Структура та функції соціологічної системи знань - раздел Философия, ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ, СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ . Специфіка соціологічного аналізу соціальних явищ У Розгляді Структури Соціології Виділяють Декілька Підходів. По-Перше, Це Спр...
У розгляді структури соціології виділяють декілька підходів. По-перше, це спроба розглянути ЇЇ за спеціальними соціологічними теоріями. Проте просте їх перерахування без систематизації призводить до того, що соціологічна теорія виступає як набір невпорядкованих і випадкових проблем. По-друге, структура соціології часто аналізується через призму актуальних проблем, що мають відношення лише до соціальної системи. Але, зосереджуючи увагу лише на цьому колі питань, поза увагою залишаються такі проблеми, як національні відносини, роль молоді, сім'ї, екологічна ситуація тощо. По-третє, структуру соціологічної теорії можна розглядати як таку, що складається із трьох рівнів:
• загальносоціологічна теорія або загально-теоретична соціологія- торкається глибинних сутнісних моментів розвитку суспільства та історичного процесу в цілому і місця в ньому людини, на цьому рівні кожне соціальне явище розглядається зточки зору його місця і ролі в суспільстві, багатоманітності його зв'язків з іншими явищами;
• спеціальні і галузеві соціальні теорії-торкаються в основному окремих сфер суспільного життя, соціальних груп та інститутів, поєднують у собі теоретичний та емпіричний рівні дослідження;
• конкретні соціологічні дослідження (емпіричні)- проводяться з метою одержання об'єктивних даних стосовно різних сторін соціальної дійсності.
В структурному плані соціологія поділяється на теоретичну і прикладну. Теоретичнасоціологія займається проблемами розвитку соціологічного знання, розробкою концепцій, теорій, категорій на основі дослідження соціальної дійсності. Прикладнасоціологія займається вирішенням якоїсь конкретної соціологічної проблеми, зорієнтована на вирішення практичних потреб життєдіяльності суспільства.
Сучасну соціологію можна структурувати і на:
Самостійні соціологічні дисципліни,які по мірі свого становлення виробляють власні уявлення про предмет і метод соціальної науки;
Соціологічні наукові школи,які формують власні уявлення про „правильні" чи найбільш дієві методи соціального пізнання;
Спеціальні і галузеві теорії,які обґрунтовують особливі уявлення про предмет досліджень: „стикові" (для галузевих соціологій) і „вузькі" (для спеціальних теорій). *
Функції соціології реалізують усі властиві суспільній науці функції: теоретико-піз на вальну, критичну, описову, прогностичну, інформаційну, світоглядну.
Теоретична (теоретико-пізнавальна)функція заключається у концентрації, поповненні та збагаченні існуючого соціологічного знання, розробці концепцій, теорій і категорій даної науки на основі дослідження соціальної дійсності, збагачення наукового соціологічного знання відбувається як на основі вдосконалення теоретичної соціології, так іна базі розвитку спеціальних і галузевих соціологічних теорій, а також пов'язаних з ними досліджень емпіричної соціології.
Описова функція- систематизація, опис, нагромадження дослідницького матеріалу у вигляді аналітичних записок, наукових звітів, статей, книг, де відтворюється Ідеальна картина соціального об'єкта, що вивчається. На основі одержаного матеріалу робляться практичні висновки та приймаються управлінські рішення.
інформаційна- збирання, систематизація та нагромадженої соціологічної інформації, одержаної з результаті проведення досліджень.
Прогностична - соціологічне дослідження завершується обґрунтуванням коротко- чи довгострокових прогнозів досліджуваного об'єкта. Короткостроковий прогноз спирається на виявлену тенденцію розвитку соціального явища, а також на зафіксовану закономірність у відкритті фактора, що вирішальне впливає на об'єкт, що прогнозується. Виявлення такого фактора - складний вид наукового дослідження. Тому всоціологічній практиці частіше використовуються короткострокові прогнози.
Критична- соціологія диференційовано підходить до дійсності, показує, що потребує збереження та розвитку, а що - зміни.
Світоглядна - виявляється у використанні конкретних вивірених даних, фактів, що впливають на формування світогляду людини, на її переконання. Світоглядна функція соціології випливає з того, що об'єктивно бере участь в соціально-політичному житті суспільства І своїми дослідженнями сприяє прогресу суспільства.
Перетворююча- висновки та рекомендації дослідника, його оцінки стану соціологічного об'єкта служать основою для вироблення і прийняття певних рішень.
Інститут соціальний- форма організації і засіб здійснення спільної діяльності людей, що забезпечує стабільне функціонування суспільних відносин.
інтерв'ю- вид опитування, під час якого інтерв'юер в особистому контакті з респондентом ставить усні запитання з метою збору соціологічної інформації.
Клімат соціально-психологічний- домінуючий емоційний стан міжособистісний стосунків у малій групі.
Компроміс соціальний(від лат. сотрготіззигл - погодженість) -спосіб розв'язання та запобігання соціальних конфліктів, протистоянь за допомогою взаємних поступок (угод, домовленостей, договорів тощо) між супротивними (конфліктуючими) силами, що є умовою соціального миру між ними.
Контент-аналіз(від англ. сопіепї - зміст) - метод кількісно-якісного аналізу масиву документів з метою одержання об'єктивної, систематизованої і узагальненої інформації про соціальну реальність.
Контркультура- культура, цінності та норми якої суперечать цінностям і нормам домінуючої культури.
Конфлікт соціальний(від лат.соптіісіиз - зіткнення) - зіткнення інтересів різних соціальних груп, окремий випадок прояву соціальних суперечностей, одна з їх форм, що характеризується наявністю вираженого протистояння суспільних сил.
Конформізм соціальний- спосіб пристосування Індивіда, групи до існуючого стану речей і справ (панівних думок, традицій, принципів, стереотипів масової свідомості і пропагандистських кліше, діяльності соціальних інститутів і т.д.).
Кореляція- такий тип зв'язку між двома змінними, що характеризується їх сумісною варіацією - зміна значення однієї змінної пов'язана зі зміною значень другої.
Культура елітарна- сукупність артефактів, що належать до класичних взірців витончених мистецтв, музики, літератури, призначених для культурної еліти суспільства.
Культура масова- особливий спосіб буття культури, що продукується і відтворюється за допомогою дії засобів масової комунікації, які культивують спрямованість на стандартизацію системи домінуючих матеріальних і духовних цінностей, типів соціальної поведінки, уявлень, думок тощо.
Лідерство- складова соціально-психологічного механізму інтеграції групової діяльності, завдяки якому особа або кілька осіб, виконуючи провідну роль, спрямовують діяльність групи як у виробничій, так і позавиробничій сферах; вплив авторитету (офіційного чи неофіційного) індивіда на поведінку членів групи або первинного колективу в цілому.
Експеримент соціальний- метод отримання інформації про зміну соціального об'єкта у результаті цілеспрямованого впливу на нього контрольованими чинниками (змінними).
Експертиза соціальна- (від лат. ехрегїиз - досвідчений) -аналітичне вивчення та оцінювання фахівцями соціальних аспектів програм, проектів, проблем чи ситуацій, прогнозування наслідків їх реалізації, розв'язання чи зміни (ситуацій), а також розробка рекомендацій щодо запобігання чи подолання їх негативного впливу.
Еміграція населення- вид міграції, виїзд громадян із своєї країни до іншої на постійне або довготривале проживання з політичних, економічних, релігійних, екологічних та інших причин.
Життя соціальне- а) компонент суспільного життя; б) сукупність різноманітних форм спільної діяльності людей, спрямованої на забезпечення умов і засобів їх існування, реалізацію потреб, інтересів, цінностей, вияв, відтворення та утвердження соціальних характеристик індивідів і спільнот.
Життя суспільне- реальний, органічно цілісний процес існування, розвитку і взаємодії соціальних суб'єктів (осіб, спільнот, суспільств), що відбувається в конкретно-історичних умовах і характеризується певною системою форм діяльності, відносин, спілкування і духовного освоєння та перетворення дійсності людиною.
Закон соціальний- категорія для позначення форми вияву соціальної причинності, універсальної залежності в суспільстві через констатацію об'єктивних, необхідних, стійких, повторюваних зв'язків між процесами і явищами.
Зміни соціальні- тип руху соціальних явищ та соціальних структур у суспільстві. Вони виявляються у виникненні, деформації та зникненні певних елементів соціальної системи, трансформації її внутрішніх та зовнішніх зв'язків.
Змінна- деяка властивість (характеристика), що, по-перше, може бути виміряна і, по-друге, може набувати різних значень для різних об'єктів аналізу.
Ідентифікація соціальна- пізнавальний спосіб встановлення тотожності, подібності речей, процесів, явищ, осіб, що означає розумові операції з зовнішніми стосовно суб'єкта, який пізнає, об'єктами.
Ієрархія соціальна- структурна побудова суспільства або окремих спільнот за рівневою ознакою з послідовним підпорядкуванням нижчих рівнів (щаблів) вищим.
Імідж соціальний(від лат. ітадо - образ, цілісна картина уявлення) - образ тих чи інших соціальних об'єктів, явищ, процесів, Інститутів, осіб, який складається в індивідуальній та суспільній свідомості і визначає відповідне ставлення до них.
Імміграція- процес виїзду громадян до іншої країни на постійне або довготривале проживання.
ПЕРЕДМОВА
Наукою, яка утверджує погляд на суспільство як на об'єктивно взаємопов'язане ціле, є соціологія. Саме вона з'ясовує місце І функції кожного соціального явища і процесу в рамках цілісної системи, да
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Американськая социология: перспективи, проблемьі, методи. - М 1972.
2. Андреев Ю.П., Кортевская Н.М., Костина Н.Б. Социальньїе институтьі: содержание, функции, контроль.- Свердл
Специфіка соціологічного аналізу соціальних явищ
Соціологія- наука про тенденції, закони функціонування і розвитку соціальних систем, про прояви даних законів у діяльності суб'єктів -великих і малих соціальних груп і спільностей
Специфіка соціологічного аналізу соціальних явищ
Соціологія- наука про тенденції, закони функціонування і розвитку соціальних систем, про прояви даних законів у діяльності суб'єктів -великих і малих соціальних груп і спільностей
Структура та функції соціологічної системи знань
У розгляді структури соціології виділяють декілька підходів. По-перше, це спроба розглянути ЇЇ за спеціальними соціологічними теоріями. Проте просте їх перерахування без систематизації призводить д
Розвиток соціальних знань у XVII - XVIII ст.
В історії становлення і розвитку західноєвропейської соціологічної думки виділяють наступні етапи:
• перший етап - протосоціологія- охоплює час від епохи античності до
Соціальні уявлення стародавності
Соціологія як окрема наукова галузь виникає в середині XIX століття, після того, як Огюст Конт запропонував термін „соціологія" та обґрунтував необхідність наукового підходу до вивчення суспіл
Соціологічна думка епохи Середньовіччя та Відродження
Релігійний мислитель епохи середньовіччя Аврелій Августин(354-430) розвинув вчення про людство як Боже створіння. Життя суспільства він визначав як постійне протистояння двох проти
Розвиток соціальних знань у XVII - XVIII ст.
Англійський філософ Френсіс Бекон(1561-1626) вважав, що людей об'єднує справедливість, яка полягає у тому, щоб не робити іншому того, чого не бажаєш собі. З його точки зору, джерел
Соціометрія та процедура соціометричного опитування
Поява соціометричного методу або просто соціометрії в арсеналі соціологічного дослідження пов'язано з іменем американського соціального психолога і соціолога Якоба Морено (1892-1974 рр.). Термін „с
Виникнення і розвиток соціології як окремої науки
Термін „соціологія" запропонував французький філософ Огюст Конт(1798-1857). Він обґрунтував необхідність наукового підходу до вивчення суспільства, виділення соціології як окр
Натуралізм у соціологи XIX- XX ст.
Погляди О.Конта лягли в основу багатьох пізніших напрямків соціологічної думки, представники яких шукали причини суспільних змін поза суспільством - у природних та біологічних факторах. Цьому сприя
Натуралізм у соціологи XIX- XX ст.
Погляди О.Конта лягли в основу багатьох пізніших напрямків соціологічної думки, представники яких шукали причини суспільних змін поза суспільством - у природних та біологічних факторах. Цьому сприя
Психологічні школи у соціології
Психологічна соціологія намагалася звести прояви соціальності до психологічних феноменів людського буття. Дана течія була досить неоднорідною, а тому в ній можна виділити декілька напрямів:
Емпіричні соціальні дослідження
Становлення та розвиток соціології відбувався одночасно із поширенням соціальних досліджень різних сфер суспільного життя. Емпіричні дослідження проводилися у галузі економіки, політики, демографіч
Сучасна західна соціологія
З початку XX ст. у соціології утверджуються різноманітні напрями та школи, які різняться розумінням предмета дослідження, формують ряд теорій стосовно певних сфер суспільного життя.
Так, п
Розвиток соціальної думки в Київській Русі
Витоки української протосоціології сягають часів Київської Русі, про що свідчать пам'ятки усної та писемної творчості. В них втілені перші спроби осмислення подій, явищ, процесів соціального характ
Соціально-політична думка в Україні у XVI - XVII ст.
Соціально-економічне, політичне і духовне життя різко змінилося у XIII ст. у зв'язку з пануванням на українських землях монголо-татарського іга. У XIV ст. центрально українські землі були захоплені
Аналіз документів як метод соціологічного дослідження
Документ- це засіб закріплення різним способом на спеціальному матеріалі інформації щодо фактів, подій, явищ об'єктивної дійсності й розумової діяльності людини,
Інформаці
Розвиток ідей Просвітництва в Україні
Істотний внесок у розвиток соціологічних ідей зробив видатний український філософ, гуманіст, просвітитель Григорій Сковорода(1722-1794), який науку про людину вважав головною, найв
Соціальні ідеї у творчості членів Кирило-Мефодіївського товариства
Певний внесок у розвиток пізнання, людини, суспільства, гуманітарної освіти, науки та культури зробили представники Кирило-Мефодіївського товариства, створеного наприкінці 1845 - на поч. 1846 рр. Д
Початок української соціологи
Соціологічна наука України ввібрала думки, ідеї, теоретичні узагальнення багатьох1 мислителів минулого, яких можна назвати засновниками вітчизняної протосоціології. їхні соціально-філосо
Поняття методикиі техніки соціологічного дослідження
Метод- це систематизований спосіб одержання теоретичного чи практичного результату, вирішення проблеми чи отримання нової інформації на основі певних регулятивних принципів пізнанн
Розвиток вітчизняної соціології у XX ст.
Соціологічна думка в Україні завжди розвивалась як складова загальноєвропейської культури. Так, на межі XIX І XX ст. на розвиток соціології в Україні значний вплив здійснив сформований на Ідеях О.К
Види соціологічного дослідження.
Розвідувальнедослідження полягає у випробуванні інструментарію, тобто методичних документів (анкет, бланк-інтерв'ю, опитувальних листів, карток спостереження). В його ході уточнюєт
Соціологія громадської думки
Соціологія громадської думки- галузева соціологічна наука, предметом вивчення якої є закономірності і механізми формування і функціонування оціночного ставлення великих соціальних
Соціологія книги і читання
Соціологія книгиі соціологія читання- це споріднені соціологічні дисципліни, які відокремились в процесі диференціації соціологічного знання із соціології культури
Соціологія вільного часу
Соціологія вільного часу- галузь соціології, яка вивчає життєдіяльність, відносини й орієнтації людей у сфері вільного часу.
Соціологічний аналіз вільного часу, як соціаль
Методологічні принципи вивчення суспільного життя
Методу соціології - це системний спосіб досягнення теоретичного та практичного результату, вирішення проблем з метою одержання нової інформації, усвідомлення специфіки предметної с
Соціологія моралі та виховання
Соціологія моралі- це галузь соціології, яка досліджує емпіричними методами закономірності практичної моралі на різних соціальних рівнях. Об'єктом дослідження соціології моралі є м
Соціологія релігії
Соціологія релігії- одна із галузей соціології, об'єктом дослідження якої є різні релігійні феномени. ЇЇ виникнення і розвиток пов'язаний перш за все з іменами Е.Дюркгейма і М.Вебе
Соціологія освіти і науки
Освіта - це певна система навчальних і виховних закладів, що здійснюють різноманітні форми залучення їх досвіду у засвоєння культури. Це система навчальних форм діяльності.
Соціоло
Соціологія політики
Соціологія політики- галузь соціології, яка вивчає взаємовідносини політичної сфери з іншими сферами суспільного життя, політичних Інститутів з іншими соціальними інститутами. Соці
Поняття соціальної структури та її елементи
Поняття соціальної структури можна розглядати в кількох аспектах: у широкому розумінні - це будова суспільства, система зв'язків між усіма його компонентами. Тобто соціальна структура характеризує
Економічна соціологія
Економічна соціологія- спеціальна соціологічна теорія, яка вивчає економічні процеси, економічні відносини, явища економічного життя суспільства, його різні сфери, соціальні інстит
Поняття девіантної поведінки. Причини і різновиди девіацій
Девіація(соціальне відхилення) - це вчинки, діяльність людей, соціальних груп, які не відповідають встановленим у даному суспільстві нормам або визнаним шаблонам і стандартам повед
Соціальна мобільність та ЇЇ механізми
Мобільність- процес руху індивідів між ієрархічно чи іншим чином організованими елементами соціальної структури: класами, прошарками, групами, статусами, позиціями.
За хар
Соціальна мобільність та ЇЇ механізми
Мобільність- процес руху індивідів між ієрархічно чи іншим чином організованими елементами соціальної структури: класами, прошарками, групами, статусами, позиціями.
За хар
Поняття соціальної взаємодії та соціального контролю
Соціальна взаємодія- це така форма спілкування осіб, соціальних спільностей, верств, угруповань, за якою систематично здійснюється їх вплив один на одного, реалізується соціальна д
Предмет та основні напрямки соціології культури
Соціологія культури- це спеціальна соціологічна теорія, яка вивчає закономірності функціонування культури у суспільстві.
Соціологічний аналіз культури був започаткований О
Соціальний статус та соціальна роль особи
Соціальний статусособи - це певне місце людини, особи в суспільній ієрархії, обумовлене її походженням, професією, віком, статтю, сімейним становищем. У статусі фактично фіксується
Типологія особистості у соціології
В основу побудови типології особистостей у соціології покладений аналіз особистості через життєдіяльність, через її спосіб життя. Найважливішим типологічним критерієм при цьому є рівень активності,
Соціальний статус та соціальна роль особи.
8.1. Поняття особистості всоціології
Основним елементом будь-яких соціальних спільностей і систем є людина. Включення особистості у суспільство здійснюється через її входж
Етапи і засоби соціалізації особи
Процес входження індивіда в суспільство, в різні типи соціальних спільностей відбувається через засвоєння ним елементів культури, соціальних норм і цінностей, на підставі яких формуються соціально
Луцьк 2012
УДК 36
ББК 605
П 53
Соціологія. Методичні вказівки до виконання контрольних робіт для студентів напряму 0305 – Економіка та підприємництво заочної форми навчання/ Пі
Луцьк 2008
УДК 36
ББК 605
П 53
Соціологія. Методичні вказівки до семінарських занять для студентів усіх напрямів денної форми навчання/ Піменова Ольга Олександрівна. – Луцьк: Р
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов