Комунікативна професіограма.

В умовах ринкових відносин в сучасному світі з’явилась велика кількість людей, основним видом професійної діяльності яких став бізнес, де вміння вести ділове спілкування є однією з найбільш важливих умов комерційного успіху.

Особливе місце в мистецтві поведінки займає діловий етикет. Якщо, порушуючи ті чи інші норми поведінки, в побуті і в суспільстві ви ризикуєте головним чином репутацією вихованої людини, то в бізнесі такі помилки можуть коштувати великих грошей і кар’єри. Етикет, якщо розуміти його як установлений порядок поведінки, допомагає уникати промахів або згладити їх доступними, загальноприйнятими способами. Тому основну функцію або зміст етикету ділової людини, можна визначити як формування таких правил поведінки в суспільстві, що сприяють взаєморозумінню людей у процесі спілкування.

Другою за значенням функцією етикету є функція зручності, тобто доцільність і практичність.

Фахівці в сфері ефективного спілкування стверджують, що успіх людини в фінансових справах на 15% залежить від його професійних знань і на 85% - від його вміння спілкуватися з людьми.

Таким чином, спеціаліст в області теорії і практики спілкування повинен:

-знати мовний етикет і вміти його використовувати;

-вміти формувати цілі і завдання ділового спілкування;

-організовувати і керувати спілкуванням;

-аналізувати предмет спілкування, розбирати скаргу, заяву;

-ставити питання і чітко відповідати на них;

-володіти навичками і прийомами ділового спілкування, його тактикою і стратегією;

-вміти вести бесіду, співбесіду, ділову розмову, дискусію, переговори, торги;

-вміти аналізувати конфлікти, кризові стани, конфронтації і вирішувати їх;

-мати навички доводити і підтверджувати, критикувати і спрощувати, робити оцінки і пропозиції;

-володіти технікою мови, уміти правильно будувати мову й інші публічні промови;

-знаті мовний і службовий етикет і вміти його використовувати;

-уміти за допомогою слова здійснювати психотерапію, знімати стрес, ляк, адаптувати клієнта до відповідних умов, корегувати його поведінку й оцінки.

5. Мова і мовлення, їхні функції.

Мова - це специфічно людський засіб спілкування, який являє собою систему знаків, що має соціальну природу і є створеною та закріпленою у процесі історичного розвитку діяльності членів суспільства

Мовлення- це процес використання мови в спілкуванні. Іншими словами, це - мова в дії

Різниця між мовою і мовленням:

мова явище загальне, а мовлення – конкретнее

мова - це засіб, а мовлення - результат використання засобів (текст)

мова - це явище соціальне, суспільне, об'єктивне, мовлення - індивідуально-суб'єктивне.

мова має ієрархічну будову, мовлення має лінійну будову

мова стабільна, стала, мовлення - динамічне явище

мова складається з великої, але скінченої кількості елементів, а мовлення - безмежне, безкінечне явище

у мові міститься все те, що є на даний час, а мовлення відбиває лише певну частинку мови

у мові немає нічого, чого б не було у мовленні