ЗАВДАННЯ 6. Усно схарактеризуйте науковий стиль мови.

ТЕМА 3. ПОНЯТТЯ ПРО ОФІЦІЙНО-ДІЛОВИЙ СТИЛЬ

ЗАВДАННЯ 1. Прочитайте тексти. Законспектуйте інформацію про найголовніші ознаки офіційно-ділового стилю.

1.Основна функція офіційно-ділового стилю інформативна. Цей стиль реалізується в жанрах позаіндивідуального спілкування. Офіційно-діловий стиль обслуговує адміністративно-господарську діяльність, законодавство та інші ділянки життя, пов’язані з діловодством, звітністю та документацією. Він використовується для зв’язку державних і громадських установ як між собою, так і з населенням, для оформлення та опису різних управлінських, соціальних ситуацій, обліку фактів, подій. Цей стиль характеризується безособовістю, стереотипністю, відсутністю емоційного забарвлення, що наближає його до наукового і робить основний тон викладу нейтральним. Йому властиві конкретність змісту, абстрактність засобів вираження.

2.Однією з найголовніших ознак офіційно-ділового стилю є його офіційність. Слово офіційний має значення урядовий, службовий. Тому в цих текстах використовуються слова і словосполучення-назви документів і ділових, службових відносин: акт, заява, протокол, заактувати, вищесказане, згідно з розпорядженням, на підставі наказу і т.ін. Характерними для нього є також стисліть і чіткість. Це найбільш стабільний, консервативний стиль, пов’язаний з традицією. Різні явища життя в ОДС відображаються в суто стандартних формах висловлення. Для нього характерні лексичні сполуки, що називають канцелярськими штампами. Особливості офіційно-ділового стилю цілком закономірно створюються частою повторюваністю і одноманітністю мовних засобів. Одноманітність є невід’ємною ознакою ділового стилю, в якому основна мета – продуманість, чіткість формулювання. Тому «штампи» і «канцеляризми» – ті риси, що надають стилістичної особливості ОДС. Будова тексту цього стилю теж має свої особливості. Для чіткішої організації тексту його ділять на параграфи, пункти, підпункти, інколи використовуючи арабські цифри. Тут переважають прості речення з однорідними членами, використовуються вставні слова по-перше, по-друге…, безособові речення.

3. Офіційний стиль характеризується дуже вагомою правовою значущістю, тому використовувані мовні засоби повинні задовольняти такі саме вимоги, як і закони.

«Завжди, в усі віки однозначність мови ділового паперу, жорстка її формалізованість вважалися людьми як засіб обмеження свавілля влади. Ще в V в. до нашої ери древньоримський плебс вимагав уведення чітких «писаних» законів. Створення зафіксованих на папері правил було також однією з головних вимог багатьох повстань, що сталися у середні віки. А коли такі закони з’явились, від діловода вимагалась абсолютна точність формулювань, досконале дотримання форми, інакше документ втрачав юридичну силу».

Але і сучасному документу – основному виразнику офіційно-ділового стилю – притаманна специфічна мова: набір кліше, штампів, стандартів. Все це співвідноситься з поняттям уніфікації мови, тобто передбачено творчий вибір одного варіанту із декількох можливих способів передачі даної інформації, це використання усталених зворотів, словосполучень, моделей речень, термінів, загальноприйнятих скорочень і т.ін.

 

ЗАВДАННЯ 7. Підготуйте стислий виступ на тему «Характеристика офіційно-ділового стилю (ОДС)» за планом:

1.Визначення поняття.

2.Основна функція ОДС.

3.Сфера використання.

4.Найголовніші риси.

ЗАВДАННЯ 8. Прочитайте текст. Зверніть увагу на його будову. Скажіть, які риси ОДС властиві даному тексту?

УНІВЕРСАЛ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЄДНОСТІ

Напередодні п'ятнадцятої річниці незалежності України перед українською владою, політичною та громадською елітою країни, усіма силами, яким небайдужа доля Батьківщини, постала історична вимога і можливість об'єднати свої зусилля, досягти національної єдності.

Усвідомлюючи відповідальність перед Українським народом та складність нинішньої політичної ситуації,

Шануючи волевиявлення народу, здійснене у демократичний спосіб на виборах 26 березня 2006 року,

Прагнучи зважено і відповідально вирішити політичні проблеми і приступити до розв'язання нагальних завдань економічного, соціального та гуманітарного розвитку,

Прямуючи до загальнонаціонального примирення, яке вважаємо ключем до майбутнього України та інструментом для вирішення сучасних проблем нашого суспільства,

Запроваджуючи традицію національного політичного і суспільного діалогу задля вирішення успадкованих і набутих проблем державного життя,

Засвідчуючи, що стрижнем консолідації народу є безумовне додержання принципів демократії та поваги до прав людини, дотримання європейського вибору України,

Підтверджуючи незмінність і незворотність зовнішньополітичного курсу України, зокрема на інтеграцію у Європейський Союз, та з метою посилення її міжнародного авторитету,

І в діях, і у вчинках неухильно керуючись національними інтересами України, проголошуємо спільну волю до об'єднання зусиль задля реалізації таких пріоритетів національного розвитку, як висока якість життя громадян, конкурентоспроможна, заснована на знаннях економіка, ефективна та справедлива влада, інтегрована у глобальні процеси та поважана у світі держава, погоджуємось на першочергове здійснення

ПЛАНУ ДІЙ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЄДНОСТІ:

1. Збереження суверенності і цілісності, унітарності та соборності України - непорушних принципів існування держави.

2. Подальше гарантування і неухильне дотримання прав людини. Послідовний розвиток таких безумовних надбань демократичної України, як свобода слова, вільне вираження поглядів і переконань.

…

12. Всебічний розвиток і функціонування української мови як державної та мови офіційного спілкування у всіх сферах суспільного життя на всій території України –– як основи само ідентифікації народу і держави. Гарантування кожному громадянину вільного використання у всіх життєвих потребах російської чи іншої рідної мови відповідно до Конституції України та Європейської хартії регіональних мов або мов меншин.

….

15. Підвищення добробуту громадян України, боротьба з бідністю засобами ефективного та адресного соціального захисту, гарантування гідної оплати праці та справедливого пенсійного забезпечення.

16. Становлення середнього класу через трансформацію політики доходів населення, розвиток підприємництва та стимулювання створення нових робочих місць.

17.Підвищення доступності та якості освіти, популяризація здорового способу життя, переорієнтування системи охорони здоров’я на людський розвиток та створення національних центрів боротьби з туберкульозом, з ВІЛ/Снідом, Національного центру серця, Національного інституту раку, Всеукраїнського центру охорони здоров’я матері і дитини.

….

20. Забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення ефективності використання природних ресурсів, енергоносіїв, впровадження енергозберігаючих технології.

…

 

Ми готові здолати розбіжності, об’єднати свої зусилля, використати всі можливості задля покращення життя Українського народу і забезпечення процвітання нашої Вітчизни.

 

ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ В. ЮЩЕНКО

ГОЛОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ О. МОРОЗ

ПРЕМ’ЄР-МІНІСТР УКРАЇНИ Ю. ЄХАНУРОВ

ВІД ФРАКЦІЇ ПАРТІЇ РЕГІОНІВ В. ЯНУКОВИЧ

ВІД ФРАКЦІЇ «НАША УКРАЇНА» Р. БЕЗСМЕРТНИЙ

ВІД ФРАКЦІЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ В. ЦУШКО

ВІД ФРАКЦІЇ КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ П. СИМОНЕНКО

Київ, 3 серпня 2006 року

 

ІІ. ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ ВПРАВИ

 

ВПРАВА 1 . Знайдіть у словнику і поясніть значення поданих слів:

Тези, кліше, канцеляризм, штамп, рубрикація, стенограма, стандарт, резолюція, юриспруденція, декларація, конституція, суверенітет.

 

ВПРАВА 2. Перепишіть текст, вставляючи замість крапок потрібні літери.

Д...кларац...я про д...ржавний сув...р...нітет країни, при...нята ...ерховною ...адою ...країни 16 липня 1990 р.

Гром...дяни ...еспубліки всіх нац...онал...ностей становлят... народ ...країни.

Народ ...країни є даним ...ерелом державної влади в ...еспубліці.

Повновла...я народу ...країни р...алізується на основі ...онституції ...республіки як бе...посередн..о, так і через ...ародних ...епутатів, обраних до ...ерховної і місцевих ...лад ...країн.

Від ім...ні всього народу може виступати виключно ...ерховна ...лада ...країни. Жодна пол...т...чна партія, громадс...ка організац...я, інше угрупова...я чи чи окрема особа не можут... виступати від ім...ні вс...го народу ...країни.

 

ВПРАВА 3. Поясніть відмінність у значенні згрупованих слів. Введіть їх у речення.

Суспільний – громадський; тепер – зараз – нині – сьогодні; замісник – заступник.

ІІІ. МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

ЗАВДАННЯ 1. Прочитайте текст. Скажіть, які мовні та позамовні засоби характерні для даного наукового тексту.

Функція

Числовою функцією f з областю визначення [областю існування] D(f) і множиною значень [областю значень] Е(f) називається правило, за яким кожному числу х з області визначення D(f) ставиться у відповідність цілком визначене число у з множини значень Е(f).

Число у називається значенням функції в точці х і позначається y =f(x). Кажуть також, що функція набуває [приймає] значення у = f( х ) в точці х.

Існує дещо інший підхід до означення поняття функції. А саме, розглядають дві змінні величини х і у. Перша з них, тобто х, називається незалежною змінною, або аргументом, друга – залежною змінною, або функцією. За таким підходом функція f кожному значенню арґумента ставить у відповідність цілком визначене значення залежної змінної у .

Основними способами задання функції вважаються такі:

1) аналітичний - за допомогою формули вигляду у = f (х);

2) графічний - за допомогою графіка;

3) табличний - за допомогою таблиці (наприклад, таблиці значень тригонометричних функцій, десяткових і натуральних логарифмів, квадратів і кубів).

Існують інші способи задання функції, зокрема за допомогою опису (саме так означаються тригонометричні функції довільного дійсного аргументу) або відповідної програми для електронної обчислювальної машини.

У множині всіх функцій особливо виокремлюють так звані основні елементарні (стала, ступенева, показникова, логарифмічна, тригонометричні, обернені тригонометричні) та елементарні (комбінації скінченної кількості основних елементарних функцій). Існує безліч неелементарних функцій, але найцікавіші з них можна задати тільки за допомогою методів вищої математики.

 

ЗАВДАННЯ 2. Прочитайте тексти, а потім перекажіть їх (переказ запишіть на магнітну стрічку). Яка зміна сталася в них? Проаналізуйте, як впливає форма мовлення (усна, писемна) на стилі мови? З’ясуйте і поясніть, який текст легше переказувати й чому?

***

За допомогою наукового стилю реалізується мовна функція повідомлення. Твори, виконані в цьому стилі, містять наукову інформацію, яку треба довести до різних верств суспільства. До мови наукової літератури висуваються особливо суворі вимоги щодо логіки викладу матеріалу.

***

Важливою рисою наукової мови є нахил до розгорнутих складних речень з розгалуженою системою різних видів підрядності, відокремлених зворотів. Синтаксис наукового стилю має яскраво виражений книжний характер, чітко організовану будову речень, без чого неможливо висловити складну думку. Велику питому вагу тут мають складнопідрядні речення, зокрема з причинним та наслідковим зв’язками. Такі речення найбільше відповідають специфіці наукового викладу. Ще одна композиційна особливість наукового стилю – документація тверджень, цитати, посилання тощо.

***

 

Культура мовлення – це духовне обличчя людини, що свідчить про загальний розвиток особистості, про ступінь прилучення її до духовних багатств рідного народу й надбань людства.

***

Основою мовленнєвої культури є грамотність, тобто дотримання загальноприйнятих літературних норм у користуванні лексичними, фонетичними, морфологічними, синтаксичними і стилістичними засобами мовлення має бути не тільки правильним, а й лексично багатим, синтаксично різноманітним. Щоб цього досягти, слід вслухатися в живе мовлення, вдумливо читати політичну, художню, наукову літературу, звертаючи увагу на вживання окремих слів, на особливо вдалі висловлювання, на побудову речень, користуватися словниками – треба активно розвивати своє мовлення – не тільки ефективний засіб передавання й сприйняття думок та образів. Це вияв поваги до людей, з якими спілкуєшся, до народу, який створив мову.

 

ЗАВДАННЯ 3. Підготуйте виступ «Порівняльна характеристика наукового й офіційно-ділового стилів» за планом:

1. Функція і мета даних стилів.

2. Найголовніші ознаки.

3. Особливості та склад мовних і позамовних засобів.

4. Сфера використання.

 

ЗАВДАННЯ 4. Прочитайте наведені нижче матеріали, дайте визначення поняття "резюме". Аргументуйте свою точку зору, залучаючи нову інформацію і уже відому (завдання 11, 12 розділу ІІ).

Резюме [франц. resume] - короткий виклад основного змісту доповіді, дискусії тощо. [Словник іншомовних слів / Л.О. Пустовіт та ін. К., - с. 793]

Резюме[франц. resume] - короткий виклад (чи висновок) суті обговорюваної теми (проблеми), книги чи статті. Дієсл. ф. резюмувати.

У літературі ХІХ ст. слово резюме використовувалося для позначення короткого висновку, узагальнення, що робилося головою суду наприкінці судового розслідування (після чого присяжні засідателі ішли у дорадчу кімнату для винесення вироку).

Неправильно вживати слово резюме для позначення висновку, результату будь-яких дій, фактів, заходів і т. ін. (замість слів рішення, висновок і ін.). [ Школьный словарь иностранных слов/ В.В. Одинцов и др. М., 1983. – с.144].

Резюме (книжн.) Короткий висновок із висловленого, написаного. Наприклад: резюме доповіді. [Словарь русского языка С. И. Ожегов. М.: Русский язык, 1990. – с.673]

Резюме( франц. resume, от resumer – викладати стисло, короткий виклад промови, статті, короткий висновок. ) [ Советский энциклопедический словарь/ А.М. Прохоров та ін. М.: "Сов. энциклопедия", 1980 – с. 1126]

Резюме – короткий виклад суті промови, статті, доповідііт.п., н.:зробити резюме.

У мові преси слово резюме інколи помилково використовують у невластивих йому значеннях. Позначаючи висновки, результати будь-яких дій, заходів, подій (тобто висновки, результати того. Що не є виступом, висловлюванням) або позначаючи думку, зауваження та ін., що не є висновком будь-чого. Неправильні тому: Настав час підвести резюме [ слід: висновки] чемпіонату країни з футболу. Специфічним резюме [ слід: додатком] до цієї розмови можна вважати два коротких листи, датованих 26-м роком. ("Комсомольская правда", 12 травня 2003 р.)

Резюмувати – коротко викласти суть промови, доповіді, статті. Підвести короткий висновок сказаному, написаному чи прочитаному: резюмувати висловлені думки.

У мові преси слово резюмувати інколи помилково використовується у невластивому йому значенні "зробити висновок відносно будь-чого, коротко охарактеризувати будь-що (що не є виступом, висловленням). Неправильно тому : Старт відпрацьований слабо. Техніка погана. Але хлопець гарячий, бойовий. Повинен отримати перемогу – так резюмували [ слід: охарактризували]. ("Команда", 11 вересня 2003 р.) [Трудности русского языка/ В.М. Вакуров и др. – МГУ, 1974. – С. 384-385].

 

 

ЗАВДАННЯ 5. Використовуючи зразок резюме у ЗАВДАННІ №12 розділу 2 і мовні засоби для укладання резюме, оформіть резюме наукового тексту «Характеристика офіційно-ділового стилю».

ЗАВДАННЯ 6. Перечитайте текст «Науковий стиль», і опираючись на інформацію ЗАВДАННЯ 11, 13 розд. ІІ, складіть резюме наукового тексту.

 

РозділV

ЛЕКСИЧНІ НОРМИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У ПРОФЕСІЙНОМУ МОВЛЕННІ.ВЛАСНЕ УКРАЇНСЬКА Й ІНШОМОВНА ЛЕКСИКА.СЕМАНТИЧНІ ГРУПИ ЛЕКСИКИ: СИНОНІМИ, АНТОНІМИ, ПАРОНІМИ.

АНАЛІЗ І СКЛАДАННЯ ОГОЛОШЕННЯ ВИКОРИСТОВУВАНОГО У НАУКОВОМУ СПІЛКУВАННІ.

АНАЛІЗ ПЕРЕКЛАДЕНИХ ФАХОВИХ ТЕКСТІВ

ТЕМА 1. ВЛАСНЕ УКРАЇНСЬКА Й ІНШОМОВНА ЛЕКСИКА

ЗАВДАННЯ 1. Прочитайте текст. Підготуйтесь до відповіді на запитання.

Лексика – це слова й словосполучення, скорочення, які вживаються в мові на позначення об´єктів, суб´єктів, процесів, явищ. Слово “лексика” походить від грецького слова “лексикос”, що означає словесний, словниковий.

Лексика кожної мови формувалася протягом багатьох тисячоліть. За походженням у лексиці сучасної української мови можна виділити:

1) успадковані слова, тобто такі, які ведуть свій початок з індо-європейської мовної єдності (наприклад, мати, син, брат, жінка, серце, дерево, дім, небо);

2) власноукраїнські слова, що з’явилися на українському ґрунті і були засвідчені в історичних пам’ятках, у художніх творах україн-ського народу (людина, держава, громада, сіяч, жовтень, віч-на-віч тощо);

3) іншомовні слова (менеджмент, комп’ютер, інтерфейс).

Українська мова запозичувала протягом свого розвитку з інших мов слова та окремі елементи слів, оскільки запозичувалися поняття, предмети. Тому запозиченими ставали й слова, що давали їм назву. Але багато запозичень втратили ознаки своєї первісної мови й зараз сприймаються як українські.

Згадаймо такі слова, як огірок, левада, м’ята. запозичені слова складають 10 % від усього словникового фонду української мови. У сучасній українській мові вживаються слова, які засвоєні з слов’янських, романо-германських, тюркських мов. Вони приходили в українську мову з різних джерел і поводили себе по-різному. Значна кількість слів пристосувалась до правил українського словотвору, граматики, фонетики. Інша група слів, що означають назви понять і явищ, які не є загальновідомими, рідко вживаються і мають ознаки іншомовних слів, які не властиві українській мові (наприклад, кафе, пюре, таксі, пасаж, попурі тощо) мають наголос на останньому складі, не відмінюються. Із грецької мови засвоєно чимало власних імен людей (Олена, Явдоха, Олексій, Степан тощо), термінів науки, культури, мистецтва (апостроф, граматика, математика, сцена, магніт і інші).

В українській мові багато слів, запозичених з латинської, фран-цузької, німецької, англійської, голландської, східних мов. Наприклад: із латинської мови прийшли слова: ректор, декан, університет мотор, прокурор, гумор, цирк (найчастіше це слова, які визначають поняття науки, техніки, мистецтва, юридичну, політичну, медичну термінологію). Із французької було засвоєно слова, що стосуються побуту, назв одягу, науки, техніки, мистецтва, військових понять: люстра, абажур, одеколон, сюжет, костюм, пальто, корпус, маршал. Німецька мова дала нам назви рослин, птахів, технічні терміни (штат, шахта, квершлаг, бинт, масштаб, бутерброд). Англійські запозичення – лідер, комбайн, бюджет, аут, бокс, тролейбус, мічман, піжама, кекс, тунель, вокзал.

Визначити іншомовне слово можна за фонетико-граматичним оформленням і лексичним значенням. Так, слова, які починаються літерами п, ф, запозичені з інших мов. Специфічним для української мови є поєднання приголосних звуків у словах німецького походження. Наприклад, бутерброд, штаб, шахта, квершлаг. Багато запозичень зустрічається в діловому мовленні (наприклад: акт, біржа, баланс, резюме, вето, прерогатива, маркетинг менеджертощо).

Контрольні запитання

1.Що таке лексика?

2.На які групи слів і за якими ознаками поділяють лексику?

3.З яких мов відбулося запозичення слів?

4.За якими ознаками визначають іншомовні слова?

 

ЗАВДАННЯ 2. Складіть і запишіть номінативний план тексту. Використайте для цього речення з кожного абзацу, що передає основний зміст тексту.

 

ТЕМА 2. СЕМАНТИЧНІ ГРУПИ ЛЕКСИКИ

(СИНОНІМИ, АНТОНІМИ, ПАРОНІМИ)

 

ЗАВДАННЯ 3. Прочитайте текст. Дайте відповіді на запитання: у чому виявляється багатство й різноманітність мовлення; що таке синоніми, антоніми, пароніми?

 

Українська мова – багата і різноманітна, а мовлення кожної людини може бути багатим і бідним, різноманітним чи одноманітним. Багатство й різноманітність мовлення залежить від того, хто є мовець: весь народ чи окрема особа, дитина обо доросла людина. Великий вплив на багатство і різноманітність мовлення мають його стиль сфера спілкування. Про багатство мовлення судять по його лексичному складу. Середній запас слів у добре освіченої людини становить 6-9 тисяч, тлумачний словник української мови містить понад 200 тисяч слів, а в народній скарбниці – 300 тисяч слів. Якщо багатство мовлення досягається за рахунок використання великої кількості мовних одиниць, то різноманітність мовлення забезпечується вираженням однієї і тієї ж думки різними мовними засобоми.

Особливе місце в лексиці належить багатозначним словам, синонімам, антонімам, паронімам. Синоніми – слова, близькі або тотожні за значенням, які по-різному називають те саме поняття, наприклад, мовознавство – лінгвістика, авторитет – престиж, буква –літера. У науковому, ділових стилях синоніми вживаються здебільшого як терміни. Наприклад, слід сказати телевізійна вежа,башта танку Т38, до речі, слово авторитет і його похідні форми переважно вживаються у контекстах, що містять позитивну оцінку, а слово престиж – у нейтральних або нагативно- чи зневажливооцінних. Порівняйте: авторитетний вчений, престижне знайомство. Надзвичайно важливо не сплутати значення близькозвучних слів – паронімів. Слід розрізняти, наприклад, дільниця (виборча) і ділянка (дослідна), адреса (підприємства, особи) і адрес (ювілейний, вітальний).

Важливу роль у мовленні відіграють антоніми ­­­– слова, які називають протилежні за змістом поняття. Це зумовлено тим, що антоніми дають контрастну характеристику предметів, явищ, дій, використовуються у всіх стилях. Так, у художньому і публіцистичному стилях антоніми виступають як засоби образності: розкошувати ­­­– бідувати, старатися – лінуватися; велика риба маленьку цілою ковтає. У науковому стилі за допомогою антонімів протиставляються одні поняття іншим: дзвінкі і глухі звуки, відняти і додати число.

 

ЗАВДАННЯ 4. Як ви думаєте, в яких функціональних стилях синонімів більше, в яких – менше. Назвіть синоніми, пароніми, антоніми, що вживаються у Вашій професійній сфері.

 

Орфоепічна примітка

Запам’ятайте наголошення таких часто вживаних іншомовних слів: діалóг, каталóг, монолóг, міліметр, сантимéтр, кіломéтр, демокрáтія, бюрокрáтія, фарфóр, аристокрáтія, кулінáрія, цемéнт, цéнтнер.

Зверніть увагу!

Наголос в українській мові може змінювати лексичне значення слова: нáцінка – нацíнка, крéдит – кредúт, зáмазка – замáзка, юрма – юрмá, зáмок – замóк, заняття – заняття, дорóга – дорогá, пóділ – подíл, брóня – броня, харáктерний – характéрний.

Можна дати тлумачення.

Крéдит – права сторона бухгалтерського рахунку, де записуються усі витрачення цінності, а також борги й видатки, зазначені в цьому рахунку; позика, асигнування; протилежний дебет.

Кредúт – надання в борг матеріальних цінностей, грошей; позика.

ЗАВДАННЯ 5. З наведеними словами складіть 6 речень.

ІІ. ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ ВПРАВИ

 

ВПРАВА 1. Визначте серед поданих нижче слів власне українську та іншомовну лексику. Обґрунтуйте свою думку.

Рефері, фабрика, дзвони, Батьківщина, алфавіт, ажіотаж, масштаб, квершлаг, вражий, імміграція, альтернатива, ректор, кафедра, кафе, таксі, взагалі, осторонь, достеменний.

 

ВПРАВА 2. Назвіть українські відповідники до поданих нижче іншомовних слів, які часто зустрічаються в діловому і науковому мовленні.

Апелювати, анархія, дебати, дефект, домінувати, екстраорди-нарний, конвенція, координувати, лімітувати, прерогатива, пріоритет, реєструвати, репродукувати, симптом.

 

R Граматична довідка

Правила написання недавно запозичених слів бувають зовсім інші, ніж українських. Для правопису важливо розрізніти їх. Ознаки іншомовних слів такі:

- майже всі слова, що починаються на а,е, більшість слів на і – іншомовного походження: аудит, акція, абсолютний; економіка, екологія, емісія; істина, ідея, інвестиція, індекс.

- всі слова, що мають ф, – іншомовні: ефект, фінанси, графік;

- в іншомовних словах буває збіг голосних у корені слова: аудиторія, лауреат, реальний, теорія;

- іншомовним словам властиві важкі для вимови збіги приголосних: абстрактний, контракт, конструювати;

- в іншомовних словах не чергувається о,е з і та немаєвипадних о,е: графік – графіка, демпінг-демпінгу; порівняйте: укр. день-дня, торговельний – торгівля;

- в іншомовних словах рідко виділяються префікси та суфікси, і вони відмінні від українських, а корінь має три і більше складів: а-симіляція, ди-симіляція, ін-фляція, де-фляція,стагфляція, гіпер-ін-фляція; дисципліна – 3 скл., акредитив – 4 скл., амортизація – 5 скл.

(У слов’янських мовах корені мають переважно 1-2 склади: заощадження, податковий, безробіття).

 

При написанні іншомовних слів І пишеться

1) на початку слова: істина, індекс;

2) перед голосними: варіант, радіус;

3) після б, п, в, м, ф, г, к, х, н, л, перед наступними приголосними: фінанси, бізнес;

 

При написанні іншомовних слів И пишеться:

- у загальних назвах після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р перед приголосними (правило "дев’ятки"): сигнал, шифр;

- Ї пишеться після голосних :

 

Подвоєння приголосних звуків в іншомовних словах зазвичай немає.

Воно зберігається лише:

1)у загальних назвах типу: брутто, тонна, нетто;

2)у власних назвах і похідних від них голосних словах: Голландія – голландський;

3)при збігу однакових голосних префікса і кореня: імміграція, ірраціональний.

 

Зверніть увагу!

Щоб запам’ятати всі ознаки іншомовнихслів, досить пам’ятати слово- аерофільтр.

 

ВПРАВА 3. Подані слова запишіть українською мовою. Поясніть їх правопис.

Иммиграция, миссия, касса, коэффициент, аннотация, регресс, эфффект, регістр, матрица, цитата, визит, диплом, иллюстрация, акционеры, транснациональные компании, субсидии, тарифы, спираль инфляции, финансовая система, термин, организация, опцион, номинал, индустриализация, монетаризм.

ВПРАВА 4. Вставте потрібні літери, поясніть правопис поданих слів.

Апеляц...я, дистриб...ер, оф...с, б...джет, ф...нанси, бюл...тень, су...а, ж...рі, пр...оритет, б...ржа.

 

ВПРАВА 5. Напишіть десять іншомовних слів, пов’язаних з Вашою майбутньою спеціальністю.

ВПРАВА 6. До поданих слів підберіть антоніми.

Логічний, бадьорий, інфляція, гармонія, початок, минуле.

 

ВПРАВА 7. Перекладіть подані нижче речення українською мовою. Назвіть випадки неправильного або стилістично недоречного вживання іншомовних слів. Виправте речення.

1. Самоходное шасси – в том или ином амплуа – может работать весь год. 2. Нечёткое поступление комплектующих узлов лимитирует работу ремонтных бригад. 3. Принятое решение следует квалифицировать по крайней мере как несвоевременное. 4. Новый станок – настоящий ас среди своих собратьев. 5. Во время испытаний станок ДГ-1 сохранял свой приоритет. 6. Сообщаем наши реквизиты: Донецк, ул. Артёма, 58.

 

ВПРАВА 8. Прочитайте текст. Запам’ятайте рекомендації щодо вживання іншомовних слів.

1. Іншомовні слова слід вживати лише в разі потреби, коли в украхїнській мові немає потрібного відповідника.

2. Запозичене слово слід вживати правильно відповідно до його значення, з яким воно зафіксовано в українському словнику.

3. Не рекомендується вживати в одному тексті власне українське слово та іншомовний відповідник.

 

 

ІІІ. МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

ЗАВДАННЯ 1. Прочитайте текст. Назвіть іншомовні слова. Визначте функцію запозичених слів у науковому тексті. Законспектуйте інформацію одним реченням, узагальнивши її.

Привілейовані акції – це акції, власникам яких виплачуються дивіденди за фіксованою ставкою, що робить ці акції подібними до облігацій з їхніми фіксованими виплатами відсотків. Привілейовані акції вважаються вигіднішими, ніж звичайні, хоча вони не дають права голосу. Коли компанія банкрутує, з власниками цих акцій розраховуються в першу чергу.

ЗАВДАННЯ 2.Поясніть, за якими ознаками ви впізнали в тексті попереднього завдання іншомовні слова.

ЗАВДАННЯ 3. Поясніть різницю у значенні і вживанні запозичених синонімів і паронімів.

Конфлікт – інцидент; регіон – район; професія – спеціальніст- фах; контраст – конвенція; дилема – проблема – альтнрнатива; будинок – будівля, пам’ятка – пам’ятник, прогрес – регрес, дослід– досвід, писемний – письмовий.

ЗАВДАННЯ 4. Поясніть, як правильно сказати:

1) Ставлення чи відношення до мене?

2) Збірка чи збірник державних документів?

3) Музикальна чи музична школа?

4) Газету на рік передплатити чи підписати?

5) Аптека працює круглу чи цілу добу?

 

ЗАВДАННЯ 5. Складіть речення зі словамиодержувати, набувати, здобувати.

ВПРАВА 6. Запишіть українською мовою наведені нижче тексти оголошень, використовуваних у науковому спілкуванні фахівців.