рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Власність як соціальна інституція

Власність як соціальна інституція - раздел Философия, ЛЮДИНА В СОЦІАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ З’Ясувавши Основні Теоретичні Положення, Що Стосуються Формування Та Життєдія...

З’ясувавши основні теоретичні положення, що стосуються формування та життєдіяльності соціальних інституцій, перейдемо до їх розгляду на прикладі однієї з базових соціальних інституцій, яка визначає характер і тип економічної системи суспільства - власності.

Інституція власності, як і інші, має історичний характер. Це означає, що вона виникає на певному етапі розвитку суспільства і модифікується, набуваючи нових форм, відповідно до змін соціуму.

Власність фіксує право певного соціального суб'єкта розпоряджатися визначеними ресурсами, цінностями (як матеріальними, так і духовними) задля задоволення своїх потреб. При тому, будучи інститутом соціальним, право власності повинно узгоджувати інтереси як окремого соціального суб'єкта (конкретного громадянина-власника, економічної структури - фірми) так і соціальних спільностей, з якими вони взаємодіють, суспільства в цілому. На цій основі в суспільстві формується мораль власника, яка передбачає його певні зобов'язання перед тими, хто власності не має, або володіє нею в недостатньому обсязі.

Таким чином інституція власності може розглядатися як певна конвенція, згода соціальних суб'єктів діяти, досягаючи своєї мети, за певними правилами у визначених суспільних ситуаціях. Саме тому власність набуває різних форм на різних стадіях розвитку суспільства. Так об'єктами власності в рабовласницькому та феодальному суспільстві могли бути не лише предмети і знаряддя праці, але й люди, які, зрештою і самі в цих умовах трактувалися як "живі знаряддя праці", "живі машини". Проте, характер власності, ступінь володіння людини людиною в цих двох типах суспільства вже є різним, відповідно до цілей, які ставляться інститутом власності в суспільстві, розуміння сутності людини. В індустріальному суспільстві людина повністю перестає бути об'єктом власності, її предметами можуть бути лише матеріальні (земля, знаряддя праці, будівлі, еквіваленти обміну - гроші) та духовні (об'єкти інтелектуальної власності) цінності.

Інституція власності виробляє і свої ідеальні ролі (роль рабовласника) та стандарти поведінки (яким чином і в якому обсязі власник може розпоряджатися своїми цінностями для того щоб принести користь і не завдати шкоди суспільству, собі).

Паралельно з ними формується і система санкцій, яка спрямовується на підтримку бажаних (з точки зору суспільства) моделей поведінки власника і запобігання тим варіантам використання ресурсів, які можуть завдати шкоди суспільству. Важливою є також система санкцій, спрямована на фіксацію права власності, захисту власника від посягань інших соціальних суб'єктів (окремих громадян, чи соціальних утворень, наприклад, держави), процедури передачі власності від одного суб'єкта іншим (право спадкування).

Право власності регулюється не лише традиціями, звичаями, але й у структурованому та політично організованому суспільстві, законодавчими актами, а отже набуває рис формалізованої соціальної інституції, діяльність якої забезпечується певними соціальними організаціями - від первинних економічних суб'єктів, наприклад фірми, до держави.

Однією з важливих проблем, яка істотно впливає на життєдіяльність суспільства, є виникнення суспільної та державної власності, їх співвідношення з приватною власністю. При тому важливим є не лише визначення кола предметів, цінностей, які можуть підпадати під право приватної чи державної власності, але й регулювання взаємин між ними. Так за умов соціалістичної економіки коло суб'єктів приватної власності було настільки вузьким, з нього були вилучені практично всі засоби виробництва (економічна модель СРСР), що на зміну йому прийшло поняття особистої власності лише на речі особистого вжитку, які не можна було використати для їх відтворення, ведення економічної діяльності. Економічні моделі інших країн "реального соціалізму", наприклад Польщі, Угорщини а особливо Югославії, були дещо менш жорсткими, допускали обмежену економічну активність громадян, а отже і конфігурація інститутів приватної та суспільної власності була іншою, на дещо відмінних принципах будувалася їх взаємодія.

Порушення природних прав особистості володіти засобами виробництва та продуктами праці зумовило недостатній рівень конвенційності інституту суспільної власності, його несприйняття громадянами, що виявлялося у широкому діапазоні: від стереотипу "все довкола усуспільнене - все довкола моє" до прагнення окремих громадян всіми правдами і неправдами "зафіксувати" право на власне майно, яке трактувалося радянською пропагандою як "рецидиви капіталізму", "міщанство", "споживацтво" тощо.

Трансформація соціальної інституції, переведення її в нову якість - процес складний, суперечливий та довготривалий, який вимагає зламу старих, віджилих стереотипів, ідеальних моделей, прийняття суспільною свідомістю нових. Цим, зокрема, можна пояснити і нинішні труднощі в становленні приватної власності та нових форм колективної, акціонерної наприклад, власності: неповага до чужої власності, спроби її розкрадання, чи знищення. Недостатній рівень усвідомлення сутності приватної власності та нових форм її взаємодії з державною можна відзначити і з боку владних структур, що виявляється в складному процесі становлення рівноправності всіх форм власності, прагнення до ущемлення приватної власності, наприклад, у податковому чи кредитному законодавстві.

 

Питання для самоконтролю:

1. Що таке “соціальна інституція”? Яку роль відіграють соціальні інституції в суспільному житті.

2. За якими параметрами класифікують соціальні інституції?

3. Які функції виконують соціальні інституції?

4. В чому виявляються і якими причинами зумовлюються дисфункції в роботі соціальних інституцій?

5. Охарактеризуйте зміни, які відбулися в одній із соціальних інституцій (на вибір), які діяли в українському суспільстві на протязі останніх 50 років.

 

Література:

1. Андреев Ю.П., Коржевская Н.М., Костина Н.Б. Социальные институты: содержание, функции, контроль. - Свердловск, 1989.

2. Войтович С. Соціальні інститути суспільства: рід, влада, власність. - К., 1998.

3. Лисиця Н. Реклама як соціальний інститут // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 1998. - № 3.

4. Макєєв С. Соціальні інститути: класичні тлумачення й сучасні підходи до вивчення // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2002. - № 4.

5. Мацковский М. Социология семьи: проблемы, теории, методологии и методики. - М., 1989.

6. Оссовський В. Соціальна організація та соціальна інституція// Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 1998. - №3.

7. Пономарев А. Развитие семьи и брачносемейных отношений на Украине. - К., 1989.

 


ТЕМА 8.

СОЦІОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ КУЛЬТУРИ

 

Суспільство можна розглядати як сукупність індивідів, які взаємодіючи між, собою, творять певні соціально-історичні форми: спільноти та інституції, призначені для задоволення потреб природних і соціальних, як окремих індивідів, так і громади в цілому. В якому порядку і обсягу, в якій формі будуть задовольнятися ці потреби: як, що і коли їсти, які варіанти статевого співжиття приймати, як і для чого, в кінці кінців, жити - все це визначається культурою. Її можна розглядати як якісний складник суспільного життя, який, охоплюючи всю суспільну будову, визначає цілісність, впорядкованість, спрямованість соціальної системи.

В буденному житті сама культура є тим складником цивілізованості, за яким ми оцінюємо певне суспільство, чи його частину, визначаємо місце, яке займає ця спільнота - носій культури на шляху прогресу всього людства.

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

ЛЮДИНА В СОЦІАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ

СОЦІАЛЬНА ВЗАЄМОДІЯ... ЛЮДИНА В СОЦІАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ Навчально методичний електронний посібник...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Власність як соціальна інституція

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Львів, 2010
  Рецензенти:   Піча В.М., доктор соціологічних наук, професор НУ “Львівська політехніка”. Мирський Р.Я., доктор філософських наук, пр

Поняття про соціальну взаємодію
Головною особливістю соціального життя є взаємодія як окремих індивідів, так і соціальних груп у межах відповідних соціальних інститутів. У процесі цієї взаємодії реалізується соціальна дія партнер

Предмет та методи вивчення соціальних взаємодій
Ще в часи античності та середньовіччя вчені, громадські діячі та політики прагнуть з'ясувати щоб використати для досягнення цілей, які вони ставили, закономірності, що ним підлягає суспільне життя

Програма емпіричного соціолоічного дослідження
Емпіричне соціологічне дослідження починається з розробки йог опрограми. Програма емпричного соціологічного дослідження – це документ, який містить методологічні та процедурна засади нау

Структура системи знань про соціальні взаємодії
Одним з показників розвинутості будь-якої науки є рівень її внутрішньої інституціалізації, тобто налагодження усталеної і цілісної організаційної структури науки, яка дозволяє ефективно добувати та

СОЦІАЛЬНИХ ВЗАЄМОДІЙ
  Навіть поверхневого погляду на суспільство та його складові до­статньо, щоб зрозуміти, що в ньому немає незмінних об’єктів та суб'єктів. Відбуваються зміни у культурних комплексах,

Таблиця 2.2
Функціоналісти вважають що: Конфліктологи твердять, що: 1. кожне суспільство є відносно стабільним 1. суспільство перебув

Таблиця 2.2
Функціоналісти вважають що: Конфліктологи твердять, що: 1. кожне суспільство є відносно стабільним 1. суспільство перебув

Сутність та параметри соціальної структури
Добробут людини в суспільстві, її соціальні зв'язки з іншими людьми, звички, норми, цінності пов'язані з тим місцем, яке вона займає у соціальному просторі. Феномен соціального простору став

Соціальна стратифікація: поняття та види
В сучасному суспільстві існують групи, які мають значно більші ресурси багатства і влади, ніж інші, а отже перебувають щодо них у більш привілейованому становищі. Іноді в буденному житті індивіди,

ПРОЦЕС ТА ТИПИ СОЦІАЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ
Людина - це істота, яка не може жити ізольовано, для задоволення своїх потреб вона обов'язково вступає у взаємодію з іншими людьми, утворює соціальні групи, встановлює соціальні відносини. Іноді ли

Полюси соціальної взаємодії
Як на мікро-, так і на макрорівні соціологи розглядають два полюси соціальної взаємодії: солідарність та конфлікт. Будь-яке суспільство, спільнота є соціально згуртованими, а

ПРОБЛЕМА НОРМАТИВНОСТІ У СОЦІАЛЬНІЙ ВЗАЄМОДІЇ: СОЦІАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ ТА ДЕВІАЦІЯ
Утопічне суспільство функціонує без конфліктів та непорозумінь, всісоціальні ролі добре визначені та компетентно виконуються, в такому суспільстві не існує девіантних або соціально небажаних типів

Соціальні інституції: поняття, види та функції
Будь-яке суспільство, для того щоб функціонувати, повинно виробляти, розподіляти та споживати матеріальні і духовні блага. Так, потреба у створенні матеріальних цінностей примушує людей закріплюват

Поняття культури та її основні елементи
Історія самого терміну "культура" може послужити ілюстрацією для розуміння змінності, складності та неоднозначності того явища, яке він нині означає. Виникнувши із старолатинського "

Поняття культури та її основні елементи
Історія самого терміну "культура" може послужити ілюстрацією для розуміння змінності, складності та неоднозначності того явища, яке він нині означає. Виникнувши із старолатинського "

Соціальні функції культури
Із вище вказаного стає зрозумілим, що культура відіграє одну з провідних ролей в житті суспільства та індивіда як його члена. Вона полягає, в першу чергу, у тому, що з одного боку культура визначає

ТЕМА 9.
ЕТНІЧНІ АСПЕКТИ СОЦІАЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ   Етносоціологія, тобто той розділ соціологічної науки, який вивчає формування та функціонування етнічних (національних) спільностей, зав

Сутність та форми етнічних спільностей
Давньогрецьке слово "етнос" означає народ, плем'я, зграю, певну кількість, сукупність людей. Згідно з Дж. М. Уінгером, етнос, етнічна група – це соціальна спільність, чле

ТЕМА 10.
Соціальні організації ЯК СУБ’ЄКТИ СОЦІАЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ   Людина - істота біосоціальна. Вона стає особистістю, самовиражається і самореалізує

Структура консультаційної діяльності має свій постадійний вимір: оргдіагностика - спрямування рішень - процес їх реалізації.
Оргдіагностика є формою виробництва проблемної інформації. Її завдання полягає не тільки у вияві, оцінці, класифікації та групуванні проблем, як це робиться в традиційному соціологічному досліджені

Соціальні групи: типологія, структура, взаємодія
2. Соціальні організації та їх роль у житті суспільства. Елементи соціальних організацій. 3. Функціонування організацій (управління, відносини: керівництво – підкорення, управлінські рішен

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги