Як вже вказувалось вище, задані перетворення матерії, енергії або інформації здійснюються при взаємодії людини та ТО. Результат перетворення в значній мірі залежить від ефективності сумісної роботи названих учасників ТП. Суспільство також зацікавлене, щоб людині при цьому наносилась мінімальна шкода. У останній час досить інтенсивно розвивається нова самостійна дисципліна – ергономіка, яка вивчає взаємні впливи в системі „людина – машина”. Практичним аспектом даних впливів займаються прикладна ергономіка та психотехніка, основою яких є антропологія, фізіологія, психологія, біологія, соціологія, фізика і кібернетика. Задачі досліджень впливів в системі Л – ТО включають вивчення впливу часу і руху у виробничому процесі на людину, сприйнятливість її органів чуття, спроможність до обробки даних та прийняття рішень, впливів робочих, ефективних та граничних навантажень (часу, зусилля, температури, тиску, прискорення, випромінювання, голоду), порушення нормальної орієнтації (акустичної і оптичної), адекватність реакцій, адаптацію тощо.
Коло задач ергономіки не обмежується забезпеченням дотримання вимог техніки безпеки та необхідних умов роботи. Йде також і пошук меж можливостей людини в екстремальних ситуаціях. Звичайно, даний напрямок досліджень пов’язаний в основному з авіацією і космонавтикою. Однак існує достатньо широка множина загальних питань, наприклад, створення ТО з таким розрахунком, щоб людина із середніми здібностями могла ефективно здійснювати його обслуговування і керування. В ідеалі робота не повинна втомлювати ні фізично, ні психологічно.
Конструктор ставить перед людиною в системі Л – ТО певні задачі, у зв’язку із чим йому повинні бути відомі переваги та недоліки двох основних елементів СП, які представлені в табл. 7.2. Впливи в системі Л–ТО схематично показані на рис. 7.3.
Звичайно, основними вихідними даними в ергономічних задачах є:
- фізичні можливості людини для виконання різних Ор, використання і обслуговування ТО;
- основні розміри різних частин тіла людини (антропометрія).
Метою розв’язання таких задач може бути:
- визначення продуктивності людини у виробничому процесі при різних умовах НС і заданих робочих параметрах ТО і ТП;
- забезпечення оптимального розташування елементів керування ТО (кнопок, рукояток, маховиків) для досягнення максимальної продуктивності системи Л – ТО.
Таблиця 7.2
Характеристика елементів системи Л - ТО
| Л | ТО |
| Переваги 1. Спроможність приймати важливі рішення навіть при обмеженні необхідної інформації. 2. Правильні реакції в нестандартних ситуаціях. 3. Спроможність виконувати одну і ту ж саму операцію різними способами, що особливо важливо при відмові одного з механізмів. 4. Гнучкість у плануванні робіт | Переваги 1. Висока точність визначення поточних робочих параметрів ТП, можливість постійного контролю. 2. Можливість зміни точності визначення параметрів. 3. Постійна продуктивність і точність в часі. 4. Можливість роботи в некомфортних умовах при змінах в широких межах параметрів НС. 5. Швидке виконання логічних і інших операцій з низькою ймовірністю помилки. |
| Недоліки 1. Обмежена спроможність до сприйняття інформації, обмежена швидкість сприйняття. 2. Обмежені можливості органів чуття. 3. Зниження продуктивності і уваги з часом. 4. Необхідність комфортних умов (допустимих температури, вологості, тиску, шуму і т.д.). 5. Відносна уповільненість розумових операцій, висока ймовірність помилок. | Недоліки 1. Функціонування тільки згідно із закладеною програмою і при наявності команди. 2. Можливість відмови у непередбачених ситуаціях. 3. Обмежена кількість виконуваних операцій. 4. Трудомісткість зміни програми функціонування. |