План лекцій з дисципліни Цивільний захист

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

Кафедра безпеки життєдіяльності

 

План лекцій з дисципліни Цивільний захист

 

для студентів очної та заочної форм навчання

підготовка спеціалістів,магістрів за напрямами підготовки:

 

- Маркетинг 7.03050701, 8.03050701

- Фінанси і кредит 7.03050801, 8.03050801

- Облік і аудит 7.03050901, 8.03050901

- Менеджмент організацій та адміністрування 7.03060101, 8.03060101

- Технології зберігання і переробки зерна 7.05170101, 8.05170101

- Агрономія 7.09010101, 8.09010101

- Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва 7.09010201, 8.09010201

- Процеси машин та обладнання агропромислових підприємств 7.10010201, 8.10010201

- Ветеринарна медицина 8.11010102

 

Тема: 5 «Основні фактори, які впливають на стійку діяльність у надзвичайних ситуаціях агропромислових підприємств, та основні положення галузевих вимог, щодо її підвищення»

 

 

Дніпропетровськ 2013

План лекції з дисципліни Цивільний захист для студентів усіх факультетів очної та заочної форми навчання ДДАУ, Дніпропетровськ, 2012.

 

План лекції може бути використаний при викладанні та вивченні дисципліни Цивільний захист.

 

Матеріали тексту лекцій можуть бути використані для проведення практичних і семінарських занять, а також для самостійного вивчення студентами.

 

Склав: ст.викладач Ю.Ф. Стаценко

 

Рецензенти: к.т.н., доцент В.А. Шаломов

к.т.н., ст.викладач Г.Г. Капленко

ст.викладач А.Є. Самусєв

 

 

Методичні вказівки розглянуті та схвалені на засіданні кафедри «Безпеки життєдіяльності»

 

 

Протокол №___ від ________________2013 р.

 

 

Зав.кафедрою БЖД, професор А.С. Бєліков

 

Вступ

Основним завданням Цивільного захисту відповідно до Закону України "Про правовий захист цивільного захисту" являється попередження надзвичайних ситуацій (НС) техногенного і природного характеру і зменшення збитків і втрат у разі стихійного лиха, аварій, катастроф, вибухів і великих пожеж.

В Указі Президента України від 09.02.2001г. № 80/2001 "Про заходи тих, що підвищують захист населення і територій від НС техногенного і природного характеру" визначається, що "попередження виникнення НС техногенного і природного характеру є одним з головних пріоритетів в діяльності органів виконавчої влади і об'єктів господарювання».

Ст.8 Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" зобов'язує суб'єкти господарювання "здійснювати заходи, спрямовані на попередження аварій; обмеження і ліквідацію їх наслідків, і захист людей і ліквідацію їх наслідків, і захист людей і довкілля від їх дій ".

Дослідженнями по ліквідації НС встановлено, що абсолютна більшість з них можна було уникнути, попередити.

При цьому витрати на попередження як правило, склали б незначну частину загальних витрат, які спрямовані на ліквідацію наслідків НС.

Попереджувальні заходи, які значно зменшують вірогідність виникнення природних і техногенних НС або знижують їх збитки, сприяють вирішенню проблеми підвищення стійкості функціонування економіки.

Проблема стійкості об'єктів економіки виникла на початку XX століття і розглядалася на початку як захист окремих об'єктів в ході війни. В ході вдосконалення виробництва і засобів ведення війни все більшу значущість придбавали питання захисту важливих стратегічних об'єктів економіки. Від засобів поразки в прифронтовій зоні, а з появою ракетно-ядерного озброєння - усіх об'єктів і галузей економіки на території усієї країни.

До початку 90-х років минулого століття суть стійкості об'єктів визначалася в її здатності у військовий час робити продукцію в запланованому об'ємі і номенклатурі, а при слабких і середніх руйнуваннях або розривів господарських зв'язків по кооперації, оновлювати виробництво в короткі терміни.

Для вирішення цих завдань були створені науково обгрунтовані методики оцінки стійкості роботи промислових і сільськогосподарських об'єктів у військовий час, на базі яких розроблені основні напрями і заходи для підвищення стійкості роботи різних галузей економіки і їх об'єктів.

До 90-х років минулого століття основною небезпекою була загроза війни з використанням зброї масового ураження (в першу чергу ядерної зброї), а об'єктом захисту була економіка. Її захист планувався здійснюватися шляхом проведення заздалегідь намічених заходів з метою підвищення стійкості об'єктів економіки, здатність в короткі терміни оновити виробництво на пошкоджених об'єктах.

Ці розробки актуальні і тепер.

Високорозвинена економіка дозволяє в мирний час вирішувати основні завдання:

- забезпечити усі види збройних сил сучасною зброєю і боєприпасами, спорядженням і транспортними засобами, приладами, засобами зв'язку і управління, горючими і мастильними матеріалами;

- здійснювати розробку нових зразків техніки і озброєння;

- переводити в короткі терміни роботу промисловості, транспорту і інших галузей на виконання планів військового часу;

- здійснювати ремонт бойової техніки і транспортних засобів;

- задовольняти потреби населення для військового часу;

- підтримувати виробництво по планах військового часу;

- здійснювати в мінімальні терміни відновні роботи на об'єктах.

Руйнування економіки у супротивника завжди було метою воюючих сторін, але засоби ведення обох світових воєн не забезпечили рішення цієї задачі. Зберегти економіку країни нині, за наявності ракетно-ядерної зброї величезної руйнівної сили, може допомогти пасивна оборона при якісному проведенні організаційних, технологічних і інженерний - технічних заходів ЦЗ у великих містах і на важливих (категорованих) об'єктах.

У мирний час в усіх країнах створюються запаси матеріальних засобів (починаючи від чорних і кольорових металів, лісоматеріалів до сировини). На Україні як раніше, так і тепер такі запаси активно беруть участь у виробничому циклі. Нині багато ОЕ витратили ці запаси на 50-75%% із-за розриву зв'язків з постачальниками після розвалу СРСР, тобто мобілізаційні резерви виявилися одним з головних джерел екстреної допомоги для нашої промисловості, сільського господарства і усіх видів транспорту.

На створення і збереження державних стратегічних запасів сировини і матеріалів звертається велика увага в США. Якщо до 1939 р. вартість таких запасів складала 70 млн.долл., то в 1951г. - 2,1 млн.долл., а в 1962 р. - 8,7 млн.долл. На початок 2010 р. їх вартість досягла 10 млн.долл. Робота із створення стратегічних запасів контролюється конгресом США, а їх використання дозволяється особисто президентом країни. До третини баз зберігання стратегічних запасів належить Міністерству оборони США. Крім того, США в співдружності з низкою інших країн накопичують і зберігають значні об'єми нафтопродуктів, які в 2010 р. склали 600 млн. барралей на 20 млрд. долл.

Не викликає сумніву, що навіть найстійкіша армія зазнає поразки, якщо не буде достатньою мірою озброєна, забезпечена усім необхідним, навчена. Приклади цього можна знайти у Великій Вітчизняній війні, коли завдяки самовідданій праці в тилі (жінок, людей похилого віку і дітей) наша армія змогла розгромити відлагоджену військову машину фашистської Німеччини. Трудівники тилу забезпечили щорічний випуск до 27000 літаків, 24000 танків, понад 111000 знарядь. При цьому слід пам'ятати, що об'єми поставок по лендлізу склав: самолеты- 12%, танки- 10%, спорудження - 2%.

Від війни до війни потреба в ресурсах збільшується. Якщо в роки Другої світової війни на кожного військовослужбовця США щодня витрачалося до 20 кг матеріальних засобів, то зараз, в мирний час, добова потреба військовослужбовця НАТО складає 40 кг, а номенклатура предметів постачання армії досягає 4 млн. найменувань. Пуск однієї крилатої ракети " Тамогавк" обходиться в 30 млн.долл., а однієї зенітної керованої ракети комплексу " Патріот" - в 1 млн.долл. Як показав досвід війни з Іраком, удари високоточними засобами нападу здійснюються не лише по військових об'єктах (ракетні бази, угрупування військ, аеродроми, вузли зв'язку), але і за великими населеними пунктами. Величезних витрат вимагає і виробництво складної техніки (кожен грам її став дорожчий за грам золота) і боєприпасів (табл.9.1).

 

Таблиця 9.1

Здорожчання воєнної техніки

У сучасних умовах ті корінні структурні зміни, які сталися в джерелах небезпек, концепція безпеки і цивільного захисту населення і території від НС… Сьогодні в країні в першу чергу погрожують НС техногенного і природного… При цьому попередження НС слід розуміти як завчасно проведений комплекс захисних заходів з метою недопущення…

Питання 1. Суть стійкості роботи об'єктів економіки і чинники, що впливають на нього в умовах надзвичайних ситуацій.

З урахуванням вищесказаного сьогодні - стійкістю функціонування об'єктів економіки при НС можна розуміти, як здатність попереджати переростання… Для об'єктів, не пов'язаних з виробництвом матеріальних цінностей (транспорт,… У зв'язку з цим розрізняють поняття:

Питання 2. Оцінка стійкості елементів і с/г об'єкту в цілому. Методика оцінки стійкості роботи галузей об'єктів с/г виробництва в умовах НС.

 

Оцінка стійкості елементів і сільськогосподарського об'єкту в цілому

Загальне керівництво дослідженнями здійснює начальник цивільного захисту (керівник господарства). Робота проводитися в чотири етапи. Перший - підготовчий.

Характеристика стійкості ОЕ до дії УВВ

  При виконанні розрахунків необхідно враховувати, що устаткування виходить з… Оцінка можливого виникнення пожеж на об'єкті визначають можливістю виникнення вогнищ займання і горіння, які…

Характеристика стійкості ОЭ до світлового імпульсу

Визначення можливості роботи при радіоактивному зараженні території ОЕ. РЗ місцевості зазвичай не робить істотного впливу на технологічні процеси,… Косл = 2h/a, де h – товщина захисного шару, см,

Характеристика захисних властивостей елементів ОЕ

Оцінка хімічної і біологічної дії в районі розташування ОЕ. В результаті посилювання наслідків НС - особливо при температурі повітря порядку 350С і… Аналізується вплив зараження на процес виробництва, продукцію, сировину.… Оцінка вражаючих дій вторинних чинників проводитися таким чином:

Вірогідність виникнення вторинних вражаючих чинників

Загальні висновки при оцінці стійкості елементів об'єкту до дій вражаючих чинників робляться на основі визначення комплексної дії ударної хвилі,… 1.Оцінюється міра ушкодження, кожного елементу об'єкту для заданих… 2.На основі оцінки міри ушкодження виявляються найбільш слабкі місця і на них оцінюються умови стійкості елементів…

Забезпечення стійкості на комунально-енергетичних об'єктах

При рішенні завдань підвищення стійкості функціонування ОЕ і галузей народного господарства найважливіше значення мають норми проектування… Дослідження стійкості функціонування ОЕ починається задовго до введення його в… Основні вимоги норм ІТМ ЦЗ до планування і забудови міст, розміщенню в них ОЕ. Вимоги норм ІТМ ЦЗ спрямовані на…

Методика оцінки стійкості роботи рослинництва.

Тому ці вражаючі чинники мають бути визначальними для оцінки обстановки. Окрім цього потрібні і інші дані: - забезпеченість технікою, запасними частинами, паливно-мастильними матеріалами;

Методика оцінки стійкості тваринництва

До початкових даних обстановки можна віднести: -забезпеченість технікою, паливно-мастильними матеріалами, електроенергією,… - забезпеченість технологічного переробного процесу тваринницької продукції;

Методика оцінки стійкості роботи машинно-тракторного парку

Оцінка стійкості роботи МТП необхідно використати наступні початкові дані: прогноз можливої надзвичайної обстановки в мирний і військовий час;… Необхідно визначити коефіцієнт технічної готовності техніки, механізмів і…  

Питання 3

Основні напрями підготовки і проведення заходів по підвищенню стійкості функціонування сільськогосподарських об'єктів

 

Основними напрямами підготовки і проведення заходів для підвищення стійкості функціонування сільськогосподарського об'єкту є:

- переклад об'єктів підвищеної небезпеки на сучасні, безпечніші технології або їх розміщення за межами населених пунктів;

- розробка технологій локалізації і ліквідації аварій і недопущення їх переростання в НС;

- впровадження технологічних процесів засобами контролю, управління і протиаварійного захисту, підвищення їх надійності і ефективності;

- використання устаткування підвищеної надійності, ефективного захисного покриття і захисних пристроїв;

- розробка системи безаварійної зупинки складних технологічних виробництв;

- захист життя і здоров'я людей від вражаючих чинників НС різного характеру;

- створення системи сповіщення і інформування про НС;

- зменшення кількості небезпечних речовин і матеріалів на виробництві;

- наявність і готовність сил і засобів до ліквідації НС;

- посилення технологічної дисципліни і охорони об'єктів підвищеної небезпеки.

Для реалізації кожного пункту цих напрямів проводяться: організаційні, інженерно-технічні і спеціальні заходи.

Організаційними заходами забезпечуються своєчасна розробка і планування роботи органів управління, сил і засобів, усього персоналу об'єкту при загрозі виникнення і виникненні НС.

Ці заходи включають:

- модуляція і прогнозування розвитку НС і наслідків можливих НС, розробка планів дії на мирний і військовий час, розраховуючи увесь комплекс заходів в інтересах підвищення стійкості функціонування об'єктів;

- підготовка керівного складу і фахівців цивільного захисту до дій в умовах НС;

- створення постійних комісій із стійкості і організація їх роботи;

- розробка інструкцій для зниження небезпеки виникнення аварій, безаварійної зупинки виробництва, а також по організації відновних робіт;

- навчання персоналу дотримуватися заходів захисту, порядку дій при локалізації і ліквідації аварій, гасіння пожеж і відновлення виробництва.

Інженерно-технічні заходи:

- створення на об'єктах підвищеної небезпеки автоматизованого контролю за ходом технологічних процесів, рівнів забруднення приміщень і повітряного середовища цехів небезпечними речовинами і частками пилу;

- створення локальних автоматизованих систем сповіщення про загрозу і виникнення НС персоналу об'єкту, який знаходиться в небезпечних зонах;

- накопичення фонду захисних споруд і засобів індивідуального захисту;

- накопичення запасів інертних газів, інгібірувальних добавок для флегматизації вибухонебезпечних технологічних сумішей і реагентів для зміни складу технологічного середовища в апаратах;

- проведення протипожежних профілактичних заходів;

- скорочення запасів і часу збереження взрыво - пожежонебезпечних речовин, устаткування місткостей для їх збереження, створення поглиблених місткостей для зливання особливо небезпечних речовин з технологічного устаткування;

- безаварійна зупинка технологічно пов'язаних виробництв;

- дублювання джерел енерговступу;

- захист джерел водопостачання і контроль за якістю води;

- герметизація складських приміщень і холодильників в небезпечних зонах;

- захист найбільш цінного і унікального устаткування.

Забезпечення захисту людей і їх життєдіяльності. Створення на об'єктах надійної системи сповіщення при загрозі нападу супротивника, радіоактивного забруднення, хімічного і біологічного зараження, загрозу стихійного лиха і виробничої аварії. Організація розвідки і спостереження за радіоактивним забрудненням, хімічним і біологічним забрудненням; гідрометеорологічне спостереження за рівнем води, напрямом і швидкістю вітру, рухом і розширенням хмари радіоактивного зараження, СДОР і ОР.

Створення фонду захисних споруджень ЦЗ, запасів засобів індивідуального захисту і забезпечення своєчасної видачі їх населенню.

Своєчасна підготовка до масової санітарної обробки населення і знезараження одягу, організація взаємодії з органами охорони здоров'я для медичного обслуговування населення в НС.

Підготовка до евакуації населення, розміщеного в зонах руйнувань і катастрофічної повені. Своєчасна підготовка місць евакуації, організація прийому евакуйованого населення на територію населених пунктів.

Забезпечення населення продуктами харчування, питною водою, предметами першої необхідності; комунально-побутове обслуговування населення з урахуванням проведення евакуаційних заходів, забезпечення захисту продовольчих запасів.

Навчання населення способами захисту, надання першої допомоги, практичним діям в умовах НС, морально-психологічна підготовка населення для виживання.

Забезпечення чіткої інформації про обстановку, що склалася, і правила дій і поведінки населення в НС мирного і військового часу.

Стійкість роботи галузі рослинництва.

Встановлення надійної взаємодії із станцією захисту рослин, радіологічного і агрохимичной лабораторією для організації спостереження за зараженістю… Підготовка техніки і хімічних засобів захисту с/г культур від біологічних… Розробка заходів збереження урожаю в умовах обмеженості забезпечення людьми, технікою, пальним і оліями, порушення…

Стійкість роботи галузі тваринництва.

Розробка заходів евакуації тварин із зон можливих руйнувань, катастрофічного затоплення, районів хімічного зараження, підготовка місць евакуації… Створення індивідуальних засобів захисту для елітного поголів'я тварин. Організація забезпечення основних виробничих процесів в тваринництві, електроенергією від автономних джерел…

Основи захисту рослинництва і заходу захисту тваринництва, рослинництва, машинно-тракторного парку (МТП), гідромеліоративного об'єкту

На базі Міністерства аграрної політики України створена служба захисту тварин і рослин. Обласні і районні служби захисту рослин і тварин працюють… Для безпосереднього проведення заходів захисту с/г рослині і продукції… Команди захисту рослин створюються на усіх об'єктах с/г виробництва з працівників, які працюють в рослинництві, і…

Заходи захисту тваринництва в НС.

Організація заходів захисту з/х тварин в ЧС покладається на службу ЦЗ тварин і рослин, керівників, фахівців і хазяїв господарств, які мають… Основними способами захисту з/х тварин від вражаючих чинників НС являються: … - укриття тварин в спеціально підготовлених (герметизованих) приміщеннях в умовах утримання в стійлі і…

Висновок

Попередження виникнення НС техногенного і природного характеру - це: - підготовка реалізація комплексу правових, соціально-економічних, політичних,… - проведення оцінки рівнів ризику;

Питання 3

Організація біологічних, радіаційних, хімічних, санітарно -противоэпидемических заходів по контролю і захисту продуктів харчування, харчової сировини, води, а також експертизи в надзвичайних ситуаціях

 

Запобігти зараженню (забруднення) харчових продуктів, води, харчової сировини і медичного майна можна шляхом проведення захисних заходів ще в період виникнення загрози забруднення РР, АОХР, ОР і зараження.

Захист продуктів харчування (різних видів продовольства і води) - завдання важке, і, проте, запобігти їх зараженню (забруднення) легше, ніж знешкодити.

Під захистом продовольства і води розуміють комплекс заходів, спрямованих на оберігання їх від забруднення РР, АОХР, ОР і зараження БС.

Основним джерелом радіоактивного забруднення є радіоактивні речовини, випадні з радіоактивної хмари у вигляді пилу. Наведена радіоактивність для харчових продуктів і води не представляє великої небезпеки.

Випадання радіоактивних осадів (так само, як АОХР і БС) спричиняє за собою зараження (забруднення) відкритих водойм, вододжерел, незахищених резервуарів, пасовищ, сільськогосподарських посівів і запасів продовольства.

Міра забруднення продуктів харчування РР, АОХР. ОР або зараження БС залежить від виду продукту харчування, виду медичного майна, міри герметизації, виду тари, якості упаковки, часу дії і стійкості впливаючого агента.

Густоконсистентные і сипкі продукти харчування, медикаменти в упаковці і тарі забруднюються (заражаються) в основному поверхнево, а рідкі - за усім обсягом. Глибина проникнення радіоактивного пилу в різні види незахищеного продовольства може коливатися в широких межах. Так, РР в зерновий насип можуть проникати на глибину до 30 мм, у борошно - до 15 мм, в пшоно і гречану крупу - до 20 мм, в хлібобулочні вироби - до 10 мм. Незахищене рідке продовольство (молоко, рослинна олія) і питна вода забруднюються на усю глибину. Тривалість забруднення залежимо від швидкості розпаду ізотопів.

АОХР і ОР можуть потрапляти в довкілля у вигляді пари, газу, туману, диму або крапель. Деякі з них втрачають свої отруйні властивості під впливом світла, вологи і інших природних чинників, інші ж сохраняют- токсичність дуже довгий час. Не унеможливлено забруднення питної води і запасів продовольства диверсійним шляхом. АОХР і ОР добре сорбували харчовими продуктами і можуть тривалий час зберігатися в них в небезпечних концентраціях.

Глибина проникнення і міра забруднення залежить від виду АОХР і ОР, його концентрації, тривалості дії, величини крапель, хімічного складу самого продукту і характеру його упаковки. Наприклад, фосфорорганічні отруйні речовини (ФОР) проникають у вигляді пари в хліб, бульби картоплі на глибину до 20 мм, в м'ясо - до 70 мм, в тверді жири - на 80-100 мм, в крупи і цукор - до 80 мм, в макаронні вироби - до 140-160 мм. Рідкі продукти можуть бути забруднені на усю глибину місткості.

Міра забруднення питної води АОХР і ОР залежить від ряду причин, головними з яких є : вид речовини, його фізичний стан, здатність до гідролізу, кількість речовини і характер водопостачання.

Зараження продуктів харчування і питної води БС може статися при осіданні на них аерозолів з мікробними рецептурами, контакті із зараженими комахами, гризунами, хворими людьми. Переважаюча більшість харчових продуктів є хорошим поживним середовищем для розвитку і накопичення патогенних мікроорганізмів. Багато мікроорганізмів досить тривалий час здатні зберігати життєдіяльність і у воді. Наприклад, збудник чуми зберігається в продуктах до 3 мес, у воді - 2-3 нед; збудник азіатської холери зберігається в олії до 30 сут, в чорному хлібі - до 4, у білому хлібі - до 26, на овочах і фруктах - 8 сут, у воді - до декількох місяців: збудник бруцельозу живе у воді до 2 мес; збудник туляремії - до 3 мес; дизентерійний мікроб живе в грунті до 62 сут, у воді - до 92, на хлібі - до 20, на свіжих овочах і фруктах - до 6 сут. Високу стійкість мають спори сибірської виразки і ботулинической палички.

Одним із способів попередження поразки людей є надійний захист продовольства і води і своєчасне виявлення РР, АОХР, ОР, БС в довкіллі. Безпосередня відповідальність по захисту покладається на керівників відповідних об'єктів.

Великого значення набуває захист місцевих джерел водопостачання. Усі джерела з чистою водою повинні охоронятися і міститися в належному санітарному порядку. Найбільш небезпечне забруднення (зараження) відкритих вододжерел - озер, річок, джерел, ариків. Засобів їх захисту практично не існує. Після забруднення (зараження) цих вододжерел користуватися водою з них категорично забороняється до дозволу санітарно-епідеміологічної служби.

Відповідальність за проведення заходів по захисту продовольства і питної води покладається на керівників відповідних адміністративних територій, які планують ці заходи, виділяють для цієї мети матеріальні кошти і організовують їх виконання у встановлені терміни.

Захист різних видів продовольства і води здійснюється по наступних основних напрямах:

а) проведення організаційних заходів;

б) проведення інженерно-технічних заходів;

в) проведення санітарно-гігієнічних заходів.

Організаційні заходи включають:

- розосередження запасів продовольства в заміську зону при загрозі виникнення НС;

- підготовку робочих об'єктів, що служать, продовольчих, до проведення заходів по захисту продовольства і питної води, а також до проведення робіт по їх знезараженню;

- підготовку лабораторій центрів санітарно-епідеміологічного нагляду і формувань для індикації РР, АОХР, ОР, БС, проведення санітарної експертизи і лабораторного контролю за забрудненістю(зараженістю) продовольства і питної води;

- накопичення засобів знезараження.

 

 

Інженерно-технічні заходи передбачають:

- будівництво нових продовольчих складів, елеваторів в заміській зоні і реконструкція старих;

- проведення робіт по герметизацію складських і виробничих приміщень, створення умов для якісного і ефективного прибирання і знезараження приміщень;

- впровадження герметичного устаткування і тари для зберігання продовольства;

- постійний зміст місць водозабору і водопровідної мережі в технічно справному стані, а також створення герметичних місткостей для зберігання питної води.

Санітарно-гігієнічні заходи забезпечують:

- організацію зберігання і транспортування продовольства, зміст вододжерел відповідно до санітарних норм і вимог;

- тримання в чистоті і своєчасне прибирання території і приміщень об'єктів;

- проведення робіт по знищенню комах і гризунів на території об'єктів;

- дотримання робітниками і службовцями харчових об'єктів правил особистої гігієни;

-строге виконання санітарних норм і правил технологічної і кулінарної обробки продуктів харчування на підприємствах, що переробляють продовольчу сировину, і підприємствах громадського харчування.

Захист продовольства і питної води, а також медикаментів досягається герметизацією приміщень, застосуванням різних видів тари, упаковок і пакувальних матеріалів, а також за допомогою санітарно-гігієнічних заходів, сприяючих збереженню продуктів. При будівництві складів, елеваторів, холодильників для зберігання великих запасів продовольства передбачається максимальне ущільнення конструкцій, що захищають. У приміщеннях ретельно підганяють віконні палітурки, промазують стекла, віконні рами обклеюють папером. Не можна забувати і про вентиляційні пристрої. Незалежно від герметизації приміщень доцільно ретельно упаковувати і укривати готову продукцію.

За захисними властивостями тара підрозділяється на три категорії.

1.Вища категорія - тара, що захищає від РР, АОХР, ОР і БС, - це герметичні з гумовими ущільнювачами фляги, бочки, бутлі.

2.Перша категорія - захищає від РР і БС повністю і затримує проникнення АОХР і ОР (бочки дерев'яні, ящики дерев'яні з внутрішніми прокладеннями з поліетилену або фольги, пакети з комбінованого матеріалу, пляшки поліетиленові, крафт-мешки).

3.Друга категорія - захищає тільки від радіоактивного пилу (ящики, паперові мішки без внутрішніх прокладень, пляшки молочні з кришками з фольги, домашній холодильник).

Для укриття продуктів харчування і медичного майна використовуються різні матеріали: брезент, поліетиленова плівка, церата, щільний папір і тому подібне. Застосовується також технічне устаткування: побутові і інші холодильники, шафи, що добре закриваються, котли, ванни, каструлі з кришками. Продукти, що мають високу енергетичну цінність і призначені для тривалого зберігання, необхідно упаковувати в тару(консерви), що герметично закривається.

У сільських умовах використовуються прості засоби захисту : приховування брезентом з подальшою засипкою піском, грунтом, сеном, буртує сільгосппродукції.

Необхідно звернути увагу на захист продуктів, продовольчої сировини під час перевезення. Їх слід ретельно укривати брезентом або мішковиною. Не затарені продукти (м'ясо в тушах, хліб, риба) перевозять у фургонах, контейнерах, в спеціальних щільних ящиках, рефрижераторах, автоцистернах.

Для надійного захисту продуктів харчування дуже важливо продовжувати розробку і виробництво герметичних упаковок для зберігання індивідуальних запасів продовольства. Оскільки ці запаси продовольства лабораторному дослідженню не підлягають, користуватися ними можна лише при повній упевненості у відсутності забруднення (зараження). Забруднені (заражені) і підозрілі на забруднення (зараження) індивідуальні запаси продовольства підлягають знищенню.

Заходу по знезараженню продовольства, продовольчої сировини і питної води на базах, складах, торгових і промислових підприємствах і водонасосних станціях організовуються керівниками цих об'єктів і здійснюються силами і засобами об'єктових формувань(контрольними ланками, командами знезараження і тому подібне). Ці роботи повинні робитися безпосередньо на місці або на спеціально обладнаних майданчиках по знешкодженню. Контроль за якістю проведення заходів здійснюється службою санітарно-епідеміологічного нагляду і відомчими службами.

Знезараження підрозділяється на природне і штучне.

Природне знезараження здійснюється шляхом залишення зараженого продовольства і питної води на певний термін, за який відбувається самообеззараживание продукту (природний розпад РР, АОХР або ОР). Цим способом можна користуватися лише тоді, коли немає необхідності в терміновому використанні продовольства і питної води. Залишені на самообеззараживание джерела водопостачання позначаються знаками " Заражено", за ними організовується спостереження і лабораторний контроль. Продовольство і питна вода, заражені БС, природному знезараженню не підлягають.

Штучне знезараження робиться різними способами, вибір яких залежить від виду продукту, виду забруднення або зараження (РР, АОХР, ОР, БС) і конкретної обстановки. При цьому передбачаються обмивання тари водою або мильними розчинами, обробка дезинфікуючими засобами, обтирання тари дрантям, перекладання продуктів в чисту тару, видалення забрудненого (зараженого) шару продукту, відстоювання рідких продуктів (при забрудненні РР) з подальшим зливом верхньої (що відстоялася) частини, термічна обробка(при забрудненні АОХР, ОР, зараженні БС), обробка ультрафіолетовим випромінюванням (при зараженні БС).

Ці способи знешкодження можна застосовувати як самостійно, так і комплексно залежно від міри і характеру забруднення (зараження) і виду харчового продукту. Хімічні способи для знешкодження продуктів харчування не придатні, оскільки хімічні речовини, вживані для знешкодження, псують колір, смак і різко знижують поживні якості продуктів, та і самі вони із-за токсичності можуть представляти небезпеку для людини.

Знешкодження продовольства і води включає дезактивацію, дегазацію і дезинфекцію.

Дезактивація води здійснюється одним з наступних способів.

1.Відставання з попередньою коагуляцією і подальшим зливом верхнього шару і фільтрацією. Спрощеною видозміною цього способу є дезактивація води без фільтрації осаду, тобто отримання і злив освітленого шару.

2.Фільтрація забрудненої води через іоніти. Цей спосіб полягає в звільненні води від РР, що знаходяться в іонізованому стані, за допомогою фільтрації через іонообмінні смоли, що поглинають з води катіони і аніони. Іонообмінні смоли (іоніти) можна додавати до табельних фільтрів, використовуваних для фільтрації води.

3.Дистиляція забрудненої води. Спосіб грунтований на перегонці забрудненої води і конденсації її пари в дистилят.

Забруднення харчових продуктів РР, як показано вище, носить поверхневий характер і обумовлене попаданням РР безпосередньо на поверхню продуктів або на поверхню пакувального матеріалу. Принцип очищення в цих випадках полягає в знятті і видаленні поверхневого шару продукту (частіше всього досить видалити шар завтовшки 1,0-1,5 см). При інтенсивній забрудненості продуктів рідкої консистенції останні підлягають вибраковуванню. Знешкодження продуктів, що знаходяться в герметичній упаковці(консерви), зводиться до дезактивації банок з використанням спеціальних миючих складів, що дезактивують. Радіометричний контроль при цьому строго обов'язковий.

Нині розроблені досить надійні способи очищення від радіонуклідів м'яса, прісноводої риби, грибів, коренеплодів в домашніх умовах.

Відомо, що радіоактивні елементи вимиваються водним розчином кухарської солі ("Екстра" або йодованою). Можна додати в соляний розчин оцтову есенцію або аскорбінову кислоту. В цьому випадку з очищеного продукту білки не втрачаються. Приведемо деякі способи очищення окремих продуктів.

М'ясо. Після відтавання його розрізають на шматки, кладуть у водний розчин кухарської солі : на 1 л води беруть 40 г солі і 1,0-1,5 мл 70% оцтовій есенції. Розчин готують в скляному або емальованому посуді. Співвідношення об'ємів м'яса і розчину 1: 2. Розчин міняють тричі, періодично перемішуючи. Загальний час витримки 6-12 ч залежно від величини шматків. Виведення нуклідів з солонини проводиться просто - за допомогою холодної води, яку замінюють на чисту через кожні 3 ч не менше трьох разів.

Риба. Очищену, без голови і плавників, рибу розрізають на шматки вагою 60-100 г, поміщають в розчин кухарської солі (30 г на 1 л води в співвідношенні 1: 1). Розчин тричі замінюють на свіжий через кожні 1,5ч.

Гриби. Очищають від сміття, тричі кип'ятять в сольовому розчині, промиваючи холодною проточною водою перед кожною зміною розчину. Загальний час кип'ячення 50 хв. Цим способом можна обробляти і сушені гриби.

Картопля. Звільняється від нуклідів шляхом вимочування очищених бульб в холодній підсоленій за смаком воді впродовж 3-4 ч. В цьому випадку вимивається до 40%% радіонуклідів, а при варінні до готовності - 60%. При варінні зі зміною сольового розчину через 15 мін після закипання вимивається до 80% радіонуклідів.

Морква. При варінні до готовності в прісній або підсоленій воді вимивається до 90% радіонуклідів.

Для дегазації води можуть бути використані наступні способи.

1.Кип'ячення в течію не менше 14 хв. Спосіб непридатний при забрудненні води люїзитом, оскільки після кип'ячення у воді залишається миш'як.

2.Фільтрація через спеціальні фільтри-поглиначі, зокрема за допомогою універсального переносного фільтру УНФ- 30, що дозволяє очищати від ОР і АОХР до 30 л води в годину, тканево-уголыюго фільтру ТУФ- 200 і модернізованій авто фільтрувальній станції МАФС- 7500.

3. Хлорування освітленим розчином хлорного вапна або гіпохлориту кальцію з одночасною коагуляцією за допомогою додавання коагулянта - розчину залізного купоросу.

У практичному плані найбільш надійний комбінований метод дегазації води, наприклад фільтрація з подальшим хлоруванням. Продегазована вода дозволяється до вживання тільки після ретельної перевірки повноти дегазації методом індикації.

Дегазація продуктів харчування є дуже складною справою. Продовольчі продукти, що знаходяться в не герметичній тарі або у відкритому виді і сильно забруднені краплинно рідкими ОР і АОХР, дегазації не підлягають і знищуються. Продовольство, забруднене окремими краплями ОР і АОХР, дегазується у разі неможливості його заміни не забрудненим. Усі харчові продукти з точки зору вибору способу дегазації і їх подальшого використання прийнято розділяти на 5 груп: готова їжа; продукти, що не вимагають кулінарної обробки; продукти, що потребують кулінарної обробки; консервовані продукти; овочі і фрукти.

Продукти харчування можуть бути дегазовані одним з наступних способів: механічне видалення забруднених шарів (основний метод); провітрювання; кулінарна обробка; технологічна обробка.

Так, готова їжа, що знаходиться в не герметичній тарі, підлягає знищенню, а що знаходиться в герметичній тарі може бути визнана придатної до вживання після дегазації тари.

Консервовані продукти можуть бути визнані придатними до вживання після дегазації тари.

Овочі і фрукти, забруднені краплинно рідкими ОР і АОХР, знищуються, забруднені їх парами ретельно і багаторазово промиваються струменем холодної води, після чого піддаються кулінарній обробці.

У сипких продуктах відділяється шар завтовшки 3-7 см, в м'ясі - 2-3 см, потім продукти провітрюються або перетоплюються. Якщо після цього лабораторним способом встановлюється відсутність в них ОР і АОХР, то вони придатні до вживання після кулінарної обробки.

Варіння дегазованих продуктів завжди має бути тривалим - не менше 2 ч, а вживання може бути дозволене тільки після встановлення повноти дегазації.

Забруднені жири можуть бути використані в миловарінні, а зерно, борошно, картопля - для вироблення технічного спирту. У тих випадках, коли продовольство неможливо знешкодити або не можна піддати технологічній обробці, воно підлягає знищенню спалюванням або, після змішування з хлорно-вапняною кашкою, закапуванню в землю.

Надійним способом дезинфекції продовольства і води, заражених БС, являється тривале їх кип'ячення. Індивідуальні запаси води у флягах дезинфікуються за допомогою спеціальних пігулок. Вода може бути знезаражена також шляхом хлорування підвищеними дозами хлору з подальшим дехлоруванням.

Проведення знезараження продовольства і води пов'язане з небезпекою поразки людей. Тому необхідно дотримуватися певних заходів безпеки:

- усі роботи по дегазації, дезактивації і дезинфекції продуктів харчування повинні проводитися тільки в засобах індивідуального захисту;

- майданчик для дегазації, дезактивації і дезинфекції повинен знаходитися в стороні від жител або місць розміщення населення;

- забруднена РР, ОР, АОХР або заражена БС вода повинна стікати в спеціально вириті стічні колодязі;

- під час робіт по дегазації, дезактивації і дезинфекції забороняється знімати засоби захисту, палити, приймати їжу і пити;

- при проведенні робіт по дезактивації необхідно вести контроль опромінення працюючих, використовуючи індивідуальні дозиметри;

- після закінчення, дезактиваційних і дезинфекційних робіт дегазацій, працюючим необхідно пройти повну спеціальну обробку.

Після проведення знешкодження проводиться бактеріологічний, хімічний або радіометричний контроль, відповідальність за який несе державний санітарно-епідеміологічний нагляд. У усіх випадках, коли продовольство відпускається для використання із забрудненістю не вище гранично допустимих норм, в супровідних документах і на тарі робиться відмітка "Д-РР" або "Д-АОХР" (допустиме забруднення РР або АОХР). Продукти, заражені БС, мають бути повністю знезаражені.

Одним із заходів, сприяючих захисту харчових об'єктів і вододжерел, є розвідка. Добре організована розвідка, постійне здійснення лабораторного контролю за забрудненістю (зараженістю) повітря, грунту, води, харчових продуктів мають первинне значення для своєчасного виявлення РР, АОХР, ОР, БС, а отже, і для зниження їх вражаючої дії. На харчових об'єктах розвідка ведеться розвідувальними групами цих об'єктів.

У багатьох випадках для визначення забрудненості (зараженості) питної води і інших продуктів вимагається зробити забір проб і доставку їх в лабораторію для встановлення виду застосованих БС і визначення міри забрудненості РР, АОХР і ОР.

При виникненні вогнища забруднення (зараження) служба торгівлі і живлення організовує роботу за визначенням міри забрудненості (зараженості) запасів продовольства і можливості їх використання, що знаходяться у вогнищі, для живлення. На кожному харчовому об'єкті, продовольчому складі силами об'єктової медичної служби і контрольними ланками об'єкту проводиться обстеження території, продовольчого транспорту, складських приміщень, тари і інвентаря, про що складається акт обстеження.

Після огляду харчові продукти сортуються на явно забруднені (заражені), підозрілі на забруднення (зараження) і не забруднені (незаряджені).

Підозрілими на забрудненість (зараженість) вважаються продукти, що не мають зовнішніх ознак забруднення (зараження), але що знаходяться поблизу забруднених (заражених) приміщень або територій. До не забруднених (не зараженим) відносяться продукти, що зберігаються в надійних і неушкоджених укриттях і місткостях.

Експертизі підлягає лише продовольство, підозріле на забруднення (зараження), і продовольство після його знешкодження.

Санітарною експертизою називається встановлення придатності для вживання продуктів харчування і води.

Після обстеження приступають до відбору проб. Проби води і рідких продуктів беруться після ретельного перемішування. Проби сухих продуктів беруть з найбільш підозрілих по забрудненню місць з поверхневих шарів. Кожну партію продуктів ретельно оглядають, обстежують тару, а потім окремі упаковки розкривають і беруть проби для лабораторного контролю, при цьому забороняється перемішувати вміст тари.

Узяті проби, залежно від виду продуктів, поміщають в скляні або металеві банки, пляшки, паперові або целофанові пакети, які запаковуються в прогумований мішок і в найкоротші терміни доставляються в лабораторію разом з супровідною запискою. У супровідній записці вказуються вид об'єкту, умови утримання продукту, стан тари, вид продукту (назва вододжерела), мета дослідження, дата узяття проби. Особи, що виробляють забір проб, мають бути одягнені в захисний одяг і використати засоби захисту органів дихання, а після закінчення робіт пройти повну санітарну обробку.

Підозрілі продукти і питна вода до отримання результатів лабораторного аналізу повинні знаходитися в повному збереженні, вони вважаються умовно забрудненими (зараженими) і не можуть бути використані для живлення.

Відпустка харчових продуктів, підозрілих на зараження, робиться тільки після проведення санітарної експертизи.

Санітарний експерт своє рішення про придатність харчових продуктів і води виносить на підставі акту обстеження харчового об'єкту, результатів лабораторного аналізу проб, даних про гранично допустимі дози РР, концентрацію АОХР і ОР в готових продуктах харчування, що не вимагають подальшої кулінарної і технологічної обробки, а також інформаційних даних штабу у справах ГОЧС району (міста) про радіоактивний, хімічний, бактеріологічний осередок ураження. Послідовність дій санітарного експерта:

- отримати з штабу у справах ТОЧС зведення про факт виниклої НС;

- отримати проби продовольства;

- зажадати акт обстеження продовольчого об'єкту;

- зажадати супровідну записку з вказівкою кількості продуктів, умов їх зберігання, місця і часу узяття проби;

- визначити спосіб і засоби знешкодження;

- визначити порядок використання, знешкодження, утилізації або знищення продуктів;

- видати експертний висновок.

В результаті проведеної експертизи можуть бути прийняті наступні рішення:

- продукт дозволяється для використання в харчових цілях без всяких обмежень (продукт не має забруднення або зараження);

- продукт придатний до вживання здоровими людьми впродовж певного терміну, якщо кількість РР (концентрація АОХР, ОР) не перевищує гранично допустимі норми. Цей продукт не може бути спрямований до дитячих і лікувальних установ;

- продукт придатний до вживання, але підлягає реалізації через систему громадського харчування, якщо є упевненість, що після кулінарної і техно-логической обробки кількість РР (концентрація АОХР, ОР) не перевищуватиме допустимі норми, а БС будуть повністю відсутні. Перш ніж видати таке укладення, санітарний експерт повинен дати вказівку на проведення контрольного варіння і отримати опис технології приготування готового продукту харчування. Після цього готовий продукт підлягає повторному дослідженню у відповідній лабораторії. Укладення видається, якщо в результаті дослідження в готовій продукції кількість РР (концентрація АОХР, ОР) не перевищує гранично допустимих норм, а БС відсутні;

- продукт підлягає знешкодженню(дезактивації, дегазації, дезинфекції) або природному знешкодженню(відлежуванню), після чого потрібна повторна експертиза. У разі проведення природного знешкодження продукт повинен зберігатися до ладу, а його дослідження повинне проводитися не рідше чим один раз в 3 міс;

- продукт не придатний до споживання, але може бути використаний для технічних потреб (переданий на утилізацію);

- продукт не придатний до вживання і підлягає знищенню.

Продукти харчування, які після проведення заходів по знешкодженню залишаються не придатними до вживання, підлягають утилізації або знищенню. Утилізація забрудненого (зараженого) продовольства робиться на існуючих заводах по переробці вторинної сировини або на спеціальних підприємствах. У тому випадку, коли продукти не можуть утилізувати, вони підлягають знищенню.

Знищення забрудненого (зараженого) продовольства робиться шляхом спалювання або закапування. Спалюють продовольство в спеціально відведених місцях. У разі, якщо забруднене (заражене) продовольство не може бути спалене, його закопують на глибину не менше 1,5 м^з попередньою денатурацією нафтою, лізолом, хлорним вапном, гасом і тому подібне. Продукти, що підлягають утилізації або знищенню, перевозять в спеціально обладнаних закритих машинах. Транспорт після перевезення забруднених (заражених) продуктів підлягає знезараженню.

Харчові продукти утилізувалися або знищуються згідно з висновком санітарного експерта в установленому порядку.

Контроль за проведенням заходів по знешкодженню, правильністю транспортування забруднених (заражених) продуктів, їх зберіганням, утилізацією і знищенням здійснює служба державного санітарно-епідеміологічного нагляду. Низка заходів по лінії свого відомства проводить і ветеринарна служба.

 

Учбові питання

Вступ

1.Суть стійкості роботи об'єктів економіки і чинники, що впливають на нього в умовах ЧС.

2.Оцінка стійкості елементів і сільськогосподарського об'єкту в цілому, методика оцінки стійкості роботи галузей і об'єктів з/х виробництва в умовах ЧС.

3. Основні напрями підготовки і проведення заходів по підвищенню стійкості функціонування сільськогосподарських об'єктів.

Висновок

Література

1. Кондратюк В.М. Запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного характеру і підвищення стійкості функціонування об’єктів економіки, методичні рекомендації з цивільного захисту та безпеки життєдіяльності, Дніпропетровськ.:-2006р. – 62 стор.

2. Гринин А.С. Экологическая безопасность. Защита территории и населения от чрезвычайных ситуаций.: М – торговый дом, 2002 – 288с.

Основи стійкості роботи об'єктів з/х виробництв: оцінка стійкості роботи рослинництва, оцінка стійкості роботи тваринництва, оцінка стійкості роботи машино-тракторного парку (МТП).

Стійкість залежить від наступних основних чинників:

- розміщення об'єкту відносно великих міст, об'єктів атомної енергетики, хімічної промисловості, великих гідротехнічних споруд, військових об'єктів і так далі;

- природно-кліматичних умов, технології виробництва;

- надійності захисту працюючих і населення від впливу вражаючих чинників, наслідків стихійних лих і виробничих аварій, катастроф;

- надійності системи забезпечення об'єкту усім необхідним для виробництва продукції (паливом, сировиною, електроенергією, газом, водою, хімічними засобами захисту рослин, ветеринарними засобами, мінеральними добривами, запасними частинами, технікою і так далі);

- здібності інженерно-технічного комплексу протистояти НС;

-стійкістю управління виробництвом і його цивільним захистом, психологічною підготовкою керівного складу, фахівців і населення правильно виконувати комплекс заходів цивільного захисту;

- масштабів і міри вражаючих дій стихійного лиха, виробничої аварії, катастрофи або зброї і підготовленості об'єкту до ведення рятувальних і інших невідкладних робіт для оновлення порушеного виробництва.

Ці чинники визначають і основні вимоги стійкості роботи об'єктів в НС і шляху їх підвищення.

Найбільш підготовленими до стійкої роботи будуть ті об'єкти, які реально оцінять чинники, їх безпосередній вплив на виробництво і розроблять відповідні заходи:

1.По своєчасному проведенню - організаційних, агрохімічних, агротехнічних, інженерно-технічних, ветеринарно-санітарних, лісотехнічних, лісогосподарських, меліоративних і інших заходів тих, що максимально знижують результати впливу вражаючих чинників мирного і військового часу.

2. По створенню необхідних умов для швидкої ліквідації наслідків НС.

Робота об'єкту в цілому складається з роботи окремих галузей виробництва. Тому необхідно розглянути стійкість в НС окремих галузей виробництва.

 

Оцінка стійкості роботи рослинництва.

Тому ці вражаючі чинники мають бути визначальними для оцінки обстановки. Окрім цього потрібні і інші дані: - забезпеченість технікою, запасними частинами, паливно-мастильними матеріалами;

Оцінка стійкості тваринництва

До початкових даних обстановки віднести: - забезпеченість технікою паливно-мастильними матеріалами; - електроенергією;

Основні напрями підвищення стійкості роботи сільськогосподарського об'єкту в НС: забезпечення захисту людей і їх життєдіяльності (економісти); стійкість роботи рослинництва (агрономи); стійкість роботи тваринництва (ветеринари, біотехнологи); стійкість роботи МТП (ГМО) (механіки, гідромеліоратори).

Забезпечення захисту людей і їх життєдіяльності. Створення на об'єкті надійної системи сповіщення при загрозі нападу супротивника, радіоактивного зараження, хімічного і біологічного, загрозу стихійного лиха і виробничої аварії. Організація розвідки і спостереження за радіоактивним зараженням, хімічним і біологічним зараженням; гідрометеорологічне спостереження за рівнем води, напрямом і швидкістю вітру, рухом і розширенням хмари радіоактивного зараження, СДОР і ОР.

Створення фонду захисних споруджень ЦЗ, запасів засобів індивідуального захисту і забезпечення своєчасної видачі їх населенню.

Своєчасна підготовка до масової санітарної обробки населення і знезараження одягу, організація взаємодії з органами охорони здоров'я для медичного обслуговування населення в НС.

Підготовка до евакуації населення, розміщеного в зонах руйнувань і катастрофічної повені. Своєчасна підготовка місць евакуації, організація прийому евакуаційного населення на територію населених пунктів. Забезпечення населення продуктами харчування, питною водою, предметами першої необхідності; комунально-бытовое обслуговування населення з урахуванням проведення евакуаційних заходів, забезпечення захисту продовольчих запасів.

Навчання населення способом захисту, надання першої допомоги, практичним діям в умовах НС, морально-психологічна підготовка населення до виживання.

Забезпечення чіткої інформації про обстановку, що склалася, і правила дій і поведінки населення в НС мирного і військового часу.

Стійкість роботи галузі рослинництва. Планування і проведення заходів по захисту с/г рослин, урожаю в різних НС. Встановлення надійної взаємодії із станцією захисту рослин, радіологічного і агрохимичной лабораторією для організації спостереження за зараженістю посівів с/г культур і грунтів, вибір необхідних проб і їх аналіз. Впровадження і виробництво високоврожайних, стійких проти небезпечних хвороб і шкідників с/г культур.

Підготовка техніки і хімічних засобів захисту с/г культур від біологічних засобів поразки.

Розробка заходів збереження урожаю в умовах обмеженості забезпечення людьми, технікою, пальним і оліями, порушення міжгалузевих зв'язків, технології доведення урожаю до кондиції.

Організація збереження і переробки урожаю в господарстві при порушенні зв'язків із заготівниками і підприємствами, і організації по переробці.

Розробка і підготовка до впровадження спрощених технологій вирощування с/г культур, підготовка до сівозміни і перепрофілювання рослинництва.

Забезпечення ефективного використання с/г земель в умовах радіоактивного забруднення, зараження хімічними і біологічними засобами.

Підготовка усіх засобів для захисту працюючих в рослинництві в різних умови НС.

Стійкість роботи галузі тваринництва. Підготовка до проведення ветеринарно-санітарних заходів, спрямованих на зниження втрат тварин від сучасних засобів поразки. Своєчасна підготовка приміщень для утримання тварин. Розробка заходів захисту тварин на пасовищах. Створення запасів кормів і організація забезпечення водою. Організація ветеринарної розвідки в господарстві для елітного поголів'я тварин.

Розробка заходів евакуації тварин із зон можливих руйнувань, катастрофічного затоплення, районів хімічного зараження підготовка до евакуації тварин. Планування заходів захисту кормів, джерел водопостачання і тваринницьких ферм.

Створення індивідуальних засобів захисту для елітного поголів'я тварин.

Організація забезпечення основних виробничих процесів в тваринництві, електроенергією від автономних джерел енерговступу, у разі відключення від центральної енергосистеми.

Підготовка спеціальної техніки для обробки тварин, а також використання для цієї мети іншої техніки, наявної в господарстві.

Організація ветеринарної обробки, утилізація і забою уражених тварин, тимчасового збереження мясопродукции при порушенні господарських зв'язків із заготівельними організаціями і підприємствами.

Розробка наипростейших технологій переробки і збереження продукції тваринництва у разі неможливості відправки переробним підприємствам і їх реалізація.

Організація забезпечення працюючих в тваринництві колективними і індивідуальними засобами захисту.

Стійкість роботи МТП (ГМО), її автотракторною і іншої техніки, технологічного устаткування і механізмів. Організація своєчасного сповіщення гаража, технологічного парку, її керівників, водіїв, механізаторів про загрозу НС. Підготовка автотранспортної техніки до проведення робіт в умовах радіоактивного забруднення, хімічного, біологічного зараження і світломаскування.

Пристосування і використання усіх видів транспортних засобів для евакуації населення і перевезень потерпілих.

Розробка заходів з метою пристосування автотранспортної і іншої техніки для використання завдань ЦЗ.

Розробка пристосувань і технологічних процесів для відбору потужностей тракторів і автомобілів з метою приведення в дію електрогенераторів і технологічного устаткування, насосів для подання води до місця проживання зі свердловин, відкритих водойм і шахтних колодязів.

Підготовка усієї техніки для проведення рятувальних і інших невідкладних робіт за надзвичайних умов мирного і військового часу.

Організація ветеринарної розвідки в господарстві для елітарного поголів'я тварин.

Розробка заходів евакуації тварин із зон можливих руйнувань, катастрофічного затоплення, районів хімічного зараження, підготовка місць евакуації тварин. Планування заходів захисту кормів, джерел водопостачання і тваринницьких ферм.

Створення індивідуальних засобів захисту для елітного поголів'я тварин.

Організація забезпечення основних виробничих процесів в тваринництві, електроенергією від автономних джерел енерговступу, у разі відключення від центральної енергосистеми.

Підготовка спеціальної техніки для обробки тварин, а також використання для цієї мети іншої техніки, наявної в господарстві.

Організація ветеринарної обробки, утилізації і забою уражених тварин, тимчасового збереження м'ясо продукції при порушенні господарських зв'язків із заготівельними організаціями і підприємствами.

Розробка наипростейших технологій переробки і збереження продукції тваринництва у разі неможливості відправки переробним підприємством і їх реалізація.

Організація забезпечення працюючих в тваринництві колективними і індивідуальними засобами захисту.

 

Стійкість роботи МТП (ГМО), її автотракторний і іншої техніки, технологічного устаткування і механізмів.

Організація своєчасного сповіщення гаража, технологічного парку, її керівників, водіїв, механізаторів про загрозу НС підготовка автотранспортної техніки до проведення робіт в умовах радіоактивного зараження, хімічного, біологічного зараження і світломаскування.

Пристосування і використання усіх видів транспортних засобів для евакуації населення і перевезень потерпілих.

Розробка заходів з метою пристосування автотранспортної і іншої техніки для використання завдань ЦЗ.

Розробка пристосувань і технологічних процесів для відбору потужностей тракторів і автомобілів з метою приведення в дію електрогенераторів і технологічного устаткування, насосів для подання води до місця проживання зі свердловин, відкритих водойм і шахтних колодязів.

Підготовка усієї техніки для проведення рятувальних і інших невідкладних робіт за надзвичайних умов мирного і військового часу.

 

Основи захисту рослинництва (агрономи), заходу захисту тваринництва (ветеринари, біотехнологи, економісти), основи захисту МТП (ГМО) (механіки, гідромеліоратори).

Основи захисту рослинництва

На базі міністерства аграрної політики України створена служба захисту тварин і рослин. Обласні і районні служби захисту рослин і тварин працюють… Для безпосереднього проведення заходів захисту с/г рослин і продукції… Команди захисту рослин створюються на усіх об'єктах с/г виробництва з працівників, які працюють в рослинництві, і…

Заходи захисту тваринництва в НС

Організація заходів захисту с/г тварин в НС покладається на службу ЦЗ тварин і рослин, керівників, фахівців і хазяїв господарств, які мають… Основними способами захисту с/г тварин від вражаючих чинників НС являються: … - укриття тварин в спеціально підготовлених (герметизованих) приміщеннях в умовах стійлового і лагернопастбищного…

Основи захисту МТП (ГМО) в НС.

Організація заходів передбачає завчасну розробку і планування дій керівного складу фахівців, об'єкту, служб і формувань ЦЗ при виробничому процесі,… Заходи, що забезпечують роботу МТП (ГМО) в НС аналогічні заходам, які…  

ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ

Тема 6

Прогнозування обстановки і планування заходів захисту хімічного і біологічного зараження

1. Витікаючими даними для оцінки хімічної обстановки є . 2. Зона хімічного зараження небезпечних хімічних речовин - це територія.

Вказати міру вертикальної стійкості атмосфери, якщо температура поверхні землі і шарів повітря однакові?

1. Інверсія

2.Ізотермія

3.Конвекція

Вказати міру вертикальної стійкості атмосфери, якщо температура поверхні землі вища за температуру шарів повітря?

1. Інверсія

2.Ізотермія

3.Конвекція

Вказати міру вертикальної стійкості атмосфери, якщо температура поверхні землі нижча температури шарів повітря?

1. Інверсія

2.Ізотермія

3.Конвекція

Яка місцевість вважається закритої при визначенні глибини поширення зараженого хмари?

1. Наявність населених пунктів

2.Наявність лісових масивів

3.Коли розміри населеного пункту перевищують ширину хмари, що поширюється

4.Не залежить від розмірів населених пунктів і лісових масивів

Як визначається повна глибина поширення хмари зараженого повітря в умовах закритої місцевості?

1. З урахуванням коефіцієнта впливу місцевості

2.З урахуванням поверховості забудови населеного пункту

3.З урахуванням породи дерев лісового масиву

4.З урахуванням впливу міри вертикальної стійкості атмосфери

У яких випадках глибину поширення зараженого хмари в крупних населених пунктаз визначають як для відкритої місцевості?

2.При малоповерховій забудові міста 3.При збігу напряму руху хмари з напрямом транспортних магістралей 4.У нічний час

Які початкові дані приймають при довгостроковому прогнозуванні хімічної обстановки?

1. Повний об'єм рідини ОХР, що розлилася(що зберігалася)

2.70% від нетранспортного об'єму

3.Реальні погодні умови і стан атмосфери

4.Температура повітря 20⁰С; інверсія

5.Швидкість вітру 1 м/с

6.Температура повітря 0⁰С, ізотермія, швидкість вітру 2 м/с

Які початкові дані приймають при довгостроковому прогнозуванні хімічної обстановки?

1. Повний об'єм рідини ОХР, що розлилася (що зберігалася)

2.70% від нетранспортного об'єму

3.Реальні погодні умови і стан атмосфери

4.Температура повітря 20⁰С; інверсія

5.Швидкість вітру 1 м/с

6.Температура повітря 0⁰С, ізотермія, швидкість вітру 2 м/с

Які початкові дані приймають при аварійному прогнозуванні хімічної обстановки?

1. Повний об'єм рідини ОХР, що розлилася (що зберігалася)

2.70% від нетранспортного об'єму

3.Реальні погодні умови і стан атмосфери

4.Температура повітря 20⁰С; інверсія

5.Швидкість вітру 1 м/с

6.Температура повітря 0⁰С, ізотермія, швидкість вітру 2 м/с

Які початкові дані приймають при аварійному прогнозуванні хімічної обстановки?

1. Повний об'єм рідини ОХР, що розлилася (що зберігалася)

2.70% від нетранспортного об'єму

3.Реальні погодні умови і стан атмосфери

4.Температура повітря 20⁰С; інверсія

5.Швидкість вітру 1 м/с

6.Температура повітря 0⁰С, ізотермія, швидкість вітру 2 м/с

Яка товщина шару рідини, що розлилася "в піддон" або " обваловку" при руйнуванні ємності з ОХР?

1.0,05 м

2.0,5 м

3.Н – 0,5 м

4.Н – 0,2 м

38.При впливе ОХР в " піддон" (обваловку) глибина поширення хмари зараженого повітря:

1. Визначається по таблиці

2.Табличне значення зменшується на коефіцієнт піддону

3. Табличне значення збільшується на коефіцієнт піддону

Вкажіть правильне нанесення осі сліду хмари зараженого повітря при азимуті вітру 600С

 

1.

 

2.

 

3.

 

4.

 

5.

Який граничний час перебування людей в зоні хімічного зараження і тривалість збереження метеоумов?

1.1 година

2.2 години

3.4 години

4.6 годин

5.Рівне часу вражаючої дії ОХР

Яка товщина шару рідини при впливе ОХР " свободно" на підстилаючу поверхню?

1.0,05 м

2.0,5 м

3.Н – 0,5 м

4.Н – 0,2 м

Які площі відтіняють жовтим кольором?

1. Площа району аварії

2.Площа зони можливого зараження

3.Площа зони фактичного зараження