рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Теоретична частина

Теоретична частина - раздел Философия, Теорія ймовірностей та математична статистика. ПРАКТИКУМ Теорема Додавання Ймовірностей Несумісних Подій. Ймовірн...

Теорема додавання ймовірностей несумісних подій. Ймовірність появи однієї з двох несумісних подій, байдуже якого, дорівнює сумі ймовірностей цих подій:

Р(А+В)=Р(А)+Р(В)

 

Теорема додавання ймовірностей сумісних подій.Імовірність появи хоча б однієї з двох сумісних подій дорівнює сумі ймовірностей цих подій без ймовірності їх спільної появи:

Р(А+В)=Р(А)+Р(В)-Р(АВ)

Умовною ймовірністю РА(В) називають ймовірність події В, обчислену в припущенні, що подія А вже настала.

Теорема множення ймовірностей.Ймовірність сумісної появи двох подій дорівнює добутку ймовірності однієї з них на умовну ймовірність іншої, обчислену в припущенні, що перша подія вже настала:

Р (АВ)= Р(А)*РА (В)

 

Для незалежних подій теорема має вигляд:

Р(АВ) = Р(А)Р(В)

Сума ймовірностей подій А1, А2, ... Аn, що утворюють повну групу, дорівнює одиниці:

Р(А1)+Р(А2)+…+Р(А n)=1

Сума ймовірностей протилежних подій дорівнює одиниці:

Р(А)+Р()=1

Ймовірність появи хоча би однієї події.Імовірність появи хоча б однієї з подій А1, А2, ... Аn незалежних у сукупності, дорівнює різниці між одиницею і добутком, ймовірностей протилежних подій А12,…Аn

Р(А)=1–q1q2… qn

 

Приватний випадок. Якщо А1, А2, ... Аn мають однакову ймовірність, рівну р, то ймовірність появи хоча б однієї з цих поді

Р (А) = 1 – qn.

Формула повної ймовірності.Ймовірність події А, яка може наступити лише за умови появи однієї з несумісних подій B1, B2, ..., Вn, що утворюють повну групу, дорівнює сумі добутку ймовірностей кожного з цих подій на відповідну умовну ймовірність події А:

Р (А) = Р (В1) PBl (А) + Р (В2) PB2 (A) + ... ... + Р(ВnВn(А)

 

Формула Бейєса:

Приклад 1. На стелажі бібліотеки в випадковому порядку розставлено 15 підручників, причому п'ять з них у палітурці. Бібліотекар бере навмання три підручника. Знайти ймовірність того, що хоча б один з взятих підручників опиниться в палітурці (подія А).

Розв’язок. Перший спосіб. Вимога – хоча б один з трьох узятих підручників у палітурці – буде здійснено, якщо відбудеться будь-яке з наступних трьох несумісних подій: В – один підручник в палітурці, С – два підручника в палітурці, D – три підручника в палітурці.

Подія А, яка нас цікавить можна представити у вигляді суми подій:

А = B + C + D

За теоремою додавання:

Р (А)=Р (В)+Р(С)+Р(D)

Знайдемо ймовірності подій В, С и D:

Загальну кількість підручників, що можна взяти з 15 можна C153 способами. Подія В це, коли один підручник в палітурці з 5 за умовою, можна взяти С51 способами, залишається з трьох взятих два підручника, не відомо яких з 10 без палітурці можна взяти С102 способами, тоді ймовірність події В дорівнює відношенню добутку:

Р (В)=С51102/C153 = 45/91,

Подія С – два підручника в палітурці, тоді взяти два підручника в палітурці з 5 можна С52 способами, тоді один підручник, що залишився може бути без палітурці з 10, то його можна взяти С101 способами. Тоді шукана ймовірність дорівнює:

Р (С) = С52101/C153 = 20/91,

 

Відповідно ймовірність події D дорівнюється:

P(D) = C53/C153 = 2/91,

 

Підставимо дані у формулу теореми додавання та отримаємо шукану ймовірність:

Р (А) = 45/91+20/91+2/9 1 ==67/91.

 

Другий спосіб. Події А (хоча б один з взятих трьох підручників має обкладинку) і (жоден з узятих підручників не має палітурки) – протилежні, тому Р (А) + Р () = 1 (сума ймовірностей двох протилежних подій дорівнює одиниці).

Звідси Р (А) = 1 - Р ().

Ймовірність появи події А (жоден з узятих підручників не має палітурки)

Р(А)=С103153=24/91

.

Шукана ймовірність

Р(А)=1-24/91=67/91.

 

 

Приклад 2. Ймовірності появи кожного з двох незалежних подій A1 і А2 відповідно рівні р1, і р2. Знайти ймовірність появи тільки одного з цих подій.

Розв’язок.Введемо позначення подій:

B1 – з'явилося тільки подія A1;

В2 – з'явилося тільки подія 2.

Поява події B1 рівносильне появі події A1 2. (з'явилося перша подія і не з'явилося друга), тобто:

В1= А1 2.

Поява події В2 рівносильне появі події А1 2 (з'явилося друга подія і не з'явилося перша), тобто

В21 2.

Таким чином. щоб знайти ймовірність появи тільки однієї з подій А1 і 2 досить знайти ймовірність появи одного, байдуже якого, з подій В1 і В2. Події B1 і В2 несумісні, тому слід застосувати теорему додавання:

Р(В12)=Р(В1)+Р(В2)

Залишається знайти ймовірність кожної з подій B1 і B2. Події A1 и 2 незалежні, отже, незалежні й події A1 и 2, тому застосовують теорему множення:

Р (В1) = Р(А12)=Р(А1)*Р(2)=p1*q2,

Р (B2)=Р(А12)=Р(A1)Р(2)=p2*q1

Підставив ці ймовірності у відношення знайдемо шукану ймовірність появи тільки однієї з подій А1 и 2:

P(В12) = p1*q2+ p2*q1.

 

Приклад 3. Ймовірність одного влучення в ціль при одному пострілі з двох знарядь дорівнює 0,38. Знайти ймовірність ураження цілі при одному пострілі першим із знарядь, якщо відомо, що для другої гармати ця ймовірність дорівнює 0,8.

Розв’язок.Нехай В1 подія пострілу в ціль першого знаряддя, тоді ймовірність його попадання в ціль Р(В1), В2 подія попадання в ціль другого знаряддя, тоді його ймовірність попадання в ціль Р(В2). В даній задачі відомо, що ймовірність одного влучення в ціль при одному пострілі з двох знарядь, тобто Р(В12)=0,38.

Ймовірність попадання в ціль другим знаряддям – р2=0,8; q2=0,2 (друге знаряддя не попало в ціль)

Тоді ймовірність попадання в ціль першим знаряддям і не влученням другого дорівнюється:

Р(В1)=р1q2

Ймовірність влучення другим знаряддям в ціль і не влучення першим дорівнюється:

Р(В2)=p2q1

Підставимо в відношення:

Р(В12)=р1q2+p2q1

Та складемо рівняння,з якого й знайдемо ймовірність влучення в ціль першим знаряддям.

0,38=0,2р1+0,8(1-р1)

0,38-0,8=0,2р1-0,8р1

0,6р1=0,42

р1=0,7

 

Приклад 4. У читальному залі є шість підручників з теорії ймовірностей, з яких три в палітурці. Бібліотекар навмання взяв два підручника. Знайти ймовірність того, що обидва підручники опиняться в палітурці.

Розв’язок.Введемо позначення подій: А – перший взятий підручник має палітурку, В – другий підручник має палітурку. Ймовірність того, що перший підручник має палітурку:

Р (А) = 3/6 = 1/2.

Ймовірність того що другий підручник має палітурку, за умови, що перший взятий підручник був у палітурці, тобто умовна ймовірність події В, така:

РА (В) = 2/5.

Шукана ймовірність того, що обидва підручники мають палітурку, за теоремою множення ймовірностей подій дорівнює:

Р (АВ)=Р (А) РА(В) = ½*2/5 = 0,2.

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Теорія ймовірностей та математична статистика. ПРАКТИКУМ

Первомайський політехнічний коледж... Первомайського політехнічного інституту... Національного університету кораблебудування ім адмірала Макарова...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Теоретична частина

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Теоретична частина
  Математи́чна інду́кція – застосування принципу індукції для доведення теорем в математиці. Зазвичай полягає в доведенні вірності твердження стосовно о

Розв’язок.
Всього – 35 учнів Відвідують математичний гурток – 20 учнів Відвідують фізичний гурток – 11 учнів Не відвідують жодного гуртка – 10 учнів Позначимо через А (учні

Задачі для самостійного рішення
Приклад 1. За допомогою математичної індукції довести твердження: &nbs

Теоретична частина
Ймовірністю події А називають відношення числа сприятливих цій події результатів до загального числа всіх рівно можливих несумісних елементарних результатів, що утворюють по

Задачі для самостійного рішення
Приклад 1. Кинуті дві гральні кістки. Знайти ймовірність таких подій: сума випавших очок дорівнює восьми, а різниця - чотирьом.   Прикла

Домашнє завдання
Приклад 1. Кинуті дві гральні кістки. Знайти ймовірності таких подій: А) сума випавших очок дорівнює 5, а добуток 4. Б) сума випавших очок дорівнює 8, а різни

Задачі для самостійного рішення
Приклад 1. У ящику 10 деталей, з яких чотири пофарбовані. Складальник навмання взяв три деталі. Знайти ймовірність того, що хоча б одна з узятих деталей забарвлена. &n

Домашнє завдання
  Приклад 1. З партії виробів товарознавець відбирає вироби вищого сорту. Ймовірність того, що навмання взятий виріб виявиться вищого гатунку, дорівнює 0,8. Знайт

Теоретична частина
  Якщо кожний експеримент має лише два несумісні наслідки (події) зі сталими ймовірностями p і q, то їх називають експериментами за схемою Бернуллі. У кожному експерименті випадкова п

Задачі для самостійного рішення
Приклад 1. Два рівносильних противника грають у шахи. Що імовірніше: а) виграти одну партію з двох або дві партії з чотирьох; б) виграти не менше двох партій з чотирьох або не

Теоретична частина
Локальная теорема Лапласа. Якщо ймовірність появи випадкової події в кожному з n незалеж­них експериментів є величиною сталою і дорівнює

Інтегральна теорема Лапласа
Знову припустимо, що здійснюється n випробувань, у кожному з яких імовірність появи події А постійна і дорівнює р (0<р<1). Як обчислити ймовірність Pn (k1, к2

Задачі для самостійного рішення
Приклад 1. Знайти ймовірність того, що подія А настане рівно 70 разів у 243 випробуваннях, якщо ймовірність появи цієї події в кожному випробуванні дорівнює 0,25. &nbs

Теоретична частина
Найімовірнішим числом появи випадкової події А в результаті n незалежних експериментів за схемою Бернуллі називається таке чис­ло к0, для якого ймовірність Р

Закони розподілу.
Випадкова величина Х може набути значень x0=0, x1=1, x2=2, ...xn=n Ймовірності можливих значень xk випадкової величини Х обч

Задачі для самостійного рішення
Приклад 1. Знайти наймовірніше число правильно набитих перфораторщіцей перфокарт серед 19 перфокарт, якщо ймовірність того, що перфокарта набита невірно, дорівнює 0,1.

Домашнє завдання
Приклад 1. Ймовірність появи події в кожному з незалежних випробувань дорівнює 0,7. Знайти число випробувань n, при якому найімовірніше число появ події дорівнює 20. &

Теоретична частина
Математичне сподівання.   Математичним сподіванням дискретної випадкової величини називається сума добутку всіх її значень на відповідні їм ймовірності:

Дисперсія випадкової величини.
Дисперсією випадкової величини X називається математичне сподівання квадрату відхилення від її математичного сподівання. D(X) = M[X—N(X)]2. Дисперсію зручніше обчислюва

Задачі для самостійного рішення
  Приклад 1. Знайти математичне сподівання дискретної випадкової величини X, заданої законом розподілу: а) X –4 6 10 . б) X 0,21 0,54 0,61 р 0,2

Домашнє завдання
  Приклад 1. Дискретна випадкова величина X задана законом розподілу: а) X 2 4 5 6 б) X 10 15 20 Р 0,3 0,1 0,2 0,4 Р 0,1 0,7 0,2 Знайти

Теоретична частина
Нехай для вивчення кількісного (дискретного або безперервного) ознаки X з генеральної сукупності витягнута вибірка х1, х2,. . . , хk обсягу n. Значення xi

Задачі для самостійного рішення
Приклад 1. Вибірка задана у вигляді розподілу частот: хі 4 7 8 12 ni 5 2 3 10 Знайти розподіл відносних частот.  

Основні формули
    Розміщення без повторень

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги