Оскільки основне практичне значення дисципліни полягає у методах ІТ, доцільним буде одразу ж розглянути їх класифікацію.
В 1977 р. було проведено умовне розділення евристичних методів ІТ і комп’ютерних методів пошукового конструювання.
Методи першої групи реалізуються на основі інтелекту та інтуїції людини, яка розв’язує задачу ІТ. При цьому людина виконує всю роботу, щодо пошуку можливих розв’язків та вибору серед них найкращого.
Реалізація комп’ютерних методів основана на використанні комп’ютерної техніки, за допомогою якої виконується найбільш трудомістка частина задачі, пов’язана із синтезом допустимих варіантів розв’язків, їх аналізом та пошуком найбільш раціонального розв’язку. Від людини ж вимагається грамотно поставити задачу, укласти список вимог до прототипів ТС та визначити основні критерії їх оцінювання.
Евристичні методи почали розробляти ще зі стародавніх часів [8] (Сократ, Архімед). Пізніше багато уваги їм приділяли провідні вчені ХVІІ – ХVІІІ вв. Ф. Бекон, Р. Декарт і Г. Лейбниць. Починаючи із 40-х рр. ХХ в. різко зросла інтенсивність досліджень і розробок зі створення і застосування евристичних методів, методик, прийомів, правил, принципів і т.д. На даний момент їх відомо більше 100.
Комп’ютерні методи почали створюватись у 60-і рр. минулого сторіччя з появою ефективних та доступних ЕОМ. В наш час їх налічується декілька десятків.
Огляд методів обох груп достатньо широко поданий в літературі [8, 9, 10, 11, 12]. До найчастіше використовуваних евристичних методів відносяться методи: мозкової атаки (колективний пошук і обговорення можливих розв’язків задачі), евристичних прийомів (використання комплексу ефективних підходів та методик щодо змін конструктивних параметрів ТС, які дозволяють поліпшити її робочі характеристики), морфологічного аналізу та синтезу (укладання таблиць з варіантами реалізації основних ознак ТС і отримання шляхом їх об’єднання в різні комбінації нових більш ефективних прототипів). Відомими методами пошукового конструювання є: синтез технічних розв’язків (ТР) на І-АБО-деревах (укладання багаторівневих морфологічних таблиць і машинний аналіз та синтез на їх основі допустимих та перспективних варіантів ТР), синтезу фізичних принципів дії (комплексне використання для створення прототипів ТС фізико-технічних ефектів) та синтезу оптимальних структур і форм (використання графічних модулів, з яких машина синтезує варіанти структурних схем або складальні креслення прототипів).