіки і, разом з тим, впровадження нових форм і методів, що слугувало б головній меті національного в
Готовності до вибору професії учителя
У методиці для визначення рівня готовності до вибору професії учителя застосовується комплекс методів дослідження, що взаємнопов’язані між собою: анкета, твір, спеціальний тест, розв’язання педагог
Новости и инфо для студентов