Основні положення - раздел Философия, ПРАКТИКУМ З ПЕДАГОГІКИ Світогляд – Це Узагальнена Система Поглядів, Переконань, Ідеалів, В Яких Люди...
Світогляд – це узагальнена система поглядів, переконань, ідеалів, в яких людина виражає своє ставлення до оточуючого її природного й соціального середовища. Являючись узагальненням знань, досвіду та емоційних оцінок, в яких відображені особливості суспільного буття людини, її місце в історично конкурентній системі суспільних відносин, світогляд особи визначає ідейну спрямованість усього її життя, діяльності та поведінки. Світогляд залежить не тільки від рівня суспільного розвитку та належності даної особи до того чи іншого суспільного класу, групи, а й від особливостей особистого життя людини, якихось конкретних умов. У широкому розумінні розвитку особи, її світогляд визначається її діалектичною взаємодією з суспільним середовищем. Свідомість особи не тільки відображує зовнішні впливи, а й являє собою відповідну збуджуючу силу, визначаючу життєдіяльність людини.
Специфіка світогляду – в цілісному, осмисленому відображенні дійсності опосередкованому суспільними та індивідуальними потребами, інтересами, завданнями, ідеалами. Орієнтуючи свідомість людини в системі суспільних відносин і природних взаємозв’язків, світогляд задає сукупність вихідних даних цінностей та установок, які впливають на поведінку та образ життя соціальних класів, груп та індивидів. Уявлення та ідеї, що входять до складу світогляду, стають переконаннями людини, беруть активну участь у формуванні її позиції відносно всіх життєво важливих явищ і подій у навколишньому житті.
Таким чином, світогляд – це істотний феномен як особистого, так і громадського (суспільного) життя людей. Можна сказати, що він відображує єдність індивідуальної та суспільної свідомості. Саме завдяки такій єдності свідомість окремої людини, зберігаючи свої особистісні характеристики, з’єднується з суспільною свідомістю.
Світогляд – це складне, неоднорідне, багатопланове утворення. Воно має досить складну структуру. Різні компоненти цієї структури виконують специфічні функції й разом з тим взаємно переплітаються.
Основними функціями світогляду є орієнтаційна, інформаційно-відображуюча й оцінююча.
Загальні уявлення про різні сторони об’єктивного світу дають науки про природу та суспільство. Ці уявлення складають важливий елемент світогляду. У своєрідному переломленні певні загальні сторони природної та соціальної дійсності так або інакше відображують література та мистецтво, мораль і право. В фантастичній, ілюзорній формі уявлення про світ і людину формулюються релігією. Загальну ж концепцію світу, так би мовити, його універсальну концепцію – його минулого, сучасного та майбутнього – виробляє філософія.
Проте, розглядаючи окремі компоненти світогляду, було б помилковим вважати, що він не має цілісного змісту й служить лише для загального визначення різних елементів духовного життя. Насправді світогляд – це не механічна сума відокремлених один від одного елементів свідомості. Теоретичне мислення виділяє з світогляду різні елементи, а в реальному житті вони органічно з’єднані і в цілому складають зміст світогляду. Взаємовідносини світогляду й різних форм свідомості – це взаємовідносини загального та окремого. В кожній окремій формі специфічно проявляється загальне. І якщо світогляд не може існувати поза філософією, наукою, правом, мораллю та іншими формами свідомості, то вони, в свою чергу, органічно пов’язані з світоглядом, як загальним об’єднуючим началом.
Залежно від того, які погляди домінують у тій чи іншій сукупності уявлень про світ у цілому, а також залежно від способу включення відповідних поглядів та уявлень у структуру світогляду, способу їхнього обґрунтування можна говорити про різні типи світогляду.
На ранніх етапах історії виростаючі з матеріальної практики емпіричні знання про навколишню дійсність служили орієнтиром у повсякденному житті й першоджерелом формування світогляду. Первісні емпіричні знання тісно переплітаються з міфологічними та релігійними уявленнями. Ці уявлення були фантастичним відображенням дійсності, вираженням безсилля людини перед стихійними силами природи та ілюзорним подоланням цього безсилля.
Зародження перших філософських систем знаменувало собою становлення якісно нового типу світогляду – філософсько-теоретичного. Від примітивно-емпіричного та релігійно-міфологічного він відрізняється як за формою, так і за змістом. На місце розрізнених відомостей, міфів і наївно антропоморфічного перенесення на об’єктивний світ міжособових стосунків філософія ставить виявлення ( в тій або іншій формі) властивих природі й людині властивостей і зв’язків. Найбільш загальні уявлення про природу, суспільство та людину, задавані ними норми поведінки людей стають предметом теоретичного розгляду, свідомого аналізу та відбору, що збагачує світогляд новим змістом, новими засобами усвідомлення світу та самої людини.
З виникненням і розвитком філософії як особливої форми суспільної свідомості домінуючу роль у формуванні світогляду починає відігравати філософія. Фактично до недавнього часу (до кінця ХІХ ст.) світогляд ототожнювався з філософією. Правда, при цьому говорячи про науковий світогляд, слід пам’ятати, що далеко не всякий філософський, теоретично обґрунтований світогляд є разом з тим і науковим, так само як не всяка теорія наукова. Властивість “теоретичність” характеризує, головним чином, форму організації знання, тоді як атрибут науковості є, насамперед, змістовна характеристика знання з точки зору його відношення до реальності. Філософський, теоретично обґрунтований світогляд стає науковим тільки завдяки більше чи менше точному відображенню в ньому об’єктивної дійсності. Головна характерна особливість наукового світогляду полягає в тому, що він розробляється не шляхом довільної, суб’єктивної рефлексії, а на основі філософського узагальнення одержаних наукою даних і висновків з них. Вирішальна умова переходу до теоретично обґрунтованого наукового світогляду – перетворення самої філософії в науку. Філософія – це найбільш загальне, світоглядне поняття, яке охоплює буквально всі сторони життя в його істотних проявах. Певна річ, при цьому ми маємо на увазі науково-матеріалістичну філософію.
Звичайно, в розвитку сучасного наукового світогляду велику роль відіграють конкретні науки: як суспільні, так і природничі. Світоглядна функція конкретних наук пов’язана, насамперед, з виробленням загального наукового світогляду, який спирається на сукупність відомостей усіх наук, на знання законів природи та суспільства, а також духовної діяльності людини.
Надзвичайно великий внесок у становлення й розвиток наукового світогляду внесли у свій час видатні природничонаукові досягнення ХІХ ст. – відкриття закону перетворення енергії, клітинна будова живої матерії та дарвінівська теорія еволюції. Світоглядне значення новітніх досягнень природознавства абсолютно очевидно підтверджується тією величезною літературою – філософською, соціологічною, науково-фантастичною, художньою, в якій філософськи осмислюються досягнення сучасної фізики, кібернетики, молекулярної біології, космонавтики і т.д.
Звичайно, в ролі певного аналізатора змісту наукових відкриттів виступає передова філософія. Особливість філософських узагальнень полягає в тому, що вони носять загальний характер. Філософія – знаряддя синтезування наявних знань, методологічних центрів взаємозв’язку та взаємовпливу наукових дисциплін.
Тут хочеться підкреслити особливий взаємовплив у формування наукового світогляду філософії та моралі, оскільки ці обидві форми свідомості чи не найбільш повно виконують світоглядні функції. Адже моральна свідомість, відображуючи загальну картину людського буття, виступає і як частина світогляду й одночасно показує свою роль у філософському обґрунтуванні моральних ідеалів.
Світоглядне значення моралі чітко вступає у взаємовідносини й з культурою. Особливо в наші дні яскраво висвітлюються проблеми культури та моралі. Сюди ж можна віднести й питання відношень моралі до природи, зважаючи, насамперед, на питання екології.
Окремо хочеться наголосити на тісному зв’язку світогляду з мистецтвом. Адже відомо, що мистецтво завжди було могутнім засобом пізнання життя та людських характерів, сферою активного пошуку істини та дійсним засобом виховання правдою, бо майстри літератури та мистецтва – це не просто носії певного світогляду, їхня роль полягає в художньо образному осмисленні та показу життя своєї епохи, а через неї й життя взагалі, в прагненні виразити те, що Гете називав "життям життя”. Таким чином, виходячи з вище сказаного, ще раз наголосимо, що під поняттям “світогляд” слід розуміти специфічну форму свідомості людини, включаючи в себе систему її знань, поглядів, переконань та ідеалів, в яких виражається її ставлення до розвитку природи і суспільства та які визначають її суспільно-політичну та морально-естетичну позицію й поведінку в різних сферах життя.
Наведене визначення, як бачимо, не тільки розкриває сутність світогляду як особистісної характеристики людини, а й дає відповідне уявлення про його структуру. Найважливішим компонентом структури світогляду є:
1) система наукових знань;
2) погляди;
3) переконання;
4) ідеали людини.
В свою чергу структурні елементи світогляду можна розділити на дві групи: об’єктивні (наукові знання) та суб’єктивні (погляди, переконання та ідеали).
Знанняяк об’єктивний компонент світогляду являють собою систему наукових істин, що мають форму описово-констатуючого судження особи. Вони пов’язані з осмисленням і розумінням об’єктивної сторони природних і суспільних явищ. Тому, зважаючи на це, можна стверджувати, що оволодіння науковими знаннями створює основу для вироблення в собі кожною особистістю наукового світогляду. Однак для того, щоб знання сприяли формуванню та розвитку світогляду, вони повинні набувати для людини об’єктивного смислу, тобто перетворюватись на її погляди та переконання, ставати основою вироблення її ідеалів.
Погляд – це судження, умовивід людини, пов’язаний з тлумаченням тих або інших природних чи суспільних явищ, вираження свого ставлення до них. Нерідко, наприклад, матеріалісти та ідеалісти одні й ті самі явища тлумачать по-різному.
Певна річ, погляди мають величезне значення для людини й відповідно впливають на її поведінку. Однак, прямий перехід від поглядів до вчинків відбувається не завжди.
Більш дійовим компонентом світогляду людини є переконання. Вони, як правило, характеризуються певним впливом ідейних збуджень (ідей) на діяльність, поведінку та особистісний розвиток людини. Всяка ідея як основа переконання людини являє собою глибоке пізнання істини й прагнення дотримуватися цієї істини в своєму житті. В цьому смислі під переконаннями розуміють сукупність глибоко осмислених та емоційно пережитих ідей, що головним чином відносяться до ідеології, політики, моралі та мистецтва, які визначають стійкість життєвого досвіду особи, характер її діяльності та поведінки. Переконання є наслідком виробленого інтелектуального емоційного процесу та життєвого досвіду особи, внаслідок яких засвоювані знання (ідеї) набувають сили глибоких внутрішніх мотивів і стимулів поведінки й служать основою зміцнення її вольових зусиль. Переконання – це те, що людина глибоко осмислила та пережила й що вона готова відстоювати за будь-яких умов.
Органічним компонентом світогляду є й ідеали особи. Ідеал(від грецького ідеа – уявлення) – це усвідомлення вищої досконалості, те, що стає метою діяльності, життєвим устремлінням особи.
Як свідчить концепція загальної середньої та вищої освіти в суверенній Українській державі, система світоглядних ідей у змісті освіти створює всі можливості формування у вихованців наукових поглядів, переконань та ідеалів. Певна річ, вирішальну роль у цьому процесі відіграють включені в зміст освіти світоглядні ідеї з питань розвитку природи, суспільства та людської свідомості. Це, звичайно, вимагає від кожного вчителя-вихователя глибокого осмислення цих ідей та їхнього вмілого використання в формуванні наукового світогляду учнів.
До найважливіших із цих ідей відносять такі: матеріальність світу та об’єктивні закономірності його розвитку; рух як форма існування матерії; первинність матерії та вторинність свідомості; розвиток як боротьба протилежностей; пізнаваність світу та його закономірностей; практика як основа пізнання та критерій істини; вирішальна роль праці в формуванні людини; матеріальне виробництво – основа суспільного розвитку; вирішальна роль народних мас в історії.
Певна річ, що в процесі формування наукового світогляду в учнів велику роль відіграють не тільки урочна (лекційна), а й позаурочна, гурткова та інші форми роботи… При цьому, як зазначив ще К.Д.Ушинський, “кожен клас, розпочинаючи з наймолодшого, повинен мати своє округлене світосприймання, доступне вікові учнів… З кожним роком це світосприймання повинно поглиблюватися, розширюватися, поповнюватися” (Твори, Т.3, С.178).
Основні шляхи та засоби формування наукового світогляду учнів
Все темы данного раздела:
Житомир 2002
УДК 378. 937
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
(Лист Міністерства освіти і науки України № 14/
План заняття
І. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних положень з теми заняття.
1. Предмет педагогіки.
2. Методологічні основи педагогіки.
3. Основні етапи р
Основні положення
Свою назву педагогіка одержала від грецьких слів “paida – пайдос”- дитина і “gogos- аго”- вести. Прямий переклад слова “пайдагогос” означає “провідник дитини”. Педагогами у Давній Греції називали р
ПРАКТИЧНИЙ БЛОК
Практичні завдання студентам
На основі аналізу наведених понять “виховання”, “навчання”, “розвиток” необхідно:
1. Виділити основні категорійн
Список використаних джерел
1. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія. Підручник. - К.: Либідь, 1998. – 560 с.
2. Вульфов Б.З., Иванов В.Д. Основы педагогики в лекциях, ситуациях, первоисточник
КОНСТРУКТИВНІ ВМІННЯ
1. Конструювати педагогічні поняття на основі аналізу педагогічної літератури.
2. Виділяти основні категорійні ознаки педагогічних понять.
3. Вчитися здійснювати альтернативний ви
Основні положення
Будь-яка наука не може плідно розвиватися, особливо в умовах сучасної науково-технічної революції, без належної уваги до проблем методології наукового пізнання, методів наукових досліджень. Без гли
КОНСТРУКТИВНІ ВМІННЯ
1. Складати елементи програми педагогічного дослідження.
2. Відбирати відповідно до цілей дослідження оптимальні наукові методи.
3. Висувати гіпотези щодо розв’язування педагогічн
Основні положення
Одним із шляхів формування творчої індивідуальності майбутнього вчителя є залучення студентів педагогічних навчальних закладів до науково-дослідної роботи.
Наукові дослідження – це джерело
Основні положення
Професію вчителя називають вічною. З моменту свого існування людина завжди відчувала потребу вчити - передавати досвід молодшому поколінню, і вчитися - оволодівати свідомо, цілеспрямовано досвідом
ПРАКТИЧНИЙ БЛОК
Практичні завдання студентам
1. Оцініть ступінь вираженості своїх особистих рис за такою шкалою:
Оцініть наведені далі висловлення від 0 до 10
1. Я за те, щоб всякий колектив сам вибирав собі керівника.
2. Коли потрібно, я вмію змусити людей працювати.
3. Мені довіряють свої особисті таємниці.
4. Усі прагнуть до
Основні положення
Реформування системи педагогічної освіти вимагає від вчителя вибору стратегії неперервної освіти на основі саморозвитку, невід’ємними складовими якого є самоосвіта та самовиховання.
З мето
Група методів стимулювання та мотивації самостійної навчальної діяльності
Методи цієї групи забезпечують функції регулювання самостійної навчальної діяльності, пізнавальну, вольову, емоційну активізацію особистості. Методи стимулювання та мотивації самостійної навчальної
Методи розвитку самостійної навчальної діяльності
Група методів розвитку самостійної навчальної діяльностізабезпечує процес опосередковування особистістю її змісту. Ці методи в нашому дослідженні класифіковані за джерелом з
Методи контролю та самоконтролю самостійної навчальної діяльності
Методи зазначеної групи забезпечують функцію контролю та самоконтролю в ході організації формування самостійної діяльності майбутніх учителів як основи професійної самоосвіти та поділяються на підг
І. Методи читання літератури
Читацькою культурою можна назвати частину загальнолюдської культури, що проявляється як орієнтація читача в інформаційному потоці, в чіткому усвідомленні мети читання, розуміння, засвоєння,
Методи роботи з книгою
Головним показником зрілості кожного спеціаліста, в тому числі і вчителя, є його уміння працювати з літературними джерелами, орієнтуватися в інформаційному потоці. Без самостійного творчого проникн
Методи оволодіння читанням
Володіння методами даної групи (суцільне, змішане, партитурне, наскрізне, зіркоподібне читання) сприяє розумінню тексту, що читається, попередженню плутанини в тлумаченні певних термінів, категорій
ІІ. Методи фіксації прочитаного
Методи даної групи, як вже зазначалося, сприяють більш глибокому осмисленню та запам’ятовуванню прочитаного на основі письмової фіксації, допускають наявність пасивних знань з подальшим перетворенн
ОРГАНІЗАТОРСЬКІ ВМІННЯ
1. Створювати умови для самовиховної, самоосвітньої діяльності.
2. Організовувати продуктивну навчально-пізнавальну діяльність.
3. Розвивати професійно значущі риси (гуманність, л
Спадковість як фактор розвитку
Онтогенез людського організму визначається біологічною спадковістю. Вона полягає у тому, що з людського зародку, який утворюється шляхом злиття двох статевих клітин, виникає людський організм із пр
На рівні оцінки
1. Випишіть і оцініть афоризми видатних педагогів, філософів про розвиток і формування особистості. Наприклад:
"...головне у всебічному розвитку особистості полягає у створенні реа
Тестові завдання
(вибрати варіанти відповідей)
1. Оберіть визначення, які правильно характеризують процес розвитку особистості:
а/ неперервний;
б/ взаємообумовлени
ГНОСТИЧНІ ВМІННЯ
1. Аналізувати педагогічну літературу, різні концептуальні підходи до організації різнобічного розвитку особистості.
2. Аналізувати причини і рушійні сили розвитку особистості.
3.
ОРГАНІЗАТОРСЬКІ ВМІННЯ
1. Організовувати умови, що стимулюють розвиток особистості учня.
2. Накопичувати засоби, форми та методи навчально-виховної роботи, що сприяли б розвитку особистості учня.
3. Роз
Основні положення
Дидактика – галузь педагогіки, яка досліджує теорію освіти і навчання. Дидактичні знання допомагають знайти відповідь на найважливіші питання будь-якої системи освіти: для чого, кого і як навчати.
Основні положення
Одним з основних засобів розвитку особистості й формування її базової культури виступає зміст освіти. У традиційній педагогіці, що зорієнтована на реалізацію в першу чергу загальноосвітніх функцій
КОНСТРУКТИВНІ ВМІННЯ
1. Співвідносити форми та методи навчальної роботи із завданнями цієї роботи.
2. Вибирати раціональну структуру уроку, вдало підбирати необхідний матеріал.
3. Виділяти елементи зм
План заняття
I. Перевірка основних теоретичних положень з теми.
1. Поняття про методи навчання, прийоми і засоби, їх взаємодію.
2. Основні підходи до класифікації методів навчання.
Основні положення
Слово “метод” походить від грецького слова methodos – шлях до мети, спосіб пізнання явищ природи і суспільства. Існує дві ознаки методу взагалі: 1) бути відображенням цілеспрямованої діяльності; 2)
За джерелом інформації та способом її сприймання
1. До словесних методів навчання відносять розповідь, лекцію, бесіду тощо.
Розповідь.Одним з найпоширеніших методів у середніх спеціальних закладах є розповідь. Цей метод
За логікою передачі і сприйманням навчальної інформації
Дана група методів складається з індуктивних та дедуктивних методів навчання, які дають можливість усвідомити логіку відтворення змісту навчального матеріалу.
Використанняіндуктивн
Діяльності школярів у процесі навчання
Методи названої групи використовують з метою стимулювання та мотивації навчальної діяльності школярів, їх збагачення навчальною інформацією. Їх поділяють на дві підгрупи. До першої входять методи ф
ІІІ. Характеристика методів контролю і самоконтролю у навчанні
Застосування методів контролю та самоконтролю у навчанні дає можливість не тільки визначати рівень навченості учнів, а, головним чином, коректувати подальшу діяльність вчителя (або самого учня у ви
Практичні завдання
1. Сформулювати під час вивчення теоретичного матеріалу ряд проблемних запитань до одногрупників. Підготувати свої варіанти відповідей.
2. Виділити ключові слова у термінах виписаних у пед
Основні положення
“Сьогодні ми, громадяни незалежної держави, повинні відродити в кожній людині природний потяг до знань, шанобливість до освіти, зробити її предметом гордості і престижу в кожній сім’ї.”
Хід уроку
1. Активізація чуттєвого досвіду і опорних знань учнів:
а) методом бесіди (розробка питань до бесіди): а).............
б).............
в).............
б)виконанн
План заняття
І. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних положень з теми заняття.
1. Роль методичної роботи в оптимізації навчального процесу.
2. Способи організації і
Основні положення
Для вчителів усіх спеціальностей характерні три групи інтересів: до розширення іпоглиблення фахових знань, удосконалення методики викладання, суспільно-політичні,загальнонаукові та
Ділова гра: Методичне об’єднання вчителів
Мета гри – оволодіти способами проведення методоб’єднань; навчитися колективно вирішувати проблеми, що виносяться на обговорення; максимально пов’язувати виконання ролей майбутньою спеціальн
Інструкція ведучому
1. Вивчити рекомендовану літературу, підібратицікаві педагогічні факти, приклади, ситуації.
2. Ознайомити учасників з правиламигри.
3. Оволодіти методикою проведе
ГНОСТИЧНІ ВМІННЯ
1. Аналізувати психолого-педагогічну літературу з питань методичної роботи в середніх навчальних закладах різного типу.
2. Вивчати психологічні, індивідуальні та вікові особливостіучнів з
ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК
Основні положення
Зарубіжні версії модульного навчання
Ідея модульного навчання виникла за кордоном наприкінці шістде
Суть модульно-розвивального навчання
Понад шість років у навчальних закладах (різного типу) в Україні впроваджується модульно-розвивальне навчання (за А. В. Фурманом).
Експеримент з модульно-розвивального навчання був організ
Таблиця 2.9
Граф-схема “Українська мова. Вступ”, 5-й клас
План заняття
І. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних положень з теми заняття.
1. Виховання як спеціально організований i свідомо здійснюваний педагогічний процес.
2
Основні положення
Виховання як цілісний процес має дві сторони: зовнішню (власне виховання, виховуюча діяльність як передача соціального досвіду) і внутрішню (самовиховання, цілеспрямований процес самовдосконалення
Таблиця 3.1
Ідеал і мета виховання на різних етапах розвитку суспільства
№/п
Суспільно-економічна формація
Класи
Ідеал виховання
Педагогічні задачі
Задача №1
Молода вчителька української літератури працювала у 8-А з п’ятого класу. Учні її дуже любили і поважали. Проте у восьмому класі стосунки вчителя та учнів почали погіршуватися, по
ГНОСТИЧНІ ВМІННЯ
1. Вивчати i аналізувати психолого-педагогічну літературу, різні педагогічні концепції, підходи до процесу виховання.
2. Формулювати провідні цілі виховної роботи згідно із зростаючими вим
КОНСТРУКТИВНІ ВМІННЯ
1. Реалізувати поставлені завдання, цілі, програму розвитку колективу і окремих учнів добором змістовної виховної інформації, форм i методів виховної роботи.
2. Вдало використовувати метод
ОРГАНІЗАТОРСЬКІ ВМІННЯ
1. Сприяти розвитку й згуртуванню учнівського колективу.
2. Вміти самостійно приймати i здійснювати правильні рішення у piзниx педагогічних ситуаціях.
3. Разом з учнями вміло орга
Основні положення
Для реалізації головної мети національного виховання – “набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональни
IV група – методи контролю та самоконтролю, самооцінки діяльності та поведінки
1. Вимога (спосіб безпосереднього пробудження учнів до тих чи інших вчинків або дій, спрямованих на поліпшення поведінки: прохання, тактовні вказівки і розпорядження вчителів).
2. Контроль
ПРАКТИЧНИЙ БЛОК
Проблемні питання з теми заняття
1. Проаналізуйте класифікацію методів виховання на основі діяльнісного підходу.
2. Охарактеризуйте засоби
Завдання для самостійної роботи
Перший рівень складності:
1/ аналіз педагогічних праць А.С. Макаренка щодо питання методів і засобів виховання школярів;
2/ огляд публікацій газети “Освіта
Уважно прочитайте питання та відповіді на них і підкресліть найбільш повні, на вашу думку, і правильні.
1. Методи виховання – це...
а/ інструмент доторкання до особистості вихованця;
б/ засоби взаємопов’язаної діяльності, спрямовані на розв’язання виховних завдань;
в
Основні положення
Інститут педагогів-вихователів почав найбільш інтенсивно формуватися в минулому столітті, коли відповідно до Статуту 1871 року в навчальних закладах поряд із посадою вчителя-предметника з'явилися н
ГНОСТИЧНІ ВМІННЯ
1. Аналізувати психолого-педагогічну літературу з питань теорії та методики виховання.
2. Формулювати цілі виховної роботи і висувати конкретні педагогічні завдання.
3. Аналізуват
КОНСТРУКТИВНІ ВМІННЯ
1. Співвідносити форми виховної роботи з завданнями, які стоять перед класом.
2. Вибирати раціональну структуру виховного заходу, визначати методику його проведення.
3. Спільно з
План заняття
І. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних положень з теми заняття.
1. Значення, завдання діагностики в педагогічній діяльності.
2. Предмет, сутність, змі
Основні положення
Педагогічна діагностика є складовою педагогічної діяльності. По суті педагогічна діагностика нараховує стільки ж років, скільки і педагогічна діяльність. На сьогодні та на перспективу роль та значе
Проблемні питання
1. Назвіть основні завдання педагогічної діагностики в роботі класного керівника.
2. Опишіть основні функції діагностики класного керівника.
3. Розкрийте сутність педагогічної діа
ІІ рівень
1. Визначити рівні вихованості в учнів доброти та доброзичливості за допомогою таких діагностичних ознак:
ü дуже низький рівень: негативний досвід поведінки, який важко
ІІІ рівень
1. Учень не відвідував уроки. Опишіть 2-3 ситуації, коли метод стягнення приведе до необхідного результату, бажаного ефекту і, навпаки, коли покарання може ускладнити ситуацію.
2. Складіть
Тестові завдання
1. Вивчення учнів досягає мети і дає результати за умови, коли воно відповідає таким педагогічним умовам:...
2. Виявити рівень вихованості учнів - це означає встановити ...
3. Ана
КОНСТРУКТИВНІ ВМІННЯ
1. Планувати виховну роботу, добирати доцільні види діяльності.
2. Планувати систему перспективних ліній у розвитку колективу та окремої особистості.
3. Здійснювати індивідуальну
ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК
Основні положення
Реалізація ідей Концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти вимагає творчого підходу до вироблення учителям
Орієнтовний розподіл днів тижня для проведення виховної роботи
Дні тижня
І тиждень
ІІ тиждень
ІІІ тиждень
IV тиждень
Примітка
Пн
Тем
На рівні застосування
Розробити проект плану виховної роботи на певний період. Навчальне проектування проводиться у формі ділової гри з використанням методики організації колективних творчих справ. За основу проектуванн
На рівні оцінки
1. Обговоріть складені моделі планів роботи класного керівника товаришів по групі. Відмітьте вдалі розробки, цікаві пропозиції, висловіть практичні зауваження щодо вдосконалення планування.
Визначте правильні, на Ваш погляд, варіанти відповідей
1. Цілісність виховного впливу забезпечується дотриманням при плануванні...:
а) принципу народності;
б) виховання особистості в колективі;
в) принципу комплексност
Оцініть рівень сформованості Ваших умінь виконувати такі операції
I. Діагностичний етап:
1) збір інформації про цілі виховання, дослідження зовнішніх і внутрішніх факторів, які визначають закономірності протікання виховного процес
Психологічні умови формування наукового світогляду
Психологи вважають, що світогляд особи є форма індивідуальної свідомості, яка має специфічні особливості, зумовлені віковими та індивідуальними відмінностями. Вивчення вікових змін учня, його індив
Дидактичні та виховні умови, які сприяють переводу знань у погляди, переконання та ідеали
Процес формування наукового світогляду включає:
1) озброєння учнів глибокими науково-матеріалістичними знаннями про природу, суспільство та людське мислення;
2) формування у школя
Активна трудова і суспільно-корисна діяльність - важливі складові у формуванні наукового світорозуміння особистості
Великий вплив на формування світорозуміння особистості мають життєві обставини, та соціально-побутова атмосфера, в якій вона щоденно перебуває, її власна практична діяльність. Усе це вимагає планом
Світський характер виховання у сучасній школі
Як підкреслюється у Законі України "Про освіту", освіта у національній школі України будується на основі наукового, світського характеру. Це означає, що учні у процесі навчання та вихован
Nbsp; 3.6.2. ПРАКТИЧНИЙ БЛОК
Проблемні питання з теми заняття
І. Назвіть категорійні ознаки (ключові слова) у визначенні поняття "науковий світогляд". Поясніть свій в
Педагогічні задачі
Задача № І
У Павлиській середній школі В.О.Сухомлинпький разом зі своїми колегами створили сприятливі умови для дієвого формування в учнів наукового світо
Основні положення
Ще давньоримський філософ Сенека вказував, що спочатку треба навчитися добрим правилам моралі, а потім мудрості. Ця думка пронизує праці багатьох учених-педагогів. Розумове виховання філософи вважа
Методика проведення інтелектуальної гри
“Що? Де? Коли?”
Інтелектуальна гра “Що? Де? Коли?” - пізнавальнаколективна творча справа, яка виховує свідоме, ділове ставлення до безпосереднього джерела “відкриття світу
Методика проведення гри-мандрівки
“У країну чомучок”
Гра-мандрівка проводиться для того, щоб ознайомити школярів (або обмінятися) знаннями, враженнями про події, явища оточуючого світу.
Підг
Основні положення
Велике значення морального виховання у розвитку та формуванні особистості усвідомлювалось у педагогіці ще з давніх давен. Багато хто з видатниих педагогів минулого підкреслювали, що підготовка добр
Психологічна структура поведінки
Механізм формування моральних якостей особистості
Всі наведен
Педагогічні задачі
Задача №1
На відкритому уроці вивчали життєвий і творчий шлях Т.Г.Шевченка. Наприкінці уроку вчителька повідомляє, що кожного року кращі письменники Украї
ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК
Основні положення
Трудове виховання в Україні завжди ґрунтувалось на трудовому характері сім’ї та виробництві, на образі життя ідеальної працелюбно
Основні напрямки роботи класного керівника
І. Профорієнтаційний урок.
1. Професіографічні дослідження (самостійне вивчення учнями конкретної професійної діяльності в різних її аспектах а метою складання характеристики певног
ПРАКТИЧНИЙ БЛОК
Проблемні питання з теми заняття
1. Розкажіть про народногосподарське значення трудової підготовки учнів в умовах розвитку незалежної України.
І етап: Підготовча робота.
Студенти одержують відомості про всіх учнів, рівень їхнього розвитку, рівень розвитку колективу, наявність в учнів досвіду роботи з подібних питань.
Завдання вчителю:
VІІ етап: Підведення підсумків заняття.
11. Зробіть повідомлення про план проведення “Дня Господаря” у класі.
12. В. О. Сухомлинський назвав трудове виховання "гармонією трьох понять": потрібно, важко, прекрасно. Знайт
Методичні рекомендації
Одне з найважливіших завдань школи — формувати в учнів риси ощадливих господарів, дбайливе та бережливе ставлення до суспільного надбання, до рідної природи, шкільного майна, підручників, електроен
КОНСТРУКТИВНІ ВМІННЯ
1. Реалізувати поставлені цілі, завдання, зміст трудового, економічного виховання та профорієнтації шляхом відбору змістовної виховної інформації, форм і методів виховної роботи.
2. Вибира
Основні положення
У структурі інформаційного матеріалу даної теми опорними категоріями є “художньо-естетична культура (її компоненти)”, “система естетичного виховання”, “шляхи і засоби естетичного виховання”.
Принципи естетичного виховання
Варто відмітити, що естетичне виховання є важливою складовою цілісного виховного процесу, і тому в організації роботи педагога з естетичних питань необхідно враховувати весь комплекс принципів вихо
Народна педагогіка про естетичне виховання
Основна мета народної педагогіки в галузі естетичного виховання – навчити людину жити за законами краси, гармонії, благородства; формувати у підростаючого покоління естетичне ставлення до життя, пр
Проблемні питання з теми заняття
1. З’ясуйте сутність і завдання естетичного виховання.
2. Проаналізуйте особливості естетичного виховання дітей залежно від вікових особливостей.
3. Розкрийте сутність поняття “ес
ПРОЕКТУВАЛЬНІ ВМІННЯ
1. Складати разом з вихованцями перспективну програму розвитку класу, групи з естетичного виховання.
2. Формулювати систему виховних завдань у роботі з учнями з естетичного вихованн
План заняття
І. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних положень з теми заняття.
1. Фізична культура як навчальна дисципліна.
2. Функції фізичної культури.
3.
М.Г.Чернишевський
Інтереси особистості, суспільства і виробництва вимагають високого рівня профільованої особистої фізичної культури, тому що вона багато у чому визначає їхній прогрес.
Фізична культ
До своїх прапорців
Значення гри: вдосконалює навички бігу, орієнтування в просторі, швидкість.
Інтенсивність: середня.
Шикування
Проблемні питання
1. Чи впливає фізична культура на біологічний потенціал людини, необхідний для її гармонійного розвитку, соціальної активності, творчої праці?
2. Чи впливає сім‘я на фізичний розвиток підл
Дайте відповіді на тестові запитання
1. Скільки разів треба провести гру – змагання, щоб виявити переможця?
а) один;
б) два;
в) три;
г) чотири;
д) свій варіант.
2. 30 одн
ОРГАНІЗАТОРСЬКІ ВМІННЯ
1. Сприяти розвитку фізичного виховання в колективі класу.
2. Вчити учнів способам організації фізичного виховання.
3. Сприяти розвитку у кожного вихованця своїх інтересів, допома
Основні положення
"У сім'ї шліфуються найтонші грані людини-громадянина, людини-трудівника, людини-культурної особистості.
Із сім'ї починається суспільне виховання. У сім'ї, образно кажучи
Проблемні питання
1. Розкрити основні принципи сімейного виховання.
2. Чи повинен класний керівник приділяти достатню увагу вихованню дітей у сім'ї? Обґрунтуйте свою відповідь.
3. Ваше ставлення до
Ділова гра
Тема: "Класні батьківські збори".
Мета гри: колективне вирішення однієї з проблем сімейного виховання.
Правильна підготовка і успішне проведення гри
ОРГАНІЗАТОРСЬКІ ВМІННЯ
1. Організовувати різні форми педагогічної роботи з батьками.
2. Організовувати разом з батьківським комітетом батьківські збори.
3. Залучати батьків до виховної роботи з учнями.
Основні положення
Ситуація 1. Група школярів стоїть на зупинці і чекає тролейбус. Ситуація 2. Група підлітків пограбувала кіоск. Чи можна назвати ці дві групи колективами?
Щоб відповісти на це питання необх
На рівні застосування
1. Визначте, на якому етапі розвитку знаходиться колектив.
А. Клас нічим не виявляє себе у шкільному колективі. Товаришують між собою 2-3 учні, решта не знаходять друзів не тільки у своєму
Визначте правильні варіанти відповідей
1. Колектив - це...
а) група людей, об'єднаних на основі єдиної спільної для всіх мети;
б) група, в якій люди об'єднані на основі спільної діяльності (наприклад, виробничої
Основні положення
Вимога врахування індивідуальних особливостей дитини у навчально-виховному процесі – дуже давня традиція. Вона знаходить своє відображення в педагогічній теорії як “принцип індивідуального підходу”
Особливості організації індивідуальної роботи з обдарованими дітьми
Одним з найважливіших завдань навчально-виховного процесу та сутністю індивідуальної роботи є розвиток та формування здібностей дитини.
Здібності – це індивідуально-психологічні осо
Організація роботи учителя-вихователя з важковиховуваними учнями
Педагогічна практика свідчить, що серед учнів сучасної школи дедалі більше стає важковиховуваних дітей з відхиленням від норм поведінки, які погано піддаються педагогічному впливу і потребую
Завдання для самостійної роботи
1. Складіть програму діяльності щодо здійснення індивідуального підходу до окремого підлітка, визначте завдання його виховання, спираючись на результати вивчення індивідуальних особливостей учнів (
Вибрати потрібну відповідь
1. Індивідуальний підхід це …
а) форма;
б) засіб;
в) принцип;
г) процес.
2. Індивідуальна робота це …
а) метод виховання або навч
План заняття
І. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних положень з теми заняття.
1. Завдання, принципи та основний зміст діяльності громадських організацій дітей, підлітків і д
Основні положення
Базуючись на Декларації прав людини, Організація Об’єднаних Націй у 1989 році прийняла “Конвенцію про права дитини”. Держави-учасники, що підписали Конвенцію (Україна в їх числі), зобов’язалися зах
Приклад використання методики колективної творчої діяльності в піонерських організаціях
1. Збір дружини, або рада дружини:
· визначає мету і завдання суспільно-корисної справи, ідеї та стислий зміст;
· оголошує початок формування ради дружинної справи та визна
Проблемні питання з теми заняття
1. Назвіть громадські організації України, членами яких є діти.
2. Порівняйте завдання, зміст, організаційну структуру та методику діяльності піонерських і скаутських організацій України.
ПРИКЛАДНІ ВМІННЯ
1. Виконувати ритуали з символами і атрибутами:
а) державними символами (прапор, гімн, герб);
б) прапорами (загоновими, організації);
г) сурмою і барабаном; та інш.
План заняття
І. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних положень з теми заняття.
І. Принцип народності у вітчизняній педагогиці.
2. Народознавчі засади виховання дітей
Принцип народності у вітчизняній педагогіці
Зазначимо, що принцип народності займає провідне місце в історії української педагогіки. Загалом, кожному етапу розвитку людського суспільства притаманна передача набутого позитивного досвіду покол
Народознавчі засади виховання дітей та молоді
У “Концепції виховання дітей і молоді в національній системі освіти” підкреслюється важливість особистісно-орієнтованого виховання, метою якого є формування гуманної, відповідальної особисто
Форми та методи народного виховання зростаючої особистості
Важливим шляхом реформування системи виховання є відновлення виховного потенціалу народної педагогіки і, разом з тим, впровадження нових форм і методів, що слугувало б головній меті національного в
Готовності до вибору професії учителя
У методиці для визначення рівня готовності до вибору професії учителя застосовується комплекс методів дослідження, що взаємнопов’язані між собою: анкета, твір, спеціальний тест, розв’язання педагог
Новости и инфо для студентов