За рівнем статистичної значущості - раздел Философия, СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ДІАГНОСТИКА Науково-методичний посібник Для студентів вищих навчальних закладів Рівень Статистичної Значущості Кореляційної Значущо...
| Рівень статистичної значущості кореляційної значущості коефіцієнта кореляції
| Оцінка сили кореляції
|
| p £ 0,01
| Висока значуща кореляція
|
| 0,01 < p £ 0,05
| значуща кореляція
|
| 0,05 < p £ 0,10
| тенденція достовірного зв’язку
|
| коефіцієнт кореляції не досягає рівня статистичної значущості
| незначна кореляція
|
Експериментальні засоби. Експеримент являє собою метод дослідження, який дозволяє не тільки описати психічне явище, але й пояснити його. Це цілеспрямований, строго поставлений досвід, який дозволяє варіювати, змінювати, втручатися, повторювати особливості його проведення, слідкувати за ходом розвитку.
Цей метод використовується для апробації гіпотези (перевірки педагогічного припущення), визначення порівняльної ефективності методів педагогічного впливу, констатації фактів, що застосовуються.
До числа найбільш важливих умов ефективного проведення експерименту – відносять такі:
· випереджений ретельний теоретичний та історичний аналіз явища, вивчення масової практики для максимального звуження поля експерименту та його завдань;
· конкретизація гіпотези, виділення в ній новизни, незвичайності, протиріччя з існуючими думками, що вимагають експериментального доказу;
· чітке формулювання завдань експерименту, визначення ознак, за якими будуть вивчатися явища, критерії, оцінки;
· конкретне визначення мінімально необхідного числа експериментальних об’єктів.
Ефективність експерименту значною мірою залежить від тривалості його проведення. Визначити її можна за допомогою аналізу попереднього досвіду досліджень.
Природний експеримент відзначається тим, що учень, знаходячись в природних для нього умовах, не здогадується про здійснюване психологічне дослідження, об’єктом якого є він сам. Даний експеримент поєднує в собі переваги спостереження і лабораторного експерименту, хоча у нього менша, ніж у останнього, точність, в його умовах важче видаляються окремі елементи діяльності, що вивчаються, його результати складніше одержувати і піддавати кількісній обробці. Але тут немає негативного впливу емоційної напруги, передбаченої відповідної реакції, прагнення „захиститися” від дослідження.
Різновидом природного експерименту є психолого-педагогічний експеримент, який поєднує у собі психологічне вивчення особистості і соціальної групи з одночасним вирішенням виховних завдань.
Моделюючий експеримент являє собою пояснення психічних явищ шляхом їх моделювання.
В експериментальній ситуації підліток моделює (відтворює) ту чи іншу природну для нього реальну чи ідеальну діяльність: вирішення моральних задач, естетичні переживання і т.ін. Це досягається вимогою від підлітка, з одного боку, вирішенням зовсім звичайних (іноді штучних) завдань, з іншою – точністю виконання вказівок соціального педагога, що керується при цьому деякою моделлю психічного процесу, здійснюється підлітком в експериментальній ситуації.
Лабораторний експеримент проводиться а штучних для підлітка, спеціально створюваних і точно враховуваних умовах.
Неприродність ситуації експерименту призводить до напруженні, зкутності школяра, через незвичні умови, тому він рідко застосовується для вирішення педагогічних проблем.
Тим паче даний метод дає можливість враховувати умови, вести контроль ходу і всіх етапів експерименту. Кількісна оцінка результатів, високий ступінь їхньої надійності та достовірності дозволяє не тільки описати, виміряти, але й пояснити психічні явища.
Формуючі методи.
Суттєвість цієї групи методів у вивченні психологічних особливостей учнів у природних умовах шляхом активного формування якостей особистості, що цікавлять соціального педагога. Тут важливий не стільки рівень актуального розвитку учня, скільки його „зона найближчого розвитку”, особливості її формування. Даний експеримент можна позначити як навчальний, перетворюючий, утворюючий, виховний, моделюючий розвиток.
Формуючий експеримент виконує дві функції: 1) вивчає психологічні особливості та механізми; 2) реалізує виховні цілі.
Цей метод, дозволяючи простежити зміни якостей особистості, поєднує у собі психологічне вивчення учня з пошуком і розробкою оптимальних шляхів виховної роботи за допомогою активного включення учня у організовану соціальним педагогом діяльність та цілеспрямованим впливом на нього.
Ці методи володіють наступними основними рисами:
1) їхній зміст і засоби проведення ретельно плануються заздалегідь;
2) докладно і своєчасно фіксуються особливості та результати;
3) за допомогою особливих систем завдань регулярно визначається рівень розвитку якостей особистості на різних етапах експерименту.
Передусім за все в учнів формується мотиваційна основа дії. Результатом її є виникнення у підлітка зацікавленого відношення до цілей і змісту тієї дії, яка підлягає оволодінню.
Потім учні одержують попередню орієнтувальну основу дії, тобто систему ознак, на яку необхідно орієнтуватися для повного і правильного виконання дії. Орієнтовна основа дії характеризується узагальненістю (яка система ознак виділяється – узагальнена чи конкретна), повнотою (повну чи неповну систему орієнтування отримує учень), та засобом отримання орієнтовної основи дії (отримана підлітком самостійно чи подана у готовому вигляді).
Формуючи методи дозволяють не тільки вивчати й розкривати сутність і закономірності психічного явища, а й формувати, змінювати психічні новоутворення, розширювати зону актуального розвитку. Такі основні методи вивчення особистості й соціальної групи, які може використати соціальний педагог в своїй діяльності для розв’язання конкретних педагогічних завдань.
Діяльність соціального педагога спрямована на формування особистості школяра, його певних моральних якостей, тобто соціальний педагог безпосередньо бере участь у виховному процесі, який починається задовго до школи і продовжується упродовж подальшого життя. З певного віку виховання поєднується із самовихованням. Для того, щоб з’ясувати, чи досяг виховний процес мети, необхідно зіставити запроектовані й реальні результати. Без знань досягнутих результатів ні планування, ні керування даним процесом неможливо Під результатом виховного процесу розуміється досягнутий особистістю чи соціальною групою рівень вихованості. Він може відповідати запроектованому, а може й відрізнятися від нього. Виявити ступінь відповідності допомагає діагностика.
Дані діагностичного вивчення зіставляються з вихідними характеристиками вихованості, різниця між початковими і кінцевими результатами визначає ефективність процесу виховання.
Як еталонні показники використовуються критерії. Критерії вихованості – це теоретично розроблені показники рівня сформованості різних якостей особистості (соціальної групи). Оформлюються вони у вигляді шкали найменувань. Якщо ступеню проявів якостей надаються умовні кількісні оцінки, то порівняння і підрахунок рівня вихованості висловлюється словами. Визначення рівнів вихованості являє собою практичну поведінку учня у певній ситуації, засвідчує про наявність чи відсутність певних якостей.
Сучасні критерії вихованості умовно можна поділити на „жорсткі” і „м’які”. До „жорстких” відносяться важливі статистичні показники, які у комплексі характеризують загальний рівень вихованості підростаючого покоління: число здійснюваних правопорушень і тенденції їх зміни; число учнів, які відбувають покарання за здійснені правопорушення; число розлучень і сімей, що розпалися; число дітей, яких кинули молоді батьки; темпи розповсюдження пияцтва, наркоманії, проституції серед молоді та інші показники.
До „м’яких” відносяться ті, які допомагають соціальному педагогу одержати загальне уявлення про хід і результати виховного процесу, але не дають можливості проникати в глибину, надійно діагностувати відкриті якості.
Недоліками даних критеріїв є те, що вони розробляються не для визначення у комплексі всіх якостей особистості чи соціальної групи, а лише для окремих моральних, естетичних, трудових і т.ін., які у відриві від інших якостей, рушійних мотивів і конкретних умов не можуть бути ні правильно тлумаченні, ні правильно використані. Особистість – це цілісне утворення і вивчати її необхідно у комплексі всіх її якостей і рис.
Критерії вихованості поділяються на змістовні (виділення адекватних показників якості, що вивчається) й оціночні (фіксація інтенсивності прояву якості, що діагностується). Існують загальні критерії для діагностики кінцевих результатів (рівень вихованості особистості чи соціальної групи), які відтворюють цілі й окремі (вироблення окремих властивостей, рис, якостей), які відображають завдання виховного процесу.
За спрямованістю, засобом і місцем використання критерії вихованості умовно поділяються на дві групи: 1) пов’язані з проявом результатів виховання у зовнішній формі – судженнях, оцінках, вчинках, діях; 2) пов’язані з явищами, які приховані від очей соціального педагога – мотивами, переконаннями, планами, орієнтаціями.
Практичні методи діагностики використовуються для оцінки проявів вихованості. При їхній допомозі вивчаються уявлення учнів про норми й правила поведінки, думки, судження. Для цього використовуються прямі питання: „Що таке чесність?”, „Навіщо людям моральність?”. Відповіді на них допомагають розібратися у різноманітних якостях, обдумати їх. Для визначення того, як учні відносяться до тих чи інших фактів, вчинків, дій, подій соціальний педагог може використовувати спеціальні питання, типу: „Які професії Ви вважаєте найпрестижнішими?”. Для діагностики оціночних суджень можна використати твори на задану тему: „Мій ідеал сучасника”, „Милосердя – як я це розумію” і т.ін. Цінність цих робіт у тому, що вони відображають внутрішні позиції учнів, їх сумніви, роздуми, хитання. Хоча, останнім часом, посилився розрив між внутрішньою позицією молодих людей і її вираженням.
Діагностичне значення має позиція „замовчування”, яка характеризує прагнення частини учнів залишатися у тіні. Спостереження за поведінкою учнів і засобами їх самовираження перевіряються в особистісних бесідах і обов’язково їх необхідно коректувати, використовуючи соціометрічні методи вияву внутрішньої позиції.
У своїй роботі соціальний педагог повинен використовувати ефективний засіб діагностики поведінки – метод виховуючих ситуацій, який діагностує рівень розвитку якостей, що вимагаються і виховувати їх. Штучно створені ситуації, коли учні змушені вирішувати поставлені проблеми, допомагають соціальному педагогу оцінити, в якому стані знаходиться соціальна група і кожен з його членів на заданому етапі, і правильно побудувати роботу з ними. Існують такі види ситуацій: перевірочна; виховуюча; контролююча; закріпляюча; непередбачена, але що допомагає; непередбачена; заважаюча.
Проблемна ситуація може створюватися як для соціальної групи, так і для особистості, але вона дає позитивні результати тоді, коли в її основі лежать завдання, вирішення яких цікаві для учнів. Цей інтерес дає можливість впливати на дітей, молодь, а звідси, для виховання позитивних моральних якостей.
Все темы данного раздела:
Історіографія соціально-педагогічної діагностики
Історія розвитку педагогічної діагностики налічує стільки ж років, скільки вся педагогічна діяльність. Будь-який педагог, що будував свою професійну діяльність планомірно і цілеспрямовано, завжди н
Предмет, сутність та функції соціально-педагогічної діагностики
Соціально-педагогічна діяльність, як і всяка інша професійна діяльність, має предмет, цілі, завдання, зміст, форми, методи і результати. Якщо соціально-педагогічна діагностика є скл
Структура й рівні соціально-педагогічної діагностики
У структурі діагностичного дослідження загальна теорія діагностики визначає три аспекти – семіотичний, технічний і логічний.
Семіотичний аспект припускає, що соціаль
Рівні соціально-педагогічної діагностики
Рівень діагностики
Методи дослідження
Описова функція педагогічного моделювання
Прогнозуюча функція пед-го моделювання
Діагностичні процедури та критерії соціально-педагогічної діяльності
Соціально-педагогічна діагностика завжди вимагає особливої уваги, особливої чуйності до дитини, обов’язкової його згоди і схильності.
Соціально-педагогічна діагностика пови
Діагностична професіограма соціального педагога
Показники
Признаки прояву якостей
Яскраво проявляються
Проявляються
Слабо проявляються
Не прояв
Вивчення рівнів вихованості учнів ІV – ІХ класів
Показники
Признаки прояву якостей
Яскраво проявляються
Проявляються
Слабо проявляються
Не прояв
Діагностична програма вивчення рівнів вихованості учнів Х – ХІ класів
Показники вихованості
Ознаки прояву різних рівнів вихованості
4 – високий
3 – середній
2 – низький
Критерії вихованості особистості школяра
У якості критерію вихованості особистості школяра розглядаються її активна громадянська позиція, що проявляється в ціннісних стосунках особистості до дійсності. З безлічі таких стосунків можна вичл
Критерії оцінки вихованості учнів
Якості життя
Вікові прояви якостей
I – IV класи
V – VIII класи
IX – XI класи
1. Гром
Якісні та кількісні методи соціально-педагогічної діагностики
Під психодіагностуючою діяльністю розуміється процес, в ході якого (із використанням діагностичного інструмента або без нього), додержуючись необхідних наукових критеріїв яко
Принципові відмінності між якісними й кількісними методами.
Ці відмінності полягає перш за все в особливому емпіричному куті зору при розгляді соціально-педагогічної дійсності. Якщо кількісні методи при соціально-педагогічних дослідженнях спрямовані на зага
Якісні діагностичні методи
Найбільше поширеним є спостереження як метод пізнання педагогічних явищ на основі їх безпосереднього сприйняття. Основна функція спостереження полягає у вибірковому доборі відомостей про процес, що
Кількісні діагностичні методи
Кількісні діагностичні методи містять у собі різноманітні види тестування і шкалування.
Тести – це невеликі стандартизовані завдання (питання і задачі), при допомозі яких про
Табулювання даних і обчислення частот
Перший крок в узагальненні соціальним педагогом отриманих у ході вимірів даних – це їхнє табулювання, тобто представлення у вигляді таблиці.
Розглянемо приклад: 50 школярів Х класу складал
Результати екзамену з історії України
Оцінка
Кількість студентів, отримавши цю оцінку
„відмінно”
„добре”
Результати екзамену з історії України
Оцінка
Абсолютна частота
Відносна частота
Відсотко-ва частота
Кумулятивна (накопичена) частота
Медіана – це серединне значення у варіаційному ряду результатів вимірів.
Тобто це значення, яке ділить упорядковані множини даних навпіл так, що одна половина значень виявляється більше медіани, а інша – менше.
Якщо дані містять непарне число різних значень, на
Вибір міри центральної тенденції
При виборі міри центральної тенденції необхідно враховувати таке:
· моду можна визначати для ряду вимірів, які здійснюються за допомогою шкали будь-якого типу;
· медіану можна виз
Кореляційна залежність
Кінцевою метою наукового аналізу, зазвичай, є знаходження зв’язків (залежностей) між змінними. Соціального педагога часто цікавить, як пов’язані між собою дві ознаки, які вивчаються, у цій групі ос
Методика діагностики сім’ї
Сім’я – мала соціальна група, заснована на шлюбі, кровній спорідненості або індивідуальних потребах людей в союзі один з одним. Її відрізняють єдина економічна основа, спільність по
Матричне структурування.
Цей метод передбачає складання матриці, стовпчики якої утворюють варіанти, що обговорюються, а рядки – їхні атрибути, умови, обмеження (що? де? коли? яким чином?..). Рішення з’являються при поєднан
Програма вивчення сім’ї учня
1. Структура сім’ї – склад (повна проста – батьки, діти; повна складна – батьки, діти, бабуся, дідусь, інші члени сім’ї).
2. Батьки – вік, освіта, професія, рід занять.
3. Житлові
Діагностика дитячих та молодіжних об’єднань
Світоглядний плюралізм, багатопартійність в суспільно-політичному житті відкривають простір для створення і організації роботи різноманітних дитячих та молодіжних громадських органі
І. ЯКІСНІ МЕТОДИКИ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ З УЧНЕМ
1.1. Методика „Що таке добре і що таке погано?”
Мета:за допомогою анкетування встановити етичні уявлення учнів (про чуйність, принциповість, чесність, справедливіст
Методика „Bіяло” [2].
Мета: проаналізувавши вислови дітей, визначити рівень знання ними норм і принципів моралі.
Хід виконання. Учні IV-V класів відповідають на запитання, які пропонуються
Методика „Розклади картинки” [2].
Мета: з’ясувати, чи усвідомлюють діти етичну сторону взаємин у наочній діяльності.
Хід виконання. Кожній дитині дається набір картинок, на яких зображені різні вчинки дітей.
Методика „Справедливість” [2].
Мета: з’ясувати правильність розуміння учнями категорії „справедливість”.
Хід виконання.
Варіант 1. „Чашка” (для молодших школярів).
Методика „Математика та ввічливість” [3].
Мета: перевірити, як розуміють вихованці слова „ввічливість” та „чуйність”.
Хід виконання. Дітям пропонується для вирішення наступне завдання: „У таборі було 20 хлопчиків і 2
Методика „Що ми цінуємо в людях?” [2].
Мета: вивчити ціннісні орієнтації й етичні ідеали учнів.
Хід виконання. Найбільш сприятливий час для проведення роботи – класна година. Тематика її може бути різноманітною.
Методика „Закінчи речення” [2].
Мета: виявити ставлення до етичних норм, що визначають деякі етичні якості (самокритичність, колективізм, самостійність, справедливість, принциповість, чесність).
Хід виконання.
Методика „Давайте обговоримо” [2].
Мета: виявити думки та ставлення старшокласників до моральних проблем, що реально існують у класі.
Хід виконання.
I варіант. Для обговорення бе
Методика „Робота на конвеєрі” [2].
Мета: виявити у школярів особливості етичного ставлення до інших людей (стосунки взаємодопомоги, товариства).
Хід експерименту. Учням дається будь-яке завдання (наприклад, пі
Методика „Емоційна спрямованість” [2].
Мета: встановити емоційну спрямованість учнів старших класів.
Порядок проведення. Соціальний педагог зачитує учням наступну інструкцію: „У даній анкеті немає „поганих” і „хор
Методика „Музичний образ” [2].
Мета: виявити вміння учнів висловлювати відчуття, що виникають при сприйнятті музики.
Хід роботи. Учні прослуховують мелодію, запропоновану їм соціальним педагогом. Потім соц
Методика „Характеристика” [2].
Мета: дати якісну та кількісну оцінку етичній поведінці учнів, проявів у ній суспільної активності, товариства, самокритичності, відповідальності.
Хід виконання: соціальний п
Методика „Самооцінка скромності” [2].
Мета: самоаналіз скромності учня.
Хід виконання. Школярам надається анкета ознак прояву скромності. Читаючи анкету пункт за пунктом, учні повинні оцінювати ступінь вираженост
Методика „Самооцінка колективізму” [2].
Мета: самоаналіз колективізму школяра.
Хід виконання. Школярам надається анкета ознак прояву колективізму. Читаючи анкету пункт за пунктом, учні повинні оцінити ступінь вираж
Методика „Ти громадянином бути зобов’язаний”.
Мета: виявити уявлення учнів про якості людини, що характеризують її ідейно-політичну сферу.
Хід експерименту. Учням пропонується список слів:
Ознаки відсутності працьовитості.
1. Відсутність інтересу до трудової діяльності в школі та вдома при одночасному прагненні до розваг.
2. Небажання долати труднощі в дорученій справі.
3. Небажання організовувати с
Методика „Трудовий досвід” [2].
Мета: виявити ступінь володіння учнями деякими внутрішніми засобами діяльності.
Хід виконання. Вчитель праці на кожному уроці за п’ятибальною системою оцінює наявність трудов
Приклади прислів’їв.
1. Бідність – не порок.
2. Гусак свині не товариш.
3. Час – гроші.
4. Усякий цвіркун знає свою жердину.
5. Говорити правду – втрачати дружбу.
6. Горбато
Визначення ступеня емоційної єдності в класі. Методика „Естафета” [2].
Мета: виявити наявність або відсутність у класі дієвої групової емоційної ідентифікації (ДГЕІ).
Хід виконання. Клас ділиться на 4 команди (по 7-9 осіб), між якими проводиться
Методика „Коло” [2].
Мета: визначення емпіричного показника дієвої групової емоційної ідентифікації (ДГЕІ).
Хід виконання. Кожному учневі дається олівець
Методика „Референтометрія” [2].
Мета: виявлення референтної групи школяра в класі.
Хід виконання. Соціальний педагог повинен скласти план індивідуальної бесіди зі школярем, основний зміст якої полягає в нас
Методика вивчення згуртованості групи „Що важливіше?” [2].
Мета: визначення ціннісно-орієнтаційної єдності класу.
Хід виконання. Учням пропонується анкета, кожні п’ять якостей якої характеризують ставлення до навчання (1, 6, 16, 18,
Методика „Скільки голів, стільки розумів?” [2].
Мета: визначити рівень ціннісно-орієнтаційної єдності класу.
Хід виконання. Старшокласникам дається наступна інструкція:
„Вам зараз будуть запропоновані відомі присл
Методика вивчення еталонності класного колективу „Ідеальний клас” [2].
Мета: виявлення еталонності класного колективу в сприйнятті окремих школярів.
Хід виконання. Соціальний педагог повинен підібрати приблизно 30 позитивних якостей, що характер
Варіант 1.
Хід виконання. Учням пропонується за семибальною шкалою оцінок (від „абсолютно задоволений, повністю згоден” – 7 балів, до „абсолютно не задоволений, абсолютно не згоден” – 1 бал) відповісти
III серія
1. У нашому класі прийнято допомагати один одному без нагадувань.
2. У нашому класі допомога надається тільки своїм друзям.
3. У нашому класі допомагають тільки тоді, коли про це
Методика вивчення структури міжособистісних стосунків в учнівському колективі „Соціометрія” [2].
Мета: виявлення міжособистісних стосунків у класі.
Хід виконання. Експеримент може протікати в двох формах: шляхом вибору товариша по парті і „вибору в дії”. У першому випадк
Матриця вибору
№
Хто обирає
Кого вибирають
Методика „Вибір у дії” [2].
Мета: вивчення міжособистісних стосунків у класному колективі.
Хід виконання. Дослідження починається зі вступної бесіди соціального
Методика „Відмітка другу” [2].
Хід виконання. Перед початком експерименту учням доцільно розповісти про значення дослідження, пообіцяти повідомити кожному остаточні висновки, залишивши при цьому в строгій таємниці особист
Матриця оцінок стосунків учнів
№
Прізвища учнів
Антон
Методика вивчення положення школяра в системі міжособистісних стосунків „До кого ти звернешся?” [2].
Мета: визначення положення школяра в системі міжособистісних стосунків залежно від виду спілкування.
Хід виконання. Для визначення к
Методика „Вибір однокласників” [2].
Мета: з’ясування мотивів вибору в системі міжособистісних стосунків.
Хід виконання. Кожному учневі пропонується оцінити всіх своїх товаришів за такими якостями: щирий, добрий
ДІАГНОСТИКА СІМ’Ї
І. ЯКІСНІ МЕТОДИКИ ДІАГНОСТИКИ БАТЬКІВ [1]:
1.1. Психодіагностика мотиваційних і особистісних особливостей дорослої людини. Методика „Підставної самооцінки
Інструкція.
Пропонуємо Вам відповісти на такі запитання:
1. Ваша сім’я багатодітна, у ній виховується:
· 3 дітей;
· 4 дітей;
· більше 5 дітей_________________________
Опитувальник.
1. Мені часом не вистачає витримки.
2. Якщо мої бажання заважають мені, то я вмію їх стримувати.
3. Батьки як більш зрілі люди повинні влаштувати сімейне життя своїх дітей.
Ключ до тесту К. Томаса
№
Супер-ництво
Спів-праця
Компро-міс
Уникан-ня
Присто-сування
Методика „Наша дитина” [2].
Мета: визначити рівень етичної поведінки учня в уявленні його батьків (дисциплінованість, чуйність, працьовитість, скромність, принциповість, самокритичність, відповідал
Інструкція до тесту
Дитині дають простий олівець середньої м’якості й стандартний чистий аркуш паперу формату А4. Використання будь-яких додаткових інструментів виключається.
Інструкція:
Інтерпретація результатів тесту
Отримане зображення, як правило, відображає ставлення дитини до членів її сім’ї, те, якими вона їх бачить, і яку роль у сімейній конфігурації відводить кожному.
1. Оцінка загальної
Визначення найпривабливішого персонажу
Його можна виявити за наступними ознаками:
· він зображається першим і поміщається на передньому плані;
· він вищий і більший за решту персонажів;
· виконаний з більшою л
Дитина про себе
Якщо дитина більше за всіх виділяє на малюнку свою фігуру, малює себе ретельніше, детально, яскраво, так що впадає в очі, а решта фігур складає просто фон, то тим самим вона виражає важливіс
Додаткові персонажі
Малюючи сім’ю, дитина може додати людей, що не належать до сімейного кола, або тварин. Така поведінка трактується як спроба заповнити порожнечі, відшкодувати брак близьких, теплих стосунків,
Батьківська пара
Зазвичай батьки зображаються разом: батько вище й більшим поміщається ліворуч, мати нижче праворуч, за ними слідують інші фігури в порядку значущості. Як уже відмічено, слід враховувати, що
Ідентифікація
У малюнку сім’ї має місце й такий показовий чинник, як ідентифікація. Дитина легко ототожнює себе з тим або іншим персонажем свого малюнку. Вона може ототожнювати себе з батьком або матір’ю.
Відмова від зображення того або іншого члена сім’ї.
Якщо дитина малює себе на відстані від решти членів сім’ї, то, ймовірно, вона переживає почуття самотності та ізольованості.
Якщо ж дитина взагалі відсутня на малюнку, то мов
Опитувальникпотреби спілкування .
Тестовий матеріал.
1. Мені приносить задоволення брати участь у різного роду торжествах.
2. Я можу подавити свої бажання, якщо вони суперечать бажанням моїх товаришів.
3.
РАБ може здійснюватися в кількох методичних варіантах.
РАБ-1. Аналіз літературних джерел різного типу:
а) документальні;
б) художні твори.
РАБ-2. „Подробиці моєї біографії” з метою виявлення:
Опитувальник.
1. Чи зловживає хтось у Вашій сім’ї владою?
2. Чи є в сім’ї суворі правила, які мають примусовий характер?
3. Чи має кожний із членів сім’ї рівні права та можливості?
4.
Алгоритм вивчення сім’ї [7].
1. Склад сім’ї, структура:повна, неповна, з однією дитиною, багатодітна, розведені і т.ін.
2. Житлово-побутові умови.
3. Матеріальна забезпеченість.
Соціальний паспорт сім’ї [7].
До карти вносяться наступні дані.
1. Адреса (населений пункт, вулиця, будинок, телефон).
2. П.І.Б. чоловіка, дата народження.
3. П.І.Б. дружини, дата нар
Карта обстеження сімей, які мають неповнолітніх дітей [7].
1. Склад сім’ї: мати, батько, бабуся, дідусь (5), тільки мати і батько (4), мати і вітчим, або мачуха і батько (3), одна мати або один батько (2), немає батьків (1).
2. Кількість
Анкета для подружжя „Який Ваш шлюб?” [10].
Інструкція. На запитання можна відповідати: „так”, „іноді”, „ні”. На аркуші паперу напишіть у стовпчик 9 чисел. Відповідаючи на запитання, нараховуйте собі відповідні очки.
Інтерпретація результатів.
Для чоловіка:
69 і більше. Ви не дуже щасливі в сімейному житті. Причина – ваша власна поведінка. Постарайтесь приділяти дружині більше уваги. Бути уважним до дружини це о
Додаткові ознаки високого творчого потенціалу особистості дитини.
1. Бажання привнести у виконувану роботу елемент новизни.
2. Прагнення освоїти незнайому справу.
3. Проявляє завзятість у досягненні мети, не дивлячись на невдачі.
4. Спо
Методика „Радощі та засмучення”.
Методика допомагає виявити місце пізнавальної діяльності в системі ціннісних орієнтацій дошкільників.
Після організованого пізнавального заняття з формування елементарних математичних уявл
Інструкція
Вам пропонується оцінити рівень сформованості дев’яти характеристик, які зазвичай спостерігаються в обдарованих дітей.
Уважно вивчіть їх і дайте оцінку вашій дитині по кожному параметру, к
Обробка результатів
Відмітки внесіть до таблиці. Природно, що результат буде об’єктивніший, якщо ці відмітки, незалежно одна від одної, поставлять і інші дорослі, які знають дитину.
С. Вищі процеси
VII. Осмислення:
1) просте, тобто правильне складання окремих малюнків зі смислом або без смислу (наочних недоцільностей);
2) комбінуюче, тобто серія картин, пов’язаних одн
Д о д а т о к
А.Родовідне дерево.
Б.Характеристика сім’ї.
В.Характеристика інших прошарків суспільства, груп, де знаходиться суб’єкт.
Г.Характеристика стосунків, що відзначаються залеж
Вікова діагностична шкала Е. Меймана
(1912)
Вік
(років)
Тести, що виявляють розвиток
Тести, що виявляють обдарованість
Тести, що виявляють вплив оточення
Вікова діагностична шкала Л. Термена і Г. Чайльдса
(1912)
Вік (років)
Тестові завдання
Уміння правильно назвати ключ, ніж і монету
Розглядання картини й перерахування на ній предметів та
Загальна характеристика
Соціальний педагог, скориставшись представленою методикою, може отримати первинну інформацію про спрямованість інтересів молодших школярів. Це, у свою чергу, дасть можливість об’єктивніше судити пр
Бланк запитань
Кожне запитання починається зі слів: „Чи подобається Вам ...”
1) вирішувати логічні завдання та завдання на кмітливість;
2) читати самостійно (слухати, коли тобі читають) казки, р
Обробка результатів
Питання складені відповідно до умовного розподілу здібностей дитини на сім сфер:
· математика й техніка (1-й стовпчик у листі відповідей);
· гуманітарна сфера (2-й стовпчик);
Обробка результатів
Підрахуйте кількість плюсів і мінусів по вертикалі (плюс і мінус взаємно скорочуються). Домінування там, де більше плюсів. При підведенні підсумків і особливо при формулюванні висновків слід зробит
Загальна характеристика
Ця методика створена автором на основі методики Хаана і Каффа. Вона відрізняється від методики вищеназваних авторів тим, що для обробки результатів було „викинуто” декілька запитань по кожному розд
Інструкція.
Перед вами 80 запитань, систематизованих по десяти відносно самостійним областям поведінки та діяльності дитини. Уважно вивчіть їх і дайте оцінку вашій дитині з кожного параметру, користуючись наст
Бланк запитань.
1. Схильна до логічних міркувань, здатна оперувати абстрактними поняттями.
2. Нестандартно мислить і часто пропонує несподівані, оригінальні рішення.
3. Вчиться новим знанням дуже
Бланк відповідей
Творче мислення в малюнках
Невербальний буклет А
На малюнку зображена пляма нерівної форми. Придумай і намалюй такий предмет або малюнок, частиною яких буде ця пляма.
Постарайся придумати свій власни
Вербальний буклет А
Завдання 1-3 „Запитання й здогадки”.
Перші три завдання будуть пов’язані з малюнком, який ти бачиш. Ці завдання дозволяють дізнатись, чи вмієш ти задавати питання й будувати здогадк
Інтерпретація
„Автопортрет”.
Тест „Автопортрет” широко використовується психологами в Сполучених Штатах. Наведемо значення тих елементів, які можуть бути у вашому малюнку.
· Голова. Малю
ДОДАТОК Г
ДІАГНОСТИКА ДІТЕЙ „ГРУПИ РИЗИКУ”
І. ЯКІСНІ МЕТОДИКИ ДІАГНОСТИКИ ДІТЕЙ „ГРУПИ РИЗИКУ”
1.1. Карта обстеження соціально-дезадаптованих неповнол
Загальні відомості про дитину.
2. Стан здоров’я:особливості фізичного розвитку, відповідність фізичного розвитку віку: зріст, вага, недоліки зору, слуху, порушення постави і т.ін..
3. Спрямовані
Опитувальник.
1. Оцініть, на скільки поширені наступні форми поведінки, що відхиляється від норми у тих групах дітей, з якими вам доводиться працювати за шестибальною шкалою:
0 – зовсім не зустрічаються
Опитувальник.
1. Які форми поведінки ви назвали б такими, що відхиляються від норми:
1.
Порушення правил поведінки в школі (зриви уроків, прогули,
Опитувальник.
1. Які форми поведінки ви назвали б такими, що відхиляються від норми:
1.
Порушення правил поведінки в школі (зриви уроків, прогули,
Запитання для дівчаток.
1. Я прагну в одязі слідувати найсучаснішій моді або навіть випереджати її.
2. Буває, що я відкладаю на завтра те, що повинна зробити сьогодні.
3. Якщо була б така можливість, то
Бланк відповідей
П.І.Б.______________________________________________
Стать ______________________Вік ____________________
Так
ні
Чоловічий варіант
1.
Шкала установки на соціально бажані відповіді.
2 (ні), 4 (ні), 6 (ні), 13 (ні), 21 (ні), 23 (ні), 30 (так), 32 (так), 33 (ні), 38 (ні), 47 (ні
Жіночий варіант
1.
Шкала установки на соціально бажані відповіді.
2 (ні), 4 (ні), 8 (ні), 13 (так), 21 (ні), 30 (так), 32 (так), 33 (ні), 38 (ні), 54 (ні), 79 (н
Таблиця округлених значень коефіцієнтів корекції
Чоловічий варіант
Жіночий варіант
„Сирі”
бали
за шкалою
№1
Коефіцієнти корекції
„Сирі”
бали
за шка
Таблиця норми
Чоловічий варіант
(п = 375)
Жіночий варіант (п = 374)
„Сирі” бали
Т-бал
„Сирі” бали
Т-бал
Опитувальник.
1. Довго пам’ятаєте образи, які вам нанесли.
2. Практично постійно з’ясовуєте з кимсь стосунки (або з однією і тією ж людиною, або з різними партнерами).
3. Вам дуже важко зробити
Опитувальник.
1. Зазвичай висловлюєте свої думки людям відверто, не особливо замислюючись над вибором слів і виразів.
2. Швидко починаєте злитися або впадати в гнів.
3. Можете вдарити кривдника
Методика діагностики батьківського відношення А. Варга, В. Столін
Тест-питальник батьківського відношення (ПБВ) являє собою психодіагностичний інструмент, орієнтований на вияв батьківського відношення до осіб, що звертаються за психологічною допомогою з питань ви
Ключі до Питальника
1. Прийняття – неприйняття: 3, 4, 8, 10, 12, 14, 15, 16, 18, 20, 24, 26, 27, 29, 37, 38, 39 ,40, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 52, 53, 55, 56, 60.
2. Образ соціальної бажаності пов
Методика діагностики соціально-психологічної адаптації К. Роджерса й Р. Даймонда
Питальник СПА
Відчуває незручність, коли вступає з ким-небудь у розмову.
Немає бажання розкриватися перед іншими.
У всьому любить суперечк
Гра „Рукавички”.
Мета: Гра сприяє налагодженню взаєморозуміння з партнером, розвитку вміння налагоджувати контакт з оточуючими.
Тренер робить заготовки: вирізає з поперу рукавички, кількість пар рукавичок
Міні-лекція „Як допомогти аутичній дитині”.
Оскільки „аутизм” – медичний діагноз, корекційна робота з дитиною повинна проводитись комплексно групою спеціалістів: лікарем, психологом, педагогами. Причому, головне завдання – не вилікувати діте
ЛІТЕРАТУРА
1. Актуальные проблемы социального воспитания. – Запорожье : УНИЦ АПН СССР, 1990. – 165 с.
2. Андреева Т. Н. Интернет и профилактика наркотических проблем / Т. Н. Андреева. – Казань, 1999.
Новости и инфо для студентов