Медичні засоби захисту

До засобів медичного захисту відносяться:

• аптечка індивідуальна АІ- 2;

• індивідуальний протихімічний пакет ІПП- 8 - для знезараження краплинно рідких ОР, що потрапили на відкриті ділянки тіла і одяг;

• пакет перев'язувальний медичний, ППМ призначений для накладення пов'язок при пораненнях.

Аптечка індивідуальна АІ-2 (мал. 5.14) призначена для надання самодопомозі і взаємодопомозі при пораненнях і опіках, а також для попередження і послаблення дії отруйних речовин і ОХР, бактерійних засобів і іонізуючих випромінювань. Містить лікарські засоби, антидот і радіопротектори.

Гніздо 1 аптечки індивідуальної - шприц-тюбик з протибольовим засобом. Його слід застосовувати при переломах, великих ранах і опіках.

Мал. 5.14. Медичні засоби захисту : а) аптечка індивідуальна АИ- 2; б) індивідуальний протихімічний пакет - ІПП-8

 

Засіб для попередження (послаблення) поразки фосфорорганічними отруйними речовинами (тарен - 6 пігулок) вкладені в гніздо 2 в круглий пенал червоного кольору. Приймати його слід по одній пігулці по сигналу "Хімічна небезпека". При наростанні ознак отруєння приймають ще одну пігулку.

Одночасно з прийомом препарату необхідно надіти протигаз. Повторно приймати препарат рекомендується не раніше чим через 5-6 г.

Протибактерійний засіб №1 (тетрациклін, гидрохлорид) розміщується в гнізді 5 в двох однакових чотиригранних пеналах без забарвлення. Приймати його слід при безпосередній загрозі або бактерійному зараженні, а також при пораненнях і опіках. Спочатку приймають вміст одного пенала(відразу 5 пігулок), запивають водою, потім через 6 ч приймають вміст іншого пенала (також 5 пігулок).

Протибактерійний засіб №2 (сульфадиметоксин - 15 пігулок) знаходиться в гнізді 3 у великому круглому пеналі без забарвлення. Використати його слід при появі шлунково-кишкових розладів, що нерідко виникають після опромінення. У першу добу приймають 7 пігулок в один прийом, а в подальші дві доби - по 4 пігулки.

Радіозахисний засіб №1 (цистамин) розміщене в гнізді 4 в двох восьмигранних пеналах рожевого кольору по 6 пігулок в кожному. Цей препарат приймають при загрозі опромінення - 6 пігулок за один прийом. При новій загрозі опромінення, але не раніше чим через 4-5 ч після першого прийому, рекомендується прийняти ще 6 пігулок.

Радіозахисний засіб №2 (калій йодид- 10 пігулок) поміщається в гнізді 6 в чотиригранному пеналі білого кольору. Приймати його треба по одній пігулці щодня в течії 10 днів після випадання радіоактивних осадів, особливо при споживанні свіжого неконсервированого молока. В першу чергу препарат дають дітям по одній пігулці.

Протиблювотний засіб (этаперазни - 5 пігулок) знаходиться в гнізді 7 в круглому пеналі блакитного кольору. Відразу після опромінення, а також при появі нудоти після забиття голови рекомендується прийняти одну пігулку.

Слід мати на увазі, що дітям до 8 років на один прийом дають 1/4 пігулки, дітям від 14 до 15 років - 1/2 пігулки.

Індивідуальний протихімічний пакет (мал. 5.14,б) призначений для знезараження капельножидких ХНР і ОР, що потрапили на відкриті ділянки тіла і одяг. У комплект входить флакон з дегазуючим розчином, забезпечений кришкою, що накручується, і чотири ватно-марлеві тампони. Усе це знаходиться в герметичному пакеті. При попаданні капельножидких ОР на відкриті ділянки тіла і одягу необхідно змочити тампони рідиною з флакона і протерти ними заражені ділянки шкіри і частини одяг, прилеглий до відкритих ділянок шкіри. При обробці може з'явитися відчуття паління, але воно швидко проходить і не впливає на працездатність. Рідина флакона отруйна і небезпечна при попаданні в очі.

За відсутності індивідуального протихімічного пакету в якості тампонів використовують звичайну марлю з ватою; дегазуючий же склад можна приготувати і перед вживанням з суміші 3%-ного розчину перекису водню з 3%-ным розчином їдкого натру, узятих рівних об'ємах, або з 3%-ного розчину перекису водню і 150г канторского силікатного клею(з розрахунку на один л). Можна використати для цієї мети і нашатирний спирт. Застосовують їх так само, як дегазуючий розчин з індивідуального пакету.

Пакет перев'язувальний медичнийскладається з бинта(шириною 10см і завдовжки 7м) і двох ватно-марлевих подушечок(17,5x32см). Кінець бинта 1, нерухома подушечка 2, кольорові нитки 3, рухлива подушечка 4, бинт 5, скатка бинта 6. Одна з подушечок пришита біля кінця бинта нерухомо, а іншу можна пересувати по бинту. Згорнуті подушечки і бинт загорнуті у вощений папір і вкладені в герметичний чохол з прогумованої тканини, целофану або пергаментного паперу. У пакеті є шпилька, на чохлі вказані правила користування пакетом. Зовнішній чохол пакету, внутрішня поверхня якого стерильна, використовується для накладення стерильних пов'язок.

 

При отриманні медичних коштів індивідуального захисту кожен зобов'язаний перевірити комплексність аптеки і вивчити правила користування нею по інструкції. Не рекомендується відкривати без потреби аптечку, перекладати і розкривати пенали з пігулками. Не можна порушувати герметичність упаковки протихімічного і перев'язувального пакетів.

Отримані медичні кошти захисту зберігаються у особового складу невоєнізованих формувань і населення до особливого розпорядження ЦЗ об'єкту.

Для забезпечення сповіщення населення про загрозу або виникнення НС створюється і функціонує система зв'язку і сповіщення з питань ЦЗ, яка є функціональною підсистемою єдиної державної системи ЦЗ.

Сповіщення і зв'язок в НС забезпечується за допомогою єдиної національної системи зв'язку (ЕНСЗ).

Система сповіщення ЦЗ організовується з розрахунком:

- державного управління;

- характеру і рівня ситуації;

- наявність і місця рас положення сил, які можуть залучати до ліквідації наслідків НС.

Сповіщення організовується відповідними органами ЦЗ і НС за схемою, яка затверджується начальником ЦЗ відповідного рівня.

Система сповіщення ЦЗ складається з:

1.Загальнодержавного.

2.Реєстраційною.

3.Спеціальних систем центрального сповіщення.

4.Локальних.

5.Об'єктивних систем сповіщення.

6.Систем циркулярного виклику.

 

У цих системах може використовуватися:

- апаратура і технічні засоби сповіщення ЦЗ;

- канали і засоби зв'язку радіостанцій і телебачення(канали звукового супроводу), центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ організацій;

- лінії зв'язки, які входять в єдину національну систему зв'язку.

Для підвищення надійності центрального сповіщення створюються дублювання передачі сигналів, за допомогою електросирен, ліній радіозв'язку, телебачення .

Повідомлення про те, що передаються територіальні сигнали ЦЗ і НС потенційно небезпечними підприємствами, повинні передавати переривчасте звучання електросирен, а також радіомовлення, що означає: УВАГА ВСІМ!!!!

По цьому сигналу населення повинне використати засоби телі - або радіо-мовлення для прийому повідомлення.

Тексти повідомлень до населення повинні передаватися державною мовою, яка використовує більшість населення в регіоні.

Правила поведінки населення по сигналах сповіщення ЦЗ встановлюються заздалегідь і торкаються усього населення, об'єктів, а також визначається конкретними діями. Відповідальність за сповіщення несуть територіальні органи ЦЗ.

Головним способом сповіщення населення по дії при виникненні НС - це передача повідомлення:

- по лініях дротяного(лабільною) телефонного зв'язку(через квартири і зовнішні гучномовці);

- також через місцеві радіотрансляційні станції;

- через телебачення.

З метою привертання уваги населення в екстремальних умовах перед передачею мовної інформації включаються електросирени, а також інші сигнальні засоби. ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ! Сирени і переривчасті гудки інших сигнальних засобів означає сигнал УВАГА ВСІМ!

Отримавши такий сигнал, необхідно включити гучномовець, радіоприймач або телевізор і прослухати повідомлення управління(відділу, штабу ЦЗ) з питань НС і цивільного захисту населення області(міста обласного підпорядкування або сільського району). Готують приблизні варіанти повідомлення, які потім, з розрахунком конкретних подій, коригуються.

Інформація передається упродовж 5 секунд після подання звукових сигналів(сирени, гудки і так далі) прослухавши це повідомлення, кожен повинен діяти без паніки відповідно до отриманих вказівок.

Повідомлення управління(відділу) з питань НС і ГЗН (ЦЗН) включає:

• місцем час виникнення НС;

• розміри і масштаби НС;

• час початку і тривалість дії чинників поразки;

• територія (район, масиви, вулиці, удома і так далі), яка потрапляє в осередок (зону) ураження;

• порядок дій при НС;

• інша інформація.

Заходи розробляються завчасно, відображаються в планах ЦЗ і виконуються в період загрози або після виникнення НС.

З метою недопущення загибелі людей, забезпечення їх нормальної життєдіяльності в НС, передусім, повинно бути проведено:

- сповіщення населення про можливу загрозу;

- і якщо ця необхідно, організації евакуації.

Сповіщення населення здійснюється усіма доступними способами:

- через телебачення;

- радіомережа;

- радіотрансляційну дротяну мережу;

- спеціальними сигналами (гудки, сирени).

Передбачається спеціальна схема сповіщення посадовців і осіб задіювання в системі ЦЗ.

Безпосередньо евакуацією займається штаб ЦЗ. Усі організовані питання вирішують евакуаційні комісії.

Евакуація починається після ухвалення рішення начальником ЦЗ призначеною комісією або органами влади.

Евакуація працюючого населення здійснюється:

- Виробничим принципом. Евакуація населення, яке не пов'язане з виробництвом здійснюється.

- Територіальним принципом, тобто, через домоуправління, ЖЭУ, ЖЕК та ін.

Діти евакуювалися разом з батьками, але можливо їх вивезення з шкіл і дитячих садів.

Для організації евакуації використовуються усі види транспорту: залізно-дорожній, автомобільний, водний і індивідуальний.

Автотранспорт використовується для вивезення на короткі відстані.

В деяких випадках частина населення може виводитися пішки колонами по дорогах, які не зайняті перевезеннями.

Евакуація населення здійснюється через збірні евакуаційні пункти, які розташовуються поблизу місць посадки або пунктах відправки пішохідних колон, в школах, клубах, кінотеатрах і інших громадських закладів.

Про початок і порядок евакуації населення оповіщається по лінії сповіщення.

Отримавши повідомлення про початок евакуації, необхідно узяти:

• Документи, гроші, речі і продукти.

У призначений час прибути на збірний евакуаційний пункт, де населення:

• реєструють;

• складають в групи;

• ведуть до пунктів посадки.

Для організації прийому, розміщення населення, а також забезпечення усім необхідним, створюються евакуаційні, приемо евакуаційних пункти, які вирішують проблеми:

• розміщення;

• забезпечення;

• обслуговування прибулого населення.

Тимчасове розселення громадян у безпечних районах передбачає:

• максимальний захист людей від радіоактивного забруднення, хімічного ураження при аваріях або катастрофах на радиационно- або хімічно об'єктах;

• попереджає загибель людей у разі катастрофічного затоплення районів, проживання.

У районах розселення :

• звільняється приміщення для розміщення евакуйованих громадян;

• готують (з потреби) колективні засоби захисту.

Якщо укриттів недостатньо, то організовується їх додаткове будівництво.

Пристосування існуючих підвалів гірських вироблень, для цього використовується усе працездатне населення, в т.ч., і евакуйовані.

Виключно велике значення має забезпечення в місцях розселення евакуйованого населення продуктами харчування, надання їм побутових послуг і медичного обслуговування.

Забезпечення населення продуктами харчування і предметами першої необхідності здійснюється службою торгівлі і живлення ЦЗ сільського або іншого району, який прийняв евакуйованих.

Перші два дні люди повинні живитися запасами продуктів, привезеними з собою. У разі їх відсутності, живлення здійснюється шляхом громадського харчування або в сім'ях, в яких вони оселилися.