Діагностична професіограма соціального педагога - раздел Философия, СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ДІАГНОСТИКА Науково-методичний посібник Для студентів вищих навчальних закладів Показники
Признаки Прояву Якостей
...
| Показники
| Признаки прояву якостей
|
| Яскраво проявляються
| Проявляються
| Слабо проявляються
| Не проявляються
|
| Ідейно- моральні якості та педагогіч-ний такт
| Має педагогічний такт і основні ідейно-моральні якості, протистоїть усьому аморальному
| Сам тактовний і вихований, але байдужий до аморальних вчинків і нетактовності колег
| Спостеріга-ються в поведінці факти невиховано-
сті й нетактовності
| Поводиться аморально
|
| Професій-ний обов’язок і відповідаль-ність
| Відрізняється високою відповідальні-стю і почуттям обов’язку
| Особисто йому властиво почуття обов’язку і відповідально-сті, але не піклуватися про розвиток цих якостей у інших
| Виконує доручені справи при адміністрати-вному спонуканні
| Безвідповідаль-ний в роботі, почуття обов’язку не розвинене
|
| Дидактичні здібності
| Досліджує і творчо володіє змістом предмета, забезпечує творчу активність учнів. Організовує творчий пошук колег
| Репродуктивно володіє змістом предмета і забезпечує достатній рівень знань учнів
| Слабо володіє змістом предмета і забезпечує лише середній рівень навчання учнів
| Не володіє змістом предмета і не забезпечує належного рівня навчання учнів
|
| Педагогічне мислення
| Вивчає особу і колектив школярів, аналізує і моделює виховуючі ситуації з урахуванням діагностики
| Вивчає особу і колектив школярів, але утруднюється у використанні даних діагностики і моделює тільки типові ситуації
| Діяльність організовує без урахування діагностики і аналізу виховуючих ситуацій
| Педагогічні рішення необґрунтовані і найчастіше помилкові
|
| Організа-торська діяльність
| Досліджує і творчо організовує виховну роботу в класі, школі. Охоче ділитися з іншими своєю творчістю.
| У організації виховної роботи використову-ються методичні рекомендації, кращий педагогічний досвід
| Виховну роботу з учнями організовувати не уміє і проводить формально
| Виховну роботу з учнями організовувати не уміє і проводить формально
|
| Педагогічне спілкування
| Організовує різноманітні форми спілкування, у тому числі неформальне спілкування з дітьми
| Обмежується рамками навчально-виховного процесу
| Спілкування і стосунки з дітьми ситуативні, залежать від настрою і обставин, що склалися
| Грубий в стосунках з дітьми
|
| Стиль діяльності
| Заохочує самостійність і активність учнів. Стиль роботи демократичний
| Напрям діяльності учнів визначає найчастіше сам. Стиль роботи більше авторитарний, частіше демократи-чний
| У життя колективу учнів не втручається. До багатьох питань підходить формально, не вимогливий. Стиль роботи ліберальний.
| У життя колективу не втручається. Від відповідальності самозвільняється.
|
| Перцептив-ні уміння
| Розуміє душевний стан дітей. Творчо, відповідно до ситуації володіє методами педагогічної дії
| Розуміє душевний стан дітей. Методами педагогічної дії володіє не завжди
| Не завжди розуміє дітей. У діяльності і спілкуванні з ними не вникає в суть ситуації, що склалася
| Дітей не розуміє
|
| Прикладні уміння
| Володіє комплексом прикладних умінь (малює, співає, танцює) і використовує їх в творчій роботі з дітьми
| Володіє окремими уміннями і керує роботою відповідного дитячого об’єднання
| Слабо володіє прикладними уміннями і утруднюється в організації творчої роботи з дітьми
| Не володіє прикладними уміннями
|
| Акторське і ораторське мистецтво
| Уміє впливати на школярів здатністю перевтілитися, постановкою голосу, мімікою, жестами, виразністю
| Недостатньо володіє засобами особистої дії
| Слабо володіє засобами особистої дії
| На учнів не впливає, своєю поведінкою не управляє
|
|
| мови. Управляємо своєю поведінкою (уміє викликати або подавити гнів, радість, захоплю-ватися)
|
|
|
|
Організація виховного процесу вимагає перекладу складних методик досліджень мовою практики. Соціальний педагог для вивчення вихованості школярів потрібні доступні програми з коротким описом типових показників і ознак, які не вимагають багато часу для їх освоєння. Крім того потрібні програми, котрі допомагали б.
Критеріальний підхід до аналізу виховного процесу характеризується:
По-перше, яке матеріально-технічне оснащення життєдіяльності дітей у виховному закладі, оскільки воно є умовою виховання. Тут критерієм виступають науково-технічні досягнення цивілізації, щоб забезпечити найкращі комфортні умови існування та діяльності людини. Основні критерії: гігієнічність, краса, зручність, порядок і доступність коштів для кожної дитини.
По-друге, письмові (комп’ютерні) документи, що фіксують хід налагодженої роботи, а також принципові позиції соціальних педагогів у організовуваній ними діяльності. Сюди відносяться в першу чергу програма виховання, план роботи на певний період, педагогічна картотека (педагогічний анамнез), що простежує характеристики індивідуального розвитку особистості дитини, а також діагностичне простежування тенденцій вихованості дітей. Критерієм оцінки цієї сторони процесу є інформаційність, достатня підстава для вибудовування методики і змісту роботи.
По-третє, зміст, тобто функції соціального педагога в педагогічному колективі. Директор – стратег виховання. Заступник директора з виховної роботи розробляє виховну тактику. Соціальний педагог, класний керівник простежують індивідуальне становлення особистості дитини. Чіткість у визначенні професійних функцій – основний критерій оцінки даної сторони роботи.
Вчетверте, різноманітна діяльність дітей, її зміст, методичне оснащення, міра залучення дітей до різноманітної діяльності для розвитку здібностей кожної дитини. Критерієм оцінки виступає якість результату діяльності та ціннісна орієнтація діяльності.
По-п’яте, соціально-психологічний клімат у виховному закладі, і окремих малих групах, в яких кожна дитина має безпосередній контакт з іншими. Критерієм оцінки психологічного клімату обирається самопочуття людини в шкільному колективі.
Особливу значущість має професійна майстерність соціального педагога: рівень його культури, освіти, педагогічне мислення, осмисленість виховної концепції, методична і технологічна підготовленість. Критерій оцінки майстерності соціального педагога багатопланове, але система принципів виховання, фокусує в собі професіоналізм, продуктивність реальної роботи з дітьми на підставі принципів виховання.
Головним у професійній діяльності соціального педагога є – ставлення до дитини. Критерієм оцінки стає гуманістична позиція соціального педагога.
Аналіз професійної роботи соціального педагога або аналіз продукту діяльності – вихованість дітей. Вихованість – міра відповідності запланованого результату, описаного в програмі виховання.
В оцінювані виховного результату є загальний критерій – привласнення світу як цінності та набуття особистісного сенсу в цінностях життя:
1) зовнішній вигляд вихованця: стан одягу, зачіска, пластика, міміка, пози, що несуть у собі відношення до навколишнього світу, зв’язок поверхового показника з внутрішнім світом дитини, припускаючи і можливі протиріччя встановленого зв’язку, дисгармонію внутрішнього і зовнішнього;
2) фізичне і психічне здоров’я дітей. Перш за все, вивчається шкільна документація. Соціальний педагог оцінює цю сторону розвитку дитини з емоційного стану і самопочуття, які відображаються в лексиці, пластиці, мовних інтонаціях, загальної активності дитини. Звичайно, загальна картина деталізується і вивіряється за допомогою фахівців, лікаря та психолога. До того ж фіксувати поведінку дітей слід протягом не одного дня, необхідно простежувати стан дітей протягом деякого часу;
3) характер діяльності, якісний результат діяльності дітей, що повідомляє про імовірні здібності. До уваги приймаються всі види діяльності. Їх предметний результат очевидний, доступний сприйняттю, майже завжди має матеріалізовану форму, тому легко піддається аналізу та оцінки;
4) поведінка дітей, ще більш точно свідчить про міру засвоєння культури суспільства. Для дитини, яка не навчилася володіти собою („панувати над натурою”), критерієм поведінки не може бути прийнятий за істотний, із-за надлишкової залежності від загального самопочуття властивої дитині;
5) взаємини дітей між собою, з дорослими, з навколишнім світом.
Суттєвим показником вихованості школяра, поза всяким сумнівом, виступають його ціннісні орієнтири, ціннісні переваги, наявність особистісних смислів по відношенню до найвищих цінностей життя. Ці переваги виявляються щодня.
6) ставлення вихованця до самого себе, міра осмислення свого „Я”, що служить підставою для виробленого постійно життєвого вибору відповідно до своїх уявлень про гідне людське життя.
Таким чином, характеристика організованого виховного процесу дозволяє сполучати двосторонні оцінки:
· ставлення соціального педагога до дітей, яке пов’язане зі ставленням дитини до самого себе;
· ціннісні переваги дитини обумовлюються професійним тонким дотиком до особистості соціального педагога;
· взаємини дітей складають основу психологічного клімату в групі;
· поведінка вихованців формується в діяльності, певним чином організованої;
· якісність діяльності дітей залежить від якісності функціонального виконання професійних обов’язків соціального педагога;
· зовнішній вигляд дітей впливає на предметний простір і, в той же час, залежить від матеріального та технічного облаштування виховного закладу.
При аналізі неодмінно слід враховувати соціальний вплив мікросередовища і загальний соціальний вплив макросередовища, тобто, простежувати тенденції розвитку дітей.
Конкретизувати цілі соціально-виховної роботи, визначити тактику і стратегію роботи, дозволяє підійти диференційовано до учнів з різними рівнями вихованості і забезпечити індивідуальний підхід до кожного школяра.
Всі ці вимоги можна здійснити тільки в тому випадку, якщо вихованість аналізується у взаємозв’язку з основними умовами і чинниками становлення особи школяра, а дані вивчення допомагають обґрунтувати вибір змісту і методів виховання. При цьому соціальний педагог повинен мати можливість співвіднести проміжний результат спочатку і передбачати віддалений результат своєї роботи.
Оскільки свідома саморегуляція поведінки і самоорганізація діяльності виявляються у школярів по-різному по відношенню до навчання і фізичної праці, до людей, суспільно-політичних подій, прояви вихованості аналізується з урахуванням спостережень широкого спектру відносин. Необхідність аналізу сильних і слабких сторін особистості, її здібності до самоаналізу й самовиховання спонукає до визначення якостей, що формуються.
Вельми важливе питання про те, які якості особи слід формувати на певному ступені розвитку. Для обґрунтування вибору соціально значущих якостей використовується конвент-аналіз – якісно-кількісний метод фіксації та аналізу змісту документів (офіційні і особисті, матеріали масової й міжособової комунікації, літератури, мистецтва та ін.).
При аналізі вихованості та оцінці ефективності виховання необхідно мати на увазі як кінцевий, так і проміжні результати. Для цього важливо, щоб в програмі та методиці вивчення вихованості школярів визначалися не тільки якості, але і ознаки, прикмети становлення і розвитку цих якостей, щоб методика дозволяла вивчати та головне, що здійснюється в діяльності й поведінці школярів, і в той же час давала можливість фіксувати зрушення в їх розвитку відповідно до цілей виховання.
Вимірювання і фіксація якісних характеристик вихованості вимагають створення своїх еталонів-шкал, з якими можна було б порівнювати об’єкт, що вивчається. При ранжируванні різних соціально-педагогічних явищ дуже часто тим або іншим рівням надаються визначені „ваги”, щоб потім проводити вимірювання, тому для вивчення вихованості треба використовувати диференційовані діагностичні програми, в яких комплекс виділених якостей відображає об’єктивну реальність.
Динаміку, ознаки прояву різних рівнів сформованих якостей розкривають співвідношення зовнішньої регуляції та саморегуляції, ступінь самостійності й спрямованість діяльності і поведінки школяра. Включаючи програму вивчення вихованості певні ознаки, соціальний педагог може активізувати суб’єктивні сили школяра, вчасно помітити перехід зовнішніх дій у внутрішні спонуки і стимулювати розвиток самостійності.
Залежно від повноти особистісних якостей суспільної спрямованості та етичної позиції, що проявляється, від співвідношення зовнішньої регуляції і внутрішньої саморегуляції можна визначити три рівні вихованості (високий, середній, низький) і невихованість.
Етична невихованість школяра проявляється в негативному досвіді поведінки, у нерозвиненості самоорганізації й саморегуляції.
Низький рівень вихованості характеризується слабким проявом позитивного, ще нестійкого досвіду поведінки, спостерігаються зриви, поведінка регулюється, в основному, вимогами старших та іншими зовнішніми стимулами, спонукачами; саморегуляція і самоорганізація ситуативні.
Для середнього рівня властиві стійка позитивна поведінка, наявність регуляції і саморегуляції, хоча активна суспільна позиція ще не виявляється.
Ознакою високого рівня вихованості є наявність стійкого і позитивного досвіду етичної поведінки, саморегуляції разом з прагненням до організації діяльності й поведінки інших осіб, прояв активної суспільної позиції.
Ознаки різних рівнів вихованості визначеного комплексу якостей зведені в діагностичну таблицю (див. табл.). У ній подані показники та ознаки (прикмети) різних рівнів вихованості, які виступають як умовні диференційні описи, конкретні „ключі” для розпізнавання.
Наприклад, високий рівень розвитку відповідального відношення до праці характеризує розуміння школярем спільної цінності праці, інтерес до занять по праці, сумлінне відношення до суспільно корисної й продуктивної праці, уміння спонукати до праці інших. Про середній рівень можна говорити, якщо школяр проявляє всі ознаки високого рівня, окрім одного: сам не організовує суспільно корисну працю і не спонукає до нього інших. Якщо школяр працює лише за наявності вимог і контролю з боку педагогів і товаришів, то це прояв низького рівня. Школярі з дуже низьким рівнем не люблять трудитися та ухиляються від праці навіть за наявності вимог і контролю.
Все темы данного раздела:
Історіографія соціально-педагогічної діагностики
Історія розвитку педагогічної діагностики налічує стільки ж років, скільки вся педагогічна діяльність. Будь-який педагог, що будував свою професійну діяльність планомірно і цілеспрямовано, завжди н
Предмет, сутність та функції соціально-педагогічної діагностики
Соціально-педагогічна діяльність, як і всяка інша професійна діяльність, має предмет, цілі, завдання, зміст, форми, методи і результати. Якщо соціально-педагогічна діагностика є скл
Структура й рівні соціально-педагогічної діагностики
У структурі діагностичного дослідження загальна теорія діагностики визначає три аспекти – семіотичний, технічний і логічний.
Семіотичний аспект припускає, що соціаль
Рівні соціально-педагогічної діагностики
Рівень діагностики
Методи дослідження
Описова функція педагогічного моделювання
Прогнозуюча функція пед-го моделювання
Діагностичні процедури та критерії соціально-педагогічної діяльності
Соціально-педагогічна діагностика завжди вимагає особливої уваги, особливої чуйності до дитини, обов’язкової його згоди і схильності.
Соціально-педагогічна діагностика пови
Вивчення рівнів вихованості учнів ІV – ІХ класів
Показники
Признаки прояву якостей
Яскраво проявляються
Проявляються
Слабо проявляються
Не прояв
Діагностична програма вивчення рівнів вихованості учнів Х – ХІ класів
Показники вихованості
Ознаки прояву різних рівнів вихованості
4 – високий
3 – середній
2 – низький
Критерії вихованості особистості школяра
У якості критерію вихованості особистості школяра розглядаються її активна громадянська позиція, що проявляється в ціннісних стосунках особистості до дійсності. З безлічі таких стосунків можна вичл
Критерії оцінки вихованості учнів
Якості життя
Вікові прояви якостей
I – IV класи
V – VIII класи
IX – XI класи
1. Гром
Якісні та кількісні методи соціально-педагогічної діагностики
Під психодіагностуючою діяльністю розуміється процес, в ході якого (із використанням діагностичного інструмента або без нього), додержуючись необхідних наукових критеріїв яко
Принципові відмінності між якісними й кількісними методами.
Ці відмінності полягає перш за все в особливому емпіричному куті зору при розгляді соціально-педагогічної дійсності. Якщо кількісні методи при соціально-педагогічних дослідженнях спрямовані на зага
Якісні діагностичні методи
Найбільше поширеним є спостереження як метод пізнання педагогічних явищ на основі їх безпосереднього сприйняття. Основна функція спостереження полягає у вибірковому доборі відомостей про процес, що
Кількісні діагностичні методи
Кількісні діагностичні методи містять у собі різноманітні види тестування і шкалування.
Тести – це невеликі стандартизовані завдання (питання і задачі), при допомозі яких про
Табулювання даних і обчислення частот
Перший крок в узагальненні соціальним педагогом отриманих у ході вимірів даних – це їхнє табулювання, тобто представлення у вигляді таблиці.
Розглянемо приклад: 50 школярів Х класу складал
Результати екзамену з історії України
Оцінка
Кількість студентів, отримавши цю оцінку
„відмінно”
„добре”
Результати екзамену з історії України
Оцінка
Абсолютна частота
Відносна частота
Відсотко-ва частота
Кумулятивна (накопичена) частота
Медіана – це серединне значення у варіаційному ряду результатів вимірів.
Тобто це значення, яке ділить упорядковані множини даних навпіл так, що одна половина значень виявляється більше медіани, а інша – менше.
Якщо дані містять непарне число різних значень, на
Вибір міри центральної тенденції
При виборі міри центральної тенденції необхідно враховувати таке:
· моду можна визначати для ряду вимірів, які здійснюються за допомогою шкали будь-якого типу;
· медіану можна виз
Кореляційна залежність
Кінцевою метою наукового аналізу, зазвичай, є знаходження зв’язків (залежностей) між змінними. Соціального педагога часто цікавить, як пов’язані між собою дві ознаки, які вивчаються, у цій групі ос
За рівнем статистичної значущості
Рівень статистичної значущості кореляційної значущості коефіцієнта кореляції
Оцінка сили кореляції
p £ 0,01
Висока
Методика діагностики сім’ї
Сім’я – мала соціальна група, заснована на шлюбі, кровній спорідненості або індивідуальних потребах людей в союзі один з одним. Її відрізняють єдина економічна основа, спільність по
Матричне структурування.
Цей метод передбачає складання матриці, стовпчики якої утворюють варіанти, що обговорюються, а рядки – їхні атрибути, умови, обмеження (що? де? коли? яким чином?..). Рішення з’являються при поєднан
Програма вивчення сім’ї учня
1. Структура сім’ї – склад (повна проста – батьки, діти; повна складна – батьки, діти, бабуся, дідусь, інші члени сім’ї).
2. Батьки – вік, освіта, професія, рід занять.
3. Житлові
Діагностика дитячих та молодіжних об’єднань
Світоглядний плюралізм, багатопартійність в суспільно-політичному житті відкривають простір для створення і організації роботи різноманітних дитячих та молодіжних громадських органі
І. ЯКІСНІ МЕТОДИКИ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ З УЧНЕМ
1.1. Методика „Що таке добре і що таке погано?”
Мета:за допомогою анкетування встановити етичні уявлення учнів (про чуйність, принциповість, чесність, справедливіст
Методика „Bіяло” [2].
Мета: проаналізувавши вислови дітей, визначити рівень знання ними норм і принципів моралі.
Хід виконання. Учні IV-V класів відповідають на запитання, які пропонуються
Методика „Розклади картинки” [2].
Мета: з’ясувати, чи усвідомлюють діти етичну сторону взаємин у наочній діяльності.
Хід виконання. Кожній дитині дається набір картинок, на яких зображені різні вчинки дітей.
Методика „Справедливість” [2].
Мета: з’ясувати правильність розуміння учнями категорії „справедливість”.
Хід виконання.
Варіант 1. „Чашка” (для молодших школярів).
Методика „Математика та ввічливість” [3].
Мета: перевірити, як розуміють вихованці слова „ввічливість” та „чуйність”.
Хід виконання. Дітям пропонується для вирішення наступне завдання: „У таборі було 20 хлопчиків і 2
Методика „Що ми цінуємо в людях?” [2].
Мета: вивчити ціннісні орієнтації й етичні ідеали учнів.
Хід виконання. Найбільш сприятливий час для проведення роботи – класна година. Тематика її може бути різноманітною.
Методика „Закінчи речення” [2].
Мета: виявити ставлення до етичних норм, що визначають деякі етичні якості (самокритичність, колективізм, самостійність, справедливість, принциповість, чесність).
Хід виконання.
Методика „Давайте обговоримо” [2].
Мета: виявити думки та ставлення старшокласників до моральних проблем, що реально існують у класі.
Хід виконання.
I варіант. Для обговорення бе
Методика „Робота на конвеєрі” [2].
Мета: виявити у школярів особливості етичного ставлення до інших людей (стосунки взаємодопомоги, товариства).
Хід експерименту. Учням дається будь-яке завдання (наприклад, пі
Методика „Емоційна спрямованість” [2].
Мета: встановити емоційну спрямованість учнів старших класів.
Порядок проведення. Соціальний педагог зачитує учням наступну інструкцію: „У даній анкеті немає „поганих” і „хор
Методика „Музичний образ” [2].
Мета: виявити вміння учнів висловлювати відчуття, що виникають при сприйнятті музики.
Хід роботи. Учні прослуховують мелодію, запропоновану їм соціальним педагогом. Потім соц
Методика „Характеристика” [2].
Мета: дати якісну та кількісну оцінку етичній поведінці учнів, проявів у ній суспільної активності, товариства, самокритичності, відповідальності.
Хід виконання: соціальний п
Методика „Самооцінка скромності” [2].
Мета: самоаналіз скромності учня.
Хід виконання. Школярам надається анкета ознак прояву скромності. Читаючи анкету пункт за пунктом, учні повинні оцінювати ступінь вираженост
Методика „Самооцінка колективізму” [2].
Мета: самоаналіз колективізму школяра.
Хід виконання. Школярам надається анкета ознак прояву колективізму. Читаючи анкету пункт за пунктом, учні повинні оцінити ступінь вираж
Методика „Ти громадянином бути зобов’язаний”.
Мета: виявити уявлення учнів про якості людини, що характеризують її ідейно-політичну сферу.
Хід експерименту. Учням пропонується список слів:
Ознаки відсутності працьовитості.
1. Відсутність інтересу до трудової діяльності в школі та вдома при одночасному прагненні до розваг.
2. Небажання долати труднощі в дорученій справі.
3. Небажання організовувати с
Методика „Трудовий досвід” [2].
Мета: виявити ступінь володіння учнями деякими внутрішніми засобами діяльності.
Хід виконання. Вчитель праці на кожному уроці за п’ятибальною системою оцінює наявність трудов
Приклади прислів’їв.
1. Бідність – не порок.
2. Гусак свині не товариш.
3. Час – гроші.
4. Усякий цвіркун знає свою жердину.
5. Говорити правду – втрачати дружбу.
6. Горбато
Визначення ступеня емоційної єдності в класі. Методика „Естафета” [2].
Мета: виявити наявність або відсутність у класі дієвої групової емоційної ідентифікації (ДГЕІ).
Хід виконання. Клас ділиться на 4 команди (по 7-9 осіб), між якими проводиться
Методика „Коло” [2].
Мета: визначення емпіричного показника дієвої групової емоційної ідентифікації (ДГЕІ).
Хід виконання. Кожному учневі дається олівець
Методика „Референтометрія” [2].
Мета: виявлення референтної групи школяра в класі.
Хід виконання. Соціальний педагог повинен скласти план індивідуальної бесіди зі школярем, основний зміст якої полягає в нас
Методика вивчення згуртованості групи „Що важливіше?” [2].
Мета: визначення ціннісно-орієнтаційної єдності класу.
Хід виконання. Учням пропонується анкета, кожні п’ять якостей якої характеризують ставлення до навчання (1, 6, 16, 18,
Методика „Скільки голів, стільки розумів?” [2].
Мета: визначити рівень ціннісно-орієнтаційної єдності класу.
Хід виконання. Старшокласникам дається наступна інструкція:
„Вам зараз будуть запропоновані відомі присл
Методика вивчення еталонності класного колективу „Ідеальний клас” [2].
Мета: виявлення еталонності класного колективу в сприйнятті окремих школярів.
Хід виконання. Соціальний педагог повинен підібрати приблизно 30 позитивних якостей, що характер
Варіант 1.
Хід виконання. Учням пропонується за семибальною шкалою оцінок (від „абсолютно задоволений, повністю згоден” – 7 балів, до „абсолютно не задоволений, абсолютно не згоден” – 1 бал) відповісти
III серія
1. У нашому класі прийнято допомагати один одному без нагадувань.
2. У нашому класі допомога надається тільки своїм друзям.
3. У нашому класі допомагають тільки тоді, коли про це
Методика вивчення структури міжособистісних стосунків в учнівському колективі „Соціометрія” [2].
Мета: виявлення міжособистісних стосунків у класі.
Хід виконання. Експеримент може протікати в двох формах: шляхом вибору товариша по парті і „вибору в дії”. У першому випадк
Матриця вибору
№
Хто обирає
Кого вибирають
Методика „Вибір у дії” [2].
Мета: вивчення міжособистісних стосунків у класному колективі.
Хід виконання. Дослідження починається зі вступної бесіди соціального
Методика „Відмітка другу” [2].
Хід виконання. Перед початком експерименту учням доцільно розповісти про значення дослідження, пообіцяти повідомити кожному остаточні висновки, залишивши при цьому в строгій таємниці особист
Матриця оцінок стосунків учнів
№
Прізвища учнів
Антон
Методика вивчення положення школяра в системі міжособистісних стосунків „До кого ти звернешся?” [2].
Мета: визначення положення школяра в системі міжособистісних стосунків залежно від виду спілкування.
Хід виконання. Для визначення к
Методика „Вибір однокласників” [2].
Мета: з’ясування мотивів вибору в системі міжособистісних стосунків.
Хід виконання. Кожному учневі пропонується оцінити всіх своїх товаришів за такими якостями: щирий, добрий
ДІАГНОСТИКА СІМ’Ї
І. ЯКІСНІ МЕТОДИКИ ДІАГНОСТИКИ БАТЬКІВ [1]:
1.1. Психодіагностика мотиваційних і особистісних особливостей дорослої людини. Методика „Підставної самооцінки
Інструкція.
Пропонуємо Вам відповісти на такі запитання:
1. Ваша сім’я багатодітна, у ній виховується:
· 3 дітей;
· 4 дітей;
· більше 5 дітей_________________________
Опитувальник.
1. Мені часом не вистачає витримки.
2. Якщо мої бажання заважають мені, то я вмію їх стримувати.
3. Батьки як більш зрілі люди повинні влаштувати сімейне життя своїх дітей.
Ключ до тесту К. Томаса
№
Супер-ництво
Спів-праця
Компро-міс
Уникан-ня
Присто-сування
Методика „Наша дитина” [2].
Мета: визначити рівень етичної поведінки учня в уявленні його батьків (дисциплінованість, чуйність, працьовитість, скромність, принциповість, самокритичність, відповідал
Інструкція до тесту
Дитині дають простий олівець середньої м’якості й стандартний чистий аркуш паперу формату А4. Використання будь-яких додаткових інструментів виключається.
Інструкція:
Інтерпретація результатів тесту
Отримане зображення, як правило, відображає ставлення дитини до членів її сім’ї, те, якими вона їх бачить, і яку роль у сімейній конфігурації відводить кожному.
1. Оцінка загальної
Визначення найпривабливішого персонажу
Його можна виявити за наступними ознаками:
· він зображається першим і поміщається на передньому плані;
· він вищий і більший за решту персонажів;
· виконаний з більшою л
Дитина про себе
Якщо дитина більше за всіх виділяє на малюнку свою фігуру, малює себе ретельніше, детально, яскраво, так що впадає в очі, а решта фігур складає просто фон, то тим самим вона виражає важливіс
Додаткові персонажі
Малюючи сім’ю, дитина може додати людей, що не належать до сімейного кола, або тварин. Така поведінка трактується як спроба заповнити порожнечі, відшкодувати брак близьких, теплих стосунків,
Батьківська пара
Зазвичай батьки зображаються разом: батько вище й більшим поміщається ліворуч, мати нижче праворуч, за ними слідують інші фігури в порядку значущості. Як уже відмічено, слід враховувати, що
Ідентифікація
У малюнку сім’ї має місце й такий показовий чинник, як ідентифікація. Дитина легко ототожнює себе з тим або іншим персонажем свого малюнку. Вона може ототожнювати себе з батьком або матір’ю.
Відмова від зображення того або іншого члена сім’ї.
Якщо дитина малює себе на відстані від решти членів сім’ї, то, ймовірно, вона переживає почуття самотності та ізольованості.
Якщо ж дитина взагалі відсутня на малюнку, то мов
Опитувальникпотреби спілкування .
Тестовий матеріал.
1. Мені приносить задоволення брати участь у різного роду торжествах.
2. Я можу подавити свої бажання, якщо вони суперечать бажанням моїх товаришів.
3.
РАБ може здійснюватися в кількох методичних варіантах.
РАБ-1. Аналіз літературних джерел різного типу:
а) документальні;
б) художні твори.
РАБ-2. „Подробиці моєї біографії” з метою виявлення:
Опитувальник.
1. Чи зловживає хтось у Вашій сім’ї владою?
2. Чи є в сім’ї суворі правила, які мають примусовий характер?
3. Чи має кожний із членів сім’ї рівні права та можливості?
4.
Алгоритм вивчення сім’ї [7].
1. Склад сім’ї, структура:повна, неповна, з однією дитиною, багатодітна, розведені і т.ін.
2. Житлово-побутові умови.
3. Матеріальна забезпеченість.
Соціальний паспорт сім’ї [7].
До карти вносяться наступні дані.
1. Адреса (населений пункт, вулиця, будинок, телефон).
2. П.І.Б. чоловіка, дата народження.
3. П.І.Б. дружини, дата нар
Карта обстеження сімей, які мають неповнолітніх дітей [7].
1. Склад сім’ї: мати, батько, бабуся, дідусь (5), тільки мати і батько (4), мати і вітчим, або мачуха і батько (3), одна мати або один батько (2), немає батьків (1).
2. Кількість
Анкета для подружжя „Який Ваш шлюб?” [10].
Інструкція. На запитання можна відповідати: „так”, „іноді”, „ні”. На аркуші паперу напишіть у стовпчик 9 чисел. Відповідаючи на запитання, нараховуйте собі відповідні очки.
Інтерпретація результатів.
Для чоловіка:
69 і більше. Ви не дуже щасливі в сімейному житті. Причина – ваша власна поведінка. Постарайтесь приділяти дружині більше уваги. Бути уважним до дружини це о
Додаткові ознаки високого творчого потенціалу особистості дитини.
1. Бажання привнести у виконувану роботу елемент новизни.
2. Прагнення освоїти незнайому справу.
3. Проявляє завзятість у досягненні мети, не дивлячись на невдачі.
4. Спо
Методика „Радощі та засмучення”.
Методика допомагає виявити місце пізнавальної діяльності в системі ціннісних орієнтацій дошкільників.
Після організованого пізнавального заняття з формування елементарних математичних уявл
Інструкція
Вам пропонується оцінити рівень сформованості дев’яти характеристик, які зазвичай спостерігаються в обдарованих дітей.
Уважно вивчіть їх і дайте оцінку вашій дитині по кожному параметру, к
Обробка результатів
Відмітки внесіть до таблиці. Природно, що результат буде об’єктивніший, якщо ці відмітки, незалежно одна від одної, поставлять і інші дорослі, які знають дитину.
С. Вищі процеси
VII. Осмислення:
1) просте, тобто правильне складання окремих малюнків зі смислом або без смислу (наочних недоцільностей);
2) комбінуюче, тобто серія картин, пов’язаних одн
Д о д а т о к
А.Родовідне дерево.
Б.Характеристика сім’ї.
В.Характеристика інших прошарків суспільства, груп, де знаходиться суб’єкт.
Г.Характеристика стосунків, що відзначаються залеж
Вікова діагностична шкала Е. Меймана
(1912)
Вік
(років)
Тести, що виявляють розвиток
Тести, що виявляють обдарованість
Тести, що виявляють вплив оточення
Вікова діагностична шкала Л. Термена і Г. Чайльдса
(1912)
Вік (років)
Тестові завдання
Уміння правильно назвати ключ, ніж і монету
Розглядання картини й перерахування на ній предметів та
Загальна характеристика
Соціальний педагог, скориставшись представленою методикою, може отримати первинну інформацію про спрямованість інтересів молодших школярів. Це, у свою чергу, дасть можливість об’єктивніше судити пр
Бланк запитань
Кожне запитання починається зі слів: „Чи подобається Вам ...”
1) вирішувати логічні завдання та завдання на кмітливість;
2) читати самостійно (слухати, коли тобі читають) казки, р
Обробка результатів
Питання складені відповідно до умовного розподілу здібностей дитини на сім сфер:
· математика й техніка (1-й стовпчик у листі відповідей);
· гуманітарна сфера (2-й стовпчик);
Обробка результатів
Підрахуйте кількість плюсів і мінусів по вертикалі (плюс і мінус взаємно скорочуються). Домінування там, де більше плюсів. При підведенні підсумків і особливо при формулюванні висновків слід зробит
Загальна характеристика
Ця методика створена автором на основі методики Хаана і Каффа. Вона відрізняється від методики вищеназваних авторів тим, що для обробки результатів було „викинуто” декілька запитань по кожному розд
Інструкція.
Перед вами 80 запитань, систематизованих по десяти відносно самостійним областям поведінки та діяльності дитини. Уважно вивчіть їх і дайте оцінку вашій дитині з кожного параметру, користуючись наст
Бланк запитань.
1. Схильна до логічних міркувань, здатна оперувати абстрактними поняттями.
2. Нестандартно мислить і часто пропонує несподівані, оригінальні рішення.
3. Вчиться новим знанням дуже
Бланк відповідей
Творче мислення в малюнках
Невербальний буклет А
На малюнку зображена пляма нерівної форми. Придумай і намалюй такий предмет або малюнок, частиною яких буде ця пляма.
Постарайся придумати свій власни
Вербальний буклет А
Завдання 1-3 „Запитання й здогадки”.
Перші три завдання будуть пов’язані з малюнком, який ти бачиш. Ці завдання дозволяють дізнатись, чи вмієш ти задавати питання й будувати здогадк
Інтерпретація
„Автопортрет”.
Тест „Автопортрет” широко використовується психологами в Сполучених Штатах. Наведемо значення тих елементів, які можуть бути у вашому малюнку.
· Голова. Малю
ДОДАТОК Г
ДІАГНОСТИКА ДІТЕЙ „ГРУПИ РИЗИКУ”
І. ЯКІСНІ МЕТОДИКИ ДІАГНОСТИКИ ДІТЕЙ „ГРУПИ РИЗИКУ”
1.1. Карта обстеження соціально-дезадаптованих неповнол
Загальні відомості про дитину.
2. Стан здоров’я:особливості фізичного розвитку, відповідність фізичного розвитку віку: зріст, вага, недоліки зору, слуху, порушення постави і т.ін..
3. Спрямовані
Опитувальник.
1. Оцініть, на скільки поширені наступні форми поведінки, що відхиляється від норми у тих групах дітей, з якими вам доводиться працювати за шестибальною шкалою:
0 – зовсім не зустрічаються
Опитувальник.
1. Які форми поведінки ви назвали б такими, що відхиляються від норми:
1.
Порушення правил поведінки в школі (зриви уроків, прогули,
Опитувальник.
1. Які форми поведінки ви назвали б такими, що відхиляються від норми:
1.
Порушення правил поведінки в школі (зриви уроків, прогули,
Запитання для дівчаток.
1. Я прагну в одязі слідувати найсучаснішій моді або навіть випереджати її.
2. Буває, що я відкладаю на завтра те, що повинна зробити сьогодні.
3. Якщо була б така можливість, то
Бланк відповідей
П.І.Б.______________________________________________
Стать ______________________Вік ____________________
Так
ні
Чоловічий варіант
1.
Шкала установки на соціально бажані відповіді.
2 (ні), 4 (ні), 6 (ні), 13 (ні), 21 (ні), 23 (ні), 30 (так), 32 (так), 33 (ні), 38 (ні), 47 (ні
Жіночий варіант
1.
Шкала установки на соціально бажані відповіді.
2 (ні), 4 (ні), 8 (ні), 13 (так), 21 (ні), 30 (так), 32 (так), 33 (ні), 38 (ні), 54 (ні), 79 (н
Таблиця округлених значень коефіцієнтів корекції
Чоловічий варіант
Жіночий варіант
„Сирі”
бали
за шкалою
№1
Коефіцієнти корекції
„Сирі”
бали
за шка
Таблиця норми
Чоловічий варіант
(п = 375)
Жіночий варіант (п = 374)
„Сирі” бали
Т-бал
„Сирі” бали
Т-бал
Опитувальник.
1. Довго пам’ятаєте образи, які вам нанесли.
2. Практично постійно з’ясовуєте з кимсь стосунки (або з однією і тією ж людиною, або з різними партнерами).
3. Вам дуже важко зробити
Опитувальник.
1. Зазвичай висловлюєте свої думки людям відверто, не особливо замислюючись над вибором слів і виразів.
2. Швидко починаєте злитися або впадати в гнів.
3. Можете вдарити кривдника
Методика діагностики батьківського відношення А. Варга, В. Столін
Тест-питальник батьківського відношення (ПБВ) являє собою психодіагностичний інструмент, орієнтований на вияв батьківського відношення до осіб, що звертаються за психологічною допомогою з питань ви
Ключі до Питальника
1. Прийняття – неприйняття: 3, 4, 8, 10, 12, 14, 15, 16, 18, 20, 24, 26, 27, 29, 37, 38, 39 ,40, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 52, 53, 55, 56, 60.
2. Образ соціальної бажаності пов
Методика діагностики соціально-психологічної адаптації К. Роджерса й Р. Даймонда
Питальник СПА
Відчуває незручність, коли вступає з ким-небудь у розмову.
Немає бажання розкриватися перед іншими.
У всьому любить суперечк
Гра „Рукавички”.
Мета: Гра сприяє налагодженню взаєморозуміння з партнером, розвитку вміння налагоджувати контакт з оточуючими.
Тренер робить заготовки: вирізає з поперу рукавички, кількість пар рукавичок
Міні-лекція „Як допомогти аутичній дитині”.
Оскільки „аутизм” – медичний діагноз, корекційна робота з дитиною повинна проводитись комплексно групою спеціалістів: лікарем, психологом, педагогами. Причому, головне завдання – не вилікувати діте
ЛІТЕРАТУРА
1. Актуальные проблемы социального воспитания. – Запорожье : УНИЦ АПН СССР, 1990. – 165 с.
2. Андреева Т. Н. Интернет и профилактика наркотических проблем / Т. Н. Андреева. – Казань, 1999.
Новости и инфо для студентов