Інтимна лірика І.Франка. Концепція ліричного героя. - раздел Философия, Енеїда І.Котляревського – перший твір нової української літератури
В Українській Літературі Іі Пол.. Хіх Ст.. Іван Франко Був На...
В українській літературі ІІ пол.. ХІХ ст.. Іван Франко був найбільш пристрасним і гнівним народним співцем, продовжувачем традицій революційної поезії Шевченка. Естетичні настанови Ф. не розходились з його практикою: він служив трудовому народові, закликав його боротись за своє визволення, за возз’єднання українського народу, за дружбу з великим братнім рос. народом. Шевченкова пристрасність, полум’яний патріотизм, гнів до визискувачів, невтомна боротьба за долю народу стали джерелом натхнення поета, про що неодноразово зазначав Ф. Лірика, як і епос та драма, є образним відображенням життя. Поет-лірик передає думки, почуття, настрої, викликані навколишньою дійсністю, так і своїми переживаннями. Лірика набирає суспільного значення тоді, коли відбиті в ліричному творі переживання поета співзвучні настроям передової частини суспільства, коли його думки зв’язані з інтересами народних мас. Теми – різні, як і саме життя. Головні групи лірики: філософська, громадянська, інтимна і пейзажна.
Як і для Шевченка, так і для Франка народна поезія була єдиною плідною основою художнього новаторства. Доказом цього може бути лірична драма «Зів’яле листя», яка вийшла з друку 1896 року. Поява її викликала неабиякий резонанс у тогочасному галицькому оточені митця: недуги підхвалювали автора, радіючи, що він нібито покінчив із громадянською лірикою і перейшов до мотивів, так би мовити, занепадницьких - "журба", "сум", "кохання".
“ Зів’яле листя ” інколи називають збіркою ліричних поезій. Це не зовсім вірно. Книжка має струнку будову, міцний сюжет і ту внутрішню цільність задуму, яка примушує нас сприймати кожен ліричний вірш збірки як окрему цеглинку великої будови. Ось чому Франко і назвав своє “ Зів’яле листя ” ліричною драмою. Лірична драма вражає читача великою внутрішньою сконцентрованістю ліричного чуття, незвичайним багатством змісту, мінливістю настроїв і тонкою грою емоцій, що знаходить свій конкретний вияв у мінливості метру, рими, ритму, строфіки. Тут знайдемо вірші розповідні, описові, медитативні, складні імітації народних плачів і народної пісні. Не випадково ж лірика «Зів’ялого листя» притягала й притягає увагу композиторів. Ось твори, покладені на музику: “ Безмежнеє поле…” , “ Розвійтеся з вітром…”, “ Ой ти, дівчино, з горіха зерня…”, “ Як почуєш вночі…”, “ Твої очі – як те море…”, “Я не кляв тебе, о зоре…”, “ Червона калино…”, “ Ой ти, дубочку кучерявий…”, “ Ой жалю, мій жалю…”, “ Чого являєшся мені…”, “ Оце тая стежечка…”, “ Даремно, пісне, щез твій чар…” та ін. Мотиви туги і страждань, що звучать у віршах збірки, викликані складними суспільними умовами життя поета. Появі цих мотивів певною мірою сприяло також і те, що поет не був щасливим в особистому житті. Соціальні перепони розлучили його з коханою Ольгою Рошкевич, з якою мріяв поєднати долю і ділити творчу працю і боротьбу. Все ж не слід ототожнювати почуття і переживання героя з думками і переживаннями поета.Незаперечним є одне: лірична драма Франка “ Зів’яле листя ” – це шедевр поетичної майстерності. Глибокий ліризм проникає в саму композицію книги.
Пісні її – це три “ жмутки ” зів’ялого листя. Розповідаючи про муки свого нерозділеного кохання, герой ніби розриває жмуток за жмутком, розкидає зів’яле листя своїх пісень, щоб воно, підхоплене вітром, щезло безслідно. З самим Франком сталося те саме, що пізніше спіткало Лесю Українку. Долаючи власну душевну травму, він зміг піднятися над нею, глянути на факти особистого життя очима художника, об’єктивізуватися від них. Ліричні пісні “ Зів’ялого листя ” він вважав найсуб’єктивнішими з усіх, що появились у нас від часу автобіографічних поезій Шевченка, але “ найбільш у способі малювання складного людського чуття ”. Збірку відкриває передмова автора, яка говорить про те, що герой віршів був слабкою людиною, яка після того як зробила рішучий крок застрелила себе, але це не факт, а лише літературна фікція. Давати пояснення до цих віршів Франко не вбачає потреби, адже вони мають самостійне літературне значення. Поезія посідає провідне місце в багатогранній творчості великого Каменяра, що стала найбільшим досягненням українського поетичного слова після Шевченкового "Кобзаря", значна її частина належить до кращих надбань світової поезії. Але яскравою зіркою у поетичному доробку поета сяє його незвичайна поетична збірка "Зів'яле листя", видана 1896 року. Вона об'єднала поезії переважно з сумними, журливими мотивами, написані протягом найважчого періоду життя поета. Жорстоке переслідування письменника польською та українською буржуазією, його третє ув'язнення, недопущення Франка до викладання у Львівському університеті - це ті болючі удари, що завдавало йому життя у ці важкі роки. Вони сипались на поета один за одним, затьмарюючи душу, шарпаючи серце. Саме вони і викликали сумні мотиви в його поетичній творчості. І тому цілком зрозуміла поява цієї поетичної збірки. Цих невимовно тяжких страждань неможливо було викреслити із пам'яті, вирвати із серця.
Збірку "Зів'яле листя" митець назвав "ліричною драмою". Це дійсно драма. Це сумна розповідь про невимовні страждання людської душі, зраненої як життєвими негараздами, так і нещасливим коханням. Моя бо й народна неволя - То мати тих скорбних пісень, - писав І. Франко.
Символічна і назва збірки. "Зів'яле листя" - це художній образ втрачених надій, задавленого в душі великого почуття. Але кохання - і як той вогонь, що "враз і гріє й пожирає", якщо воно нероздільне, нещасливе. Мабуть, тому у відчаї ліричний герой вирішує піти з життя. Таким чином, напруга почуттів змінюється так: життєствердження через кохання - розчарування - зневіра і розпач.
Збірка має три "жмутки", де розкривається глибока душевна трагедія ліричного героя, викликана важкими обставинами громадського та особистого життя. Перший "жмуток" передає трагедію нерозділеного кохання, його беззахисність та вразливість. ("Так, ти одна моя правдивая любов", "За що, красавице, я так тебе люблю".) Ліричний герой не хоче згодитись з тим, що кохана йому відмовляє. Він то звинувачує в усьому обставини ("Раз зійшлися ми случайно..."), то прагне здаватися збайдужілим ("Я не надіюсь нічого..."), то вмовляє кохану зглянутися на його страждання ("Не минай з погордою...", "Я не кляв тебе, о зоре").
Другий "жмуток" ліричної драми написаний переважно у народно-пісенній манері, тому багато віршів з другого "жмутка" стали улюбленими піснями та романсами ("Ой ти, дівчино, з горіха зерня...", "Червона калина, чого в лузі гнешся?", "Чого являєшся мені у сні?" та інші). Митець намагається знайти в природі співзвучність своїм стражданням, розраду від них.
Провідним мотивом поезій третього "жмутка" є пекельні переживання поета, спричинені нещасливим коханням.
"Це такі легкі, ніжні вірші, з такою широкою гамою почуттів і розуміння душі людської, що, читаючи їх, не знаєш, кому оддати перевагу, чи поетові боротьби, чи поетові-лірикові, співцеві кохання і настроїв", - писав М. Коцюбинський.
І з ним важко не погодитись. У своїй збірці "Зів'яле листя" Франко виступає як найтонший поет-лірик, співець високого кохання. Ліричний герой драми - людина з ніжною, вразливою душею, але разом із тим - сильним характером. Ніщо не страшить його - ні труднощі життя й невдачі, ні наклепи й переслідування ворогів, ні зрада друзів, ні цісар з його тюрмами й жандармами. Із будь-яким горем ліричний герой готовий помірятися, але не може відмовитись від великого й сильного почуття любові, він не може вирвати з серця чарівний образ дівчини, котру покохав до самозречення. За причину своїх мук закоханий юнак вважає три недолі, що стали супутниками його життя: перша недоля - то "м'яке серце", друга - "холопський рід", третя - "горда душа". Людська гордість не дозволяє герою просити милостині в коханні, тому всі свої болі й страждання він "у серці здавлює на дні". Особисті переживання ліричного героя, його чистоту, самозреченість поет підніс на незрівнянну височінь духовної краси. Найніжніше, найінтимніше викладає він зворушливими словами. Нікого не можуть залишити байдужими ніжні рядки його поезії, особливо тих, хто любив і страждав.
Хто ж вона, та жінка, яка збудила в серці ліричного героя таку незвичайну любов, зранила його палке серце й наповнила всю його істоту нестерпними душевними муками? Читаючи цю збірку, розумієш: в "ліричній драмі" немає цільного жіночого характеру. Героїня збірки з'являється то загадковою незнайомкою, то легковажною красунею, а найчастіше вродливою, наче перенесеною з народних пісень дівчиною.
Чарівний образ дівчини, що є джерелом і радості, і муки ліричного героя, змальовує поет у вірші "Ой ти, дівчино, з горіха зерня...". Вродою дівчина - "з горіха зерня", а серцем - "колюче терня". Уста її - тиха молитва, а слово - "гостре, як бритва". Темніші від ночі очі коханої, а сама вона "ясная зоря". Це незвичайна врода дівчини бентежить душу закоханого юнака, а нерозділена любов важким тягарем лягає на серце. І все ж таки кохання підтримує ліричного героя, надає йому натхнення, творчої наснаги і сили.Я понесу тебе в
У народі кажуть: "Світ постав з любові". Саме так. Кохання існує на землі здавна. Розділене воно чи ні, але все одно робить людину чистішою, благороднішою, кращою, надихає на найвеличніші подвиги й звершення. І саме таке кохання оспівав І. Франко у найгеніальнішому зі своїх творінь - збірці "Зів'яле листя", цих "хвилюючих писаних кров'ю серця рядках". Ліричний герой — людина сильного характеру та ніжної душі. Три недолі стоять на шляху закоханого: "м'яке серце", "хлопський рід", "горда душа". Особисті переживання героя автор підніс на незрівнянну височінь духовної краси. Ліричний герой не капітулює перед супротивником — він впевнений у своїй правоті.Якщо герой збірок "З вершин і низин" та "Зів'яле листя" був відчайдушним у своїх поривах, різких переходах від бадьорості до занепаду, від радості до печалі, то ліричний герой збірки "Мій Ізмарагд" урівноважений, спокійний і розсудливий.Мотиви лірики Ф. — це сповідь поета про своє життя і життя свого народу, філософське осмислення дійсності. Це заповіт прийдешнім поколінням бути вірними синами свого народу, відданими чесній справі, чистими і щирими у своїх почуттях.
Письменники пишуть під впливом Шевченка проходить його канонізація його... Іван Франко Новатор у циклуванні поезій Багатство образів фольклорних мотивів Збагатив поезію тематично ідейно та жанрово в нього є громадянські мотиви з...
Люборацькі” А.Свидницького як роман виховання.
Найцікавішим у творчому спадку А.Свидницького є „сімейна хроніка” – роман „Люборацькі”. Підготовлений до друку в „Основі” у 1862 р., однак, вперше був опублікований в Львівській „Зо
Байки і притчі Сковороди.
З творчої спадщини Г.Сковороди залишилася збірка ліричних поезій «Сад божественних пісень», книга «Байки харківські», філософські трактати й притчі.
Отже, у 1769-1774рр. пи
Драматичні поеми І.Кочерги.
Народився Іван Антонович Кочерга 6 жовтня 1881 р. в містечку Носівка на Чернігівщині в сім'ї залізничного службовця, що зумовляло часті переїзди. Лише 1891 p. їхня родина оселяється
Драматичні поеми Ліни Костенко.
Драматична поема — невеликий за обсягом віршований твір, в якому поєднуються жанрові форми драми та ліро-епічної поеми. Основу драматичної поеми становить внутрішній динамічн
Еволюція естетичної свідомості М.Рильського.
Максим Рильський - український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч, академік АН України - народився в Києві в сім’ї відомого ученого-етнографа і громадського діяча. Початк
Є.Маланюк і поети “Празької школи”.
Літературне життя в Празі у другій половині 20-их років започаткував Ю.Липа, у цьому його підтримали Ю.Дараган та Л.Мосендз. А з приїздом Є.Маланюка воно значно активізувалося й поч
Жанр байки в українській літературі ХІХ ст.
Байка (від давньорус. баять, баити, тобто говорити, розповідати) - невеликий, частіше віршований алегоричний твір повчально-гумористичного або сатиричного характеру. Життя людини ві
Жанр кіноповісті у творчості О.Довженка.
Олександр Петрович Довженко народився 1894 р. Чернігівської області в родині козака-хлібороба. Відомості про дитячі роки майбутнього митця містяться в автобіографічній повісті «Зача
Життєвий і творчий шлях М.Шашкевича.
Маркіян Семенович Шашкевич (1811-1843). Увійшов в історію України і літератури як організатор і керівник літературного гуртка «Руська трійця».
Народився 6 листопада 1811 ро
Загальна характеристика творчості В.Сосюри.
Сосюра- -увійшов у слов’янську поезію як співець любові й вічної світозміни,що злилися в єдиному понятті прекрасного.
Творчість. Преші спроби російською мовою (1912)
Загальна характеристика творчості Д.Павличка.
Поет, перекладач, знавець світового й вітчизняного письменства. Свої роздуми про світ, народ і людину наповнив духом пізнання, досвідом багатьох віків і народів, влсною жагою огягну
І.Котляревський – драматург.
«Наталка-Полтавка» (1819р.) започаткувала становлення національної драматургії. П’єса поєднала в собі риси кількох жанрів та напрямів, що на той час були представлені в літературі:
Ліна Костенко і поезія шістдесятників.
Шістдеся́тники — назва нового покоління радянської та української національної інтелігенції, що ввійшла в культуру та політику в СРСР в другій половині 1950-х — у період тимчас
Лірика Сковороди, її жанрові різновиди і майстерність.
Лірика Сковороди. Її жанрові різновиди та майстерність.
«Сад божественних пісень» - лірична збірка, яка включає 30 пісень. Провідні в збірці – барокові мотиви уславлення Хр
М.Хвильовий і літературна дискусія 1925 – 1928 рр.
Літературна дискусія 1925-1928 років — публічне обговорення шляхів розвитку, ідейно-естетичної спрямованості та завдань нової української радянської літератури, місця і ролі письмен
Морально-етична проблематика прози Г.Квітки-Основ’яненка.
15 українських оповідань і повістей Григорія Квітки-Основ’яненка можна умовно поділити на за змістом і художнім методом на дві групи: бурлескно-реалістичні і сентиментально-реалісти
Новаторство поетичної драматургії Лесі Українки.
До драматургії Українка звернулась в сер.90-х років. Першим її драм. твором була «Блакитна троянда», написана прозою. Потім пише драматичні поеми. У 900-тих роках цей жанр став осно
Новаторство політичної лірики І.Франка.
Нар. 27 серпня 1856 р. в с.Нагуєвичі. Освіту розпочав у дворічній початковій школі в Ясениці Сільній. Навчався у Дрогобицькій гімназії. 1875 року вступив на філософський факультет Л
Новелістика О.Кобилянської.
Упродовж 1915-1923 pp. О. Кобилянська пише низьку оповідань, новел (у яких підносяться актуальні проблеми з життя селян та інтелігенції), нарисів, у яких розкриває трагічну безвихід
Образне мислення Лесі Українки.
Переосмислення світоглядних переконань Лесі Українки надає можливість подивитися на її філософію через естетику, що постає дуже важливим кроком до вирішення проблеми сучасної україн
Основні мотиви ранньої поезії Т.Шевченка.
За характером свого таланту Шевченко визначився переважно як поет-лірик. Вже в ранній період творчості він дав прекрасні зразки ліричної поезії.
Важливе місце в його ранній
Основні риси романтизму як художньої системи.
Літературна романтика, або романтизм як літературна течія, яка виступила наприкінці 18 ст. в Німеччині та помалу захопила літературу всієї Європи. Виходячи з опозиції до поетики кла
Останні роки життя і творчості Т.Шевченка.
2 серпня 1857 року Шевченко дістав офіційне звільнення і в той же день на рибальському човні відправився до Астрахані, де його зустрічали друзі. З Астрахані їде до Нижнього Новгород
П.Тичина – новатор української поезії.
Збірки: 1-„Снонячні кларнети”,”замість соонетів і октав”,”плуг” 1920,”вітер з україни”!924, „Чернігів” 1931, „Чуття єдиної родини” 1938, „сталь і ніжність” 1941, „перемагать і жить”
Поезія В.Стуса.
Василь Стус – один з найбільших поетів 20 століття, символ незламності духу, людської і національної гідності, продовження життєво важливої для українського народу традиції народолю
Поезія Є.Плужника.
основні твори: Збірки поезій «Дні» (зокрема, поеми «Галілей» і «Канів»), «Рання осінь», «Рівновага», психологічний роман «Недуга», п'єси «Професор Сухораб», «У дворі на перед
Поезія Олександра Олеся.
Олекса́ндр Іва́нович Канди́ба (4 грудня 1878, Сумщина-22 липня 1944, Чехія)Батько Олега Ольжича.
Народився в чумацько-селянській сім’ї. Батько загинув, коли
Поеми М.Бажана “Смерть Гамлета”, “Різьблена тінь”.
Народився Бажан 9 жовтня 1904 в Кам'янці-Подільському, але його юнацькі роки пройшли в Умані. Батько його, Платон Артемович Бажан, був військовим топографом, за неперевіреними чутка
Поети “Молодої Музи”.
Поетична назва літературноі групи, яка існувала у Львові на початку нашого століття — ”Молода муза”, досі пов’язана у нашій уяві не з молодістю і поезією, а, навпаки, із занепадницт
Поетична творчість Шевченка періоду “трьох літ”.
По-новому звучать мотиви революційної боротьби у творах Шевченка періоду «Трьох літ» (1843—1845).
Провівши 8 місяців в Україні, Шевченко зрозумів своє історичне завдання і
Поняття літературного напряму.
Рід — це спосіб вираження художнього змісту або сукупність принципів формальної організації творів, що визначаються властивостями як предмета зображення, так і художнього мо
Поняття про стиль у літературі.
Стиль – єдність основних ідейно-художніх особливосей, визначних рис, які виявляються у творчості письменника, художника, скульптора, архітектора, композитора ітп. У більш шир
Пантелеймон Куліш
автором поетичних збірок «Досвітки», «Хуторна поезія», «Дзвін», «Хуторні недогарки». Заперечував впливи творчості Шевченка у своїй творчості.
«До кобзи» - «заспівний» вірш у збірці «Хуторн
Володимир Самійленко
Поетична спадщина В. Самійленка включає ліричні і сатиричні вірші, переклади творів з російської та зарубіжної класики. Високі почуття любові до батьківщини — розкішного, багатого краю, що перебува
Степан Руданський
жодна збірка не вийшла за життя. Франко казав: «облік Шевченка найвизначніший в укрписьменствіі 19ст.», відмовився від духовної кар»єри, вчиться в медичному. Батько забороняв йому писати вірші укра
Проза Т.Шевченка.
За проблематикою і таматикою всі 9 повістей Шевченка є органічним продовженням його поезії. Цим і пояснюється, наприклад, розвиток в повістях «Наймичка» і «Варнак» тем і сюжетів одн
Психологізм новел В.Стефаника.
1871-1936
Був послом віденському парламенті, не закінчив Краківський медичний, але вивчив практичну психоологію, що пригодилось йому у його творчості. Його називають «по
Романтична проза Ю.Яновського. (“Чотири шаблі”, “Вершники”).
Романтизм — могутній напрям в історії світової літератури. Разом із сентименталізмом романтизм був перехідною стадією від класицизму до реалізму, який остаточно утвердився в другій
Творчий шлях Ю.Федьковича.
Народився 8 сепня 1834 р. на Буковині. Вчився в Чернівецькій нижчій реальній школі. Брав участь у поході до Італії, під час якого написав перший вірш українською мовою (перед тим пи
Творчість Б.-І.Антонича.
Богдан-Ігор Антонич народився на Лемківщині в сім’ї священика. Навчався у Сяноцькій гімназії, а згодом – у ЛНУ, де став магістром філософії. Він дбав, щоб кожна збірка його поезії в
Творчість В.Симоненка.
Васи́ль Андрі́йович Симоне́нко (8 січня 1935, на Полтавщині-13 грудня 1963) — український поет і журналіст, діяч українського руху опору («шістдесятники»).Після закін
Творчість І.Багряного.
Біографія. Справжнє прiзвище Лозов'яга. Народився в с. Куземин на Полтавщинi (зараз Сумська область) у родинi сiльського муляра. Навчався у робiтничiй профтехшколi, потiм у К
Творчість Т. Шевченка часів каземату та заслання.
1847 рік. Шевченка заарештовано за участь у Кирило-мефодіївському братстві, а головним чином «за розповсюдження революційноїх поезії», яка спричиняла «волнения умов» . Наступного дн
Українське літературне бароко.
Українське бароко виникає на рубежі XVI–XVII століть і розвивається протягом двох віків. Риси бароко: 1. синтез культури ренесансної і середньовічної. 2. теоцентризм. 3. поєд
Український роман ІІ половини ХІХ ст.
Рома́н (ф roman — романський) — найпоширеніший у 18—20 століттях епічний жанровий різновид, місткий за обсягом, складний за будовою прозовий (рідше віршований) епічний т
Фольклоризм “Лісової пісні” Лесі Українки.
У своєму розвитку мистецтво часто повертається до художньої структури міфу, відроджує його на сучасному грунті. На початку ХХ століття багато письменників і художників звертаються д
Фольклорність поезії А.Малишка.
Aндрій Самійлович Малишко народився на Київщині 1912 р.. У 1927 р., закінчивши Обухівську семирічку, вступає до Київської медичної профшколи. Однак уже тоді його приваблювала поезія
Новости и инфо для студентов