рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Якості людини

Якості людини - раздел Философия, Для проведення практичного заняття з предмету Безпека життєдіяльності   Якості Людини — Це Ті Її Властивості,...

 

Якості людини — це ті її властивості, які виявляються по-різно­му залежно від умов, ситуацій.

Розглянемо основні властивості людини, які значною мірою впли­вають на життєдіяльність людини: здібності, емоційні та вольові якості.

Здібності ~ це психофізіологічні властивості людини, які реалізу­ють функції відображення існуючого світу і регуляції поведінки: від­чуття, сприйняття, пам'ять, увага, мислення, психомоторика (рухи, довільні реакції, дії, увага).

Розрізняють загальні та спеціальні здібності. Загальні — при­таманні багатьом людям, спеціальні — це такі властивості, які да­ють змогу досягти високих результатів в якійсь галузі діяльності. Особливі здібності, які виявляються в творчому розв'язанні завдань, називаються талантом, а людей, яким вони притаманні — таланови­тими. Найвищий ступінь у розвитку здібностей — геніальність.

Природні можливості розвитку здібностей кожної людини нази­вають задатками.

Індивідуальна своєрідність задатків кожної людини характеризує здатність людини до розвитку певних здібностей.

Задатки розвиваються у процесі виховання, навчання та практич­ної діяльності. До задатків належать психологічні процеси, ступінь їх прояву. Однією з особливостей психологічного процесу є відчуття.

Відчуття це основа знань людини про навколишній світ, це відображення властивостей предметів, що виникають у людини при безпосередній дії їх на її органи чуття.

Відчуття має рефлекторний характер, фізіологічною основою якого є нервовий процес, що стимулюється дією того чи іншого подраз­ника на адекватний аналізатор. Відображення дійсності розуміють як сприйняття.

Сприйняття — це відображення у свідомості людини предметів як цілісних образів при їхній безпосередній дії на органи чуття.

Цей процес залежить не тільки від інформації органів чуття, а й від настрою, очікувань, життєвого досвіду людини. Це активний процес, у якому задіяно минулий досвід, очікування, застереження, значущість для людини того, що вона сприймає. Інформація, яку сприймає людина, накладається на ту, яка в неї вже є.

Фізіологічною основою сприйняття є складна аналітико-синтетична діяльність усієї кори головного мозку.

За допомогою сприйняття людина спроможна своєчасно вияви­ти небезпечну ситуацію і адекватно реагувати на неї. Особливе зна­чення мають такі особливості сприйняття, як пороги зору та слуху, час реагування на небезпеки, надійність сприйняття в умовах дефі­циту часу, сприйняття простору тощо.

 

Сприйняття взагалі та здібності щодо сприйняття інформації мають суттєве значення для реалізації інших психічних процесів, особливо пам'яті.

Пам'ять — одна з найважливіших функцій людського мозку.

Якщо сприйняття — це початковий етап пізнавального процесу, відображення об'єктивної реальності, що діє на органи чуття вданий час, то пам'ять — це відображення реальності, що діяла в минулому.

Пам'ять — це здатність людини фіксувати, зберігати і відтво­рювати інформацію, досвід (знання, навички, вміння, звички). Людська пам'ять утримує два види інформації: генетичну (видову) та набуту (прижиттєву).

Генетична пам'ять зберігає інформацію, накопичену в процесі еволюції впродовж багатьох тисячоліть. Вона виявляється безумов­ними рефлексами та інстинктами і передається спадково.

Набута пам'ять зберігає інформацію, яку людина засвоює в про­цесі житія, від народження до смерті. Вона реалізується в умовних рефлексах. Розрізняють такі види набутої пам'яті: рухову, образну, емоційну й символічну (словесну та логічну).

Набута пам'ять поділяється за формами на миттєву, коротко­часну, проміжну і довготривалу.

Миттєва пам'ять — це форма збереження інформації впродовж незначної миті; інформацію не можна затримати в пам'яті, відтвори­ти. Час збереження сліду інформації в миттєвій пам'яті — 10-60 с.

Частина інформації з миттєвої пам'яті потрапляє до короткочас­ної, час збереження якої — декілька хвилин.

Інформація з короткочасної пам'яті після певного перекодуван­ня потрапляє до проміжної пам'яті, де вона зберігається, доки не з'являється можливість перевести її на довготривале утримання. Час збереження інформації у проміжній пам'яті становить години. Про­цес очищення проміжної пам'яті відбувається переважно у сні й, можливо, саме цим значною мірою визначається його специфіка і призначення.

Обсяг довготривалої пам'яті практично не має обмежень, так само як час збереження в ній інформації. При необхідності використан­ня інформації з довготривалої пам'яті вона знову переводиться до короткочасної.

На розвиток якості пам'яті людини впливають її фізичний і пси­хічний стан, тренованість, професія, вік. Пам'ять погіршується з| віком. До 20-25 років пам'ять покращується і до 30—40 років зали­шається на тому ж рівні. Потім здатність запам'ятовувати й згадува­ти поступово йде на спад. Професійна пам'ять зберігається і в по­хилому віці.

Реалізація різних видів і форм пам'яті зумовлюється особливос­тями сприйняття інформації, потребами і мотивами, інтересами, вольовими зусиллями, застосуванням спеціальних прийомів, психо­фізичним станом організму.

Пам'ять є суттєвою характеристикою пізнавальних здібностей людини. Проникнення в таємниці пізнання явищ навколишнього світу можливе лише завдяки мисленню.

Мислення — це найвища форма відображення реальності та сві­домої цілеспрямованої діяльності людини, що направлена на опосеред­кування, абстрактне узагальнене пізнання явищ навколишнього світу, суті цих явищ і зв'язків між явищами. Найважливіше значення в про­цесі мислення мають слова, мова, аналізатори.

Мислення спрямовується на вирішення певних завдань — від найпростіших, елементарних, до складних, що їх ставить саме жит­тя. Вся розумова діяльність (судження, розуміння, формування по­нять) складається з таких розумових операцій: аналіз, синтез, порів­няння, узагальнення, абстракція і конкретизація.

Аналіз — це мислений поділ предмета, явища на складові частини, ознаки, властивості та виділення цих компонентів.

Синтез — мислене поєднання в єдине ціле окремих частин, ознак, властивостей предметів, явищ або понять.

Узагальнення — виділення на підставі порівняння головного, загаль­ного, особливого або часткового, що є характерним для певного явища, предмета, об'єкта.

Абстракція — виділення суттєвих особливостей групи предметів, явищ або понять.

Конкретизація — перехід від загального до часткового, зв’'язок тео­рії з практикою, перехід до конкретної дійсності, до чуттєвого досвіду.

 

Для забезпечення надійності та безпеки в складних ситуаціях слід виділити такі риси мислення, як винахідливість, кмітливість, швид­кість прийняття рішення, критичність, розсудливість.

Психомоторні здібності характеризуються діями, спрямованими на досягнення елементарної мети одним або декількома рухами.

Психомоторні здібності впливають на безпеку діяльності люди­ни, особливо пов'язаної з виробництвом в умовах автоматизації та механізації. При цьому велике значення мають такі ознаки рухів та Реакцій: швидкість реакцій, швидкість руху, точність рухів, координованість, темп рухів, ритми рухів (періодичність), надійність.

Увага — це спрямованість та зосередженість у свідомості на об 'єктах або явищах, що сприяє підвищенню рівня сенсорної, інтелектуаль­ної та рухової активності.

До основних функцій уваги належать вибір впливів, регулюван­ня і контроль діяльності доти, доки не буде досягнуто її мети. Увагу характеризують концентрація, стійкість, розподіл, переключення й обсяг.

Концентрація уваги — це стан свідомості, необхідний для того, щоб включитися в діяльність, зосередитися на завданні.

Стійкість уваги — це тривалість привертання уваги до одного й того самого об'єкта або завдання. Стійкість мимовільної уваги, що виникає без зусилля, всього 2—3 с, довільна увага досягається вольо­вим зусиллям, послабляється через 15 хв. напруженої праці.

Розподіл уваги — це здатність людини одночасно концентрувати увагу на декількох об'єктах, що дає можливість виконувати одразу декілька дій.

Переключення уваги — це зворотний бік розподілу уваги. Воно вимірюється швидкістю переходу від одного виду діяльності до ін­шого. Погане переключення уваги призводить до неуважності.

Обсяг уваги — це кількість предметів або явиш, що їх людина утримує одночасно в своїй свідомості.

За всіх обставин управління увагою — це передумова ефективної життєдіяльності та безпеки людини.

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Для проведення практичного заняття з предмету Безпека життєдіяльності

Методична розробка для студентів... для проведення практичного заняття з предмету... Безпека життєдіяльності Тема людина в системі Людина зовнішнє середовище...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Якості людини

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Людина та її біологічні і соціальні ознаки
Курс «Безпека життєдіяльності» призначений не тільки для ви­вчення різних видів небезпек, визначення ступеня ризику, наслід­ків впливу небезпечних і шкідливих факторів на здоров'я людини, уміння гр

Діяльність людини
Найголовніша відмінність між людиною і тваринним світом по­лягає у способі життя. Тваринне життя здійснюється природним чином, тобто як існування, людське — суспільним, соціальним, як життєдіяльніс

Природне середовище
Навколишнє природне середовище в ширшому розумінні — косміч­ний простір, а у вужчому — біосфера, зовнішня оболонка Землі, яка охоплює частину атмосфери, гідросферу і верхню частину літосфери

Техносфера
  Людина давно живе не в «природі», а мешкає в середовищі, ан­тропогенно зміненому, трансформованому під впливом своєї діяль­ності. З появою людей на Землі почався вплив їхнь

Ноосфера
  Тварини та рослини мільярди років створювали та вдосконалю­вали умови, сприятливі для життя, тобто біосферу, перш ніж з'яви­лася людина, котра через кілька сотень тисяч років стала

Соціально-політичне середовище
  Виділяють такі сфери суспільного життя: • матеріальна — охоплює процеси матеріального виробництва, розподілу, обміну, споживання; • соціально-політична — включає с

Основні типи конфліктів між людьми
  за учасниками за сферами за характером внутрішньособистісні економічні справжні

Фізіологічні особливості організму людини
  Незважаючи на наявність різноманітних гіпотез про виникнення життя на Землі, всі вважають, що найвищою стадією розвитку життя є людина. Вчені встановили, що за всю історію еволюції

Будова і властивості аналізаторів
  Людина отримує різноманітну інформацію про навколишній світ, сприймає всі його різноманітні сторони за допомогою сенсорної системи чи органів чуття. З позицій безпеки життє

Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності
  Отже, ми з'ясували загальні властивості аналізаторів, а тепер ко­ротко розглянемо деякі характеристики чотирьох аналізаторів, що мають найбільше значення у забезпеченні безпеки житт

Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності
  Отже, ми з'ясували загальні властивості аналізаторів, а тепер ко­ротко розглянемо деякі характеристики чотирьох аналізаторів, що мають найбільше значення у забезпеченні безпеки житт

Загальні уявлення про обмін речовин та енергію
  Фізіологічні особливості організму людини необхідно розгляда­ти з урахуванням його взаємодії з навколишнім середовищем. У цьому випадку можливе більш повне уявлення про джерела небе

Основні види харчових речовин
Для нормального функціонування організму щоденний раціон повинен включати шість основних складових: білки, жири, вугле­води, вітаміни, мінеральні речовини та воду. Харчові речовини, які люди отриму

Вітаміни та їх функції
  Назви вітамінів Харчові продукти, які містять вітаміни Вплив на організм при їх відсутності Прояви при авіта

Значення макроелементів для організму людини
  Макро-елементи Функції мікроелементів в організмі Продукти харчування, які містять макроелементи Кальцій

Значення мікроелементів для організму людини
  Мікро­елементи Функції мікроелемента в організмі Продукти харчування, які містять мікроелементи Зал

Значення нервової системи в життєдіяльності людини
  Людина як жива істота має дві найхарактерніші складові: орга­нізм і психіку. Організм як біофізіологічну систему ми розглянули раніше. Психіка — це властивість нерво

Психіка людини і безпека життєдіяльності
  Якби була можливість наочно порівняти сучасну людину з людь­ми, які жили 20—30 тис. років тому, то можна було б помітити, що за цей період людина зовні майже не змінилася. Більше то

Атрибути людини
  Поведінка за навичками — це дії, які склалися і застосовуються у навчанні до автоматизму або шляхом спроб і помилок, або шляхом тренувань. Як наслідок люд

Риси людини
  Як уже зазначалося, риси людини — це стійкі особливості пове­дінки, що повторюються в різних ситуаціях. Вони суттєво вплива­ють на життєдіяльність людини і її безпеку._____

Емоційні якості людини
  Вплив конкретної ситуації на поведінку людини визначається тим, як людина переживає цю ситуацію. Переживання ситуації, рі­зноманітні реакції людини на неї розуміють як емоції.

Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини
Біологічні ритми — це періодичне повторювання зміни характеру та інтенсивності біологічних процесів та явищ у живих організмах. Усі матеріальні об'єкти у Всесвіті здійснюють цикл

Основні положення ергономіки
  Ергономіка — наукова дисципліна, що комплексно вивчає людину в конкретних умовах її діяль­ності в сучасному виробництві. Вона вивчає трудову діяльність людини У системі «людина —

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги