Держава на захисті БЖД людини. Основні законодавчі акти, що регламентують БЖД в Україна

1.Держава на захисті БЖД людини. Основні законодавчі акти, що регламентують БЖД в Україна.
Спільні рекомендації державних органів і профспілок щодо змісту розділу "Охорона праці" в колективному договорі (угоді, трудовому договорі). Закон України "Про охорону праці"
Посадові інструкції. Лист Держнаглядохоронпраці України від 21.12.93 р. №01-12/2552. Положення про комісію з питань охорони праці підприємства. Положення про роботу уповноважених трудових колективів з питань охорони праці
Закон України "Про охорону праці". Розділ IV. Положення про порядок накладання штрафів на підприємстві за порушення нормативних актів про охорону праці. Постанова КМУ від 17.09.93 р. 4° 754. Кодекс України про адміністративні правопорушення. Кримінальний кодекс України
Посадові інструкції. Положення про адміністративно-громадський контроль. Положення про комісії та уповноважених з охорони праці, профспілковий контроль. Положення про порядок прийняття в експлуатацію, закінчення чи будівництво об'єктів державного замовлення. Положення про видачу Держнаглядохоронпраці власникові підприємства дозволу на початок роботи підприємства. Положення про порядок проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво та реконструкцію виробничих об'єктів на відповідність їх нормативним актам про охорону праці. Єдина державна система показників обліку умов і безпеки праці. Положення про територіальне управління Держнаглядохоронпраці. Положення про експертно-технічні центри Держнаглядохоронпраці. Положення про паспортизацію санітарно-технічного стану та наявності засобів охорони праці. Положення про атестацію робочих місць. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища.

2.Термічні і хімічні опіки. Надання першої допомоги при опіках. Надання першої допомоги при опіках. Опік - пошкодження шкіри чи слизових оболонок, часто з підлеглими тканинам, внаслідок дії на них високої температури (термічний опік), чи хімічно активних речовин (хімічний опік), чи таких фізико-хімічних чинників, як електричний струм та радіація Опіки складають значний відсоток відкритих пошкоджень. У США щорічно 2 млн людей отримують опіки, які потребують медичного втручання. В останні роки кількість опіків в Україні дещо зменшилась, і в 1993 p. вона складала 145 тис. (М.Ю. Повстяний, 1994). Найчастішими причинами опіків бувають гарячі рідини, пара та полум'я. Термічне пошкодження починається уже під дією температури 44 °С і темп його подвоюється зі збільшенням температури на кожен градус від 44 до 51 °С. Хімічні опіки спричинюються кислотами, основами, іншими активними речовинами внаслідок порушення техніки безпеки під час виробництва таких сполук, транспортування та зберігання їх (зовнішні опіки шкіри), а також у разі випадкового чи навмисного споживання (опіки слизової оболонки порожнин рота, стравоходу та шлунка).
Перша медична допомога при термічних опіках І, ІІ, ІІІ i IV ступенів. Оперативні методи визначення площі обпеченої ділянки тіла. ПМД при хімічних опіках.
Опіки – пошкодження тканин, внаслідок дії високої температури, фізичних або хімічних агентів. Термічні опіки виникають під впливом дії високої температури (полум’я, кип’яток і ін.). Хімічні опіки виникають в результаті впливу на тіло кислот, лугів, солей важких металів. Променеві (радіаційні) – внаслідок контакту продуктів радіоактивного розпаду із шкірою або слизовими оболонками. Важкість опіків залежить від глибини і площі ушкодженої поверхні. За глибиною ушкодження опіки поділяють на чотири ступені. Опік першого ступеня характеризується почервонінням, набряком і пекучим болем. Запальні явища через 3 – 6 днів проходять. Опік ІІ ступеня проявляється утворенням пухирців.

3. Виробниче серидовище як одне з умов життєдіяльності людини.Виробниче середовище — це середовище, в якому людина здійснює свою трудову діяльність. Воно містить комплекс підприємств, організацій, установ, засобів транспорту, комунікацій тощо. Виробниче середовищ характеризується передусім параметрами, які специфічні для кожного виробництва і визначаються його призначенням. Це * вид продукції, яка виробляється на ньому, * обсяги виробництва, * кількість працівників * продуктивність праці, * енергомісткість, * сировинна база, * відході виробництва тощо. Крім цих параметрів, є такі, що визначають умова праці та її безпеку: * загазованість, * запиленість, * освітленість робочий місць, * рівень акустичних коливань, вібрації, іонізуючої радіації, електромагнітного випромінювання, * пожежо- та вибухонебезпечність, » на-І явність небезпечного обладнання, засобів захисту працівників, » ступінь напруженості праці, * психологічний клімат та багато інших.

4. Травма — одна з головних причин смерті людей віком до 44 років. Вона посідає III місце у загальному переліку причин смертності. равматизм ділять на виробничий та невиробничий. На частку першого при­падає близько 20 %, тобто кількісно різко переважає невиробничий травма­тизм. Виробничий травматизм у свою чергу ділиться на промисловий та сільськогосподарський. До промисло­вого травматизму належать травми не тільки на заводах, фабриках, у майстер­нях, але й у працівників транспорту, будівельників тощо.Невиробничий травматизм включає такі види: транспортний (залізничний, автодорожний, авіаційний), вулич­ний, побутовий, спортивний та дитя­чий. Останній травматизм виділений в окрему групу лише з біологічних мірку­вань, а саме внаслідок неадекватного сприйняття дітьми загрозливих чин­ників навколишнього середовища через незрілість їх ЦНС, а також відсутність життєвого досвіду та підвищену допит­ливість і рухливість. Причини невироб­ничого травматизму у дітей і дорослих однакові.

4. Травма — одна з головних причин смерті людей віком до 44 років. Вона посідає III місце у загальному переліку причин смертності. равматизм ділять на виробничий та невиробничий. На частку першого при­падає близько 20 %, тобто кількісно різко переважає невиробничий травма­тизм. Виробничий травматизм у свою чергу ділиться на промисловий та сільськогосподарський. До промисло­вого травматизму належать травми не тільки на заводах, фабриках, у майстер­нях, але й у працівників транспорту, будівельників тощо.Невиробничий травматизм включає такі види: транспортний (залізничний, автодорожний, авіаційний), вулич­ний, побутовий, спортивний та дитя­чий. Останній травматизм виділений в окрему групу лише з біологічних мірку­вань, а саме внаслідок неадекватного сприйняття дітьми загрозливих чин­ників навколишнього середовища через незрілість їх ЦНС, а також відсутність життєвого досвіду та підвищену допит­ливість і рухливість. Причини невироб­ничого травматизму у дітей і дорослих однакові.

 

5.Охорона праці користувачів персональних комп’ютерів.
Найбільш повним нормативним документом щодо забезпечення охорони праці користувачів ПК є "Державні санітарні норми і правила роботи з візуальними дисплейними терміналами (ВДТ) електронно-обчислювальних машин"
Дотримання вимог цих правил може значно знизити наслідки несприятливої дії на працівників шкідливих та небезпечних факторів, які супроводжують роботу з відеодисплейними матеріалами, зокрема можливість зорових, нервово-емоційних переживань, серцево-судинних захворювань. Виходячи з цього, роботодавець повинен забезпечити гігієнічні й ергономічні вимоги щодо організації робочих приміщень для експлуатації ВДТ, робочого середовища, робочих місць з ВДТ, режиму праці і відпочинку при роботі з ВДТ тощо, які викладені у Правилах.
Відповідно до встановлених гігієнічно-санітарних вимог роботодавець зобов'язаний забезпечити в приміщеннях з ВДТ оптимальні параметри виробничого середовища.
Природне освітлення в приміщеннях з ВДТ має здійснюватися через вікна, орієнтовані переважно на північ або північний схід і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості не нижче ніж 1,5 %. Для захисту від прямих сонячних променів, які створюють прямі та відбиті відблиски з поверхні екранів ПК і клавіатури повинні бути передбачені сонцезахисні пристрої, вікна повинні мати жалюзі або штори.
Основні вимоги до виробничого приміщення для експлуатації ВДТ: воно не може бути розміщено у підвалах та цокольних поверхах; площа на одне робоче місце в такому приміщенні повинна становити не менше 6,0м2, а об'єм не менше 20,0 м3; воно повинно мати природне та штучне освітлення; в ньому мають бути шафи для зберігання документів, магнітних дисків, полиці, стелажі, тумби тощо, з урахуванням вимог до площі приміщення; щоденно проводити вологе прибирання; поруч з приміщенням для роботи з ВДТ мають бути обладнані: • побутова кімната для відпочинку під час роботи; • кімната психологічного розвантаження.
Штучне освітлення в приміщеннях з робочим місцем, обладнаним ВДТ, має здійснюватись системою загального рівномірного освітлення. Як джерело штучного освітлення мають застосовуватись люмінесцентні лампи ЛБ.
Вимоги до освітлення приміщень та робочих місць під час роботи з ВДТ: освітленість на робочому місці повинна відповідати характеру зорової роботи, який визначається трьома параметрами: об'єктом розрізнення - найменшим розміром об'єкта, що розглядається на моніторі ПК; фоном, який характеризується коефіцієнтом відбиття; контрастом об'єкта і фону; необхідно забезпечити достатньо рівномірне розподілення яскравості на робочій поверхні монітора, а також в межах навколишнього простору; на робочій поверхні повинні бути відсутні різкі тіні; в полі зору не повинно бути відблисків (підвищеної яскравості поверхонь, які світяться та викликають осліплення); величина освітленості повинна бути постійною під час роботи; слід обирати оптимальну спрямованість світлового потоку і необхідний склад світла.
Гігієнічні норми до організації і обладнання робочих місць з ВДТ. При розташуванні елементів робочого місця користувача ВДТ слід враховувати: робочу позу користувача; простір для розміщення користувача; можливість огляду елементів робочого місця; можливість ведення захистів; розміщення документації і матеріалів, які використовуються користувачем.
Конструкція робочого місця користувача ВДТ має забезпечити підтримання оптимальної робочої пози. Робочі місця з ВДТ слід так розташувати відносно вікон, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.

 

7.Безпечні умови використання газових побутових приладів: ввімкнення, користування, вимкнення. Ознаки витоку газу. Дії під час витоку газу у приміщенні. Допомога постраждалим, що отруїлися газом.
Природній газ, як ми знаємо є вибухонебезпечний. Абонентам, що користуються побутовими газовими приладами і апаратами, зобороняється: 1)проводити самочинну газифікацію будинку, перестановку, зміну і ремонт газового обладнання; 2)проводити перепланування приміщень, де встановлені газові прилади, без узгодження з газовим господарством; 3)вносити зміни в конституцію газових приладів, змінювати димові і вентиляційні системи, заклеювати вентиляційні канали, замуровувати «кишені» і люки, призначені для чистки димарів; 4)відмикати автоматику безпеки і регулювання, користуватись газом при не спрямованих газових приладів, автоматики, арматури і газових балонів; 5)користуватись газом при порушені щільності кладки, штукатурки газифікованих печей і димарів; 6)користуватись газом при засміченні димарів і вентиляційних каналів, відсутності їх щільності, несправності, обмерзанні і закупорі оголовків димарів; 7)користуватись газовими приладами при перекритих квартирах, жалюзійних решітках, решітках вентиляційних каналів, щілинах під дверима ванних кімнат і кухонь, відсутності тяги в димарах і вентканалах; 8)допускати до користування газовими приладами дітей дошкільного віку, а також осіб, що не контролюють свої дії і не пройшли інструктаж на під-вах газового господарства; 9)використовувати газ і газові прилади не за призначенням, користуватись газовими плитами для опалення приміщень; 10)користуватись приміщеням, де встановлені газові прилади, для сну і відпочинку; 11)вмикати і вимикати електроосвітлення. Користуватись відкритим вогнем, електронагрівальними приладами і опалювальними печами під час заміни балонів, встановлених у приміщеннях, замінювати балони в присутності осіб, не пов’язаних з виконанням вказаної роботи.

8.Діяльність людини
Успішна профілактика виробничого травматизму можлива лише за умови ретельного вивчення причин їх виникнення. Для полегшення цього завдання прийнято поділяти причини виробничого травматизму на наступні основні групи: організаційні, технічні, санітарно-гігієнічні, психофізіологічні.
Організаційні причини: відсутність або неякісне проведення навчання з питань охорони праці; відсутність контролю; порушення вимог інструкцій, правил, норм, стандартів; невиконання заходів щодо охорони праці; порушення технологічних регламентів, правил експлуатації устаткування, транспортних засобів, інструменту; порушення норм і правил планово-попереджувального ремонту устаткування; недостатній технічний нагляд за небезпечними роботами; використання устаткування, механізмів та інструменту не за призначенням.
Технічні причини: несправність виробничого устаткування, механізмів, інструменту; недосконалість технологічних процесів; конструктивні недоліки устаткування, недосконалість або відсутність захисних загороджень, запобіжних пристроїв, засобів сигналізації та блокування.
Санітарно-гігієнічні причини: підвищений (вище ГДК) вміст в повітрі робочих зон шкідливих речовин; недостатнє чи нераціональне освітлення; підвищені рівні шуму, вібрації; незадовільні мікрокліматичні умови; наявність різноманітних випромінювань вище допустимих значень; порушення правил особистої гігієни.
Психофізіологічні причини: помилкові дії внаслідок втоми працівника через надмірну важкість і напруженість роботи; монотонність праці; хворобливий стан працівника; необережність; невідповідність психофізіологічних чи антропометричних даних працівника використовуваній техніці чи виконуваній роботі.
Велику частину часу активної життєдіяльності людини займає цілеспрямована професійна робота, що здійснюється в умовах конкретної виробничого середовища, яка при недотриманні прийнятих нормативних вимог може несприятливо вплинути на його працездатність і здоров'я.
Виробниче середовище - це частина навколишнього середовища людини, що включає природно-кліматичні чинники і фактори, пов'язані з професійною діяльністю

10.Основні ф-ції управління охороною праці.
Прогнозування і планування роботи з охорони праці на підприємстві. Зобов'язання і політика з охорони праці
Організація функціонування СУОП.Мотивація роботи з охорони праці на підприємстві.Контроль, облік і аналіз роботи з охорони праці. Аудит. Моніторинг. Ідентифікація і оцінка ризику на робочих місцях, підрозділах, підприємстві. Контроль впровадження запланованих заходів з ОП.Пропозиції щодо подальшого вдосконалення СУОП. Контроль виконання заходів карт умов праці й карт ідентифікації, оцінки та усунення неприпустимих ризиків на робочих місцях.

11.Зсув. Уражені фактори зсуву. Типові моделі поведінки при виникненні зсувів.
Зсув — це ковзаюче переміщення мас гірських порід униз по схилу під дією власної ваги.Зсуви найчастіше виникають на берегах річок і водойм, на гірських схилах. Основна причина зсувів — надлишкове насичення глиняних порід підземними водами. Зсуви відбуваються з різними швидкостями. Зсуви можуть руйнувати населені пункти, знищувати сільськогосподарські угіддя, створювати небезпеку для трубопроводів, ліній зв'язку, електропередач тощо. Для боротьби зі зсувами створюються берегоукріплювальні і дренажні споруди, схили гір закріплюються забитими палями, насадженням рослинності. При загрозі зсуву населення евакуюється з небезпечних районів. У випадку оповіщення про початок зсуву або при перших ознаках його появи потрібно негайно залишити житло і швидко вийти в безпечне місце. Обвал — раптове обрушення гірських порід і переміщення їх униз по схилу від дії сил тяжіння. Відбуваються обвали внаслідок ослаблення цільності (зв'язності) порід у результаті вивітрювання, діяльності поверхневих і підземних вод, землетрусів, неправильного проведення земляних робіт при будівництві споруд тощо. Найчастіше обвали трапляються на крутих схилах гір, берегах морів і річок.

13.Інфрачервоне, ультрафіолетове і лазерне випромінювання методи захисті від їх впливу.За фізичною природою інфрачервоне випромінювання (ІЧВ) являє собою потік частинок матерії, що має хвильові та квантові властивості. Відносно людини джерелом випромінювання є усяке тіло з температурою понад 36-37oС, і чим більша різниця, тим більша інтенсивність опромінювання. Вплив ІЧВ на організм проявляється в основному теплову дію. Ефект дії ІЧВ залежить від довжини хвилі, яка зумовлює глибину їх проникнення. В зв’язку з цим ІЧВ поділяється на три групи: А,В і С. ІЧВ група А більше проникає через шкіру і позначається як короткохвильове ІЧВ, а група В і С – як довгохвильове. Довгохвильове ІЧВ поглинається сльозою і поверхнею роговиці та викликають теплову дію. Таким чином, ІЧВ, діють на око, можуть виклакати ряд патологічних змін. До найбільш важких пошкоджень призводить коротке ІЧВ. При інтенсивній дії цих випромінювань на незахищеному голову може статись так званий сонячний удар.
Ультрафіолетове випромінювання (УФВ) називають електромагнітне випромінювання в оптичній зоні, що примикає з боку коротких хвиль до видимого світла і має довжину хвиль в діапазоні 200-400нм. Природним джерелом УФВ є сонце, штучними-газорозрядні джерела світла, електичні дуги, лазери тощо. Енергетичною характеристикою УФВ є щільність потоку потужності (Вт/м2). вплив УФВ на людину кількісно оцінюється еритемною дією, тобто почервоніння шкіри, що надалі (через 48год) спричиняє пігментацію шкіри (загар). Для біологічних цілей потужності УФВ оцінюється еритемним потоком , який відповідає потоку випромінювання з довжиною хвилі 297нм і потужністю 1Вт. Тривала дія великих доз УФВ може призвести до серйозних уражень очей та шкіри. Для захисту від надмірного УФВ застосовують протисонячні екрани: хімічні і фізичні. Добрим захистом є, що найменше пропускають УФВ. Для захисту очей застосовують окуляри з захисним склом. Повний захист від УФВ усіх хвиль забезпечує флінтглас (скло, що вміщує окис свинцю) товщиною 2мм.

14.Небезпечні та шкідливі виробничі фактори.Небезпечні та шкідливі фактори за природою дії поділяються на такі групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.

До фізичних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать:

• 1.рухомі машини та механізми;

• 2.пересувні частини виробничого устаткування;

• 3.підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони;

• 3.підвищена чи знижена температура поверхонь устаткування, матеріалів чи повітря робочої зони;

• 4.підвищений рівень шуму, вібрацій, інфразвукових коливань, ультразвуку, іонізуючих випромінювань,

• До хімічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать хімічні речовини, які за характером дії на організм людини поділяються на загальнотоксичні, подразнюючі сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні такі, що впливають на репродуктивну функцію.

• До біологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, мікроскопічні гриби та ін.) та продукти їх життєдіяльності, а також макроорганізми (рослини та тварини).

• До психофізіологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать фізичні (статичні та динамічні) і нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження органів чуття, монотонність праці, емоційні перевантаження).

15.Мікроклімат виробничого середовища. На підприємствах на самопочуття, стан здоров’я людини впливає мікроклімат виробничих приміщень, який визначається дією на організм людини температури, вологості, рухомості повітря і теплового випромінювання.

Джерелами теплості повітря на виробництві є:технологічне устаткування, яке має високі температури нагріву (плавильні, сушильні печі);нагріті до високих температур деталі й розплавлені матеріали, наприклад метал, скло;

Тепло від усіх цих джерел викликає значне підвищення температури повітря у робочих приміщеннях. Зниження інтенсивності теплового випромінювання досягається застосуванням різних екранів (водяних завісів, скла, сітки), теплоізоляційних матеріалів (азбесту, скловати), а також індивідуальними засобами; збільшенням відстані між джерелом випромінювання та робочим місцем.

Технологічні процеси, пов’язані з підвищеною вологістю, мають місце на підприємствах харчової промисловості (на молоко- та м’ясокомбінатах), заводах з обробки шкіри, у гальванічних і травильних відділеннях у машинобудуванні тощо.

Для вимірювання параметрів мікроклімату використовуються різні прилади: ртутні та спиртові термометри (для вимірювання температури), психрометри (для визначення відносної вологості повітря), анемометри й кататермометри (для встановлення швидкості руху повітря).

Розрізняють оптимальні, допустимі та шкідливі мікрокліматичні умови. Оптимальні, допустимі й шкідливі норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря для виробничих приміщень та відкритих територій у спекотну і холодну пору року наведені в ДСН 3.3.6 042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень».

Головний аспект теорії ризику.

Розслідування та облік аварій.

Відповідно до Положення, аварії поділяються на дві категорії: • До І категорії належать аварії, внаслідок яких загинуло 5 чи травмовано 10… • До ІІ категорії належать аварії, внаслідок яких загинуло до 5 осіб, або травмовано від 4 до 10 осіб, або зруйновано…

Роль профспілкової організації в покращенні умов виробничого середовища.

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» представники профспілок беруть участь у вирішенні Таких основних питань: • в опрацюванні, національної, галузевих і регіональних програм покращення… • в опрацюванні державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці;

Дія електромагнітних полів на організм працюючого.

Негативний вплив електромагнітних полів на людину і на ті чиінші компоненти екосистем прямо пропорційно потужності поля і часуопромінення. Несприятливий вплив електромагнітного поля, створюваного

ЛЕП, проявляється вже при напруженості поля, що дорівнює 1000 В/м. У людинипорушуються ендокринна система, обмінні процеси, функції головного іспинного мозку та ін

Вплив неіонізуючих електромагнітних випромінювань від радіотелевізійнихі радіолокаційних станцій на середовище проживання людини пов'язано зформуванням високочастотної енергії. Японськими вченими виявлено, що врайонах, розташованих поблизу потужних випромінюючих теле-і радіоантен помітнопідвищується захворювання катарактою очей. Медико-біологічне негативневплив електромагнітних випромінювань зростає з підвищенням частоти, тоє зі зменшенням довжини хвиль.

Норм. Шкідливих речовин

Залежно від ступеня токсичності, фізико-хімічних властивостей, шляхів проникнення в організм, санітарні норми встановлюють гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень, перевищення яких неприпустиме.
Гранично допустимимою концентрацією (ГДК) шкідливої речовини в повітрі робочої зони вважається така концентрація, вплив якої на людину в разі її щоденної регламентованої тривалості не призводить до зниження працездатності чи захворювання в період трудової діяльності та у наступний період життя, а також не справляє негативного впливу на здоров'я нащадків. Робочою зоною вважається простір заввишки 2 м над рівнем підлоги або робочої площини, на якій розташовані місця постійного або тимчасового перебування працюючих.
За ступенем дії на організм людини шкідливі речовини поділяються на чотири класи небезпеки:
1 - надзвичайно небезпечні;
2 - високонебезпечні;
3 - помірно небезпечні;
4 - малонебезпечні.

Електричні травми

- місцеві електротравми, котрі означають місцеве ушкодженні організму; - загальні електротравми (електричні удари), коли уражається (або виникає… Згідно зі статистичними даними орієнтовний розподіл нещасних випадків внаслідок дії електричного струму в…

Евакуація

Показником ефективності евакуації є час, протягом котрого люди можуть при необхідності залишити окремі приміщення і будівлі загалом. Безпека евакуації досягається тоді, коли тривалість евакуації людей в окремих приміщеннях і будівлях загалом не перевищує критичної тривалості пожежі, яка становить небезпеку для людей.

Критичною тривалістю пожежі є час досягнення при пожежі небезпе Іних для людини температур і зменшення вмісту кисню у повітрі.

Евакуаційні виходи повинні розташовуватися розосереджено.

Число евакуаційних виходів повинно бути не менше двох. Двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень).

ПЕРША ДОПОМОГА

Якщо людина не знепритомніла, корисно дати їй міцний холодний

чай, холодну воду. У випадку зупинки дихання і серцевої діяльності

необхідно до прибуття лікаря почати зовнішній масаж серця і штучну

вентиляцію легень.

Здоровя

Необхідною умовою здоров'я є його норма. У кожної людини — своя фізіологічна та патологічна міра відхилення від норми. Норма набула… Стан фізичного здоров'я індивідуума встановлюється за низкою антропометричних,… Стан здоров'я населення оцінюється за рядом основних комплексних показників: захворюваність, смертність, фізичний…

Додаткові ізолюючі засоби електрозахисту

Немає конкретного матеріалу!!!

Ø Захист при дотику до струмопровідних частин, на які перейшла напруга. Ø Захист при дотику до не струмопровідних частин, на які перейшла… Захист від дотику до струмопровідних частин досягається надійною електроізоляцією за допомогою блокування і пристроїв…

Надання першої медичної допомоги потерпілим.

Перша медична допомога надається безпосередньо на місці ураження або поблизу від нього самим потерпілим (самодопомога) або іншою особою (взаємодопомога), особовим складом санітарних постів та дружин та інших формувань цивільної оборони. Перша медична допомога надається особовим складом санітарних постів та дружин потерпілим на місці ураження і включає:

Ø Накладання пов’язки на рану та опікову поверховість,

Ø Тимчасову зупинку зовнішньої кровотечі,

Ø Іммобілізацію переломів костей табельними та підручими засобами,

Ø Введення знеболюючих засобів,

Ø Усунення асфікції,

Ø Проведення штучного дихання,

Ø Непрямий масаж серця та інші заходи.

 

Віл…Снід

ВІЛ означає Вірус Імунодефіциту людини. Цей вірус є причиною СНІДу. Іноді ВІЛ називають "вірусом СНІДу". СНІД означає Синдром Набутого… ВІЛ передається від однієї людини до іншої такими способами: · При використанні нестерильних голок чи шприців (тих, котрі вже були у вживанні і заражені ВІЛ) для ін'єкцій;

Наркоманія

Наркотики - це благо для людства, саме завдяки їхній дії на центральну нервову систему виникає знеболювання (анестезія), що дозволяє надавати… Це психічні розлади, які іноді тривають роками, затьма­рення розуму та… 15 лютого 1995 р. Верховна Рада України прийняла Закони: "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних…

79.

БЖД наука,що вивчає проблеми безпечного перебування людини в довкіллі в процесі різних видів її діяльності.

Безпека – це стан діяльності, при якому з певному ймовірністю виключається прояв небезпек. Безпека – це мета, а безпека життєдіяльності – засоби, шляхи, методи її досягнення.

Завдання БЖД є розробка методів прогнозування, вивчення та ідентифікації шкідливих факторів, їх впливу на людину і довкілля.

Курс БЖД призначений:

- сприяти усвідомленню, що в центрі уваги повинна бути людина, як головна цінність суспільства, та виховати в людині гуманне, свідоме ставлення до питань особистої безпеки та безпеки оточуючих в усіх сферах відносин;

- виробити навики ідентифікації небезпечних та шкідливих факторів і створення сприятливих умов життєдіяльності людей на певній території;

- тримати на контролі проектування нової техніки і технологічних процесів згідно з сучасними вимогами екології і з урахуванням стійкості функціонування господарських об’єктів та технічних систем;

- прогнозувати можливу обстановку і приймати грамотні рішення в умовах надзвичайних ситуацій щодо захисту населення та персоналу об’єктів від можливих негативних наслідків;

- забезпечити якісне засвоєння нового стереотипу поведінки людини з метою виживання в нових природних та антропогенних умовах.

Завдання курсу «БЖД» полягає у чіткому розумінні небезпечних чинників у ситуаціях, що виникають як у середовищі проживання людини, так і у середовищі навчання і праці.

БЖД – це ступінь захисту людини від надзвичайної небезпеки.

мета БЖД

вивчення структури, змісту і взаємозв’язку життєдіяльності людини із середовищем праці й проживання;

визначення чинників, причин і параметрів, що сприяють виникненню надзвичайних ситуацій;

визначення принципів і способів захисту людей в умовах повсякденного життя, а також в умовах надзвичайних ситуацій.

80.

Аналізатори — це сукупність взаємодіючих утворень периферич­ної і центральної нервової системи, які здійснюють сприймання та аналіз інформації про явища, що відбуваються як у навколишньому середовищі, так і всередині самого організму.

Види аналізаторів у людини: руховий, зоровий, слуховий, смаковий, нюховий, шкірний, вестибулярний, вісцеральний.

Структура аналізатора:

· Рецептори (сприймають утвір)

· Чутливі нейрони

· Ділянки кори головного мозк

Усі аналізатори-однотипні. Вони мають на своїй периферії апарати, що сприймають подразники, — рецептори, в яких і відбувається перетворення енергії подразника в про­цес збудження.

Властивості аналізаторів

· надзвичайно висока чутливість до адекватних подразників

· наявність абсолютної, диференційної та оперативної межі чутливості до подразника

· спроможність до адаптації

· спроможність тренування

· спроможність певний час зберігати відчуття після припинення дії подразника

· перебування у наступній взаємодії один за одним.

81.

Соціальні небезпеки - це передусім небезпеки, пов'язані з суспільством, діями людей, породжувані соціумом. Соціум - це суспільство або суспільний лад, що розвивається за своїми специфічними законами. Ця система характеризується складністю, в ній взаємодіє велика кількість людей. Найчастіше цей організм очолює лідер, навколо якого створюється певна соціальна група, що надає вплив на інших людей, що не входять в дану групу.

До соціальних небезпек належать небезпеки, які можуть принести збитки одній людині, сім'ї, місту та навіть країні. Основною закономірністю виникнення цих небезпек, перш за все, є те, що обов'язковою умовою їх виникнення є наявність декількох осіб і взагалі - суспільства. Але людина не може відокремитися від суспільства, не може ігнорувати його, а значить, він завжди схильний до ризику відчути на собі ті чи інші соціальні небезпеки.

Політичні небезпеки - це небезпеки державного та міждержавного рівнів. Попередження виникнення і прояву політичних небезпек може бути досягнуто шляхом об'єднання зусиль кількох груп людей, здатних вплинути на рішення уряду, влади в державі, керівника країни. Загострення соціально-політичних і міжнаціональних відносин, різке погіршення матеріального положення сильно впливає на життя кожної людини. Стабільність в країні і політичну незалежність може забезпечити тільки могутня економіка. Так, сьогодні найбільш розвиненою в економічному плані країною світу є США, вона має в цьому плані найменший вплив серед держав планети.

Негативний вплив на економіку робить вичікувальна позиція портфельних інвесторів і відсутність достатнього капіталу. Не маючи ж внутрішніх інвестиційних можливостей, домогтися економічної безпеки держави практично неможливо, якими б при цьому вагомими не були зовнішні вливання.

Найважливішою складовою системи соціальної і політичної безпеки держави є мобілізаційна підготовка економіки, території, комунікацій. У цьому плані першорядне значення набувають стратегічні товари, тобто накопичені запаси сировини та інших сировинних товарів, дуже важливих для національної оборони, які формуються так, щоб обсяги цієї продукції не зменшувалися нижче певного рівня, встановленого у відповідності з певним періодом загрози для країни.

Соціальні небезпеки часто переростають у політичні та навпаки. Поява політичних небезпек відразу визначає поява соціальних. Прикладом є поява партії фашистів, яка коштувала людству величезну кількість людських жертв.

Часто політичні небезпеки переростають у воєнні конфлікти і сприяють появі військових небезпек.

82.

Праця – це цілеспрямована діяльність людини, у процесі якої вона впливає на природу та використовує її з метою вироництва матеріальних благ, необхідних для задоволення своїх потреб.

Праця—одна з найважливіших здатностей людини, бо лише людина свідомо ставить перед собою мету створення знарядь праці, тобто відповідні речі, за допомогою яких вона впливає на предмети природи.

Вона проявляється в кожній суспільно-економічній формації у конкретній історичній формі, має особливий характер і свою організацію. З фізіологічної точки зору праця – це витрати фізичної і розумової енергії людини, але вона необхідна й корисна для людини. І тільки у шкідливих умовах праці або при надмірному напруженні сил людини в тій чи іншій формі можуть проявлятися негативні наслідки праці.

За допомогою праці людина постійно змінює умови всього існування, перетворюючи їх згідно з своїми постійно зростаючими потребами, створює світ матеріальної і духовної культури. Праця не можлива в одиночному прояві та з самого початку виступає як колективний, соціальний. У соціальному відношенні праця призвела до формування нових, соціальних якостей людини: мови, мислення, спілкування, переконання, цінності орієнтації, світогляду. Змінюється психологія людини, інстинкти перетворюються у двох планах: у плані їх стримування, гальмування (підкорення контролю розуму) і в плані їх перетворення у новий якісний стан пізнавальної діяльності людини – інтуїцію.

83.

Електроудар- збудження живих тканин організму електричним струмом, яке супроводжується судомним скороченням м'язів. При цьому зовнішніх місцевих електротравм людина може і не мати. Залежно від наслідків ураженняелектроудари умовно поділяють на 5 ступенів:

I - ледь відчутні судомні скорочення м'язів;

II - судомні скорочення м'язів із сильним болем;

III - судомне скорочення м'язів із втратою свідомості;

IV - втрата свідомості, порушення серцевої діяльності, порушення дихання;

V - клінічна смерть (відсутні дихання та кровообіг).

Умови ураження людини електричним струмом визначається видом струму (постійний, змінний), видом мережі (однофазові, багатофазові), режимом нейтралі (з ізольованою або глухозаземленою нейтраллю).

Практика та експерименти показують, що шлях протікання струму через тіло людини має велике значення для наслідків ураження струмом. Якщо на шляху протікання струму стоять життєво важливі органи - серце, легені, головний мозок, - то небезпека виникнення значних негативних наслідків досить велика, оскільки струм безпосередньо впливає на ці органи. Якщо ж струм проходить іншими шляхами, то його вплив на життєво важливі органи може бути лише рефлекторним.

Найпоширеніші зі шляхів протікання струму через тіло людини: рука - рука. права рука - ноги. ліва рука - ноги. нога - нога. голова - ноги. голова - руки.

Проходячи через тіло людини, електрострум виявляє термічну, електролітичну, механічну (динамічну) дію, які властиві живій та неживій матерії. Одночасно електрострум виявляє і біологічну дію, яка властива лише живій тканині.

84.

Всі види інструктажів слід вважати елементами навчання. При інструктажі особливу увагу треба приділяти робочим зі стажем до 1 року, а також досвідченим робочим з великим стажем. Ці категорії робітників найбільш схильні до травматизму. У першому випадку - через недосвідченість, у другому - через надмірну самовпевненість. Розбір нещасних випадків, опрацювання наказів є також своєрідна форма навчання. За характером і часом проведення інструктажі поділяють на:

1) вступний;

2) первинний на робочому місці;

3) повторний;

4) позаплановий;

5) цільовий.

Вступний інструктаж і первинний на робочому місці проводяться за затвердженими програмами.

Вступний інструктаж з безпеки праці проводить інженер з охорони праці або особа, на яку покладено ці обов'язки, з усіма, хто приймається на роботу не залежно від їхньої освіти, стажу роботи за даною професією чи посадою, з тимчасовими працівниками, відрядженими, учнями і студентами, які прибули на виробниче навчання або практику, а також учнями у навчальних закладах. Про проведення вступного інструктажу роблять запис у журналі реєстрації вступного інструктажу з обов'язковим підписом інструктували та інструктуючого, а також у документі про прийом на роботу або контрольному листі. Проведення вступного інструктажу з учнями реєструють у журналі обліку навчальної роботи.

Первинний інструктаж проводить безпосередній керівник робіт за інструкціями з охорони праці, розробленим для окремих професій або видів робіт:

З усіма працівниками, знову прийнятими в організацію, і перекладними з одного підрозділу в інший;

З працівниками, які виконують нову для них роботу, відрядженими, тимчасовими працівниками;

З будівельниками, які виконують будівельно-монтажні роботи на території діючої організації;

Зі студентами та учнями, які прибули на виробниче навчання або практику перед виконанням нових видів робіт, а також перед вивченням кожної нової теми під час проведення практичних занять в навчальних лабораторіях, класах, майстернях, дільницях.

Повторний інструктаж проводиться за програмами первинного інструктажу на робочому місці

Позаплановий інструктаж проводять індивідуально або з групою працівників однієї професії.

Цільовий інструктаж проводиться безпосередньо керівником робіт і фіксується в журналі інструктажів та необхідних випадках - у наряді-допуску.

85.

Практичне значення заходів щодо підвищення працездатності випливає із закономірностей її динаміки і зводиться до:

● збільшення фази стійкого стану в фонді робочого часу;

● прискорення процесу впрацювання;

● віддалення фази розвитку втоми;

● забезпечення високої продуктивності праці за нормальних фізіологічних затрат.

Комплекс заходів щодо підвищення і збереження працездатності працівників на оптимальному рівні реалізується на техніко-організа­ційному, соціально-економічному, санітарно-гігієнічному, медико-біологічному, психологічному напрямках.

Могутнім фактором високої працездатності і продуктивності праці є оптимізація трудових навантажень на основі механізації і автоматизації виробничих процесів, удосконалення технології, скорочення і ліквідації важкої ручної праці. Доведено, що при правильній організації праці на легких роботах спостерігається найбільша тривалість фази стійкого стану, а на важких роботах вона нетривала.

Високий рівень працездатності безпосередньо залежить від умов праці, оскільки поліпшення їх супроводжується зменшенням енергетичних затрат організму на подолання несприятливого впливу
факторів виробничого середовища.

Важливим напрямком підвищення працездатності працюючих є ритмізація трудових процесів, оптимізація темпу роботи, а також раціоналізація трудових рухів на фізіологічній основі, що сприяє формуванню і закріпленню робочих динамічних стереотипів, а отже зменшенню м’язових і вольових зусиль. Ритмічна робота підвищує функціональні можливості організму, сприяє його тренованості і забезпечує економізацію енергетичних затрат.

Особливе значення для підтримання працездатності працівників на високому рівні має раціональний режим праці і відпочинку. Ефективність заходів, спрямованих на підвищення працездатності працівників, можна оцінити приростом продуктивності праці, який досягається за рахунок збільшення фази стійкого стану в загальній тривалості робочої зміни

Р, Р1 — питома вага тривалості фази стійкого стану в загальному фонді робочого часу відповідно до і після впровадження заходів, частки одиниці

86.

Вібрація — це коливання твердих тіл, частин апаратів, машин, устаткування, споруд, що сприймаються організмом людини як струс.

Вібрація - загальнобіологічний шкідливий чинник, що призводить до фахових захворювань - віброзахворюваннь, лікування котрих можливо тільки на ранніх стадіях. Хвороба супроводжується стійкими порушеннями в організмі людини (опорно-руховий апарат, необоротні зміни в кістках і суглобах, зсуви в черевній порожнині, нервово-психічній сфері). Людина частково або цілком утрачає працездатність. По способі передачі на людину вібрація підрозділяється на загальну і локальну. Загальна - діє через опорні поверхні ніг на весь організм у цілому. Локальна - на окремі ділянки тіла. Загальну поділяють по характері передачі на: транспортну(при прямуванні машин); транспортно-технологічну (при виконанні роботи машиною прямування: кран, бульдозер); технологічну (при роботі механізмів і людина знаходиться поруч). Часто вібрації супроводжуються почутим шумом. Людина є замкнутою системою з частотою коливань 5-9 Гц. Якщо підвести зовнішні коливання з тієї ж частотою – резонансом, то великою мірою можливе повне припинення роботи серця.

87.

Норми радіаційної безпеки України (НРБУ97) включають систему принципів, критеріїв, нормативів та правил, виконання яких є обов’язковою нормою в політиці держави щодо забезпечення протирадіаційного захисту людини та радіаційної безпеки.

НРБУ97 є основним державним документом, що встановлює систему радіаційногігієнічних регламентів для забезпечення прийнятих рівнів опромінення як для окремої людини, так і суспільства взагалі і є обов’язковими для виконання всіма юридичними та фізичними особами, які проводять практичну діяльність з джерелами іонізуючого випромінювання.

Орієнтовні норми радіаційної безпеки людини:

450 бер – тяжкий ступінь променевої хвороби;

100 бер – нижній рівень розвитку променевої хвороби;

75 бер – короткочасно незначна зміна складу крові;

25 бер – допустиме аварійне опромінення персоналу (разове);

10 бер – допустиме аварійне опромінення населення (разове);

5 бер – допустиме опромінення персоналу в нормальних умовах за рік;

3 бери – опромінення під час рентгеноскопії зубів (місцеве);

500 мбер – допустиме опромінення населення за рік;

100 мбер – фонове опромінення за рік;

30 бер – місцеве опромінення при рентгеноскопії шлунка;

1 мкбер – перегляд одного хокейного матчу по телевізору;

35 бер – межа для населення за 70 років (середня тривалість життя ).

88.

Поведінка людини під час пожежі, де обстановка відрізняється, як правило, "швидкоплинністю подій, створенням загрози сусіднім будинкам, а часом і життя людей, характеризується підвищеною емоційною збудливістю, дратівливістю, нервозністю і як наслідок цього необдуманістю дій. Тільки володіння ситуацією та грамотна поведінка у час пожежі можуть пом'якшити його наслідки.

Правила поведінки під час пожежі

· Викликати пожежну охорону за телефоном «01».

· Не входити в зону задимлення, якщо видимість менше 10 м.

· Якщо горить вертикальна поверхня, воду подавати у верхню її частину.

· Перш ніж увійти в палаюче приміщення, накрийтеся з головою мокрим покривалом або пальто, плащем, шматком щільної тканини.

· Двері в задимлене приміщення відкривати обережно, щоб уникнути спалаху полум'я від швидкого притоку свіжого повітря.

· У сильно задимленому приміщенні треба рухатися поповзом або пригнувшись.

· Якщо на вас загорівся одяг, треба лягти на землю (підлогу) і, перекочуючись, збити вогонь; бігти не можна - це ще більше роздує полум'я.

· На людину в палаючій одязі треба накинути пальто, плащ, покривало і т. п. і щільно притиснути; на місце опіків накласти пов'язку і відправити потерпілого до найближчого медичного пункту.

· При гасінні пожежі використовуйте вогнегасники, пожежні крани, а також воду, пісок, землю, покривала та інші підручні засоби.

· вогнегасні речовини направляйте в місця найбільш інтенсивного горіння і не на полум'я, а на поверхню, що горить.

89.

Найважливішими факторами виробничого середовища є фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні, які за певних умов можуть бути небезпечними і шкідливими для здоров’я працівників. Небезпечними і шкідливими називаються фактори, які при контакті з організмом людини у випадку порушення вимог безпеки можуть викликати виробничі травми, професійні захворювання або відхилення у стані здоров’я, що виявляються сучасними методами, як у процесі праці, так і у віддалені періоди життя сучасного та майбутнього поколінь.

До групи фізичних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать: забрудненість і загазованість повітря, підвищена або знижена температура, підвищений рівень шуму і вібрації, підвищений або знижений атмосферний тиск, рух і вологість повітря, іонізація повітря, недостатнє освітлення, підвищена яскравість, знижена контрастність

Група хімічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів представлена загальнотоксичними, подразнюючими та канцерогенними речовинами.

Групу біологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів становлять мікро- та макроорганізми.

Психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори пов’язані з фізичними та нервово-психічними перевантаженнями працівника.

Фактори виробничого середовища справляють як прямий, так і опосередкований вплив на стан, продуктивність та якість роботи працівника. Наприклад, прямий вплив шуму виявляється у створенні перешкод для спілкування працівників, прийому звукових сигналів, а також у пониженні гостроти слуху. Опосередкований вплив шуму виявляється в погіршенні пам’яті і концентрації уваги, зниженні швидкості сенсомоторних реакцій, негативних емоційних станах працівників.

Вплив факторів виробничого середовища залежить від їхньої фізичної суті, сили і тривалості дії.

За характером впливу на організм працівника фактори виробничого середовища поділяються на дві групи:

· адаптивні;

· не адаптивні

Якщо дія фактора триватиме понад допустимий час, то у стані здоров’я працівника наступить погіршення і знизиться його працездатність. Звідси випливає необхідність нормування факторів виробничого середовища і підтримання їх на належному рівні, тобто створення сприятливих умов праці.

90.

Зоровий аналізатор є найважливішим серед інших, бо дає людині понад 80 % всієї інформації про оточуюче середовище.

Зорова сенсорна система складається з трьох частин

• периферичної, що представлена рецепторним апаратом сітківки ока (паличками та колбочками);

• провідникової, що складається з чутливого правого і лівого зорового нерва, часткового перехреста нервових зорових шляхів правого і лівого ока (хіазма), зорового тракту, що зазнає багатьох перемикань, коли проходить через зорові пагорбки чотиригорбикового тіла середнього мозку і таламус (латеральні колінчасті тіла, рис.6) проміжного мозку і далі продовжується до кори головного мозку;

• центральної, що знаходиться у потиличних ділянках кори головного мозку і де саме розташовані вищі зорові центри

Функцією зорового аналізатора є зір, то б то здатність сприймати світло, величину, взаємне розташування та відстань між предметами за допомогою органа зору, яким є пара очей.

91.

Біологічні ритми, біоритми - це регулярні зміни характеру та інтенсивності біологічних процесів. Здатність до таких змін життєдіяльності передається у спадок і виявлена практично у всіх живих організмів. Їх можна спостерігати в окремих клітинах, тканинах і органах, в цілих організмах і в популяціях.

Біологічні ритми підрозділяються на фізіологічні та екологічні. Фізіологічні ритми, як правило, мають періоди від часток секунди до декількох хвилин. Це, наприклад, ритми тиску, биття серця і артеріального тиску. Є дані про вплив, наприклад, магнітного поля Землі на період і амплітуду енцефалограми людини.

Біологічні ритми організму - добові, місячні, річні - практично залишилися незмінними з первісних часів і не можуть наздогнати ритми сучасного життя. У кожної людини протягом доби чітко простежуються піки і спади найважливіших життєвих систем. Найважливіші біоритми можуть бути зафіксовані в хронограмах. Основними показниками в них служать температура тіла, пульс, частота дихання у спокої і інші показники, які можна визначити тільки за допомогою фахівців. Знання нормальної індивідуальної хронограми дозволяє виявити небезпеку захворювання, організувати свою діяльність у відповідності з можливостями організму, уникнути зривів у його роботі.

Стан організму людини залежить від її внутрішнього біоритму. Протягом доби більшість фізіологічних процесів періодично коливається

Вивчення біологічних ритмів дає змогу людині виробити найсприятливіший режим праці й відпочинку.

Добові біоритми контролюються «біологічним годинником» - це пристосувальний механізм, що забезпечує здатність живих організмів орієнтуватися в часі. Він ґрунтується на строго періодичних фізико-хімічних процесах, які відбуваються в організмі. Завдяки «біологічному годинникові» організми орієнтуються щодо періоду доби (спокій або активність тварин вдень, вночі, в темряві, добові ритми руху рослин, ритмічність поділу клітин у людини тощо), зміни пори року (линяння тварин, листопад у рослин).

Характеристика та особливості фізичного та розумового навантаження

Поняття "фізичне навантаження" відображає той факт, що виконання фізичних вправ викликає перехід енергозабезпечення життєдіяльності… Судити про величину фізичного навантаження можна і за показниками ЧСС, частоти… Фізичні навантаження зумовлюють активізацію обмінних процесів. При інтенсивному навантаженні хвилинний об'єм серця…

Фізичні характеристики шуму, ультразвуку, інфразвуку та вібрації, їх дія на організм людини.

Шум - сукупність аперіодічніх звуків різної інтенсивності та частоти. З фізіологічної точки зору шум - це всякий несприятливий сприймається звук. … За характером спектра За характером спектра шуми поділяють на: *… Шум звукового діапазону призводить до зниження уваги і збільшення помилок при виконанні різних видів робіт. Шум…

Методологія дослідження ризику

Вивченням властивостей та природи ризиків займається спеці-альний розділ сучасної науки – ризикологія. Як і інші галузі знань, ризикологія має свій… Виходячи з прийнятого розподілу оцінок ризику на вимірюван-ня або експертизу,… 1) Математичні методи, тобто засновані на моделюванні й стро-

Втома і перевтома

Оздоровча фізична культура

Група оздоровчих завдань спрямована на: • забезпечення оптимального розвитку властивих людині фізичних якостей і на їх… • зміцнення і збереження здоров'я. Завдання із зміцнення здоров'я вирішуються у процесі фізичного виховання на основі…

Розумова діяльність людини.

На відміну від фізичної, розумова діяльність супроводжується мен­шими витратами енергетичних запасів, але це не значить, що вона є легкою. Основним… Для розумо­вої діяльності характерні *напруження уваги,

Первинні засоби пожежогасіння та правила користування ними

· вогнегасники; · пожежні крани-комплекти, ручні насоси · лопати, ломи, сокири, гаки, пили, багри;

Статистичний метод аналізу виробничого травматизму

Кч = 1000н/с, де Н - кількість постраждалих від нещасних випадків з втратою працездатності… С - середньооблікова кількість працюючих.

Основні види інструктажів з охорони праці

1. Вступний інструктаж проводиться з усіма працівниками, які щой-но прийняті на роботу (постійну або тимчасову). 2. Первинний інструктаж проводиться на робочому місці до початку роботи з… .3. Повторний інструктаж проводиться на робочому місці з усіма працівниками, незалежно від кваліфікації, освіти і…

Заходи щодо підвищення працездатності людини

● збільшення фази стійкого стану в фонді робочого часу; ● прискорення процесу впрацювання; ● віддалення фази розвитку втоми;

Поняття, мета і завдання охорони праці

Мета охорони праці– робота без травм, захворювань та аварій з збереженням працездатності, що здійснюється за рахунок реалізації її практичних та… Основним завданням охорони праці є гуманізація праці, під якою розуміють… 1. знаходження оптимальних співвідношень між різними факторами виробничого середовища;

Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці

Державний нагляд та громадський контроль за охороною праці.

Нагляд та контроль дотримування законодавства про працю та правил з охорони праці здійснюють:

- спеціально уповноважені державні органи та інспекції, що не залежать у своїй діяльності від адміністрацій підприємств, установ, організацій;

- професіональні спілки, а також технічна та правова інспекція праці, що входять до їх складу;

- ради народних депутатів та їх виконавчі органи контролюють виконання законодавства про працю і порядок, здійснюють внутрішньовідомчий контроль за виконанням законодавства про працю у відношенні до підприємств, що їм підлягають, установ та організацій.

Вищий нагляд за виконанням законів про працю здійснює Генеральний прокурор.

Технічна інспекція праці контролює виконання законодавства про працю та правила охорони праці у виробничих, науково-дослідних об’єднаннях, на підприємствах, установах, організаціях та інше

Санітарний нагляд. Державний санітарний нагляд здійснюється через санітарно-епідемічні служби міністерства охорони здоров’я. Основна задача санітарного нагляду – запобігання забруднення зовнішнього середовища (водоймищ, грунтів, атмосферного повітря) шкідливими виробничими викидами, а також контроль організації і проведення заходів, спрямованих на попередження захворювань.

Державний гірський нагляд. Контролює виконання технологічних регламентів, норм, правил та інструкцій з техніки безпеки на підприємствах та пожежо і вибухонебезпечних виробництвах, забезпечує контроль виконання правил устрою та безпечної експлуатації парових котлів та посудин, працюючих під тиском вище 70 КПа; водогрійних котлів з температурою нагріву води більше 115°С, трубопроводів для пару та гарячої води, вантажопідйомних кранів, ліфтів (крім малих вантажних), ескалаторів, фунікульорів та підвісних пасажирських канатних доріг.

Пожежний нагляд. Державний пожежний нагляд здійснюється головним управлінням технічної охорони Міністерства внутрішніх справ та через їх місцеві органи. Органи місцевого управління та відділи пожежної охорони та пожежні підрозділи, що обслуговують підприємства в порядку нагляду контролюють виконання протипожежних заходів на всіх об’єктах підприємств, боєздатність пожежних служб та готовність засобів пожежогасіння на підприємстві. Органи пожежного нагляду приймають участь у прийманні в експлуатацію об’єктів капітального будівництва.

Енергетичний нагляд. Здійснюють відповідні органи міністерства енергетики. Основна задача - нагляд за технічним станом електростанцій, електричних та теплових установок та їх безпечним обслуговуванням.

Директор підприємства. Здійснює загальне керівництво роботою з створення безпечних та здорових умов праці на підприємстві.

Головний інженер очолює всю організаційно-технічну роботу з створення безпечних умов праці на підприємстві.

Відділ з охорони праці несе відповідальність за організацію роботи з охорони праці, попередження нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Начальник цеха, участка організує ведення технологічного процесу, газорятувальних, вогневих, ремонтних та інших робіт в цеху відповідно з вимогами технологічного регламента, правил та інструкцій з техніки безпеки.

Газорятувальна служба. Створюється на підприємствах, де можливе випадкове виділення вибухонебезпечних технічних газів внаслідок аварій, порушень герметичності апаратів, комунікацій. Підпорядковується головному інженеру.

Санітарні лабораторії ведуть постійний контроль виконання санітарно-гігієнічних нормативів в цехах та на території підприємства.

Суспільний контроль. На всіх державних підприємствах в кожній профгрупі відкритим голосуванням вибирають суспільного інспектора з охорони праці та страхового делегата. Суспільний інспектор з охорони праці контролює виконання законодавства з охорони праці, правил, норм та інструкцій з охорони праці та виробничої санітарії. Страховий делегат сприяє медичним установам у проведенні профілактичних заходів, спрямованих на зниження захворюваності та поліпшення умов праці на виробництві.

Комісія з охорони праці. Здійснює контроль за дотримуванням адміністрацією законодавства про працю, контроль стану техніки безпеки на робочих місцях, участь у складанні номенклатурних заходів з охорони праці та ін.

Комісія з страхування (соціального) розглядає питання, пов’язані з призначенням та визначенням розмірів допомоги за тимчасовою непрацездатністю, аналізує стан захворюваності та визначає разом з адміністрацією шляхи її зниження, організує медичне обслуговування, санітарно-курортне лікування і т.д.

Звітність про нещасні випадки і аналіз причин їх виникнення

Захист від шуму та вібрації

Методи захисту від вібрації.

2. Антирезонансне настроювання вібраційних коливань шляхом зміни маси i жорсткості вібруючих конструкцій або встановлення нового робочого режиму. … 3. Вібродемпфування – перетворення енергії коливань в інші види енергії за… 4. Віброгасіння - введения додаткових реактивних мас: фундаментів, віброгасників (додаткових коливальних систем).

Засоби та заходи боротьби з шумом.

1. Заходи запобігання виникнення шуму. 2. Заходи проти розповсюдження шуму в простopi. До першої групи заходів можна віднести вдосконалення кінематичних схем, заміна ударної взаємодії елементів безударною…

Концепція сталого людського розвитку-основа науки про безпеку людини.

Природне освітлення повинно здійснюватися у вигляді бічного ос­вітлення. Вікна обов'язково повинні розташовуватися з одного боку приміщень і… Освітлення у приміщеннях з ЕОМ має бути змішаним. Найкраще, щоб орієнтація… Розташувати робоче місце, обладнане ЕОМ, необхідно таким чином, щоб в поле зору не потрапляли вікна або освітлювальні…

Загальні відомості про процеси горіння, вибухово-пожежну небезпеку речовин і матеріалів

Горіння – це інтенсивні хімічні окислювальні реакції, які супроводжуються виділенням тепла та світла. Горіння можливе при наявності горючої речовини, окислювача та джерела запалення. В умовах реальної пожежі окислювачем є кисень повітря. При горінні конденсованих систем, що не містять газоподібних частин, а складаються виключно з твердої або рідкої фази полум’я може не виникати, тобто має місце горіння без полум’я. В процесі горіння утворюються проміжні продукти, а при достатньому вмістові окислювача – продукти повного згорання. Залежно від агрегатного стану вихідної речовини розрізняють гомогенне горіння, горіння вибухових речовин та гетерогенне горіння.

Вибух- це швидке перетворення речовин (вибухове горіння), яке супроводжується виділенням енергії та утворенням ударної хвилі.

 

Методи вивчення причин виробничого травматизму та розробка заходів з його профілактики

Кч = 1000(Н/С), де Н – кількість нещасних випадків з втратою працездатності на три та більше… С – середньоспискова кількість працюючих.

Мета, завдання дисципліни БЖД.

Безпека життєдіяльності (БЖД) наука, що вивчає проблеми безпечного перебування людини в довкіллі в процесі різних видів її діяльності (в т.ч. трудової). Завдання курсу “Безпека життєдіяльності” (БЖД) полягає у чіткому розумінні небезпечних чинників у ситуаціях, що виникають як у середовищі проживання людини, так і у середовищі навчання і праці.

Викладання дисципліни має на меті:

вивчення структури, змісту і взаємозв’язку життєдіяльності людини із середовищем праці й проживання;

визначення чинників, причин і параметрів, що сприяють виникненню надзвичайних ситуацій;

визначення принципів і способів захисту людей в умовах повсякденного життя, а також в умовах надзвичайних ситуацій.

Індивідуальні засоби захисту від виробничих шкідливостей

Забезпечення евакуації людей з будівель і приміщень.Самозахист людей при пожежах

а) першого поверху на вулицю безпосередньо або через коридор, сходи, вестибюль. б) любого поверху, крім першого, в коридор, що веде на сходи; в) в сусіднє приміщення на тому ж поверсі, що має виходи згідно пункту а і б.

Дія на організм людини електричного струму та основні фактори, що визначають наслідок ураженням електричним струмом

Тяжкість наслідків дії на людину електричного струму визначається величиною, родом і частотою струму, електричним опором тіла людини, тривалістю…  

Зміст законодавства з охорони праці

Отже, поняття «охорона праці» визначено статтею 1 Закону України «Про охорону праці». Охорона праці — це сис­тема правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі праці.

Головною метою охорони праці є створення на кожному ро­бочому місці безпечних умов праці, безпечної експлуатації облад­нання, зменшення або повна нейтралізація дії шкідливих і небез­печних виробничих факторів на організм людини і, як наслідок, зниження виробничого травматизму та професійних захворювань.

Створення без­печних і здорових умов праці сприяє підвищенню її продуктив­ності та зниженню собівартості продукції. Підвищення продук­тивності відбувається за рахунок зниження стомлюваності пра­цюючих протягом робочого часу, його раціонального викорис­тання. Собівартість продукції знижується при зменшенні витрат на компенсацію втрат робочого часу в зв'язку з тимчасовою або стійкою непрацездатністю, а також при зниженні витрат на опла­ту пільг за роботу в несприятливих умовах.

У Законі «Про охорону праці» вперше в історії України еко­номічні заходи управління охороною праці зведені до рангу дер­жавної політики. Цим Законом у суспільстві стверджуються принципово нові взаємовідносини, що базуються на економічно­му механізмі управління умовами праці — формуванні у влас­ника (роботодавця) економічної зацікавленості у здійсненні заходів щодо поліпшення умов праці.

Організація навчання працюючих охороні праці

Класифікація небезпек

Небезпека – це центральне поняття безпеки життєдіяльності і являє собою явища, процеси, об’єкти, властивості, які здатні за певних умов завдати шкоди здоров’ю чи життю людини як прямо, так і згодом.

За походженням небезпеки поділяють на такі групи:
— природні (тектонічні, топологічні, метеорологічні);
— техногенні (аварії та катастрофи з витоком хімічних і радіоактивних речовин, аварії на транспорті, пожежі та вибухи);
— соціально-політичні (політичні — тероризм, озброєні конфлікти, війни; соціальні — злочинність, бродяжництво, алкоголізм, тютюнопаління);
— комбіновані (природно-техногенні — кислотні дощі, парниковий ефект, озонові дірки, утворення пустель, деградація лісів і ландшафтів; природно-соціальні — наркоманія, епідемії інфекційних захворювань, венеричні захворювання, СНІД; соціально-техногенні — профзахворювання, виробничий травматизм).

Психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори

_