ДОДАТОК Г - раздел Философия, СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ДІАГНОСТИКА Науково-методичний посібник Для студентів вищих навчальних закладів Діагностика Дітей „Групи Ризику”
І. Якісні ...
ДІАГНОСТИКА ДІТЕЙ „ГРУПИ РИЗИКУ”
І. ЯКІСНІ МЕТОДИКИ ДІАГНОСТИКИ
ДІТЕЙ „ГРУПИ РИЗИКУ”
1.1. Карта обстеження соціально-дезадаптованих неповнолітніх [6].
Загальні характеристики умов виховання.
1. ПІБ_____________________________________________
2. Рік народження __________________________________
3. Здоров’я:
· хороше (5);
· задовільне (4);
· слабке (3);
· патологія (2);
· хронічні хвороби (1).
4. Характер зайнятості:
· навчання в загальноосвітній школі,
· навчання в ПТУ,
· навчання в недержавних навчальних закладах, коледжах, гімназіях;
· робота у державній установі, підприємстві,
· робота у сфері обслуговування,
· робота в приватних установах,
· інше____________________________________________
5. Поведінка в школі або іншому закладі:
· зразкова (5),
· хороша (4),
· задовільна (3),
· незадовільна (2),
· перебуває на обліку в міліції (1).
6. Громадська активність:
· організатор колективних справ (5),
· активний учасник колективних справ (4),
· пасивний учасник колективних справ (3),
· не бере участі у громадському житті (2),
· бойкотує, дезорганізовує колективні заходи (1).
7. Ставлення до навчання:
· зацікавлене (5),
· вибірково-зацікавлене (4),
· байдуже (3),
· негативне (2),
· вкрай негативне (1).
8. Склад сім’ї:
· мати, батько, бабуся, дідусь (5),
· тільки мати і батько (4),
· мати і вітчим, мачуха і батько (3),
· одна мати, один батько (2),
· немає батьків – бабуся, дідусь, інші родичі (1).
9. Кількість дітей у сім’ї:____________________________
10. Освіта батьків:
· вища (5),
· незавершена вища (4),
· середня спеціальна (3),
· загальна середня (2),
· неповна середня (1).
11. Характеристика стосунків у сім’ї:
· сім’я веде здоровий спосіб життя (5),
· один з батьків схильний до випивки, скандалів (4),
· у батьків епізодичні запої, сімейні скандали (3),
· часті запої, бешкети, аморальна поведінка батьків (2),
· повсякденні прояви аморальності, алкоголізм батьків (10).
12. Ступінь вираження асоціальних, користолюбних поглядів, переконань у сім’ї:
· сім’я характеризується розумним поєднанням духовних і матеріальних потреб (5),
· духовні потреби недооцінюються (4),
· для сім’ї характерна духовна, ідейна індиферентність (3),
· переважають користолюбні настрої (2),
· у сім’ї допускаються будь-які засоби досягнення корисливих цілей (1).
13. Характер емоційних стосунків у сім’ї:
· атмосфера дружби, взаєморозуміння і підтримка (5),
· стосунки рівні, але без емоційної близькості (4),
· епізодично виникаючі конфлікти, відчуження, холодність (3),
· емоційно-холодні, відчужені стосунки (2),
· напружено-конфліктні стосунки (1).
14. Характеристика дружнього позашкільного спілкування з однолітками:
· на основі спільних корисних інтересів, сумісних занять в секціях, захоплень спортом, колекціонування, ін. (5),
· дозвіллєві групи з сумісними формами відпочинку йі спілкування (4),
· спілкування на основі порожнього проведення часу (3),
· асоціальні групи: випивки, лихослів’я, бійки, дрібне хуліганство (2),
· криміногенні групи, що перебувають на обліку в міліції за різні правопорушення: дрібні крадіжки, угони, бродяжництва, ін.(1).
1.2. Показники соціального розвитку підлітка [6].
1. ПІБ____________________________________________
2. Рік народження _________________________________
3. Наявність позитивно орієнтованих життєвих планів і професійних намірів:
· професійні наміри та плани відсутні через негативізм і цинічне ставлення до праці (1),
· плани та наміри відсутні з легковажності та бездумності (2),
· наміри та плани невизначені, іноді нереальні (3),
· плани та професійні наміри в основному визначилися, але немає активної підготовки до майбутньої професії (4),
· професійні плани та наміри виражені чітко, здійснюється ознайомлення з майбутньою професією, підготовка до неї (5).
4. Ступінь свідомості та дисциплінованості по відношенню до навчальної діяльності:
· ставлення негативне, до уроків не готується, пропускає заняття (1),
· до уроків готується нерегулярно під контролем дорослих (2),
· ставлення добросовісне, але без захоплення, не заради знань, а заради оцінок (3),
· ставлення свідоме, добросовісне, інтерес виявляється вибірково, не до всіх предметів (4),
· ставлення захоплене, свідоме, добросовісне (5).
5. Рівень розвитку корисних інтересів, знань, навичок, умінь (спортивні, трудові, технічні, художні і т.ін.):
· індиферентність інтересів, перевага порожнього проведення часу (1),
· інтереси поверхневі, нестійкі, розважального характеру (2),
· інтереси та корисні заняття не отримали самостійного поглибленого розвитку, формуються більше під впливом інших (3),
· інтереси глибокі, різносторонні, але не закріплені в корисних знаннях, навичках, уміннях (4),
· глибокі інтереси, що виражаються в самостійній роботі по закріпленню корисних знань, навичок, умінь (5).
6. Ставлення до педагогічних дій:
· різка, груба форма неприйняття будь-яких педагогічних дій, зауважень, осуду (1),
· неприйняття педагогічних дій у формі пасивного опору, ігнорування, упертості (2),
· вибіркове ставлення до педагогічних дій залежно від характеру взаємин із вчителями (3),
· до зауважень вчителів схильний прислухатися, покарання та заохочення сприймає правильно (4),
· чуйно реагує на зауваження вчителів, хворобливо переживає осуд, прагне не повторювати засуджуваних дій, вчинків (5).
7. Колективістські прояви, здатність зважати на колективні інтереси, норми колективного життя:
· бравує своїм негативним ставленням до норм колективного життя, до громадської думки в класі (1),
· до суспільного засудження ставиться байдуже (2),
· зовні конформна поведінка, але не живе інтересами колективу (3),
· з більшою частиною класу зберігає товариські стосунки, дорожить громадською думкою (4),
· розвинене відчуття справедливості, товариства, взаємовиручки і взаємодопомоги (5).
8. Здатність критично з позиції норм моралі та права оцінювати вчинки оточуючих друзів, однолітків, однокласників:
· відкрите неприйняття норм моралі, прав, схвальне ставлення до цинічних антигромадських вчинків (1),
· більшою мірою орієнтується на антигромадські норми й цінності та відповідно до них оцінює вчинки оточуючих (2),
· байдуже ставлення до порушень норм суспільної моралі, прав, „нейтральність” ціннісно-нормативних уявлень (3),
· здатний розрізняти „погані” та „хороші” вчинки й поведінку, засуджувати й схвалювати їх (4),
· активне неприйняття антигромадських проявів, прагнення боротися з ними (5).
9. Самокритичність, наявність навичок самоаналізу:
· навичок самоаналізу та самокритичності не має і не прагне їх розвивати (1),
· самоаналіз може іноді виникнути під впливом засудження оточуючих (2),
· самоаналіз відсутній або слабо виражене критичне ставлення до себе, самоаналіз і самокритичність проявляються, але не завжди виражаються в активних зусиллях з самовиховання (4),
· самоаналіз і самокритичність є основою програми самовиховання та самовдосконалення (5).
10.Ставлення до оточуючих:
· прояв жорстокості по відношенню до товаришів, молодших, слабших, тварин (1),
· здатність здійснювати жорстокі вчинки „за компанію”, під впливом інших (2),
· байдужість, неуважність у стосунках з однокласниками, товаришами (3),
· співпереживання по відношенню до близьких, рідних (4),
· високо розвинена дієва емпатія, що виражається в здібності співпереживати не тільки близьким, але й оточуючим у чужому болі, радості, прагненні допомогти (5).
11.Вольові якості. Неприйнятність до поганого впливу. Здатність самостійно ухвалювати рішення та долати труднощі при їх досягненні:
· використання сильних вольових якостей у антигромадських цілях (1),
· сліпе підпорядкування чужому негативному впливу, імпульсна, слабка вольова регуляція поведінки (2),
· прагнення піти від ситуацій, що вимагають вольової дії, подолання труднощів, ухвалення рішень, опору середовищу і т.ін. (3),
· добре виражена вольова саморегуляція, що дозволяє протистояти чужому впливу, долати труднощі зовнішнього й внутрішнього характеру (4),
· сильні вольові завдатки, що проявляються не тільки на рівні саморегуляції власної поведінки, але й в колективі, у здатності направляти колективні суспільно корисні дії (5).
12.Зовнішня культура поведінки:
· неохайність, занедбаність одягу, відсутність культурних навичок суспільної поведінки (1),
· позбавлений смаку, бравада псевдомодним одягом, зачіскою, вульгарність манер (2),
· байдужість до зовнішності, відсутність естетичного початку стосовно свого зовнішнього вигляду, до манери поведінки (3),
· акуратний, підтягнутий зовнішній вигляд, висока культура поведінки (4),
· естетична вихованість, розвинене відчуття смаку, що виявляється в одязі, поведінці, манері триматися (5).
13.Ставлення до алкоголю:
· зловживання алкоголем або регулярне вживання наркотиків, токсичних речовин (1),
· епізодичне вживання алкоголю або токсичних речовин (2),
· нейтральне, терпиме ставлення до алкоголю, нерозуміння шкоди, яку приносить алкоголь, токсичні речовини (3),
· усвідомлена відмова від вживання спиртного, пов’язана з розумінням соціальної небезпеки і шкоди алкоголю (4),
· активна позиція в боротьбі з алкоголізацією та наркоманією (5).
14.Ставлення до куріння:
· звичка до куріння (1),
· епізодичне куріння (2),
· утримується від куріння завдяки заборонам батьків, вчителів (3),
· усвідомлена, самостійна відмова від куріння (4),
· активне неприйняття куріння, що закріпилося, як відносно себе, так і до своїх товаришів (друзів) (5).
15. Ставлення до лихослів’я:
· лихослів’я, вживання нецензурних виразів у громадських місцях, у присутності дівчат, жінок, дорослих (1),
· епізодичне лихослів’я („випадково”) (2),
· уникнення нецензурних виразів (3),
· активне неприйняття лихослів’я (4),
· висока культура мови, багатий лінгвістичний запас (5).
Інструкція
„Показники соціального розвитку підлітка” заповнюється на основі спостереження, вивчення навчальної, громадської, трудової діяльності підлітка, характеру його взаємин з однокласниками, друзями, вчителями, батьками, а також у результаті бесід і збору незалежних характеристик, які діють на підлітка, умови його сімейного виховання та позашкільного середовища, спілкування оточуючих.
1.3. Карта особистості (може бути використана при діагностиці схильності дітей та підлітків до поведінки, що відхиляється) [6].
1. Стан здоров’я та розвитку учня (заповнюється шкільним лікарем або з його слів).
1.1. Загальна оцінка здоров’я учня (за даними медичної карти).
1.2. Ознаки підвищеної нервозності (відсутні; підвищена стомлюваність, знижена працездатність, пригнічений настрій, підвищена збудливість, спалахи гніву, агресивність по відношенню до вчителів, від контактів, загальних справ, схильність до руйнівних дій, садизм, інші ознаки).
1.3. Патологічні потяги: палить (не палить, палить епізодично, систематично); вживає спиртні напої (не вживає, вживає епізодично, систематично); вживає токсико-наркотичні речовини (не вживає, вживав одноразово, епізодично, систематично).
1.4. Перебувають на диспансерному обліку, з приводу чого.
2. Психологічна атмосфера в сім’ї.
2.1. Дані про батьків (батько, мати, особи, які їх замінюють): освіта; професія, місце роботи.
2.2. Інші члени сім’ї.
2.3. Тип сім’ї: благополучна (батьки морально стійкі, володіють культурою виховання, емоційна атмосфера в сім’ї позитивна); неблагополучна, зокрема: педагогічно некомпетентна (батьки не володіють культурою виховання: відсутня єдність вимог, дитина бездоглядна, з нею жорстоко поводяться, систематично карають, погано обізнані про її інтереси, поведінку поза школою); етично неблагополучна (батьки ведуть аморальний спосіб життя, пиячуть, дармоїдствують, мають судимість, вихованням дітей не займаються); конфліктна (у сім’ї неблагополучна емоційна атмосфера, між батьками постійні конфлікти, батьки підвищено дратівливі, жорстокі, нетерпимі).
2.4. Характер взаємин батьків з дитиною: сімейний диктат (систематичне придушення ініціативи та відчуття власної гідності дитини); надмірна опіка (задоволення всіх потреб дитини, огорожа від труднощів, турбот, зусиль); потурання (ухилення від активної участі у вихованні дитини, пасивність, визнання повної автономії дитини); співпраця (стосунки взаємної пошани, спільне переживання радощів, горя і тому подібне).
2.5. Організація режиму праці та відпочинку: які обов’язки виконує в сім’ї; чи дотримує режим дня; хто і в якій мірі допомагає і контролює виконання домашнього завдання; як організовано спілкування учня в сім’ї під час дозвілля, літнього відпочинку, відпустки батьків.
3. Особливості навчальної діяльності.
3.1. Успішність учня.
3.2. Ставлення до навчання: позитивне, нейтральне, байдуже, негативне.
3.3. Інтелектуальні можливості учня: високі, середні, низькі.
3.4. Мотиви навчання: пізнавальний інтерес до предметів, усвідомлення необхідності вчитися, прагнення заслужити схвалення дорослих, прагнення уникнути покарання, прагнення до самоствердження в групі однолітків.
4. Місця в класному колективі, ставленнядо колективу.
4.1. Позиція учня в колективі: лідер (зірка), якому віддається перевага, прийнятий, ізольований.
4.2. З ким з класу найбільш близький; характер взаємного впливу.
4.3. Взаємини з іншими однокласниками: ділові, рівні, дружні, теплі, конфліктні, ні з ким не спілкується.
4.4. Манера, стиль спілкування з оточуючими: домінантний стиль (впевнений у собі, прагне нав’язати свою думку, легко перебиває, але не дає перебити себе, нелегко визнає свою неправоту); недомінантний стиль (сором’язливий, поступливий, легко визнає себе неправим, потребує заохочення при розмові); екстраверт (постійно направлений на спілкування, легко входить в контакт, цікавий, відкритий, повний уваги до оточуючих); інтроверт (не схильний до контактів, замкнутий, віддає перевагу діяльності ніж спілкуванню, у розмові небагатослівний).
4.5. Ставлення до громадської думки: активно-позитивне (розуміє критику, згоден з нею, недоліки прагне виправляти і т.ін.); пасивно-позитивне (розуміє критику, згоден з нею, але недоліки не виправляє); байдуже (не реагує на критику, не міняє поведінки); негативне (сперечається, не згоден із зауваженнями, поведінки не міняє).
5. Ставлення до громадської діяльності й суспільно корисної праці.
5.1. Ставлення до громадських доручень: з готовністю, без видимого інтересу, відмовляється.
5.2. Виконання громадських доручень: добросовісне, недобросовісне, по настрою, під натиском, з ініціативою.
5.3. Ставлення до трудової справи класу: бере активну участь, байдужий, демонстративно відмовляється.
5.4. Ставлення до фізичної праці: позитивне (працьовитість, часто віддає перевагу фізичній праці ніж розумовій, має золоті руки); байдуже (не виділяє фізичну працю як цікаву діяльність, від неї не відмовляється, але виконує без ініціативи); негативне (ледачий, трудиться недобросовісно, під натиском, до фізичної праці ставиться звисока, зневажливо).
5.5. Ставлення до суспільного майна: відноситься бережливо, по-господарському, відноситься байдуже, відноситься демонстративно, зневажливо аж до умисного псування майна.
6. Спрямованість інтересів.
6.1. До якої діяльності виявляє цікавість (фізична праця, розумова праця, технічна, суспільно-політична, організаторська, художня (артистична, літературна, музична, хореографічна і т.ін., спортивна діяльність).
6.2. У яких секціях приймає участь.
6.3. Культурний кругозір: чи відвідує і наскільки часто театри, музеї, виставки, які читацькі інтереси, якій літературі віддає перевагу, регулярність читання (книг не читає, читає епізодично, читає систематично).
7. Особливості сфери вільного спілкування учня.
7.1 Скільки часу приділяється вуличному спілкуванню протягом тижня? Час вечірнього повернення додому?
7.2. З ким має дружні зв’язки поза класом, який вплив вони роблять на учня?
7.3. Постійне місце вуличного спілкування (клуб, двір, під’їзд і т.ін.).
7.4. Зміст вуличного спілкування (робота з технікою, автомототехнікою, кіно, гра на гітарі, прослуховування музичних записів, розмови на різні теми, безцільне проведення часу, куріння, азартні ігри та ін.).
8. Рівень самооцінки особистості: адекватна (правильно оцінює свої позитивні і негативні якості, особисті можливості і досягнення); завищена (некритичний до себе, перебільшує свої досягнення); занижена (надмірно самокритичний, недооцінює свої позитивні якості й особисті досягнення).
9. Особливості поведінки.
9.1. Позитивні вчинки учня; як часто вони здійснюються. Можливі мотиви їх здійснення.
9.2. Негативні вчинки (провина), їх поява (епізодично, систематично), характер (грубість, бійки, прогули, запізнення на уроки, порушення дисципліни в класі, відмова від вимог, доручень, не працює в класі на уроках).
9.3. Правопорушення учня (крадіжка, здирство у молодших і слабкіших, побиття молодших і слабкіших, спроби до насильства, жорстоке поводження з тваринами, прояв садистських схильностей, грубі порушення громадського порядку (хуліганство) і т.ін.).
9.4. Ставлення до своєї провини: байдужий, переживає, виправдовує, засуджує.
9.5. Як ставиться до педагогічних дій: жорстоко, байдуже, розуміє та прагне виконати вимоги.
9.6. Перебуває на обліку всередині школи: у ССД; у КМСД.
Все темы данного раздела:
Історіографія соціально-педагогічної діагностики
Історія розвитку педагогічної діагностики налічує стільки ж років, скільки вся педагогічна діяльність. Будь-який педагог, що будував свою професійну діяльність планомірно і цілеспрямовано, завжди н
Предмет, сутність та функції соціально-педагогічної діагностики
Соціально-педагогічна діяльність, як і всяка інша професійна діяльність, має предмет, цілі, завдання, зміст, форми, методи і результати. Якщо соціально-педагогічна діагностика є скл
Структура й рівні соціально-педагогічної діагностики
У структурі діагностичного дослідження загальна теорія діагностики визначає три аспекти – семіотичний, технічний і логічний.
Семіотичний аспект припускає, що соціаль
Рівні соціально-педагогічної діагностики
Рівень діагностики
Методи дослідження
Описова функція педагогічного моделювання
Прогнозуюча функція пед-го моделювання
Діагностичні процедури та критерії соціально-педагогічної діяльності
Соціально-педагогічна діагностика завжди вимагає особливої уваги, особливої чуйності до дитини, обов’язкової його згоди і схильності.
Соціально-педагогічна діагностика пови
Діагностична професіограма соціального педагога
Показники
Признаки прояву якостей
Яскраво проявляються
Проявляються
Слабо проявляються
Не прояв
Вивчення рівнів вихованості учнів ІV – ІХ класів
Показники
Признаки прояву якостей
Яскраво проявляються
Проявляються
Слабо проявляються
Не прояв
Діагностична програма вивчення рівнів вихованості учнів Х – ХІ класів
Показники вихованості
Ознаки прояву різних рівнів вихованості
4 – високий
3 – середній
2 – низький
Критерії вихованості особистості школяра
У якості критерію вихованості особистості школяра розглядаються її активна громадянська позиція, що проявляється в ціннісних стосунках особистості до дійсності. З безлічі таких стосунків можна вичл
Критерії оцінки вихованості учнів
Якості життя
Вікові прояви якостей
I – IV класи
V – VIII класи
IX – XI класи
1. Гром
Якісні та кількісні методи соціально-педагогічної діагностики
Під психодіагностуючою діяльністю розуміється процес, в ході якого (із використанням діагностичного інструмента або без нього), додержуючись необхідних наукових критеріїв яко
Принципові відмінності між якісними й кількісними методами.
Ці відмінності полягає перш за все в особливому емпіричному куті зору при розгляді соціально-педагогічної дійсності. Якщо кількісні методи при соціально-педагогічних дослідженнях спрямовані на зага
Якісні діагностичні методи
Найбільше поширеним є спостереження як метод пізнання педагогічних явищ на основі їх безпосереднього сприйняття. Основна функція спостереження полягає у вибірковому доборі відомостей про процес, що
Кількісні діагностичні методи
Кількісні діагностичні методи містять у собі різноманітні види тестування і шкалування.
Тести – це невеликі стандартизовані завдання (питання і задачі), при допомозі яких про
Табулювання даних і обчислення частот
Перший крок в узагальненні соціальним педагогом отриманих у ході вимірів даних – це їхнє табулювання, тобто представлення у вигляді таблиці.
Розглянемо приклад: 50 школярів Х класу складал
Результати екзамену з історії України
Оцінка
Кількість студентів, отримавши цю оцінку
„відмінно”
„добре”
Результати екзамену з історії України
Оцінка
Абсолютна частота
Відносна частота
Відсотко-ва частота
Кумулятивна (накопичена) частота
Медіана – це серединне значення у варіаційному ряду результатів вимірів.
Тобто це значення, яке ділить упорядковані множини даних навпіл так, що одна половина значень виявляється більше медіани, а інша – менше.
Якщо дані містять непарне число різних значень, на
Вибір міри центральної тенденції
При виборі міри центральної тенденції необхідно враховувати таке:
· моду можна визначати для ряду вимірів, які здійснюються за допомогою шкали будь-якого типу;
· медіану можна виз
Кореляційна залежність
Кінцевою метою наукового аналізу, зазвичай, є знаходження зв’язків (залежностей) між змінними. Соціального педагога часто цікавить, як пов’язані між собою дві ознаки, які вивчаються, у цій групі ос
За рівнем статистичної значущості
Рівень статистичної значущості кореляційної значущості коефіцієнта кореляції
Оцінка сили кореляції
p £ 0,01
Висока
Методика діагностики сім’ї
Сім’я – мала соціальна група, заснована на шлюбі, кровній спорідненості або індивідуальних потребах людей в союзі один з одним. Її відрізняють єдина економічна основа, спільність по
Матричне структурування.
Цей метод передбачає складання матриці, стовпчики якої утворюють варіанти, що обговорюються, а рядки – їхні атрибути, умови, обмеження (що? де? коли? яким чином?..). Рішення з’являються при поєднан
Програма вивчення сім’ї учня
1. Структура сім’ї – склад (повна проста – батьки, діти; повна складна – батьки, діти, бабуся, дідусь, інші члени сім’ї).
2. Батьки – вік, освіта, професія, рід занять.
3. Житлові
Діагностика дитячих та молодіжних об’єднань
Світоглядний плюралізм, багатопартійність в суспільно-політичному житті відкривають простір для створення і організації роботи різноманітних дитячих та молодіжних громадських органі
І. ЯКІСНІ МЕТОДИКИ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ З УЧНЕМ
1.1. Методика „Що таке добре і що таке погано?”
Мета:за допомогою анкетування встановити етичні уявлення учнів (про чуйність, принциповість, чесність, справедливіст
Методика „Bіяло” [2].
Мета: проаналізувавши вислови дітей, визначити рівень знання ними норм і принципів моралі.
Хід виконання. Учні IV-V класів відповідають на запитання, які пропонуються
Методика „Розклади картинки” [2].
Мета: з’ясувати, чи усвідомлюють діти етичну сторону взаємин у наочній діяльності.
Хід виконання. Кожній дитині дається набір картинок, на яких зображені різні вчинки дітей.
Методика „Справедливість” [2].
Мета: з’ясувати правильність розуміння учнями категорії „справедливість”.
Хід виконання.
Варіант 1. „Чашка” (для молодших школярів).
Методика „Математика та ввічливість” [3].
Мета: перевірити, як розуміють вихованці слова „ввічливість” та „чуйність”.
Хід виконання. Дітям пропонується для вирішення наступне завдання: „У таборі було 20 хлопчиків і 2
Методика „Що ми цінуємо в людях?” [2].
Мета: вивчити ціннісні орієнтації й етичні ідеали учнів.
Хід виконання. Найбільш сприятливий час для проведення роботи – класна година. Тематика її може бути різноманітною.
Методика „Закінчи речення” [2].
Мета: виявити ставлення до етичних норм, що визначають деякі етичні якості (самокритичність, колективізм, самостійність, справедливість, принциповість, чесність).
Хід виконання.
Методика „Давайте обговоримо” [2].
Мета: виявити думки та ставлення старшокласників до моральних проблем, що реально існують у класі.
Хід виконання.
I варіант. Для обговорення бе
Методика „Робота на конвеєрі” [2].
Мета: виявити у школярів особливості етичного ставлення до інших людей (стосунки взаємодопомоги, товариства).
Хід експерименту. Учням дається будь-яке завдання (наприклад, пі
Методика „Емоційна спрямованість” [2].
Мета: встановити емоційну спрямованість учнів старших класів.
Порядок проведення. Соціальний педагог зачитує учням наступну інструкцію: „У даній анкеті немає „поганих” і „хор
Методика „Музичний образ” [2].
Мета: виявити вміння учнів висловлювати відчуття, що виникають при сприйнятті музики.
Хід роботи. Учні прослуховують мелодію, запропоновану їм соціальним педагогом. Потім соц
Методика „Характеристика” [2].
Мета: дати якісну та кількісну оцінку етичній поведінці учнів, проявів у ній суспільної активності, товариства, самокритичності, відповідальності.
Хід виконання: соціальний п
Методика „Самооцінка скромності” [2].
Мета: самоаналіз скромності учня.
Хід виконання. Школярам надається анкета ознак прояву скромності. Читаючи анкету пункт за пунктом, учні повинні оцінювати ступінь вираженост
Методика „Самооцінка колективізму” [2].
Мета: самоаналіз колективізму школяра.
Хід виконання. Школярам надається анкета ознак прояву колективізму. Читаючи анкету пункт за пунктом, учні повинні оцінити ступінь вираж
Методика „Ти громадянином бути зобов’язаний”.
Мета: виявити уявлення учнів про якості людини, що характеризують її ідейно-політичну сферу.
Хід експерименту. Учням пропонується список слів:
Ознаки відсутності працьовитості.
1. Відсутність інтересу до трудової діяльності в школі та вдома при одночасному прагненні до розваг.
2. Небажання долати труднощі в дорученій справі.
3. Небажання організовувати с
Методика „Трудовий досвід” [2].
Мета: виявити ступінь володіння учнями деякими внутрішніми засобами діяльності.
Хід виконання. Вчитель праці на кожному уроці за п’ятибальною системою оцінює наявність трудов
Приклади прислів’їв.
1. Бідність – не порок.
2. Гусак свині не товариш.
3. Час – гроші.
4. Усякий цвіркун знає свою жердину.
5. Говорити правду – втрачати дружбу.
6. Горбато
Визначення ступеня емоційної єдності в класі. Методика „Естафета” [2].
Мета: виявити наявність або відсутність у класі дієвої групової емоційної ідентифікації (ДГЕІ).
Хід виконання. Клас ділиться на 4 команди (по 7-9 осіб), між якими проводиться
Методика „Коло” [2].
Мета: визначення емпіричного показника дієвої групової емоційної ідентифікації (ДГЕІ).
Хід виконання. Кожному учневі дається олівець
Методика „Референтометрія” [2].
Мета: виявлення референтної групи школяра в класі.
Хід виконання. Соціальний педагог повинен скласти план індивідуальної бесіди зі школярем, основний зміст якої полягає в нас
Методика вивчення згуртованості групи „Що важливіше?” [2].
Мета: визначення ціннісно-орієнтаційної єдності класу.
Хід виконання. Учням пропонується анкета, кожні п’ять якостей якої характеризують ставлення до навчання (1, 6, 16, 18,
Методика „Скільки голів, стільки розумів?” [2].
Мета: визначити рівень ціннісно-орієнтаційної єдності класу.
Хід виконання. Старшокласникам дається наступна інструкція:
„Вам зараз будуть запропоновані відомі присл
Методика вивчення еталонності класного колективу „Ідеальний клас” [2].
Мета: виявлення еталонності класного колективу в сприйнятті окремих школярів.
Хід виконання. Соціальний педагог повинен підібрати приблизно 30 позитивних якостей, що характер
Варіант 1.
Хід виконання. Учням пропонується за семибальною шкалою оцінок (від „абсолютно задоволений, повністю згоден” – 7 балів, до „абсолютно не задоволений, абсолютно не згоден” – 1 бал) відповісти
III серія
1. У нашому класі прийнято допомагати один одному без нагадувань.
2. У нашому класі допомога надається тільки своїм друзям.
3. У нашому класі допомагають тільки тоді, коли про це
Методика вивчення структури міжособистісних стосунків в учнівському колективі „Соціометрія” [2].
Мета: виявлення міжособистісних стосунків у класі.
Хід виконання. Експеримент може протікати в двох формах: шляхом вибору товариша по парті і „вибору в дії”. У першому випадк
Матриця вибору
№
Хто обирає
Кого вибирають
Методика „Вибір у дії” [2].
Мета: вивчення міжособистісних стосунків у класному колективі.
Хід виконання. Дослідження починається зі вступної бесіди соціального
Методика „Відмітка другу” [2].
Хід виконання. Перед початком експерименту учням доцільно розповісти про значення дослідження, пообіцяти повідомити кожному остаточні висновки, залишивши при цьому в строгій таємниці особист
Матриця оцінок стосунків учнів
№
Прізвища учнів
Антон
Методика вивчення положення школяра в системі міжособистісних стосунків „До кого ти звернешся?” [2].
Мета: визначення положення школяра в системі міжособистісних стосунків залежно від виду спілкування.
Хід виконання. Для визначення к
Методика „Вибір однокласників” [2].
Мета: з’ясування мотивів вибору в системі міжособистісних стосунків.
Хід виконання. Кожному учневі пропонується оцінити всіх своїх товаришів за такими якостями: щирий, добрий
ДІАГНОСТИКА СІМ’Ї
І. ЯКІСНІ МЕТОДИКИ ДІАГНОСТИКИ БАТЬКІВ [1]:
1.1. Психодіагностика мотиваційних і особистісних особливостей дорослої людини. Методика „Підставної самооцінки
Інструкція.
Пропонуємо Вам відповісти на такі запитання:
1. Ваша сім’я багатодітна, у ній виховується:
· 3 дітей;
· 4 дітей;
· більше 5 дітей_________________________
Опитувальник.
1. Мені часом не вистачає витримки.
2. Якщо мої бажання заважають мені, то я вмію їх стримувати.
3. Батьки як більш зрілі люди повинні влаштувати сімейне життя своїх дітей.
Ключ до тесту К. Томаса
№
Супер-ництво
Спів-праця
Компро-міс
Уникан-ня
Присто-сування
Методика „Наша дитина” [2].
Мета: визначити рівень етичної поведінки учня в уявленні його батьків (дисциплінованість, чуйність, працьовитість, скромність, принциповість, самокритичність, відповідал
Інструкція до тесту
Дитині дають простий олівець середньої м’якості й стандартний чистий аркуш паперу формату А4. Використання будь-яких додаткових інструментів виключається.
Інструкція:
Інтерпретація результатів тесту
Отримане зображення, як правило, відображає ставлення дитини до членів її сім’ї, те, якими вона їх бачить, і яку роль у сімейній конфігурації відводить кожному.
1. Оцінка загальної
Визначення найпривабливішого персонажу
Його можна виявити за наступними ознаками:
· він зображається першим і поміщається на передньому плані;
· він вищий і більший за решту персонажів;
· виконаний з більшою л
Дитина про себе
Якщо дитина більше за всіх виділяє на малюнку свою фігуру, малює себе ретельніше, детально, яскраво, так що впадає в очі, а решта фігур складає просто фон, то тим самим вона виражає важливіс
Додаткові персонажі
Малюючи сім’ю, дитина може додати людей, що не належать до сімейного кола, або тварин. Така поведінка трактується як спроба заповнити порожнечі, відшкодувати брак близьких, теплих стосунків,
Батьківська пара
Зазвичай батьки зображаються разом: батько вище й більшим поміщається ліворуч, мати нижче праворуч, за ними слідують інші фігури в порядку значущості. Як уже відмічено, слід враховувати, що
Ідентифікація
У малюнку сім’ї має місце й такий показовий чинник, як ідентифікація. Дитина легко ототожнює себе з тим або іншим персонажем свого малюнку. Вона може ототожнювати себе з батьком або матір’ю.
Відмова від зображення того або іншого члена сім’ї.
Якщо дитина малює себе на відстані від решти членів сім’ї, то, ймовірно, вона переживає почуття самотності та ізольованості.
Якщо ж дитина взагалі відсутня на малюнку, то мов
Опитувальникпотреби спілкування .
Тестовий матеріал.
1. Мені приносить задоволення брати участь у різного роду торжествах.
2. Я можу подавити свої бажання, якщо вони суперечать бажанням моїх товаришів.
3.
РАБ може здійснюватися в кількох методичних варіантах.
РАБ-1. Аналіз літературних джерел різного типу:
а) документальні;
б) художні твори.
РАБ-2. „Подробиці моєї біографії” з метою виявлення:
Опитувальник.
1. Чи зловживає хтось у Вашій сім’ї владою?
2. Чи є в сім’ї суворі правила, які мають примусовий характер?
3. Чи має кожний із членів сім’ї рівні права та можливості?
4.
Алгоритм вивчення сім’ї [7].
1. Склад сім’ї, структура:повна, неповна, з однією дитиною, багатодітна, розведені і т.ін.
2. Житлово-побутові умови.
3. Матеріальна забезпеченість.
Соціальний паспорт сім’ї [7].
До карти вносяться наступні дані.
1. Адреса (населений пункт, вулиця, будинок, телефон).
2. П.І.Б. чоловіка, дата народження.
3. П.І.Б. дружини, дата нар
Карта обстеження сімей, які мають неповнолітніх дітей [7].
1. Склад сім’ї: мати, батько, бабуся, дідусь (5), тільки мати і батько (4), мати і вітчим, або мачуха і батько (3), одна мати або один батько (2), немає батьків (1).
2. Кількість
Анкета для подружжя „Який Ваш шлюб?” [10].
Інструкція. На запитання можна відповідати: „так”, „іноді”, „ні”. На аркуші паперу напишіть у стовпчик 9 чисел. Відповідаючи на запитання, нараховуйте собі відповідні очки.
Інтерпретація результатів.
Для чоловіка:
69 і більше. Ви не дуже щасливі в сімейному житті. Причина – ваша власна поведінка. Постарайтесь приділяти дружині більше уваги. Бути уважним до дружини це о
Додаткові ознаки високого творчого потенціалу особистості дитини.
1. Бажання привнести у виконувану роботу елемент новизни.
2. Прагнення освоїти незнайому справу.
3. Проявляє завзятість у досягненні мети, не дивлячись на невдачі.
4. Спо
Методика „Радощі та засмучення”.
Методика допомагає виявити місце пізнавальної діяльності в системі ціннісних орієнтацій дошкільників.
Після організованого пізнавального заняття з формування елементарних математичних уявл
Інструкція
Вам пропонується оцінити рівень сформованості дев’яти характеристик, які зазвичай спостерігаються в обдарованих дітей.
Уважно вивчіть їх і дайте оцінку вашій дитині по кожному параметру, к
Обробка результатів
Відмітки внесіть до таблиці. Природно, що результат буде об’єктивніший, якщо ці відмітки, незалежно одна від одної, поставлять і інші дорослі, які знають дитину.
С. Вищі процеси
VII. Осмислення:
1) просте, тобто правильне складання окремих малюнків зі смислом або без смислу (наочних недоцільностей);
2) комбінуюче, тобто серія картин, пов’язаних одн
Д о д а т о к
А.Родовідне дерево.
Б.Характеристика сім’ї.
В.Характеристика інших прошарків суспільства, груп, де знаходиться суб’єкт.
Г.Характеристика стосунків, що відзначаються залеж
Вікова діагностична шкала Е. Меймана
(1912)
Вік
(років)
Тести, що виявляють розвиток
Тести, що виявляють обдарованість
Тести, що виявляють вплив оточення
Вікова діагностична шкала Л. Термена і Г. Чайльдса
(1912)
Вік (років)
Тестові завдання
Уміння правильно назвати ключ, ніж і монету
Розглядання картини й перерахування на ній предметів та
Загальна характеристика
Соціальний педагог, скориставшись представленою методикою, може отримати первинну інформацію про спрямованість інтересів молодших школярів. Це, у свою чергу, дасть можливість об’єктивніше судити пр
Бланк запитань
Кожне запитання починається зі слів: „Чи подобається Вам ...”
1) вирішувати логічні завдання та завдання на кмітливість;
2) читати самостійно (слухати, коли тобі читають) казки, р
Обробка результатів
Питання складені відповідно до умовного розподілу здібностей дитини на сім сфер:
· математика й техніка (1-й стовпчик у листі відповідей);
· гуманітарна сфера (2-й стовпчик);
Обробка результатів
Підрахуйте кількість плюсів і мінусів по вертикалі (плюс і мінус взаємно скорочуються). Домінування там, де більше плюсів. При підведенні підсумків і особливо при формулюванні висновків слід зробит
Загальна характеристика
Ця методика створена автором на основі методики Хаана і Каффа. Вона відрізняється від методики вищеназваних авторів тим, що для обробки результатів було „викинуто” декілька запитань по кожному розд
Інструкція.
Перед вами 80 запитань, систематизованих по десяти відносно самостійним областям поведінки та діяльності дитини. Уважно вивчіть їх і дайте оцінку вашій дитині з кожного параметру, користуючись наст
Бланк запитань.
1. Схильна до логічних міркувань, здатна оперувати абстрактними поняттями.
2. Нестандартно мислить і часто пропонує несподівані, оригінальні рішення.
3. Вчиться новим знанням дуже
Бланк відповідей
Творче мислення в малюнках
Невербальний буклет А
На малюнку зображена пляма нерівної форми. Придумай і намалюй такий предмет або малюнок, частиною яких буде ця пляма.
Постарайся придумати свій власни
Вербальний буклет А
Завдання 1-3 „Запитання й здогадки”.
Перші три завдання будуть пов’язані з малюнком, який ти бачиш. Ці завдання дозволяють дізнатись, чи вмієш ти задавати питання й будувати здогадк
Інтерпретація
„Автопортрет”.
Тест „Автопортрет” широко використовується психологами в Сполучених Штатах. Наведемо значення тих елементів, які можуть бути у вашому малюнку.
· Голова. Малю
Загальні відомості про дитину.
2. Стан здоров’я:особливості фізичного розвитку, відповідність фізичного розвитку віку: зріст, вага, недоліки зору, слуху, порушення постави і т.ін..
3. Спрямовані
Опитувальник.
1. Оцініть, на скільки поширені наступні форми поведінки, що відхиляється від норми у тих групах дітей, з якими вам доводиться працювати за шестибальною шкалою:
0 – зовсім не зустрічаються
Опитувальник.
1. Які форми поведінки ви назвали б такими, що відхиляються від норми:
1.
Порушення правил поведінки в школі (зриви уроків, прогули,
Опитувальник.
1. Які форми поведінки ви назвали б такими, що відхиляються від норми:
1.
Порушення правил поведінки в школі (зриви уроків, прогули,
Запитання для дівчаток.
1. Я прагну в одязі слідувати найсучаснішій моді або навіть випереджати її.
2. Буває, що я відкладаю на завтра те, що повинна зробити сьогодні.
3. Якщо була б така можливість, то
Бланк відповідей
П.І.Б.______________________________________________
Стать ______________________Вік ____________________
Так
ні
Чоловічий варіант
1.
Шкала установки на соціально бажані відповіді.
2 (ні), 4 (ні), 6 (ні), 13 (ні), 21 (ні), 23 (ні), 30 (так), 32 (так), 33 (ні), 38 (ні), 47 (ні
Жіночий варіант
1.
Шкала установки на соціально бажані відповіді.
2 (ні), 4 (ні), 8 (ні), 13 (так), 21 (ні), 30 (так), 32 (так), 33 (ні), 38 (ні), 54 (ні), 79 (н
Таблиця округлених значень коефіцієнтів корекції
Чоловічий варіант
Жіночий варіант
„Сирі”
бали
за шкалою
№1
Коефіцієнти корекції
„Сирі”
бали
за шка
Таблиця норми
Чоловічий варіант
(п = 375)
Жіночий варіант (п = 374)
„Сирі” бали
Т-бал
„Сирі” бали
Т-бал
Опитувальник.
1. Довго пам’ятаєте образи, які вам нанесли.
2. Практично постійно з’ясовуєте з кимсь стосунки (або з однією і тією ж людиною, або з різними партнерами).
3. Вам дуже важко зробити
Опитувальник.
1. Зазвичай висловлюєте свої думки людям відверто, не особливо замислюючись над вибором слів і виразів.
2. Швидко починаєте злитися або впадати в гнів.
3. Можете вдарити кривдника
Методика діагностики батьківського відношення А. Варга, В. Столін
Тест-питальник батьківського відношення (ПБВ) являє собою психодіагностичний інструмент, орієнтований на вияв батьківського відношення до осіб, що звертаються за психологічною допомогою з питань ви
Ключі до Питальника
1. Прийняття – неприйняття: 3, 4, 8, 10, 12, 14, 15, 16, 18, 20, 24, 26, 27, 29, 37, 38, 39 ,40, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 52, 53, 55, 56, 60.
2. Образ соціальної бажаності пов
Методика діагностики соціально-психологічної адаптації К. Роджерса й Р. Даймонда
Питальник СПА
Відчуває незручність, коли вступає з ким-небудь у розмову.
Немає бажання розкриватися перед іншими.
У всьому любить суперечк
Гра „Рукавички”.
Мета: Гра сприяє налагодженню взаєморозуміння з партнером, розвитку вміння налагоджувати контакт з оточуючими.
Тренер робить заготовки: вирізає з поперу рукавички, кількість пар рукавичок
Міні-лекція „Як допомогти аутичній дитині”.
Оскільки „аутизм” – медичний діагноз, корекційна робота з дитиною повинна проводитись комплексно групою спеціалістів: лікарем, психологом, педагогами. Причому, головне завдання – не вилікувати діте
ЛІТЕРАТУРА
1. Актуальные проблемы социального воспитания. – Запорожье : УНИЦ АПН СССР, 1990. – 165 с.
2. Андреева Т. Н. Интернет и профилактика наркотических проблем / Т. Н. Андреева. – Казань, 1999.
Новости и инфо для студентов