Принципові відмінності між якісними й кількісними методами. - раздел Философия, СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ДІАГНОСТИКА Науково-методичний посібник Для студентів вищих навчальних закладів Ці Відмінності Полягає Перш За Все В Особливому Емпіричному Куті Зору При Роз...
Ці відмінності полягає перш за все в особливому емпіричному куті зору при розгляді соціально-педагогічної дійсності. Якщо кількісні методи при соціально-педагогічних дослідженнях спрямовані на загальні ознаки (на аналіз даних за загальними ознаками для їхньої наступною типізації), то якісні методи орієновані на визначення відмінностей.
Якісні методи дозволяють аналізувати загальне (спільне) двох або кількох ознак, опускаючи при цьому їхні відмінності. Кількісні ж методи дають можливість визначити відмінності тим, що загальні ознаки використовують як базис для повіряння. Тому цілепокладання при тих та інших методах є різним: розкриття зв’язків в одному випадку, вимір різних виражень уже відомих рис – в іншому.
Сила кількісних методів виявляється перш за все в тому, що вони дозволяють ґрунтовно й у систематизованому вигляді відкривати нове. Таким чином, фахівці визначають кількісні методи соціальних досліджень як різновид педагогічної діагностики. Підкреслимо, що й ті, й інші методи не тільки не суперечать, а, навпаки, доповнюють один одного. Однак використання їх у соціальних дослідженнях є різним. Кількісним методам надається перевага в традиційних соціологічних емпіричних дослідженнях, якісним – при використанні герменевтичного принципу педагогічної реальності.
З точки зору, у дослідженнях соціальної педагогіки необхідно було б надати пріоритет якісним методам, які розуміються як аналіз буття клієнта (навколишнього світу, життєвого простору). Перспективу клієнта в її комунікативній зумовленості можна врахувати лише за допомогою якісних методів емпіричних досліджень. Колишні прийоми опитування й техніка кодування є для цієї мети недостатніми. Неможливим є й просте виведення з теоретичних положень конкретних форм практичних дій. Дослідження соціально-педагогічної реальності відбувається головним чином через її мовленнєве трактування, розмовні форми спілкування соціального педагога з клієнтом. При цьому використання методу повинно бути співвіднесено з певним рівнем соціальної реальності.
Якісні методи сприяють і виробленню комунікативних умінь соціального педагога, важливих для проведення консультування діагностики й терапії. При оволодінні знаннями в галузі соціальної педагогіки поряд з виробленням професійно практичних навичок соціального педагога необхідна й компетенція в теоретичному плані (уміння здійснювати з наукових позицій рефлексію, виявляти причини глибинних процесів, давати їм належну інтерпретацію й знаходити потрібний вихід із ситуації). Формування такого роду професійної компетенції, а також конкретне втілення ї в повсякденній практиці соціальної педагогіки становить обов’язкову умову науково обґрунтованої професійної діяльності соціального педагога.
Якісні й кількісні методи педагогічної діагностики повинні доповнювати один одного, оскільки їх комбінація дозволяє охопити діагностикою й широту явища (у класі, школі, мікрорайоні), і глибину (індивідуального страждання, тривожності).
Якісний аналіз життєвої ситуації школяра в поєднанні з типологізацією аналогічних випадків (результати кількісних методів) дають можливість підвищити ефективність роботи соціального педагога, педагогів школи з учнями, особливо з важкими.
Систематичне спостереження соціального педагога за учнями вже є діагностичною діяльністю. При цьому для обговорення деяких принципових питань не настільки важливо, яким чином здійснюється збір діагностичної інформації: при допомозі відповідного інструментарію (тести, анкети й т.ін.) або без нього (наприклад, засобом простого спостереження).
У діагностичній діяльності можна виділити передусім наступні аспекти:
а) порівняння;
б) аналіз;
в) прогнозування;
г) інтерпретація;
д) контроль за впливом на учнів різних діагностичних методів.
Порівняння. Порівняння є відправною точкою процесу діагностики. Навіть спостерігаючи за чимось у побуті, соціальний педагог, не усвідомлюючи того, постійно проводить порівняння. Він хоче осмислити бачене, включити його в свій досвід і дати йому оцінку. Для цієї мети в пам’яті відтворюються такі ж або схожі спостереження, зроблені раніше. Не лише власні спостереження, але й описи, підготовлені іншими людьми, можуть допомогти у класифікації спостережень Якщо ж при якомусь зовсім новому спостереженні відсутня основа для співставлення, то, прийшовши спочатку в стан повної розгубленості, соціальний педагог після цього буде намагатися допомогти собі, включаючи своє спостереження в категорії, що мають з ним найбільшу схожість.
Спостерігаючи за поведінкою школярів, соціальний педагог порівнює їхню поведінку з їхньою ж колишньою поведінкою, або з поведінкою інших школярів зараз або в минулому або ж із описом поведінки будь-якої невідомої особистості. По суті це ті аспекти порівняння, які називають у педагогічній діагностиці індивідуальною, соціальною або об’єктивною співвідносною нормою. Якщо соціальний педагог добирає для порівняння не співставні об’єкти, то це приводить до помилок. Якщо ж у соціального педагога в запасі немає спостережень, заснованих на особистому досвіді й опора йде лише на нечіткі описи інших осіб, то в такому випадку надзвичайно важко судити про ступінь вираженості поведінки.
Порівняння використовують передусім при оцінці вчинків, поведінки, якостей особистості та соціальної групи. Просто накопичити якусь суму різноманітної інформації недостатньо необхідно постійно співставляти результати проведеної роботи з іншими цілями, які намічав соціальний педагог. Будь-яка оцінка в виховному процесі є порівняння із вимогами суспільства до особистості, із загальнолюдськими цінностями. Оцінюючи результати впливу на особистість або соціальну групу, важливо співставити їх не лише з тим, як повинно бути, щоб намітити план подальшої роботи, але і з тим, як було раніше, оскільки останнє дозволяє бачити позитивні зрушення, бо домагатися ефективності в виховному процесі можна і потрібно, передусім ґрунтуючись на позитивному.
Аналіз. При аналізі соціальний педагог виходить за межі співставлюваної класифікації спостережень. Він повинен встановити, чому поведінка того або іншого учня відрізняється від його колишньої поведінки, від поведінки його однолітків або ж відхиляється від норми. В аналізі соціальному педагогу необхідно звертатися до абстрагування, тобто відволіканню від конкретних характеристик, відношень. особливостей і створенню деякої узагальненої моделі аналізованих педагогічних явищ і фактів. Наприклад, соціальний педагог помітив, що учні часто обговорюють моральні проблеми, причому обговорення носять гострий характер. Істотно, що у соціального педагога виникає потреба проаналізувати ці дискусії: що учнів хвилює більш усього? Яка значимість таких обговорень? Чи добре, що вони виникають мимовільно, або їх треба організовувати? Яке його місце при цьому? Для того, щоб відповісти на ці запитання, тобто провести аналіз даного явища, доцільно відволіктися, абстрагуватися від конкретного обговорення, його змісту, місця, часу його проходження, характер учасників, уміння учнів скласти уявну максимально узагальнену, тобто абстрактну модель диспуту. Результатом процесу абстрагування будуть різноманітні поняття й категорії.
Побудований на всебічній інформації, психолого-педагогічний аналіз процесу виховання, його результатів (що досягнуто, чому, якими засобами, що не вийшло, чому) передбачає й синтез, тобто узагальнення позитивних результатів роботи. Аналіз і синтез – основа корегування системи, необхідних додаткових дій соціального педагога. Корегування стосується і самої роботи, і зв’язків, що утворяться у процесі формування особистості, і відношень, у які вступають всі учасники виховної діяльності при реалізації зв’язків.
Таким чином, в підсумку аналізу фіксуються досягнуті позитивні результати: закріплюються позитивні форми і засоби, за допомогою яких ці підсумки були досягнуті.
Прогнозування. У сфері педагогічної діагностики соціальний педагог примушений постійно екстраполювати дані, отримані в результаті співставлення і аналізу, на поведінку в інших ситуаціях або в майбутньому. Спостерігаючи за учнем, соціальний педагог повинен визначити, чи може він повторяти свою поведінку в соціальній групі.
У школі подібне екстраполювання найчастіше виступає у формі прогнозування. Під час звичайного спілкування соціальний педагог постійно прогнозує ситуацію і в залежності від результатів свого прогнозу визначає послідовність етапів формування особистості. Слід відзначити, що враховуючи вимоги сьогоднішнього дня, кожний соціальний педагог зобов’язаний займатися прогнозуванням.
Інтерпретація. Соціальний педагог повинен постійно давати оцінку, в яку поряд з його власною точкою зору і чеканням входить також інформація, накопичена ним за певний проміжок часу. Ця інформація повинна бути систематизована, критично оцінена, вона повинна підлягати процесу індексації й узагальнення у вигляді концепції, що містить оцінку: ця інформація може мати різні джерела. Наприклад, існують відомості про досвід вчителів, вихователів, батьків, біографічні дані, власні спостереження, тести. Процес, у результаті якого вся ця інформація в залежності від її важливості зводиться в єдине ціле, називається інтерпретацією. Даний процес знаходиться під сильним впливом імпліцитної теорії особистості того, хто дає оцінку.
Процес інтерпретації виявляє істотні відмінності в залежності від того чи інтерпретується лише власне спостереження соціального педагога, чи до них додаються спостереження інших осіб і дані, отримані за допомогою об’єктивних засобів. В першому випадку все суб’єктивне забарвлення спостережень повністю просочується уже в сам процес добору даних і в результаті зникають будь-які відмінності між процесом добору даних і власною оцінкою. У другому випадку реальна небезпека того, що той хто робить оцінку, просто запозичує інформацію. Але найчастіше, як свідчить накопичений досвід, той, хто оцінює, все-таки співставляє отримані дані з особистими спостереженнями.
Контроль за впливом на учнів різних діагностичних методів. Повідомлення учнями результатів діагностичної діяльності відіграє важливу роль в педагогічній діагностиці. Зворотний зв’язок необхідний для того, щоб добитися педагогічного впливу.
Узагальнюючи сказане, слід констатувати, що у педагогічній діагностиці соціальний педагог передусім порівнює спостережувану поведінку учня, з поведінкою соціальної групи, аналізує з метою визначення чинників відхилення у поведінці, прогнозує з тим, щоб передбачати поведінку в інших ситуаціях чи в майбутньому, інтерпретує, щоб після індексації й оцінки наявної інформації оцінити ту чи іншу поведінку. Врешті, соціальний педагог повинен повідомити іншим свою оцінку їхньої поведінки, бо за допомогою зворотного зв’язку він хоче вплинути на їхню поведінку в майбутньому. Соціальний педагог зобов’язаний контролювати вплив цих повідомлень на учнів, для того, щоб знати, чи вдалося досягти бажаного результату.
Для практичного вивчення особистості й соціальної групи важливим є питання про класифікацію засобів досліджень. Вона поділяються у залежності:
Від характеру участі підлітків в їхній поведінці на:
· пасивні (спостереження, кількісний і якісний аналіз діяльності та ін.);
· активні (анкетування, тестування. соціометричні вимірювання, проектування, апаратно-технічні засоби та ін);
Від часу проведення на:
· одномоментні (анкетування та ін.);
· тривалі (цілеспрямоване спостереження, біографічний засіб та ін.);
Від місця проведення на:
· природні;
· лабораторні.
У педагогіці, мабуть, немає такої категорії, яка настільки важлива для розвитку педагогічної теорії, удосконалення педагогічної практики, якою є категорія „метод”. Однак, не дивлячись на численні дискусії, категорія „метод” залишається ще далеко не дослідженою, а існуючі визначення – більш ніж суперечливими.
У перекладі з грецької слово „метод” означає шлях, засіб. У найбільш загальному вигляді метод можна визначити як шлях, спосіб досягнення мети. Проблема методів є досить актуальною в соціальній педагогіці, оскільки від вибору соціальним педагогом „інструмента доторкування до особистості” (так А. Макаренко охарактеризував метод виховання) багато в чому залежить ефективність соціально-педагогічного впливу.
Методи наукового дослідження – це способи одержання наукової інформації з метою встановлення закономірних зв’язків, відношень, залежностей і побудови наукових теорій. Методи дослідження важливі для соціальної педагогіки, оскільки сприяють її подальшому розвитку й удосконаленню як науки.
Все темы данного раздела:
Історіографія соціально-педагогічної діагностики
Історія розвитку педагогічної діагностики налічує стільки ж років, скільки вся педагогічна діяльність. Будь-який педагог, що будував свою професійну діяльність планомірно і цілеспрямовано, завжди н
Предмет, сутність та функції соціально-педагогічної діагностики
Соціально-педагогічна діяльність, як і всяка інша професійна діяльність, має предмет, цілі, завдання, зміст, форми, методи і результати. Якщо соціально-педагогічна діагностика є скл
Структура й рівні соціально-педагогічної діагностики
У структурі діагностичного дослідження загальна теорія діагностики визначає три аспекти – семіотичний, технічний і логічний.
Семіотичний аспект припускає, що соціаль
Рівні соціально-педагогічної діагностики
Рівень діагностики
Методи дослідження
Описова функція педагогічного моделювання
Прогнозуюча функція пед-го моделювання
Діагностичні процедури та критерії соціально-педагогічної діяльності
Соціально-педагогічна діагностика завжди вимагає особливої уваги, особливої чуйності до дитини, обов’язкової його згоди і схильності.
Соціально-педагогічна діагностика пови
Діагностична професіограма соціального педагога
Показники
Признаки прояву якостей
Яскраво проявляються
Проявляються
Слабо проявляються
Не прояв
Вивчення рівнів вихованості учнів ІV – ІХ класів
Показники
Признаки прояву якостей
Яскраво проявляються
Проявляються
Слабо проявляються
Не прояв
Діагностична програма вивчення рівнів вихованості учнів Х – ХІ класів
Показники вихованості
Ознаки прояву різних рівнів вихованості
4 – високий
3 – середній
2 – низький
Критерії вихованості особистості школяра
У якості критерію вихованості особистості школяра розглядаються її активна громадянська позиція, що проявляється в ціннісних стосунках особистості до дійсності. З безлічі таких стосунків можна вичл
Критерії оцінки вихованості учнів
Якості життя
Вікові прояви якостей
I – IV класи
V – VIII класи
IX – XI класи
1. Гром
Якісні та кількісні методи соціально-педагогічної діагностики
Під психодіагностуючою діяльністю розуміється процес, в ході якого (із використанням діагностичного інструмента або без нього), додержуючись необхідних наукових критеріїв яко
Якісні діагностичні методи
Найбільше поширеним є спостереження як метод пізнання педагогічних явищ на основі їх безпосереднього сприйняття. Основна функція спостереження полягає у вибірковому доборі відомостей про процес, що
Кількісні діагностичні методи
Кількісні діагностичні методи містять у собі різноманітні види тестування і шкалування.
Тести – це невеликі стандартизовані завдання (питання і задачі), при допомозі яких про
Табулювання даних і обчислення частот
Перший крок в узагальненні соціальним педагогом отриманих у ході вимірів даних – це їхнє табулювання, тобто представлення у вигляді таблиці.
Розглянемо приклад: 50 школярів Х класу складал
Результати екзамену з історії України
Оцінка
Кількість студентів, отримавши цю оцінку
„відмінно”
„добре”
Результати екзамену з історії України
Оцінка
Абсолютна частота
Відносна частота
Відсотко-ва частота
Кумулятивна (накопичена) частота
Медіана – це серединне значення у варіаційному ряду результатів вимірів.
Тобто це значення, яке ділить упорядковані множини даних навпіл так, що одна половина значень виявляється більше медіани, а інша – менше.
Якщо дані містять непарне число різних значень, на
Вибір міри центральної тенденції
При виборі міри центральної тенденції необхідно враховувати таке:
· моду можна визначати для ряду вимірів, які здійснюються за допомогою шкали будь-якого типу;
· медіану можна виз
Кореляційна залежність
Кінцевою метою наукового аналізу, зазвичай, є знаходження зв’язків (залежностей) між змінними. Соціального педагога часто цікавить, як пов’язані між собою дві ознаки, які вивчаються, у цій групі ос
За рівнем статистичної значущості
Рівень статистичної значущості кореляційної значущості коефіцієнта кореляції
Оцінка сили кореляції
p £ 0,01
Висока
Методика діагностики сім’ї
Сім’я – мала соціальна група, заснована на шлюбі, кровній спорідненості або індивідуальних потребах людей в союзі один з одним. Її відрізняють єдина економічна основа, спільність по
Матричне структурування.
Цей метод передбачає складання матриці, стовпчики якої утворюють варіанти, що обговорюються, а рядки – їхні атрибути, умови, обмеження (що? де? коли? яким чином?..). Рішення з’являються при поєднан
Програма вивчення сім’ї учня
1. Структура сім’ї – склад (повна проста – батьки, діти; повна складна – батьки, діти, бабуся, дідусь, інші члени сім’ї).
2. Батьки – вік, освіта, професія, рід занять.
3. Житлові
Діагностика дитячих та молодіжних об’єднань
Світоглядний плюралізм, багатопартійність в суспільно-політичному житті відкривають простір для створення і організації роботи різноманітних дитячих та молодіжних громадських органі
І. ЯКІСНІ МЕТОДИКИ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ З УЧНЕМ
1.1. Методика „Що таке добре і що таке погано?”
Мета:за допомогою анкетування встановити етичні уявлення учнів (про чуйність, принциповість, чесність, справедливіст
Методика „Bіяло” [2].
Мета: проаналізувавши вислови дітей, визначити рівень знання ними норм і принципів моралі.
Хід виконання. Учні IV-V класів відповідають на запитання, які пропонуються
Методика „Розклади картинки” [2].
Мета: з’ясувати, чи усвідомлюють діти етичну сторону взаємин у наочній діяльності.
Хід виконання. Кожній дитині дається набір картинок, на яких зображені різні вчинки дітей.
Методика „Справедливість” [2].
Мета: з’ясувати правильність розуміння учнями категорії „справедливість”.
Хід виконання.
Варіант 1. „Чашка” (для молодших школярів).
Методика „Математика та ввічливість” [3].
Мета: перевірити, як розуміють вихованці слова „ввічливість” та „чуйність”.
Хід виконання. Дітям пропонується для вирішення наступне завдання: „У таборі було 20 хлопчиків і 2
Методика „Що ми цінуємо в людях?” [2].
Мета: вивчити ціннісні орієнтації й етичні ідеали учнів.
Хід виконання. Найбільш сприятливий час для проведення роботи – класна година. Тематика її може бути різноманітною.
Методика „Закінчи речення” [2].
Мета: виявити ставлення до етичних норм, що визначають деякі етичні якості (самокритичність, колективізм, самостійність, справедливість, принциповість, чесність).
Хід виконання.
Методика „Давайте обговоримо” [2].
Мета: виявити думки та ставлення старшокласників до моральних проблем, що реально існують у класі.
Хід виконання.
I варіант. Для обговорення бе
Методика „Робота на конвеєрі” [2].
Мета: виявити у школярів особливості етичного ставлення до інших людей (стосунки взаємодопомоги, товариства).
Хід експерименту. Учням дається будь-яке завдання (наприклад, пі
Методика „Емоційна спрямованість” [2].
Мета: встановити емоційну спрямованість учнів старших класів.
Порядок проведення. Соціальний педагог зачитує учням наступну інструкцію: „У даній анкеті немає „поганих” і „хор
Методика „Музичний образ” [2].
Мета: виявити вміння учнів висловлювати відчуття, що виникають при сприйнятті музики.
Хід роботи. Учні прослуховують мелодію, запропоновану їм соціальним педагогом. Потім соц
Методика „Характеристика” [2].
Мета: дати якісну та кількісну оцінку етичній поведінці учнів, проявів у ній суспільної активності, товариства, самокритичності, відповідальності.
Хід виконання: соціальний п
Методика „Самооцінка скромності” [2].
Мета: самоаналіз скромності учня.
Хід виконання. Школярам надається анкета ознак прояву скромності. Читаючи анкету пункт за пунктом, учні повинні оцінювати ступінь вираженост
Методика „Самооцінка колективізму” [2].
Мета: самоаналіз колективізму школяра.
Хід виконання. Школярам надається анкета ознак прояву колективізму. Читаючи анкету пункт за пунктом, учні повинні оцінити ступінь вираж
Методика „Ти громадянином бути зобов’язаний”.
Мета: виявити уявлення учнів про якості людини, що характеризують її ідейно-політичну сферу.
Хід експерименту. Учням пропонується список слів:
Ознаки відсутності працьовитості.
1. Відсутність інтересу до трудової діяльності в школі та вдома при одночасному прагненні до розваг.
2. Небажання долати труднощі в дорученій справі.
3. Небажання організовувати с
Методика „Трудовий досвід” [2].
Мета: виявити ступінь володіння учнями деякими внутрішніми засобами діяльності.
Хід виконання. Вчитель праці на кожному уроці за п’ятибальною системою оцінює наявність трудов
Приклади прислів’їв.
1. Бідність – не порок.
2. Гусак свині не товариш.
3. Час – гроші.
4. Усякий цвіркун знає свою жердину.
5. Говорити правду – втрачати дружбу.
6. Горбато
Визначення ступеня емоційної єдності в класі. Методика „Естафета” [2].
Мета: виявити наявність або відсутність у класі дієвої групової емоційної ідентифікації (ДГЕІ).
Хід виконання. Клас ділиться на 4 команди (по 7-9 осіб), між якими проводиться
Методика „Коло” [2].
Мета: визначення емпіричного показника дієвої групової емоційної ідентифікації (ДГЕІ).
Хід виконання. Кожному учневі дається олівець
Методика „Референтометрія” [2].
Мета: виявлення референтної групи школяра в класі.
Хід виконання. Соціальний педагог повинен скласти план індивідуальної бесіди зі школярем, основний зміст якої полягає в нас
Методика вивчення згуртованості групи „Що важливіше?” [2].
Мета: визначення ціннісно-орієнтаційної єдності класу.
Хід виконання. Учням пропонується анкета, кожні п’ять якостей якої характеризують ставлення до навчання (1, 6, 16, 18,
Методика „Скільки голів, стільки розумів?” [2].
Мета: визначити рівень ціннісно-орієнтаційної єдності класу.
Хід виконання. Старшокласникам дається наступна інструкція:
„Вам зараз будуть запропоновані відомі присл
Методика вивчення еталонності класного колективу „Ідеальний клас” [2].
Мета: виявлення еталонності класного колективу в сприйнятті окремих школярів.
Хід виконання. Соціальний педагог повинен підібрати приблизно 30 позитивних якостей, що характер
Варіант 1.
Хід виконання. Учням пропонується за семибальною шкалою оцінок (від „абсолютно задоволений, повністю згоден” – 7 балів, до „абсолютно не задоволений, абсолютно не згоден” – 1 бал) відповісти
III серія
1. У нашому класі прийнято допомагати один одному без нагадувань.
2. У нашому класі допомога надається тільки своїм друзям.
3. У нашому класі допомагають тільки тоді, коли про це
Методика вивчення структури міжособистісних стосунків в учнівському колективі „Соціометрія” [2].
Мета: виявлення міжособистісних стосунків у класі.
Хід виконання. Експеримент може протікати в двох формах: шляхом вибору товариша по парті і „вибору в дії”. У першому випадк
Матриця вибору
№
Хто обирає
Кого вибирають
Методика „Вибір у дії” [2].
Мета: вивчення міжособистісних стосунків у класному колективі.
Хід виконання. Дослідження починається зі вступної бесіди соціального
Методика „Відмітка другу” [2].
Хід виконання. Перед початком експерименту учням доцільно розповісти про значення дослідження, пообіцяти повідомити кожному остаточні висновки, залишивши при цьому в строгій таємниці особист
Матриця оцінок стосунків учнів
№
Прізвища учнів
Антон
Методика вивчення положення школяра в системі міжособистісних стосунків „До кого ти звернешся?” [2].
Мета: визначення положення школяра в системі міжособистісних стосунків залежно від виду спілкування.
Хід виконання. Для визначення к
Методика „Вибір однокласників” [2].
Мета: з’ясування мотивів вибору в системі міжособистісних стосунків.
Хід виконання. Кожному учневі пропонується оцінити всіх своїх товаришів за такими якостями: щирий, добрий
ДІАГНОСТИКА СІМ’Ї
І. ЯКІСНІ МЕТОДИКИ ДІАГНОСТИКИ БАТЬКІВ [1]:
1.1. Психодіагностика мотиваційних і особистісних особливостей дорослої людини. Методика „Підставної самооцінки
Інструкція.
Пропонуємо Вам відповісти на такі запитання:
1. Ваша сім’я багатодітна, у ній виховується:
· 3 дітей;
· 4 дітей;
· більше 5 дітей_________________________
Опитувальник.
1. Мені часом не вистачає витримки.
2. Якщо мої бажання заважають мені, то я вмію їх стримувати.
3. Батьки як більш зрілі люди повинні влаштувати сімейне життя своїх дітей.
Ключ до тесту К. Томаса
№
Супер-ництво
Спів-праця
Компро-міс
Уникан-ня
Присто-сування
Методика „Наша дитина” [2].
Мета: визначити рівень етичної поведінки учня в уявленні його батьків (дисциплінованість, чуйність, працьовитість, скромність, принциповість, самокритичність, відповідал
Інструкція до тесту
Дитині дають простий олівець середньої м’якості й стандартний чистий аркуш паперу формату А4. Використання будь-яких додаткових інструментів виключається.
Інструкція:
Інтерпретація результатів тесту
Отримане зображення, як правило, відображає ставлення дитини до членів її сім’ї, те, якими вона їх бачить, і яку роль у сімейній конфігурації відводить кожному.
1. Оцінка загальної
Визначення найпривабливішого персонажу
Його можна виявити за наступними ознаками:
· він зображається першим і поміщається на передньому плані;
· він вищий і більший за решту персонажів;
· виконаний з більшою л
Дитина про себе
Якщо дитина більше за всіх виділяє на малюнку свою фігуру, малює себе ретельніше, детально, яскраво, так що впадає в очі, а решта фігур складає просто фон, то тим самим вона виражає важливіс
Додаткові персонажі
Малюючи сім’ю, дитина може додати людей, що не належать до сімейного кола, або тварин. Така поведінка трактується як спроба заповнити порожнечі, відшкодувати брак близьких, теплих стосунків,
Батьківська пара
Зазвичай батьки зображаються разом: батько вище й більшим поміщається ліворуч, мати нижче праворуч, за ними слідують інші фігури в порядку значущості. Як уже відмічено, слід враховувати, що
Ідентифікація
У малюнку сім’ї має місце й такий показовий чинник, як ідентифікація. Дитина легко ототожнює себе з тим або іншим персонажем свого малюнку. Вона може ототожнювати себе з батьком або матір’ю.
Відмова від зображення того або іншого члена сім’ї.
Якщо дитина малює себе на відстані від решти членів сім’ї, то, ймовірно, вона переживає почуття самотності та ізольованості.
Якщо ж дитина взагалі відсутня на малюнку, то мов
Опитувальникпотреби спілкування .
Тестовий матеріал.
1. Мені приносить задоволення брати участь у різного роду торжествах.
2. Я можу подавити свої бажання, якщо вони суперечать бажанням моїх товаришів.
3.
РАБ може здійснюватися в кількох методичних варіантах.
РАБ-1. Аналіз літературних джерел різного типу:
а) документальні;
б) художні твори.
РАБ-2. „Подробиці моєї біографії” з метою виявлення:
Опитувальник.
1. Чи зловживає хтось у Вашій сім’ї владою?
2. Чи є в сім’ї суворі правила, які мають примусовий характер?
3. Чи має кожний із членів сім’ї рівні права та можливості?
4.
Алгоритм вивчення сім’ї [7].
1. Склад сім’ї, структура:повна, неповна, з однією дитиною, багатодітна, розведені і т.ін.
2. Житлово-побутові умови.
3. Матеріальна забезпеченість.
Соціальний паспорт сім’ї [7].
До карти вносяться наступні дані.
1. Адреса (населений пункт, вулиця, будинок, телефон).
2. П.І.Б. чоловіка, дата народження.
3. П.І.Б. дружини, дата нар
Карта обстеження сімей, які мають неповнолітніх дітей [7].
1. Склад сім’ї: мати, батько, бабуся, дідусь (5), тільки мати і батько (4), мати і вітчим, або мачуха і батько (3), одна мати або один батько (2), немає батьків (1).
2. Кількість
Анкета для подружжя „Який Ваш шлюб?” [10].
Інструкція. На запитання можна відповідати: „так”, „іноді”, „ні”. На аркуші паперу напишіть у стовпчик 9 чисел. Відповідаючи на запитання, нараховуйте собі відповідні очки.
Інтерпретація результатів.
Для чоловіка:
69 і більше. Ви не дуже щасливі в сімейному житті. Причина – ваша власна поведінка. Постарайтесь приділяти дружині більше уваги. Бути уважним до дружини це о
Додаткові ознаки високого творчого потенціалу особистості дитини.
1. Бажання привнести у виконувану роботу елемент новизни.
2. Прагнення освоїти незнайому справу.
3. Проявляє завзятість у досягненні мети, не дивлячись на невдачі.
4. Спо
Методика „Радощі та засмучення”.
Методика допомагає виявити місце пізнавальної діяльності в системі ціннісних орієнтацій дошкільників.
Після організованого пізнавального заняття з формування елементарних математичних уявл
Інструкція
Вам пропонується оцінити рівень сформованості дев’яти характеристик, які зазвичай спостерігаються в обдарованих дітей.
Уважно вивчіть їх і дайте оцінку вашій дитині по кожному параметру, к
Обробка результатів
Відмітки внесіть до таблиці. Природно, що результат буде об’єктивніший, якщо ці відмітки, незалежно одна від одної, поставлять і інші дорослі, які знають дитину.
С. Вищі процеси
VII. Осмислення:
1) просте, тобто правильне складання окремих малюнків зі смислом або без смислу (наочних недоцільностей);
2) комбінуюче, тобто серія картин, пов’язаних одн
Д о д а т о к
А.Родовідне дерево.
Б.Характеристика сім’ї.
В.Характеристика інших прошарків суспільства, груп, де знаходиться суб’єкт.
Г.Характеристика стосунків, що відзначаються залеж
Вікова діагностична шкала Е. Меймана
(1912)
Вік
(років)
Тести, що виявляють розвиток
Тести, що виявляють обдарованість
Тести, що виявляють вплив оточення
Вікова діагностична шкала Л. Термена і Г. Чайльдса
(1912)
Вік (років)
Тестові завдання
Уміння правильно назвати ключ, ніж і монету
Розглядання картини й перерахування на ній предметів та
Загальна характеристика
Соціальний педагог, скориставшись представленою методикою, може отримати первинну інформацію про спрямованість інтересів молодших школярів. Це, у свою чергу, дасть можливість об’єктивніше судити пр
Бланк запитань
Кожне запитання починається зі слів: „Чи подобається Вам ...”
1) вирішувати логічні завдання та завдання на кмітливість;
2) читати самостійно (слухати, коли тобі читають) казки, р
Обробка результатів
Питання складені відповідно до умовного розподілу здібностей дитини на сім сфер:
· математика й техніка (1-й стовпчик у листі відповідей);
· гуманітарна сфера (2-й стовпчик);
Обробка результатів
Підрахуйте кількість плюсів і мінусів по вертикалі (плюс і мінус взаємно скорочуються). Домінування там, де більше плюсів. При підведенні підсумків і особливо при формулюванні висновків слід зробит
Загальна характеристика
Ця методика створена автором на основі методики Хаана і Каффа. Вона відрізняється від методики вищеназваних авторів тим, що для обробки результатів було „викинуто” декілька запитань по кожному розд
Інструкція.
Перед вами 80 запитань, систематизованих по десяти відносно самостійним областям поведінки та діяльності дитини. Уважно вивчіть їх і дайте оцінку вашій дитині з кожного параметру, користуючись наст
Бланк запитань.
1. Схильна до логічних міркувань, здатна оперувати абстрактними поняттями.
2. Нестандартно мислить і часто пропонує несподівані, оригінальні рішення.
3. Вчиться новим знанням дуже
Бланк відповідей
Творче мислення в малюнках
Невербальний буклет А
На малюнку зображена пляма нерівної форми. Придумай і намалюй такий предмет або малюнок, частиною яких буде ця пляма.
Постарайся придумати свій власни
Вербальний буклет А
Завдання 1-3 „Запитання й здогадки”.
Перші три завдання будуть пов’язані з малюнком, який ти бачиш. Ці завдання дозволяють дізнатись, чи вмієш ти задавати питання й будувати здогадк
Інтерпретація
„Автопортрет”.
Тест „Автопортрет” широко використовується психологами в Сполучених Штатах. Наведемо значення тих елементів, які можуть бути у вашому малюнку.
· Голова. Малю
ДОДАТОК Г
ДІАГНОСТИКА ДІТЕЙ „ГРУПИ РИЗИКУ”
І. ЯКІСНІ МЕТОДИКИ ДІАГНОСТИКИ ДІТЕЙ „ГРУПИ РИЗИКУ”
1.1. Карта обстеження соціально-дезадаптованих неповнол
Загальні відомості про дитину.
2. Стан здоров’я:особливості фізичного розвитку, відповідність фізичного розвитку віку: зріст, вага, недоліки зору, слуху, порушення постави і т.ін..
3. Спрямовані
Опитувальник.
1. Оцініть, на скільки поширені наступні форми поведінки, що відхиляється від норми у тих групах дітей, з якими вам доводиться працювати за шестибальною шкалою:
0 – зовсім не зустрічаються
Опитувальник.
1. Які форми поведінки ви назвали б такими, що відхиляються від норми:
1.
Порушення правил поведінки в школі (зриви уроків, прогули,
Опитувальник.
1. Які форми поведінки ви назвали б такими, що відхиляються від норми:
1.
Порушення правил поведінки в школі (зриви уроків, прогули,
Запитання для дівчаток.
1. Я прагну в одязі слідувати найсучаснішій моді або навіть випереджати її.
2. Буває, що я відкладаю на завтра те, що повинна зробити сьогодні.
3. Якщо була б така можливість, то
Бланк відповідей
П.І.Б.______________________________________________
Стать ______________________Вік ____________________
Так
ні
Чоловічий варіант
1.
Шкала установки на соціально бажані відповіді.
2 (ні), 4 (ні), 6 (ні), 13 (ні), 21 (ні), 23 (ні), 30 (так), 32 (так), 33 (ні), 38 (ні), 47 (ні
Жіночий варіант
1.
Шкала установки на соціально бажані відповіді.
2 (ні), 4 (ні), 8 (ні), 13 (так), 21 (ні), 30 (так), 32 (так), 33 (ні), 38 (ні), 54 (ні), 79 (н
Таблиця округлених значень коефіцієнтів корекції
Чоловічий варіант
Жіночий варіант
„Сирі”
бали
за шкалою
№1
Коефіцієнти корекції
„Сирі”
бали
за шка
Таблиця норми
Чоловічий варіант
(п = 375)
Жіночий варіант (п = 374)
„Сирі” бали
Т-бал
„Сирі” бали
Т-бал
Опитувальник.
1. Довго пам’ятаєте образи, які вам нанесли.
2. Практично постійно з’ясовуєте з кимсь стосунки (або з однією і тією ж людиною, або з різними партнерами).
3. Вам дуже важко зробити
Опитувальник.
1. Зазвичай висловлюєте свої думки людям відверто, не особливо замислюючись над вибором слів і виразів.
2. Швидко починаєте злитися або впадати в гнів.
3. Можете вдарити кривдника
Методика діагностики батьківського відношення А. Варга, В. Столін
Тест-питальник батьківського відношення (ПБВ) являє собою психодіагностичний інструмент, орієнтований на вияв батьківського відношення до осіб, що звертаються за психологічною допомогою з питань ви
Ключі до Питальника
1. Прийняття – неприйняття: 3, 4, 8, 10, 12, 14, 15, 16, 18, 20, 24, 26, 27, 29, 37, 38, 39 ,40, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 52, 53, 55, 56, 60.
2. Образ соціальної бажаності пов
Методика діагностики соціально-психологічної адаптації К. Роджерса й Р. Даймонда
Питальник СПА
Відчуває незручність, коли вступає з ким-небудь у розмову.
Немає бажання розкриватися перед іншими.
У всьому любить суперечк
Гра „Рукавички”.
Мета: Гра сприяє налагодженню взаєморозуміння з партнером, розвитку вміння налагоджувати контакт з оточуючими.
Тренер робить заготовки: вирізає з поперу рукавички, кількість пар рукавичок
Міні-лекція „Як допомогти аутичній дитині”.
Оскільки „аутизм” – медичний діагноз, корекційна робота з дитиною повинна проводитись комплексно групою спеціалістів: лікарем, психологом, педагогами. Причому, головне завдання – не вилікувати діте
ЛІТЕРАТУРА
1. Актуальные проблемы социального воспитания. – Запорожье : УНИЦ АПН СССР, 1990. – 165 с.
2. Андреева Т. Н. Интернет и профилактика наркотических проблем / Т. Н. Андреева. – Казань, 1999.
Новости и инфо для студентов