Реферат Курсовая Конспект
Б. Р Е З Ю М Е - раздел Философия, У навчальному посібнику надано інформацію про характерні риси сучасної української літературної мови 83023 Донецьк, Вул. Шекспіра 74, Кв. 57 Тел.: 7-90-6...
|
83023 Донецьк,
вул. Шекспіра 74, кв. 57 тел.: 7-90-64
Мороз Андрій Володимирович
Мета : Отримати посаду інженера з умовою професійного
вдосконалення.
Досвід : 1994-2002 р. – ГХКА “Макїїввугілля”
Шахта “Калинівська-Східна”.
Уміння й 1.Маю посвідчення водія міжнародного класу.
навички : 2.Вільно володію англійською та російською мовами.
3.Маю досвід роботи з комп'ютером (.....)
Освіта :
1990-1993Макіївський вечірній гірничий технікум.
1991Курси водіїв-любителів при ДАЇ м. Макіївки.
1995Заочне відділення ФГіУВ ДонНТУ.
Особисті Громадянин України, 1960 р. н., одружений.
дані :
Батьки : Мороз Володимир Васильович, 1933 р.н., пенсіонер.
Мороз Ніна Степанівна, 1938 р. н., пенсіонерка.
Дружина :МорозІнна Миколаївна, 1960 р. н., вчитель фізики,
НВК “Надія” № 49 м. Макіївки.
12.09.2004 /підпис/
ЗАВДАННЯ 5. Спираючись на зразки резюме, що існують у науковому і діловому стилях, зіставте їх і дайте характеристику резюме у діловому стилі.
ЗАВДАННЯ 6. Складіть будь-який із відомих Вам документів (заява, резюме). Визначіть, який розряд прикметників використовується в назвах підприємств, установ, організацій, що вказуються у вашому документі.
ЗАВДАННЯ 7. Перечитайте виписані із перекладеного фахового тексту прикметники, залучаючи їх як приклади і використовуючи теоретичну інформацію, розкажіть про використання прикметників у науковому стилі.
ЗАВДАННЯ 8. Прочитайте текст, підготуйте усне повідомлення на його матеріалах про деякі особливості функціонування прикметників у науковому стилі мови.
Розглянемо функціонування прикметників у науковому стилі, залучаючи приклади ізщ сучасних економічних текстів.
Однією з особливостей розвитку мовних засобів,які використовують в галузі сучасної економіки, є значна кількість термінів, у складі яких компоненти являють собою незмінювані прикметники іншомовного походження. Так, у складі економічного терміну компонент може бути представлений аналітичним прикметником (фіксованим двома і більше графічними словами, що являють собою неосвоєні запозичення з англійської мови: лонг (англ.long – довгостроковий, тривалий, повільний) і шорт ( англ. short – короткий, стислий). Як невідмінювані визначники, вони сполучуються з опорними термінами як у препозиції: лонг-позиція («скуповування акцій, валют в очікуванні підвищення на біржі їхнього курсу», лонг-строк («довгострокова фінансова операція, розрахована на декілька років»), так і в постпозиції: контракт лонг («ф’ючерсний контракт, куплений у сподіванні на подальше підвищення цін»), контракт «шорт» («ф’ючерсний контракт, проданий у зв’язку з очікуваним зниженням цін»). Належність до невідмінюваних прикметників у цих словникових формах підтримується і тим, що вони є прикметниками і у мові-джерелі.
До складу цих аналітичних прикметників-неологізмів входять і інші запозиченфі прикметники, наприклад: хеві (від англ. heavi – важкий, порівн.: «хеві-акція» – акція, ринкова вартість якої на даний момент надто висока.
РОЗДІЛ Х
ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ І ПРАВОПИСУ
ВЛАСНИХ НАЗВ У ПРОФЕСІЙНОМУ ТА ДІЛОВОМУ СПІЛКУВАННІ.
СКЛАДАННЯ АВТОБІОГРАФІЇ.
АНАЛІЗ ПЕРЕКЛАДЕНИХ ФАХОВИХ ТЕКСТІВ
І. ТЕМА 1. ВЖИВАННЯ І ПРАВОПИС ВЛАСНИХ НАЗВ
ЗАВДАННЯ 1. Прочитайте текст, запишіть його інформацію у виді тезового плану, користуйтеся інформацією розд.ІІ завдання 5.
Особливості оформлення власних назв
Під час викладу інформації українською мовою часто виникають труднощі у написанні деяких груп географічних назв, особливо іншомовного походження. Щоб уникнути помилок, треба дотримуватися установлених правил.
Українські географічні назви передають відповідно до вимови за нормами українського правопису: Житомир, Запоріжжя, Львів, Чернигів, Прип΄ять, Тисаі под.
У назвах українських міст треба розрізняти -польу словах грецького походження (грецьке polis – “місто”:Маріуполь, Тирасполь) і -піль (від українського “поле”: Бориспіль, Тернопіль).
Що стосується іншомовних географічних назв, то деякі з них перекладають на українську мову. Це перш за все назви, які не вжива-ють без номенклатурних позначень: мис Доброї Надії, Північний Льодовитий океан.Перекладають в географічних назвах прийменники, що означають розміри, взаємне розміщення та сторони світу: Великий каньон, Південна Америка, Північний полюс.
Написання географічних назв іншомовного походження підпо-рядковують правилам української орфографії, але воно має й деяку специфіку, пов΄язану із позначенням голосних звуків.
Наприклад, російська літера Е передається:
- через Е: Верхоянськ. Пенза;
- через Є:
- після голосного: Колгуєв;
- після приголосних, крім шиплячих і Ц; у суфіксах -єв, -єєв російських назв, які походять від прізвищ: море Лаптєвих, Лежнєве, але Ржев, Мис Рум΄янцева;
- коли російському Е основи відповідає в аналогічних українськиї основах І: Бежецьк, Бєлгород.
Російська літера И передається:
- через і в основах географічних назв, зокрема на їх початку і в кінці: Іжевськ, Бородіно, Сочі;
- через ї після голосного і при роздільній вимові після приго-лосного: Троїцьк, Ананьїно, Єгор΄ївськ;
- через И:
- після ж, ч, ш та ц перед приголосними: Жигалово, Нальчик, Ішим, Цимлянськ;
- у коренях географічних назв, якщо ці корені спільні для україн-ської та російської мов: Кисловодськ, Липецьк, Клин;
- у складених географічних назвах, де И є сполучним звуком: Владивосток, Семипалатинськ.
Російські географічні назви з суфіксами -ск, -цк, -ич передаються з відповідниками -ськ, -цьк, -ич: Луганськ, Кузнецьк, Углич.
ЗАВДАННЯ 2. Ознайомтесь з інформацією відносно особливостей правопису географічних назв, зробіть записи у формі тез.
Правопис географічних назв
Написання географічних назв у ділових паперах регулюється правилами українського правопису, згідно з якими назви пишуть з великої літери, а їх родові позначення – з малої: Біле море, Тихий океан. Коли ж означувані слова не сприймаються як родові позначення, їх пишуть з великої літери: Біла Церква, Ярославів Вал.
У географічних назвах після губних, задньоязиких та Р, а також після префіксів, що закінчуються приголосними, перед йотованими Я, Ю, Є, Ї пишутьапостроф: В΄ятка, Прип΄ять.
Не пишуть апостроф перед йо (Муравйов), перед Я, Ю,коли ці голосні позначають сполучення м΄якого приголосного з а, у:Рязань, Дюсельдорф.
Особливу увагу слід звернути на правопис складних і складених географічних назв як українського, так і іншомовного походження. Вони пишуться окремо, разом і через дефіс.
ОКРЕМО пишуть географічні назви, утворені:
- поєднанням іменника та узгодженого з ним прикметника: Новий Буг, Кривий Ріг;
- поєднанням іменника та узгодженого з ним порядкового числів-ника: Залісся Перше, Гільча Друга.
РАЗОМ пишуть географічні назви, утворені:
- від прикметникових та іменникових основ, з΄єднаних єднальним звуком: Новоукраїнка, Верхньоторецьке, Теплогірськ;
- поєднанням числівникових та іменникових основ: Пятигорськ, Тридуби, Семикаракорськ;
- поєднанням двох іменникових основ за допомогою єднального звука: Волгодонськ, Індокитай;
- сполученням дієслова у формі наказового способу та іменника: Гуляйполе, Копайгородок.
Через дефіс пишуть географічні назви, утворені:
- поєднанням двох іменників без єднального звука: Пуща-Водиця, Коста-Ріка, Тель-Авів;
- поєднанням іменника й постпозитивного прикметника: Нов-город-Волинський, Кам΄янець-Подільський;
- поєднанням двох імен або імені та прізвища за допомогою єднального звука: Андрієво-Іванівка, Івано-Франківськ, Михайло-Коцюбинське;
- поєднанням двох іменників, перший з яких вжито в називному відмінку, а другий – у непрямому відмінку з приймеником чи іншим службовим словом; дефісом виділяється прийменник (службове слово) з обох боків: Ростов-на-Дону, Порт-о-Пренс, Па-де-Кале;
- поєднанням перших складових частин соль-, спас-, усть-, вест-, іст-, нью-, сан-, санкт-, сант-, санта-, сент-, сен- з кінцевими назвотворчими частинами -ривер, -сіті, -сквер, -стрит, -фіорд:Соль-Вичегодськ, Спас-Клепики, Усть-Лабінськ, Вест-Індія, Санкт-Петер-бург, Іст-Ривер, Монк-тон-Сіті іт. ін.
ЗАВДАННЯ 3. Перечитайте інформацію про складні випадки узгодження в географічних назвах. Обґрунтуйте важливість правильного написання географічної назви в адресі документа.
Узгодження в географічних назвах
Слід звернути увагу на наступну особливість вживання геогра-фічних назв у ділових паперах: у ділових паперах не рекомендується узгоджувати з означуваними словами у формі непрямого відмінка прикладки – власні імена:
- міст, сіл, селищ, застав: до міста Донецьк, у селі Веселе, біля селища Донське, на заставі Павловська;
- станцій, портів: на станції Київ, із порту Одеса;
- озер, каналів, заток, проток, островів, півостровів, пустинь, гір, рік: біля озера Байкал, у протоці Гібралтар, на острові Вайгач, у пустиню Сахара, рікою Дністер;
- адміністративно-територіальних одиниць іноземних країн: у шта-ті Іллінойс, із графства Ессекс.
Труднощі з узгодженням виникають при утворенні від складних географічних назв прикметникових форм. У одних не узгоджується перша частина назви, у інших – друга.
Перша частина не узгоджується при утворенні прикметникових форм від складних географічних назв, у яких
- друга частина є прикметником (Володарськ-Волинський–Воло-дарськ-Волинського р-ну), числівником (Знам΄янка Друга – Знам΄янко-другий),іменником (Нова Каховка – Новокаховський);
- перша і друга частина є іменниками (Талди-Курган – Талди-курганський, Порт-Артур – Портартурський).
Друга частина не узгоджується при утворенні прикметникових форм від складних географічних назв, у яких і перша, і друга частини – іменники, а друга вказує на місце розташування населеного пункту: Ростов-на-Дону – Ростовський-на-Дону, Комсомольск-на-Амурі – Комсомольский-на-Амурі.
Такі основні правила, які регулюють вживання й правопис гео-графічних назв у діловому мовленні. Тільки ретельне дотримання їх допоможе уникнути помилок у ділових документах, а інколи і серйоз-них наслідків цих помилок (неважно уявити, до чого може призвести невірне написання географічної назви в адресі документа).
ТЕМА 2. НАПИСАННЯ ТА ВІДМІНЮВАННЯ ПРІЗВИЩ І ІМЕН ПО БАТЬКОВІ
ЗАВДАННЯ 4. Прочитайте текст, підготуйте усне повідомлення за темою «Складні випадки написання та відмінювання прізвищ та імен по батькові»
Правопис і відмінювання українських прізвищ
Прізвище – це родове найменування особи, яке отримують при народженні (або одруженні) і передають у спадок. Оскільки в діловій документації реалізують службові стосунки людей, вживання прізвищ є необхідністю. Отже, необхідно вміти правильно їх вживати й писати.
Українські прізвища рекомендовано писати за правилами орфо-графії, які прийнято для загальних назв імен, оскільки прізвища переважно походять від них.
Деякі прізвища функціонують у фонетичних і орфографічних варіантах: Панасенко – Опанасенко, Колесник – Колісник, Олексієнко – Алексєєнко, Задорожний – Задорожній і под. Але треба знати, що це не варіанти одного прізвища, а самостійні юридично-правові одиниці, тобто окремі прізвища з різним джерелом походження.
Звернімо увагу на деякі випадки написання українських прізвищ:
- правилами регламентовано написання прізвищ на -иченко: Калиниченко, Петриченко, Удовиченко;
И пишеться:
- після К: Кизим, Кисіль, Кияниця;
- у суфіксах -их(а), -инськ(ий), -ицьк(ий): Павлиха, Рачинський, Мокрицький.
Певні труднощі виникають при відмінюванні українських пріз-вищ. Звернімо увагу на деякі з них:
- у деяких прізвищах при відмінюванні голосні О, Е в закритому складі чергуються з І: Чорновіл – Чорновола, Сивокінь – Сивоконя;
- голосні О, Евипадають: Кравець – Кравця (а не Кравеця), Орел – Орла (а не Орела);
- у чоловічих прізвищах, у яких основа закінчується на Г, К, Х,відбувається чергування приголосних: Драга – Дразі, Осика – Осиці, Шептуха – Шептусі (рекомендовано в ділових паперах прізвища цього типу ставити у вихідній формі);
- у чоловічих прізвищах, які походять від назв професій і збігаю-ться з ними (Жнець, Швець) перестановка голосного й приголосного, яка відбувається в загальній назві, відсутня: Швець – Швеця, Жнець – Жнеця (порівняймо: швець – шевця, жнець – женця);
- не відбувається чергування у прізвищах: Кисіль – Кисіля, Куліш – Кулеша, Чіп – Чіпа, Лакіш – Лакіша, Сокіл – Сокіла. Ведмідь – Ведмідя (у загальних назвах: кисіль – киселю, куліш – кулешу, сокіл – сокола, ведмідь – ведмедя);
- зберігаються О, Е при відмінюванні таких прізвищ, як Кобець – Кобеця, Перець – Переця, Шершень – Шершеня, Щиголь – Щиголя і под.;
- на відміну від загальних слів, іменників другої відміни, з якими прізвища збігаються, у родовому відмінку вони мають закінчення -а(-я):Борща, Мороза, Вітра (порівняймо: борщу, морозу, вітру);
- відмінюють обидві частини складних прізвищ, якщо перша час-тина може бути самостійним прізвищем: Карпенко-Карий (Карпенка-Карого), Нечуй-Левицький (Нечуя-Левицького);
- не відмінюється перша частина складних прізвищ Бонч-Бруєвич (Бонч-Бруєвича), Дольд-Михайлик (Дольд-Михайлика), Кос-Анатольсь-кий (Кос-Анатольського), Кара-Караєв (Кара-Караєва) і под.;
-не відмінюються прізвища з нетиповими для української мови закінченнями: Леле, Куїнджі, Півторадні й под.;
- не відмінюються жіночі прізвища на -о, -й, -ко, -ло, -енко та на приголосний: Гурзо Ніна – Гурзо Ніни, Чурай Марія – Чурай Марії, Малько Ліна – Малько Ліни, Борзило Ганна – Борзило Ганни, Вітренко Ірина – Вітренко Ірини, Шкляр Віра – Шкляр Віри;
- українські прізвища спільного роду на -а відмінюються: Олег Сирота – Олега Сироти, Галина Сирота – Галини Сироти. Ряд таких прізвищ та прізвищ іншомовного походження визначають за контекстом.
ЗАВДАННЯ 5. Перегляньте наданий нижче текст, запишіть основну інформацію у вигляді тез, підготуйте рекомендації для укладача документів.
Особливості написання російських прізвищ
українською мовою
Щоб не припуститися помилки, треба знати наступне:
- прізвища не перекладаються;
- їх написання максимально відбиває звучання прізвищ у мові-оригіналі, а це значить, що треба знати, якими українськими графічними знаками позначають російські фонеми.
Розглянемо найголовніші випадки.
Ё – ЙО, ЬО, О
- Якщо російське Ё у вимові відповідає сполученню йо, то напо-чатку слова і в середині слова після голосних та твердих приголосних воно передається сполученням йо: Йотов, Майоров, Воробйов;
- після м´якого приголосного Ё передається сполученням ьо: Кисельов, Панфьоров, Плетньов;
- після шиплячих ч, щ Ё передається через О: Грачов, Борщов.
Е – Е, Є
-Російське Е між двома приголосними передається в українській мові літерою Е: Меншиков, Некрасов;
- Якщо звук Е в кореневій частині російських прізвищ відповідає українському І, то він передається літерою Є: Бєльський (білий), Вєткін (вітка), Лєтов (літо);
- Е в російських суфіксах -ев, -еев передається літерою Є після всіх приголосних, крім шиплячих та Ц: Агєєв, Патрикєєв, Шокарєв але Демичев, Мальцев.
И – І, Ї, И
- На початку слова, в коренях слів і в суфіксах -ін, -інськ ро-сійське И передається літерою І: Іпатов, Єфімов, Дубинін, Зелінський;
- після голосного і при роздільній вимові після приголосного російське И передається літерою Ї: Таїров, Мар´їн, Ільїн.
- українською літерою И передають російське И:
(а) після шиплячих, а також у прізвищах, утворених від імен та коренів, спільних для української та російської мов: Жигалюк, Щипа-чов, Сидоров, Минаєв, Винокур;
(б) у префіксі при-: Привалов, Приймаков;
(в) у суфіксах -ик, -ич, -иц, -ищ: Малик, Ходкевич, Спицин, Ра-дищев.
Ы – И
- Російське ы передається літерою и:Пир´єв, Поварницин; закін-чення -ый російських прізвищ передається після твердого приголосного через -ий, після м´якого – через -ій: Жемчужний, Крайній.
-СК-, ЦК-–-СЬК-, ЦЬК-
Суфікси російських прізвищ -ск(-ий,-ой), -цк(-ий,-ой) передаю-ться через -ськ(-ий,-ой), -цьк(-ий,-ой): Вишинський, Боєцький, Луговсь-кой, Трубецькой.
Ь
- На позначення м´якості приголосних д, т, з, с, ц, л, н після них ставиться ь;
- перед приголосними: Редькін, Кольцов;
- перед голосними я, ю, є, ї: Дьяконов, Ільюшин, Арсеньєв, Іль-їн;
- в кінці слова: Гресь, Рудь;
- не пишеться ь перед суфіксом -ськ(ий) після приголосної Н: Оболенський, Стравінський.
Апостроф:
- ставиться в російських прізвищах після приголосних б, п, в, м, ф та р перед йотованими я, ю, є, ї: Аляб´єв, Водоп´янов, Артем´єв, Астаф´єв, Кир´янов.
Правопис імен в українській мові
Тепер розглянемо другий складник людського найменування – ім´я та по батькові. Перш за все зауважимо, що російські форми імен на відміну від прізвищ передаються українськими відповідниками: Александр – Олександр, Афанасий – Панас, Аграфена – Горпина і под.
Існують варіанти кількох офіційних імен, наприклад: Анастас, Анастасія;
Ксенія, Оксенія. Проте кожен варіант – це самостійне ім´я, і підмі-нювати одне другим не можна. Якщо в паспорті людини записано ім´я Панас, то варіант Опанас щодо неї використаним бути не може.
Правопис імен у ділових паперах регулюється загальноприйня-тими правилами правопису іменників. Нагадаємо лише про деякі особливості:
- подвоюються приголосні в іменах Ілля, Ганна, Іванна, Нонна, Римма і ін.;
- не подвоюються приголосні в іменах: Агрипина, Інеса, Інокен-тій, Іполіт, Сава і ін.;
- не пишуть апостроф перед я, ю, коли ці йотовані в сполученні з пом´якшеним приголосним означають а, у: Мотря, Зоряна;
- не пишеться м´який знак після м´яких приголосних перед йотованими в іменах: Омелян, Тетяна, Уляна;
- у деяких іменах (Антіп, Прокіп, Нестір, Сидір, Федір і под.) у непрямих відмінках голосна і чергується з о: Антона, Прокопа, Нестором, Сидору, Федором.
ЗАВДАННЯ 6. Перечитайте нижчезазначену інформацію, обґрунтуйте необхідність дотримання загальноприйнятих норм і правил вживання й правопису імен по батькові для підтримання партнерських зв’язків.
Утворення та відмінювання імен по батькові
Оскільки у офіційному спілкуванні фахівців імена людей вживаються переважно у сполученні з формою по батькові, необхідно знати особливості творення та відмінювання цих форм.
Чоловічі імена по батькові в українській мові утворюють за допомогою суфікса -ович, який додається до основи: Василь – Васильо-вич, Ігор – Ігорович, Юрій – Юрійович.
Жіночі імена по батькові утворюють за допомогою суфіксів -івн(а), який додається до основи слова, -і,-ївна (а), якщо ім’я закінчує-ться на -й: Павлівна, Іллівна, Юріївна.
В и н я т о к :
Григорій – Григорович, Григорівна;
Ілля – Ілліч, Іллівна;
Кузьма – Кузьмич, Кузьмівна;
Микита – Микитович, Микитівна;
Микола – Миколайович, Миколаївна;
Сава – Савич (Савович), Савівна;
Хома – Хомич, Хомівна;
Яков – Якович, Яківна.
Слід звернути увагу на правопис деяких форм імен по батькові:
- при утворенні імен по батькові в основах імен відбувається чергування і з о:Федір–Федорович, Яків – Якович, Нестір – Несторо-вич; Павло – Павлівна;
- у родовому відмінку жіночі імена по батькові мають закінчення -и, у давальному – -і: Ніни Павлівни, Вірі Іванівні.
Наводимо приклад відмінювання жіночих та чоловічих імен по батькові:
Н. Любов Іванівна Олег Миколайович
Р. Любові Іванівни Олега Миколайовича
Д. Любові Іванівні Олегу (-ові) Миколайовичу
З. Любов Іванівну Олега Миколайовича
О. Любов´ю Іванівною Олегом Миколайовичем
М. при Любові Іванівні Олегу (-ові) Миколайовичу
Кл.ф. Любове Іванівно Олегу (Олеже) Миколайовичу
У діловому мовленні часто складнощі виникають при утворенні кличної форми. Як звернутись до особи, коли треба використати весь тричлен людського найменування або тільки ім´я по батькові ? Як утворити кличну форму ?
Кличну форму імені утворюють від його певної форми, заміняючи закінчення :
-ана-о: Марина – Марино, Микола – Миколо;
-яна-є: Лідія – Лідіє, Софія – Софіє, але Ілля – Ілле,
Мотря – Мотре;
-й, м´який приголосний на -ю: Юрій – Юрію, Василь – Василю, але Нінель – Нінеле;
-о та закінчення на твердий приголосний – на -е: Михайло – Михайле, Ігор – Ігоре, Любов – Любове.
Якщо у формі звертання треба поставити прізвище та ім´я по батькові, то прізвище ставлять у називному відмінку, а ім´я та по батькові – в кличній формі: Коваль Маріє Петрівно, Шевченко Миколо Івановичу. Коли ж ми не знаємо імені та по батькові особи, до якої треба звернутися, можемо використати одне із загальних слів-звертань (пан, пані, добродію, добродійко і т. ін), поставивши це слово в кличній формі, а прізвище – в називному відмінку: пані Скорик, пане Скляр, добродійко Шевченко, добродію Петров і т. ін.
Отже, використовуючи прізвища та імена по батькові в діловому мовленні (особливо в ділових документах) слід дуже ретельно дотри-муватися загальноприйнятих норм і правил їх вживання й правопису. Нехтування ними може призвести не тільки до зниження якості документа, а й навіть до порушення партнерських зв´язків.
ІІ. ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ ВПРАВИ
ВПРАВА 1. Запишіть українською мовою наведену нижче інформацію. Прокоментуйте правопис власних назв.
– Конец работы –
Эта тема принадлежит разделу:
УДК... Українська мова за професійним спрямуванням Навчальний посібник для вищих... Автори доц Мачай Т О доц Шавлак Л В доц Лазарєва Л К проф Семенова Л П ст викл Алтухов В М ст викл...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Б. Р Е З Ю М Е
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов