рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ, СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ . Специфіка соціологічного аналізу соціальних явищ

ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ, СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ . Специфіка соціологічного аналізу соціальних явищ - раздел Философия, Для Нотаток Зміст Передмова 6 Тема 1. Пред...

Для нотаток ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА 6

ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ, СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ 7

1.1. Специфіка соціологічного аналізу соціальних явищ 7

1.2. Окт і предмет соціології. Зв'язок соціології з іншими науками 8

1.3. Структура та функції соціологічної системи знань 11

1.4. Значення соціології у розв'язанні соціально-економічних та політичних
проблем українського суспільства 13

ТЕМА 2. ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ СОЦІОЛОГІЧНИХ ЗНАНЬ 14

2.1. Соціальні уявлення стародавності 15

2.2. Соціально-політичні уявлення епохи античності 15

2.3. Соціологічна думка епохи Середньовіччя та Відродження 16

2.4. Розвиток соціальних знань у XVII-XVIII ст 17

ТЕМА 3. КЛАСИЧНИЙ ПЕРІОД У РОЗВИТКУ СОЦІОЛОГІЇ 20

3.1. Виникнення і розвиток соціології як окремої науки 20

3.2. Натуралізм у соціології XIX-XX ст 21

3.3. Психологічні школи у соціології 23

3.4. Емпіричні соціальні дослідження 24

3.5. Сучасна західна соціологія 25

ТЕМА 4. СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК СОЦІОЛОГІЧНОЇ ДУМКИ

В УКРАЇНІ 26

4.1. Розвиток соціальної думки в Київській Русі 26

4.2. Соціально-політична думка в Україні у XVI-XVII ст 27

4.3. Розвиток ідей Просвітництва в Україні 29

4.4. Соціальні ідеї у творчості членів Кирило-Мефодіївського товариства 31

4.5. Початок української соціологи 32

4.6. Розвиток вітчизняної соціології у XX ст 34

ТЕМА 5. СУСПІЛЬСТВО ТА ЙОГО СКЛАДОВІ. ТИПИ СУСПІЛЬСТВ ТА
ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА 37

5.1. Ознаки суспільства. Основні умови розвитку І функціонування
суспільства 37

5.2. Методологічні принципи вивчення суспільного життя 39

5.3. Історичні типи суспільства: традиційне, індустріальне,

постіндустріальне 40

5.4. Сутність та критерії суспільного прогресу. Прогрес і регрес 42

 

3
ТЕМА 6. СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА. Для нотаток

СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ ТА СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ........................ 45

6.1. Поняття соціальної структури та її елементи............................................... 45

6.2. Поняття соціального -інституту суспільства. Місце соціальних інститутів
у системі соціальних зв'язків................................................. , 47

6.3. Поняття соціальної стратифікації, її особливості у сучасному суспільстві
49

6.4. Функціональний та конфліктологічний підходи до соціальної
стратифікації та проблеми нерівності 50

6.5. Соціальна мобільність та її механізми............................................................ 52

ТЕМА 7. КУЛЬТУРА У СУСПІЛЬНІЙ СИСТЕМІ.

СОЦІОЛОГІЯ КУЛЬТУРИ............................................................................................ 54

7.1. Культура як об'єкт соціального пізнання.

Складові та функції культури..................................................................................... 54

7.2. Предмет та основні напрямки соціології культури...................................... 56

7.3. Поняття субкультури, контркультури, елітарної та масової культури ...56

ТЕМА 8. СОЦІОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ.................................................................... 58

8.1. Поняття особистості в соціології...................................................................... 58

8.2. Етапи і засоби соціалізації особи..................................................................... 59

8.3. Типологія особистості у соціології.................................................................... 60

3.1. Соціальний статус та соціальна роль особи................................................. 61

ТЕМА 9. СОЦІАЛЬНА ВЗАЄМОДІЯ ТА СОЦІАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ.
ПРИЧИНИ І ВИДИ ДЕВІАНТНОІ ПОВЕДІНКИ................................................................................................................................... 63

9.1. Поняття соціальної взаємодії та соціального контролю........................... 63

9.2. Поняття девіантної поведінки. Причини і різновиди девіацій................. 66

9.3. Причини девіацій. Підходи до вивчення причин

девіантної поведінки.................................................................................................... 67

ТЕМА 10. СПЕЦІАЛЬНІ І ГАЛУЗЕВІ СОЦІОЛОГІЧНІ ТЕОРІЇ............................... 70

10.1. Економічна соціологія........................................................................................ 70

10.2. Соціологія політики............................................................................................ 72

10.3. Соціологія освіти і науки................................................................................... 73

10.4. Соціологія релігії................................................................................................. 75

10.5. Соціологія моралі та виховання..................................................................... 76

10.6. Соціологія сім'ї та шлюбу................................................................................. 77

10.7. Соціологія вільного часу................................................................................... 78

10.8. Соціологія книги і читання................................................................................ 79

10.9. Соціологія громадської думки.......................................................................... 81

 


46. Теорія та історія світової та вітчизняної культури. Курс
лекцій.-К., 1992.

47. Уайт Дж. Цілі соціального виховання особистості // Філос. і
соціол. думка.- 1995:- № 9-10.

48. Философский знциклопедический словарь.- М., 1983.

49. Фромм 3. Анатомия человеческой деструктивноста //
СОЦИС.-1992.-№7,10.

50. Харчев А.Г. Социология воспитания.-М., 1990.

51. Человек как обьект социологического исследования / Под
ред. Л.В.Спиридронова, Я.И.Гилинского.-Л.: Изд-воЛГУ, 1977.

52. Черниш Н.Й. Соціологія. Курс лекцій,- Львів, 1996.

53. Щепанський Ян. Злементарньїе понятия социологии / Пер. с
польск.-М., 1969.

54. Ядов В.А. Социологическое исследование: методология,
программьі, метод- М., 1990.


ТЕМА 11. ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОГРАМА

СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ........................................................ 83

11.1. Соціологічне дослідження та його різновиди...................................... 83

11.2. Поняття методики і техніки соціологічного дослідження....................... 84

11.3. Поняття програми соціологічного дослідження

та її структура...................................................................................... 85

11.4. Генеральна та вибіркова сукупність.

Репрезентативність дослідження та його критерії........................................ 87

ТЕМА 12. ОСНОВНІ МЕТОДИ ЗБИРАННЯТА АНАЛІЗУ СОЦІОЛОГІЧНОЇ
ІНФОРМАЦІЇ........................................................................................ 89

12.1. Аналіз документів як метод соціологічного дослідження....................... 89

12.2. Метод спостереження у соціології.................................................... 91

12.3. Експеримент у соціологічному дослідженні....................................... 92

12.4. Опитування. Різновиди інтерв'ю. Недоліки та переваги інтерв'ю
порівняно з іншими методами................................................................. 95

12.5. Підготовка і проведення анкетного опитування................................... 97

12.6. Соціометрія та процедура соціометричного опитування....................... 99

КОРОТКИЙ СЛОВНИК СОЦІОЛОГІЧНИХ ТЕРМІНІВ................................... 102

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ............................................. 110

 

 


ПЕРЕДМОВА

Особливе місце соціології в системі соціальних і гуманітарних наук полягає у тому, що вона формує у людей соціологічну культуру, соціологічне… Завдання побудови сучасного демократичного суспільства висувають на перший… Метою даного курсу є розкриття сутності соціології як науки, яка спонукає до осмислення процесу творення…

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

2. Андреев Ю.П., Кортевская Н.М., Костина Н.Б. Социальньїе институтьі: содержание, функции, контроль.- Свердловск: Изд-во Уральск. ун-та, 1989. 3. Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія. Курс… 4. Арон Р. Зтапьі развития социологической мьісли. Пер. с фр.- М., 1992.

ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ, СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ

Специфіка соціологічного аналізу соціальних явищ.

Об'єкт і предмет соціології. Зв'язок соціологіїз іншими науками.

Структура і функції соціологічної системи знань.

Значення соціологи у розв'язанні соціально-політичних та політичних проблем українського суспільства.

Специфіка соціологічного аналізу соціальних явищ

Термін „соціологія" походить від лат. зосіеіаз - суспільство та гр. Іодоз - вчення. Тому найширше розуміння соціології - наука про суспільство.… Чому ми говоримо про специфіку соціологічного дослідження соціальних явищ? Під… Основні риси, що характеризують специфіку соціального:

Об'єкт і предмет соціології. Зв'язок соціологіїз іншими науками

Предметомже будь-якого дослідження є результат дослідницьких дій чи діяльності. Предмет соціології не є тотожним об'єкту. Найпоширенішим серед… Так, російський соціолог В.Н.Івановрозглядає соціологіюяк науку, що вивчає… В.А.Ядов вказує, що соціологія- наука про становлення і функціонування соціальних спільностей, організацій та процесів…

Статус соціальний- 1) становище, яке людина займає об'єктивно в соціальній структурі суспільства; 2) становище людини, яке вона автоматично займає як представник великої соціальної групи (професійної, класової, наукової, демографічної і т.д.).

Стратифікація соціальна(від лат. зїгаіит - верства, пласт і Гасеге - робити) - водночас процес і результат соціального розшарування елементів соціальної структури. Як процес, це - підтримуване інституцій ними зразками, нормами, а також легітимними і нелегітимними моделями реальної поведінки відтворення нерівного доступу індивідів та їх об'єднань до дефіцитних благ і ресурсів. Як результат - це ієрархічне, вертикальне розміщення членів суспільства відповідно до міри володіння і розпорядження певними благами.

Субкультура - культура окремої соціальної спільноти (групи, класу, регіону, конфесії тощо), що чимось відрізняється від традиційної культури суспільства.

Суїцид- індивідуальне або групове самогубство, вчинене окремою людиною чи певною спільнотою з різних причин і мотивів свідомо умисленим або імпульсивним чином у стані афекту.

Урбанізація (від франц. игЬапізаііоп, лат. игЬапиз - міський, игЬз -місто) - історичний процес зростання і підвищення ролі міст у розвитку суспільства, обумовлений об'єктивною необхідністю концентрації та інтеграції матеріального і духовного виробництва, форм і засобів соціального спілкування.

Фокусоване групове інтерв'ю- якісний метод збору інформації, що ґрунтується не на чергуванні запитань інтерв'юера та відповідей респондента, а на дискусії між самими респондентами з приводу проблеми, яка вивчається.


8 109


Розвиток соціальний- такий тип змін у суспільстві, що відзначається переходом усіх соціальних відносин до якісно нового стану.

Роль соціальна- нормативний різновид поведінки індивіда, який займає певну соціальну позицію (в суспільстві, групі, організації) І виконує відповідні їй функції.

Середовище соціальне- сукупність соціальних умов життєдіяльності людини, що впливають на її свідомість і поведінку.

Соціалізація(від лат. зосіаіів - суспільний) - процес засвоєння індивідом знань, досвіду, норм і цінностей, включення його до системи соціальних зв'язків та відносин, необхідних для його становлення і життєдіяльності в даному суспільстві.

Соціальна група- найбільш загальне і специфічне поняття соціології, що означає певну сукупність людей, які мають загальні природні та соціальні ознаки і об'єднані спільними інтересами, цінностями, нормами і традиціями, системою певних відносин, які регулюються формальними і неформальними соціальними Інститутами.

Соціальний контроль- процеси в соціальній системі (суспільстві, групі), що забезпечують її стійкість та можливість управління функціонуванням її елементів (людьми, інститутами тощо); механізм оцінки і санкціонування діяльності елементів соціальних систем з точки зору суспільних інтересів та домінуючи норм; спосіб саморегуляції соціальної системи, що забезпечує впорядковану взаємодію її елементів за допомогою нормативного (в т.ч. правового) її регулювання.

Соціальні верстви- різновид поділу одиниць суспільства, що виділяються на основі однієї чи кількох природних або суспільних відмінностей (етнічних, демографічних, економічних, соціальних, політичних, правових, психологічних, релігійних тощо).

Соціальні відносини- усвідомлені і чуттєво сприйняті індивідами сукупності повторювальних взаємодій, які співвіднесені за своїм смислом одна з одною і які характеризуються відповідною поведінкою.

Соціометрія (від лат. восіеіаз - суспільство та грецьк. уєтрєо -міряю) - галузь соціальної психології, пов'язана із вивченням міжособистісних стосунків у малих соціальних групах.

Соціум(від лат. зосіит - загальне, спільне) - тип соціальності, що існує як стійка спільність людей, котра характеризується єдністю природних, суспільно-виробничих, духовних та ін. умов життєдіяльності, генетичним зв'язком поколінь, стабільністю соціальної організації, певною культурою.

Спільнота соціальна- сукупність людей, об'єднаних спільними ознаками (чинниками), наприклад, поселення, мова, релігія, професія. Розмір прибутку, єдність мети та завдань діяльності тощо.


Український соціолог В.М.Пічанаголошує, що соціологія- це наука про рушійні сили свідомості та поведінку людей як членів громадянського суспільства. Предмет соціології як науки включає: реальну суспільну свідомість з усіма протиріччями її розвитку; діяльність, дійсну поведінку людей, котрі виступають як предметне втілення (за формою, змістом) знань, установок, ціннісних орієнтацій, потреб та інтересів, ще фіксуються у живій свідомості; умови, в яких розвивається і здійснюється реальна свідомість та діяльність, справжня поведінка людей.

Російсько-американський соціолог П.Сорокінназиває соціологію наукою, що вивчає поведінку людей, що живуть у середовищі собі подібних. З одного боку, вона вивчає явища взаємодії людей один з одним, а з другого - явища, які виникають із цієї взаємодії.

Американський соціолог Н.Дж.Смєлзер наголошує на тому, що соціологія- це наукове дослідження суспільства та соціальних відносин.

Отже, предметом соціологіїє реальна суспільна свідомість у всьому ЇЇ суперечливому розвитку - діяльність, поведінка людей, які виступають як предметне втілення знань, установок, ціннісних орієнтацій, потреб та інтересів, що фіксуються в реальній свідомості; умови, в яких здійснюється та розвивається реальна свідомість і діяльність, поведінка людей.

Як наука про суспільство, соціологія включає в себе як загальну теорію соціальної багатоманітності явищ і процесів суспільного життя, що є об'єктами дослідженні суспільних і гуманітарних наук, так і соціальні теорії різних специфічних об'єктів, н-д, соціальні теорії праці (соціологія праці), освіти (соціологія освіти), релігії (соціологія релігії).

Значення соціології для інших наук полягає в тому, що вона дає науково обґрунтовану теорію про суспільство і його структуру, забезпечує розуміння законів та закономірностей взаємодії його різних структур.

Так, соціологія тісно пов'язана із соціальною психологією.Соціологи, які розробляють проблеми соціальної поведінки індивідів та спільностей, спираються на знання у галузі психоаналізу і психіатрії. В свою чергу психологи застосовують загальносоціологічні методи -анкетні опитування, Інтерв'ю, соціальний експеримент, контент-аналіз.

Спільними для соціології та соціальної психології є потреби та інтереси, соціальні установки та ціннісні орієнтації, думки і настрої людей, але кожна має свій специфічний підхід до вивчення цих явищ. Так, при вивченні громадської думки соціолога в першу чергу цікавлять закономірності її формування у певних групах людей, а соціального психолога - пізнання психологічних механізмів формування І виразу громадської думки.


108 9


Соціологія співпрацює і з соціальною статистикою,предметом якої є соціальна сфера суспільства, галузь соціальних процесів та відносин. Соціальна статистика забезпечує інформаційну базу для аналізу змін у соціальних відносинах і процесах, в орієнтирах і поведінці індивідів та груп, для підготовки науково обгрунтованих загальнодержавних та регіональних соціальних програм, поточної соціальної політики, розробки надійних прогнозів та проектів соціального розвитку.

Тісний зв'язок соціології зі знаннями з права та правознавства.Виникає навіть соціологія права.

Соціологія, особливо прикладна, ґрунтується на математичних знаннях і методах.

Проте найбільш тісно соціологія пов'язана з історією.Об'єктом і предметом досліджень і однієї, і другої є суспільство та його закономірності в їх конкретних проявах. Проте якщо історія відтворює (описує і пояснює) соціальні явища і процеси, які мали місце в минулому, то соціологія - ті, що спостерігаються в даний час. Якщо історія концентрує увагу на вивченні соціальних явищ, що виступають унікальними і неповторними в часі та просторі, то соціологія вивчає властивості всього суспільства, що повторюються в часі і просторі, тобто стають загальними, спільними для всіх соціокультурних явищ.

Соціологія взаємодіє і з політичною економією.Оскільки основною формою існування суспільства є матеріальне виробництво і економічна діяльність, то зміни в засобах виробництва, зміна ролі і місця людини у виробничому процесі впливають на еволюцію соціальної діяльності людей. Сама ж трудова діяльність людини змінюється з урахуванням розвитку самої ж людини як соціальної істоти. І це досліджує уже соціологія.

Зв'язок соціології та політологіїпроявляється у тому, що соціологія вивчає громадянське суспільство, політологія - політичне життя суспільства, політичні відносини. Взаємодія двох наук - соціології та політології породжує нову галузь науки - політичну соціологію. Зв'язок соціології та політології визначається, по-перше, тим, що виявити закономірності політичного життя можна лише враховуючи особливості суспільства в цілому як соціальної системи, по-друге, суспільство не можна зрозуміти і змінити без впливу на суспільство політичних структур та різноманітних режимів.

Соціологія тісно зв'язана з філософією.В основі зв'язку -початкова цілісність соціальної думки людства. Закони, категорії, принципи філософії лежать в основі понять соціології суспільства, суспільних відносин, соціальних зв'язків, соціальних дій тощо. Філософія вивчає такі поняття, як матерія та свідомість, соціологія ж - соціальну структуру, соціальні інститути, культуру, соціальну організацію суспільства та ін. Якщо ж філософія вивчає суть людини, особи, то


Особа маргінальна ("проміжна")- тип особистості, що формується (або опиняється) на межі різних соціальних середовищ: міста і села, класів, поколінь, культур, ідеологій, рас, тому вона визначається особливою, зокрема, дуже суперечливою, конфліктною, свідомістю і поведінкою.

Особистість- це інтегральна соціальна якість, яка формується у індивіда в процесі включення його в систему суспільних відносин, опанування ним матеріальних, духовних предметів людської культури, соціальний досвід.

Патологія соціальна- специфічна форма відхилення від інституціонально обумовлених вимог до соціальної поведінки, яка виявляється: 1) в індивідуальних та групових діях, що пов'язані з нехтуванням соціальними нормами; 2) у масовому порушенні процесів соціальної адаптації при дезорганізації суспільної системи.

Престиж соціальний(від фр. ргеєііде - чарування, чари, від лат. ргезіідіигп - Ілюзія, обман почуттів) - співвідносна оцінка соціальної ваги різних об'єктів, явищ, які поділяють члени певного суспільства, групи на підставі прийнятої системи цінностей.

Прогрес і регрес- співвідносні поняття, що означають розвиток суспільства або його підсистем по висхідній лінії, від менш досконалого стану до більш досконалого (прогрес) і повернення до старих, віджилих форм розвитку, що свідчать про суспільний застій і деградацію (регрес).

Протосоціологія(від грецьк. про - перший, лат. зосіеіав -суспільство, грецьк. Лбуої; - вчення, поняття) - прасоціологія, ретроспективна соціологія - передісторія соціологічного знання, елементи якого існують у системі синкретичного суспільствознавства і філософії до його диференціації та спеціалізації на окремі науки.

Прошарок соціальний- сукупність індивідів, які мають загалом однаковий соціальний статус, що забезпечує їм приблизно рівний доступ до системи благ; більш-менш стійкі у часі утворення, одні з яких, залежно від історичних, культурних і соціально-економічних обставин існують упродовж досить тривалого періоду, інші динамічно виникають і зникають, формуються і розпадаються.

Репрезентативність- властивість вибіркової сукупності відтворювати характеристики генеральної сукупності.

Респондент(від лат. гезропсіег - відповідати, відкликатися) -особа, яка в процесі опитування виступає як джерело первинної інформації.

Рівень життя— поняття, що характеризує міру задоволення соціально-економічних та духовних потреб людей. Виявляється у кількості та якості благ та послуг, споживаються, починаючи від первинних вітальних потреб (у харчуванні, житлі, одязі, освіті, праці, відпочинку та ін.) і закінчуючи високими потребами, пов'язаними із задоволеннями духовних, моральних та естетичних запитів.


 




Макросоціологія(від грецьк. уахро? - великий) - сукупність загальних теоретичних знань у системі соціології, що є результатом макросоціологічних досліджень, тобто досліджень, які охоплюють вивчення великих соціальних об'єктів - суспільства в цілому, його складових частин (систем, підсистем, агрегатів, сфер), масштабних соціальних явищ і процесів, інститутів, поведінки людських мас.

Метод індуктивний- спосіб одержання узагальнюючого знання на підставі окремих даних.

Механізм соціальний- сукупність дій, вчинків, відносин, невід'ємних від їх суб'єктів-носіїв, завдяки яким відбувається те чи інше соціальне явище, здійснюється соціальний процес, і які становлять внутрішній каркас їх (явища, процесу) існування (функціонування) або перетворення.

Міграція(від лат. тідгаііо - переселення) у широкому значенні -процес просторового переміщення людей між поселеннями, регіонами, країнами. У вужчому значенні під міграцією розуміють сукупність переселень людей, пов'язаних зі зміною ними місця проживання на постійно чи на порівняно довготривалий строк, що приводять до зміни територіального розміщення населення.

Мікросоціологія(від грецьк. /лхро£ - малий) - сукупність соціологічних знань з пізнавально-гносеологічною орієнтацією та вивчення т. зв. мікрооб'єктів (міжособистісні взаємодії, стосунки, комунікативні зв'язки в малих групах, поведінка індивіда, окремі "м ікро масштаб ні" соціальні явища і процеси тощо).

Мобільність соціальна- процес руху індивідів між ієрархічно або іншим чином організованими елементами соціальної структури: класами, прошарками, групами, статусами, позиціями.

Мотивація- це 1) сукупність тривких мотивів та конкретно закріплених у життєвому досвіді людини її життєвих потреб; 2) процес актуалізації якого-небудь мотиву та його функціонування - внутрішнього потягу до діяльності певної спрямованості; 3) внутрішній психологічний та психофізичний процес, що безпосередньо зумовлює дану діяльність людини, здійснює їїактивацію та орієнтацію.

Напруженість соціальна- стан, який виникає в суспільстві внаслідок дії дестабілізуючих факторів і виявляється у зростанні негативних соціальних настроїв та деструктивної поведінки, що таїть у собі небезпеку соціального "вибуху", руйнування певних соціальних структур чи всього суспільства.

Опитування- термін, що позначає процес отримання відомостей про досліджуваний об'єкт шляхом ведення діалогу (комунікації) між дослідником (чи його представником - людиною, спеціальним технічним пристроєм) та респондентом за допомогою формалізованих запитань та відповідей на них.


соціологія -особу як соціальний тип Якщо ж філософія вивчає соціальні відносини в їх суті, то соціологія - соціальну взаємодію і соціальні взаємозв'язки, зв'язки та ін. Звичайно ж, соціологія вирішує завдання непосильні загальній філософії - безпосередньо перероблює конкретні дані суспільного життя.

Крім того, соціологія спирається і на результати досліджень економічної теорії, соціальної філософії, етнографії, культурології тощо.

Нині переважаючою стає тенденція до комплексного, всебічного дослідження явищ і процесів суспільного життя, до спільного дослідження з точки зору кількох наук, до поєднання їх пізнавальних можливостей.

Структура та функції соціологічної системи знань

• загальносоціологічна теорія або загально-теоретична соціологія- торкається глибинних сутнісних моментів розвитку суспільства та історичного… • спеціальні і галузеві соціальні теорії-торкаються в основному окремих сфер… • конкретні соціологічні дослідження (емпіричні)- проводяться з метою одержання об'єктивних даних стосовно різних…

Значення соціології у розв'язанні соціально-економічних та політичних проблем українського суспільства

Перетворення, які здійснюються в нашій державі, зачіпають інтереси всього населення, змінюють майновий і соціальний стан, трансформують поведінку… Соціологія має забезпечувати надійний зворотній зв'язок в організації… Слід пам'ятати, що перетворення суспільства - не самоціль. І перетворення потрібні лише тоді, коли відповідають…

Література

Дюркгейм 3. Социология и социальньїе науки // Философская и социологическая мьюль.- 1992.- № 5.

Комаров М. Размьішления о предмете социологии // СОЦИС-


 




1990.-№11.

Піча В.М. Предмет, структура, функції соціології. Зв'язок соціології з іншими науками.-Львів, 1994.

Піча В.М. Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів України.- К.: Каравела, 1999.

Смелзер Н.Дж. Социология / Пер. с англ.- М., 1994.

Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. Пер. с англ- М., 1992.

Соціологія. Курс лекцій / За ред. В.М.Пічі.-К., 1996.-Розд. 1.

Соціологія. Навч. посібник. Упорядник П.П.Марчук.- Тернопіль, 1998.

Соціологія: Підручник/ За заг. ред. В.П.Андрущенка, М.І.Горлача.-Харків-Київ, 1998.

Соціологія. Посібник для студентів вищих навчальних закладів / За редакцією В.Г.Городяненка.- К.: Видавничий центр „Академія", 1999.

Щепанський Ян. Злементарньїе понятия социологии / Пер. с польск.-М., 1962.

Ядов В.А. Размьішления о предмете социологии // СОЦИС- 1990.-№2.

ТЕМА 2. ВИНИКНЕННЯ ТА СТА НОВЛЕННЯ СОЦІОЛОГІЧНИХ ЗНАНЬ

2.1. Пр отосо міологія. Соціальні уявлення стародавності.

Соціально-політичні уявлення епохи античності.

2.3. Соціологічна думка епохиСередньовіччя та Відродження,

Розвиток соціальних знань у XVII - XVIII ст.

• перший етап - протосоціологія- охоплює час від епохи античності до О.Конта. На цьому етапі відбувалося нагромадження знань про суспільство,… • другий етап - академічна соціологія- починається із 30-40-х рр. XIX ст. і… • третій етап охоплює кінець XIX - 20-ті рр. XX ст. У цей період увагу соціологів привертають соціальні дії та…

КОРОТКИЙ СЛОВНИК СОЦІОЛОГІЧНИХ ТЕРМІНІВ

Адаптація- пристосування людини або групи людей до нового соціального середовища, а частково і пристосування до них цього середовища з метою співіснування та взаємодії.

Адаптація соціальна- вид взаємодії окремої особи чи соціальної спільності із середовищем, у процесі якої погоджуються вимоги та очікування її учасників.

Активність соціальна(від лат. ас(іуи$ - діяльний) -характеристика способу життєдіяльності соціального суб'єкта (індивіда, групи), що фіксує свідому спрямованість його діяльності і поведінки на зміну соціального середовища, умов, інститутів відповідно до назрілих потреб, Інтересів, цілей, ідеалів або на консервацію існуючого стану речей, гальмування змін, розвитку; вияв соціальних ініціатив, участь у вирішенні актуальних соціальних завдань, постійна взаємодія з іншими соціальними суб'єктами.

Анкета(від франц. еприеіе - розслідування) - впорядкований за змістом і формою перелік питань та висловлювань, втілених у вигляді опитувального листа чи опиту вал ьника.

Аномія- стан суспільної системи, для якого характерна відсутність загальноприйнятих цінностей і норм як універсальних регуляторів соціальної поведінки людей.

Безробіття - соціальне явище, суть якого полягає в незатрєбуваності й невикористаності суспільством активної працездатної частини населення.

Вибірка- процес формування вибіркової сукупності. Цей процес, незалежно від того, чи використовується схема одноступеневого, чи багатоступеневого відбору, характеризується такими ознаками: 1) кількість етапів вибору; 2) тип обраних об'єктів репрезентації на проміжних степенях відбору; 3) спосіб районування обраних на проміжних ступенях відбору об'єктів репрезентації; 4) спосіб відбору об'єктів репрезентації і одиниць спостереження на кожному етапі; 5) обсяг вибіркової сукупності (кількість одиниць спостереження).

Вибірковасукупність - частина генеральної сукупності, об'єкти якої виступають як основні об'єкти спостереження.

Виховання- процес соціокультурного становлення та розвитку індивіда, в ході якого, залежно від спрямованості впливу, здійснюється засвоєння ним соціального досвіду, знань, зразків і норм поведінки, цінностей культури.

Відчуження соціальне- 1) елемент і результат універсальної соціальної взаємодії індивідів у суспільстві, що виступає як протилежність соціального освоєння, присвоєння і привласнення; 2) процес втрати соціальним об'єктом можливостей освоювати (присвоювати, привласнювати) необхідні для його життєдіяльності


навчальної дисципліни. її включають до навчальних планів університетів, створюють перші кафедри і факультети, професійні асоціації соціологів.

• четвертий етап (кін. 20-х - 70-ті рр. XX ст.) означений
формуванням основних соціологічних теорій, галузевою
диференціацією, подальшим удосконаленням методів дослідження;

• п'ятий етап починається із 80-х рр. XX ст. і триває по теперішній
час. Його зміст пов'язаний із новітньою соціологією та вирішенням
проблем сучасності. Для нього характерна інтернаціоналізація соціології,
формування і поширення різноманітних концепцій та теорій.

Соціальні уявлення стародавності

Це не означає, що до цього часу не було жодних теоретичних уявлень про суспільство, але їх не можна вважати науковими, оскільки вони мали форму… У первісному суспільстві основними формами відображення соціальної дійсності… 2.2. Соціально-політичні уявлення епохи античності

Соціологічна думка епохи Середньовіччя та Відродження

Значний внесок у пізнання людини і суспільства зробили представники гуманізму Відродження. Гуманізм- система поглядів, яка визнає цінність людини як… Методьі сбора информации в социологических исследованиях / Отв. ред.… Паниоото В.И. Качество социологической информации (методьі оценки и процедури обеспечения).- К., 1986.

Література

Бутенко И.А. Анкетний опрос как общение социолога с респондентом.-М., 1989.

Гречихин В.Г. Лекции по методике и технике социологического исследования.- М., 1988.

Как провести социологическое исследование- М., 1990.


У Х/~Х/ІІ ст. відбувається новий крок у становленні соціологічних уявлень, формуються концепції державного і приватного права, переглядаються концепції релігійного походження суспільства, одним із перших буржуазних теоретиків став італієць Нікколо Макіавеллі(1469-1527), який намагався звільнити соціальне вчення від теології. Він відкидає середньовічну теократичну концепцію, згідно з якою держава залежить від церкви, як нібито вищої влади на землі, і обґрунтовує необхідність світської держави, протиставляючи теологічному розумінню державної влади юридичний світогляд, який відокремлює правові установки від релігійних приписів, яким надається переважно морального змісту. В осмисленні політичних проблем Макіавеллі намагався абстрагуватися від морально-етичних оцінок. Саме це призвело згодом до поверхового і спрощеного тлумачення терміну „макіавеллізм" як синоніму аморалізму і віроломства у політиці.

В епоху Відродження з'являються перші ідеї утопічного соціалізму.Найяскравіше вони висвітлені у творах Томаса Мора(1478-1535) „Утопія" та Томмазо Кампанелли(1568-1639) „Місто Сонця". Соціалістичним утопіям властива переконаність, що приватна власність спричиняє всі суспільні негаразди та злиденність абсолютної більшості народу. Автори сформулювали основні принципи майбутнього суспільства, що базується на розумних „природних" засадах; планове суспільне господарство; обов'язкова для всіх праця, результати якої розподіляються за потребами; всі дорослі члени суспільства беруть участь у політичному управлінні, всі діти мають право на безплатну освіту, яка має бути тісно пов'язана з трудовим вихованням та ін.

Французький політичний діяч та юрист Жан Боден(1530-1596), вважав, що основним фактором суспільного розвитку є географічне середовище. На його думку, рельєф, клімат, родючість ґрунтів зумовлюють особливості життя людей, атакож впливають на їх психологічні та інтелектуальні якості.

Розвиток соціальних знань у XVII - XVIII ст.

Соціальні ідеї англійського мислителя Томаса Гоббса(1588-1679) склалися під впливом англійської буржуазної революції XVII ст. Кожний народ, вважав…   У концепції походження держави Джона Локка(1632-1704) розглядається утворення держави як результат суспільного…

Соціометрія та процедура соціометричного опитування

За допомогою соціометричного тесту можна одержати оптимальну інформацію про позиції індивідів в групі (наприклад, про ступінь популярності, про типи… Соціометричний метод застосовується на рівні мікросоціології, тобто на стику… Соціометричний тест формулюється у вигляді запитань, відповіді на які і слугують підґрунтям для встановлення структури…

ТЕМА 3. КЛАСИЧНИЙ ПЕРІОД У РОЗВИТКУ СОЦІОЛОГІЇ

Виникнення і розвиток соціології як окремої науки.

Натуралізм у соціології XIX - XX ст.

Психологічні школи у соціології.

Емпіричні соціальні дослідження.

Сучасна західна соціологія.

Виникнення і розвиток соціології як окремої науки

Позитивістське соціологічне спрямування не визнавало ні ідеалізму, ні матеріалізму, а виходило з тези, що усе позитивне знання можна отримати лише… Позитивне знання - це знання, засноване не на умоглядності, а на… Досліджуючи характерні особливості суспільства, О.Конт зробив спробу сформувати закони його функціонування та…

Підготовка і проведення анкетного опитування

Анкетне опитування - один з основних і найчастіше використовуваних видів соціологічного опитування. Його суттєвою ознакою є те, що на відміну від інтерв'ю респондент сам читає запитання анкети та сам фіксує свої відповіді. Анкета(від франц. enguete -розслідування) - впорядкований за змістом і формою перелік питань та висловлювань, втілених у вигляді опитувального листа чи опиту вал ьника.

Розрізняють очне (або звичайне) і заочне(поштове і пресове) анкетне опитування. При очному опитуванні дослідник може роздати анкети респондентам, а потім їх зібрати, але при заповнюванні анкети не бути присутнім (такий вид опитування зветься роздавальним). В іншому випадку дослідник може бути присутнім при заповненні анкети. Залежно від кількості осіб, яких одночасно опитують, анкетні опитування бувають індивідуальнимиабо груповими.

Відрізняють масовіі спеціалізованіопитування. Якщо учасники масових опитувань - респонденти, то у спеціалізованих головне джерело інформації - професійно-компетентні особи (експерти), думку яких у соціології враховують при експертному опитуванні.

Поштове опитування- різновид опитування анкетного. При потовому опитуванні анкета розповсюджується серед потенційних респондентів за допомогою поштової служби у вигляді самостійного поштового відправлення за адресами осіб, які, як правило, спеціально відібрані, бо у своїй сукупності, на думку дослідників, репрезентують певну соціальну спільність.

Різновидом анкетного опитування є пресове опитування,при якому анкета друкується на шпальтах газет, журналів, тому можливість її заповнення та повернення обмежена колом читачів відповідного видання.


 




інтерв'юера, який задає питання і сам спрямовує бесіду з кожною людиною згідно з опрацьованим сценарієм і фіксує одержані відповіді.

Інтерв'ювання має свої переваги і недоліки, які слід враховувати при виборі методів збирання соціологічної інформації. До переваг можна віднести те, що тут підвищуються можливості надійності зібраних даних, додатково з'ясовуються нові дані з досліджуваного процесу, поглиблюється розуміння між дослідником і людьми, які дають інтерв'ю. Все це у цілому підвищує ефективність і достовірність опрацьованих підсумкових результатів, практичність рекомендацій, проектів та ре­альність їх використання.

Щодо недоліків, то дослідженням за допомогою інтерв'ю охоплюється передусім обмежений контингент, потрібно мати добре підготовлених та досвідчених інтерв'юерів, сильний вплив інтерв'юера на опитуваного тощо. Тому інтерв'ю добре себе зарекомендували в експертному опитуванні.

У прикладній соціології використовуються наступні види інтерв'ю:

вільне інтерв'ю,коли, як правило, немає плану і завчасно
сформульованих запитань. Його проводять не інтерв'юери, а соціологи,
які самі визначають тему бесіди, формулюють запитання, їх
послідовність, уточнюють тему і т. д. Таке інтерв'ю є незамінним
методом на ранніх розвідувальних стадіях дослідження;

глибинне інтерв'юмає за мету отримати інформацію, яка
засвідчує не лише наявність того чи іншого соціального факту, явища,
але й пояснює причини появи даних фактів, явищ;

фокусованеспрямоване інтерв'ю - вивчення громадської думки
відносно конкретної події, факту, ситуації;

• стандартизоване (формалізоване) інтерв'ю, коли
формулювання запитань, їх порядок, кількість і перелік можливих
альтернативних відповідей, їх кодування і форма запису
передбачаються заздалегідь і суворо фіксуються в своїй одноманітності.
Цей вид інтерв'ю - найбільш поширений, найчастіше його застосовують
при переписі населення.

Існують і Інші класифікації інтерв'ю. Так, в залежності від мети, їх ділять на:

• інтерв'ю думок і відносин стосовно актуальних подій, явищ;

• документальне інтерв'ю - мета відтворення яких-небудь минулих
фактів, соціальних подій шляхом опитування їх свідків, безпосередніх
учасників. За типом суб'єктів, що опитуються, виділяють інтерв'ю з:

• відповідальною офіційною особою;

• експертом;

• респондентом буквально - представником певної групи
населення. За процедурою проведення відрізняють такі типи інтерв'ю:

• панельне (повторне) інтерв'ю - спрямоване на вивчення


Соціологія, яку О.Конт вважав вершиною наук, повинна розвиватися як аналіз соціальної динаміки та соціальної статики. Соціальна динаміка повинна розглядати загальні закони соціального розвитку, а соціальна статика - взаємодію складових елементів суспільства.

Натуралізм у соціологи XIX- XX ст.

На думку Ґ.Спенсера, суспільство копіює та відтворює живий організм, а це означає, що ним керують біологічні закони (наприклад, закон боротьби за… Ототожнюючи суспільство з біологічним організмом, Г.Спенсер дає порівняльний… Органічна школа ототожнювала суспільство з організмом людини і пояснювала соціальне життя біологічними…

Опитування. Різновиди інтерв'ю. Недоліки та переваги інтерв'ю порівняно з іншими методами

Дослідник одержує первинну соціологічну інформацію шляхом усного чи письмового звертання до досліджуваної сукупності людей (окремої особи) з… У соціологічних дослідженнях використовуються різні види опитувань. Основою їх… Як об'єкт, для вивчення якого застосовується опитування, традиційно виступає соціальна спільність, група, колектив,…

Психологічні школи у соціології

• психологічний еволюціонізм,засновником якого був американський соціолог Лестер Френк Уорд(1841-1913). Л.Уорд стверджував, що первинною соціальною… • інстинктивізм- напрям, що прагнув з'ясувати соціальні явища та процеси через… • „психологія натовпу",представлена Поставом Лебоном(1841-1931) та Габріелем Тардом(1843-1904). На думку…

Емпіричні соціальні дослідження

Соціологічні ідеї Георга Зіммеля(1858-1918) базуються на теорії історичного розуміння.Вона полягає у тому, що певний вид діяльності стає зрозумілим… Продовжувачем традиції позитивізму був французький соціолог і філософ Еміль… Значний внесок у соціологію кінця XIX - початку XX ст. зробив німецький вчений Макс Вебер (1864-1920). Він є…

Експеримент у соціологічному дослідженні

Експеримент- зміна або відтворення явища з метою вивчення його у найсприятливіших умовах. Характерна риса експерименту - заплановане втручання людини у досліджуване явище, можливість його відтворення за різних умов. Проте, незважаючи на визнання високої пізнавальної ролі експерименту, він поки що недостатньо широко застосовується у соціологічних дослідженнях.

Експеримент у соціології - це спосіб одержання інформації щодо кількісних і якісних змін показників діяльності і поведінки соціального


взаємного впливу, які не можуть існувати як автономні утворення. Розвиток особи відбувається у процесі взаємодії з іншими людьми в суспільстві.

Сучасна західна соціологія

Так, після другої світової війни в американській соціології панівним напрямом став структурний функціоналізм.Його ідеї розробляли англійський… Теорія конфліктувизнає соціальні конфлікти вирішальним або одним із важливих… Засновником теорії соціального обмінує Джордж Хоманє (1910—1989). Згідно зцією теорією, люди взаємодіють між собою на…

Структуралізм і постструктуралізмнаголошують на тому, що існує залежність між властивостями суспільних явищ і процесів та їх структурою. Структура є порівняно стабільним способом взаємозв'язку суб'єктів соціальної поведінки і одночасно володіє певною незалежністю від індивідів та інших суб'єктів соціальної дії. Структура відіграє роль стримуючого та спонукального чинника. Представниками цього напряму є французькі соціологи Клод Леві-Стросста Мішель Фуко.

ТЕМА 4. СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК СОЦІОЛОГІЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ

Розвиток соціальної думки в Київській Русі.

Соціально-політична думка в Україні у XV! - XVII ст.

Розвиток ідей Просвітництва в Україні.

Соціальні ідеї у творчості членів Кирило-Мефодіївського товариства.

Початок української соціології.

Розвиток вітчизняної соціологи у XX ст.

Розвиток соціальної думки в Київській Русі

З появою писемності певні сторони тогочасного соціального буття процедур і техніки проведення дослідження, хоча її здійснення контент-аналізу… Спостереження у соціології- це реєстрація соціальних процесів, явищ або їх окремих елементів. Процедура спостереження…

Соціально-політична думка в Україні у XVI - XVII ст.

Із появою козацтва, яке являло собою проміжну верству між шляхтою і селянством, на яку не поширювалися ні кріпацтво, ні панщина, починаються і…   реєстри.

ТЕМА 12. ОСНОВНІ МЕТОДИ ЗБИРАННЯ ТА АНАЛІЗУ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Аналіз документів як метод соціологічного дослідження.

Метод спостереження у соціології.

Експерименту соціологічному дослідженні.

Опитування. Різновиди інтерв'ю. Недоліки та переваги інтерв'ю порівняно з іншими методами. 12.6. Підготовка і проведення анкетного опитування.

Соціометрія та процедура соціометричного опитування.

Аналіз документів як метод соціологічного дослідження

Інформацію фіксують за допомогою літер, цифр, стенографічних та інших знаків, малюнків, фотографій, звукозаписів тощо. Документи містять інформацію, яка характеризує соціальні процеси на різних… Документи класифікують за різними ознаками. Залежно від технічних засобів фіксації інформації їх поділяють на…

Вибіркова сукупність- це певне число елементів генеральної сукупності, відібране за суворо заданим правилом. Елементи вибіркової сукупності, які підлягають вивченню, називаються одиницями аналізу.

Вибіркова сукупність відбирається за спеціальними правилами так, щоб її характеристики відображали властивості всієї генеральної сукупності. Таким чином, досліджується частина генеральної сукупності, але так, що є можливість отримати певне уявлення про всю сукупність в цілому. Це дає економію часу, людських ресурсів і матеріальних витрат.

Репрезентативність- це властивість вибіркової сукупності відтворювати характеристики генеральної сукупності. Є три критерії репрезентативності:

1 - статистичний,який передбачає відображення у вибірці із
наперед заданою похибкою контрольованих дослідником параметрів
генеральної сукупності;

2 - ресурсно-економічний,який включає оцінку кадрового
забезпечення, вартості досліджень, затрат часу, методів обробки
інформації. Тому проект вибірки повинен забезпечувати задану точність
при заданих (чи мінімальних) затратах і ресурсах;

3 - аналітичнийкритерій, який полягає у обмеженнях, які
накладаються на проектований об'єм вибірки і детальність розробки
даних змістом завдань наступного аналізу. Об'єм вибірки повинен бути
таким, щоб у дослідника була можливість сформулювати надійні
висновки про статистичну залежність змінних, про взаємодію окремих
категорій респондентів тощо.

Література

Гречихин В.Г. Лекции по методике и технике социологического исследования,- М., 1988.- Лекция IV.

Паніна Н.В. Технологія соціологічного дослідження. - К., 1996.

Піча В.М. Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів України. - К.: Каравела, 1999.

Соціологія: короткий енциклопедичний словник. Під заг. ред. В.І.Воловича.- К., 1998.

Соціологія. Курс лекцій / За ред. В.М.Пічі. - К., 1996.

Соціологія: Підручник / За заг. ред. В.П.Андрущенка, Ш.Горлача. -Харків-Київ, 1998.


Розвиток ідей Просвітництва в Україні

У цьому контексті розглядає Сковорода й проблему соціальної нерівності, визнаючи тільки одну нерівність - нерівність обдаровань і покликань, тобто… В Україні серед просвітителів було немало відомих мислителів, увага яких… Просвітницькі тлумачення понять рівності полягали у визначенні рівності людей перед законом. Право власності - це…

Генеральна та вибіркова сукупність. Репрезентативність дослідження та його критерії

  досліджень. Організаційнафункція забезпечує розробку чіткої системи поділу праці в дослідницькому колективі, налагодження контролю…

Соціальні ідеї у творчості членів Кирило-Мефодіївського товариства

Товариство відстоювало ідеали свободи, рівності і братерства, ставило своїм завданням перебудову суспільства на засадах християнства і прагнуло… У суспільно-політичних поемах члена товариства Тараса Шевченка(1814-1861)… Хвилювала Т.Шевченка й слов'янська проблема. Розв'язував він її з позицій революційного демократизму і братерської…

Початок української соціологи

Соціологічні дослідження кінця XIX ст. здебільшого трансформу­вали ідеї О.Конта, ГСпенсера, К.Маркса. Найприкметнішим у тогочасній соціологічній… Одним із тих, хто закладав підвалини української соціології, був… Соціологію він розумів як універсальну науку і, на його думку, багато які самостійні науки мали б стати її розділами.…

Поняття програми соціологічного дослідження та її структура

У програмі викладаються основні завдання дослідження, методика і техніка збору та обробки соціологічної інформації. Розробка програми є обов'язковою… По суті, програма соціологічного дослідження є теорією І методологією… Методологічнафункція програми соціологічного дослідження передбачає визначення наукових проблем, для вирішення яких…

Поняття методикиі техніки соціологічного дослідження

Метод окреслює і втілює шлях до істини, напрямки ефективної діяльності, що веде до реалізації поставлених цілей, задає регулятиви і нормативні… Метод включає стандартні і однозначні правила (процедури), які забезпечують… Правила дії у своїх окремих специфікаціях можуть характеризувати не метод, а методику.Наприклад, є методика простої,…

Розвиток вітчизняної соціології у XX ст.

В українській науці цей метод вперше використав Михайло Грушевський(1866-1934). На формування його світогляду надзвичайний вплив мав Е.Дюркгейм, із… Виходячи з об'єктивних засад соціальних знань, спираючись на Історичні факти,…

ТЕМА 11. ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОГРАМА СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Соціологічне дослідження і його різновиди.

Поняття методики і техніки соціологічного дослідження.

Поняття програми соціологічного дослідження та її структура.

Генеральна та вибіркова сукупність. Репрезентативність дослідження та його критерії.

Соціологічне дослідження та його різновиди

Соціологічне дослідження- система логічно послідовних методологічних, методичних і організаційно-технічних процедур, підпорядкованих меті отримання об'єктивних даних про соціальне явище або процес, що вивчається. Це процес, у якому теоретико-методологічний та емпіричний рівні пізнання перебувають у єдності.

Соціологічне дослідження буває теоретичним, фундаментальним, емпіричним, прикладним.

Теоретичнесоціологічне дослідження узагальнює нагромаджений матеріал у галузі соціального життя.

Фундаментальнедослідження спрямоване на вдосконалення теорії і методології.

Емпіричнедослідження полягає у нагромадженні, зборі фактичного матеріалу у певній галузі (через опитування, аналіз документів, статистичний аналіз, спостереження тощо) і його первинній обробці.

Прикладнесоціологічне дослідження спрямоване на вивчення рекомендацій у галузі.

Види соціологічного дослідження.

Описоведослідження є більш складним, з його допомогою отримують емпіричну інформацію, яка дає відносно цілісне уявлення про соціальне явище, що… Аналітичнесоціологічне дослідження полягає не лише в описі елементів явища чи…  

Література

Волков Г.Н. Социология науки. Социологические очерки научно-технической деятельности,- М., 1968.

Келле В.Ж. Наука как компонент социальной системы. - М., 1988.

Мацковский М.С. Социология семьи: Проблеми теории, методологии и методики.-М., 1989.

Нечаев В.Я. Социология образования.-М., 1992.

Піча В.М. Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів України.- К.: Каравела, 1999.

Соціологія. Курс лекцій / За ред. В.М.Пічі.-К.,1996.

Соціологія: короткий енциклопедичний словник. Під заг. ред. В.І.Воловича.-К., 1998.

Соціологія: Підручник/ За заг. ред. В.П.Андрущенка, М.І.Горлача. - Харків-Київ, 1998.

Филиппов Ф.Р. Социология образования. - М., 1991.

Харчев А. Г. Социология воспитания. - М., 1990.

Черниш Н.Й. Соціологія. Курс лекцій. - Львів, 1996.


Його головною науковою працею із соціології є „Початок громадянства (генетична соціологія)", яку присвячено центральній проблемі тогочасної соціології - висвітленню причин і чинників утворення соціальності, виникнення і існування людського суспільства. У ній, зокрема, аналізувалися структурні трансформації, що відбувалися на той час у суспільстві: криза традиційних інститутів (сім'ї, сусідських відносин), зростаюча спеціалізація праці виникнення великих промислових центрів, урбанізація життя, посилення промислової та державної бюрократії. Намагаючись визначити, що робить суспільство суспільством, Грушевський наголошував на важливості боротьби індивідуалістичних і колективістських тенденцій. Саме ця боротьба стає домінантою соціальної еволюції, що є об'єктом дослідження всіх соціальних наук.

Цікавими були праці українських правників, що досліджували право передусім як суспільну категорію. Зокрема, Богдан Кістяківський(1868-1920) дійшов висновку, що надто широке використання природничо-наукових принципів обмежує можливості соціального пізнання. Реальність, яку має вивчати соціологія, включає не тільки економічні відносини, а і дії людей, зумовлені соціальною дійсністю та її культурними формами. Саме такий підхід до визначення предмета соціологічного вивчення сприяв здобуттю соціологією статусу самостійної науки, остаточному її відокремленню як від природничих, так і від інших суспільних наук.

Б.Кістяківський мав особисті контакти з провідними європейськими соціологами: Г.Зіммелем, у семінарах якого він працював у Берлінському університеті, В.Віндельбандом у Страсбурзькому університеті, де він захистив докторську дисертацію, М.Вебером.

У становленні та розвитку соціологічної думки в Україні в післяреволюційний період можна виділити чотири періоди. Перший розпочався після 1917 р. і тривав до початку 30-х років XX ст., другий можна датувати 30-50-ми роками, третій - 50-80-ми, четвертий - із середини 80-х рр. і до наших днів.

Дмитра Донцова (1883-1973) називають ідеологом українського націоналізму, спрямованого на відокремлення України від Росії, що відображено в творах: „Націоналізм" (1927), „Хрестом і мечем" (1967). Світоглядною основою політичних поглядів є його філософський волюнтаризм та ірраціоналізм, презирство до народу, устремління встановити владу еліти.

В'ячеслав Липинський(1882-1931) розробляє проблеми історіософії, національної еліти, ролі християнської релігії в об'єднанні українського народу.

Українська соціологічна думка в післяреволюційний період розвивалася під впливом ідей марксизму. Уже з перших днів радянської влади постало питання про опрацювання соціальних теорій нового


 




суспільства на основі проведення емпіричних соціологічних досліджень. У травні 1918 р. з'являється проект постанови Раднаркому „Про соціалістичну академію суспільних наук".

Наукова соціологічна робота у 20-ті роки майже повністю зосереджувалась у Всеукраїнській академії наук (ВУАН). У складі її соціально-економічного відділу з'явилася перша кафедра соціології, яку очолював у 1918-1920 роках Б.Кістяківський.

У ці самі роки виникає соціальна інженерія - один із різновидів прикладної соціології на підприємстві. Це сукупність прикладних засобів впливу на поведінку та установки людей з метою розв'язання певних соціальних проблем.

Однак як самостійна наука соціологія так і не інституювалася. Розвиток соціологічної науки стримувався насамперед через політичні обставини. Дореволюційний досвід соціологічної роботи повністю відкидався. Теорії зарубіжних соціологів, їхні рекомендації піддавалися критиці. У теоретичних дискусіях соціологію почали співвідносити з марксизмом, а її теорію ототожнювати з історичним матеріалізмом.

В кінці 50-х на початку 60-х рр. розпочинається відродження соціології. У цей час проводяться соціологічні дослідження впливу НТП на соціально-професійний склад робітників, їх ставлення до праці. Широкого розвитку набуло соціальне планування. Плани соціально-економічного розвитку розроблялися для підприємств, міст, цілих регіонів. Це сприяло вдосконаленню методики соціологічних досліджень, отриманню практичних навичок цих досліджень.

Від 1968 р. соціологія розвивається в Україні як окрема наука. У складі Інституту філософії Академії наук почав функціонувати підрозділ соціології, широко друкуються соціологічні дослідження, поновлюється видання часопису „Філософська та соціологічна думка", який був започаткований 1927 року.

У середині 80-х років з початком революційного оновлення суспільства усвідомлюється потреба в соціологічних дослідженнях, змінюється ставлення до соціології, суттєво переглядається багато усталених у радянській науці поглядів на суспільство. Це зумовлювалося необхідністю наукового осмислення сучасних трансформаційних соціальних процесів. 90-ті роки в розвитку української соціології позначені інституціоналізацією її як однієї з провідних суспільних наук.

Література

Арон Р. Зтапы развития социологической мысли: Пер. с фр.- М., 1992.

Вебер М. Избранные произведения / Пер. с нем. - М., 1990.

Дюркгейм Е. Соціологія і соціальні науки // Філософська і соціологічна думка. - 1992.- № 5.

Захарченко М.В., Погорілий О.І. Історія соціології /від античності до


 

• вивчення впливу читання на духовний розвиток особистості;

• прогнозування читацької поведінки до 2010 р. з метою
вироблення державної програми книгодрукування;

• з'ясування особливостей змін якісних характеристик особистості
сучасного читача, його типологізація.

Соціологія громадської думки

Під громадською думкою розуміється сукупність думок людей відносно питань, які мають суспільний інтерес. Громадська думка завжди пов'язана з… Відомий російський соціолог Б. Грушин вважає, що дослідження об'єкта… • аналіз загальної здатності судження громадської думки з точки зору специфіки віддзеркалення в ньому дійсності;

ТЕМА 5. СУСПІЛЬСТВО ТА ЙОГО СКЛАДОВІ.

ТИПИ СУСПІЛЬСТВ ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА

Ознаки суспільства. Основні умови розвитку і функціонування суспільства.

5.2. Методологічні принципи вивчення суспільногожиття.

Історичні типи суспільства: традиційне, індустріальне, постіндустріальне.

Сутність та критерії суспільного прогресу. Прогресі регрес.

Ознаки суспільства. Основні умови розвитку і функціонування суспільства

Е.Дюркгейм у праці „Соціологія та теорія пізнання" характеризує   суспільство як „...найбільш могутній фокус фізичних і моральних сил, який тільки існує у світі. Ніде в природі не…

Соціологія книги і читання

Соціологія книги- це галузь соціології культури, яка вивчає книгу як вияв людської діяльності, як соціокультурний феномен, закономірності… Предметне коло соціологи книги включає в себе наступні питання:  

Соціологія вільного часу

Соціологічний аналіз вільного часу, як соціального і духовно-морального феномена, дозволяє не лише теоретично поставити, але й практично вирішити… Соціальний час є часом існування, функціонування і розвитку сукупності систем,… Сутність вільного часу полягає у вільній діяльності, яка означає, насамперед, наявність часового простору, вільного…

Методологічні принципи вивчення суспільного життя

При вивченні соціальних процесів застосовуються такі принципи матеріалістичної діалектики, як об'єктивність, історизм та системний підхід, а також… Принцип об'єктивностіозначає вивчення об'єктивних зако­номірностей, що… Принцип історизмув соціології передбачає вивчення соціальних проблем, соціальних інститутів, процесів у виникненні,…

Історичні типи суспільства: традиційне, індустріальне, постіндустріальне

Для традиційного суспільства притаманні такі риси і ознаки:• аграрна спрямованість економіки; Соціологія вихованнявивчає формування особи як конкретного носія соціальності… Соціологія виховання включає:

Соціологія сім'ї та шлюбу

Шлюб- історично обумовлена, санкціонована і регульована суспільством форма відносин між чоловіком та жінкою, що встановлює їх права і обов'язки один… Соціологія сім'ї- це спеціальна соціологічна теорія, яка вивчає формування,… Соціологія сім'ї та шлюбу вивчає такі питання:

Релігійна діяльність- це реальна поведінка віруючих, в якій реалізується релігійна свідомість (молитва, богослужіння, відзначення релігійних свят, релігійна пропаганда і т.п.).

Релігія виконує ряд соціальних функцій:

регулятивну.Будь-яка релігія регулює соціальну поведінку своїх
прихильників за допомогою зведених моральних норм, заборон і
приписів,

світоглядну.Релігія організує систему світогляду людини,
визначає її розуміння світу,

компенсаторську.З.Фрейд вважав, що релігія пов'язана
почуттям психологічної захищеності від життєвих негараздів;

інтегруючаполягає в здатності релігії об'єднати своїх
прихильників на засадах спільних для них релігійних цінностей, об'єктів
поклоніння, ритуалів, норм поведінки, інтегрувати їх в спільність.

Важливими напрямками досліджень соціології релігії є:

• виявлення в сучасній релігійній ситуації нових явищ („нової
релігійності°, „квазірелігійної свідомості", деатеїзації, сакралізації тощо);

• вивчення впливу конфесійної приналежності віруючих на їх
ціннісні орієнтації і соціальну поведінку;

• визначення взаємозв'язку релігійності населення, її еволюції із
соціальними умовами і процесами, що відбуваються у суспільстві;

• вивчення шляхом організації конкретних емпіричних замірів
громадської думки з питань релігії і атеїзму, поліконфесійності в Україні.

Соціологія моралі та виховання

Соціологія моралі вирішує три основні завдання: 1 - описувати реальні моральні відношення і специфіку їх виявлення в… 2 - досліджувати ставлення різних соціальних груп до постановки і способу вирішення моральних проблем;

Сутність та критерії суспільного прогресу. Прогрес і регрес

Суспільний прогрес- такий напрям розвиту суспільства, що характеризується незворотними змінами людства, тими чи іншими прогресивними змінами окремих спільнот чи людей, їх угруповань,


 

• шляхи вдосконалення науково-дослідної діяльності;

• співвідношення науки і культури;

• соціальний статус працівника науки;

• професійну мобільність у науці;

• критерії оцінки наукової діяльності.

Соціологія релігії

Предметом соціологічного аналізу, який здійснює соціологія релігії як галузева соціологічна дисципліна, може бути як релігія в цілому, так і окремі… Із соціологічної точки зору під релігією розуміють систему вірувань і… Суттєвими компонентами релігії як соціального інституту є релігійні організації, для яких характерна ієрархічність…

Соціологія освіти і науки

Соціологія освіти- це галузь соціологічної науки, в межах якої вивчається освітній процес, механізми оволодіння людьми накопиченими наукою і… Предметом досліджень соціології освіти є: • проблема соціального пізнання і соціального виховання, функцій і розвитку системи освіти, освітньої політики;

Соціологія політики

Загальнотеоретична частина соціології політики визначає «у найзагальніших поняттях соціальні основи і соціальні дії (сили, мету, наслідки) влади,… До спеціалізованих розділів соціології політики належать: 1) соціологія політичних партій, громадських об'єднань і рухів;

ТЕМА 6. СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА. СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ ТА СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ

Поняття соціальної структури та її елементи.

Поняття соціального інституту суспільства. Місце соціальних інститутів у системі соціальних зв'язків.

Поняття соціальної стратифікації, її особливості у сучасному суспільстві.

Функціональнийта конфліктологічний підходи до соціальної стратифікації та проблеми нерівності.

Соціальна мобільність та її механізми.

Поняття соціальної структури та її елементи

У вузькому розумінні соціальна структура - це соціально-класові спільності, соціальні групи, що утворюють ті чи інші соціальні верстви, а також… Т.ч. соціальна структура суспільства- сутність взаємозв'язаних і взаємодіючих… Елементи соціальної структури:

ТЕМА 10. СПЕЦІАЛЬНІ І ГАЛУЗЕВІ СОЦІОЛОГІЧНІ ТЕОРІЇ

Економічна соціологія.

Соціологія політики.

Соціологія освіти і науки.

Соціологія релігії.

Соціологія моралі та виховання.

Соціологія сім'ї та шлюбу.

Соціологія вільного часу.

Соціологія книги і читання.

Соціологія громадської думки.

Економічна соціологія

Об'єктомекономічної соціології є взаємодія двох основних сфер суспільного життя - економічної і соціальної, відповідно взаємодія економічних і… Економічна соціологія- це перш за все соціологія економічних відносин.… • забезпечення й обслуговування руху матеріального багатства в суспільстві (вироблення, використання і повернення його…

Поняття соціального інституту суспільства.

Місце соціальних інститутів у системі соціальних зв'язків

Необхідною передумовою соціальної інтеграції і стабільності суспільства є наявність загальносуспільної системи цінностей - спільної мови, спільних ідеалів, моральних норм, вірувань. їхня Інтеріоризація забезпечує інтеграцію особистості в соціальну систему, аотже, є найпершою умовою нормального функціонування суспільства.

Конкретним механізмом, що забезпечує соціальний порядок, інтеграцію, стійкість і стабільність суспільства, його відтворення, є соціальні інститути.

Як проблема соціологічного вивчення соціальні інститути беруть початок із часу становлення соціології як самостійної науки. Ще Г.Г.Спенсеррозвиток регулятивної системи суспільства поєднував з розвитком соціальних інститутів. Він вважав, що соціальні інститути („інституції") є складниками каркаса соціуму і виникають в результаті процесу диференціації суспільства. Е.Дюркгейм тлумачив природу соціальних інститутів у контексті цілісності суспільства. Суспільство, на його думку, є органічною цілісністю, що складається з окремих груп та інститутів, кожний з яких відіграє свою функціональну роль. І головне завдання науки про суспільство - відкрити, яким чином постали інституції: політичні, юридичні, моральні, економічні, релігійні. Соціальні інститути він образно визначив як „фабрики відтворення" соціальних відносин і зв'язків, тобто під інститутами в загальному маються на увазі визначені типи відносин між людьми, що постійно затребувані суспільством і тому відроджуються знову і знову. Прикладам відтворення таких незнищуваних зв'язків є церква, держава, власність, родина й ін.

Отже, інститут- це певна форма людської діяльності, яка ґрунтується на чітко розробленій системі правил і норм, а також контролю за її виконанням. Інституційна діяльність здійснюється людьми, об'єднаними в групи, асоціації, де є поділ на статуси і ролі згідно з потребами групи чи суспільства. Таким чином, інститути підтримують соціальну структуру і порядок в суспільстві.

Соціальні інститути визначають суспільство в цілому, вони деперсоніфіковані, безособові. Коли соціальна структура суспільства мислиться як інституціональна структура, дослідник не може не стояти на еволюціоністських методологічних позиціях, оскільки вважається, що кожен інститут виконує суспільно значиму функцію, яку з цілісної взаємозалежної системи вилучити неможливо.

Для того, щоб виник і розвився такий структурний елемент суспільства, як соціальний інститут, потрібні особливі умови:

1) у суспільстві повинна виникнути і поширитися певна потреба, що, будучи усвідомлена багатьма членами суспільства (як загальсоціальна, або соціумна), стає головною передумовою становлення нового


 




інституту. Іншими словами, виникнення потреби вимагає спільно організованих дій;

2) наявність засобів досягнення цієї потреби, тобто сформована
система необхідних для суспільства функцій, дій, операцій, окремих
цілей, які реалізують нову потребу;

3) щоб інститут міг реально виконувати свою місію, він наділяється
необхідними ресурсами (матеріальними, фінансовими, трудовими,
організаційними), які суспільство повинне постійно поповнювати;

4) для забезпечення самовідтворення інституту необхідне і
особливе культурне середовище, тобто повинна сформуватися властива
тільки йому субкультура (особлива система знаків, дій, правової
поведінки, які відрізняють людей, що належать до цього інституту).

У кожному соціальному інституті є своя система цінностей і нормативної регуляції, що визначає, для чого він існує, що в ньому правильне та неправильне, як діяти в цій конкретній системі відносин.

Оскільки інститути - це взаємозалежні системи впорядкованих соціальних зв'язків, завдяки яким поведінка кожного окремого члена суспільства стає досить передбачуваною за своїми орієнтаціями і формами прояву, соціологія розглядає інституціональну структуру суспільства досить детально, як систему, де дії і переміщення соціальних суб'єктів здійснюються тільки згідно до визначених правил рольової відповідності.

Соціальні інститути, як підсистема соціального цілого, діяльність якої пов'язана з реалізацією життєво важливих потреб загальної системи, є основою усього соціального життя і забезпечує життєдіяльність людини через виконання певних функцій.

В залежності від сфер соціальних відносин виділяють такі соціальні інститути:

Економічні,які забезпечують відтворенні і розподіл
матеріальних благ, організацію праці, грошовий обіг і т.п.;

Політичні,які пов'язані зі встановленням, виконанням та
підтримкою влади. До них належать уряд, парламент, політичні партії,
держава, армія тощо;

Соціальніабо суспільні у вузькому значенні, які створюються
добровільним об'єднанням (клуби, товариства, інститут дружби);

Інститути стратифікації,які визначають розміщення позицій і
ресурсів;

Інститути виховання та культури- створені для зміцнення і
розвитку культури, для соціалізації (родинні інститути, сім'я, школа,
наука і т.п.);

Релігійні,які регламентують відносини людей з представниками
релігійних структур;

Інститути відтворення(інститути шлюбу та сім'ї).


правопорушення (адміністративні, цивільні, трудові, фінансові тощо), аморальні вчинки і т.п. Класифікація соціальних відхилень можлива і залежно від елементів внутрішньої структури (суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторони). Тоді до головних типів соціальних відхилень необхідно віднести такі:

за суб'єктом поведінкиможна виділити поведінку індивіда, що відхиляється від норми - громадян, посадових осіб; діяльність трудових колективів та їх органів; а також неформальних соціальних груп;

за об'єктомдевіантна поведінка може бути:

1 - віднесена до різних сфер суспільного життя;

2 - розглянута під кутом зору різноманітної соціальної
спрямованості (проти інтересів особистості, соціальної групи чи
суспільства взагалі);

3 - можуть бути виявлені конкретні цінності та інтереси, які
виступають як безпосередні об'єкти правопорушень або аморальних
вчинків (життя, здоров'я, майно та ін.);

по об'єктивній стороніможна виділити соціальні відхилення, які здійснюються шляхом діяльності або бездіяльності, сприяють виникненню конкретних шкідливих наслідків або створюють умови для цього іт.д.;

посуб'єктивній стороні девіантна поведінка характеризується різною мотивацією, різними цілями, різним ступенем передбачення та бажання можливих наслідків.

Можна назвати і класифікацію, пов'язану як з об'єктивною, так і з суб'єктивною стороною соціальних відхилень. Вони поділяються на дві групи а) поведінка, орієнтована на зовнішнє середовище (екстравертивна).Вона може бути цільовою, заздалегідь запланованою або афективною (наприклад, сварки в сім'ї); б) поведінка, орієнтована на самого себе (інтровертивна)- пияцтво, алкоголізм, самогубство, нар­команія та ін.

Література

Вебер М. Избранные произведения. Пер. с нем. - М., 1990.

Гилинская Я.И.. Социология девиантного поведения как специальная социологическая теория // СОЦИС- 1992.- № 4.

Мертон К. Социальная структура и аномия // СОЦИС- 1992.- № 2 3,4.

Піча В.М. Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів України- К.: Каравела, 1999.

Смирович С.И. Самоубийство в зеркале статистики // СОЦИС -1990.-№4.

Современная западная социология. Словарь.- М., 1990.

Соціологія. Курс лекцій / За ред. В.М.ПІчі. - К.,1996.

Соціологія.: короткий енциклопедичний словник. Під заг. ред. В


 




Типи будови тіла за Шелдоном:

1 - ендоморф- людина помірної повноти з м'яким і трохи
округлим тілом. їй властива товариськість, увага до власних бажань;

2 - мезоморф - людина з сильним і струнким тілом. Характерна
схильність до занепокоєння, активність, низька чутливість. На думку
Шелдона, цей тип найбільш схильний до девіації;

3 - ектоморф- людина з тендітним, витонченим тілом. їй властива
схильність до самоаналізу, підвищена чутливість, вразливість.

Щодо психологічного підходу,то він, як і біологічний, часто пов'язаний з аналізом кримінальної поведінки. Мислителі минулого, що намагалися дати психологічне пояснення девіації, підкреслювали важливість аналізу таких загальних становищ, як „розумові дефекти", „дегенеративність", „недоумство" та „психопатія". Кримінологи намагались знайти наукові методи визначення зв'язку між таким становищем та кримінальною поведінкою. Психоаналітики запропонували теорії, які встановлювали зв'язок між девіантними вчинками і багатьма психологічними проблемами. Наприклад, З.Фрейд запровадив поняття про „потенційних злочинців із почуттям вини" -людей, які бажають, щоб їх спіймали та покарали, тому що вони відчувають себе винуватими.

Слід підкреслити, що на основі тільки однієї психологічної особливості, конфлікту чи „комплексу" не можна пояснити сутність злочинності чи іншого типу поведінки. Більш ймовірно, що девіація походить на основі сполучення багатьох соціальних та психологічних факторів.

Соціологічніпояснення походження девіації, незважаючи на їх відмінності, причинами девіації називають відсутність норм та розрив між цілями суспільства і засобами досягнення цих цілей (теорії аномії); культурні цінності, що збуджують людей до девіантної поведінки (культурологічні теорії");наявність тих, хто оцінює людину з точки зору девіації (теорія навішування ярликів);розробка законів як джерела суспільного конфлікту (радикальна кримінологія) таін.

Р.Мертонвважав, що причиною девіації є розрив між цілями суспільства та соціально схваленими засобами їх досягнення.

Вищеназвані теорії девіантною називають поведінку, що відхиляється від норм із знаком „-". Але у будь-якому суспільстві завжди є люди, поведінка яких випереджає існуючі стандарти і виступає прогресивнішою порівняно з ними. Такий вид поведінки найбільш притаманний суспільству в часи різких соціальних перебудов і теж виступає як девіація.

Соціальні відхилення можуть бути класифіковані декількома способами. Найпоширенішим є поділ відхилень на різні види залежно від типу норми, що порушується (право, мораль, правила спілкування та ін). При цьому негативні відхилення діляться на злочини, інші


Поняття соціальної стратифікації, ЇЇ особливості у сучасному суспільстві

Описуючи нерівність, соціологи говорять про існування соціальної стратифікації. Стратифікація- розподіл суспільних груп у ієрархічно впорядкованому… В історії виділяють чотири основні системи стратифікації: рабство, касти,… Рабство- це форма нерівності, за якою частина індивідів буквально належить іншим як їх власність.

Функціональний та конфліктологічний підходи до соціальної стратифікації та проблеми нерівності

Функціональний(Е.Дюркгейм, Р.Мертон, Т.Парсонс) виводить нерівність із розподілу праці: - механічного (природного, статево-вікового); існування зобов'язуючих їх норм, ставиться до них негативно або байдуже. Ця ситуація може бути результатом будь-якої…

Причини девіацій. Підходи до вивчення причин девіантної поведінки

Американський психолог і лікар Уільям Шелдон у визначенні схильності до девіантної поведінки підкреслював важливість будови тіла.   процедур. З цією метою створюються спеціальні інститути соціального нагляду. Неформальні санкціїє спонтанними…

Поняття девіантної поведінки. Причини і різновиди девіацій

Започаткували соціологію девіантної поведінки Е.Дюркгейм, П.Сорокін, Р.Мертон, Г.Зіммель. Так, Е.Дюркгеймнадавав особливого значення виявленню… - органічного (виникає внаслідок навчання і професійної спеціалізації)-

Соціальна мобільність та ЇЇ механізми

За характером мобільність може бути вимушена,оскільки зумовлена розвитком технологій, урізноманітненням форм власності, зрушенням у структурі… Вона є вимушеною, бо нав'язується індивідам, оскільки нове покоління вступає в… Циркулюючамобільність обумовлена переважно соціальними чинниками, куди відносяться: розширення доступу до загальної та…

Література

Гидденс 3. Стратификация и кпассовая структура // СОЦИС-1992.-№9.

Комаров М.С. Социальная стратификация и социальная структура //СОЦИС.-1992.-№7.

Онищук В.М. Соціологічний аналіз структури суспільства в умовах кризової ситуації // Проблеми розвитку соціології на сучасному етапі.- К., 1994.

Піча В.М. Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів України. - К.: Каравела, 1999.

Современная западная социология. Словарь. - М., 1990.

Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. Пер. с англ. - М., 1992.

Соціологія. Курс лекцій / За ред. В М.Пічі.- К.,1996.

Соціологія: короткий енциклопедичний словник. Під заг. ред. В.І.Воловича. - К., 1998.

Соціологія: Підручник / За заг. ред. В.П.Андрущенка, М.І.Горлача - Харків-Київ, 1998.

Черниш Н.Й. Соціологія. Курс лекцій - Львів, 1996.


 




ТЕМА 7. КУЛЬТУРА У СУСПІЛЬНІЙ СИСТЕМІ. СОЦІОЛОГІЯ КУЛЬТУРИ

Культура як об'єкт соціального пізнання. Складові та функції культури.

Предмет та основні напрямки соціології культури.

Поняття субкультури, контркультури, елітарної та масової культури.

Культура як об'єкт соціального пізнання. Складові та функції культури

У соціології під культурою у широкому змісті словарозуміють особливу сукупність засобів, способів, форм, зразків взаємодії людей із середовищем… Розрізняють дві основні форми культури: матеріальну і духовну. Матеріальна… Як складне і багатогранне явище культура вивчається багатьма науками. Політологія вивчає політичну культуру, економіка…

Література

Піча В.М. Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів України.- К.: Каравела, 1999.

Современная западная социология. Словарь.- М., 1990.

Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. Пер. с англ.- М., 1992.

Социология культуры: Методолгия и методика социологического исследования. - М., 1988.

Соціологія. Курс лекцій/За ред. В.М.Пічі.- К.,1996.

Соціологія: короткий енциклопедичний словник. Під заг. ред. В.І.Воловича. - К., 1998.

Соціологія: Підручник / За заг. ред. В.П.Андрущенка, М.І.Горлача. - Харків-Київ, 1998.

Теорія та Історія світової та вітчизняної культури. Курс лекцій, - К., 1992.

ТЕМА 9. СОЦІАЛЬНА ВЗАЄМОДІЯ ТА СОЦІАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ. ПРИЧИНИ І ВИДИ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ

Поняття соціальної взаємодії та соціального контролю.

Поняття девіантної поведінки.

Причини девіацій. Підходи до вивчення причин девіантної поведінки.

Поняття соціальної взаємодії та соціального контролю

спільність у розумінні ситуації, сенсу дій і певний ступінь солідарності або згоди між ними. Соціальна взаємодія буває випадковою, тимчасовою, приходжою і  

Предмет та основні напрямки соціології культури

Соціологічний аналіз культури був започаткований О.Контом, Г.Спесером, М.Вебером, П.Сорокіним, проте самостійною галуззю соціології став у 60-70-х… Соціологія культури вивчає: - місце і роль культури в суспільній системі;

Поняття субкультури, контркультури, елітарної та масової культури

Загальнолюдська культура- це культура, вироблена людством протягом усієї історії його існування. Кожне суспільство має певну сукупність культурних… Третій тип („технократичний").Люди, які належать до даного типу, добре… Четвертий тип („неадаптований").У житті цих людей переважає негативний життєвий досвід, найчастіше в силу їх…

Соціальний статус та соціальна роль особи

Ієрархія соціальних статусів фіксується поняттям престижу, що відображає значущість у суспільстві або соціальній спільності, верстві, групі людей,…   особистості триває і в середньому і в похилому віці, (снують певні відмінності між соціалізацією дітей та дорослих. …

Типологія особистості у соціології

Перший типумовно називається „гармонійний".Основними його характеристиками є широка гама зв'язків із соціальним середовищем, що забезпечується… Другий тип (традиційний).Для людей цього типу особистості характерна середня… тобто формують свою культуру, яка відрізняється від загальної і називається субкультурою.У субкультурі зберігається…

Література

Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія. Курс лекцій. - К., 1996.

Ионин Л.Г. Социология культуры. Учеб. пособие. - М., 1996.

Лісовий В. Культура і цивілізація // Філософська соціологічна думка.-1993.-№ 1.

Піча В.М. Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів України. - К.: Каравела, 1999.

Современная западная социология. Словарь. - М., 1990.

Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. Пер. с англ.- М.,


 




1992.

Социология культуры: Методология и методика социологического исследования-М., 1988.

Соціологія. Курс лекцій / За ред. В.М.Пічі.- К.,1996.

Соціологія: короткий енциклопедичний словник. Під заг. ред. В.І.Воловича. - К., 1998.

Соціологія: Підручник / За заг. ред. В.П.Андрущенка, М.І.Горлача. - Харків-Київ, 1998.

Теорія та історія світової та вітчизняної культури. Курс лекцій, - К., 1992.

ТЕМА 8. СОЦІОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ

Поняття особистості в соціології.

Етапи і засоби соціалізації особи.

Типологія особистості у соціології.

Соціальний статус та соціальна роль особи.

Основним елементом будь-яких соціальних спільностей і систем є людина. Включення особистості у суспільство здійснюється через її входження до… Саме у такому розумінні особистість виступає об'єктом соціології. Специфіка… У соціогуманітарних науках існує чітке розмежування таких понять як „особистість", „людина", „індивід",…

Етапи і засоби соціалізації особи

В першу чергу соціалізація забезпечує збереження суспільства. Хоча кількість членів суспільства постійно змінюється, тому що люди народжуються і… Соціалізація - це безперервний процес. Найбільш Інтенсивно процес соціалізації…  

Міністерство освіти і науки України

 

 

СОЦІОЛОГІЯ

Конспект лекцій

Для студентів усіх спеціальностей денної

Форми навчання

 

 

Луцьк 2012

ББК 605 П 53 Соціологія. Методичні вказівки до виконання контрольних робіт для студентів напряму 0305 – Економіка та підприємництво…

Міністерство освіти і науки України

 

 

СОЦІОЛОГІЯ.

Методичні вказівки до виконання контрольних робіт

Для студентів напряму

Економіка та підприємництво

Заочної форми навчання

 

Луцьк 2008

ББК 605 П 53 Соціологія. Методичні вказівки до семінарських занять для студентів усіх напрямів денної форми навчання/ Піменова…

Міністерство освіти і науки України

 

СОЦІОЛОГІЯ.

Методичні вказівки до семінарських занять для студентів усіх спеціальностей

Денної форми навчання

 

Луцьк 2012

 

– Конец работы –

Используемые теги: Тема, Предмет, структура, ТА, функції, соціології, Специфіка, соціологічного, АНАЛІЗУ, соціальних, явищ0.132

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ, СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ . Специфіка соціологічного аналізу соціальних явищ

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Еще рефераты, курсовые, дипломные работы на эту тему:

Тема №1 Соціологія як наука. Предмет, структура і функції соціології
План лекції... Поняття соціології її об єкт і предмет...

ПРЕДМЕТ, ОБ’ЄКТ І ЗАВДАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ. Предмет економічного аналізу та його роль в умовах ринкової економіки. Основні поняття, об’єкт і завдання економічного аналізу
ПРЕДМЕТ ОБ ЄКТ І ЗАВДАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ... Предмет економічного аналізу та його роль в умовах ринкової економіки... Основні поняття об єкт і завдання економічного аналізу...

ТЕМА 3. ПРЕДМЕТ МИСТЕЦТВА. СТИЛЬ І ХУДОЖНІЙ МЕТОД. ФУНКЦІЇ МИСТЕЦТВА. Предмет мистецтва. Поняття стилю і художнього методу
План... Предмет мистецтва Художній образ Зміст і форма...

Опорний конспект лекцій з курсу Основи екології Тема 1. Предмет, історія, структура та методи екології 1. Предмет, об’єкт і завдання екології 2. Історія розвитку екології як науки
Кафедра екології харчових продуктів та виробництв... Опорний конспект лекцій... з курсу Основи екології...

ТЕМА 1. ФІЛОСОФІЯ, її ПОХОДЖЕННЯ, ПРОБЛЕМАТИКА ТА ФУНКЦІЇ
Рік... Віктор Леонтійович Петрушенко ФІЛОСОФІЯ Навчальний посібник...

ТЕМА 1 Предмет, метод і завдання дисципліни Об’єкт та предмет дослідження регіональної економіки Методологія регіональної економіки
Об єкт та предмет дослідження регіональної економіки... Сторія розвитку регіональної економіки... Методологія регіональної економіки...

Предмет, завдання та структура психології як науки Психологія –наука і система знань про закономірності, механізми, психічні факти і явища в житті людини
Психологія наука і система знань про закономірності механізми психічні факти і явища в житті людини... Основними механізмами психіки людини є відображення проектування і... Об єктом вивчення психології є психіка як функція мозку Предмет психології закономірності розвитку і проявів...

Тема 1. ПРЕДМЕТ И МЕТОДЫ ПСИХОЛОГИИ 1.1. Предмет психологии. 1.3. Принципы, задачи, области психологии
Цель получить теоретические знания по теме иметь представление о процедуре и... Ход занятия...

Тема 1.1: Предмет, структура, методология и функции экономической теории. 1 Экономика-это совокупность общественных отношений, связанных с производством и со всей деятельностью людей
Тема Предмет структура методология и функции экономической теории... Слово экономика происходит от двух слов ойнос дом хозяйство и комос... Экономика это совокупность общественных отношений связанных с производством и со всей деятельностью людей...

0.033
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • По категориям
  • По работам