рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Раздел Философия
/
Соціологія релігії

Реферат Курсовая Конспект

Выберите учебное заведение

Соціологія релігії

Соціологія релігії - раздел Философия, ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ, СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ . Специфіка соціологічного аналізу соціальних явищ Соціологія Релігії- Одна Із Галузей Соціології, Об'єктом Дос...

Соціологія релігії- одна із галузей соціології, об'єктом дослідження якої є різні релігійні феномени. ЇЇ виникнення і розвиток пов'язаний перш за все з іменами Е.Дюркгейма і М.Вебера.

Предметом соціологічного аналізу, який здійснює соціологія релігії як галузева соціологічна дисципліна, може бути як релігія в цілому, так і окремі її елементи: релігійні групи і організації, релігійна свідомість, релігійна діяльність, релігійна психологія, громадська думка про релігію і церкву, церковно-громадські рухи, конфесійно орієнтовані політичні партії, вплив релігії на поведінку людей в різних сферах суспільного життя і т. д.

Із соціологічної точки зору під релігією розуміють систему вірувань і ритуалів, на основі яких група людей пояснює те, що вважає надприродним і священним.

Суттєвими компонентами релігії як соціального інституту є релігійні організації, для яких характерна ієрархічність соціальних статусів, що займають її члени. До релігійних організацій відносять церкву, деномінацію секту. Церква пов'язана з суспільством і діє всередині нього. Секта відкидає цінності, які панують у суспільстві і, як правило, вимагає від своїх віруючих відмови від багатьох сторін суспільного життя, непримиренного ставлення до інакодумців, додержання суворої дисципліни та виконання всіх наказів секти і ритуалів. Деномінація -проміжна форма між церквою і сектою. Вона підтримує нормальні стосунки із суспільством, але мусить конкурувати з іншими деномінаціями для залучення нових членів.

У функціонуванні релігії як соціального інституту важливе значення мають релігійна свідомість, релігійна психологія, низка морально-етичних правил, релігійна діяльність.

Релігійна свідомість- це сукупність вірувань, які встановлюють зв'язок між людиною, навколишньою природою і надприродними силами, які вважаються священними.

Релігійна психологія- своєрідна спрямованість психічних процесів (пізнавальних, емоційних, вольових) віруючих людей, їх почуттів, очікувань, надій на надприродні об'єкти - Бога, Духа і т.п.

Низка морально-етичних правил- це уявлення про праведний спосіб життя. Більшість релігій приписують віруючим систему заповідей чи норм, що регулюють поведінку людей.

та студентської молоді;

• проблема вибору учнівською молоддю цінностей життя,
визначення власного місця в житті;

• пошук джерел розкриття пізнавальних можливостей особистості;

• взаємодія системи освіти з Іншими сферами суспільного життя.
Виділяють ряд функцій освіти:

• виховання і навчання;

• забезпечення соціальної мобільності;

• забезпечення кадрами господарства;

• соціальна функція - реалізується у передачі нагромаджених
людством знань, прийнятності соціального досвіду, соціалізації особи
тощо.

Сучасна соціологія освіти виділяє наступні принципи системи освіти:

• принцип загальності освіти;

• принцип безперервності;

• освіти широкого профілю;

• поєднання навчання з вихованням;

• інтенсифікації нагромадження знання;

• полікультурності освіти;

• інституційної рефлексії (адаптація освіти до вимог науково-
технічного прогресу);

• випереджаючого розвитку освіти;

• інноваційності в освіті;

• елітарності;

• формування „вільного освітнього середовища".

Наука- це сукупність знань про світ, форма відображення світу на рівні світогляду людини, засіб суспільно-практичного перетворення світу, елемент духовної культури.

Соціологія науки- це галузь соціології, яка досліджує закономірності виникнення, функціонування і розвитку науки, взаємодії її як соціального явища із суспільством та соціальними Інститутами.

У суспільстві наука виконує такі соціальніфункції:

• вироблення і теоретична систематизація об'єктивних знань про
дійсність;

• підвищення ефективності всіх видів діяльності соціальних
суб'єктів, в першу чергу у сфері виробництва;

• прогнозування науково-технічного прогресу та його соціально-
економічних наслідків, вияв перспективних проблем, які підлягають
розв'язанню.

Соціологія науки досліджує:

• забезпечення розвитку нових напрямків у науці;

• проблему формування вченого і наукових кадрів;

верств або індивідів, в результаті переходу від нижчого до вищого, від менш досконалого становища до біль досконалого.

Ідея прогресу знайшла відображення у творах Левкіппа і Демокріта, Епікура і Лукреція; в епоху Нового часу, з одного боку, наголошувалося на запереченні застарілих феодальних форм організації життя, традиційних, абсолютизованих середньовічною схоластикою знань і життєвих настанов, а з другого - на факті реального розквіту науки і техніки, освіти й виховання, культури та моралі, впровадження їх у виробництво, різкого підвищення на цій основі якості життя людини.

Цікаві думки щодо майбутнього суспільства як більш прогресивного порівняно з сучасним є і в працях ранніх соціалістів-утопістів Т.Мора і Т.Кампанелли, французьких матеріалістів XVIII ст. Д.Дідро і К.Гельвеція, основоположників утопічного соціалізму К.Сен-Сімона, Ш.Фур'є та Р.Оуена. Першу теоретично обґрунтовану концепцію прогресу висунув французький філософ-просвітитель, економіст і державний діяч А.Тюрго (1727-1781), який обґрунтовував принцип вільного підприємництва, підкреслював роль власності в соціальній диференціації людей, цінував людський розум, моральні та творчі якості.

Раціоналістичну ідею прогресу розвивав і Жан Кондорсе (1743-1794). Його праця „Ескіз Історичної картини прогресу людського розуму" (1795) визначила магістральні теоретичні й методологічні підвалини розуміння суспільного прогресу. Завдяки їй Ж.Кондорсе набув статусу родоначальника теорії прогресу людства.

З погляду ролі матеріального виробництва суспільний прогрес охарактеризував марксизм, якому також не пощастило уникнути абсолютизації економічного чинника.

Сучасні концепції прогресу виходять із визначення чинності системи факторів - виробництва і науки, освіти та виховання, техніки й технології, культури і моралі, політики та мистецтва, організації й управління.

Не менш важливим є питання про критерій суспільного прогресу. Традиційний марксистський підхід головним критерієм суспільного прогресу вважав рівень розвитку продуктивних сил і виробничих відносин. Проте такий критерій суспільного прогресу має досить суттєву ваду, оскільки людину він визнає лише як „свій власний компонент", тоді як у цивілізованому суспільстві все має бути навпаки: так званий об'єктивний критерій має бути компонентом більш високої міри - людини як самоцінності, як першої й найбільш відповідної „міри всіх речей".

Про рівень розвитку (ступінь прогресу) тієї чи іншої нації, народу чи держави можна говорити і з точки зору її незаперечного внеску в розвиток світової культури й цивілізації.

Порівнюючи показники споживання у різних соціальних системах, американський дослідник У.Ростоу ще в 60-х роках XX ст. сконструював нову теоретичну модель соціуму - стадії економічного зростання.

74 43

Дослідник враховував такі показники, як розвиток промисловості, господарства, науки і особливо частки накопичення капіталу в національному прибутку. Головну увагу У.Ростоу приділяв чиннику споживання.

Більш прогресивною буде така соціальна система, яка відкриває широкі можливості для задоволення людських життєвих потреб, піднесення добробуту, забезпечення рівня і структури споживання матеріальних, соціальних та культурних благ, що найповніше відповідають природі, сутності й призначенню людини, створюють сприятливі умови для самореалізації її як особистості, розкриття індивідуальних обдарувань, реалізації духовної свободи.

Прогрес має суперечливий характер. Нерідко він здійснюється насильницькими методами, у зв'язку з чим виникає питання про ціну прогресу, співвідношення цілей і засобів їх досягнення. Суспільний прогрес є не тільки об'єктивної, але й відносною формою розвитку, протилежністю суспільного прогресу є регрес- зміна по лінії спадання, деградації, перехід від вищого до нижчого ступеня суспільного розвитку, від більш до менш досконалого. Суспільний регрес починається з втрати соціальним суб'єктом обумовленого реальним суспільним ідеалом внутрішнього потягу до творчості, конструктивних змін, активності. Як і будь-який суспільний процес, регрес має свою логіку розвитку. У загальному вигляді вона визначається такими головними етапами: застій, консерватизм, реакція, реставрація, занепад.

Література

Арон Р. Зтапы развития социологической мысли. Пер. с фр. - М., 1992.

Вебер М. Избранные произведения / Пер. с нем. - М., 1990.

Піча В.М. Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів України.- К.: Каравела, 1999.

Смелзер Н. ж. Социология / Пер с англ. - М._т 1994.

Соціологія. Курс лекцій / За ред. В.М.Пічі.-К.,1996.

Соціологія: короткий енциклопедичний словник. Під заг. ред. В.І.Воловича. - К., 1998.

Соціологія: Підручник / За заг ред. В.П.Андрущенка, М.І.Горлача. -Харків-Київ, 1998.

Черниш Н.Й. Соціологія. Курс лекцій. - Львів, 1996.

Щепанський Ян. Злементарные понятия социологии / Пер. с польск. - М., 1962.

характері способах функціонування політичних інститутів;

• в якій мірі політичне нормування впливає на усталеність
структури;

• як характер процесів інституціоналізації спільності змінює її
політичний статус в суспільстві;

• якою є соціальна база того чи іншого політичного порядку;

• якими мають бути соціальні підстави переходу від одного
політичного ладу до Іншого та ін.

Політика - специфічна галузь людської діяльності, в якій виявляються відмінності інтересів соціальних груп, класів, націй тощо; вони стикаються, протиставляються чи збігаються, відбувається безпосереднє зіставлення позицій і пошук способів, які можуть привести їх до певного компромісу та узгодженості. Проте політика - це і спосіб певної субординації даних інтересів, підпорядкування їх началу, яке є найбільш значущим, а отже, і обов'язковим для всього загалу. Соціологія політики вивчає і суть влади, ЇЇ природу і прояв з погляду конкретної людини, організацій та об'єднань.

Політичнасоціалізація - це залучення індивіда до цінностей, знань, рольових зразків, які дозволяють йому адаптуватися до політичного життя суспільства. Зазвичай соціалізація здійснюється на основі загальноприйнятих норм і зразків, які увійшли у сферу політичноїкультури. Політична соціалізація - це двосторонній процес: з одного боку - вплив соціально-політичного середовища на індивіда, а з Іншого - формування політичної індивідуальності, яка передбачає вільний вибір і відповідальність за прийняті рішення з боку індивіда. Результатом політичної соціалізації є готовність індивіда до участі у політичній акції тобто певний рівень соціальної мобілізації.

Развернуть

Открыть в широком формате

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ, СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ . Специфіка соціологічного аналізу соціальних явищ

ПЕРЕДМОВА... ТЕМА ПРЕДМЕТ СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ... Специфіка соціологічного аналізу соціальних явищ...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Соціологія релігії

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ПЕРЕДМОВА
Наукою, яка утверджує погляд на суспільство як на об'єктивно взаємопов'язане ціле, є соціологія. Саме вона з'ясовує місце І функції кожного соціального явища і процесу в рамках цілісної системи, да

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Американськая социология: перспективи, проблемьі, методи. - М 1972. 2. Андреев Ю.П., Кортевская Н.М., Костина Н.Б. Социальньїе институтьі: содержание, функции, контроль.- Свердл

Специфіка соціологічного аналізу соціальних явищ
Соціологія- наука про тенденції, закони функціонування і розвитку соціальних систем, про прояви даних законів у діяльності суб'єктів -великих і малих соціальних груп і спільностей

Структура та функції соціологічної системи знань
У розгляді структури соціології виділяють декілька підходів. По-перше, це спроба розглянути ЇЇ за спеціальними соціологічними теоріями. Проте просте їх перерахування без систематизації призводить д

Розвиток соціальних знань у XVII - XVIII ст.
В історії становлення і розвитку західноєвропейської соціологічної думки виділяють наступні етапи: • перший етап - протосоціологія- охоплює час від епохи античності до

Соціальні уявлення стародавності
Соціологія як окрема наукова галузь виникає в середині XIX століття, після того, як Огюст Конт запропонував термін „соціологія" та обґрунтував необхідність наукового підходу до вивчення суспіл

Соціологічна думка епохи Середньовіччя та Відродження
Релігійний мислитель епохи середньовіччя Аврелій Августин(354-430) розвинув вчення про людство як Боже створіння. Життя суспільства він визначав як постійне протистояння двох проти

Розвиток соціальних знань у XVII - XVIII ст.
Англійський філософ Френсіс Бекон(1561-1626) вважав, що людей об'єднує справедливість, яка полягає у тому, щоб не робити іншому того, чого не бажаєш собі. З його точки зору, джерел

Соціометрія та процедура соціометричного опитування
Поява соціометричного методу або просто соціометрії в арсеналі соціологічного дослідження пов'язано з іменем американського соціального психолога і соціолога Якоба Морено (1892-1974 рр.). Термін „с

Виникнення і розвиток соціології як окремої науки
Термін „соціологія" запропонував французький філософ Огюст Конт(1798-1857). Він обґрунтував необхідність наукового підходу до вивчення суспільства, виділення соціології як окр

Натуралізм у соціологи XIX- XX ст.
Погляди О.Конта лягли в основу багатьох пізніших напрямків соціологічної думки, представники яких шукали причини суспільних змін поза суспільством - у природних та біологічних факторах. Цьому сприя

Психологічні школи у соціології
Психологічна соціологія намагалася звести прояви соціальності до психологічних феноменів людського буття. Дана течія була досить неоднорідною, а тому в ній можна виділити декілька напрямів:

Емпіричні соціальні дослідження
Становлення та розвиток соціології відбувався одночасно із поширенням соціальних досліджень різних сфер суспільного життя. Емпіричні дослідження проводилися у галузі економіки, політики, демографіч

Сучасна західна соціологія
З початку XX ст. у соціології утверджуються різноманітні напрями та школи, які різняться розумінням предмета дослідження, формують ряд теорій стосовно певних сфер суспільного життя. Так, п

Розвиток соціальної думки в Київській Русі
Витоки української протосоціології сягають часів Київської Русі, про що свідчать пам'ятки усної та писемної творчості. В них втілені перші спроби осмислення подій, явищ, процесів соціального характ

Соціально-політична думка в Україні у XVI - XVII ст.
Соціально-економічне, політичне і духовне життя різко змінилося у XIII ст. у зв'язку з пануванням на українських землях монголо-татарського іга. У XIV ст. центрально українські землі були захоплені

Аналіз документів як метод соціологічного дослідження
Документ- це засіб закріплення різним способом на спеціальному матеріалі інформації щодо фактів, подій, явищ об'єктивної дійсності й розумової діяльності людини, Інформаці

Розвиток ідей Просвітництва в Україні
Істотний внесок у розвиток соціологічних ідей зробив видатний український філософ, гуманіст, просвітитель Григорій Сковорода(1722-1794), який науку про людину вважав головною, найв

Генеральна та вибіркова сукупність. Репрезентативність дослідження та його критерії
Часто об'єкт дослідження нараховує сотні, тисячі, ато й десятки та сотні тисяч людей, всі вони не можуть бути опитані, тому соціологічне

Соціальні ідеї у творчості членів Кирило-Мефодіївського товариства
Певний внесок у розвиток пізнання, людини, суспільства, гуманітарної освіти, науки та культури зробили представники Кирило-Мефодіївського товариства, створеного наприкінці 1845 - на поч. 1846 рр. Д

Початок української соціологи
Соціологічна наука України ввібрала думки, ідеї, теоретичні узагальнення багатьох1 мислителів минулого, яких можна назвати засновниками вітчизняної протосоціології. їхні соціально-філосо

Поняття програми соціологічного дослідження та її структура
Програма соціологічного дослідження- це науковий документ, що вміщує методологічні і процедурні передумови дослідження соціального об'єкту. У програмі викладаються основн

Поняття методикиі техніки соціологічного дослідження
Метод- це систематизований спосіб одержання теоретичного чи практичного результату, вирішення проблеми чи отримання нової інформації на основі певних регулятивних принципів пізнанн

Розвиток вітчизняної соціології у XX ст.
Соціологічна думка в Україні завжди розвивалась як складова загальноєвропейської культури. Так, на межі XIX І XX ст. на розвиток соціології в Україні значний вплив здійснив сформований на Ідеях О.К

Види соціологічного дослідження.
Розвідувальнедослідження полягає у випробуванні інструментарію, тобто методичних документів (анкет, бланк-інтерв'ю, опитувальних листів, карток спостереження). В його ході уточнюєт

Соціологія громадської думки
Соціологія громадської думки- галузева соціологічна наука, предметом вивчення якої є закономірності і механізми формування і функціонування оціночного ставлення великих соціальних

Ознаки суспільства. Основні умови розвитку і функціонування суспільства
Поняття „суспільство" має не одне визначення. Суспільство - найзагальніша система зв'язків і відносин між людьми що складається в процесі їхньої життєдіяльності („людське суспільство"). Ц

Соціологія книги і читання
Соціологія книгиі соціологія читання- це споріднені соціологічні дисципліни, які відокремились в процесі диференціації соціологічного знання із соціології культури

Соціологія вільного часу
Соціологія вільного часу- галузь соціології, яка вивчає життєдіяльність, відносини й орієнтації людей у сфері вільного часу. Соціологічний аналіз вільного часу, як соціаль

Методологічні принципи вивчення суспільного життя
Методу соціології - це системний спосіб досягнення теоретичного та практичного результату, вирішення проблем з метою одержання нової інформації, усвідомлення специфіки предметної с

Історичні типи суспільства: традиційне, індустріальне, постіндустріальне
Традиційне суспільство- суспільство з аграрним устроєм, малорухомими соціальними структурами та із заснованим на традиції способом соціокультурної регуляції. Традиційне суспільство

Соціологія моралі та виховання
Соціологія моралі- це галузь соціології, яка досліджує емпіричними методами закономірності практичної моралі на різних соціальних рівнях. Об'єктом дослідження соціології моралі є м

Соціологія освіти і науки
Освіта - це певна система навчальних і виховних закладів, що здійснюють різноманітні форми залучення їх досвіду у засвоєння культури. Це система навчальних форм діяльності. Соціоло

Соціологія політики
Соціологія політики- галузь соціології, яка вивчає взаємовідносини політичної сфери з іншими сферами суспільного життя, політичних Інститутів з іншими соціальними інститутами. Соці

Поняття соціальної структури та її елементи
Поняття соціальної структури можна розглядати в кількох аспектах: у широкому розумінні - це будова суспільства, система зв'язків між усіма його компонентами. Тобто соціальна структура характеризує

Економічна соціологія
Економічна соціологія- спеціальна соціологічна теорія, яка вивчає економічні процеси, економічні відносини, явища економічного життя суспільства, його різні сфери, соціальні інстит

Поняття соціальної стратифікації, ЇЇ особливості у сучасному суспільстві
Нерівність характерна для всіх етапів розвитку людства, навіть для найпростіших культур, де немає різниці за рівнем багатства чи власності, але є різниця між чоловіками і жінками, дорослими та моло

Функціональний та конфліктологічний підходи до соціальної стратифікації та проблеми нерівності
Теорії соціальної нерівності поділяються на два принципові напрямки: Функціональний(Е.Дюркгейм, Р.Мертон, Т.Парсонс) виводить нерівність із розподілу праці: - мех

Причини девіацій. Підходи до вивчення причин девіантної поведінки
У соціології девіантної поведінки немає єдиної точки зору щодо причин та обставин походження девіації. Так, наприкінці XIX ст. італійський лікар Чезаре Ломброзонамагався обґрунтува

Поняття девіантної поведінки. Причини і різновиди девіацій
Девіація(соціальне відхилення) - це вчинки, діяльність людей, соціальних груп, які не відповідають встановленим у даному суспільстві нормам або визнаним шаблонам і стандартам повед

Соціальна мобільність та ЇЇ механізми
Мобільність- процес руху індивідів між ієрархічно чи іншим чином організованими елементами соціальної структури: класами, прошарками, групами, статусами, позиціями. За хар

Поняття соціальної взаємодії та соціального контролю
Соціальна взаємодія- це така форма спілкування осіб, соціальних спільностей, верств, угруповань, за якою систематично здійснюється їх вплив один на одного, реалізується соціальна д

Предмет та основні напрямки соціології культури
Соціологія культури- це спеціальна соціологічна теорія, яка вивчає закономірності функціонування культури у суспільстві. Соціологічний аналіз культури був започаткований О

Поняття субкультури, контркультури, елітарної та масової культури
Залежно від того, хто створює культуру і який її рівень, розрізняють такі її види:загальнолюдську, елітарну, народну, масову та різновиди:субкультуру, контркультур

Соціальний статус та соціальна роль особи
Соціальний статусособи - це певне місце людини, особи в суспільній ієрархії, обумовлене її походженням, професією, віком, статтю, сімейним становищем. У статусі фактично фіксується

Типологія особистості у соціології
В основу побудови типології особистостей у соціології покладений аналіз особистості через життєдіяльність, через її спосіб життя. Найважливішим типологічним критерієм при цьому є рівень активності,

Соціальний статус та соціальна роль особи.
8.1. Поняття особистості всоціології Основним елементом будь-яких соціальних спільностей і систем є людина. Включення особистості у суспільство здійснюється через її входж

Етапи і засоби соціалізації особи
Процес входження індивіда в суспільство, в різні типи соціальних спільностей відбувається через засвоєння ним елементів культури, соціальних норм і цінностей, на підставі яких формуються соціально

Луцьк 2012
УДК 36 ББК 605 П 53 Соціологія. Методичні вказівки до виконання контрольних робіт для студентів напряму 0305 – Економіка та підприємництво заочної форми навчання/ Пі

Луцьк 2008
УДК 36 ББК 605 П 53 Соціологія. Методичні вказівки до семінарських занять для студентів усіх напрямів денної форми навчання/ Піменова Ольга Олександрівна. – Луцьк: Р